Рішення

від 10.09.2024 по справі 460/23536/23

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

10 вересня 2024 року м. Рівне№460/23536/23

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Нор У.М. за участю секретаря судового засідання Вознюк В.І. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник Вдовиченко Г.М., Сулковський Б.П.,

відповідача: представник ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод мінеральної води "Маломидська" доГоловного управління ДПС у Рівненській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, податкової вимоги та рішення про опис майна у податкову заставу, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Завод мінеральної води «Маломидська» звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС у Рівненській області, у якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 23.08.2023 №704317000702, №704417000702, №704517000702, рішення про опис майна к податкову заставу від 26.09.2023 №1753/17-00-13-03-08, податкову вимогу від 25.09.2023 №0004203-1303-1700.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що ГУ ДПС у Рівненській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за травень 2023 від`ємного значення з податку на додану вартість, яке визначене з урахуванням від`ємного значення з податку на додану вартість, задекларованого у попередніх періодах. В основу оспорюваних податкових повідомлень-рішень покладено висновки викладені в акті перевірки від 13.07.2023 №6619/Ж5/17-00-07-02/35051305, зокрема, щодо порушень п.121.1 ст.121, п.44.1, п.44.6, п.44.7 розд.1, пп. «а» п.198.1, п.198.3 ст.198, п.189.1 ст.189, п.198.5 ст.198, п.201.10 ст.201, п.200.1, п.200.2, п.200.4 ст.200 ПКУ, що є недостовірними та не відповідають дійсним обставинам. Наслідком виявлених порушень також стало прийняття контролюючим органом податкової вимоги від 25.09.2023 №0004202-1303-1700, та рішення про опис майна у податкову заставу №1753/17-00-13-03-08 від 26.09.2023. Заперечує проти висновків відповідача щодо використання товариством ПММ, товарів, запасів в операціях що не є господарською діяльністю, також наголошує що платником податку до перевірки надано всі необхідні документи для підтвердження правильності формування та визначення від`ємного значення з податку на додану вартість при декларуванні за травень 2023.

Одночасно з позовною заявою позивачем подано до суду заяву про забезпечення позову, у якій позивач просить суд з вжити заходи забезпечення позову до набрання законної сили судовим рішення по справі.

Ухвалою від 11.10.2023 у задоволенні заяви позивача про забезпечення позову відмовлено.

Ухвалою від 12.10.2023 позовну заяву ТОВ «Завод мінеральної води «Маломидська» залишено без руху, надано строк позивачу для усунення недоліків.

Ухвалою від 01.11.2023 позовну заяву ТОВ «Завод мінеральної води «Маломидська» прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено розгляду справи провести за правилами загального позовного провадження.

Через канцелярію суду від ГУ ДПС у Рівненській області надійшов відзив на позовну заяву. Відповідач вказує, що платник податку в ході перевірки не надав: підтвердження використання у господарській діяльності палива дизельного та бензину; пояснення щодо реалізації води по якій закінчився термін зберігання та причини несписання таких залишків з балансу підприємства; підтвердження використання у господарській діяльності виробничих запасів; первинних документів щодо формування податкового кредиту по деклараціях за 2017 рік. Також зазначає, що податкова вимога від 25.09.2023 №0004202-1303-1700 вважається відкликаною 15.11.2023, оскільки її виключено з обліку в зв`язку з надходженням ухвали суду у справі №460/23526/23, а податкова застава відповідно до рішення про опис майна від 26.09.2023 №1753/17-00-13-03-08 є припиненою. Відтак, податковий орган позовні вимоги не визнає, та просить у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

28.11.2023підготовче судове засідання відкладено на 13.12.2023.

Ухвалою від 13.12.2023 підготовче провадження у справі закрито, розгляд справи по суті призначено у відкритому судовому засіданні 10.01.2024. ухвалою від 15.01.2024 розгляд справи відкладено на 24.01.2024.

В судовому засіданні 24.01.2024 оголошено перерву до 06.02.2024.

Ухвалою суду від 06.02.2024 розгляд справи відкладено на 14.02.2024.

14.02.2024 розгляд справи відкладено до 27.02.2024.

Ухвалою від 27.02.2024 розгляд справи відкладено до 05.03.2024.

05.03.2024 від представника позивача надійшли додаткові пояснення у справі, в яких зазначає про неправомірність наказу про призначення документальної позапланової виїзної перевірки товариства, вказує на порушення податковим органом періодів, які охоплює така перевірка. Пояснив, що запити відповідача, які надавались платнику податку під час проведеної перевірки, складені з порушенням вимог, визначених абз.1 5 п.73.3 ст.73 ПКУ, відтак ТОВ «Завод мінеральної води «Маломидська» звільнений від обов`язку надавати відповіді на такі запити.

05.03.2024 розгляд справи відкладено до 12.03.2024.

Ухвалою від 12.03.2024 розгляд справи відкладено до 19.03.2024.

18.03.2024 від представника відповідача надійшли додаткові пояснення, в яких вказує що запити про надання пояснень та документального підтвердження, які вручались керівнику, оформлені відповідно до вимог Методичних рекомендацій щодо оформлення матеріалів документальних перевірок затверджених згідно наказу ДПС України від 25.02.2021 №244 «Про затвердження Зразка форми акта (довідки) документальної планової/позапланової виїзної перевірки податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, та Методичних рекомендацій щодо оформлення матеріалів документальних перевірок». Щодо періоду, який охопила проведена документальна перевірка, посилається на п.52 прим.2 підрозд.10 розд.ХХ «Перехідні положення» ПКУ, яким зупинено перебіг строків давності, передбачених ст.102 ПКУ, а також на п.69 підрозд.10 розд.ХХ «Перехідні положення» ПКУ, відповідно до пп.69.9 якого тимчасово, до 01 серпня 2023 року, для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім випадків, передбачених пп.69.9 п.69 підрозд.10 розд.ХХ «Перехідні положення ПКУ.

