Рішення

від 19.09.2024 по справі 440/9948/24

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 вересня 2024 року м. ПолтаваСправа № 440/9948/24Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Ясиновського І.Г., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Миргородської районної військової адміністрації, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - Департамент соціального захисту населення Полтавської обласної військової адміністрації, про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

19 серпня 2024 року ОСОБА_1 (надалі також - позивач) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Управління соціального захисту населення Миргородської районної військової адміністрації (надалі також - відповідач), відповідно до якого просить:

визнати протиправними дії Управління соціального захисту населення Миргородської районної військової адміністрації щодо невиплати ОСОБА_1 одноразової компенсації, як інваліду II групи, захворювання якого пов`язані з роботами по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС відповідно до статті 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»;

зобов`язати Управління соціального захисту населення Миргородської районної військової адміністрації здійснити нарахування та виплати ОСОБА_1 одноразової компенсації, як інваліду II групи, захворювання якого пов`язані з роботами по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС відповідно до ч.1 ст.48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Позовні вимоги обґрунтував посиланням на те, що після встановлення йому другої групи інвалідності звернувся до відповідача із заявою про нарахування та виплату одноразової компенсації, однак протиправно не виплачено одноразової компенсації, як інваліду II групи, захворювання якого пов`язані з роботами по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС відповідно до статті 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 23 серпня 2024 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), витребувано докази. Залучено Департамент соціального захисту населення Полтавської обласної військової адміністрації до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача.

Відповідач позов не визнав та у відзиві на позовну заяву /а.с.19-20/ представник відповідача просив у задоволенні позовних вимог відмовити посилаючись на відсутність підстав для здійснення відповідної виплати, зауваживши, що згідно п. 3 постанови КМУ N 760 "Про затвердження Порядку виплати одноразової компенсації за шкоду, заподіяну внаслідок Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій, ядерних випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, та щорічної допомоги на оздоровлення деяким категоріям громадян" виплата одноразової компенсації здійснюється за заявою, форма якої затверджується Мінсоцполітики, поданою заінтересованою особою протягом шести місяців з дати встановлення інвалідності або смерті годувальника. Однак позивач із заявою встановленої форми звернувся лише 19.04.02024, тобто після спливу шести місяців від дати встановлення йому інвалідності (05.09.2023). Наголошував, що надана позивачем до позовної заяви заява від 24.01.2024 до відповідача не надходила.

Згідно з частиною третьою статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України від 06.07.2005 № 2747-IV (надалі також КАС України) у справах, визначених частиною першою цієї статті, заявами по суті справи є позов та відзив.

За приписами пункту 2 частини першої статті 263 КАС України суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат.

Відповідно до частини другої статті 263 КАС України справи, визначені частиною першою цієї статті, суд розглядає у строк не більше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

При цьому, як визначено частиною другою статті 262 КАС України, якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.

Дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини.

З матеріалів справи вбачається, що позивач є особою з інвалідністю ІІ групи внаслідок захворювання, пов`язаного з участю в ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1-ї категорії, відповідно до Закону №796-XII /а.с. 13/. Відповідна група інвалідності встановлена позивачу з 05.09.2023, про що свідчить довідка до акту огляду МСЕК серії 12ААГ № 114171 /а.с. 14/.

Вважаючи свої права порушеними діями Управління соціального захисту населення Миргородської районної військової адміністрації щодо невиплати ОСОБА_1 одноразової компенсації, як інваліду II групи, захворювання якого пов`язані з роботами по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС відповідно до статті 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку вимогам позивача, суд зазначає наступне.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя і здоров`я, створення єдиного порядку визначення категорії зон радіоактивного забруднення територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту населення визначені та закріплені в Законі України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.91 N 796-XII (далі - Закон N 796-XII).

Статтею 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року №796-XII (далі - Закон №796) встановлено компенсації за шкоду, заподіяну здоров`ю, особам, які стали особами з інвалідністю внаслідок Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, інших ядерних аварій, ядерних випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, сім`ям у зв`язку із втратою годувальника та щорічна допомога на оздоровлення.

За приписами статті 48 Закону №796 визначено, що одноразова компенсація виплачується учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які стали особами з інвалідністю внаслідок Чорнобильської катастрофи, учасникам ліквідації наслідків інших ядерних аварій, особам, які брали участь у ядерних випробуваннях, військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, складанні ядерних зарядів та здійсненні на них регламентних робіт, які стали особами з інвалідністю внаслідок відповідних ядерних аварій та випробувань, участі у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, складанні ядерних зарядів та здійсненні на них регламентних робіт, дружинам (чоловікам), якщо та (той) не одружилися вдруге, померлих громадян, смерть яких пов`язана з Чорнобильською катастрофою, участю у ліквідації наслідків інших ядерних аварій, у ядерних випробуваннях, військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та здійсненні на них регламентних робіт, сім`ям, які втратили годувальника, та батькам померлого із числа осіб, віднесених до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та смерть яких пов`язана з Чорнобильською катастрофою, дітям з інвалідністю, інвалідність яких пов`язана з Чорнобильською катастрофою.

Компенсація та допомога, передбачені цією статтею, виплачуються в порядку та розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України.

