Рішення

від 02.09.2024 по справі 580/6608/24

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 вересня 2024 року справа № 580/6608/24

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Рідзеля О.А., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Буд Клим Агро до Головного управління ДПС у Черкаській області про визнання протиправними дій,

ВСТАНОВИВ:

02.07.2024 у Черкаський окружний адміністративний суд надійшов позов товариства з обмеженою відповідальністю Буд Клим Агро (далі позивач) до Головного управління ДПС у Черкаській області (далі відповідач), в якому позивач з урахуванням збільшення розміру позовних вимог просить:

визнати протиправними дії щодо проведення камеральної перевірки;

визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 18.04.2023 №0034390403.

Позов мотивовано тим, що спірне рішення прийняте неправомірно та всупереч вимогам податкового законодавства України. Позивач зазначає, що позивач в межах операційного дня 31.07.2022 направив па реєстрацію податкові накладні №42 від 05.07.2022, №46 від 12.07.2022, №47 від 15.07.2022 року та № 45 від 07.07.2022 за допомогою програмного забезпечення "М.Е.DOC", тобто у строк, встановлений ПК України. Отже, застосування штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію вказаних податкових накладних є неправомірним.

Крім того, позивач зазначає, що п.90 Підрозділу 2 Розділу ХХ ПК України встановлено зменшені розміри штрафів за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних під час воєнного стану. Однак, відповідач, не зважаючи на цю норму, застосував розміри штрафних санкцій, що визначені ст.120-1 ПК України.

Також, відповідно до п.200-1.3 ПК України платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму податку (УНакл), обчислену за такою формулою: УНакл = ?НаклОтр + ??Митн + ?ПопРах + ?Овердрафт - ?НаклВид - ?Відшкод - ?Перевищ, з якої вбачається, що що можливість реєстрації податкової накладної напряму залежить віл такого показника як ?НаклОтр, який означає загальну суму податку за отриманими платником податку податковими накладними та розрахунками коригування, зареєстрованими в Реєстрі, яка визначається на підставі даних таких податкових накладних, складених за операціями, дата виникнення податкових зобов`язань за якими припадає на податковий період починаючи з 1 липня 2015 р., а також розрахунків коригування, складених починаючи з 1 липня 2015 р. та зареєстрованих в Реєстрі, до податкових накладних, складених до 1 липня 2015 р., що підлягали паланню покупцям - платникам податку.

Аналіз наведених правових норм також дає підстави для висновку, що реєстрація сум ПДВ, зазначених у податковій накладній, стає у залежність від сум, то є на електронному рахунку (ліміт). Якщо ліміту для такої реєстрації недостатньо, податкова накладна не буде зареєстрована, що буде маги наслідком порушення строків її реєстрації.

В даному випадку відсутність у позивача вини у несвоєчасній реєстрації податкових накладних в ЄРПН пов`язується з фактом відсутності достатньої суми коштів для поповнення ліміту на казначейському рахунку, що дало б змогу зареєструвати накладну. Така відсутність спричинена блокуванням податкових накладних рішеннями податкового органу контрагенту позивача ТОН «Ків Корпорейшн» та ТОВ «Архітектура і будівництво». Платник податків в даному випадку розраховував на кредитний ліміт сформований за рахунок податкових накладних, зареєстрованих ТОВ «Ків Корпорейшн» та ТОВ «Архітектура і будівництво», які були неправомірно заблоковані контролюючим органом та розблоковані лише в грудні та у вересні 2022 року на суму ПДВ 344660,00 грн. Таким чином, порушення позивачем податкового законодавства стало наслідком виключно через дії контролюючого органу .

Поряд з цим, події, які відбулися з вини контрагентів та які призвели до порушення граничних строків реєстрації податкових накладних, виключають юридичну відповідальність позивача, оскільки вина товариства в порушенні граничного строку реєстрації податкових накладних відсутня, що, відповідно, виключає протиправність дій платника податку, та як наслідок, притягнення його до відповідальності, оскільки штраф, передбачений пунктом 120-1.1 статті 120-1 ПК України, за своєю правовою природою є фінансовою відповідальністю платника податків за несвоєчасну реєстрацію податкової накладної, а тому, не може бути застосований за зазначених обставин.

Ухвалою від 08.07.2024 відкрито провадження у справі, вирішено її розгляд здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження.