19.03.2024 в судовому засіданні оголошено перерву до 10.04.2024.

10.04.2024 в судовому засіданні оголошено перерву до 24.04.2024.

Ухвалою від 24.04.2024 розгляд справи відкладено до 08.05.2024.

Ухвалою від 08.05.2024 розгляд справи відкладено до 04.06.2024.

Ухвалою від 04.06.2024 розгляд справи відкладено до 25.06.2024.

25.06.2024 в судовому засіданні оголошено перерву до 17.07.2024.

Ухвалою від 22.07.2024 розгляд справи відкладено до 30.07.2024.

30.07.2024 в судовому засіданні оголошено перерву до 03.09.2024.

Ухвалою від 03.09.2024 розгляд справи відкладено на 10.09.2024.

Розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд встановив таке.

На підставі наказу від 27.02.2023 №1052-п «Про проведення відповідно до пп.78.1.8 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Завод мінеральної води «Маломидська» (код ЄДРПОУ 35051305) щодо дотримання податкового законодавства при декларування за травень 2023 року від`ємного значення з податку на додану вартість, яке визначене з урахуванням від`ємного значення з податку на додану вартість, задекларованого у попередніх звітних періодах», направлень від 28.06.2023 №1552/ж3/17-00-07-02, №1553/ж3/17-00-07-02, наказу від 04.07.2023 «Про продовження терміну проведення позапланової виїзної документальної перевірки ТОВ «Завод мінеральної води «Маломидська» (код ЄДРПОУ 35051305)», ГУДПС у Рівненській області проведено в період з 28.06.2023 по 06.07.2023 документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Завод мінеральної води «Маломидська» щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за травень 2023 року від`ємного значення з податку на додану вартість , яке визначене з урахуванням від`ємного значення з податку на додану вартість, задекларованого у попередніх звітних періодах.

За результатами проведеної перевірки відповідачем складено акт перевірки №6619/Ж5/17-00-0702/35051305 від 13.07.2024, висновками якого встановлено наступні порушення:

1.П.121.1 ст.121, п.44.1, п.44.6, п.44.7 ст.44 розд.1, пп. «а» п.198.1, п.198.3 ст.198, п. 189.1 ст.1893 п.198.5 ст.198, п.201.10 ст.201, п.200.1, п.200.2 ст.200 ПКУ, а саме: ТОВ «Завод мінеральної води «Маломидська» занижено податкові зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 602826 грн., завищено податковий кредит на загальну суму 275828 грн., що призвело до завищення залишку від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 21 декларації) на суму 366571 грн. за травень 2023, та до заниження суми яка підлягала нарахуванню до сплати в бюджет (рядок 18 декларації) на загальну суму 512084 грн., в т.ч. по деклараціяхза 08.2020 на суму 34193 грн., за 09.2020 4595 грн., за 10.2020 87916 грн., за 11.2020 3035 грн., за 12.2020 3046 грн., за 04.2021 1962 грн., за 05.2021 1548 грн., за 06.2021 4093 грн., за 07.2021 6301 грн., за 08.2021 5519 грн., за 09.2020 2832 грн., за 10.2021 1976 грн., за 11.2021 3037 грн., за 12.2021 3586 грн., за 01.2022 1611 грн., за 02.2022 2157 грн., за 03.2022 3514 грн., за 04.2022 1295 грн., за 05.2022 45474 грн., за 06.2022 1418 грн., за 07.2022 3618 грн., за 08.2022 3980 грн., за 09.2022 22519 грн., за 10.2022 1818 грн., за 11.2022 3669 грн., за 12.2022 2661 грн., за 02.2023 1346 грн., за 03.2022 4135 грн., за 04.2023 2087 грн., за 05.2023 249104 грн.

2.П.201.1, п.201.10 ст.210 ПКУ, не складено та не зареєстровано податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних на загальну суму ПДВ 602826 грн., в т.ч. за 01.2018 на суму 4892 грн., за 02.2018 4917 грн., за 03.2018 5217 грн., за 04.2018 4950 грн., за 05.2018 4983 грн., за 06.2018 4967 грн., за 07.2018 5150 грн., за 08.2018 6033 грн., за 09.2018 6318 грн., за 10.2018 8083 грн., за 11.2018 6433 грн., за 12.2018 4747 грн., 01.2019 5220 грн., 02.2019 4400 грн., 03.2019 4642 грн., 04.2019 4325грн., 05.2019 4800 грн., 09.2019 3267 грн., 10.2019 4617 грн., 11.2019 3533 грн., 12.2019 4707 грн., 01.2020 3853 грн., 02.2020 3050 грн., 03.2020 1550 грн., за 05.2020 189103 грн., за 06.2020 4387 грн., за 07.2020 3827 грн., за 08.2020 39526 грн., за 09.2020 1310 грн., за 12.2020 183 грн., за 05.2022 2234 грн., за 06.2022 1049 грн., за 05.2023 233479.

Як вбачається з акту перевірки від 13.07.2023, заниження податкових зобов`язань у періоді який підлягав перевірці, на загальну суму 602826 грн. виникло внаслідок використання позивачем ПММ (бензин та дизельне пальне) не в господарській діяльності за період з 01.01.2023 по 31.05.2023 на суму ПДВ 145592 грн., використання не в господарській діяльності води фасованої негазованої та газованої в асортименті, термін придатності якої закінчився на суму ПДВ 223755 грн. (в т.ч. 187554 грн. за травень 2020, 36201 грн.за серпень 2020), використання ПММ (бензин та дизельне пальне) в операціях, що не є господарською діяльністю (нестача) на суму ПДВ 233479 грн.

Завищення податкового кредиту на суму 275828 грн., згідно акту перевірки від 13.07.2024, встановлено внаслідок ненадання платником податку до перевірки документів щодо формування податкового кредиту по деклараціях за 2017 рік.

