Постанова

від 10.09.2024 по справі 300/2136/24

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2024 рокуЛьвівСправа № 300/2136/24 пров. № А/857/16753/24Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді: Матковської З.М.,

суддів: Гудима Л.Я., Гінди О.М.,

при секретарі судового засідання:Коць Н.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Івано-Франківській області на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 30 травня 2024 року у справі № 300/2136/24 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛІСНИЦЯ» до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії (головуючий суддя першої інстанції Бобров Ю.О., час ухвалення 13:01, місце ухвалення м. Івано-Франківськ, дата складання повного тексту 04.06.2024), -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Лісниця» (далі позивач, ТОВ «Лісниця») звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області (далі відповідач-1), Державної податкової служби України (далі відповідач-2) про визнання протиправними та скасування рішень про відмову у реєстрації податкових накладних, зобов`язання зареєструвати податкові накладні.

Позовні вимоги мотивовані тим, що рішення про відмову у реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних прийняті безпідставно та з порушенням норм чинного законодавства. Позивачем на вимогу контролюючого органу було надано письмові пояснення щодо підтвердження інформації, зазначеної у поданих податкових накладних, а також копії документів, які підтверджують проведення господарської операції за вказаними накладними. На думку позивача, у відповідача було достатньо підстав для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних: №9 від 18.08.2023, №3 від 01.11.2023, № 15 від 30.11.2023 та №1 від 01.12.2023 в Єдиному реєстрі податкових накладних. З огляду на це просив позов задовольнити в повному обсязі.

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано рішення про відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 28.09.2023 за №9607777/44754718; зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну № 9 від 18.08.2023 в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її подачі. Визнано протиправним та скасовано рішення про відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 26.01.2024 за № 10449837/44754718; зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну № 3 від 09.11.2023 в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її подачі. Визнано протиправним та скасовано рішення про відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 26.01.2024 за №10449795/44754718; зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну №15 від 30.11.2023 в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її подачі. Визнано протиправним та скасовано рішення про відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 26.01.2024 за №10449675/44754718, зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну № 1 від 01.12.2023 в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її подачі.

Не погоджуючись із цим рішенням, Головне управління ДПС в Івано-Франківській області подало апеляційну скаргу, в якій стверджує, що воно прийняте внаслідок неправильного застосування норм матеріального і процесуального права.

Апелянт наголошує на тому, що позивач подав до суду письмові докази, що стосуються усіх податкових накладних, у яких чітко наявна невідповідність між ними та тими документами, що подані до контролюючого органу під час складання ПН. Це не було враховано судом першої інстанції.

Окрім того зазначає, що одним із порушень під час складання податкових накладних № 3 від 09.11.2023, № 15 від 30.11.2023 та №1 від 01.12.2023 є те, що видаткові накладні, надані для підтвердження операцій з придбання моху ісландського, не містять інформації про посадових осіб ТОВ «Лісниця», які брали участь в господарській операції.

Апелянт також зазначає, що судом першої інстанції не було враховано неподання позивачем додаткових документів на вимогу відповідача та у рішенні суду міститься висновок, що відповідачем не надано вимоги про витребування додаткових документів.

Також апелянт зазначає про те, що позовні вимоги щодо зобов`язання ДПС України зареєструвати в ЄРПН податкові накладні, слід розцінювати саме як вимога про втручання в дискреційні повноваження відповідача та виходить за межі завдань адміністративного судочинства, тому такі задоволенню не підлягають.

У зв`язку із цим ГУ ДПС в Івано-Франківській області просить скасувати рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 30 травня 2024 року у справі №300/2136/24 та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Лісниця».

Позивачем поданий відзив на апеляційну скаргу, суть якого зводиться до того, що рішення суду є законним та обґрунтованим, прийнятим з дотриманням норм процесуального права, при повному та всебічному з`ясуванні судом обставин, що мають значення для справи, доведеністю обставин, що мають значення для справи. Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін.

Представник апелянта в судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги, просив їх задовольнити, скасувати рішення суду першої інстанції та, прийнявши нову постанову, відмовити ТОВ «Лісниця» в позові.

Представник позивача заперечив проти вимог апеляційної скарги, просив залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом апеляційної інстанції встановлено та з матеріалів справи слідує, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Лісниця» зареєстроване в Єдиному державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, перебуває на податковому обліку Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області, є платником податку на додану вартість. Одними з видів економічної діяльності є, зокрема, неспеціалізована оптова торгівля продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами, оптова торгівля квітами та рослинами.

Між ТОВ «Елпіс-Україна» (покупець) та ТОВ «Лісниця» (постачальник) було укладено договір № 06/15 від 15.06.2022.

Відповідно до п. 1.1 Договору Постачальник зобов`язується в порядку та на умовах, визначених Договором, передати у власність лікарську рослинну сировину (далі сировина). А Покупець зобов`язується в порядку та на умовах Договору прийняти та оплатити таку сировину. Відповідно до п. 3.1 Договору, розрахунок за поставлену сировину проводиться безпосередньо між Покупцем та Постачальником шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Постачальника на умовах визначеними сторонами. Пунктом 3.3 Договору встановлено, що Покупець може авансувати заготівлю окремих видів сировини. Аванс повинен бути погашений не пізніше 60 календарних днів із дня отримання грошових коштів (авансу) (а.с. 52-54 т.1).

З метою виконання даного договору позивачем було здійснено поставку товару мох ісландський в кількості 2973,1 кг, що підтверджується видатковою накладною № 4/12 від 10.12.2023 та товарно-транспортною накладною № 4/12 від 10.12.2023 (а.с. 55-56 т.1).

Так, відповідно до умов Договору ТОВ Лісниця впродовж серпня-грудня 2023 року отримувало попередню оплату від ТОВ Елпіс-Україна зокрема: 09.08.2023, 18.08.2023, 21.09.2023, 02.11.2023, 03.11.2023, 09.11.2023 на суму 100000 грн. та 30.11.2023 та 01.12.2023 на суму 150000 грн. На суми отриманих коштів позивачем складені податкові накладні (а.с. 57 т.1).

За наслідками проведення господарських операцій позивачем сформовано та направлено на реєстрацію податкові накладні № 9 від 18.08.2023 на суму 100000 грн., в тому числі ПДВ 16666,67 грн., № 3 від 09.11.2023 на суму 100000 грн., в тому числі ПДВ 16666,67 грн., № 15 від 30.11.2023 на суму 100000 грн., в тому числі ПДВ 16666,67 грн., № 1 від 01.12.2023 на суму 150000 грн., в тому числі ПДВ 25000 грн. які були прийняті та зареєстровані Державною податковою службою України у Єдиному реєстрі податкових накладних.

Вказані податкові накладні була надіслана відповідачу в електронному вигляді для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно квитанціями про реєстрацію податкової накладної Автоматизованої системи Єдине вікно подання електронних документів Державної податкової служби України зазначені податкові накладні прийняті та реєстрацію їх зупинено відповідно до п. 201.16 ст.201 Податкового кодексу України, оскільки обсяг постачання товару/послуг 1211, перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операції. Позивачу запропоновано надати пояснення та копії документів достатніх для прийняття рішення про реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (а.с. 12, 16, 22, 28 т.1).

Позивач надіслав контролюючому органу пояснення та копії документів, що підтверджують факт здійснення господарської операції по кожній податковій накладній, реєстрацію яких зупинено, на 32 аркуші, до кожної спірної податкової накладної (а.с. 13, 17, 23, 29 т.1).

Так, позивачем було подано: договори поставки; видаткові накладні; товарно-транспортні накладні про поставку моху ісландського; виписки з банку про оплату коштів; договори оренди нежитлових приміщень; акти наданих послуг оренди приміщення та їх оплати Вказані документи підтверджували вказану господарську операцію між ТОВ Елпіс-Україна в якості покупця та ТОВ Лісниця в якості постачальника (а.с. 135-238 т.1, 2-36 т.2).

