Ухвала

від 19.09.2024 по справі 520/36348/23

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

19 вересня 2024 р. Справа № 520/36348/23Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Судді-доповідача: Ральченка І.М.,

Суддів: Подобайло З.Г. , Катунова В.В. ,

розглянувши можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15.05.2024 року по справі № 520/36348/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фабріка Фєрраріа"

до Головного управління ДПС у Харківській області, Державної податкової служби України

про визнання протиправними та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 15.05.2024 року задоволено адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фабріка Фєррарі" до Головного управління ДПС у Харківській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним, скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії.

До Другого апеляційного адміністративного суду надійшла апеляційна скарга Головного управління ДПС у Харківській області на зазначене рішення.

Ухвалами Другого апеляційного адміністративного суду від 02.09.2024 відмовлено у задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, апеляційна скарга залишена без руху у зв`язку з пропущенням строку апеляційного оскарження судового рішення та несплатою судового збору, наданий строк для усунення недоліків - десять днів з моменту отримання копії вищезазначеної ухвали.

Копії зазначених ухвал Другого апеляційного адміністративного суду від 02.09.2024 отримані Головним управлінням ДПС у Харківській області 03.09.2024 о 02:09 год. відповідно до довідку електронного листа через підсистему "Електронний суд".

На виконання вимог ухвали Другого апеляційного адміністративного суду від 02.09.2024 Головним управлінням ДПС у Харківській області подано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та продовження строку на усунення недоліків в чвстині сплати судового збору.

Дослідивши доводи клопотання та матеріали справи, колегія суддів вважає, що клопотання не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Як вбачається з матеріалів справи, повний текст оскаржуваного рішення виготовлено 15.05.2024 року.

Копію зазначеного судового рішення отримано апелянтом 15.05.2024 року о 19:50.

Відповідно до пп. 2 п. 5 ч. 6 ст. 251 КАС України якщо судове рішення надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

З урахуванням наведеного, датою отримання копії рішення від 15.05.2024 року слід вважати 16.05.2024.

Апеляційну скаргу відповідачем подано до суду 23.08.2024 року(через підсистему "Електронний суд"), тобто з порушенням строків на апеляційне оскарження судового рішення.

При цьому, заява про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження обґрунтована тим, що Головним управлінням ДПС у Харківській області своєчасно подано апеляційну скаргу в межах строків на апеляційне оскарження, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України, але повернуто у зв`язку із невиконання вимог ухвали суду апеляційної інстанції про залишення апеляційної скарги без руху, а саме: через несплату судового збору.

Так, 12.06.2024 року Головним управлінням ДПС у Харківській області подано первинну апеляційну скаргу на оскаржуване рішення (сформовано у підсистемі "Електронний суд" та ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 24.06.2024 року апеляційна скарга була залишена без руху.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 03.07.2024 за клопотання апелянта було продовжено строк на усунення недоліків апеляційної скарги.

В подальшому, ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 26.07.2024 апеляційна скарга була повернута заявнику.

Копія ухвали про повернення апеляційної скарги отримана апелянтом 26.07.2024 року о 19:49 відповідно до довідки про доставку електронного документа через систему "Електронний суд".

Відповідно до пп. 2 п. 5 ч. 6 ст. 251 КАС України якщо судове рішення надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

З урахуванням наведеного, датою отримання копії ухвали від 26.07.2024 року слід вважати 29.07.2024.

Згідно ч. 1 ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

В силу ч. 2 ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

У пункті 46 рішення Європейського суду з прав людини "Устименко проти України" (№ 32053/13) зазначено, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами. Суд постановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності".

У пункті 48 рішення Європейського суду з прав людини "Пономарьов проти України" (№ 3236/03) зазначено, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Обґрунтовуючи висновки про обов`язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у пункті 35 рішення Європейського суду з прав людини "Юніон Аліментаріа ОСОБА_2 проти Іспанії" визначено, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання ("Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain" № 11681/85).

У пункті 44 рішення Європейського суду з прав людини у справі "ОСОБА_3 проти Сполученого Королівства" зазначено, що обмеження не буде сумісним з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, "якщо воно не має правомірної мети і якщо відсутнє пропорційне співвідношення між вжитими засобами та поставленою метою" (CASO OSMAN CONTRA REINO UNIDO № 23452/94).

Відповідно до висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 03.11.2022 у справі №560/15534/21, строк на апеляційне оскарження, передбачений статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України, не зупиняється у зв`язку із залишенням без руху, поверненням апеляційної скарги, а також його відлік не підлягає обрахуванню від дати вручення копій ухвал про залишення без руху та повернення первинної апеляційної скарги.