30.07.2024 відповідач подав суду відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у її задоволенні. Зазначив, що пунктом 201.10 статті 201 ПК України передбачено, що реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; - для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

Відповідач наголошує, що Законом України від 12 травня 2022 року № 2260-ІХ Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану (далі - Закон № 2260), який набрав чинності 27.05.2022, внесено зміни до п. 69 Підрозділу 10 Розділу XX Перехідні положення ПКУ, згідно з якими вимоги законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), не застосовуються.

На дату реєстрації податкових накладних діє норма абз.18 підпункту 69.2 підрозділу 10 Перехідні положення ПК України відповідно до якої, у разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок до платників податків застосовується відповідальність згідно з ПКУ, законами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, з урахуванням обставин, передбачених п.п. 112.8.9 п. 112.8 ст. 112 ПКУ (вчинення діяння (дії або бездіяльності) внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажору)), що звільняють від фінансової відповідальності.

При цьому вимоги законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), не застосовуються.

Посилання позивача п.90 Підрозділу 2 Розділу ХХ ПК України відповідач вважає необґрунтованим, оскільки вказану норму включено Законом України №2879-ІХ, який набрав чинності 08.02.2023, тобто до часу реєстрації податкових накладних. Тому застосування вказаної норми можливо лише до податкових накладних, строк реєстрації яких не скінчився станом на час набрання чинності Законом України №2879-ІХ.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд зазначає таке.

На підставі підп. 20.1.4. п. 20.1. ст. 20, ст. ст. 75, 76, п. 86.2 ст. 86 Податкового кодексу України посадовими особами відповідача було проведено камеральну перевірку позивача з питань своєчасності реєстрації податкових накладних у ЄРПН.

За наслідками перевірки складено акт (далі Акт) від 15.03.2023 № 2414/23-00-04-03-04/39765602.

Перевіркою встановлено, що позивачем несвоєчасно зареєстровані в ЄРПН податкові накладні/розрахунки коригування, складені за період з 17.02.2022 до 08.09.2022.

На підставі вказаного Акту прийнято податкове повідомлення-рішення від 18.04.2023 №0034390403, яким до позивача застосовано штрафні санкції на суму 566555,13 грн.

Не погоджуючись із вказаним податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся в суд з цим позовом.

Надаючи оцінку спірному рішенню, суд врахував таке.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України (далі ПК України).

За приписами п. 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи а зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Так, відповідно до абз.1 п. 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

При цьому, відповідно до абз.4 п. 201.10 статті 201 ПК України податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно з абз.14 п.201.10 статті 201 ПК України реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

- для зведених податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких зведених податкових накладних, складених за операціями, визначеними пунктом 198.5 статті 198 та пунктом 199.1 статті 199 цього Кодексу, - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем місяця, в якому вони складені;

- для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Статтею 120-1 ПК України визначена відповідальність платників податків за порушення строків реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та допущення помилок при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної. Тобто, законодавець передбачив для платників податків відповідальність за порушення п.201.10 статті 201 ПК України.

Так, згідно п.120-1.1 статті 120 ПК України порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції з постачання товарів/послуг, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість; податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції, що оподатковуються за нульовою ставкою; податкової накладної, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу у разі здійснення операцій, визначених підпунктами "а" - "г" цього пункту, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до статті 199 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.4 статті 201 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 і 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:

- 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;

- 20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

- 30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

- 40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;

- 50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.

Із аналізу вказаних правових норм вбачається, що на платника податків покладено обов`язок щодо реєстрації податкової накладної в ЄРПН у строк, встановлений податковим законодавством, а саме: для податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені, а для податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

Порушення вказаних строків реєстрації податкових накладних є підставою для відповідальності у вигляді штрафу за п.120-1.1 статті 120-1 ПК України.

Судом встановлено, що за результатами проведеної перевірки контролюючим органом встановлено порушення позивачем пункту 201.10 статті 201 ПК України в частині порушення термінів реєстрації в ЄРПН податкових накладних, складених за період з 17.02.2022 до 08.09.2022.

Стосовно доводів позивача, що п.90 Підрозділу 2 Розділу ХХ ПК України встановлено зменшені розміри штрафів за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних під час воєнного стану, однак, відповідач, не зважаючи на цю норму, застосував розміри штрафних санкцій, що визначені ст.120-1 ПК України, суд зазначає таке.

