Постанова

від 17.09.2024 по справі 320/39925/23

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 320/39925/23 Суддя (судді) першої інстанції: Лиска І.Г.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2024 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

судді-доповідача Аліменка В.О.,

суддів Бєлової Л.В., Кучми А.Ю.

за участю секретаря Мельник К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової служби України на рішення Київського окружного адміністративного суду від 14 лютого 2024 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Пром Нафта Захід" до Головного управління Державної податкової служби у Львівській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень

В С Т А Н О В И Л А :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Пром Нафта Захід" звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної податкової служби у Львівській області та Державної податкової служби України, в якій просило суд:

-визнати протиправними та скасувати рішення ГУ ДПС у Львівській області №9335434/45002008 від 10.08.2023 про відмову у реєстрації податкової накладної № 3 від 04.07.2023 в Єдиному реєстрі податкових накладних, №9335433/45002008 від 10.08.2023 про відмову у реєстрації податкової накладної №2 від 02.07.2023, № 9335432/45002008 від 10.08.2023 про відмову у реєстрації податкової накладної № 4 від 05.07.2023, №9335431/45002008 від 10.08.2023 про відмову у реєстрації податкової накладної № 6 від 03.07.2023, № 9335430/45002008 від 10.08.2023 про відмову у реєстрації податкової накладної № 5 від 01.07.2023, № 9335429/45002008 від 10.08.2023 про відмову у реєстрації податкової накладної № 7 від 06.07.2023, №9335435/45002008 від 10.08.2023 про відмову у реєстрації податкової накладної №8 від 10.07.2023;

-зобов`язати ДПС України зареєструвати в ЄРПН подані позивачем податкові накладні №3 від 04.07.2023, №2 від 02.07.2023, № 4 від 05.07.2023, № 6 від 03.07.2023, № 5 від 01.07.2023, № 7 від 06.07.2023, № 8 від 10.07.2023 датою їх фактичного подання на реєстрацію.

Позовні вимоги обґрунтовано протиправністю рішення контролюючого органу про відмову у реєстрації податкових накладних, оскільки, після зупинення реєстрації податкових накладних, позивачем було надано пояснення та документи щодо підтвердження реальності здійснених господарських операцій.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 14 лютого 2024 року позов задоволено.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій просить суд вказане судове рішення скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити. На думку апелянта, оскаржуване рішення винесено судом першої інстанції з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Відповідно до вимог частини 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України ( далі - КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду - без змін, з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи ТОВ "Пром Нафта Захід" зареєстроване як юридична особа-суб`єкт підприємницької діяльності, видами діяльності, згідно КВЕД є: Код 20.59 Виробництво іншої: хімічної: продукції, Код 46.19 Діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту; Код 46.71 Оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом i подібними продуктами; Код 46.75 Оптова торгівля хімічними продуктами; Код 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля.

Судом першої інстанції встановлено, що ТОВ "Пром Нафта Захід" здійснює виробництво бітуму нафтового дорожнього в`язкого марки БНД 70/100, який відповідає вимогам ДСТУ 4044:2019 «Бітуми нафтові дорожні в`язкі» та ТОВ «ПРОМ НАФТА ЗАХIД» має на свою продукцію сертифікат відповідності, а саме: «Бітум нафтовий дорожній в`язкий марки БНД 70/100», виданий органом ОВ Мале приватне підприємство «КАРТI»; Волинська обл., м. Устилуг, вул. Богдана Хмельницького, буд. 32, ООВ № UA.TR. l 03, Свiдоцтво призн./уповн. №UA.P.174/UA.PN.174. Чинність сертифіката відповідності можна перевірити в Реєстрі OOВ МПП «КАРТI», дійсний до 22.05.2024 року.