Комісією Головного управління ДПС в Івано-Франківській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийнято рішення від 28.09.2023 за № 9607777/44754718 про відмову в реєстрації податкової накладної № 9 від 18.08.2023 в Єдиному реєстрі податкових накладних; від 26.01.2024 за № 10449837/44754718 про відмову в реєстрації податкової накладної № 3 від 09.11.2023 в Єдиному реєстрі податкових накладних; від 26.01.2024 за № 10449795/44754718 про відмову в реєстрації податкової накладної № 15 від 30.11.2023 в Єдиному реєстрі податкових накладних; від 26.01.2024 за № 10449675/44754718 про відмову в реєстрації податкової накладної № 1 від 01.12.2023 в Єдиному реєстрі податкових накладних (а.с. 14, 18, 24, 30 т.1).

Підставою для відмови у реєстрації податкової накладної № 9 від 18.08.2023 контролюючим органом визначено ненадання/часткове надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Єдиному реєстрі податкових накладних, при отриманні повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, платником податку.

Підставами для відмови у реєстрації податкових накладних № 3 від 09.11.2023, № 15 від 30.11.2023, № 1 від 01.12.2023 контролюючим органом визначено надання платником податку копій документів складених/оформлених із порушенням законодавства, а саме: видаткові накладні надані платником для підтвердження операцій з придбання можу ісландського не містять інформації про посадових осіб ТОВ Лісниця, які брали участь у господарській операції та не підтверджено кількість придбаного товару, який в подальшому реалізовано покупцю.

Не погодившись з таким рішенням Комісії, позивачем подані скарги до ДПС України. До вказаної скарги також долучено пояснення та додаткові документи.

За наслідками розгляду скарги та поданих документів ДПС України своїми рішеннями залишила скарги без задоволення. Підставою визначено ненадання платником податку первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.

Вважаючи прийняті рішення про відмову в реєстрації податкових накладних протиправними, позивач звернувся із вказаним позовом до суду.

Суд першої інстанції позов задовольнив із тих підстав, що в контролюючого органу були відсутні правові підстави для відмови позивачу в реєстрації податкових накладних з огляду на те, що були наявні передбачені законодавством первинні документи, які свідчать про проведення господарських операцій між позивачем та його контрагентом, а також те, що такі документи були надані контролюючому органу.

Суд апеляційної інстанції із висновками суду першої інстанції погоджується, вважає їх такими, що відповідають обставинам справи з огляду на наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулює Податковий кодекс України (надалі ПК України).

Статтею 185 ПК України визначено об`єкти оподаткування податком на додану вартість.

Так, відповідно до пункту 185.1 статті 185 ПК України об`єктом оподаткування, серед іншого, є операції платників податку з: постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю (підпункт а); постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу (підпункт б).

Згідно пункту 187.1 статті 187 ПК України, датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку (підпункт а); дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку (підпункт б).

Відповідно до пункту 188.1 статті 188 ПК України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

Пунктом 198.1 статті 198 ПК України передбачено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Згідно пункту 201.1 статті 201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 ПК України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

В свою чергу, механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних визначає Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України за № 1246 від 29.12.2010 (далі Порядок № 1246).

Так, відповідно до пункту 2 Порядку № 1246, податкова накладна це електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно з пунктом 12 Порядку № 1246, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДПС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України Про електронний цифровий підпис, Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Пунктом 13 Порядку №1246 передбачено, що за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Відповідно до пункту 14 Порядку № 1246 квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДПС.

У квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізити податкової накладної та/або розрахунку коригування та результат перевірки. Якщо у податковій накладній та/або розрахунку коригування за результатами проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), виявлено порушення, платнику податку надсилається квитанція про неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування із зазначенням причини такого неприйняття (пункт 13 Порядку №1246).

Відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Також пунктом 17 Порядку №1246 передбачено, що у разі зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування формується квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Така квитанція одночасно надсилається постачальнику (продавцю) та отримувачу (покупцю) - платнику податку.

Як підтверджується матеріалами справи, згідно квитанцій про реєстрацію податкових накладних Автоматизованої системи Єдине вікно подання електронних документів Державної податкової служби України реєстрацію вказаних податкових накладних № 9 від 18.08.2023, № 3 від 09.11.2023, № 15 від 30.11.2023, № 1 від 01.12.2023 зупинено відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, оскільки обсяг постачання товару/послуг 1211, перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операції. Позивачу запропоновано надати пояснення та копії документів достатніх для прийняття рішення про реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, права та обов`язки їх членів, визначає Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 (далі Порядок № 1165).

Відповідно до пункту 5 Порядку № 1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризикованості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризикованості здійснення операцій (додаток 3).

Згідно з пунктом 7 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризикованості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

При цьому, Критерії ризикованості здійснення операцій визначені в додатку 3 до Порядку № 1165.

Пунктом 1 Критерії ризикованості здійснення операцій передбачено Обсяг постачання товару/послуги згідно з кодом УКТЗЕД/Державного класифікатора продукції та послуг/умовним кодом такого товару, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі Реєстр), перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 рази, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі за відсутності такого товару/послуги згідно з кодом УКТЗЕД/Державного класифікатора продукції та послуг/умовного коду товару у врахованій таблиці даних платника податку.

Відповідно до пункту 10 Порядку № 1165 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

Згідно з пунктом 11 Порядку № 1165 у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:

1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;

2) критерій (критерії) ризикованості платника податку та/або ризикованості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України, визначає Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 №520, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 13.12.2019 за №1245/34216 (далі Порядок № 520).

Відповідно до пункту 2 Порядку № 520 прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі комісія регіонального рівня).

Згідно пункту 3 Порядку № 520 комісія регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.

Пунктом 4 Порядку № 520 передбачено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.

Відповідно до пункту 5 Порядку № 520 перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Згідно з пунктом 6 Порядку № 520 письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній/розрахунку коригування.

Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних/розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні / розрахунки коригування складено на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних/розрахунках коригування відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП)).

Відповідно до пункту 9 Порядку 520 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.

За результатами розгляду поданих письмових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку:

або приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 глави 1 розділу II Кодексу, за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку;

або направляє повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та / або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі (далі - Повідомлення), за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку з пропозицією щодо надання платником податку додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/ розрахунку коригування;

або приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі у разі надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства, та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 глави 1 розділу II Кодексу, за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.

Платник податку має право подати до контролюючого органу додаткові пояснення та копії документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, протягом 5 робочих днів з дня, наступного за днем отримання Повідомлення.

Додаткові письмові пояснення та копії документів, зазначені в абзаці шостому цього пункту, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України Про електронні документи та електронний документообіг, Про електронні довірчі послуги та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06 червня 2017 року №557, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03 серпня 2017 року за №959/30827 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 01 червня 2020 року № 261).

За результатами розгляду поданих додаткових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем їх отримання, приймає рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.

Якщо платник податку не надав додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі протягом 5 робочих днів, що настають за днем граничного строку їх подання, визначеного абзацом шостим цього пункту.

Пунктом 10 Порядку № 520 встановлено, що комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі:

ненадання / часткового надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, при отриманні Повідомлення;

та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

З матеріалів справи слідує, що позивач, у спосіб визначений Порядком № 520, направив ГУ ДПС в Івано-Франківській області повідомлення про надання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено для підтвердження реальності здійснення операції, вказаних у податковій накладній № 9 від 18.08.2023, № 3 від 09.11.2023, № 15 від 30.11.2023, № 1 від 01.12.2023.

Апелянт зазначає про їх недостатність, разом з тим, як уже було судом вказано вище, у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної, податковим органом не вказано, які саме первинні документи необхідно подати позивачу.

Щодо твердження апелянта про надання в судовому засіданні 30.05.2024 повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів щодо реєстрації податкової накладної № 9 від 18.08.2023, зокрема сертифікат відповідності товару відповідно до договорів поставки позивачу товару від його контрагентів, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Як уже зазначалось вище, у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної № 9 від 18.08.2023 р. зазначено підставу зупинення реєстрації податкової накладної, а саме: «обсяг постачання товару / послуги 1211 дорівнює або перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання товару / послуги та / або його постачання, що відповідає її. 1 Критеріїв ризиковості операції».