Колегія суддів у вищевказаній постанові вважала за доцільне звернути увагу й на те, що вчасна первинна подача апеляційної скарги не означає, що після її повернення повторне звернення до суду можливе у будь-який довільний строк, без дотримання часових меж, встановлених процесуальним законом, оскільки в такому разі порушуватиметься принцип юридичної визначеності. У цій же постанові Верховний Суд визнав слушними висновки суду апеляційної інстанції про безпідставність доводів стосовно того, що строк було пропущено з поважних причин через відсутність коштів для сплати судового збору при первинному зверненні з апеляційною скаргою, оскільки відсутність відповідного бюджетного фінансування щодо видатків на оплату судового збору не можуть впливати на дотримання строку апеляційного оскарження судових рішень і, як наслідок, не є поважною причиною пропуску цього строку.

Довготривала процедура погодження та сплати судового збору, не може бути визнана поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження та, як наслідок, не є підставою для порушення принципу правової визначеності щодо остаточного рішення.

"Швидке" повторне звернення до суду, не свідчить про поважність причин пропуску цього строку.

За схожих обставин Верховним Судом у касаційному порядку було переглянуто справу №640/9792/20 й прийнято постанову від 22.03.2023, у якій наведено такі висновки щодо застосування норм права.

Верховний Суд в постанові від 24 липня 2023 року у справі № 200/3692/21, зважаючи на зміст норм процесуального права, якими врегульовано питання строків апеляційного оскарження та їх поновлення, вимоги до процедурних рішень суду апеляційної інстанції, ухвалених з цього питання, а також беручи до уваги продемонстровані національними судами та ЄСПЛ підходи до поновлення процесуальних строків, правові позиції Верховного Суду з цього приводу, вважав, що процесуальний строк, зокрема строк на апеляційне оскарження у разі повторного подання апеляційної скарги може бути поновлено у випадку дотримання одночасно таких умов:

- первісне звернення до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою відбулось у межах передбаченого процесуальним законом строку на апеляційне оскарження;

- повторне подання апеляційної скарги відбулось в межах строку апеляційного оскарження, встановленого процесуальним законом, або упродовж розумного строку після отримання копії відповідної ухвали суду про повернення первісної скарги, без невиправданих затримок і зайвих зволікань;

- скаржником продемонстровано добросовісне ставлення до реалізації ним права на апеляційне оскарження й вжито усіх можливих та залежних від нього заходів з метою усунення недоліків апеляційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої апеляційної скарги, і такі недоліки фактично усунуті станом на момент повторного звернення з апеляційною скаргою;

- доведено, що повернення попередньо поданих апеляційних скарг відбулося з причин, які не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення, і які обумовлені наявністю об`єктивних і непереборних обставин, що унеможливили або значно утруднили можливість своєчасного звернення до суду апеляційної інстанції, й не могли бути усунуті скаржником;

- наявність таких обставин підтверджено належними і допустимими доказами.

Колегія суддів відзначає, що питання поновлення процесуального строку, у тому числі й строку на апеляційне оскарження, є процедурним і вирішується шляхом постановлення судом апеляційної інстанції відповідної ухвали, яка повинна бути належним чином мотивована й містити, зокрема, мотиви, з яких суд дійшов висновку про наявність підстав для поновлення цього строку або для відмови у такому поновленні, норми закону, якими керувався суд, постановляючи ухвалу.

У ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку апріорі не може виступати необхідність дотримання внутрішніх процедур (бюджетного фінансування щодо видатків на оплату судового збору тощо). Це пов`язано з тим, що держава має дотримуватись раніше згаданого принципу "належного урядування" та не може отримувати вигоду від порушення правил та обов`язків, встановлених нею ж. Сама собою затримка бюджетного фінансування щодо видатків на оплату судового збору не є автоматичною, достатньою і безумовною підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження, а також проігнорував відсутність будь яких доказів на підтвердження цих обставин.

Таким чином, обставини звернення апелянта з первинною апеляційною скаргою у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, не можуть вважатися поважними причинами, оскільки невиконання вимог процесуального законодавства не є поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження, адже не є такою, що не залежить від волі особи, яка її подає, і не надає такій особі права у будь-який необмежений після спливу строку апеляційного оскарження час реалізовувати право на оскарження судових рішень. Зазначене відповідає правовій позиції Верховного Суду викладеної в постанові від 07.02.2018 року у справі справа №804/3801/16 (К/9901/2670/17).

Крім того, вчасна первинна подача апеляційної скарги не означає, що після її повернення повторне звернення до суду можливе у будь-який довільний строк, без дотримання часових рамок, встановлених процесуальним законом, оскільки в такому разі порушуватиметься принцип юридичної визначеності.

