Рішення

від 16.09.2024 по справі 607/23504/21

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16.09.2024Справа №607/23504/21

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

в складі: головуючого Братасюка В.М.

за участю секретаря Тинкалюк Є.І.

представника позивача ОСОБА_1 , представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тернополі у загальному позовному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Акціонерного товариства ПРАВЕКС БАНК, Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія АВІСТАР, Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія ГЕФЕСТ, ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , Державного підприємства СЕТАМ, третя особа Тернопільський ВДВС в Тернопільському районі Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Приватний нотірус Тернопільського міського нотаріального округу Козар Валентина Іванівна про визнання недійсним протоколу прилюдних торгів, визнання недійсним акту державного виконавця, визнання недійсним договору купівлі продажу, скасування рішення реєстратора, скасування державної реєстрації права власності та витребування майна з чужого незаконного володіння, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_3 звернувся в суд з позовом до Акціонерного товариства ПРАВЕКС БАНК, Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія АВІСТАР, Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія ГЕФЕСТ, ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , Державного підприємства СЕТАМ, третя особа Тернопільський ВДВС в Тернопільському районі Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Приватний нотірус Тернопільського міського нотаріального округу Козар Валентина Іванівна про визнання недійсним протоколу прилюдних торгів, визнання недійсним акту державного виконавця, визнання недійсним договору купівлі продажу, скасування рішення реєстратора, скасування державної реєстрації права власності та витребування майна з чужого незаконного володіння.

На обґрунтування позову позивач зазначає, що згідно протоколу проведення електронних торгів Державного підприємства «Сетам» від 04 квітня 2018 року № 324905 з реалізації двокімнатної квартири за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 42,4 кв.м., що належить ОСОБА_3 , визначений переможець електронних торгів - ОСОБА_4 , ціна продажу 340 000грн.

24 квітня 2018 року головним державним виконавцем Тернопільського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільскій області Легус Т.М. на підставі протоколу проведення електронних торгів від 04 квітня 2018 року № 324905, було складено акт про проведення електронних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна (предмета іпотеки двокімнатної квартири за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 42, 4 кв.м., що належить ОСОБА_3 .

В подальшому ОСОБА_4 , зареєстрував право власності на двокімнатну квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 42, 4 кв.м.

03 липня 2019 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 укладено договір купівлі-продажу квартири, посвідчений 03 липня 2019 р. приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу Козар В.І. за №1717, відповідно до якого, була реалізована двокімнатна квартира за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 42,4 кв.м., житловою площею 26,1 кв.м. та зареєстровано право власності.

Позивач вважає, що при реалізації двохкімнатної квартири за адресою АДРЕСА_1 , загальною площею 42,4 кв.м., що належить ОСОБА_3 було грубо порушено встановлений порядок звернення стягнення на предмет іпотеки, за споживчим кредитом, який наданий в Доларах США, за наявності пораторію на примусову реалізацію майна відповідно до Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» через що прилюдні торги, акт головного державного виконавця Тернопільського районного управління юстиції у Тернопільській області Легус Т.М., в подальшому договір купівлі-продажу квартири від 03 липня 2019 року та рішення державного реєстратора протиправним та підлягають до скасування.

28 січня 2022 року до суду надійшов відзив представника ДП «СЕТАМ», в якому відповідач вважає вимоги позивача незаконними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, оскільки в даному випадку підлягає застосуванню строк оскарження, передбачений ст. 48 ЗУ «Про іпотеку».

21 вересня 22 року судом зареєстровано пояснення представника ТОВ «ФК «Гефест», згідно яких, ТОВ «ФК «Гефест» заперечує в повному обсязі щодо задоволення позову, та вважає позовні вимоги безпідставними та необґрунтованими, оскільки дії державного виконавця у виконавчому провадженні, які не стосуються правил проведення електронних торгів, мають самостійний спосіб оскарження й не можуть бути підставою для визнання електронних торгів недійсними.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав, просив позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача ОСОБА_2 в судовому засіданні заперечив щодо задоволення позову та просив відмовити в повному обсязі.

Інші учасники справи не з`явились в судове засідання.

Заслухавши пояснення та дослідивши докази судом встановлено наступні обставини.

22 серпня 2008р. між АКЦІОНЕРНИМ КОМЕРЦІЙНИМ БАНКОМ «Правекс-Банк» в подальшому змінено найменування на Акціонерне товариство «ПРАВЕКС БАНК» та ОСОБА_3 укладено договір про відкриття кредитної лінії № 5545-001/08Ф, за умовами якою АКБ «Правекс-Банк» було видано Позивачу кредит на споживчі цілі у розмірі 45500 доларів США на строк до 22.08.2018 року зі сплатою 14,99 відсотків річних за користування кредитними коштами.

22 серпня 2008 р. між АКЦІОНЕРНИМ КОМЕРЦІЙНИМ БАНКОМ «Правекс-Банк» та ОСОБА_3 було укладено Іпотечний договір, посвідчений 22 серпня 2008 р. приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу Середою I. А. за №693.

За умовами вказаного Іпотечного договору, ОСОБА_3 з метою забезпечення виконання зобов?язань перед АКБ «Правекс-Банк» за Кредитним договором № 5545-001/08Ф від 22 серпня 2008р. передав Банку в іпотеку двохкімнатну квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 42,5 кв.м.

В зв?язку з невиконанням умов кредитного договору від 22 серпня 2008р. АКБ «Правекс-Банк» звернувся з позовною завою до Тернопільського міськрайонного суду про стягнення заборгованості, в якій зазначив, що на момент звернення до суду зазначалось про прострочення заборгованості, що становить 51 327 доларів США, що за курсом НБУ станом на 13.11.2009 року становить 410 133 грн. 53 коп., в тому числі: кредит - 45 500 доларів США; пеня на суму непогашеного кредиту - 411 доларів США; несплачені відсотки за користування коштами - 4 973 долари США; пеня на суму несплачених відсотків - 433 долари США.

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 15 лютого 2010 року у цивільній справі № 2-1037/10 з ОСОБА_3 в користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк « Правекс - Банк» стягнено заборгованість за договором кредитної лінії № 5545-001/08Ф від 22 серпня 2008 року в розмірі 410133 (чотириста десять тисяч сто тридцять три) гривні та 1820 гривень понесених судових витрат.

В зв?язку з невиконанням рішення Тернопільського міськрайонного суду від 15 лютого 2010 року у цивільній справі № 2-1037/10, стягувач - АКБ «Правекс Банк» направив виконавчий лист до Державної виконавчої служби.

07 вересня 2010 року постановою державного виконавця Першого відділу державної виконавчої служби Тернопілського міського управління юстиції Крук В.I. відкрито виконавче провадження по примусовому виконанню виконавчого листа № 2-1037/10 виданого Тернопільським міськрайонним судом від 02.03.2010р.

31 березня 2011р. державним виконавцем відповідно до акту опису й арешту майна серії АА №405014, проведено опис та арешт двохкімнатної квартири за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 42,5 кв.м.

24 травня 2011р. постановою державного виконавця для визначення вартості предмета іпотеки - квартири, був призначений оцінювач - суб?єкт господарювання ОСОБА_6 .

Відповідно до висновку експерта ФОП ОСОБА_7 від 24.05.2017р. вартість двохкімнатної квартири за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 42,4 кв.м., що належить ОСОБА_3 становить 446 500 грн.

Згідно протоколу проведення електронних торгів ДП «Сетам» від 04 квітня 2018 року № 324905 з реалізації двохкімнатної квартири за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 42,4 кв.м., визначений переможець електронних торгів - ОСОБА_4 , ціна продажу 340 000грн.

24 квітня 2018 року головним державним виконавцем Тернопільського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільскій області Легус Т.М. на підставі протоколу проведення електронних торгів від 04 квітня 2018 року № 324905, було складено акт руб про провелення електронних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна (предмета іпотеки), двохкімнатної квартири за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 42,4 кв.м., що належить ОСОБА_3 , що стало підставою ОСОБА_4 зарееструвати за собою право власності на реалізовану квартиру.

Згідно з актом, про проведені електронні торги - ціна продажу предмета іпотеки становила 340 000грн.

В подальшому ОСОБА_4 , зареєстрував право власності на двокімнатну квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 42, 4 кв. м.

Також, головним державним виконавцем Тернопільського районного управління юстиції у Тернопільській області Легус Т.М. постановою від 07.05.2018р. було змінено обтяження щодо арешту на все майно позивача, а саме: накладено арешт на все нерухоме майно, крім предмета іпотеки двохкімнатної квартири за адресою АДРЕСА_1 , загальною площею 42,4 кв.м., житловою площею 26,1 кв.м.

Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопліької області від 30 жовтня 2017 року за заявою ТОВ «Фінансова компанія «Авістар» замінено стягувача ПАТ «Правекс Банк» на ТОВ «Фінансова компанія «Авістар» у справі з викоання рішення Тернопільського міськрайонного суду від 15 лютого 2010 року.

19 грудня 2019 року між ТОВ «ФК «Авістар» та ТОВ «ФК «Гефест» укладено договір відступлення прав вимоги №20191219 відповідо до якого, права вимоги за договором кредитної лінії №5545-001/08Ф від 22 серпня 2008 року по позичальнику ОСОБА_3 перейшли до ТОВ «ФК «Гефест». На даний час кредитором за кредитним договором є стягувач ТОВ «ФК «Гефест».

За змістом статті 12ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

В силу вимог ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Відповідно до частини першої статті 2ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно частини першої статті 15, частини першої статті 16ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

У статтях 12, 81ЦПК України зазначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків (стаття 76 ЦПК України).

Відповідно до статті 80ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (частини перша-третя статті 89 ЦПК України).

Відповідно до частини першої статті 650ЦК України особливості укладення договорів на біржах, аукціонах, конкурсах тощо встановлюються відповідними актами цивільного законодавства.

Згідно з частиною четвертою статті 656ЦК України до договору купівлі-продажу на біржах, аукціонах (публічних торгах) застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті.

З аналізу частини першої статті 650, частини першої статті 655 та частини четвертої статті 656ЦК України можна зробити висновок, що процедура набуття майна на прилюдних торгах є різновидом договору купівлі-продажу.

Згідно з частиною другою статті 16, частиною першою статті 215ЦК України одним із способів захисту порушеного права є визнання недійсним правочину, укладеного з недодержанням стороною (сторонами) вимог, встановлених частинами першою - третьою, п`ятою, шостою статті 203 цього Кодексу, зокрема у зв`язку з невідповідністю змісту правочину цьому Кодексу та іншим актам цивільного законодавства.

Виходячи з аналізу правової природи процедури реалізації майна на прилюдних торгах, яка полягає в продажу майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернуто стягнення, до покупця учасника прилюдних торгів, та ураховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення прилюдних торгів, складання за результатами їх проведення акта проведення прилюдних торгів є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на публічних торгах, тобто є правочином, який може визнаватися недійсним у судовому порядку.

Дотримання нормативно встановлених правил призначення та проведення прилюдних торгів є обов`язковою умовою правомірності правочину.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку регламентуються Законом України «Про виконавче провадження».

Згідно зі статтею 1Закону України«Про виконавчепровадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій, визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Статтею 48Закону України«Про виконавчепровадження» передбачено, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації.

Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову.

Виконавче провадження є процесуальною формою, що гарантує примусову реалізацію рішення суду, яким підтверджені права та обов`язки суб`єктів матеріальних правовідносин цивільної справи.

Закон України«Про виконавчепровадження» визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.

Таким чином, правова природа продажу майна з публічних торгів дає підстави для можливості визнання торгів недійсними за правилами визнання недійсними правочинів, зокрема на підставі норм цивільного законодавства (статей 203, 215 ЦК України) про недійсність правочину як такого, що не відповідає вимогам закону, у разі невиконання вимог щодо процедури, порядку проведення торгів, передбачених Порядком, який діяв на час проведення оспорюваних електронних торгів.

Порядок реалізації майна на електронних торгах визначений Порядком реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерстваюстиції Українивід 29вересня 2016року №2831/5 (далі - Порядок).

З аналізу статей 655, 658 ЦК України, пунктів 4, 5 розділу X Порядку вбачається, що набуття майна за результатами електронних торгів є договором купівлі-продажу, за яким власником відчужуваного майна є боржник, а продавцями, які мають право примусового продажу такого майна, є організатор електронних торгів, який укладає договір, та державна виконавча служба або приватний виконавець, які виконують договір у частині передання права власності на майно покупцю. Покупцем відповідно є переможець електронних торгів.

Організатор електронних торгів пропонує майно для продажу шляхом розміщення інформаційного повідомлення про електронні торги, в якому визначається це майно (пункти 5-10 розділу ІІІ Порядку). Тим самим організатор визначає одну з умов майбутнього договору купівлі-продажу - майно, яке продається організатором. Отже, до початку торгів як продавцю, так і потенційним покупцям (учасникам торгів) відомі всі умови майбутнього договору купівлі-продажу, окрім ціни та особи покупця.

Учасники електронних торгів висувають свої цінові пропозиції (оферти) щодо укладення договору купівлі-продажу за запропонованими ними цінами шляхом їх подання через вебсайт електронних торгів. Прийняття пропозиції (акцепт) учасника, який запропонував найвищу ціну, здійснюється автоматично засобами системи реалізації майна (пункт 2 розділу V, пункт 1 розділу VIII Порядку).

За наслідками торгів визначаються і покупна ціна (яка запропонована переможцем), і особа покупця (яким є переможець торгів). Отже, моментом укладення договору купівлі-продажу є момент визначення переможця торгів, тобто момент акцепту його пропозиції (частина друга статті 638 ЦК України). Протокол електронних торгів підписується організатором (пункт 2 розділу VIII Порядку) і є доказом укладення договору купівлі-продажу продавцем та переможцем торгів за ціною, визначеною у протоколі. Подальше оформлення та підписання договору купівлі-продажу як окремого документа Порядком не передбачене.

Укладений на електронних торгах договір купівлі-продажу підлягає виконанню у порядку, визначеному розділом X Порядку. Покупець (переможець електронних торгів) протягом десяти банківських днів з дня визначення його переможцем здійснює розрахунки за придбане на електронних торгах майно відповідно до пункту 1 розділу X Порядку. Дата, до якої переможець електронних торгів повинен повністю сплатити ціну лота, зазначається також у протоколі (абзац дев`ятий пункту 1 розділу VIII Порядку). Правовою підставою сплати покупцем (переможцем торгів) коштів як покупної ціни за придбане майно є договір купівлі-продажу, укладений на торгах.

Після виконання покупцем (переможцем електронних торгів) свого обов`язку за договором купівлі-продажу, тобто після повного розрахунку за придбане майно, виконавець протягом п`яти робочих днів складає акт про проведені електронні торги. Державний виконавець додатково затверджує акт про проведені електронні торги у начальника відділу, якому він безпосередньо підпорядкований; приватний виконавець самостійно затверджує акт про проведені електронні торги шляхом його підписання та скріплення печаткою приватного виконавця (пункт 4 розділу X Порядку). У випадку придбання нерухомого майна документом, що підтверджує виникнення права власності на придбане майно, є свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, яке видається нотаріусом на підставі акта про проведені електронні торги (пункт 8 розділу X Порядку).

Такі висновки сформульовані у пунктах 42 - 48 постанови Великої Палати Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року у справі № 922/3537/17 (провадження № 12-127гс19).

Отже, процедура реалізації майна на прилюдних торгах полягає у забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернено стягнення, до покупця-учасника прилюдних торгів за плату. Така процедура полягає в укладенні та виконанні договору купівлі-продажу. На підтвердження його укладення складається відповідний протокол, а на підтвердження виконання з боку продавця - акт про проведені прилюдні торги. Такі висновки сформульовані у пункті 38 постанови Великої Палати Верховного Суду від 7 липня 2020 року у справі № 438/610/14-ц (провадження № 14-577цс19).

Відповідно до частини другої статті 638ЦК України договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною. Відповідно до частини першої статті 640ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. За змістом зазначених положень моментом укладення договору купівлі-продажу на прилюдних торгах є момент визначення переможця торгів, тобто момент акцепту пропозиції останнього щодо ціни. Оформлення та підписання договору купівлі-продажу як окремого документа Порядок не передбачає.

Тому всі умови майбутнього договору купівлі-продажу, окрім ціни та особи покупця, повинні міститися в інформаційному повідомленні про електронні торги (торги за фіксованою ціною). Зокрема, у такому повідомленні повинна міститися вичерпна інформація про майно, яке продається.

Згідно з пунктом 2 розділу ІІ Порядку організатор здійснює внесення до Системи інформації про арештоване майно (формування лота) та його реалізацію за заявкою відділу державної виконавчої служби.

Заявка на реалізацію арештованого майна повинна містити такі дані: повне найменування відділу державної виконавчої служби; номер виконавчого провадження згідно з Єдиним державним реєстром виконавчих проваджень; повне найменування боржника та стягувача, їх адреси, код за ЄДРПОУ - для юридичних осіб, реєстраційний номер облікової картки платника податків - для фізичних осіб - платників податків або номер і серія паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті); вид майна (зазначається відповідно до категорій, які використовуються на Веб-сайті); найменування майна, включаючи назву моделі, модифікації та інші складові найменування, які зазначаються згідно з реєстраційною, технічною та іншою документацією або наявними позначками на самому майні; відомості про майно, яке передається на реалізацію, його склад, характеристики, опис, включно з інформацією про явні дефекти, відсутні елементи, обмежену функціональність (додатково зазначається інформація, визначена пунктами 6 - 9 розділу ІІІ цього Порядку); наявність згоди стягувача щодо реалізації майна на комісійних умовах (у відповідних випадках); місцезнаходження майна (для нерухомого майна - точна поштова адреса, для рухомого - адреса зберігача); відомості про зберігача майна (найменування, фактична та юридична адреси, телефон, електронна адреса); відомості про чинні обтяження майна (згідно з витягом з Державного реєстру обтяжень рухомого майна або інформаційними довідками з Реєстру прав власності на нерухоме майно, Реєстру речових прав на нерухоме майно, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна та Державного реєстру іпотек); вартість майна, що передається на реалізацію, визначена відповідно до статті 58 Закону України «Про виконавче провадження»; реквізити рахунку відділу державної виконавчої служби для перерахування коштів; адреса офіційної електронної пошти відділу державної виконавчої служби; фото- та/або відеоматеріали; електронний цифровий або власноручний (у випадку, передбаченому пунктом 3 розділу І цього Порядку) підпис начальника відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець.

Згідно з пунктом 3 Розділу ІІІ Порядку організатор вносить до Системи інформацію про майно та формує лот торгів (інформаційне повідомлення про електронні торги) на підставі отриманої ним заявки не пізніше ніж на другий робочий день з дати її отримання.

У пункті 5 Розділу ІІІ Порядку передбачено, що інформаційне повідомлення про електронні торги повинно містити, зокрема, відомості про майно, що виставляється на електронних торгах, його склад, характеристики, опис, наявність дефектів.

Пунктом 9 Розділу ІІІ Порядку передбачено, що якщо реалізації підлягає нежитлове приміщення, в інформації про майно додатково зазначаються відомості про земельну ділянку, на якій розташоване нежитлове приміщення (її правовий режим та розмір).

Згідно з абзацом 3 пункту 4 Розділу ІІ Порядку перевірка змісту заявки на відповідність вимогам законодавства Організатором не здійснюється. За відповідність документів, на підставі яких вноситься інформація до Системи, а також за достовірність інформації, зазначеної у заявці, відповідають посадові особи відповідного органу державної виконавчої служби.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про іпотеку», іпотека - вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном (неподільним об`єктом незавершеного будівництва, майбутнім об`єктом нерухомості), що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання задовольнити свої вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами такого боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду. До іпотеки, яка виникає на підставі закону або рішення суду, застосовуються правила щодо іпотеки, яка виникає на підставі договору, якщо інше не встановлено законом. (ст. 3 Закону України «Про іпотеку»).