Тобто, Відповідач вправі і повинен вимагати додатково лише ті документи, які підтверджують невідповідність критерію ризиковості здійснення операції, а саме п. 1, визначеного в квитанції про зупинення реєстрації, а не будь які на власний розсуд. Колегія суддів апеляційного суду погоджується із доводами позивача про те, що сертифікати відповідності товару не є тими документами, які підтверджують обсяг постачання товару або величину залишку, а підтверджують якість поставленого товару, тому вимога їх надання є протиправною.

При цьому, складання таких сертифікатів якості підтверджується їх наявністю в матеріалах даної адміністративної справи.

Таким чином, апеляційний суд погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що Позивачем надано пояснення та копії документів які підтверджують невідповідність зазначеної податкової накладної п. 1 Критеріїв ризиковості операції в повному обсязі, що не спростовано Відповідачем під час розгляду справи в суді першої інстанції.

Водночас належної мотивації підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до пункту 1 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість Квитанції ГУ ДПС в Івано Франківській області не містять.

Щодо податкових накладних № 3 від 09.11.2023, № 15 від 30.11.2023, № 1 від 01.12.2023 комісією Головного управління ДПС в Івано-Франківській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних зазначено про відмову у реєстрації вказаних накладних з підстав ненадання/часткове надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Єдиному реєстрі податкових накладних, при отриманні повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, платником податку.

Проте суд апеляційної інстанції вважає, що позивач надіслав контролюючому органу в електронному вигляді вичерпні пояснення та копії документів, що дозволяють встановити правомірність формування податкових накладних № 9 від 18.08.2023, № 3 від 09.11.2023, № 15 від 30.11.2023, № 1 від 01.12.2023 та необхідність їх реєстрації контролюючим органом в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Позивач подав: договір № 06/15 від 15.06.2022, видаткову накладну № 4/12 від 10.12.2023 та товарно-транспортну накладну № 4/12 від 10.12.2023 про поставку моху ісландського в кількості 2973,1 кг, виписку з банку про оплату коштів, зокрема: 09.08.2023, 18.08.2023, 21.09.2023, 02.11.2023, 03.11.2023, 09.11.2023 на суму 100 000 грн. та 30.11.2023 та 01.12.2023 на суму 150 000 грн., договір оренди приміщення від 06.04.2022, акти наданих послуг оренди приміщення, їх оплати, які підтверджували вказану господарську операцію між ТОВ Елпіс-Україна (покупець) та ТОВ Лісниця (постачальник), а також договір поставки №01/08 від 16.08.2022 з ФОП ОСОБА_1 , видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, що підтверджують походження товару та постачання їх позивачу, які в подальшому і були поставлені ТОВ Елпіс-Україна (а.с. 33-72 т.1).

Щодо наданих платником податку копій документів, складених з порушенням законодавства, податковий орган стверджує: видаткові накладні на придбання реалізованого товару не містять інформації про осіб, які приймали участь у господарській операції

Натомість колегія суддів звертає увагу апелянта на те, що вказана видаткова накладна містить номер, дату, найменування постачальника та покупця, їх підписи, печатки, що дає можливість, в сукупності із іншими документами, ідентифікувати осіб, які її складали та підписували. Також підпис директора ТОВ Лісниця, який ідентичний підписам у інших документах.

Суд апеляційної інстанції також зазначає, що господарські операції, що слугували підставою для реєстрації вказаних податкових накладних, відбулися між ТОВ Елпіс-Україна та ТОВ Лісниця, а тому згідно Порядку № 520 виникає необхідність підтвердження реальності здійснення саме даної господарської операції, а не з іншими контрагентами.

Окрім цього колегія суддів підкреслює, що документи щодо зберігання товару були надані відповідачу, а видаткові накладні про закупку товару підтверджують наявність необхідного товару, тому посилання апелянта на непідтвердження кількості придбаного товару, який в подальшому реалізовано покупцю є безпідставними.

Отже, колегія суддів приходить до висновку, що для підтвердження господарської операції щодо продажу товарів, на підставі якої було сформовано, а потім зупинено податкові накладні, немає необхідності надавати повний ланцюг документів, що супроводжував придбання такого товару.

