Рішення

від 18.09.2024 по справі 420/4513/24

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/4513/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2024 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Білостоцького О.В., розглянувши в порядку письмового провадження, визначеного ст. 262 ч.5 КАС України, адміністративну справу за позовом селянського (фермерського) господарства «ЯНА» до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов селянського (фермерського) господарства «ЯНА» до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України, в якій позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС в Одеській області про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригувань в Єдиному реєстрі податкових накладних: 10514125/32429630 від 06.02.2024 року; 10514124/32429630 від 06.02.2024 року; 10514123/32429630 від 06.02.2024 року;

???- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні №2, дата складання: 25.01.2024 року; №3, дата складання: 26.01.2024 року; №4, дата складання: 27.01.2024 року.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що ним у встановленому законодавством порядку було складено та направлено до контролюючого органу податкові накладні №2 від 25.01.2024 року, №3 від 26.01.2024 року та №4 від 27.01.2024 року, реєстрацію яких з посиланням на вимоги п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу (далі - ПК України) було необґрунтовано зупинено. При цьому, підставою для зупинення Комісією Головного управління ДПС в Одеській області було зазначено п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Водночас, позивачу запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в податкових накладних для розгляду питання про реєстрацію/відмову у реєстрації ПН в Єдиному реєстрі податкових накладних. На підтвердження правомірності та реальності господарських операцій, відображених у вищевказаних ПН, господарством були направлені до податкового органу пояснення та первинні документи. Однак, Комісією були прийняті рішення №10514125/32429630 від 06.02.2024 року, №10514124/32429630 від 06.02.2024 року та №10514123/32429630 від 06.02.2024 року про відмову у реєстрації вищезазначених податкових накладних.

Позивач вищезазначені рішення вважає незаконними, необґрунтованими, та такими, що не враховують специфіку господарських операцій позивача, та не містять конкретної інформації щодо причин та підстав для їх прийняття.

Ухвалою суду від 19.02.2024 року у справі №420/4513/24 адміністративний позов селянського (фермерського) господарства «ЯНА» до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України було прийнято до розгляду, у справі було відкрито спрощене позовне провадження без виклику (повідомлення) сторін.

11.04.2024 року від представника Головного управління ДПС в Одеській області надійшов відзив на адміністративний позов (т.1 а.с.57-86), з якого вбачається, що відповідач позов не визнає та зазначає, що оскаржувані рішення комісії Головного управління ДПС в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, якими позивачу було відмовлено у реєстрації спірних податкових накладних, є правомірними та законними, з огляду на ненадання платником податків всіх необхідних первинних документів для реєстрації спірних ПН після зупинення контролюючим органом їх реєстрації.

18.04.2024 року від сторони позивача надійшла відповідь на відзив (т.1 а.с.87-102), заперечень на яку до суду не надходило.

Ухвалою суду від 21.05.2024 року було вирішено розглядати справу №420/4513/24 в порядку загального позовного провадження із призначенням підготовчого судового засідання.

24.06.2024 року, 24.07.2024 року та 03.09.2024 року були проведені підготовчі судові засідання по справі, в яких приймали участь представники позивача ОСОБА_1 та Заліпаєв Ю.В., а також представники ГУ ДПС в Одеській області та ДПС України Ковальова З.Р. та Локотей А.С. Учасники справи надавали усні пояснення по суті спірних правовідносин та надавали додаткові письмові докази по справі (т.1 а.с.137-207, а.с.208-214, а.с.216-235, т.2 а.с.4-33, а.с.34-100).

Ухвалою суду від 24.06.2024 року провадження по справі №420/4513/24 було зупинено на підставі п.6 ч.2 ст. 236 КАС України та в подальшому поновлено 24.07.2024 року.

03.09.2024 року ухвалою суду підготовче провадження у справі було закрито та призначено справу до судового розгляду по суті.