Законом України від 12 січня 2023 року №2876-IX «Про внесення змін до розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України щодо відновлення обмеження перебування грального бізнесу на спрощеній системі оподаткування» внесено до розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України зміни, зокрема підрозділ 2 доповнено пунктами 89 та 90 такого змісту:

"89. Тимчасово, протягом дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється з урахуванням таких граничних строків:

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до 5 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 18 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 18 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

90. Тимчасово, протягом дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, штраф за порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого пунктом 89 цього підрозділу для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлюється у розмірі:

2 відсотки суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;

5 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

15 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;

25 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів».

Вказаний Закон набрав чинності 08.02.2023.

Як зазначив Конституційний Суд України у рішенні від 13 травня 1997 року № 1-зп/1997, стаття 58 Конституції України 1996 року закріплює один з найважливіших загальновизнаних принципів сучасного права - закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Це означає, що вони поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності. Закріплення названого принципу на конституційному рівні є гарантією стабільності суспільних відносин, у тому числі відносин між державою і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього закону чи іншого нормативно-правового акта.

Закон № 2876-IX не містить прямої вказівки про надання його нормам зворотної дії в часі, а отже його дія не розповсюджується на період до набрання ним чинності.

Крім того, відповідальність, встановлена пунктом 90 підрозділу 2 розділу XX ПК України, застосовується за порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого для пункту 89 цього розділу, тобто прямо пов`язана зі збільшеними строками реєстрації податкових накладних.

Податкове правопорушення у вигляді несвоєчасної реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних є триваючим порушенням, початком якого є наступний день за останнім (граничним) днем реєстрації податкової накладної, а припиняється таке порушення в день фактичної реєстрації податкової накладної.

А тому розповсюджувати дію пунктів 89, 90 на правовідносини, які були припинені (тобто податкові накладні складені та зареєстровані з порушенням строку, який визначений пунктом 201.1 статті 201 ПК України, до внесення змін Законом № 2876-IX) є неможливим.

Відтак зменшений розмір штрафних санкцій може бути застосований лише щодо податкових накладних, складених та зареєстрованих несвоєчасно після набрання чинності Законом №2876-IX або до накладних, строк реєстрації яких не скінчився станом на день набрання чинності цим Законом (08 лютого 2023 року).

Такі висновки викладені у постанові Верховного Суду від 30 січня 2024 року у справі №280/4484/23.

Відповідно до наявного в матеріалах справи розрахунку штрафу до спірного податкового повідомлення-рішення, відповідач застосував штрафні (фінансові) санкції за несвоєчасну реєстрацію позивачем 21 податкових накладних, складених в період з 17.02.2022 до 08.09.2022 та зареєстрованих в ЄРПН з порушенням строків, визначених пунктом 201.1 статті 201 ПК України.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що норми пунктів 89 та 90 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України на спірні правовідносини не розповсюджується.

Стосовно доводів позивача, що податкові накладні від 05.07.2022 №42, від 12.07.2022 №46, від 15.07.2022 №47 та від 07.07.2022 №45 були направлені на реєстрацію за допомогою програмного забезпечення "М.Е.DOC" 31.07.2022, тобто у строк, встановлений ПК України, суд зазначає, що відповідно до вимог абз.14 п.201.10 статті 201 ПК України, вказані податкові накладні мали бути зареєстровані в ЄРПН не пізніше 31.07.2022.

Згідно з абз.5 під.201.10. ст.201 ПК України підтвердженням продавцю факту прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних, визначено Порядком ведення Єдиного державного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246 (далі Порядок №1246).

Пункт 3 вказаного Порядку визначає, що операційний день триває в робочі дні з 8 години 00 хвилин до 20 години 00 хвилин. Технічне обслуговування та регламентні роботи, що потребують зупинки Реєстру, не проводяться протягом операційного дня, крім аварійних випадків. Якщо граничні строки реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування припадають на вихідний, святковий або неробочий день, такий день вважається операційним днем.

Відповідно до п.п.10, 11 13, 14 Порядку №1246 до Реєстру приймаються податкова накладна та/або розрахунок коригування, складені в електронній формі з накладенням:

кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису головного бухгалтера (бухгалтера) або кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису керівника (у разі відсутності у постачальника (продавця) посади бухгалтера) та кваліфікованої електронної печатки або удосконаленої електронної печатки (у разі наявності) постачальника (продавця), що є юридичною особою;

кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису постачальника (продавця), що є фізичною особою - підприємцем.

Після накладення кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису платник податку здійснює шифрування податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі та надсилає їх ДПС за допомогою засобів інформаційних, електронних комунікаційних, інформаційно-комунікаційних систем з урахуванням вимог Законів України Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги, Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Примірник податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі зберігається у платника податку.

За результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДПС.