Водночас відповідач під час зупинення реєстрації податкових накладних № 3 від 09.11.2023, № 15 від 30.11.2023, № 1 від 01.12.2023 не зазначив, які саме документи слід було надати.

Колегія суддів зазначає, що квитанції не містять конкретного переліку документів, які запропоновано позивачу надати, однак містять загальні пропозиції надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації зазначеної в податкових накладних.

Відповідачем не зазначено конкретного переліку документів, які необхідно надати для реєстрації податкової накладної, хоча форма рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі передбачає можливість проставляння податковим органом відмітки у відповідній графі, яка визначає підстави відмови, зокрема, щодо неподання відповідних документів.

Оскаржуване ж рішення не містить жодних підкреслень у графі «первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних», яка по своїй суті визначає лише загальний перелік документів.

Уже в подальшому в рішенні про відмову в реєстрації податкової накладної зазначено про надання платником податку копій документів, складених з порушенням законодавства, а саме: видаткові накладні на придбання реалізованого товару не містять інформації про осіб, які приймали участь у господарській операції та не підтверджено кількість придбаного товару, який в подальшому реалізовано покупцю. Водночас причин та мотивів, за яких надані позивачем пояснення та документи не були враховані, не вказано.

Суд зауважує, що у випадку не конкретизації переліку документів у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної платник податків перебуває у стані правової невизначеності, що позбавляє його можливості надати контролюючому органу необхідний в розумінні суб`єкта владних повноважень пакет документів, а для контролюючого органу, відповідно, створюються передумови для можливого прояву негативної дискреції - прийняття рішення про відмову у реєстрації податкової накладної.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 22.07.2019 по справі №815/2985/18.

Не конкретизування податковим органом переліку документів, які необхідно надати позивачу, фактично в кінцевому результаті призвело до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до того критерію, на підставі якого зупинено реєстрацію, а не будь-яких на власний розсуд.

Відтак невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності. При цьому допущені державним органом помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються, як і не можуть покладати на таких осіб тягар відповідальності.

Колегія суддів зазначає, що загальними вимогами, які висуваються до акта індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його оформлення (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття. Можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків. Вживання податковим органом загального посилання на пункту 1 Критеріїв, без наведення відповідної підстави і розрахованих показників за кожним критерієм, якому відповідає платник податку, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд. Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Такий висновок суду відповідає правовій позиції Верховного Суду, зазначеній в постанові від 18.06.2019 за результатом розгляду справи №0740/804/18, та в постанові від 23.10.2018 за результатом розгляду справи №822/1817/18.

Також апеляційний суд вказує і на те, приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарської операції позивача на предмет її реальності. Змістовна оцінка господарської операції може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України. У свою чергу, при реєстрації податкової накладної фактично проводиться моніторинг операції чи платника податків лише за зовнішніми (формальними) критеріями.

Така правова позиція вже неодноразово викладалась Верховним Судом, зокрема у постановах від 28.11.2019 у справі №1640/2650/18, від 23.10.2018 у справі №822/1817/18, від 21.05.2019 у справі №0940/1240/18.

Таким чином, відповідачами як не надано належних та допустимих доказів, які б ставили під сумнів реальність здійснених позивачем вищевказаної господарської операції, свідчили б про невідповідність цієї операції дійсному економічному змісту, або засвідчили б наявність інших обставин, що підтверджують недобросовісність позивача як платника податків, так і не надано суду доказів, які спростовували б твердження позивача щодо протиправності рішення, яким відмовлено в реєстрації податкової накладної.

З урахуванням наведених вище обставин справи та норм чинного законодавства, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що за умови не наведення комісією доказів того, що документи, подані позивачем, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, свідчить про протиправність такого рішення, у зв`язку з чим, рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про відмову в реєстрації податкової накладної є протиправним та підлягає скасуванню.

Саме тому, колегія суддів вважає, що Комісія Головного управління ДПС в Івано-Франківській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, безпідставно не врахувала пояснення позивача щодо підтвердження реальності здійснення операцій, за якими складено податкові накладні №9 від 18.08.2023, №3 від 09.11.2023, №15 від 30.11.2023, №1 від 01.12.2023.