Основна стадія технологічного процесу отримання товарних продуктів (суміш вуглеводнів нафтено - парафінова легка, суміші парафінових вуглеводнів важкого фракційного складу, мазуту паливного 100, бітумів марок: БНД 40/60, БНД 70/100, БНД 90/130, БНД 130/200) полягає в розділенні сировини (із заданою точністю, - відповідно до нормативно-технічної документації", методом ректифікації) з подальшою конденсацією парів продуктів i охолодженням готових продуктів.

15.06.2023 між ТОВ «ПРОМ НАФТА ЗАХІД» (Постачальник) та ТОВ «СУЧАСНІ ДОРОЖНІ МАТЕРІАЛИ» (Покупець) було укладено договір поставки № 6311/06.

Згідно з умовами Договору Постачальник зобов`язується передати у власність Покупцеві бітум та/або інші товарно-матеріальні цінності (ТМЦ, надалі «Товар»), а Покупець зобов`язується приймати і оплачувати вартість вказаного Товару на умовах цього Договору. Одиниці виміру, ціна Товару за одиницю, його асортимент визначаються в залежності від домовленості сторін наступним чином: 1) в Специфікації до цього Договору, або 2) у видаткових накладних на такий Товар.

Відповідно до п. 4.1 Договору Поставка Товару здійснюється на умовах EXW та/або DDP згідно з міжнародними правилами тлумачення комерційних термінів «Інкотермс» (в редакції 2010), якщо інші умови поставки не передбачені в специфікації/ях або заявках, яка і є невід`ємною частиною даного договору.

Моментом поставки та переходу права власності на Товар є момент фактичного приймання-передачі Товару Сторонами (представниками сторін). Для цілей даного Договору та цілей податкового та бухгалтерського обліку Сторони домовились, що «моментом» поставки партії Товару вважатиметься дата поставлена на товарно-транспортній або видатковій накладній (п. 5.1. Договору).

Пунктом 6.1 Договору Сторони домовилися, що ціна Товару визначається Сторонами наступним чином:

6.1.1. Ціна за одиницю Товару та за загальну кількість (партію) Товару визначається Сторонами у видаткових накладних та/або у додаткових угодах до цього Договору.

6.1.2. Загальна ціна цього Договору визначається як загальна сума вартості усіх поставлених за цим Договором партій.

Відповідно до п. 6.2.1 Договору актів Покупець сплачує вартість поставленого Товару протягом 30-ти робочих днів з моменту поставки відповідної партії Товару.

По взаємній домовленості Сторін плата за послуги може бути зарахована зустрічним наданням послуг (робіт, або поставкою товарів), заліком зустрічних вимог або по векселям (п. 6.2.2. Договору).

На виконання умов вищезазначеного Договору, ТОВ "Пром Нафта Захід" було поставлено Покупцю бітум нафтовий дорожній в`язкий марки БНД 70/100 на загальну суму 6 500 250,00 грн., в тому числі ПДВ 1 083 375,00 грн., об`ємом 202,5 т., що підтверджується підписаними видатковими накладними: № 2 від 02.07.2023 на суму 722 250,00 грн., в тому числі ПДВ 120 375,00 грн., обсягом 22,5 т.,№ 3 від 04.07.2023 на суму 722 250,00 грн., в тому числі ПДВ 120 375,00 грн., обсягом 22,5 т.,№ 4 від 05.07.2023 на суму 722 250,00 грн., в тому числі ПДВ 120 375,00 грн., обсягом 22,5 т.,№ 5 від 01.07.2023 на суму 1 444 500,00 грн., в тому числі ПДВ 240 750,00 грн., обсягом 45 т..№ 6 від 03.07.2023 на суму 1 444 500,00 грн., в тому числі ПДВ 240 750,00 грн., обсягом 45 т.,№ 7 від 06.07.2023 на суму 722 250,00 грн., в тому числі ПДВ 120 375,00 грн., обсягом 22,5 т.,№ 8 від 10.07.2023 на суму 722 250,00 грн., в тому числі ПДВ 120 375,00 грн., обсягом 22,5 т.

