Постанова

від 19.09.2024 по справі 460/24957/22

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 вересня 2024 рокуЛьвівСправа № 460/24957/22 пров. № А/857/20338/24

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

Головуючого судді: Гудима Л.Я.,

суддів: Качмара В.Я., Кузьмича С.М.,

за участю секретаря судового засідання: Кулабухової М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції у м. Львові апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Рівненській області на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 24 червня 2024 року, головуючий суддя Дуляницька С.М., ухвалене о 14:16 год. у м. Рівне, повний текст якого складено 08.07.2024 року, у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Статус Пелет» до Головного управління ДПС у Рівненській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач ТзОВ «Статус Пелет» звернулося в суд з позовом до ГУ ДПС у Рівненській області, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 02.12.2021 року №№1231817000703, 1232417000703, 1232517000709, від 12.01.2022 №21817000703.

В обґрунтування своїх позовних вимог посилалося на те, що твердження, відображені в актах перевірок, не відповідають дійсним обставинам. Товариством належним чином були надані первинні бухгалтерські документи, які підтверджують факт придбання Товариством товарів (робіт, послуг), у склад яких включено податок на додану вартість, та використання таких товарів (робіт, послуг) у господарській діяльності. Водночас в акті не спростовано, що формування податкового кредиту та віднесення частини суми податкового кредиту до бюджетного відшкодування здійснювалося на основі належно оформлених податкових накладних, зареєстрованих відповідно до чинного законодавства в ЄРПН. При цьому позивач звертає увагу, що під час проведення перевірки (у тому числі разом із запереченнями до акту перевірки) надано всі первинні документи на підтвердження господарських операцій за відповідний період з контрагентами Товариства. Однак, податковим органом не взято до уваги 87 бухгалтерських документів, які були додані до заперечення (про що свідчить опис вкладень у цінний лист) як при розгляді заперечення так і при прийнятті оскаржуваних рішень. Підприємство є діючим підприємством, яке здійснює експорт виробленої продукції. Тому, висновки Головного управління ДПС у Рівненській області вважає протиправними.

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 24 червня 2024 року адміністративний позов задоволено; визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 02.12.2021 року №№1231817000703, 1232417000703, 1232517000703, від 12.01.2022 року №21817000703.

Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням суду першої інстанції, ГУ ДПС у Рівненській області оскаржило його в апеляційному порядку, яке, покликаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовити.

Свою апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що в ході перевірки встановлено порушення ТОВ Статус Пелет пункту 189.1 статті 189, підпункту а пунктів 198.1, 198.3, підпункту г пункту 198.5 статті 198, пунктів 200.4, 200.12 статті 200 ПК України при декларуванні Товариством за серпень 2021 року від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету, яке визначене з урахуванням від`ємного значення з податку на додану вартість, задекларованого у попередніх звітних періодах. Зазначає, що ТОВ Статус Пелет не надано для перевірки документів, що зафіксовано актами ненадання документів, а надані бухгалтерські документи за один і той же період суперечать даним про наявність залишків, обсягів оприбуткування, списання сировини і матеріалів, палива, запчастин інших матеріалів зворотніх відходів тощо. Тому неможливо прослідкувати рух виробничих запасів у процесі виготовлення - створення готової продукції, наявність залишків виробничих запасів та послуг, їх кількість та вартість, у зв`язку з чим неможливо підтвердити використання придбаних протягом липня та серпня 2021 року ТМЦ і послуг у господарській діяльності підприємства. Крім того, згідно з даними оборотно-сальдових відомостей, Товариством за один і той самий період зазначено різну вартість запасів сировини і матеріалів на початок і кінець періоду, що перевірявся, а також різну вартість оприбуткованої та використаної сировини і матеріалів; надані довідки про залишки лісоматеріалів без відображення в номенклатурі по кількості та вартості. Вказане свідчить про неналежне ведення бухгалтерського обліку та як наслідок формування показників податкової звітності, декларацій по податку на додану вартість на підставі даних, не підтверджених документами. А тому неможливо прослідкувати рух виробничих запасів у процесі виготовлення - створення готової продукції та наявність залишків виробничих запасів і послуг, їх кількість та вартість, у зв`язку з чим неможливо підтвердити використання придбаних протягом липня та серпня 2021 року ТМЦ та послуг, перелік яких рахується у господарській діяльності підприємства. Зазначені невідповідності вказують на використання придбаних ТМЦ поза межами господарської діяльності платника податку без відображення та підтвердження їх використання в бухгалтерському обліку. Позивачем не спростовано того, що перевіркою встановлено невідповідність номенклатури та найменування товару, вказаного у первинних документах, реєстрах бухгалтерського обліку та виробничих документах, ідентичності товарно-матеріальних цінностей, що вказано у видаткових накладних, податкових накладних, ТТН-ліс, реєстрах бухгалтерського обліку, звітах виробничих, придбання яких задокументовано видатковими накладними, виписаними за реквізитами ТзОВ Форкаст Груп та ТзОВ Мікротехсервіс Україна. Вказані контрагенти позивача не мають достатній штат та виробничі потужності для здійснення такого об`єму господарської діяльності. Крім того, за інформацією ГУ НПУ в Рівненській області (лист від 15.12.2021), транспортні засоби, які зазначені в товарно-транспортних накладних, у зазначені в запиті дати на території Рівненської області не зафіксовано. Відповідно до ТТН-ліс серія ЧНА №233229 від 13.08.2021 року: вантажовідправник ДП «Добрянське лісове господарство», код ЄДРПОУ 00993509, перевізник ТзОВ «Дмитертранс», автомобіль ДАФ державний номер НОМЕР_1 , причіп № НОМЕР_2 , водій ОСОБА_1 , пункт навантаження Олешнянський н/склад, пункт розвантаження м.Вінниця, вантажоодержувач ТзОВ «Форкаст груп». Виписана та зареєстрована податкова накладна від 13.08.2021 року, яка включена до кредиту серпня 2021 р. Однак, виробничих потужностей у ТзОВ «Статус Пелет» у м.Вінниці не встановлено, а відтак по вказаній податковій накладній не підтверджено легальність руху товарів в «ланцюгу» постачання від ТзОВ «Форкаст груп» до ТзОВ «Статус Пелет», а відтак позивачем допущено порушення п. 198.1, п. 198.3 ст. 198, п. 201.10 ст. 201, п. 2004 ст. 200 Податкового кодексу України внаслідок неправомірного визначення податкового кредиту у податковій звітності за серпень 2021 року на суму ПДВ 23663 грн.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав подану апеляційну скаргу, вважає оскаржене рішення суду незаконним та повністю підтримав доводи, зазначені у апеляційній скарзі.