10.09.2024 року за наявності клопотання представника позивача про розгляд справи в порядку письмового провадження, судом було вирішено подальший розгляд справи по суті продовжити в порядку письмового провадження з наступних підстав.

Згідно із ч. 9 ст. 205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи наведене положення Кодексу адміністративного судочинства України, а також те, що адміністративна справа була підготовлена до розгляду по-суті; сторонами у справі до суду були надані визначені КАС України заяви по суті справи, представниками позивача та відповідача в судових засіданнях були викладені власні правові позиції по суті заявлених позовних вимог та заперечень проти них, а також були надані додаткові письмові докази; подальший розгляд справи не потребував необхідності заслуховування їх усних пояснень; відсутності потреби заслухати свідка чи експерта, суд ухвалив подальший розгляд справи проводити в порядку письмового провадження.

Судом у справі встановлено наступне.

Селянське (фермерське) господарство «ЯНА» (далі - СФГ «ЯНА) зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за кодом 32429630.

Основним видом економічної діяльності товариства є 01.11 Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійний культур (т.1 а.с.98).

При здійсненні основного виду господарської діяльності, між селянським (фермерським) господарством «ЯНА (як постачальником) та товариством з обмеженою відповідальністю «КЕРНЕЛ-ТРЕЙД» (як покупцем) (далі сторони) було укладено Договір поставки №ОДЕ24-13120 від 17.01.2024 року (далі Договір), згідно п.1.1 якого постачальник зобов`язується поставити, а покупець прийняти та оплатити товар українського походження, врожаю 2023 року (далі товар) на умовах, зазначених у цьому Договорі (т. 1 а.с. 11-15).

Згідно п.1.2 Договору, ціна товару (насіння соняшнику, код УКТ ЗЕД 1206009900) за 1 т з ПДВ 14 700,00 грн., за 170 т 2 499 000,61 грн.

Відповідно до п.2.1 Договору поставки товару до 21.01.2024 року включно. Датою поставки вважається дата навантаження товару в транспортний засіб, наданий покупцем, згідно з залізничною та/або товарно-транспортною накладною у місці поставки.

За п.4.1 Договору оплата товару здійснюється покупцем шляхом перерахування грошових коштів на рахунок постачальника, визначений в цьому Договорі.

На виконання вимог Договору поставки №ОДЕ24-13120 від 17.01.2024 року було складено наступну документацію: Додаткову угоду №ЗП25-06792 від 17.01.2024 року, згідно якої остаточна вартість товару (насіння соняшнику) на поставку складала 1 179 582,65 грн.; Додаткову угоду №ЗП25-06794 від 17.01.2024 року, згідно якої остаточна вартість товару (насіння соняшнику) на поставку складала 445 800,18 грн., та Додаткову угоду №ЗП25-06966 від 17.01.2024 року, згідно якої остаточна вартість товару (насіння соняшнику) на поставку складала 408 939,25 грн. Згідно вищевказаних додаткових угод на адресу покупця було поставлено вищевказаний товар (насіння соняшнику), на підтвердження чого до суду надано видаткові накладні №2 від 25.01.2024 року на суму 1 179 582,65 грн. з ПДВ, №3 від 26.01.2024 року на суму 445 800,18 грн. з ПДВ та №4 від 27.01.2024 року на суму 408 939,25 грн. (т. 1 а.с. 158, 163, 168).

За фактом першої події, а саме поставки товару покупцю, СФГ «ЯНА виписало та подало на реєстрацію в Єдиному державному реєстрі податкових накладних наступні податкові накладні:

№2 від 25.01.2024 року на суму 1 179 582,65 грн. з ПДВ;

№3 від 26.01.2024 року на суму 445 800,18 грн. з ПДВ;

№4 від 27.01.2024 року на суму 408 939,25 грн. з ПДВ.