Поставку бітуму нафтового дорожнього в`язкого марки БНД 70/100 в адресу Покупця здійснював Постачальник, що підтверджується товарно-транспортними накладними:№ 5/1 від 01.07.2023; № 5 від 01.07.2023; № 7 від 02.07.2023; № 8 від 03.07.2023; № 9 від 03.07.2023; № 10 від 04.07.2023; № 11 від 05.07.2023; № 12 від 06.07.2023; № 15 від 10.07.2023.

На підтвердження податкових зобов`язань з продажу товару згідно з Договором, ТОВ "Пром Нафта Захід" подало на реєстрацію до ЄРПН податкові накладні: № 2 від 02.07.2023 на суму 722 250,00 грн., в тому числі ПДВ 120 375,00 грн., № 3 від 04.07.2023 на суму 722 250,00 грн., в тому числі ПДВ 120 375,00 грн., № 4 від 05.07.2023 на суму 722 250,00 грн., в тому числі ПДВ 120 375,00 грн., № 5 від 01.07.2023 на суму 1 203 750,00 грн., в тому числі ПДВ 240 750,00 грн., № 6 від 03.07.2023 на суму 1 203 750,00 грн., в тому числі ПДВ 240 750,00 грн., № 7 від 06.07.2023 на суму 722 250,00 грн., в тому числі ПДВ 120 375,00 грн., № 8 від 10.07.2023 на суму 722 250,00 грн., в тому числі ПДВ 120 375,00 грн.

Однак, по складеним податковим накладним ТОВ "Пром Нафта Захід" отримано від контролюючого органу квитанції про зупинення реєстрації податкових накладних, в якій зазначено, що обсяг постачання товару/послуги 2713, перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій та контролюючим органом було запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

З матеріалів справи вбачається, що у надісланих позивачу квитанціях про зупинення реєстрації податкових накладних не було зазначено вичерпного переліку документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію ПН в ЄРПН.

04.08.2023 року, ТОВ "Пром Нафта Захід" направлено до контролюючого органу повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по зупиненій податковій накладній та в вищезазначених поясненнях позивачем наданими поясненнями та документами було підтверджено факт постачання товару згідно договору поставки № 6311/06 від 15.06.2023 року, факт прийняття товару, згідно видаткових накладних, факт наявності необхідної кількості працівників, які могли надати послуги постачання та матеріально-технічної бази, факт походження товару, який постачався, що підтверджується договором поставки нафтопродуктів № 17/05-2023 від 17.05.2023 року.

10.08.2023 року за результатами розгляду пояснень та додатних документів ТОВ "Пром Нафта Захід" отримало Рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних:

- № 9335434/45002008 від 10.08.2023 щодо податкової накладної № 3 від 04.07.2023 на суму 722 250,00 грн., в тому числі ПДВ 120 375,00 грн.;

- № 9335433/45002008 від 10.08.2023 щодо податкової накладної № 2 від 02.07.2023 на суму 722 250,00 грн., в тому числі ПДВ 120 375,00 грн.;

- № 9335432/45002008 від 10.08.2023 щодо податкової накладної № 4 від 05.07.2023 на суму 722 250,00 грн., в тому числі ПДВ 120 375,00 грн.;

- № 9335431/45002008 від 10.08.2023 щодо податкової накладної № 6 від 03.07.2023 на суму 1 444 500,00 грн., в тому числі ПДВ 240 750,00 грн.;

- № 9335430/45002008 від 10.08.2023 щодо податкової накладної № 5 від 01.07.2023 на суму 1 444 500,00 грн., в тому числі ПДВ 240 750,00 грн.;

- № 9335429/45002008 від 10.08.2023 щодо податкової накладної № 7 від 06.07.2023 на суму 722 250,00 грн., в тому числі ПДВ 120 375,00 грн.;

- № 9335435/45002008 від 10.08.2023 щодо податкової накладної № 8 від 10.07.2023 на суму 722 250,00 грн., в тому числі ПДВ 120 375,00 грн.;

Підставою для прийняття такого рішення зазначено надання платником податку копій документів, складених із порушенням законодавства.