Представник позивача заперечив проти апеляційної скарги, вважає оскаржене рішення суду законним та обґрунтованим та просив апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла переконання, що подана апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, Головним управлінням ДПС у Рівненській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТзОВ Статус Пелет (код СДРПОУ 41833063) щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за серпень 2021 року від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету, яке визначене з урахуванням від`ємного значення з податку на додану вартість, задекларованого у попередніх звітних періодах, за результатами якої складений Акт №7203/17-00-07-03/41833063 від 25 жовтня 2021 року.

Відповідно до висновків, викладених в акті перевірки, перевіркою дотримання податкового законодавства при декларуванні ТзОВ Статус Пелет за серпень 2021 року у Декларації від`ємного значення з ПДВ, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету встановлено порушення:

пункту 189.1 статті 189, підпункту а пункту 198.1, пункту 198.3, підпункту г пункту 198.5 статті 198 пунктів 200.4, 200.12 статті 200 Податкового кодексу України (далі ПК України), ТОВ Статус Пелет занижено податкові зобов`язання на суму 1898609 грн та завищено податковий кредит на суму 23663 грн, що призвело до заниження суми ПДВ, яка підлягає сплаті до бюджету за липень 2021 року року на суму ПДВ 8571 грн за серпень 2021 року на суму ПДВ 48920 грн, та до завищення залишку від`ємного значення за звітний період серпень 2021 року на суму ПДВ 530723 грн та до завищення бюджетного відшкодування за липень 2021 року на 499443 грн та серпень 2021 року на суму ПДВ 834615 грн;

на порушення пунктів 201.1, 201.10 статті 201 ПК України підприємством не складено та не зареєстровано в єдиному державному реєстрі податкових накладних податкові накладні на операції з постачання ТМЦ на суму ПДВ 1898609 грн;

пунктів 44.1, 44.6 статті 44, пункту 85.2 статті 85 ПК України, не надано документи до перевірки (з урахуванням вимог пункту 52: підрозділу 10 розділу XX Перехідні положення Податкового кодексу України).

Контролюючим органом на підставі висновків перевірки сформовані податкові повідомлення-рішення:

№ 1231817000703 від 02 грудня 2021 року, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за період липень-серпень 2021 року, задекларовану на рахунку платника у банку в розмірі 1334058 грн та застосовано штрафні санкції у розмірі 333514,50 грн;

№1232417000703 від 02 грудня 2021 року, яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість за період серпень 2021 року в розмірі 530723,00 грн;

№1232517000709 від 02 грудня 2021 року, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів в розмірі 71863,75 грн (57491,00 грн. основний платіж, 14372,75 грн. штрафні санкції);

№1232617000703 від 02 грудня 2021 року, яким застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у сумі 1 020 грн.

Позивач оскаржив податкові повідомлення-рішення в порядку адміністративного узгодження, за результатами якого рішенням ДПС України від 02 лютого 2022 року скаргу задоволено частково, скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Рівненській області № 1232617000703 від 02 грудня 2021 року, в іншій частині у задоволенні скарги відмовлено.

Крім того, Головним управлінням ДПС у Рівненській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТзОВ Статус Пелет щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за жовтень 2021 року від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету, яке визначене з урахуванням від`ємного значення з податку на додану вартість, задекларованого у попередніх звітних періодах, за результатом якої складений Акт №8461/17-00-07-03/41833063 від 10 грудня 2021 року.

В Акті контролюючим органом зроблений висновок про те, що перевіркою дотримання податкового законодавства при декларуванні ТВ Статус Пелет у Декларації за жовтень 2021 року від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету, яке визначене з урахуванням від`ємного значення з податку на додану вартість, задекларованого у попередніх звітних періодах встановлено порушення платником податків підпункту а пункту 198.1, пункту 198.3 статті 198, статті 201, пунктів 200.1 та 200.4 статті 200 розділу III ПК України, внаслідок неправомірного визначення податкового кредиту у податковій звітності за вересень 2021 року, що в подальшому призвело до завищення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 21 декларації за жовтень 2021 року) в сумі 415379 грн.