Не погоджуючись з виявленим під час перевірки порушеннями, ТОВ «Завод мінеральної води «Маломидська» 01.08.2023 подало до податкового органу заперечення на висновки, обставини та дані, викладені в акті про результати документальної позапланової перевірки №6619/Ж5/17-00-07-02/35051305 від 13.07.2023.

16.08.2023 відповідачем направлено платнику податку відповідь на заперечення до акта перевірки від 13.07.2023, згідно якої в ході розгляду заперечень ТОВ «Завод мінеральної води «Маломидська» вирішено висновки акта перевірки від 13.07.2023 викласти в наступній редакції:

Перевіркою дотримання податкового законодавства при декларуванні ТОВ «Завод мінеральної води «Маломидська» у декларації за травень 2023 від`ємного значення податку на додану вартість, яке визначене з урахуванням від`ємного значення задекларованого у попередніх звітних періодах, встановлено порушення:

1.П.121.1 ст.121, п.44.1, п.44.6, п.44.7 ст.44 розд.1, пп. «а» п.198.1, п.198.3 ст.198, п. 189.1 ст.1893 п.198.5 ст.198, п.201.10 ст.201, п.200.1, п.200.2 ст.200 ПКУ, а саме: ТОВ «Завод мінеральної води «Маломидська» занижено податкові зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 486 821 грн., завищено податковий кредит на загальну суму 275 828 грн., що призвело до завищення залишку від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 21 декларації) на суму 366 571 грн. за травень 2023, та до заниження суми яка підлягала нарахуванню до сплати в бюджет (рядок 18 декларації) на загальну суму 396 000 грн., в т.ч. по деклараціях за 08.2020 на суму 34 115 грн., за 09.2020 4 595 грн., за 10.2020 87 916 грн., за 11.2020 3 035 грн., за 12.2020 3 046 грн., за 05.2021 1 548 грн., за 06.2021 4 093 грн., за 07.2021 6 301 грн., за 08.2021 5 519 грн., за 09.2020 2 832 грн., за 10.2021 1 976 грн., за 11.2021 3 037 грн., за 12.2021 3 586 грн., за 01.2022 1 611 грн., за 02.2022 2 157 грн., за 03.2022 3 514 грн., за 04.2022 1 295 грн., за 05.2022 46 256 грн., за 06.2022 2 577 грн., за 07.2022 2 240 грн., за 08.2022 3 418 грн., за 09.2022 22 519 грн., за 10.2022 1 818 грн., за 11.2022 3 669 грн., за 02.2023 1 346 грн., за 03.2022 4 135 грн., за 04.2023 2 087 грн., за 05.2023 133 099 грн.

2.П.201.1, п.201.10 ст.210 ПКУ, не складено та не зареєстровано податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних на загальну суму ПДВ 486 821 грн., в т.ч. за 01.2018 на суму 4 892 грн., за 02.2018 4 917 грн., за 03.2018 5 217 грн., за 04.2018 4 950 грн., за 05.2018 4 983 грн., за 06.2018 4 967 грн., за 07.2018 5 150 грн., за 08.2018 6 033 грн., за 09.2018 6 318 грн., за 10.2018 8 083 грн., за 11.2018 6 433 грн., за 12.2018 4 747 грн., 01.2019 5 220 грн., 02.2019 4 400 грн., 03.2019 4 642 грн., 04.2019 4 325грн., 05.2019 4 800 грн., за 06.2019 4658 грн., за 07.2019 4083 грн., за 08.2019 4333 грн., 09.2019 3 267 грн., 10.2019 4 617 грн., 11.2019 3 533 грн., 12.2019 4 707 грн., 01.2020 3 853 грн., 02.2020 3 050 грн., 03.2020 1 550 грн., за 05.2020 189 103 грн., за 06.2020 4 387 грн., за 07.2020 3 827 грн., за 08.2020 39 526 грн., за 09.2020 1 310 грн., за 12.2020 183 грн., за 05.2022 2 234 грн., за 06.2022 1 049 грн., за 05.2023 117474 грн.

23.08.2023 ГУ ДПС у Рівненській області прийнято:

- податкове повідомлення-рішення №704517000702, яким до позивача застосовано штраф в за платежем податок на додану вартість в сумі 45379,50 грн. внаслідок встановлення відсутності складення та реєстрації протягом граничного строку, передбаченого статтею 201 ПКУ податкових накладних на суму ПДВ 486821 грн.;

- податкове повідомлення-рішення №704417000702, яким платнику податку зменшено розмір від`ємного значення суми ПДВ 366571 грн., внаслідок завищення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду по декларації за травень 2023 в розмірі 366571 грн.;

- податкове повідомлення-рішення №704317000702, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в сумі 495000 грн., в т.ч. 396000 грн. за податковими зобов`язаннями, 99000 за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами), внаслідок заниження суми ПДВ яка підлягала нарахуванню та сплаті в бюджет (рядок 18 декларації) на суму 396000 грн., та завищення залишку від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 21 декларації) на суму 366571 грн.

25.09.2023 відповідачем сформовано податкову вимогу №0004202-1303-1700, згідно якої станом на 24.09.2023 сума податкового боргу ТОВ «Завод мінеральної води «Маломидська» становить 363131,71 грн.

26.09.2023 відповідачем прийнято рішення про опис майна у податкову заставу №1753/17-00-13-03-08 та акт опису майна №625.

Не погоджуючись з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями, податковою вимогою та рішенням про опис майна у податкову заставу, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України від 02.12.2010 № 2755-VI.

Судом встановлено, що ТОВ «Завод мінеральної води «Маломидська» подано до контролюючого органу податкову декларацію з податку на додану вартість за травень 2023 (№9145244708 від 19.06.2023), якою задекларовано від`ємне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду (рядок 19) 366571 грн. Вказану суму від`ємного значення 366571 грн. платником зараховано до складу податкового кредиту наступного звітного періоду (рядки 20.3, 21).

Судом також встановлено, що від`ємне значення визначене в рядку 19 декларації, сформовано за рахунок від`ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду в сумі 382196 грн. (рядок 16).

28.06.2023 відповідачем вручено керівнику платника податку запит №1 про надання документів (копій документів), яким просив на підставі пп.20.1.14, пп.20.1.6 п.20.1 ст.20, п.85.2, п.85.4, п.85.8 ст.85 надати у термін до 14год. 00хв. 28.06.2023 копії документів за період виникнення від`ємного значення з 2017 року по травень 2023. Факт отримання запиту підтверджується підписом директора позивача ОСОБА_2 .

Також судом встановлено вручення керівнику підприємства наступних запитів про надання документів:№2 від 30.06.2023, №3 від 30.06.2023, №4 від 03.07.2023, №5 від 04.07.2023, №6(1) від 04.07.2023, №6(2) від 05.07.2023, №7 від 06.07.2023. Факт отримання вказаних запитів підтверджується підписом керівника підприємства про їх отримання.

Як встановлено в ході судового розгляду, та не заперечується позивачем, платник податку на отримані запити документи надавав не в повному обсязі.

Податковим органом складено акти, які засвідчують факт ненадання ТОВ «Завод мінеральної води «Маломидська» запитуваних документів до перевірки :№334/Ж6/17-00-07-02/35051305 від 30.06.2023 (не надано документи згідно запитів №1 від 28.06.2023 та №3 від 30.06.2023), №356/Ж6/17-00-07-02/35051305 від 07.07.2023 (не надано документи згідно запиту №7 від 06.07.2023), №352/Ж6/17-00-07-02/350051305 від 05.07.2023 (не надано документи згідно запиту №6 від 05.07.2023), №347/Ж6/17-00-07-02/35051305 від 03.07.2023 (не надано документи згідно запиту №2 від 30.06.2023).

При цьому, платником податку надано письмові пояснення щодо запитуваних у запитах документів №6 від 05.07.2023 та №7 від 06.07.2023.

28.06.2023 відповідачем вручено позивачу також запит №4906/Ж12/17-00-07-02 з вимогою проведення інвентаризації залишків основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, матеріалів, сировини, готової продукції, інших ТМЦ в присутності перевіряючих.

В зв`язку з ігноруванням платником вимоги про проведення інвентаризації в присутності ревізорів, відповідач вручив позивачу лист від 04.07.2023 №5002/Ж12/17-00-07-02 з вимогою провести огляд складів підприємства.

05.07.2023 підприємством надано відповідь від 03.07.2023 (вхідний ГУ ДПС у Рівненській області №19804/6/17-00 від 05.07.2023) про проведення інвентаризації 30.06.2023, наказ №3 від 29.06.2023 «Про проведення інвентаризації на складі заводу», наказ №4 «Про призначення робочої інвентаризаційної комісії», інвентаризаційний опис необоротних активів, інвентаризаційний опис продукції, шо знаходиться на складі. Як стверджує відповідач, інші документи що вказані в додатках до даного листа були відсутні.

06.07.2023 ревізорами спільно з керівником позивача здійснено виїзд до складських приміщень що розташовані за адресами: Рівненська обл., Рівненський р-н, с. Великий Мидськ, вул. Центральна, буд. 2а та АДРЕСА_1 .

Як пояснено сторонами, 06.07.2023 позивачем надано перевіряючим акт на списання №МА-0000001 від 30.06.2023, згідно якого списано готову продукцію та пляшки на загальну суму 582056,02 грн., в т.ч. ПДВ 97009,34 грн., та акт на списання №МА-0000002 від 30.06.2023, згідно якого списано товарно-матеріальні цінності на загальну суму 696050,54 грн., в т.ч. ПДВ 116005,09 грн.

Щодо виявлених під час перевірки порушень суд зазначає наступне.

Як зазначено в акті перевірки від 13.07.2023, підприємство у період з січня 2018 здійснює придбання ПММ , а саме: паливо дизельне ДП-Л-Євро5-В0 та бензин А-95, завдяки чому у вказаний період сформовано податковий кредит з ПДВ в сумі 145592 грн.

Податковий орган зазначає, що внаслідок ненадання платником до перевірки документів, що підтверджують використання ПММ у господарській діяльності, таке пальне відсутнє на залишках, рахується, що вказані ТМЦ використано в операціях, що не є господарською діяльністю підприємства.

При цьому позивач заперечив щодо відсутності документів, які підтверджують використання у господарській діяльності палива дизельного та бензину.

Так, позивачем надано до позовної заяви наказ №13/1 від 02.12.2016, яким встановлено допустимий ліміт пального (л/100км) максимум, наказ №7а від 01.08.2016 «Про затвердження форми Звіту по об`єкту за період», наказ №03 від 02.08.2021 «Про встановлення норм витрати палива на автомобільному транспорті», договір надання послуг та/або купівлі-продажу №160701 від 01.07.2016, акти списання паливо-мастильних матеріалів, звіти по об`єкту за період, акти надання послуг про приймання та обробку GPS даних, платіжні доручення що підтверджують оплату послуг з обробки GPS даних.

В ході судового розгляду позивач вказував, що підтвердженням використання ПММ, є також видаткові накладні, зазначав, що згідно договорів на поставку води, укладених з покупцями, доставку води здійснює товариство.

Суд не погоджується з доводами позивача що надані документи підтверджують використання ПММ в господарській діяльності підприємства.

У наданих платнику податку запитах відповідач неодноразово пропонував надати до перевірки товарно-транспортні накладні, подорожні листи вантажного автомобіля, договори з перевізниками, маршрутні листи, що містять інформацію про господарські операції, пройдену відстань автомобілями, кількість використаного пального, інформацію щодо транспортних засобів, акти на списання ПММ (бензин та дизпаливо) в розрізі транспортних засобів, на які здійснено списання, шляхові листи чи інші документи які містять інформацію про господарську операцію (дата здійснення, пункти навантаження та розвантаження, дані водія, пройдену відстань, кількість витраченого пального) та інше.