Не погоджуючись з вказаним рішенням про відмову у реєстрації податкових накладних ТОВ "Пром Нафта Захід" звернулося до суду з даним адміністративним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем надано усі необхідні документи на підтвердження здійснення господарської операції, проте відповідачами відмовлено у реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, у зв`язку з чим наявні підстави для визнання протиправним та скасування рішення.

Крім того, суд першої інстанції зазначив, що оскаржуване рішення не містить жодної мотивації підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку, як і не містить доказів наявності податкової інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником з посиланнями на відповідні документи.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог п.п. 16.1.2, 16.1.3 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України (далі - ПК України, у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) платник податків зобов`язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів, подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, -пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Згідно п.п. «б» п. 185.1 ст. 185 ПК України об`єктом оподаткування податком на додану вартість є постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території /країни, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається, згідно з приписами п. 187.1 ст. 187 ПК України, дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській станові, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, формлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Пунктом 188.1 ст. 188 ПК України передбачено, що база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням мови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно п. 201.10 ст. 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов`язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних у електронному вигляді.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Відповідно до п. 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 року № 341) (далі - Порядок № 1246), податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі - платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі також - Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно з пунктом 12 Порядку № 1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки:

- відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту);

- чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування;

- реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування;

- дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу;

- наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 року);

- наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації / зупинення реєстрації / відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами;

- наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування;

- дотримання вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис», «;Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Пунктом 13 Порядку № 1246 передбачено, що за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Відповідно до вимог п. 201.16 ст. 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 р. №1165, яка набула чинності з 1 лютого 2020 р., серед іншого, затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №1165), який визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, права та обов`язки їх членів.

Відповідно до п. 2 Порядку № 1165 автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації.

Згідно з вимогами п. 4 Порядку № 1165 у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі.

За приписами п. 5 Порядку № 1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Додатками № 1 та № 3 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних визначені Критерії ризиковості платника податку на додану вартість та Критерії ризиковості здійснення операцій відповідно.

Додатком 1 до Порядку № 1165 встановлено наступні Критерії ризиковості платника податку на додану вартість:

1. Платника податку на додану вартість (далі - платник податку) зареєстровано (перереєстровано) на підставі недійсних (втрачених, загублених) та підроблених документів згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

2. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління неіснуючим, померлим, безвісти зниклим особам згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

3. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами, що не мали наміру провадити фінансово-господарської діяльності або здійснювати повноваження, згідно з інформацією, наданою такими особами.

4. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) та ним проваджено фінансово-господарську діяльність без відома і згоди його засновників і призначених у законному порядку керівників згідно з інформацією, наданою такими засновниками та/або керівниками.

5. Платник податку - юридична особа не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Казначейства (крім бюджетних установ).

6. Платником податку не подано контролюючому органу податкової звітності з податку на додану вартість за два останніх звітних (податкових) періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України.

7. Платником податку на прибуток підприємств не подано контролюючому органу фінансової звітності за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України.

8. У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Пунктом 6 Порядку № 1165 передбачено, що питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення.

У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Відповідно до вимог п. 7 Порядку № 1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Відповідно до вимог п. 25 Порядку № 1165 Комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність / невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Згідно з вимогами п. 44-46 Порядку № 1165 Комісія контролюючого органу перевіряє подані платником податку копії документів щодо їх достовірності шляхом звірки даних, які містяться в таких копіях документів, з даними, що надходять або можуть бути отримані з інших джерел інформації (реєстри, що ведуться державними органами, документи, зокрема електронні).