Вищезазначені податкові накладні, згідно квитанцій від 31.01.2024 року, були доставлені до Державної податкової служби України, але їх реєстрацію було зупинено, з посиланням на положення п. 201.16 ст.201 Податкового кодексу України. У квитанціях зазначено, обсяг постачання товару/послуги 1206 перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, з огляду на що запропоновано надати пояснення та копії документів, щодо підтвердження інформації, зазначеної в податкових накладних для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

З огляду на зазначене, господарством засобами електронного сервісу ОСОБА_2 .DOC до Головного управління ДПС в Одеській області були направлені наступні повідомлення:

№2 від 01.02.2024 року про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено - відносно ПН №2 від 25.01.2024 року;

№3 від 01.02.2024 року про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено - відносно ПН №3 від 26.01.2024 року;

№4 від 01.02.2024 року про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено - відносно ПН №4 від 27.01.2024 року.

До вищевказаних повідомлень також надавались письмові пояснення, в яких було зазначено, що основним видом господарської діяльності селянського (фермерського) господарства є вирощування зернових та бобових культур, на підтвердження чого до суду надано звіт про площі та валові збори сільськогосподарських культур, плодів, ягід і винограду у 2023 році (т.2. а.с.19-25), звіт про посівні площі сільськогосподарських культур під урожай 2023 року (т.2 а.с. 26-27) та звіт про реалізацію продукції сільського господарства за січень 2024 року (т.2. а.с.28). Для здійснення господарської діяльності СФГ «ЯНА» орендує земельні ділянки сільськогосподарського призначення загальною площею 180 га, на підтвердження чого до суду надано витяг з Державного реєстру речових прав (т.1 а.с.219-233). Також у поясненнях зазначено про наявність у СФГ «ЯНА» технічних засобів здійснення господарської діяльності (прицепів, катків, тракторів, бочок та складських приміщень), на підтвердження чого надано повідомлення форми №20-ОПП (т.2 а.с.30), договір про поставку нафтопродуктів, видаткову накладну та платіжну інструкцію до нього (т.2 а.с.10-12), договір про надання транспортних послуг та акт здачі-прийомки виконаних робіт до нього (т.2 а.с.16-18), а також додатково надавались товарно-транспортні накладні на підтвердження поставки товару (т.1. а.с.194-200).

Однак, рішеннями комісії Головного управління ДПС в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №10514125/32429630 від 06.02.2024 року, №10514124/32429630 від 06.02.2024 року та №10514123/32429630 від 06.02.2024 року (т. 1 а.с. 42-44) позивачу було відмовлено у реєстрації податкових накладних №2 від 25.01.2024 року, №3 від 26.01.2024 року та №4 від 27.01.2024 року в Єдиному реєстрі податкових накладних з підстав надання платником податку копій документів, складених із порушенням законодавства. У додатковій інформації зазначено, що такими документами є первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфікації, накладні.

Не погодившись із зазначеними рішеннями та вважаючи їх протиправними і необґрунтованими, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Дослідивши зміст адміністративного позову, відзиву, а також наданих до суду письмових доказів у справі, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному і об`єктивному дослідженні, заслухавши пояснення сторін у судових засіданнях, проаналізувавши положення чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, суд доходить висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов`язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов`язкових платежів), нарахування і сплату пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків і визначає заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу є Податковий кодекс України від 02.12.2010 року №2755-VI (далі - ПК України).

Згідно пп. "а", "б" п. 185.1 ст. 185 ПК України, об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України та постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.

Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг згідно приписів норми пункту 187.1 статті 187 ПК України вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню; б) дата відвантаження товарів.

База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається, виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (пункт 188.1 статті 188 Податкового кодексу України).

Відповідно до абзацу 1 пункту 201.1 статті 201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з п. 201.10 ст. 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 01 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних визначений Порядком ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246 (далі - Порядок №1246).

Відповідно до пункту 12 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДПС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, встановлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 року); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами: відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу; дотримання вимог Законів України Про електронний цифровий підпис, Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого у встановленому порядку.

