Ухвала

від 04.09.2024 по справі 392/932/21

МАЛОВИСКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 392/932/21

Провадження № 2/392/19/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 вересня 2024 року м. Мала Виска

Маловисківський районний суд Кіровоградської області в складі: головуючого - судді Бадердінової А.В., секретар судових засідань Покуц І.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Мала Виска Кіровоградської області справу № 392/932/21 за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Карат» про скасування наказів,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з даним позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Карат» про скасування наказів №28 від 28.05.2021 року «Про застосування дисциплінарного стягнення до ОСОБА_1 » та №94 від 31.05.2021 року «Про звільнення ОСОБА_1 ».

Ухвалою судді Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 29.06.2021 року ОСОБА_2 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та постановлено здійснювати розгляд даної справи за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою судді Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 11.11.2021року ОСОБА_2 задоволено клопотання представника позивача та зупинено провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням Маловисківського районного суду Кіровоградської області у справі № 392/592/21.

Ухвалою судді Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 15.08.2023 року ОСОБА_2 поновлено провадження у справі та призначено підготовче засідання.

Ухвалою судді Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 08.01.2024 року ОСОБА_2 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.04.2024 року справу для розгляду передано судді Бадердіновій А.В.

Ухвалою судді Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 26.04.2024 року ОСОБА_3 цивільну справу прийнято до свого провадження та постановлено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи.

В судовезасідання призначенена 11.06.2024року позивач ОСОБА_1 не з`явилася, повідомлялася належним чином, про дату, час та місце розгляду справи, про що свідчить, оголошення на веб-сайті судової влади України про виклик позивача в судове засідання, при чому з опублікуванням оголошення про виклик позивач вважається повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, причини неявки суду не відомі.

Позивач ОСОБА_1 в судовізасідання,призначені на16.07.2024року та04.09.2024 рокуповторно нез`явилася, повідомлялася належним чином, про дату, час та місце розгляду справи, про що свідчать, повернуті конверти на адресу суду з відміткою «за закінченням терміну зберігання» та оголошення на веб-сайті судової влади України про виклик позивача в судове засідання, при чому з опублікуванням оголошення про виклик, позивач вважається повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, причини неявки суду не відомі.

Представник відповідача 14.06.2024 року подав заяву, в якій просив залишити позовну заяву ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Карат» про скасування наказів - без розгляду на підставі ч.5 ст.223 ЦПК України..

Вивчивши заяву представника відповідача про залишення позову без розгляду, дослідивши матеріали справи, суд приходить до таких висновків.

Відповідно до ч.1 ст.2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Нормами процесуального закону визначено право кожної особи на звернення до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів у порядку, встановленому ЦПК України.

Ніхто не може бути обмежений у праві на доступ до правосуддя, яке охоплює можливість особи ініціювати судовий розгляд та брати участь у судовому процесі. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Проте слід враховувати, що будь-яке суб`єктивне право має межі, оскільки суб`єктивне право є мірою свободи, мірою можливої поведінки правомочної особи в правовідносинах.

У відповідності до ч.1 ст.4 цього кодексу, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій (ч.4 ст.12 ЦПК).

Відповідно до ч.3 ст.13 ЦПК України, визначено, що учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Згідно зі статтею 43, 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

На осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов`язок добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки. Під добросовісністю необхідно розуміти користування правами за призначенням, здійснення обов`язків у межах визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживання процесуальними правами.

Системний аналіз зазначених норм процесуального права дає підстави для висновку, що законодавець диференціює необхідність урахування судом поважності/неповажності причин неявки позивача до суду залежно від того, якою є неявка: першою чи повторною. Така диференціація обумовлена як необхідністю забезпечити дотримання прав позивача на участь у судовому засіданні у разі першої неявки за належного його повідомлення про час та місце судового засідання та поважності причин неявки, так і необхідністю введення певних обмежень з метою дотримання процесуальних строків розгляду справи, прав та інтересів іншої сторони відповідача, який притягнутий до участі у справі позивачем, а тому саме останній має продемонструвати свій інтерес у як найскорішому розгляді справи, а отже зобов`язаний у розумні інтервали цікавитися провадженням у справі. Саме тому, повторна неявка позивача в судове засідання, незалежно від поважності її причин, дає суду підстави залишити позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його неявка не перешкоджає вирішенню спору по суті.

Таким чином, зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового процесу, стимулює його належно користуватися своїми правами щоб не допустити безпідставного затягування розгляду справи.

Такий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 11 березня 2021 року у справі № 558/9/18 (провадження № 61-13892св20).

Європейський суд з прав людини вказав, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Каракуця проти України», заява № 18986/06, від 16 лютого 2017 року).

Перебіг строків судового розгляду у цивільних справах починається з часу надходження позовної заяви до суду, а закінчується ухваленням остаточного рішення у справі, якщо воно не на користь особи, або виконанням рішення, ухваленого на користь особи. Недотримання строків розгляду цивільних справ порушує конституційне право на судовий захист, гарантований статтею 55 Конституції України, і негативно впливає на ефективність правосуддя та на авторитет судової влади.

Отже, суд зобов`язаний присікати недобросовісні дії позивача та залишати позов без розгляду у разі повторної неявки належно повідомленого позивача, від якого не надійшло заяви про розгляд справи без його участі. Зазначене забезпечує дотримання судом строків розгляду справи та балансу інтересів сторін спору.

Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 24 квітня 2019 року у справі № 757/23967/13-ц (провадження № 61-17220св18).

Згідно з приписами ч.ч.1, 2 ст.211 ЦПК України розгляд справи відбувається в судовому засіданні. Про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє учасників.