Розгляд питання на засіданні комісії контролюючого органу включає такі етапи: доповідь секретаря комісії; доповідь члена комісії, співдоповідь (у разі потреби); внесення членами комісії пропозицій, їх обговорення; оголошення головою комісії рішення про припинення обговорення питання; голосування; оголошення головою комісії результатів голосування; оформлення протоколу.

У протоколі засідання комісії контролюючого органу зазначається перелік осіб, присутніх на засіданні, порядок денний засідання, питання, що розглядалися на засіданні, перелік осіб, які виступали під час засідання, результати голосування, прийняті такою комісією рішення.

Крім того, наказом Міністерства фінансів України № 520 від 12 грудня 2019 р. затверджений Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову у реєстрації податкових накладних/розрахунків в ЄРПН (далі - Порядок № 520).

Відповідно до вимог п. 4 цього Порядку, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.

Перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі наведений у пункті 5 Порядку № 520 та може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Згідно з вимогами п. 6 цього Порядку, письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній/розрахунку коригування.

Пунктом 10 Порядку № 520 передбачено, що Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі:

ненадання / часткового надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, при отриманні Повідомлення;

та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Згідно п. 11 Порядку № 520 рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі набирає чинності в день прийняття відповідного рішення.

Відповідно до вимог п. 12 Порядку № 520 рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

Як вбачається з матеріалів справи, 15.06.2023 між ТОВ «ПРОМ НАФТА ЗАХІД» (Постачальник) та ТОВ «СУЧАСНІ ДОРОЖНІ МАТЕРІАЛИ» (Покупець) було укладено договір поставки № 6311/06, відповідно до умов вказаного Договору Постачальник зобов`язується передати у власність Покупцеві бітум та/або інші товарно-матеріальні цінності (ТМЦ, надалі «Товар»), а Покупець зобов`язується приймати і оплачувати вартість вказаного Товару на умовах цього Договору. Одиниці виміру, ціна Товару за одиницю, його асортимент визначаються в залежності від домовленості сторін наступним чином: 1) в Специфікації до цього Договору, або 2) у видаткових накладних на такий Товар.

На виконання умов вищезазначеного Договору, ТОВ "Пром Нафта Захід" було поставлено Покупцю бітум нафтовий дорожній в`язкий марки БНД 70/100 на загальну суму 6 500 250,00 грн., в тому числі ПДВ 1 083 375,00 грн., об`ємом 202,5 т., що підтверджується підписаними видатковими накладними: № 2 від 02.07.2023 на суму 722 250,00 грн., в тому числі ПДВ 120 375,00 грн., обсягом 22,5 т.,№ 3 від 04.07.2023 на суму 722 250,00 грн., в тому числі ПДВ 120 375,00 грн., обсягом 22,5 т.,№ 4 від 05.07.2023 на суму 722 250,00 грн., в тому числі ПДВ 120 375,00 грн., обсягом 22,5 т.,№ 5 від 01.07.2023 на суму 1 444 500,00 грн., в тому числі ПДВ 240 750,00 грн., обсягом 45 т..№ 6 від 03.07.2023 на суму 1 444 500,00 грн., в тому числі ПДВ 240 750,00 грн., обсягом 45 т.,№ 7 від 06.07.2023 на суму 722 250,00 грн., в тому числі ПДВ 120 375,00 грн., обсягом 22,5 т.,№ 8 від 10.07.2023 на суму 722 250,00 грн., в тому числі ПДВ 120 375,00 грн., обсягом 22,5 т.

Поставку бітуму нафтового дорожнього в`язкого марки БНД 70/100 в адресу Покупця здійснював Постачальник, що підтверджується товарно-транспортними накладними:№ 5/1 від 01.07.2023; № 5 від 01.07.2023; № 7 від 02.07.2023; № 8 від 03.07.2023; № 9 від 03.07.2023; № 10 від 04.07.2023; № 11 від 05.07.2023; № 12 від 06.07.2023; № 15 від 10.07.2023.