Згідно п.13 Порядку №1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Наведені норми дають підстави для висновку, що законодавець встановлює перелік обов`язкової для фіксації в рамках квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної інформації. Без деталізації такого роду інформації відповідна квитанція не може вважатися належним чином оформленою. При цьому, квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної повинна фіксувати: 1) порядковий номер та дату складення податкової накладної; 2) конкретний критерій або ж критерії, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної; 3) пропозицію про надання платником податків пояснень та/або перелік конкретних документів, що є достатніми для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної.

Пунктом 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України №1165 від 11 грудня 2019 року були затверджені Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та Порядок розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до п. 3 Порядку №1165 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) податкові накладні/розрахунки коригування (крім розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, складеної на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості хоча б одного з товарів/послуг їх постачальнику, та розрахунків коригування, складених на неплатника податку, за винятком розрахунку коригування, визначеного підпунктом 7 цього пункту), що подаються для реєстрації в Реєстрі, перевіряються щодо відповідності таким ознакам безумовної реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування (далі - ознаки безумовної реєстрації):

1) податкова накладна, яка не підлягає наданню отримувачу (покупцю) та/або складена за операцією, звільненою від оподаткування;

2) обсяг постачання, зазначений платником податку в податкових накладних/розрахунках коригування (крім розрахунків коригування, поданих для реєстрації в іншому місяці, ніж місяць, в якому вони складені), зареєстрованих у Реєстрі в поточному місяці, з урахуванням поданої для реєстрації в Реєстрі податкової накладної/розрахунку коригування, становить менше 500 тис. гривень за умови, що обсяг постачання товарів/послуг, зазначений у них у поточному місяці за операціями з одним отримувачем - платником податку, не перевищує 50 тис. гривень, сума податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), сплачена у попередньому місяці, становить більше 20 тис. гривень, та керівник - посадова особа такого платника податку є особою, яка займає аналогічну посаду не більше ніж у трьох (включно) платників податку;

3) одночасно виконуються такі умови:

загальна сума податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), сплачена за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну/розрахунок коригування, платником податку та його відокремленими підрозділами, якими подано податкову накладну/розрахунок коригування на реєстрацію в Реєстрі, становить більше 1 млн. гривень;

значення показника D, розрахованого згідно з цим підпунктом, становить більше 0,05. Показник D розраховується за такою формулою:

D= S/T,

де S - загальна сума сплачених за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну/розрахунок коригування, сум єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків і зборів, контроль за справлянням яких покладено на ДПС, платником податку та його відокремленими підрозділами;

T - загальна сума постачання товарів/послуг на митній території України, що оподатковуються за ставками 0, 20 і 7 відсотків, зазначеними платником податку в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну/розрахунок коригування;

значення показника P є меншим, ніж значення, розраховане за такою формулою:

P = Pм х 1,4,

де P - сума податку на додану вартість, зазначена платником податку в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі у звітному (податковому) періоді, з урахуванням поданої на реєстрацію в Реєстрі податкової накладної/розрахунку коригування;

Pм - найбільша місячна сума податку на додану вартість, зазначена у податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих платником податку в Реєстрі за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну/розрахунок коригування.

Значення показників D та P відображаються в електронному кабінеті платнику податку;

4) у податковій накладній/розрахунку коригування відображена операція з товаром за кодом згідно з УКТЗЕД та/або послугою за кодом згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, які зазначені у таблиці даних платника податку, врахованій контролюючим органом.

Відповідно до п. 5 Порядку №1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2). Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Пунктом 7 Порядку №1165 визначено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Критерії ризиковості здійснення операцій визначені у вигляді Додатку №3 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Так відповідно до пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), у таблиці даних платника податку на додану вартість (далі - платник податку) як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01 січня 2017 року в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 рази, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 01 січня 2017 року у Реєстрі.

Відповідно до п.п. 10-11 Порядку №1165 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:

1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;

2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України, визначає Порядок прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений Наказом Міністерства фінансів України 12 грудня 2019 року №520 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Згідно п. 4 Порядку №520 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/ розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.