Системний аналіз норм податкового законодавства дає підстави для висновку, що реєстрація податкової накладної в ЄРПН у строки, встановлені пунктом 201.10 статті 201 ПК України є одним із елементів податкового обов`язку, який закріплений для усіх платників податків (продавців), незалежно від форм власності або специфіки діяльності. Тим самим у правовій державі закріплюється принцип рівності обов`язків таких суб`єктів господарювання перед державою та передбачуваності дій контролюючих органів за їх невиконання (неналежне або несвоєчасне виконання). Невиконання (неналежне або несвоєчасне виконання) такого обов`язку утворює склад податкового правопорушення.

За практикою Верховного Суду (постанови від 23 липня 2019 року у справі №620/3609/18, від 14 серпня 2018 року у справі №803/1583/17, від 30 січня 2018 року у справі №815/2745/17, №816/390/17 від 2 липня 2019 року у справі № 2340/3802/18, від 20 серпня 2019 року у справі № 1640/3125/18) вчинення платником податків всіх залежних від нього дій для своєчасної реєстрації податкової накладної, яка не відбулась внаслідок протиправної поведінки суб`єкта владних повноважень, від якого залежало забезпечення можливості належним чином виконати цей обов`язок, унеможливлює притягнення такого платника податків до відповідальності.

Аналогічні правові висновки наведені також і в більш пізніших постановах Верховного суду: від 02.02.2022 у справі 3814/1098/16, від 28.09.2022 у справі № 200/4176/20-а, від 03.05.2023 у справі №580/1728/20.

У постановах від 3 квітня 2020 року (справа №160/5380/19), від 10 червня 2019 року (справа №802/1825/16-а) та від 12 липня 2019 року (справа №0940/1600/18) Верховний Суд вказав, що у процедурі внесення інформації (відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування) до ЄРПН є дві окремі стадії:

1) надання платником податку на додану вартість податкової накладної (розрахунку коригування);

2) прийняття/неприйняття податкової накладної (розрахунку коригування) та внесення відомостей щодо неї (нього) безпосередньо до ЄРПН.

Перша із цих стадій залежить від платника податку на додану вартість і є результатом його дій, тоді як друга - це результат виконання роботи програмного забезпечення, що контролюється податковим органом, та/або безпосередніх дій працівників, на яку (які) платник податку не має впливу.

Встановлена нормою пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК України відповідальність платника податку на додану вартість за порушення граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу для реєстрації податкової накладної та /або розрахунку коригування до такої податкової накладної в ЄРПН, у вигляді накладення штрафу може застосовуватися в разі якщо платник податку не надав (не надіслав) податкову накладну (розрахунок коригування) у строк, встановлений цією статтею.

Враховуючи положення пункту 201.10 статті 201 ПК України, у разі відсутності у межах операційного дня надісланої контролюючим органом квитанції, що підтверджує прийняття податкової накладної або відмову у її прийнятті, така податкова накладна вважається зареєстрованою датою її надсилання.

Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 03.05.2023 у справі №580/1728/20, від 16.11.2022 у справі №160/9013/20.

Суд встановив, що податкова накладна від 07.07.2022 №45 направлена на реєстрацію за допомогою програмного забезпечення "М.Е.DOC" та підписана директором 31.07.2022 о 18 год. 48 хв.

Податкова накладна від 12.07.2022 №46 направлена на реєстрацію за допомогою програмного забезпечення "М.Е.DOC" та підписана директором 31.07.2022 о 18 год. 42 хв.

Податкова накладна від 15.07.2022 №47 направлена на реєстрацію за допомогою програмного забезпечення "М.Е.DOC" та підписана директором 31.07.2022 о 18 год. 38 хв.

Податкова накладна від 05.07.2022 №42 направлена на реєстрацію за допомогою програмного забезпечення "М.Е.DOC" та підписана директором 31.07.2022 о 18 год. 56 хв.

Вказане підтверджується наданими позивачем скрін-шотами програмного забезпечення "М.Е.DOC".

Таким чином, зазначені податкові накладні були направлені позивачем на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних своєчасно.

При цьому, згідно з квитанціями №1, вказані податкові накладні зареєстровані в ЄРПН 01.08.2022.

Судом встановлено, що по всіх зазначених податкових накладних у межах операційного дня (до 20 години), протягом якого вони були направлені на реєстрацію, були відсутні квитанції, що підтверджують прийняття податкової накладної або відмову у їх прийнятті.