Долучені до матеріалів справи звіти по об`єкту за період містять інформацію щодо транспортного засобу, період його використання, пройдену відстань, та тривалість роботи .

Суд зауважує, що з даних звітів не можливо встановити використання вказаних у них транспортних засобів в межах господарської діяльності підприємства, оскільки не вказано в межах яких договорів постачання (купівлі-продажу) води для покупців такі транспортні засоби використано, період використання таких транспортних засобів - календарний місяць, маршрут не зазначений. Акти на списання пального також не ідентифікують операції, на виконання яких транспортні засоби були залучені та ПММ було списано.

Надані позивачем накази про встановлення норм витрат дизельного палива встановлюють лише граничні межі витрат палива, і не підтверджують використання автомобілів, які споживають таке пальне, в господарській діяльності платника податку.

Суд зазначає, що проведення будь-якої господарської операції підприємства фіксується та підтверджується первинними документами, на основі яких і ведеться облік. У свою чергу, відповідно до ч.2 ст.3 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», на даних бухгалтерської звітності базуються фінансова, податкова та інші види звітності. Тобто первинні документи є основою і для податкового обліку.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п. 1.2 ст.1, п.2.1 ст.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 року за № 168/704, згідно якого, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Ст.9 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Дія контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку №88, первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов`язкові реквізити; назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Відповідно до п.2.15 та п.2.16 вищевказаного Положення забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Таким чином, для надання юридичної сили і доказовості, первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок, встановлений ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» .

Суд погоджується, що транспортні засоби, на яких використовувалось пальне, обліковуються у ТОВ «Завод мінеральної води «Маломидська». Проте, позивачем не надано документи, які заповнені у відповідності до чинного законодавства з обов`язковими реквізитами та підтверджують витрати палива у господарській діяльності платника податку.

Суд наголошує, що умовою для документального підтвердження господарської операції по придбанню/використанню в господарській діяльності/списанню, є належне документальне підтвердження сукупністю первинних документів, які мають необхідні реквізити, на підставі яких вбачається за можливе зробити висновок про доцільність/необхідність понесення таких витрат у власній господарській діяльності платника податків.

Пп.14.1.36 п.14.1 ст.14 ПКУ встановлено, що господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

П.198.3 ст.198 ПКУ визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з:

придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи;

ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні засоби почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

При цьому, згідно пп. «г» п.198.5 ст.198 ПКУ, Платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу).

Під час перевірки не було документально підтверджено використання придбаного ТОВ «Завод мінеральної води «Маломидська» пального в господарській діяльності, чим занижено податкові зобов`язання в сумі 145592 грн.

Суд погоджується із встановленим відповідачем порушення в цій частині з огляду на те, що позивач не надав жодних первинних бухгалтерських документів на підтвердження здійснення господарських операцій з доставки води покупцям.

Надані позивачем первинні документи не містять жодних даних (реквізитів), які б розкривали зміст господарської операції для цілей податкового обліку.

Отже, використання пального позивачем у господарській діяльності за період січень 2018 травень 2023 не підтверджено належними та допустимими доказами.

Щодо донарахування податковим органом компенсуючих податкових зобов`язань з ПДВ в сумі 223775,32 грн., внаслідок використання не в господарській діяльності води фасованої негазованої та газованої в асортименті, термін придатності якої закінчився.

Як встановлено судом, та не спростовується сторонами, ТОВ «Завод мінеральної води «Маломидська» видано наказ №2 від 02.03.2020 «Про виконання Наказу Державної служби геології та надр України №31 від 06.02.2020» згідно якого у зв`язку із видачею Державною службою геології та надр України Наказу №31 від 06.02.2020 «Про анулювання спеціальних дозволів на користування надрами №№6061, 6062 від 30.06.2015», з метою здійснення заходів щодо дотримання чинного законодавства України у сфері користування надрами: призупинено користування надрами на Великомидському та Маломидському родовищах шляхом припинення видобування мінеральних лікувально-столових вод, придатних для промислового розливу та лікувальних цілей, питних підземних вод придатних для промислового розливу, до моменту винесення рішення у відповідній справі, що перебуває на стадії судового провадження.

Згідно наданої платником податку оборотно-сальдової відомості по рах. 26 «Готова продукція» (том 2 стор.75) станом на кінець дня 02.03.2020 на ТОВ «Завод мінеральної води «Маломидська» обліковуються залишки готової продукції води в асортименті, на загальну суму 1156986,10 грн.

Позивач вказує, що підприємство протягом періоду з 02.03.2020 по 31.05.2023 здійснювало реалізацію води із залишків, що виникли до 02.03.2020. Також доводить, що надходження готової продукції в зазначений період не було.

Судом досліджено надані позивачем оборотно-сальдові відомості по рах.26 , а саме за періоди: 02.03.20 02.03.20, 31.05.20 31.05.20, 31.08.20 31.08.20, 01.09.20 31.05.23.

З досліджених доказів встановлено, що станом на 02.03.2020 обліковувались залишки готової продукції в сумі 1156986,10 грн., станом на 31.05.2020 1143136,01 грн., станом на 31.08.2020 1122707,21 грн., за період з 01.09.2020 по 31.05.2023 554470,97 грн.

Доводи позивача щодо відсутності факту надходження готової продукції протягом періоду що перевірявся спростовуються тим, що згідно оборотно-сальдової відомості за період 01.09.2020 31.05.2023 відбувалось як списання готової продукції, так і її надходження.

Крім того, суд зауважує, що вибіркове надання оборотно-сальдових відомостей (відсутня інформація за періоди з 03.03.2020 по 30.05.2020, 01.06.2020 30.08.2020) не дає змоги встановити, чи відбувалось надходження готової продукції починаючи з 02.03.2020 до 01.09.2020, оскільки початкове та кінцеве сальдо згідно наданих відомостей різняться. Що може свідчити як про списання, так і про надходження такої продукції.