При цьому п. 5 Порядку №520 включає в себе об`ємний перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, а саме:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня (п.п. 7, 9 Порядку №520).

Разом з тим суд зазначає, що перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, не означає, що платнику податку необхідно подати абсолютно всі, зазначені у п. 5 Порядку №520 документи.

Навпаки, зміст цього переліку свідчить на користь того, що враховується специфіка певних господарських операцій.

Даний перелік є загальним і повинен диференціюватися в залежності від того, яка господарська операція покладена в основу виникнення податкових зобов`язань з ПДВ, тобто узгоджуватися з вимогами, як пункту 185.1 статті 185, так і пункту 187.1 статті 187 ПК України.

Суд зауважує, що в квитанціях від 31.01.2024 року про зупинення реєстрації спірних ПН позивача, відповідачем не зазначено конкретного переліку документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію цих ПН.

Суд також зазначає, що у квитанціях відповідачем вказано, що обсяг постачання товару/послуги 1206 перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Запропоновано позивачу надати пояснення та копії документів, достатні для прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Разом з тим, аналіз пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій свідчить про те, що для того, аби встановити наявність у господарської операції такої ознаки мають існувати визначені цим пунктом передумови, а також для підтвердження відповідності господарської операції вказаному критерію слід навести обґрунтований розрахунок за цим критерієм, якому відповідає платник податку, чого вимагає пункт 11 Порядку №1165.

Однак, відсутність у квитанціях про зупинення реєстрації податкових накладних зазначення конкретного критерію ризиковості здійснення операцій, про які йдеться у пункті 1 додатку 3 до Порядку №1165, із розрахованим показником за відповідним критерієм, якому відповідає платник податку, свідчить про необґрунтованість віднесення господарської операції до відповідного критерію, що визначений пунктом 1 Критеріїв ризиковості господарських операцій.

Зокрема, контролюючим органом не наведено детальних обґрунтувань (із визначенням цифрових показників) того, що обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податкових накладних позивача, які подано для реєстрації в Реєстрі, перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01 січня 2017 року в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 01 січня 2017 року у Реєстрі.

Суд також зазначає, що відповідно до п.п. 2, 3, 4, 5, 7, 9, 11 «Порядку прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних», затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 12 грудня 2019 року №520, прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС.

Комісія регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.

Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі:

ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі;

та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку;

та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Відповідно до п. 12 вказаного Порядку №520 рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі набирає чинності в день прийняття відповідного рішення.

Отже, на відміну від зупинення реєстрації податкової накладної, яке відбувається в автоматизованому режимі засобами програмного забезпечення ДПС України, прийняття рішення про реєстрацію/відмову у реєстрації податкової накладної (розрахунку коригування) потребує проведення комісією регіонального рівня засідання, на якому членами комісії розглядаються та аналізуються надані платником податків документи та пояснення з метою прийняття обґрунтованого рішення зі спірного питання.

Судом встановлено, що позивачем було направлено до податкового органу всі необхідні копії первинних документів та пояснення по господарської операції, щодо яких були складені податкові накладні №2 від 25.01.2024 року, №3 від 26.01.2024 року та №4 від 27.01.2024 року. З наданих до суду копій документів вбачається зміст і обсяг господарських операцій, по яких позивач подав для реєстрації податкові накладні, будь-яких розбіжностей та невідповідностей ці документи не містять. Про наявність таких невідповідностей або розбіжностей не зазначено і у відзиві представником податкового органу.

Однак, рішеннями комісії Головного управління ДПС в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №10514125/32429630 від 06.02.2024 року, №10514124/32429630 від 06.02.2024 року та №10514123/32429630 від 06.02.2024 року позивачу було відмовлено у реєстрації вищевказаних податкових накладних.