Зважаючи на наявність передбачених законодавством первинних документів, які свідчать про проведення господарських операцій між позивачем та його контрагентом, а також те, що такі документи були надані контролюючому органу, суд дійшов висновку, що в контролюючого органу були відсутні правові підстави для відмови позивачу в реєстрації податкових накладних.

Враховуючи викладене суд першої інстанції дійшов вірного висновку про обґрунтованість позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення комісії ГУ ДПС в Івано Франківській області від 28.09.2023 за № 9607777/44754718; від 26.01.2024 за № 10449837/44754718; від 26.01.2024 за № 10449795/44754718; від 26.01.2024 за № 10449675/44754718 про відмову у реєстрації податкових накладних №9 від 18.08.2023, №3 від 09.11.2023, №15 від 30.11.2023, №1 від 01.12.2023.

Щодо позовної вимоги в частині зобов`язання ДПС України зареєструвати вказані податкові накладні в ЄРПН, суд зазначає наступне.

Відповідно до вимог пунктів 201.1, 201.10 статті 201 ПК України реєстрацію податкової накладної в ЄРПН віднесено до обов`язків платника податків.

Згідно з приписами пунктів 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Отже, реєстрація в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної/розрахунку коригування, реєстрацію якої попередньо було зупинено, є повноваженням Державної податкової служби України.

Проте, обставин, які б унеможливлювали реєстрацію податкових накладних №9 від 18.08.2023, №3 від 09.11.2023, №15 від 30.11.2023, №1 від 01.12.2023. в Єдиному реєстрі податкових накладних, судом не встановлено.

Відповідно до частини третьої статті 245 КАС України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Таким чином, з метою відновлення прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, та з метою дотримання судом гарантій щодо остаточного вирішення спору між сторонами, суд дійшов висновку про необхідність зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкові накладні.

Щодо доводів апелянта про втручання в дискреційні повноваження відповідача шляхом заявлення вимоги про зобов`язання ДПС зареєструвати податкову накладну в ЄРПН, то апеляційний суд зазначає наступне.

Пунктом 19 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого Постановою КМУ від 29 грудня 2010 р. № 1246 передбачено що податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі на надходження до ДПС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Отже, вказаним вище Порядком передбачено таку можливість як зобов`язання ДПС зареєструвати ПН в ЄРПН в судовому порядку, а тому доводи відповідача з цього приводу є невірними.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних в матеріалах справи, суд першої інстанції дійшов вірного про обґрунтованість позовних вимог та їх задоволення.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

Перевіривши правомірність прийнятих відповідачем рішень згідно до вимог ч.2 ст.2 вказаного Кодексу, суд приходить до висновку, що такі вказаним вище критеріям не відповідають, тому рішення відповідача від 28.09.2023 за № 9607777/44754718; від 26.01.2024 за №10449837/44754718; від 26.01.2024 за №10449795/44754718; від 26.01.2024 за №10449675/44754718 про відмову у реєстрації податкових накладних №9 від 18.08.2023, №3 від 09.11.2023, №15 від 30.11.2023, №1 від 01.12.2023 є протиправними та підлягають скасуванню, а ДПС України слід зобов`язати зареєструвати податкові накладні №9 від 18.08.2023, №3 від 09.11.2023, №15 від 30.11.2023, №1 від 01.12.2023 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Інші доводи апеляційної скарги зроблених висновків не спростовують, та зводяться до переоцінки доказів та незгоди з ними і трактуванні їх на власний розсуд.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються і підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких підстав апеляційна скарга задоволенню не підлягає, підстав для скасування рішення суду першої інстанції колегія суддів не знаходить.

Відповідно до ст. 139 КАС України, судові витрати перерозподілу не підлягають.

Керуючись статтями 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Івано-Франківській області залишити без задоволення, а рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 30 травня 2024 року у справі № 300/2136/24 без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає, окрім винятків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя З. М. Матковська судді Л. Я. Гудим О. М. ГіндаПовне судове рішення складено 19.09.2024