Також слід зазначити, що ТОВ «Завод мінеральної води «Маломидська» не надано доказів на підтвердження дійсної можливості підприємства реалізовувати воду, термін придатності якої закінчився, посилання позивача на проведене дослідження води 26.06.2023 належним чином не підтверджене.

Аналізуючи доводи позивача щодо списання готової продукції, яка була непридатна до використання, та нарахування платником податкових зобов`язань з ПДВ на таку списану продукцію, суд зазначає наступне.

Позивачем надано протокол засідання інвентаризаційної комісії від 16.10.2022, згідно якого встановлено об`єм готової продукції (вода «Маломидська» в асортименті) термін придатності якої сплив, та акт списання такої продукції №МА-0000012 від 16.10.2020 на загальну суму 503566,92 грн., в т.ч. ПДВ 83927,82 грн.

Згідно пп. «г» п.198.5 ст.198 ПКУ, платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу).

У відповідності до п.189.1 ст.189 ПКУ, у разі здійснення операцій відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу база оподаткування за необоротними активами визначається виходячи з балансової (залишкової) вартості, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), а за товарами/послугами - виходячи з вартості їх придбання.

Матеріали справи (том 2 стор.64) містять податкову декларацію з податку на додану вартість за жовтень 2022, з якої судом встановлено, що сума ПДВ в розмірі 83927,82 грн. за актом списання готової продукції №МА-0000012 від 16.10.2022 до податкових зобов`язань не включено.

Суд зауважує, що з урахуванням вимог п.198.5 ст.198 ПКУ, така сума ПДВ мала бути відображена в рядку 4.1 податкової декларації з податку на додану вартість за жовтень 2022. Таким чином суд виснує, що позивач фактично не нарахував та сплатив до бюджету податкові зобов`язання з ПДВ на вартість готової продукції, термін придатності якої сплив.

Відтак, відповідачем правомірно донараховано платнику податку суму податкових зобов`язань в розмірі 223755 грн. на залишки води по яких закінчився термін придатності.

Щодо нарахування податкових зобов`язань в сумі 233479 грн. на залишки виробничих запасів в зв`язку з їх фактичною відсутністю, виявленою в результаті огляду складських та виробничих приміщень.

Як встановлено судом в ході розгляду справи, в перший день перевірки 28.06.2023 відповідачем вручено позивачу запит №4906/Ж12/17-00-07-02 з вимогою проведення інвентаризації залишків основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, матеріалів, сировини, готової продукції, інших ТМЦ в присутності перевіряючих.

04.07.2023 податковий орган, в зв`язку з ігноруванням платником вимоги про проведення інвентаризації в присутності ревізорів, вручив позивачу лист №5002/Ж12/17-00-07-02 з вимогою провести огляд складів підприємства.

05.07.2023 підприємством надано відповідь від 03.07.2023 (вхідний ГУ ДПС у Рівненській області №19804/6/17-00 від 05.07.2023) про проведення інвентаризації 30.06.2023, наказ №3 від 29.06.2023 «Про проведення інвентаризації на складі заводу», наказ №4 «Про призначення робочої інвентаризаційної комісії», інвентаризаційний опис необоротних активів, інвентаризаційний опис продукції, шо знаходиться на складі. Як стверджує відповідач, інші документи що вказані в додатках до даного листа були відсутні.

Сторонами не заперечується, що 06.07.2023 ревізорами спільно з керівником позивача здійснено виїзд до складських приміщень що розташовані за адресами: Рівненська обл., Рівненський р-н, с. Великий Мидськ, вул. Центральна, буд. 2а та АДРЕСА_1 .

В акті перевірки від 13.07.2023 відповідач вказує, що при огляді складських приміщень працівниками ГУ ДПС у Рівненській області встановлено, що частина ТМЦ згідно наданого до перевірки інвентаризаційного опису товарно-матеріальних цінностей, які обліковуються по рахунку 20 «Виробничі запаси» на складі відсутні, у переліку списаних ТМЦ згідно акту на списання №МА-0000002 від 30.06.2023, таким чином встановлено розбіжності між фактичною наявністю ТМЦ та даними інвентаризаційного опису в розрізі позицій ТМЦ.

Контролюючий орган також посилається, як на підставу донарахування податкових зобов`язань, на не можливість прослідкувати оприбуткування та рух ТМЦ що були придбані протягом звітного періоду, їх оприбуткування та використання у господарській діяльності.

З наданих суду документів та пояснень сторін встановлено, що під час огляду представниками відповідача та позивача складів за адресами: Рівненський р-н, с. Великий Мидськ, вул. Центральна, 2а та Рівненський р-н, с. Малий Мидськ, вул. Шевченка, 170, контролюючим органом встановлено розбіжності ТМЦ між фактичною наявністю та даними платника податку згідно проведеної останнім інвентаризації 30.06.2023.

Як пояснено сторонами, позивачем надано перевіряючим акт на списання №МА-0000001 від 30.06.2023, згідно якого списано готову продукцію та пляшки на загальну суму 582 056,02 грн., в т.ч. ПДВ 97 009,34 грн., та акт на списання №МА-0000002 від 30.06.2023, згідно якого списано товарно-матеріальні цінності на загальну суму 696 050,54 грн., в т.ч. ПДВ 116 005,09 грн.

06.07.2023 представниками відповідача складено акт обстеження складів за адресою: Рівненська обл., Рівненський р-н, с. Великий Мидськ, вул. Центральна, 2а та АДРЕСА_1 , яким встановлено нестачу товарно-матеріальних цінностей на загальну суму 587370,15 грн.

Доводи позивача щодо порушення перевіряючими п.7 розд.ІІ Положення про інвентаризацію активів та зобов`язань, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 02.09.2014 №879 та, як наслідок цього, невірне встановлення фактичних залишків товарно-матеріальних цінностей позивача під час проведення огляду 06.07.2023, судом не приймаються. Оскільки вимоги даного Положення розповсюджуються виключно під час проведення інвентаризацій, а не огляду складських приміщень.