Підставою для прийняття таких рішень зазначено надання платником податку копій документів, складених із порушенням законодавства. У додатковій інформації зазначено, що конкретними документами, що подані з порушенням законодавства, є первинні документи щодо постачання/придбання товарів, зберігання і транспортування, навантаження/розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності первинних типових форм та галузевої специфікації, накладних.

Проте, в порушення наведених вимог законодавства, оспорювані рішення містять лише загальні твердження про надання платником податків копій документів складених з порушенням законодавств без жодної конкретизації, в чому саме проявляються вказані порушення. У відзиві на адміністративний позов представником податкового органу також не зазначено, в чому вбачається порушення законодавства при складенні зазначених документів.

Крім того суд враховує, що приймаючи рішення про зупинення реєстрації ПН з підстави того, що платник податку, яким подано на реєстрацію вищезазначені податкові накладні в ЄРПН, відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, то в рішеннях про відмову в реєстрації цих же податкових накладних відповідач жодним чином не зазначає про зазначену підставу, а вже посилається на іншу надання платником податку копій документів, складених із порушенням законодавства.

Суд також критично ставиться до посилання представників відповідачів на те, що селянським господарством до податкового органу не надавались дані з Реєстру складських документів на зерно, сертифікати насіння, платіжні інструкції на підтвердження перерахування коштів за поставлений товар та штатний розпис підприємства, оскільки вказані документи не є первинними, тоді як первинними документами в межах спірних правовідносин є видаткові накладні, які підтверджують факт поставки відповідної кількості товару покупцю згідно Договору поставки №ОДЕ24-13120 від 17.01.2024 року та Додаткових угод до нього. Крім того, про необхідність надання виключно вищевказаної документації не зазначалось ні в квитанціях про зупинення реєстрації вищевказаних ПН, ні в рішеннях про відмову реєстрації ПН в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Також суд у даній адміністративній справі враховує правовий висновок Верховного суду, викладений у постанові від 07.12.2022 року по справі №500/2237/20, що приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарських операцій може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки платника податків, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України. Предметом розгляду в цій справі є виключно стадія правильності та правомірності зупинення та відмови в реєстрації податкової накладної, а не реальність та товарність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом.

При вирішенні справи суд також виходить із того, що зазначені рішення Комісії Головного управління ДПС в Одеській області є актами індивідуальної дії.

На думку суду, правовий акт індивідуальної дії - це виданий суб`єктом владних повноважень документ, прийнятий із метою реалізації положень нормативно-правового акту (актів) щодо конкретної життєвої ситуації, який не містить загальнообов`язкових правил поведінки та стосується прав і обов`язків лише чітко визначеного суб`єкта (суб`єктів), якому (яким) він адресований.

Головною рисою таких актів є їхня конкретність, а саме: чітке формулювання конкретних юридичних волевиявлень суб`єктами адміністративного права, які видають такі акти; розв`язання за їх допомогою конкретних питань, що виникають у сфері державного управління; чітка визначеність адресата, конкретної особи або осіб; виникнення конкретних адміністративно-правових обов`язків, обумовлених цими актами; при цьому за умов відповідності такого акту нормам чинного законодавства.

Натомість, оскаржувані рішення податкового органу не відповідають критеріям чіткості та зрозумілості акту індивідуальної дії, що породжує їх неоднозначне трактування та, в свою чергу, впливає на можливість реалізації права або виконання обов`язку платником податків виконати юридичне волевиявлення суб`єкта владних повноважень.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом в постановах від 23.10.2018 року у справі №822/1817/18, від 21.05.2019 року у справі №0940/1240/18, від 02.07.2019 року у справі №3140/2160/18.

Зазначений висновок суду узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), рішення якого відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 року є джерелом права.

У рішенні від 13 грудня 2001 року у справі «Церква Бесарабської Митрополії проти Молдови» ЄСПЛ зазначив, що закон має бути доступним та передбачуваним, тобто вираженим з достатньою точністю, щоб дати змогу особі в разі необхідності регулювати його положеннями свою поведінку.

На державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок («Лелас проти Хорватії», заява №55555/08, п. 74, від 20 травня 2010 року; «Тошкуце та інші проти Румунії», заява №36900/03, п. 37, від 25 листопада 2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Суд зазначає, що представник податкового органу за час розгляду адміністративної справи не надав до суду жодного доказу на підтвердження правомірності оспорюваних рішень, а також не зазначив обґрунтованих підстав для їх прийняття, при цьому він обмежився лише формальним посиланням на дефектність наданих позивачем на пропозицію податкового органу документів.

Разом з тим позивач, на думку суду, в повній мірі виконав свій обов`язок щодо надіслання до податкового органу всіх необхідних первинних документів та пояснень на підтвердження факту господарських операцій з контрагентом, які зазначені в ПН.

Таким чином, зважаючи на наявність у позивача передбачених законодавством документів, які підтверджують факт фінансово-господарських операцій між позивачем та його контрагентом, а також враховуючи, що їх достатність для прийняття рішень про реєстрацію ПН не спростована відповідачами, суд дійшов висновку, що комісія Головного управління ДПС в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних не мала правових підстав для відмови позивачу у реєстрації ПН, з огляду на що рішення №10514125/32429630 від 06.02.2024 року, №10514124/32429630 від 06.02.2024 року та №10514123/32429630 від 06.02.2024 року про відмову у реєстрації податкових накладних №2 від 25.01.2024 року, №3 від 26.01.2024 року та №4 від 27.01.2024 року в Єдиному реєстрі податкових накладних є протиправними та підлягають скасуванню.

Стосовно позовної вимоги про зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати вищевказані податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних, суд зазначає таке.

Так згідно з пунктом 4 частини 2 статті 245 КАС України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Пунктами 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 року №1246 встановлено, що податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Внесення відомостей до Реєстру на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, здійснюється з дотриманням вимог цього Порядку. Датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням.

З огляду на зазначене та враховуючи те, що судом встановлено відсутність у податкового органу правових підстав для відмови у реєстрації ПН, суд дійшов висновку, що належним способом захисту порушеного права позивача є зобов`язання відповідача зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні №2 від 25.01.2024 року, №3 від 26.01.2024 року та №4 від 27.01.2024 року датою їх фактичного надходження.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи наявність підстав для задоволення позовних вимог селянського (фермерського) господарства «ЯНА» суд вважає за необхідне стягнути на його користь з Головного управління ДПС в Одеській області суму сплаченого позивачем судового збору у розмірі 9 084,00 грн. (т. 1 а.с. 10).

Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

На підставі вищевикладеного, керуючись вимогами ст.ст. 2, 5, 6-11, 12, 72-77, 90, 241-246, 255, 257-262, 293-295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов селянського (фермерського) господарства «ЯНА» (66051, Одеська область, Подільський район, с. Тимкове) до Головного управління ДПС в Одеській області (65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5), Державної податкової служби України (04053, м. Київ, Львівська площа, 8) про визнання протиправними та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №10514125/32429630 від 06.02.2024 року, №10514124/32429630 від 06.02.2024 року та №10514123/32429630 від 06.02.2024 року про відмову у реєстрації податкових накладних позивача.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкові накладні селянського (фермерського) господарства «ЯНА» №2 від 25.01.2024 року, №3 від 26.01.2024 року та №4 від 27.01.2024 року в Єдиному реєстрі податкових накладних датою їх фактичного подання.

Стягнути з Головного управління ДПС в Одеській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь селянського (фермерського) господарства «ЯНА» суму сплаченого позивачем судового збору за подання адміністративного позову у розмірі 9 084,00 грн.

Рішення суду може бути оскаржене до П`ятого апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, встановлені статтями 293, 295 та п.п.15.5 п.15 ч.1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст. 255 КАС України.

Суддя О.В. Білостоцький