Враховуючи викладене, в силу п.201.10. ст.201 ПК України такі податкові накладні вважаються зареєстрованими датою їх надсилання.

Стосовно допустимості доказів скрін-шотів програмного забезпечення "М.Е.DOC", суд враховує висновки Верховного Суду у постанові від 22.11.2021 у справі №160/10558/19, в яких зазначено: «Висновок судів про неприйняття в якості доказу вчасної реєстрації позивачем податкових накладних роздруківок з програми m.e.doc з посиланням на те, що останні не відповідають правилам допустимості доказів направлення електронних документів є необґрунтованим, внаслідок відсутності підстав, передбачених статтею 74 КАС України, які свідчать, що вказані докази одержані з порушенням порядку, встановленого законом, або того, що обставини справи, не можуть підтверджуватися цим засобом доказування.

До того ж суд звертає увагу, що статтями 73,76 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

В спірному випадку позивач, надавши суду докази направлення на реєстрацію податкових накладних, зокрема скрін-шоти програми m.e.doc, вчинив усі залежні від нього дії для підтвердження своєчасної реєстрації податкових накладних. Тоді як відповідач у відповідності до вимог частини 2 статті 77 КАС України не довів правомірності застосування штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних від 05.07.2022 №42, від 12.07.2022 №46, від 15.07.2022 №47 та від 07.07.2022 №45.

Крім того, відповідно до п.200-1.1 ст.201-1 ПК України система електронного адміністрування податку на додану вартість забезпечує автоматичний облік в розрізі платників податку:

суми податку, що містяться у складених та отриманих податкових накладних та розрахунках коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних;

суми податку, сплачені платниками при ввезенні товару на митну територію України;

суми поповнення та залишку коштів на рахунках в системі електронного адміністрування податку на додану вартість;

суми податку, на яку платники мають право зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних;

інші показники, які згідно з вимогами пункту 34 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" цього Кодексу враховуються під час обрахунку суми податку, обчисленої за формулою, визначеною пунктом 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу.

П.200-1.3 ст.200-1 ПК України встановлено, що платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму податку (УНакл), обчислену за такою формулою: УНакл = ?НаклОтр + ?Митн + ??ПопРах + ?Овердрафт - ?НаклВид - ?Відшкод - ?Перевищ; де:

УНаклОтр - загальна сума податку за отриманими платником податковими накладними, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних, податковими накладними, складеними платником податку відповідно до пункту 208.2 статті 208 цього Кодексу та зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних, та розрахунками коригування до таких податкових накладних, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних;

SМитн - загальна сума податку, сплаченого платником при ввезенні товарів на митну територію України, крім сум податку, сплаченого (нарахованого) відповідно до підпункту 191.1.2 пункту 191.1 статті 191 цього Кодексу оператором поштового зв`язку, експрес-перевізником;

УПопРах - загальна сума поповнення з рахунку у банку/небанківському надавачу платіжних послуг платника податку рахунка в системі електронного адміністрування податку, в тому числі рахунків у системі електронного адміністрування податку платника - сільськогосподарського підприємства, що обрало спеціальний режим оподаткування відповідно до статті 209 цього Кодексу, зазначених у підпунктах "а" - "в" пункту 200-1.2 цієї статті.

З наведених норм ПК України вбачається, що право платника ПДВ на реєстрацію податкової накладної залежить від суми ПДВ за отриманими податковими накладними, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Факт зупинення реєстрації (відмови в реєстрації) податкової накладної прямим чином впливає на значення визначеного пунктом 2001.3 статті 2001 ПК України показника "УНаклОтр", та як наслідок на значення показника "еНакл" в цілому, та як наслідок - на право платника податку на реєстрацію податкових накладних без внесення платником коштів із поточного рахунку на його рахунок електронного адміністрування податку на додану вартість.

У відповідності до п.201.10 ст. 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Зміни до Податкового кодексу України, якими стаття 201 Податкового кодексу України доповнена п. 201.16, внесені Законом України № 1797-VIII від 21.12.2016 Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні. У відповідності до пункту 201.16 доповненої статті 201 Податкового кодексу України, контролюючому органу надано право в окремих випадках зупиняти реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та у подальшому - відмовляти в реєстрації таких податкових накладних / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Факт зупинення реєстрації (відмови в реєстрації) податкової накладної прямим чином впливає на значення визначеного пунктом 200-1.3 статті 200-1 ПК України показника УНаклОтр, та як наслідок на значення показника еНакл в цілому, та як наслідок - на право платника податку на реєстрацію податкових накладних без внесення платником коштів із поточного рахунку на його рахунок електронного адміністрування ПДВ, доповнення статті 201 ПК України пунктом 201.16 мало своїм прямим наслідком зміну елементів податку на додану вартість, оскільки із впровадженням вказаної правової норми сума грошових коштів, які повинні направлятись платником ПДВ на його адміністрування (реєстрацію податкових накладних) коригується в залежності від рішення контролюючого органу про зупинення або відмову в реєстрації податкових накладних, виданих контрагентами такого платника податку.