Положеннями вищевказаноїпостанови Кабінету Міністрів України від 14 травня 2015 N 285 "Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України" (в редакції станом на час виникнення спірних відносин) установлено такі розміри виплат, передбаченихстаттями 36і48Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи: одноразова компенсація учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які стали особами з інвалідністю внаслідок Чорнобильської катастрофи:

особам з інвалідністю I групи - 379,3 гривні;

особам з інвалідністю II групи - 284,4 гривні;

особам з інвалідністю III групи - 189,6 гривні;

дітям з інвалідністю - 1264 гривні;

сім`ям, які втратили годувальника, - 7586 гривень;

батькам померлого - 3792 гривні.

Порядок виплати одноразової компенсації за шкоду, заподіяну внаслідок Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій, ядерних випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, та щорічної допомоги на оздоровлення деяким категоріям громадян затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2016 року №760 (далі - Порядок №760) регулює питання здійснення виплати передбачених статтею 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" одноразової компенсації за шкоду, заподіяну внаслідок Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій, ядерних випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї (далі - одноразова компенсація), та щорічної допомоги на оздоровлення (далі - щорічна допомога) деяким категоріям громадян.

В силу пункту 2 Порядку №760 визначено, що одноразова компенсація та щорічна допомога виплачуються за рахунок коштів, передбачених у Державному бюджеті України на відповідний рік для соціального захисту громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, центрами з нарахування та здійснення соціальних виплат, структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних і районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад за місцем фактичного проживання (перебування) громадян.

Пунктом 3 Порядку №760 передбачено, що виплата одноразової компенсації здійснюється за заявою, форма якої затверджується Мінсоцполітики, поданою заінтересованою особою протягом шести місяців з дати встановлення інвалідності або смерті годувальника.

Суд зауважує, що форми Заяви про призначення усіх видів соціальної допомоги та компенсацій затверджені Наказом Мінсоцполітики від 09.01.2023 №3, що зареєстровано в Міністерстві юстиції України 23 січня 2023 р. за N 145/39201.

Позивач звернувся із заявою довільної форми до відповідача про виплату одноразової грошової допомоги відповідно до положень статті 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", про підтвердження направлення якої ним долучено до матеріалів справи фіскальний чек про сплату поштових послуг від 24.01.2024 /а.с. 18/.

Проте, відповідачем зауважено, що перевіркою встановлено відсутність запису в Журналі реєстрації вхідної кореспонденції Управління про реєстрацію заяви позивача в період з 24.01.2024 року по 19.04.2024 року. Також на телефонний запит до ВПЗ Миргород АТ «Укрпошта», щодо письмового підтвердження вручення Управлінню зазначеного вище листа з повідомленням від позивача, відповідачу повідомили про відсутність таких відомостей станом на 01.09.2024 року через перебіг строків їх зберігання (до 6 місяців).

Також зауважено, що у фіскальному чеку не зазначено до якого саме Управління надсилалося листа (Управління соціального захисту населення Миргородської районної військової адміністрації знаходиться за адресою вул. Гоголя 94 м. Миргород, а за адресою вул. Гоголя 92 м. Миргород знаходиться управління соціального захисту населення Миргородської міської ради).

Суд критично оцінює такі посилання представника відповідача, оскільки по-перше, не надано копій витягу з Журналу реєстрації вхідної кореспонденції Управління про реєстрацію заяви позивача в період з 24.01.2024 року по 19.04.2024 в підтвердження відсутності надходження такого відправлення. Крім того, отримуючи від позивача заяву затвердженої форми позивача від 19.04.2024, проставлено відмітку у графі повторне звернення /а.с. 27-29/, що на думку суду свідчить про наявність у відповідача відомостей про первинне звернення позивача від 24.01.2024, тобто подане в межах строків, встановлених Порядку N 760, тобто не пізніше шести місяців з дати встановлення інвалідності.

Як наслідок, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Спосіб захисту має враховувати суть порушення, допущеного суб`єктом владних повноважень, а тому суд має обрати спосіб захисту права, який би гарантував дотримання і захист прав, свобод, інтересів від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Так, відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

При здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»).

Відповідно до ст.13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому, Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі «Пантелеєнко проти України» зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31 липня 2003 року у справі «Дорани проти Ірландії» Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.

Зважаючи на встановлені в ході розгляду фактичні обставини справи та враховуючи вищенаведені норми законодавства, якими урегульовані спірні відносини, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Згідно з частиною першою статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Оскільки позивач від сплати судового збору звільнений, а відповідач доказів понесення судових витрат суду не надав, підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Управління соціального захисту населення Миргородської районної державної адміністрації (вул. Гоголя, буд.94, м. Миргород, Полтавська область, 37600, ідентифікаційний код 03195085), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - Департамент соціального захисту населення Полтавської обласної військової адміністрації (вул. Ціолковського, буд.47, м. Полтава, ідентифікаційний код 03195234) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправними дії Управління соціального захисту населення Миргородської районної військової адміністрації щодо невиплати ОСОБА_1 одноразової компенсації, як інваліду II групи, захворювання якого пов`язані з роботами по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС відповідно до статті 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Зобов`язати Управління соціального захисту населення Миргородської районної військової адміністрації здійснити нарахування та виплати ОСОБА_1 одноразової компенсації, як інваліду II групи, захворювання якого пов`язані з роботами по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС відповідно до ч.1 ст.48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному ч.8 ст. 18, ч.ч. 7-8 ст. 44 та ст. 297 КАС України, а також з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених підп. 15.5 підп. 15 п. 1 р. VII "Перехідні положення" КАС України.

СуддяІ.Г.Ясиновський