На підставі висновків перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Рівненській області № 21817000703 від 12 січня 2022 року, відповідно до якого зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 415379 грн.

Не погоджуючись із податковим повідомленням-рішенням Головного управління ДПС у Рівненській області № 21817000703від 12 січня 2022 року позивач звернувся до ДПС України із скаргою, яка рішенням від 27 червня 2022 року залишена без задоволення.

Вважаючи зазначені податкові повідомлення-рішення протиправними, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем доведено обставини здійснення фактичного руху активів за результатами здійснення господарських операцій (придбання деревини, інших товарів та послуг підтверджується первинними документами; здійснення оплати за придбані товари та послуги відповідач не заперечує; в матеріалах справи наявні докази виготовлення та подальшої реалізації товару з придбаної деревини). Водночас відповідачем не доведено правомірності оскаржуваних рішень ППР в порядку статті 77 КАС України, а тому права та інтереси позивача підлягають судовому захисту шляхом визнання протиправними і скасування таких рішень суб`єкта владних повноважень.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає їх вірними та такими, що відповідають нормам матеріального та процесуального права, а також фактичним обставинам справи з огляду на наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюєПК України, який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до абзаців першого та другого пункту44.1 статті 44 ПК Українидля цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Підпунктом «а» пункту185.1 статті 185 ПК Українивизначено, що об`єктом оподаткування (ПДВ) є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно достатті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.

Правила формування податкового кредиту платниками податку на додану вартість визначені положеннямистатті 198 ПК України.

Так, відповідно до пункту198.3 статті 198 ПК Україниподатковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно достатті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом193.1 статті 193цьогоКодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з абзацами першим та другим пункту198.6 статті 198 ПК Українине відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/ розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом201.11 статті 201цьогоКодексу.

Пунктом200.1 ст. 200 ПК Українивстановлено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цьогоКодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (пункти200.3,200.4 статті 200 ПК України).

Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від`ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від`ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов`язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем товарів/послуг;

б) залишок від`ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Виходячи зі змісту викладених норм, платник податків має право на бюджетне відшкодування стосовно тієї суми податку на додану вартість, яка фактично сплачується ним у попередніх податкових періодах постачальникам, що відповідає загальному поняттю відшкодування як компенсації понесених витрат.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначаєЗакон №996-ХІV.

Відповідно достатті 1 цього Закону(тут і далі - у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно із частиною першоюстатті 9 Закону №996-ХІVпідставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Частиною другою зазначеної статті передбачено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Таким чином, правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування витрат, що враховуються при визначенні об`єкта оподаткування, та податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання у власній господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

Відтак підтвердженням господарської операції виходячи з визначенняЗакону №996-ХІVє саме рух матеріальних активів та коштів між контрагентами, а первинна документація є відображенням такої операції.

Будь-який документ, виданий від імені суб`єкта господарювання (платника податків), що не був позбавлений відповідного статусу на час складення цього документа, має силу первинного документа та згідно зістаттею 44 ПК Українитастаттею 9 Закону №996-ХІVпідтверджує дані податкового обліку суб`єкта господарювання та/або його контрагентів у тому разі, якщо цей документ містить, зокрема: достовірні дані про фактично здійснену господарську операцію та відображає її економічну суть; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Водночас інший платник податків під час використання такого документа у своєму податковому обліку повинен діяти розумно, добросовісно та з належною обачністю, а також сумніву в достовірності даних, внесених до відповідного документа своїм контрагентом, у тому числі стосовно даних щодо можливих дефектів правового статусу такого контрагента, а також щодо підпису та інших засобів ідентифікації представників контрагента, які брали участь у господарській операції.

Норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування витрат та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат чи податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не було встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженості дій між ними.

При вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, зокрема якщо предметом спору є достовірність первинних документів та підтвердження інших обставин реальності відображених у податковому обліку господарських операцій, необхідно враховувати, що відповідно до вимог частини другоїстатті 77 КАС Українив адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У разі надання контролюючим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать про те, що документи, на підставі яких платник податків задекларував податковий кредит та сформував витрати, що враховуються при визначені об`єкта оподаткування, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи. Наведене випливає зі змісту частини першоїстатті 77 КАС України, згідно з якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78 цього Кодексу.

Як слідує з матеріалів справи, ТзОВ Статус Пелет зареєстровано 27 грудня 2017 року (номер запису в Єдиному державному реєстрі про проведення державної реєстрації юридичної особи: 16021020000003526), основним видом економічної діяльності товариства є лісопильне та стругальне виробництво (виготовлення дошки обрізної, ламелі, пелети деревної).

Для виготовлення продукції позивач використовує наявне в нього обладнання.

У своїй діяльності, для виробництва дерев`яних гранул (пелет) товариство використовує промислове обладнання для виготовлення пілет (комплекс гранулювання на базі гранулятора ОГМ 1,5 та комплекс сушіння на базі сушилки АВМ 0,65) Норія Н-5 (L-6m), Комплект обладнання для пакування пелет, Піч для ОГМ 1, що підтверджується договором оренди та актом прийому-передачі від 01 липня 2021 року.

Товариство орендує приміщення відповідно до Договору та акту прийому-передачі, укладених між позивачем та ТДВ КОЗИНАГРОПРОМТЕХНІКА 20 грудня 2019 року, та у ФОП ОСОБА_2 відповідно до Договору від 02 січня 2021 року.

На підприємстві працює 46 працівників, що підтверджується Податковим розрахунком сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску Позивача за ІІІ квартал 2021 року та квитанцією № 2 від 11 листопада 2021 року працівників з якими оформлені трудові відносини.

Тобто, підприємство є діючим підприємством, яке проводить свою господарську діяльність з 2017 року в сфері лісопильного та стругального виробництва.

В податковій декларації з ПДВ за липень 2021 позивачем задекларовано суму податкових зобов`язань з ПДВ 55423 грн., сума податкового кредиту 937781 грн., суму, яка підлягає бюджетному відшкодуванню 499443,00 грн.; в декларації з ПДВ за серпень 2021 позивачем задекларовано суму податкових зобов`язань з ПДВ 45177 грн., податковий кредит 984491 грн, суму, яка підлягає бюджетному відшкодуванню 834615 грн.

Матеріалами справи підтверджено, що під час перевірки первинними документами та відповідно до інформаційних ресурсів ДПС України встановлено, що ТзОВ «Статус Пелет» здійснювало придбання лісоматеріалів круглих хвойних порід у ТзОВ «Форкаст Груп» у кількості 28,395 м.куб на загальну суму 141975,10 грн., в т.ч ПДВ 23662,52 грн. Відповідно до ТТН-ліс серія ЧНА №233229 від 13.08.2021 року: вантажовідправник ДП «Добрянське лісове господарство», код ЄДРПОУ 00993509, перевізник ТОВ «Дмитертранс», автомобіль ДАФ державний номер НОМЕР_1 , причіп № НОМЕР_2 , водій ОСОБА_1 , пункт навантаження Олешнянський н/склад, пункт розвантаження м.Вінниця, вантажоодержувач ТОВ «Форкаст груп». Виписана та зареєстрована податкова накладна від 13.08.2021 року, сума ПДВ по якій включена до податкового кредиту серпня 2021 року. Однак, виробничих потужностей у ТзОВ «Статус Пелет» у м.Вінниці не встановлено, а відтак по вказаній податковій накладній не підтверджено легальність руху товарів в «ланцюгу» постачання від ТзОВ «Форкаст груп» до ТзОВ «Статус Пелет», що свідчить про протиправність включення позивачем суми ПДВ 23663 грн. до податкового кредиту серпня 2021 року.

ТзОВ «Статус Пелет» укладено з ТОВ «Форкаст груп» договір поставки № 2-п/21-3 від 26.07.2021 року, за умовами якого (п. 4.2) у разі поставки автомобільним транспортом покупець самостійно забирає товар з місця, визначеного постачальником.

Відповідно до вказаного договору оформлено первинні документи, а саме ТТН-ліс серія ЧНА №233229 від 13.08.2021 року: вантажовідправник: ДП "Добрянське лісове господарство», код ЄДРПОУ 00993509; перевізник ТзОВ "Дмитертранс", автомобіль ДАФ державний № НОМЕР_1 , причіп № НОМЕР_2 , водій ОСОБА_1 ; пункт навантаження: Олешнянський н/склад; пункт розвантаження - м.Вінниця, вантажоодержувач: ТзОВ "Форкаст груп".

Колегія суддів звертає увагу, що всі витрати господарюючого суб`єкта мають бути здійснені в межах господарської діяльності та підтверджені відповідними первинними документами.

Якщо господарська операція не відбулася, а первинні документи були складені з метою отримання лише податкової вигоди та не відповідають дійсності, такі документи не можуть бути підставою для визначення показників податкової звітності.

При цьому вищенаведені правові норми не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами - постачальниками, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення постачальником товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення платником податку на прибуток (покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування витрат, тому цей платник не повинен зазнавати негативних наслідків у вигляді позбавлення права на зменшення об`єкта оподаткування на суму витрат, які він фактично поніс у зв`язку з отриманням доходу, за можливу неправомірну діяльність контрагента в ланцюгу поставок за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність цього платника щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.Тобто законодавцем нормативно закріплено підхід належної обачності та індивідуальної юридичної відповідальності платника податків при здійсненні господарських операцій та їх наслідків.

Принцип індивідуальної відповідальності платника податків також доктринально закріплений у судовій практиці Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ).

Рішенням ЄСПЛ у справі "Інтерсплав проти України" визначено, що платник податків не може відповідати за зловживання свого контрагента за відсутності будь-яких ознак, які б вказували на те, що такий платник був безпосередньо залучений до таких зловживань.

Отже, виходячи з принципу індивідуального застосування відповідальності за порушення правил оподаткування, негативні наслідки, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат, можуть бути застосовані саме до того платника податків, який їх припустився, а не до іншої особи.

Саме собою невиконання контрагентами своїх податкових обов`язків, відсутність за місцезнаходження не можуть бути безумовним свідченням відсутності ділової мети та/або обізнаність платника податків із протиправним характером діяльності його контрагентів та відповідно недостовірності задекларованих даних податкового обліку платника податків.

Також норми податкового законодавства не визначають певний обсяг матеріальних та/чи трудових ресурсів у платника податків при здійсненні господарської діяльності, як критерій правового статусу платника податків щодо отримання податкової преференції у формі податкової вигоди.

Наявність або відсутність ТТН та недоліки у їх оформленні не є підставою для висновків про безтоварність господарської операції з придбання або продажу ТМЦ, якщо інші дані свідчать про рух активів або зміни у зобов`язаннях платника податків. Крім того, ТТН є доказом факту перевезення (переміщення) товару, тому є обов`язковими при оподаткуванні операцій за договорами саме перевезення, натомість факт передання товару та, відповідно, набуття права власності на нього має підтверджуватись видатковою накладною.

Отже, визначальним щодо податкових наслідків вчинення господарської операції є сукупність обставин, встановлених судом на підставі оцінки належних та допустимих доказів, щодо здійснення господарської операції. Висновок суду про реальність господарської операції для цілей податкового обліку, тобто про відповідність даних, зазначених у первинних документах, обставинам вчинення господарської операції, повинен бути результатом належного аналізу зібраних у справі доказів.

Верховний Суд неодноразово робив такі висновки у своїх рішеннях щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, які підтримала Велика Палата Верховного Суду в постанові від 07.07.2022 року у справі №160/3364/19 (провадження №11-200апп21), виснувавши,виснувавши, зокрема, що порушення, допущені одним платником податків, за загальним правилом не впливають на права та обов`язки іншого платника податків; чинне законодавство не покладає на підприємство обов`язок збирання інформації про стан господарської діяльності та порушення підприємств-контрагентів; так само невиконання контрагентами своїх податкових обов`язків не може бути безумовним свідченням відсутності ділової мети та/або обізнаності платника податків із протиправним характером діяльності його контрагентів та відповідно недостовірності задекларованих даних податкового обліку платника податків.

За висновком Великої Палати Верховного Суду визначальним для вирішення спорів про наявність податкових наслідків за результатами вчинення господарських операцій є дослідження сукупності обставин та первинних документів, які можуть як підтверджувати, так і спростовувати реальність господарських операцій. Саме по собі: наявність вироку щодо контрагента платника податків; факт порушення кримінального провадження відносно контрагента та отримання під час таких свідчень особи щодо не прийняття участі у створенні і діяльності підприємства; податкова інформація щодо контрагентів по ланцюгу постачання; незначні помилки в оформленні первинних документів (окремо) - не є самостійними та достатніми підставами для висновку про нереальність господарських операцій. Водночас, у сукупності з іншими обставинами справи наявність або відсутність таких документів чи обставин можуть свідчити на спростування або підтвердження позиції контролюючого органу.

Матеріалами справи підтверджено, що товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом виписує Замовник (вантажовідправник) у цьому випадку - ДП "ДОБРЯНСЬКЕ ЛІСОВЕ ГОСПОДАРСТВО", яке і вказало невірну адресу у вказаній ТТН.

Водночас, в ході перевірки у податкового органу не виникло зауважень щодо здійснення позивачем оплати за придбану деревину, щодо її оприбуткування.

Помилка, допущена вантажовідправником при заповненні товарно-транспортної накладної не може свідчити про безтоварність операції. А відтак, висновок про неправомірність включення позивачем до податкового кредиту серпня 2021 року суми ПДВ 23663 грн. не відповідає обставинам справи.

Крім цього, наявними в матеріалах справи первинними бухгалтерськими документами підтверджено поставку круглих лісоматеріалів хвойних порід, зокрема:

від ДП Кременецьке лісове господарство: ПН № 364 від 30 липня 2021 року; ПН № 249 від 27 липня 2021 року; ПН № 235 від 26 липня 2021 року; ПН № 17 від 03 серпня 2021 року; ПН № 97 від 10 серпня 2021 року; ПН № 242 від 25 серпня 2021 року; ПН № 318 від 30 серпня 2021 року; договором № 62/3 купівлі продажу необробленої деревини від 01 червня 2021 року; аукціонним свідоцтвом про результати загального аукціону з продажу необробленої деревини, який відбувся 28.05.2021 року; відповідними товарно-транспортними накладними при перевезенні деревини автомобільним транспортом (ТТН-ліс); оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 631;

від ДП КОРЮКІВСЬКЕ ЛІСОВЕ ГОСПОДАРСТВО: ПН № 66 від 05 липня 2021 року; ПН № 241 від 15 липня 2021 року; ПН № 166 від 09 серпня 2021 року; ПН № 159 від 06 серпня 2021 року; ПН № 390 від 19 серпня 2021 року; ПН № 302 від 18 серпня 2021 року; договором купівлі продажу необробленої деревини № 14/А-3-21 від 22 червня 2021 року, додатковою угодою від 07.07.2021 року до вказаного договору; видатковими накладними; специфікаціями-накладними; залізничними накладними; актами надання послуг; Аукціонним свідоцтвом про результати загального аукціону з продажу необробленої деревини; карткою рахунку 631;