На підтвердження податкових зобов`язань з продажу товару згідно з вказаним Договором ТОВ "Пром Нафта Захід" подало на реєстрацію податкові накладні: - № 2 від 02.07.2023 на суму 722 250,00 грн., в тому числі ПДВ 120 375,00 грн. - № 3 від 04.07.2023 на суму 722 250,00 грн., в тому числі ПДВ 120 375,00 грн, № 4 від 05.07.2023 на суму 722 250,00 грн., в тому числі ПДВ 120 375,00 грн. - № 5 від 01.07.2023 на суму 1 203 750,00 грн., в тому числі ПДВ 240 750,00 грн. - № 6 від 03.07.2023 на суму 1 203 750,00 грн., в тому числі ПДВ 240 750,00 грн. - № 7 від 06.07.2023 на суму 722 250,00 грн., в тому числі ПДВ 120 375,00 грн. - № 8 від 10.07.2023 на суму 722 250,00 грн., в тому числі ПДВ 120 375,00 грн.

Судом першої інстанції встановлено, що позивачем подано для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних вищевказані податкові накладні, реєстрацію яких за наслідком проведеного моніторингу було зупинено та запропоновано позивачу надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних.

Під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції встановлено, що позивачем було подано до контролюючого органу пояснення та відповідні документи для підтвердження реальності вчинення господарських операцій з контрагентами, які в повній мірі розкривають зміст та обсяг господарських операцій.

В свою чергу, контролюючий орган, після отримання від позивача письмових пояснень з доданими документами, на адресу позивача жодних запитів щодо недостатності документів, або їх невідповідності чинному законодавству України для прийняття рішення в рамках розглядуваних пояснень не направляв.

Також, колегія суддів звертає увагу, що у квитанціях про зупинення реєстрації податкових накладних не зазначено, які саме документи слід надати платнику податків та чого мають стосуватися пояснення такого платника податків для того, аби реєстрація податкових накладних стала можливою.

В свою чергу слід зазначити, що оскаржувані рішення повинні містити чіткі підстави для відмови в реєстрації податкових накладних із зазначенням, зокрема, які саме документи не надані платником податків, які були б достатніми для прийняття комісією рішення про реєстрацію податкової накладної, зокрема, щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування тощо.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що контролюючим органом не зазначено конкретного переліку документів, які мають бути подані платником податків, а наведено лише загальне найменування з вичерпного переліку без додаткової конкретизації, що позбавляє можливості встановити, які саме документи не надані позивачем.

Разом із тим, платником податків разом із поясненнями було подано достатню кількість копій документів, з аналізу яких можна зробити висновок про здійснення господарських операцій.

Зазначене свідчить про те, що оскаржувані рішення про відмову в реєстрації податкових накладних є формальними та об`єктивно не містять чіткого визначення підстав та мотивів для їх прийняття, а тому не можуть бути визнані законними та обґрунтованими.

Колегія суддів зазначає, що не зважаючи на наявність у позивача передбачених законодавством документів, які свідчать про проведення господарських операцій між позивачем та його контрагентами, комісією, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації, протиправно прийнято рішення про відмову у реєстрації податкових накладних.

Таким чином, колегія суддів вважає, що Комісія, розглядаючи подані позивачем документи, не з`ясовувала специфіку проведених господарських операцій та не визначала документів, які є достатніми для підтвердження реальності господарських операцій з урахуванням їх змісту і обсягу.

Колегія суддів вважає, що позивачем було надані всі необхідні та достатні документи для обґрунтування і підтвердження господарської операції та розблокування накладної.

Верховний Суд у постанові від 23.10.2018 у справі №822/1817/18 зазначив, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків.

Вживання податковим органом загального посилання на пункт відповідних Критеріїв оцінки, без наведення відповідного підпункту, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд. Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

В той же час, рішення суб`єкта владних повноважень повинно відповідати ст. 2 КАС України, згідно з якою у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Однак, відповідач не навів жодного обґрунтування щодо підстав для зупинення реєстрації податкових накладних.