Згідно зістаттею 128ЦПК Українисуд викликаєучасників справиу судовезасідання абодля участіу вчиненніпроцесуальної дії,якщо визнаєїх явкуобов`язковою. Судповідомляє учасниківсправи продату,час імісце судовогозасідання чивчинення відповідноїпроцесуальної дії,якщо їхявка єне обов`язковою. Судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик . Судові повідомлення здійснюються судовими повістками-повідомленнями.

Статтею 128 ЦПК України передбачено, що судова повістка, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур`єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.

Відповідно до п.111 положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи, вбачається, що до початку функціонування всіх підсистем (модулів) ЄСІТС процесуальні та інші документи можуть подаватися до суду в електронній формі з використанням офіційної електронної адреси або адреси електронної пошти, з якої надійшли документи, засвідчені кваліфікованим електронним підписом. До початку функціонування всіх підсистем (модулів) ЄСІТС суд надсилає документи у справах або на офіційну електронну адресу або адресу електронної пошти, з якої надійшли до суду документи, засвідчені кваліфікованим електронним підписом.

У разі надсилання судом документів на адресу електронної пошти, з якої надійшли до суду документи, засвідченні кваліфікованим електронним підписом, ризики технічної неможливості доставки документів суду на відповідну адресу учасника судового процесу несе учасник судового процесу.

Крім того, відповідно до положень п. 11 ч. 3 ст.2ЦПК України однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства, зокрема, є неприпустимість зловживання процесуальними правами.

Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку, в тому числі з підстав неявки в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання, та першої неявки в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, має тлумачитися з урахуванням верховенства права, яке вимагає, щоб сторони у справі мали ефективний судовий засіб, що давав би їм можливість заявляти про свої громадянські права. Таким чином, це положення втілює «право на суд», право на доступ до якого, тобто право на звернення до суду у цивільних справах, є лише одним аспектом; однак, це аспект, який фактично дає можливість скористатися додатковими гарантіями, викладеними в пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 року № 475/97-ВР, гарантує кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.

Крім того, як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у справі, в якій вона є стороною, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Окрім того, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосується безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Обов`язком заінтересованої сторони, якою беззаперечно є позивач, який звернувся до суду з позовом, є прояв особливої старанності при захисті своїх інтересів (рішення Європейського суду з прав людини від 04 жовтня 2001 року у справі «Тойшлер проти Германії»).

Відповідно до ч. 5 ст.223ЦПК України у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення закону пов`язані з принципом диспозитивності цивільного судочинства, за змістом якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.

Вищезазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд повинен залишати позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він вправі подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.

Правове значення в цьому випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача.

Вказані правові висновки викладені в постановах Верховного Суду від 22 березня 2021 року у справі № 757/43966/16-ц (провадження № 61-19254св19), від 30 вересня 2020 року у справі № 759/6512/17 (провадження № 61-4437св20), від 07 грудня 2020 року у справі № 686/31597/19 (провадження № 61-15254св20), від 20 січня 2021 року у справі № 450/1805/18 (провадження № 61-2329св20).

За вище встановлених судом обставин, вважає, що позивач ОСОБА_1 , будучи обізнаною про можливість розгляду справи без її участі, заяву про розгляд справи за її відсутності не подала. Крім того, позивач не скористалась правом звернення за правничою допомогою, шляхом залучення представника для участі під час розгляду даної справи, при цьому, позивачу ОСОБА_1 роз`яснювалося право та можливість участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції (а.с.209, 237).

У постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 18 листопада 2022 року у справі № 905/458/21 зазначено, що нормами процесуального права передбачено право учасника справи: а) брати участь в судових засіданнях (особисто або через представника); б) не брати участі в судових засіданнях, подавши клопотання про розгляд справи за його відсутності, крім випадків, коли суд визнав явку учасника обов`язковою.

Отже, учасник справи не може відмовитися від свого права на участь в судових засіданнях за принципом мовчання, його волевиявлення щодо цього має бути формалізовано.

Разом з цим, у разі, якщо позивач не з`явився в судове засідання, однак, повідомив суду інформацію про причини своєї неявки, суд має здійснити оцінку поважності таких причин. За відсутності такого повідомлення суд приймає рішення про залишення заяви без розгляду.

Суд використав усі процесуальні можливості щодо повідомлення позивача, про час, місце розгляду справи, проте як вбачається з матеріалі справи у судові засідання, призначені на 11.06.2024, 16.07.2024 та 04.09.2024 року позивач не з`явилася до суду, не повідомивши про об`єктивні причини неявки, та така поведінка свідчить про втрату зацікавленості у розгляді справи, зловживання процесуальними правами та затягування розгляду справи, а тому, суд вважає за необхідне залишити позовну заяву без розгляду.

Залишення заяви без розгляду не позбавляє особу права повторного звернення до суду за захистом своїх прав у загальному порядку згідно ч. 2 ст.257 ЦПК України.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст.7Закону України«Про судовийзбір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв`язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням).

Таким чином, документально підтверджені судові витрати, понесені позивачем по сплаті судового збору за подання позовної заяви в розмірі 1816,00 грн (квитанція 0.0.2172813394.1 від 23.06.2021 року) слід вважати по фактично понесеним позивачем.

Керуючись п. 3 ч. 1, ч. 2 ст. 257, ст. ст. 258, 260, 261, 353 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Карат» про скасування наказів, - залишити без розгляду.

Роз`яснити позивачу ОСОБА_1 , що особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення позову без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

Судові витрати, які складаються із судового збору в розмірі 1816 грн. 00 коп. залишити по фактично понесеним позивачем.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала суду може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання до Кропивницького апеляційного суду

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду, або в разі пропуску строку на апеляційне оскарження з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Суддя Альона Володимирівна Бадердінова