Суд врахував, що податкові накладні контрагентів позивача ТОН «Ків Корпорейшн» та ТОВ «Архітектура і будівництво» виписані за період з 08.06.2022 до 12.07.2022 на суму 344660, грн. зареєстровані у вересні та грудні 2022 року за рішеннями суду.

В контексті наведених вище положень ПК України, зупинення реєстрації податкових накладних контрагентів позивача ТОН «Ків Корпорейшн» та ТОВ «Архітектура і будівництво» призвело до штучного зменшення значення показника УНаклОтр (загальна сума податку за отриманими податковими накладними, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних), що, в свою чергу, призвело до неможливості для позивача своєчасної реєстрації податкових накладних, визначених в акті перевірки.

Фактично позивач не мав у своєму розпорядженні податкового кредиту для реєстрації власних податкових накладних.

Наведене унеможливило реєстрацію податкових накладних позивача та їх реєстрацію із затримкою з незалежних від нього причин.

Поряд із цим, п.4.1.4 ст.4 ПК України встановлено презумпцію правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.

В свою чергу, в результаті неправомірного зупинення реєстрації (відмови в реєстрації) податкових накладних контрагентів позивача, останній не мав можливості зареєструвати власні податкові накладні, внаслідок безпідставного заниження у результаті вищезазначених дій контролюючих органів значення показника УНаклОтр.

Крім того, як установлено вище податкові накладні контрагентів позивача зареєстровані в ЄРПН, що вплинило на значення показника УНаклОтр та як наслідок, показники податкового обліку позивача.

Пунктом 109.1 статті 109 ПК України встановлено, що податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

При цьому, відсутність вини платника податків, як необхідної складової податкового правопорушення, обумовлює протиправність застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" №3477-IV від 23.02.2006, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Враховуючи викладене несвоєчасна реєстрація податкових накладних позивача у даному випадку не може розглядатися як протиправне діяння платника податку в розумінні п.109.1 ст.109 ПК України, оскільки несвоєчасна реєстрація податкових накладних контрагентів здійснена з незалежних від позивача причин.

Наведене дає підстави для висновку про неправомірність спірного податкового повідомлення-рішення від 18.04.2023 №0034390403.

Щодо вимоги визнати протиправними дії щодо проведення камеральної перевірки позивача, суд зазначає таке.

Відповідно до вимог підп.62.1.3 п.6.2.1 ст.62 ПК України звірки та перевірки щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин, є формами податкового контролю.

П.75.1 ст.75 ПК України передбачено право контролюючих органів проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Відповідно до п.75.1.1. ст.75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО.

На підставі абз.3 п.75.1.1. ст.75 ПК України предметом камеральної перевірки також можуть бути: своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних.

Відповідно до п.76.1. ст.76 ПК України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова.

Зважаючи, що камеральна перевірка позивача проведена з питань своєчасності реєстрації податкових накладних, суд дійшов висновку, що дії відповідача стосовно її проведення є правомірними, а тому у цій частині позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Згідно з ч.ч.1, 3 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Дотримуючись вказаних вимог, суд дійшов висновку, що сплачений позивачем судовий збір підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача пропорційно задоволеній частині позовних вимог у розмірі 8498,40 грн.

Керуючись ст. 6, 9, 14, 241-246, 255, 295, 370 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов товариства з обмеженою відповідальністю Буд Клим Агро задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Черкаській області від 18.04.2023 №0034390403.

У задоволенні іншої частини вимог відмовити.

2. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Черкаській області (18001, м. Черкаси, вул. Хрещатик, буд.235, код ЄДРПОУ 44131663) на користь товариства з обмеженою відповідальністю Буд Клим Агро (20100, Черкаська обл., с-ще Маньківка, вул. Шевченка, буд.40, код ЄДРПОУ 39765602) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 8498,40 грн. (вісім тисяч чотириста дев`яності вісім гривень 40 коп.).

3. Копію рішення направити учасникам справи.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного його тексту.

Суддя Олексій РІДЗЕЛЬ