Згідно п.5 розділу 1 Положення , інвентаризація проводиться з метою забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності підприємства. Під час інвентаризації активів і зобов`язань перевіряються і документально підтверджуються їх наявність, стан, відповідність критеріям визнання і оцінка.

При цьому, проведення інвентаризації, у відповідності до п.7 розділу 1 даного Положення, є обов`язковим:

перед складанням річної фінансової звітності в обсязі, визначеному пунктом 6 цього розділу, з урахуванням особливостей проведення інвентаризації і в строки, визначені пунктом 10 цього розділу;

у разі передачі майна державного підприємства або бюджетної установи в оренду, приватизації майна державного підприємства, перетворення державного підприємства, передачі державного підприємства (його структурних підрозділів) або бюджетної установи до сфери управління іншого органу управління (на дату передачі), крім передачі в межах одного органу управління, в інших випадках, визначених законодавством;

у разі зміни матеріально відповідальних осіб, а також у разі зміни керівника колективу (бригадира), вибуття з колективу (бригади) більше половини його членів або на вимогу хоча б одного члена колективу (бригади) при колективній (бригадній) матеріальній відповідальності (на день приймання-передачі справ) в обсязі активів, які знаходяться на відповідальному зберіганні;

у разі встановлення фактів крадіжок або зловживань, псування цінностей (на день встановлення таких фактів) в обсязі, визначеному керівником підприємства;

за судовим рішенням або на підставі належним чином оформленого документа органу, який відповідно до закону має право вимагати проведення такої інвентаризації. У цих випадках інвентаризація має розпочатися у термін та в обсязі, зазначених у належним чином оформленому документі цих органів, але не раніше дня отримання підприємством відповідного документа;

у разі техногенних аварій, пожежі чи стихійного лиха (на день після закінчення явищ) в обсязі, визначеному керівником підприємства;

у разі припинення підприємства в обсязі, визначеному пунктом 6 цього розділу;

у разі переходу на складання фінансової звітності за міжнародними стандартами (на дату такого переходу);

в інших випадках, передбачених законодавством.

Пп.20.1.9 п.20.1 ст.20 ПКУ встановлено, що контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право вимагати під час проведення перевірок від платників податків, що перевіряються, проведення інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки з використанням інформації та документів щодо результатів такої інвентаризації за наслідками таких перевірок або під час наступних заходів податкового контролю.

Суд наголошує, що відповідач, в межах покладених на контролюючий орган прав, 28.06.2023 запитом №4906/Ж12/17-00-07-02 просив платника забезпечити проведення інвентаризації в присутності перевіряючих, що було проігноровано посадовими особами ТОВ «Завод мінеральної води «Маломидська» .

Позивач не надав суду належних та достатніх доказів, які б підтвердили неможливість проведення інвентаризації залишків за запитом податкового органу від 28.06.2023 №4906/Ж12/17-00-07-02.

Суд вважає, що позивач, ухиляючись від проведення інвентаризації в присутності представників ГУ ДПС у Рівненській області, сприяв приховуванню можливої нестачі/надлишків виробничих запасів на складах підприємства.

Зауваження позивача що після проведення інвентаризації 30.06.2023 до дати проведення огляду посадовими особами ГУ ДПС у Рівненській області 06.07.2023 товар реалізовувався підприємством, суд до уваги не бере, так як жодних доказів на підтвердження реалізації ТМЦ позивачем не надано.

Згідно протоколу засідання інвентаризаційної комісії від 13.05.2022, виявлено запаси (тара, пакування), що є непридатними до використання в господарській діяльності, та актом списання №МА-0000001 від 16.05.2022 списано такі товарно-матеріальні цінності в загальній сумі 239763,28 грн., в т.ч. ПДВ 39960,55 грн.

30.06.2024 підприємством списано ТМЦ (тара, пакування та ін.) згідно акту списання№МА-0000001 на загальну суму 582056,02 грн., в т.ч. ПДВ 97009,34 грн., та акту списання №МА-0000002 на загальну суму 696030,54 грн., в т.ч. ПДВ 116005,09 грн.

В акті перевірки від 13.07.2023 відповідачем встановлено, що платником податку за наслідком складених актів списання №МА-0000001 та №МА-0000002 від 30.06.2023 складено податкові накладні, проте такі податкові накладні не зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних. В зв`язку з чим за наслідком даного порушення ГУ ДПС у Рівненській області позивачу нараховано податкові зобов`язання з ПДВ в сумі 116005,09 грн.

Проте, в ході розгляду заперечення на акт перевірки від 13.07.2023 податковим органом виявлено, що 18.07.2023 позивач зареєстрував вказані податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних, відтак донараховані відповідачем в акті перевірки від 13.07.2023 податкові зобов`язання були відкориговані на суму ПДВ 116005,09 грн.

Таким чином, донарахування відповідачем для ТОВ «Завод мінеральної води «Маломидська» податкових зобов`язань в сумі 233479 грн. є правомірним.

Стосовно завищення податкового кредиту на загальну суму 275750 грн., що виник в періодах з січня по грудень 2017 включно.

Як встановлено судом, та не заперечується сторонами, ТОВ «Завод мінеральної води «Маломидська» не надано до перевірки запитувані документи для підтвердження правомірності формування податкового кредиту в 2017 році в сумі 275750 грн.

Пояснення позивача щодо ненадання платником документів до перевірки зводяться до відсутності запитів від контролюючого органу про надання документів за 2016 рік.

Аналізуючи наведені сторонами доводи, суд виходив з наступного.

В акті перевірки відповідач зазначив, що при формуванні від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду (травень 2023) в рядку 19 податкової декларації з податку на додану вартість брало участь від`ємне значення попередніх періодів, починаючи з 2017 року.

