ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 320/48133/23 Суддя (судді) першої інстанції: Парненко В.С.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 вересня 2024 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача: Собківа Я.М.,
суддів: Сорочка Є.О., Чаку Є.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМФОРТЛАЙН ГРУП" на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2024 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМФОРТЛАЙН ГРУП" до Головного управління ДПС у місті Києві про визнання протиправним та скасування рішення, -
ВСТАНОВИВ:
Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМФОРТЛАЙН ГРУП" звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у місті Києві, в якому просило:
- визнати протиправним та скасувати Рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 9656692/38777931 від 05.10.2023 року;
- визнати протиправним та скасувати Рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 9656693/38777931 від 05.10.2023 року;
- зобов`язати Головне управління ДПС у м. Києві зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМФОРТЛАЙН ГРУП» № 24 від 31.10.2022 року, датою її фактичного подання, а саме 31.10.2022 року;
- зобов`язати Головне управління ДПС у м. Києві зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМФОРТЛАЙН ГРУП» № 91 від 31.10.2022 року, датою її фактичного подання, а саме 31.10.2022 року;
- стягнути з Головного управління ДПС у м. Києві, (код ЄДРПОУ 44116011) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМФОРТЛАЙН ГРУП» (код ЄДРПОУ 38777931) судові витрати у розмірі 5368 грн. 00 коп. (п`ять тисяч триста шістдесят вісім) гривень судового збору та 10000 (десять тисяч) гривень на правову (правничу) допомогу.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2024 року повернуто позовну заяву.
Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2024 року та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Виконуючи вимоги процесуального законодавства, колегія суддів ухвалила продовжити строк розгляду апеляційної скарги на більш тривалий, розумний термін, у відповідності до положень статті 309 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до ч.1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
19 березня 2024 року відповідач подав відзив на апеляційну скаргу в якому просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги та залишити в силі ухвалу суду першої інстанції.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Приймаючи рішення про повернення позовної заяви, суд першої інстанції виходив з того, що
враховуючи невиконання умов ухвали про залишення позовної заяви без руху, позов підлягає поверненню на підставі п.1 ч.4 ст.169 КАС України.
Колегія суддів вважає такий висновок суду першої інстанції необґрунтованим, з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем подано адміністративний позов до Головного управління ДПС у місті Києві про визнання протиправними та скасування рішень.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 08 січня 2024 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали суду шляхом: надання уточненої позовної заяви та її копію відповідно до кількості учасників справи, в якій визначити належного відповідача/ів, а у разі заявлення вимог до кількох відповідачів, обґрунтувати вимоги щодо кожного з них або уточнити позовні вимоги.
Згідно довідки Київського окружного адміністративного суду про доставку електронного листа вбачається, що ухвалу суду від 08.01.2024 надіслано і доставлено представнику позивача до електронного кабінету 08.01.2024 об 22:34, тобто у розумінні ч. 6 ст. 251 КАС України 09.01.2024 (а.с.223).
Однак, станом на час розгляду даної справи позивачем визначені в ухвалі недоліки позовної заяви усунуті не були.
Суд першої інстанції дійшов висновку, що вимоги ухвали суду від 08.01.2024 позивачем не виконано, недоліки, зазначені в ухвалі суду позивачем не усунуто, тому наявні підстави для повернення позовної заяви згідно п.1 ч.4 ст.169 КАС України.
Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до ст.160 КАС України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
В позовній заяві зазначаються: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти; 3) зазначення ціни позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується, - якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб`єкта владних повноважень; 4) зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; 6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору; 7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; 8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; 9) у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача; 10) у справах щодо оскарження нормативно-правових актів - відомості про застосування оскаржуваного нормативно-правового акта до позивача або належність позивача до суб`єктів правовідносин, у яких застосовується або буде застосовано цей акт; 11) власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Відповідно до п. 1 ч.4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо він не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Разом із тим, як вбачається з матеріалів справи 16.01.2024 року (що підтверджується конвертом а.с. 241), представником позивача було направлено до Київського окружного адміністративного суду заяву про усунення недоліків адміністративного позову, яка була зареєстрована судом першої інстанції лише 10.06.2024.
Таким чином, позивачем своєчасно було подано до суду першої інстанції заяву про усунення недоліків позовної заяви, однак з незалежних від позивача причин, подана заява не була врахована при винесенні оскаржуваної ухвали.
Суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зауважити, що питання стосовно доступу особи до правосуддя неодноразово було предметом судового розгляду Європейського суду з прав людини.
Відповідно до вимог ч.2 ст. КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Так, у справі «Bellet v. France», Європейський Суд з прав людини зазначив, що стаття 6 параграфу 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданих національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.
У рішенні по справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії» від 13 січня 2000 року та в рішенні по справі «Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії» від 28 жовтня 1998 року Європейський Суд з прав людини вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступ до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнане порушенням п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Отже, як свідчить позиція Суду у багатьох справах, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.
Право на захист у суді своїх прав і свобод є конституційною гарантією, яка забезпечується реальною можливістю усякій заінтересованій особі звернутися до суду у встановленому законом порядку про захист прав, свобод та інтересів та можливістю обирати спосіб захисту, використовуючи при цьому всі дозволені законодавством інструменти та засоби.
Колегія суддів зазначає, що передчасний висновок суду першої інстанції про неусунення позивачем недоліків позовної заяви, який мав наслідком повернення позовної заяви на підставі п.1 ч.4 ст.169 КАС України та прийняття оскаржуваного рішення, фактично перешкоджає позивачу у доступі до правосуддя.
За таких обставин, колегія суддів дійшла до висновку, що ухвала суду першої інстанції про повернення позовної заяви постановлена передчасно, тому наявні підстави для її скасування та направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Разом із тим, колегія суддів наголошує, що скасовуючи ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2024 року та направляючи справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, дана справа повертається на стадію залишення позовної заяви без руху, оскільки судом апеляційної інстанції не було надано оцінки факту усунення чи неусунення недоліків зазначених в ухвалі Київського окружного адміністративного суду від 08.01.2024, а лише досліджувалось питання своєчасного подання заяви про усунення недоліків. Тобто суд першої інстанції буде вирішувати питання наявності чи відсутності перешкод для відкриття провадження.
Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Відповідно до ч. 3 ст. 312 КАС України у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі, про повернення позовної заяви, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.
Згідно п. 4 ч. 1 ст. 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
Керуючись статтями 312, 315, 320, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМФОРТЛАЙН ГРУП" задовольнити.
Ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2024 року - скасувати.
Справу направити до Київського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Собків Я.М.
Суддя Сорочко Є.О.
Суддя Чаку Є.В.
Суд | Шостий апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 18.09.2024 |
Оприлюднено | 23.09.2024 |
Номер документу | 121737583 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них зупинення реєстрації податкових накладних |
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Собків Ярослав Мар'янович
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Собків Ярослав Мар'янович
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Собків Ярослав Мар'янович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні