Рішення

від 19.09.2024 по справі 396/1247/24

НОВОУКРАЇНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 396/1247/24

Провадження № 2-о/396/70/24

РІШЕННЯ

Іменем України

19.09.2024 року м. Новоукраїнка

Новоукраїнський районний суд Кіровоградської області у складі:

головуючого судді Русіної А.А.,

за участю секретаря судового засідання Оладенко М.С.,

озглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Новоукраїнка в порядку окремого провадження цивільну справу № 396/1247/24 за заявою ОСОБА_1 від імені якого діє адвокат Руденко Ганна Валентинівна, заінтересовані особи: Служба у справах дітей Ганнівської сільської ради, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про встановлення факту перебування на утриманні дитини,

ВСТАНОВИВ:

Представник заявника ОСОБА_1 адвокат Руденко Г.В. звернулася до суду із заявою та просить встановити факт перебування на утриманні заявника сина дружини від попереднього шлюбу .

Заявлені вимоги обґрунтовує тим, що заявник та його дружина ОСОБА_2 17.10.2015 року зареєстрували шлюб. Його дружина раніше перебувала в шлюбі з ОСОБА_3 , який ІНФОРМАЦІЯ_2 помер. Від даного шлюбу в дружини залишився неповнолітній син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який проживає разом з ними та якого заявник з моменту реєстрації шлюбу фактично утримує та виховує. Наразі у подружжя є двоє спільних дітей, донька ОСОБА_5 та син ОСОБА_6 . Також представник зазначає, що заявник працює, матеріально забезпечує свою сім`ю, що складається з дружини та трьох неповнолітніх дітей.

Встановлення факту перебування на його утриманні трьох дітей віком до 18 років має юридичне значення для заявника, оскільки це є підставою не бути мобілізований під час війни.

12.07.2024 року постановлено ухвалу суду про залишення заяви без руху та надано заявнику час для усунення недоліків.

23.07.2024 року від представника заявника адвоката Руденко Г.В. через систему «Електронний суд» надійшла заява про встановлення факту перебування на утриманні дитини з урахуванням вимог ухвали суду від 12.07.2024 року.

В судове засідання заявник ОСОБА_1 та його представник адвокат Руденко Г.В. не з`явилися, подано заяву про розгляд справи без їх участі, заяву підтримують та просять її задовольнити з викладених у ній підстав.

Представник заінтересованої особи Служби у справах дітей Ганнівської сільської ради в судове засідання не з`явився, про розгляд справи повідомлений належним чином, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа. Заяв та клопотань до суду не надходило.

Заінтересована особа ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилася, заяв та клопотань до суду не подавала.

Представник заінтересованої особи ІНФОРМАЦІЯ_4 в судове засідання не з`явився, через канцелярію суду подано заяву про розгляд справи без його участі, щодо заявлених вимог не заперечує.

Судом на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК, у зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши та всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши зібрані по справі докази виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному та всебічному дослідженні обставин справи, суд дійшов до наступного висновку.

17.10.2015 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_7 зареєстрований шлюб, що підтверджується свідоцтвом про одруження серія НОМЕР_1 від 17.10.2015 р. Після реєстрації шлюбу прізвище дружини змінено на « ОСОБА_8 » (а.с. 13).

У шлюбі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 народилося двоє дітей донька ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та син ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , що підтверджується копією свідоцтв про народження (а.с.10,14).

ОСОБА_2 від попереднього шлюбу з ОСОБА_3 має сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження Серія НОМЕР_2 (а.с.12).

Батько ОСОБА_4 - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть Серії НОМЕР_3 (а.с.12).

Згідно з довідкою Ганнівської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області № 91 від 05.07.2024 року виданої ОСОБА_1 жителю АДРЕСА_1 , проте , що до складу його сім`ї входить: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.5).

Згідно довідки про доходи № 89 від 05.07.2024 року ОСОБА_1 працює в ПП «Григорівка-Агро», загальна сума доходу за період з січень-червень 2024 року становить 101 940 грн 84 коп (а.с.4).

Як вбачається з повідомлення комісії ІНФОРМАЦІЯ_7 від 19.06.2024 року № 6015, якою розглянуто заяву заявника про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та ухвалено рішення про відмову у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та повідомляє, що ОСОБА_1 підлягає призову на військову службу на загальних підставах. Причини відмови - не доведено факт утримання трьох неповнолітніх дітей (а.с.6).

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Суд, за правилом ч. 1 ст. 13 ЦПК України, розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Відповідно до ч. 3 ст. 294 ЦПК України, справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених ЦПК.

Статтями 15, 16 ЦК України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у випадку його порушення, невизнання або заперечення, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права або інтересу.

Згідно зі ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Статтею 293 ЦПК України передбачено, що суд, серед інших, розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Згідно з ч. 2 ст. 315 ЦПК України в судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Відповідно до приписів п. 2 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд, зокрема, розглядає справи про встановлення факту перебування фізичної особи на утриманні.

Отже, правовідносини щодо утримання дітей, є предметом регулювання Сімейного кодексу України.

Статтею 51 Конституції України гарантовано, а ст. 180 СК України передбачено, що батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Тобто, закон покладає на батьків обов`язок щодо надання утримання своїм неповнолітнім дітям, тобто дітям, які не досягли 18 років. Обов`язок батьків утримувати своїх дітей виникає з моменту їх народження та зберігається до досягнення дітьми повноліття.

Обов`язок утримувати дитину є рівною мірою обов`язком як матері, так і батька, причому, обов`язком особистим, індивідуальним, а не солідарним. Батьки зобов`язані утримувати свою дитину незалежно від того, одружені вони чи ні, або чи розірвано їх шлюб.

Водночас, відповідно до ст. 268 СК України, мачуха, вітчим зобов`язані утримувати малолітніх, неповнолітніх падчерку, пасинка, які з ними проживають, якщо у них немає матері, батька, діда, баби, повнолітніх братів та сестер або ці особи з поважних причин не можуть надавати їм належного утримання, за умови, що мачуха, вітчим можуть надавати матеріальну допомогу.

Отже вітчим має обов`язок утримувати своїх падчерку та пасинків, у випадку прямо передбаченому законом, лише за сукупності наступних обставин: такі діти не мають матері, батька, діда, баби, повнолітніх братів та сестер, або ж ці особи з поважних причин не можуть надавати їм належного утримання; вітчим може надавати матеріальну допомогу.

З іншої сторони, якщо вітчим самостійно (за власною ініціативою) надає матеріальну допомогу пасинку, це свідчить про дотримання засад добросовісності, розумності та справедливості у сімейних правовідносинах.

Проте, з позиції норм СК України, таку поведінку вітчима не можна назвати «утриманням», бо «утримання», це не «право», а безальтернативний та імперативно визначений обов`язок батьків по відношенню до неповнолітніх дітей. Також пасинок у спірному випадку не може вимагати у вітчима забезпечення його утриманням, оскільки за законом такий обов`язок на нього не покладений.

Так, судом встановлено на підставі безпосередньо досліджених та оцінених доказів, що заявник ОСОБА_1 є вітчимом дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Вітчим - це чоловік (нерідний батько) рідної матері дитини, з яким мати й дитина постійно проживають однією сім`єю.

Вітчим має особливий правовий статус, що істотно відрізняється від статусу батька, усиновлювача, опікуна та піклувальника, характеризується мінімально необхідним набором прав та обов`язків щодо пасинка, падчерки.

Як було зазначено вище, сімейне законодавство передбачає права та обов`язки щодо утримання вітчимом падчерки, пасинка (ст. 268 СК України).

У заяві представник вказує, що встановлення факту перебування дитини на утриманні заявника необхідно йому, для того, щоб він не був мобілізований під час війни.

Так, правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні встановлює Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», який визначає засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів.

У свою чергу, виключний перелік підстав для відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації (звільнення від призову) встановлений статтею 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Ці підстави є досить вагомими, підтверджуються відповідними документами та стосуються виконання певних обов`язків, стану здоров`я або сімейного стану, що унеможливлює виконання військового обов`язку.

Відповідно до абз. 4 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язані жінки та чоловіки, на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років.

Відповідно до ч. 2, ч. 4 ст. 3 СК України, сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Подружжя вважається сім`ю і тоді, коли дружина та чоловік у зв`язку з навчанням, роботою, лікуванням, необхідністю догляду за батьками, дітьми та з інших поважних причин не проживають спільно. Дитина належить до сім`ї своїх батьків і тоді, коли спільно з ними не проживає. Сім`я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

За змістом ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Надана до суду довідка виконавчого комітету Ганнівської сільської ради від 05.07.2024 року № 91 підтверджує лише факт спільного проживання заявника з дружиною та дітьми, проте така довідка не свідчить про утримання заявником зазначених осіб.

Сам по собі факт проживання за однією адресою не може свідчити про перебування на утриманні.

До таких правових висновків дійшов Верховний Суд у постанові 18 квітня 2018 року у справі № 165/325/17, який відповідно до ч.4 ст. 263 ЦПК України враховується при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин.

Окрім цього, суд зазначає, у ОСОБА_4 є матір ОСОБА_2 , яка згідно припису ст. 180 СК України зобов`язана утримувати дитину до досягнення нею повноліття, доказів про неможливість належним чином виконувати свій обов`язок щодо належного утримання сина, матеріали справи не містять.

Крім того, стороною заявника не надано будь-яких даних щодо відсутності у неповнолітнього ОСОБА_4 рідних діда, баби, повнолітніх братів та сестер або ж неможливості належного з їх боку утримання дитини.

Так, перебування особи на утриманні іншої особи означає відсутність у члена сім`ї інших джерел доходів, окрім допомоги, що надається, а також наявність в особи, що таку допомогу надає, матеріальної можливості утримувати, окрім себе, ще й іншого члена сім`ї.

Суд, зважаючи на вік неповнолітньої дитини, вважає цілком ймовірним, що ОСОБА_4 потребує сторонньої допомоги від дорослих членів своєї сім`ї для забезпечення належних умов для свого проживання та фізичного і духовного розвитку.

Однак заявник не довів суду, що така допомога надається саме заявником, а не матір`ю неповнолітнього, на яку такий обов`язок покладений у силу вимог ст. 180 СК України.

Заявник не довів, що має у своїй власності нерухоме або цінне рухоме майно, що сплачує комунальні послуги за місцем свого спільного проживання з дитиною, що оплачує витрати на придбання шкільного приладдя, одягу, взуття для дитини тощо.

Будь-яких інших належних, допустимих та достатніх доказів, які б свідчили про перебування на утриманні заявника неповнолітнього пасинка, окрім спільного місця проживання, матеріали справи не містять.

Законом не заборонено заявнику добровільно утримувати неповнолітнього ОСОБА_4 , дбати про його всебічний розвиток, забезпечувати повсякденні побутові потреби, навчання, піклуватися про його духовний та фізичний стан, проте таке право заявника не породжує юридичного значення за наслідками встановлення факту, про який він просить.

Таким чином, суд оцінюючи надані заявником докази з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність цих доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин справи, вважає недоведеним факт перебування неповнолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 на утриманні заявника.

З огляду на викладене, заява ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення, є необґрунтованою і такою, що не підлягає задоволенню.

У відповідності до ч. 7 ст. 294 ЦПК України, судові витрати понесені заявником на сплату судового збору в сумі 605,60 грн не відшкодовуються.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 13, 23, 76-78, 81, 89, 141, 265, 268, 293, 294, 315, 319, 352, 354, 355 ЦПК України суд -,

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Служба у справах дітей Ганнівської сільської ради, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про встановлення факту перебування на утриманні дитини - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

У разі оголошення лише вступної та резолютивної частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційного скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття.

Повний текст рішення складено 19.09.2024 року.

Суддя: А. А. Русіна