Тому, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про протиправність оспорюваних рішень.

Щодо позовних вимог про зобов`язання ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідні податкові накладні, колегія суддів, виходить з наступного.

Згідно пункту 28 Порядку зупинення реєстрації ПН/РК, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій, зокрема, набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Аналогічні норми закріплені в пункті 19 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1246 від 29.10.2010, згідно якого податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій, зокрема набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення).

Відповідно до пункту 20 вказаного Порядку у разі надходження до ДПС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Отже, реєстрація в ЄРПН податкової накладної/розрахунку коригування, реєстрацію якої попередньо було зупинено, є повноваженням ДПС.

За таких обставин, враховуючи відсутність обставин, які б унеможливлювали реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції про наявність підстав для зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати податкові накладні позивача в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Щодо доводів апеляційної скарги про порушення судом першої інстанції норм процесуального права, а саме - що судом першої інстанції не розглядалося клопотання про передачу справи до іншого суду, слід зазначити наступне.

Як вбачається з матеріалів справи Товариство з обмеженою відповідальністю "Пром Нафта Захід" звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної податкової служби у Львівській області та Державної податкової служби України.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 25 КАС України адміністративні справи з приводу оскарження індивідуальних актів, а також дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об`єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Якщо така особа не має місця проживання (перебування) в Україні, тоді справу вирішує адміністративний суд за місцезнаходженням відповідача.

Згідно ч. 2 ст. 25 КАС України у разі невизначеності цим Кодексом територіальної підсудності адміністративної справи така справа розглядається адміністративним судом за вибором позивача.

Тобто, статтею 25 КАС України передбачено підсудність справ за вибором позивача.

Статтею 29 КАС України передбачено, що суд передає адміністративну справу на розгляд іншого адміністративного суду, якщо:

1) до початку розгляду справи по суті задоволено клопотання відповідача, зареєстроване у встановленому законом порядку, місце проживання (перебування) якого раніше не було відоме, про передачу справи за місцем його проживання (перебування);

2) при відкритті провадження у справі суд встановить, що справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду;

3) після відкриття провадження у справі суд встановить, що справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду;

4) після задоволення відводів (самовідводів) чи в інших випадках неможливо утворити новий склад суду для розгляду справи;

5) ліквідовано або з визначених законом підстав припинено роботу адміністративного суду, який розглядав справу;

6) однією із сторін у справі є суд, в якому розглядається справа, або суддя цього суду;

7) справа підлягає розгляду як зразкова у порядку, визначеному статтею 290 цього Кодексу.

В свою чергу колегія суддів звертає увагу, що вирішуючи клопотання про передачу справи до іншого суду, суд повинен перевіряти справжність даних про зареєстроване місце проживання чи місце перебування відповідача, а також враховувати поведінку позивача.

Також, слід зазначити, що суд вправі відхилити клопотання та продовжити розгляд справи по суті. Ухвала про відмову в задоволенні клопотання про передачу справи до іншого суду апеляційному оскарженню не підлягає.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, та з огляду на те, що судом першої інстанції прийнято обґрунтоване рішення по суті, колегія суддів вважає зазначені в апеляційній скарзі доводи безпідставними, з огляду на що, підстави для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення відсутні.

Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції є законним, підстави для його скасування відсутні, оскільки суд всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального та процесуального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Апелянт не надав до суду належних доказів, що б підтверджували факт протиправності рішення суду першої інстанції.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Приписи ст. 316 КАС України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 316 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 242, 308, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової служби України - залишити без задоволення.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 14 лютого 2024 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття. Касаційна скарга на рішення суду апеляційної інстанції подається безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.

Суддя-доповідач В.О. Аліменко

Судді Л.В. Бєлова

А.Ю. Кучма

Повний текст постанови складено «19» вересня 2024 року.