від ДП МЛИНІВСЬКЕ ЛІСОВЕ ГОСПОДАРСТВО: ПН № 247 від 06 липня 2021 року; ПН № 248 від 19 липня 2021 року; ПН № 249 від 19 липня 2021 року; ПН № 250 від 19 липня 2021 року; ПН № 251 від 19 липня 2021 року; ПН № 252 від 21 липня 2021 року; ПН № 253 від 21 липня 2021 року; договором купівлі продажу необробленої деревини № 675/675 від 01 червня 2021 року; аукціонним свідоцтвом № 675; карткою рахунку 631, видатковими накладними; відповідними товарно-транспортними накладними при перевезенні деревини автомобільним транспортом (ТТН-ліс);

від ТзОВ МІКРОТЕХСЕРВІС Україна: ПН № 3 від 04 серпня 2021 року; ПН № 5 від 10 серпня 2021 року; ПН № 11 від 08 липня 2021 року; ПН № 12 від 14 липня 2021 року; ПН № 13 від 14 липня 2021 року; ПН № 20 від 23 липня 2021 року; ПН № 19 від 26 серпня 2021 року; ПН № 22 від 30 серпня 2021 року; договором поставки № 29 від 01 липня 2021 року; карткою рахунку 631; відповідними товарно-транспортними накладними при перевезенні деревини автомобільним транспортом (ТТН-ліс); видатковими накладними; залізничними накладними; специфікаціями-накладними;

від ТзОВ ФОРКАСТ ГРУП: ПН № 13 від 03 серпня 2021 року; ПН № 14 від 04 серпня 2021 року; ПН № 15 від 28 липня 2021 року; ПН № 16 від 28 липня 2021 року; ПН № 17 від 05 серпня 2021 року; ПН № 18 від 05 серпня 2021 року; ПН № 19 від 10 серпня 2021 року; ПН № 20 від 13 серпня 2021 року; ПН № 21 від 13 серпня 2021 року; ПН № 22 від 13 серпня 2021 року; ПН № 23 від 06 серпня 2021 року; ПН № 35 від 17 серпня 2021 року; ПН № 36 від 19 серпня 2021 року; ПН № 37 від 20 серпня 2021 року; ПН № 38 від 20 серпня 2021 року; ПН № 39 від 26 серпня 2021 року; ПН № 40 від 30 серпня 2021 року; договором поставки № 2-п/21-3 від 26 липня 2021 року, специфікаціями до вказаного договору, карткою рахунку 631; товарно-транспортними накладними при перевезенні деревини автомобільним транспортом (ТТН-ліс); видатковими накладними;

від ДП СЛАВУТСЬКЕ ЛІСОВЕ ГОСПОДАРСТВО: ПН № 257 від 21 липня 2021 року; договором купівлі продажу необробленої деревини № 18966 від 13 квітня 2021 року; договором купівлі продажу необробленої деревини № 19093 від 27 квітня 2021 року; аукціонним свідоцтвом № 40, аукціонним свідоцтвом №29, карткою рахунку 631; товарно-транспортними накладними при перевезенні деревини автомобільним транспортом (ТТН-ліс).

Відповідачем ні в ході перевірки, ні в ході розгляду справи по суті, не висловлено зауважень щодо того, що позивач розрахувався зі своїми контрагентами за придбану деревину.

Придбання круглих лісоматеріалів хвойних порід були здійснені для виготовлення пиломатеріалів розпиляних, обрізних, в тому числі дерев`яних станків для ручного вишивання, дошок обрізних та дерев`яних гранул (пелетів), тобто в межах господарської діяльності позивача. Поставку виготовленої продукції позивач здійснював переважно за кордон, а також і для ТОВ «Ковель-Вапно», ТОВ «Радивилівмолоко», ТОВ «Юган Трейдинг», ПрАТ «Рівнетурист», що підтверджується наявними в матеріалах справи податковими накладними, митними деклараціями, CMR, сертифікатами про походження лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів для здійснення експортних операцій, інвойсами, специфікаціями, картками рахунку 361.

Використання в своїй господарській діяльності придбаного товару підтверджується також: наказами на оприбуткування відходів від виробництва, виробничими звітами, наказом про норми списання пиломатеріалів на основі виробничих звітів, актами оприбуткування кускових відходів за липень 2021 та серпень 2021, актами оприбуткування тирси за липень 2021 та серпень 2021, актами оприбуткування пелет дерев`яних.

Також позивач до матеріалів справи надав докази щодо придбання та використання в господарській діяльності пального, електроенергії, інших ТМЦ та послуг (вивезення ТПВ, розподіл (передача) електричної енергії, послуг по декларуванню товарів, користування послугами сервіс-центу автомобільного транспорту, напаювання зубів круглих пилок, організація перевезення відправлень, послуги мобільного зв`язку, ремонт електродвигуна, послуги з доставки), які зазначені в акті перевірки, суми ПДВ по яких включено до податкового кредиту за період, охоплений перевіркою.

Первинні документи, надані позивачем на підтвердження дійсності господарських операцій із переліченими вище контрагентами, враховуючи співвідношення вчинених господарських операцій з основним видом діяльності позивача та у сукупності зі встановленими обставинами господарських операцій, підтверджують формування показників податкової звітності та вказують на реальність господарських операцій, які достовірно відображені у бухгалтерському обліку є підставою для формування податкового кредиту.