Так, дійсно, вперше апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції Головне управління ДПС у Харківській області подало у межах строку, встановленого статтею 295 КАС України.

Вперше подана апеляційна скарга залишалась судом без руху з наданням відповідного строку на сплату судового збору. В подальшому, суд апеляційної інстанції задовольнив клопотання Головного управління ДПС у Харківській області про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги та надав йому додатковий строк для їх усунення. Проте, скаржник у період з 04.07.2024 (дата отримання копії ухвали про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги) по 26.07.2024 року (дата повернення судом вперше поданої апеляційної скарги), не вжив будь-яких заходів щодо приведення поданої ним апеляційної скарги у відповідність до вимог процесуального закону.

Тобто, при первинному поданні апеляційної скарги судом апеляційної інстанції було забезпечено відповідачу можливість сплатити судовий збір та реалізувати право на апеляційне оскарження, шляхом залишення апеляційної скарги без руху та продовженням строку для усунення недоліків, однак, це не призвело до сплати судового збору та усунення недоліків апеляційної скарги.

До повторно поданої апеляційної скарги Головне управління ДПС у Харківській області знову не долучило ні документ про сплату судового збору, ні жодних інших доказів, які б свідчили про вжиття ним відповідних заходів задля отримання фінансування в майбутньому.

При цьому, колегія суддів зауважує про відсутність підстав вважати, що звернення до суду з апеляційною скаргою повторно відбулось у стислі строки. Так, копія ухвали про повернення апеляційної скарги була отримана Головне управління ДПС у Харківській області 29.07.2024, тоді як вдруге відповідачем через підсистему «Електронний суд» подано апеляційну скаргу до суду апеляційної інстанції 23.08.2024, тобто, через 25 днів. Сплив такого проміжку часу свідчить про надмірне зволікання зі сторони скаржника.

Слід зазначити, що саме по собі невідкладне звернення до суду із апеляційною скаргою повторно не є безумовною підставою для поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження. На переконання колегії суддів, при такому зверненні мають бути усунуті недоліки попередньої апеляційної скарги, які стали підставою для її повернення, що у сукупності з обставинами повторного подання скарги у стислі строки свідчитиме про добросовісність заявника при реалізації права на апеляційне оскарження рішення суду і, відповідно, наявність підстав для поновлення такого процесуального строку.

Водночас вчасна первинна подача апеляційної скарги не означає, що після її повернення повторне звернення до суду можливе у будь-який довільний строк, без дотримання часових рамок, встановлених процесуальним законом.

Суд враховує, що загальний строк, що сплинув після ухвалення рішення суду першої інстанції (15.05.2024) і до дня повторного подання апеляційної скарги становить більше ніж два місяці, що не можна вважати розумним та оптимальним для реалізації права на звернення до суду з апеляційною скаргою.

Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення в апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.

Поважними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження можуть бути визнані лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами.

Повернення заявнику апеляційної скарги, за умови порушення вимог до оформлення апеляційної скарги, не є обставинами, що перешкоджали своєчасному вчиненню процесуальних дій, а лише свідчить про неналежне користування суб`єктом владних повноважень наданими процесуальним законодавством правами.

Інших належних та допустимих доказів, які б підтверджували поважність причин пропуску строку апеляційного оскарження, апелянтом не надано.

Стосовно клопотання апелянта про продовження строку на усунення недоліків в частині сплати судового збору.

Колегія суддів зазначає про недоцільність надання апелянту додаткового строку для усунення недоліків апеляційної скарги в частині сплати судового збору, оскільки це не призведе до очікуваного результату, з урахуванням відсутності поважних причин пропущення скаржником строку на апеляційне оскарження, внаслідок чого наявні підстави для відмови у відкритті апеляційного провадження

Враховуючи викладене, колегія суддів вказує на відсутність підстав для задоволення клопотання Головного управління ДПС у Харківській області про поновлення процесуального строку та продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги в частині сплати судового збору.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 299 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строків на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

За таких обставин, відповідно до вимог п. 4 ч. 1, ч. 3 ст. 299 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за необхідне прийняти рішення про відмову у відкритті апеляційного провадження.

На підставі наведеного та керуючись ст.299 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Харківській області про продовження строку на усунення недоліків в частині сплати судового збору - відмовити.

У задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Харківській області про поновлення строку на апеляційне оскарження - відмовити.

Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15.05.2024 року по справі № 520/6607/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фабріка Фєррарі" до Головного управління ДПС у Харківській області , Державної податкової служби України про визнання протиправним, скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Суддя-доповідач І.М. РальченкоСудді З.Г. Подобайло В.В. Катунов