Від`ємне значення в сумі 266027 грн., що виникло до 01.01.2017 було прийнято податковим органом до складу податкового кредиту за результатами перевірки, оскільки виникло в 2016 році, а вказаний період не підлягав перевірці згідно декларації з ПДВ за травень 2023 року.

Доводи позивача щодо зазначення в направленні на перевірку періоду за який здійснюється перевірка - з 01.01.2017 по 31.05.2023 не відповідають дійсності, оскільки в направленнях на перевірку від 28.06.2023 №1552/ж3/17-00-07-02 та №1553/ж3/17-00-07-02 такий період не вказано.

При цьому суд зауважує, що в запитах про надання документів №1 від 28.06.2023, №3 від 30.06.2023, №4 від 03.07.2024, №7 від 06.07.2023 відповідач пропонував платнику податку надати документи за період з 01.01.2017 по 31.05.2017.

Надаючи оцінку наявним доказам у справі, суд погоджується з висновками контролюючого органу щодо ненадання ТОВ «Завод мінеральної води «Маломидська» запитуваних документів для підтвердження правильності визначення податкового кредиту в 2017 році, що позбавило відповідача можливості дослідити достовірність задекларованих даних в податкових деклараціях за 2017 рік.

Відповідно до п.44.6 ст.44 ПКУ, у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в пункті 86.7 статті 86 цього Кодексу платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає в порядку пункту 86.7 статті 86 цього Кодексу документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки, такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення..

Суд констатує, що позивач 01.08.2023 скористався своїм правом для подачі заперечень на акт перевірки від 13.07.2023, проте документів для підтвердження правомірності формування податкового кредиту в 2017 році податковому органу не надав, як і не надав їх суду.

П. 44.1 ст.44 ПКУ передбачає, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Тобто в п. 44.6 ПКУ йдеться саме про ненадання документів, які є мінімально необхідними для відображення операцій у податковому та бухгалтерському обліку. Такий підхід підтверджується вже достатньо усталеною практикою Верховного Суду (далі ВС), наприклад, постановами від 15.12.2022 у справі №540/1280/19, від 22.06.2020 у справі №520/4539/19, від 11.06.2020 у справі №816/1109/18, від 19.03.2019 у справі №804/15542/13-а.

Тому суд вважає, що ГУ ДПС у Рівненській області правомірно встановлено завищення ТОВ «Завод мінеральної води «Маломидська» податкового кредиту з ПДВ в 2017 році.

Отже, враховуючи допущені ТОВ «Завод мінеральної води «Маломидська» порушення при складанні податкової декларації з податку на додану вартість за травень 2023 (№9145244708 від 19.06.2023), якою задекларовано від`ємне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду (рядок 19) 366 571 грн., ГУ ДПС у Рівненській області правомірно прийнято оспорювані податкові повідомлення-рішення від 23.08.2023 №704517000702, №704417000702, №704317000702.

Щодо позовних вимог про скасування податкової вимоги від 25.09.2023 №0004202-1303-1700 та рішення про опис майна у податкову заставу №1753/17-00-13-03-08, суд зазначає наступне.

Згідно з пп.14.1.156 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк), та/або сума коштів, сформована за рахунок податкових пільг, що були використані платником податків не за цільовим призначенням чи з порушенням порядку їх надання, встановленим цим Кодексом та/або Митним кодексом України.

Відповідно до пп.14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

Згідно п.14.1.153 п.14.1 ст.14 ПКУ, податкова вимога - письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.

Згідно з пп.14.1.155 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, податкова застава - спосіб забезпечення сплати платником податків грошового зобов`язання та пені, не сплачених таким платником у строк, визначений цим Кодексом. Податкова застава виникає на підставах, встановлених цим Кодексом.

У разі невиконання платником податків грошового зобов`язання, забезпеченого податковою заставою, орган стягнення у порядку, визначеному цим Кодексом, звертає стягнення на майно такого платника, що є предметом податкової застави.

Відповідно до п. 88.1 ст. 88 ПКУ, з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов`язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.

Право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення (п. 88.2 ст. 88 ПКУ).

Згідно з пп. 89.1.2 п.89.1 ст. 89 ПКУ, право податкової застави виникає у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.

П.57.3 ст.57 ПКУ встановлено, що разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 робочих днів, наступних за днем такого узгодження

Отже, передумовою прийняття рішення про опис майна у податкову заставу є наявність податкового боргу, тобто суми узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлені законом строки.

Суд зауважує, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 23.08.2023 позивач в адміністративному порядку не оскаржив, до суду з даним позовом звернувся 09.10.2023, відтак суми донарахованих ГУ ДПС у Рівненській області податкових зобов`язань є узгодженими на момент прийняття відповідачем податкової вимоги та рішення про опис майна у податкову заставу.

Відтак, податкова вимога від 25.09.2023 №0004202-1303-1700 та рішення про опис майна у податкову заставу №1753/17-00-13-03-08 від 26.09.2023 є законними.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За змістом частини 1статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною 1статті 6 КАС України закріплено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визначаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Відповідно до частини 1статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частиною 1статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що обґрунтування та доводи позивача не знайшли свого підтвердження у ході розгляду даної справи, що є правовою підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати на користь позивача не стягуються.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод мінеральної води "Маломидська" до Головного управління ДПС у Рівненській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, податкової вимоги та рішення про опис майна у податкову заставу - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасники справи:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Завод мінеральної води "Маломидська" (вул. Шевченка, 170,с. Малий Мидськ,Рівненський р-н, Рівненська обл.,35013, ЄДРПОУ/РНОКПП 35051305)

Відповідач - Головне управління ДПС у Рівненській області (вул. Відінська, буд. 12,м. Рівне,Рівненська обл.,33023, ЄДРПОУ/РНОКПП 44070166)

Повний текст рішення складений 19 вересня 2024 року

Суддя У.М. Нор