Крім цього, колегія суддів вважає вірними висновки суду попередньої інстанції про те, що право надавати заперечення щодо висновків податкового органу та долучати до матеріалів справи докази на підтвердження таких заперечень надається платнику як на усіх стадіях податкового контролю, так і на стадіях судового процесу із поданням учасником процесу нових доказів, що у протилежному випадку є обмеження судом предмету дослідження та призведе до неповноти дослідження й порушення справедливого судового розгляду.

З урахуванням наведених норм чинного законодавства та обставин справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що відповідачем не доведено правомірності прийняття оскаржених податкових повідомлень-рішень від 02.12.2021 року №№1231817000703, 1232417000703, 1232517000709, через що такі є протиправними та підлягають скасуванню.

Крім цього, перевіркою дотримання податкового законодавства при декларуванні ТзОВ СТАТУС ПЕЛЕТ у декларації за жовтень 2021 року від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету, яке визначене з урахуванням від`ємного значення з податку на додану вартість, задекларованого у попередніх звітних періодах встановлено порушення платником податків пп.а п. 198.1, п. 198.3 ст. 198, ст.201, п.200.1 та п.200.4 ст.200 розділу III Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI (із змінами та доповненнями), внаслідок неправомірного визначення податкового кредиту у податковій звітності за вересень 2021 року, що в подальшому призвело до завищення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 21 декларації за жовтень 2021 року) в сумі 415 379 грн.

Щодо операцій по поставці лісоматеріалів круглих хвойних порід, клас якості А.В.С діаметр (30 і більше см) довжина (3-6 м), з ТзОВ ФОРКАСТ ГРУП в матеріалах справи наявні наступні первинні документи: податкові накладні №13 від 11.09.2021 року, №12 від 10.09.2021 року, №11 від 08.09.2021 року, № 10 від 07.09.2021 року, №9 від 02.09.2021 року, №33 від 24.09.2021 року, №32 від 22.09.2021 року, №34 від 30.09.2021 року; видаткові накладні №201 від 03.09.2021 року, №203 від 07.09.2021 року, №202 від 07.09.2021 року, № 204 від 08.09.2021 року, №200 від 02.09.2021 року, №206 від 11.09.2021 року, №213 від 22.09.2021 року, №214 від 24.09.2021 року, №230 від 30.09.2021 року, №195 від 02.09.2021 року; товарно-транспортні накладні при перевезенні деревини автомобільним транспортом (ТТН-ліс): № 242105 від 02.09.2021 року, №233259 від 02.09.2021 року, №950033 від 03.09.2021 року, №375104 від 03.09.2021 року, №000015 від 03.09.2021 року, №000025 від 07.09.2021 року, №233266 від 07.09.2021 року, №960045 від 08.09.2021 року, №233272 від 10.09.2021 року, №180335 від 11.09.2021 року, №021261 від 22.09.2021 року, №233288 від 24.09.2021 року, №233297 від 30.09.2021 року.

Факт господарських операцій по поставці лісоматеріалів круглих хвойних порід, клас якості А.В.С діаметр (30 і більше см) довжина (3-6м), з ТзОВ МІКРОТЕХСЕРВІС підтверджено наступними первинними документами: податкові накладні №17 від 15.09.2021 року, №13 від 02.09.2021 року, №15 від 07.09.2021 року, №16 від 10.09.2021 року, №30 від 17.09.2021 року, №46 від 30.09.2021 року, №36 від 21.09.2021 року, №49 від 23.09.2021 року, №31 від 17.09.2021 року, №48 від 22.09.2021 року, №42 від 27.09.2021 року; видаткові накладні №315 від 03.09.2021 року, №320 від 06.09.2021 року, №329 від 07.09.2021 року, №330 від 08.09.2021 року, №332 від 10.09.2021 року, №338 від 14.09.2021 року, №339 від 15.09.2021 року, №343 від 17.09.2021 року, №344 від 17.09.2021 року, №348 від 21.09.2021 року, №354 від 23.09.2021 року, №353 від 23.09.2021 року, №372 від 27.09.2021 року, №374 від 30.09.2021 року; товарно-транспортні накладні при перевезенні деревини автомобільним транспортом (ТТН-ліс) №440069 від 17.09.2021 року, №440068 від 17.09.2021 року, №452586 від 03.09.2021 року, №138213 від 06.09.20121, №440041 від 07.09.2021 року, №450067 від 08.09.2021 року, №440057 від 14.09.2021 року, №440056 від 14.09.2021 року, №440061 від 15.09.2021 року, №440062 від 15.09.2021 року, №548059 від 10.09.2021 року, №440077 від 21.09.2021 року, №440084 від 23.09.2021 року, №440083 від 23.09.2021 року, №440095 від 27.09.2021 року, №399740 від 30.09.2021 року.

Щодо покликань апелянта про відсутність відомостей з даних системи щодо місць фіксації транспортних засобів на території Рівненської області що зазначені у ТТН-ліс («Безпечне місто», «Рубіж», «Гарпун», інші інформаційні системи), колегія суддів зазначає, що інформаційно-пошукова система відеофіксації транспортних засобів з розпізнаванням номерних знаків та перевіркою їх за розшуковими реєстрами "Відеоконтроль-Рубіж", яка була введена в експлуатацію наказом Міністерства внутрішніх справ України від 29.12.2011 року № 975, використовується органами внутрішніх справ та органів виконавчої служби у разі виявлення інформації щодо транспортних засобів, які перебувають у розшуку, та не призначена для використання органами державної фіскальної служби для підтвердження або спростування фактів надання послуг з перевезення у межах діяльності суб`єктів господарювання, а інформація про відсутність фіксації камерами відеоспостереження номерних знаків автомобілів спеціальною системою "Гарпун", не містить беззаперечно повної інформації щодо руху вказаних транспортних засобів між пунктами навантаження та розвантаження, оскільки докази покриття спеціальною системою Гарпунусіх доріг України і її безперебійної роботивідсутні.

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 13.10.2020 року у справі №0340/1408/19, від 10.11.2021 року у справі №380/1552/20.

Колегія суддів також вважає безпідставними покликання податкового органу на те, що ТзОВ "ФОРКАСТ ГРУП" внесено до переліку ризикових платників податку, оскільки виходячи з принципу індивідуального застосування відповідальності за порушення правил оподаткування, негативні наслідки, зокрема, у вигляді позбавлення права на формування витрат, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, та податкового кредиту можуть бути застосовані саме до того платника податків, який їх припустився, а не до іншої особи.

Також, норми податкового законодавства не визначають певний обсяг матеріальних та/чи трудових ресурсів у платника податків при здійсненні господарської діяльності як критерій правового статусу платника податків щодо отримання податкової преференції у формі податкового кредиту чи наміру платника податків отримати певний результат від здійснення господарської операції (підприємницької діяльності).

Саме собою невиконання контрагентами своїх податкових обов`язків (у тому числі й у ланцюгу постачання) не можуть бути безумовним свідченням відсутності ділової мети та/або обізнаність платника податків із протиправним характером діяльності його контрагентів та відповідно недостовірності задекларованих даних податкового обліку платника податків.

Висновок суду про реальність господарських операцій для цілей податкового обліку, тобто про відповідність даних, зазначених у первинних документах, об`єктивним обставинам вчинення господарської операції, повинен бути результатом належного аналізу зібраних у справі доказів.

Також, висновки про відсутність у контрагентів трудових та матеріальних ресурсів зроблено контролюючим органом на підставі аналізу зібраної та опрацьованої узагальненої податкової інформації, однак така податкова інформація носить виключно інформативний характер. Посилання контролюючого органу на таку інформацію, як критерій оцінки реальності господарських операцій, є безпідставними, оскільки фактично надані позивачем до перевірки первинні документи не були проаналізовані в акті перевірки, а тому така інформація не відповідає критерію юридичної значимості та не є допустимим і достовірним доказом у розумінні процесуального закону. Така інформація сама собою не доводить та не може свідчити про наявність податкових правопорушень, на які посилається відповідач.

Аналізуючи вищенаведені норми чинного законодавства, колегія суддів вважає вірним висновок суду попередньої інстанції про те, що всі надані позивачем документи, виписані по господарських операціях, відповідають вимогам, встановленимстаттею 9 Закону №996-XIVдо первинних документів, не викликають сумнівів щодо їх достовірності та в сукупності з іншими доказами та встановленими обставинами підтверджують реальність здійснення зазначених господарських операцій. Позивачем в повному обсязі доведено обставини здійснення фактичного руху активів за результатами здійснення господарських операцій (придбання деревини, інших товарів та послуг підтверджується первинними документами; здійснення оплати за придбані товари та послуги відповідач не заперечує; в матеріалах справи наявні докази виготовлення та подальшої реалізації товару з придбаної деревини).

Натомість відповідачем в ході судового розгляду не доведено правомірності оскаржених рішень, а тому права та інтереси позивача підлягають судовому захисту шляхом визнання протиправними і скасування таких рішень суб`єкта владних повноважень, через що позовні вимоги є підставними та обґрунтованими, відтак підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В частині решти доводів апеляційної скарги колегія суддів враховує, що, оцінюючи наведені сторонами доводи, апеляційний суд виходить з того, що всі конкретні, доречні та важливі доводи, наведені сторонами, були перевірені та проаналізовані судом першої інстанції, та їм було надано належну правову оцінку.

Право на вмотивованість судового рішення є складовою права на справедливий суд, гарантованого ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого у Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «Руїз Торія проти Іспанії», параграфи 29 - 30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх.

У рішенні «Петриченко проти України» (параграф 13) Європейський суд з прав людини вказував на те, що національні суди не надали достатнього обґрунтування своїх рішень, та не розглянули відповідні доводи заявника, навіть коли ці доводи були конкретними, доречними та важливими.

Наведене дає підстави для висновку, що доводи сторін у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду.

Інші зазначені в апеляційній скарзі обставини, окрім вищеописаних обставин, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді.

Враховуючи наведене, суд апеляційної інстанції не встановив неправильного застосування норм матеріального права, порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення і погоджується з висновками суду першої інстанції у справі.

З огляду на наведене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, а тому підстав для скасування рішення колегія суддів не знаходить і вважає, що апеляційну скаргу на нього слід залишити без задоволення.

Керуючись ст.ст. 243, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Рівненській області залишити без задоволення, а рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 24 червня 2024 року у справі №460/24957/22 без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку, виключно у випадках передбачених частиною 4 статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Л. Я. Гудим судді В. Я. Качмар С. М. Кузьмич

Повний текст постанови складено 19.09.2024 року.