Згідно із Порядком реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України №2831/5 від 29.09.2016, організатор електронних торгів державне підприємсовто, яке належить до сфери управління Міністерства юстиції України та уповноважене відповідно до законодавства на здійснення заходів зі створення та супроводження програмного забезпечення системи електронних торгів, технологічного забезпечення, збереження та захисту даних, що містяться у цій системі, на організацію та проведення електронних торгів, забезпечення збереження майна, виконання інших функцій, передбачених цим Порядком.

Судом встановлено, що згідно відомостей, що містяться на офіційному веб-сайті ДП «СЕТАМ» за посиланням https://setam.net.ua/auction/269732 в межах виконавчного провадження № 51313907 у центральній базі даних системи електронних торгів від 05.03.2018 року було розміщено лот №268486 з продажу арештованого нерухомого майна, а саме: іпотека. Двохкімнатна квартира загальною площею 42.4 кв.м., житловою площею 26.1 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

04.04.2018 року дані торги пройшли успішно, про що було складено протокол проведення електронних торгів №523603 від 04.04.2018, згідно якого переможцем торгів став ОСОБА_4 з особливою ставкою.

Згідно пункту 11 розділу ІІІ Порядку зазначено, що інформація про майно, включене до лота, виставленого на електронні торги (торги за фіксованою ціною), вноситься Організатором згідно з документами, наданими відповідно до пунктів 2, 3 розділу II цього Порядку. Тобто документів підготовленими державною виконавчою службою або приватним виконавцем.

Відповідно до п.п. 3, 4 розділу ІІ Порядку "державний виконавець у строк не пізніше п?яти робочих днів після закінчення десятиденного строку для подання заперечень сторін виконавчого провадження проти визначення вартості (оцінки) майна у разі відсутності таких заперечень готує проект заявки на реалізацію арештованого майна, який містить інформацію, передбачену абзацами третім - шістнадцятим пункту 2 цього розділу, і направляє його начальнику відлілу державної виконавчої служби, якому він безпосередньо підпорядкований, для підписання та передачі до Системи для проведення реалізації майна.

Начальник відділу державної виконавчої служби після отримання проекту заявки та документів щодо передачі майна на реалізацію у строк до трьох робочих днів перевіряє ці документи на відповідність вимогам законодавства, наявність відомостей про місце зберігання й демонстрації майна та у разі виявлення порушень визначає їх перелік та встановлює строк для усунення порушень, який не повинен перевищувати трьох робочих днів, а у разі, якщо відповідно до законодавства реалізація майна неможлива, документи щодо передачі майна на реалізацію повертаються державному виконавцю, який їх подав, із зазначенням визначених законодавством підстав, що унеможливлюють реалізацію майна.

У разі встановлення відповідності документів вимогам законодавства чи після приведення їх у відповідність до вимог законодавства начальник відділу державної виконавчої служби підписує (за допомогою електронного цифрового підпису або власноруч у випадку, передбаченому пунктом 3 розділу 1 цього Порядку) заявку на реалізацію арештованого майна та надсилає її Організатору в електронному вигляді через особистий кабінет відділу державної виконавчої служби для внесення інформації про проведення електронних торгів у Систему".

Приватний виконавець самостійно формує і перевіряє заявку та документи щодо передання майна на реалізацію на відповідність вимогам законодавства та після встановлення відповідності документів таким вимогам підписує (за допомогою кваліфікованого електронного підпису із застосуванням засобів кваліфікованого електронного підпису, які мають вбудовані апаратно-програмні засоби, що забезпечують захист записаних на них даних від несанкціонованого лоступу, від безпосереднього ознайомлення із значенням параметрів особистих ключів та їх копіювання або власноруч у випадку, передбаченому пунктом 4 розділу І цього Порядку) заявку на реалізацію арештованого майна та надсилає її разом із документами, передбаченими абзацами четвертим-восьмим пункту 3 розділу ІІ цього Порядку, в електронному вигляді через особистий кабінет приватного виконавця для внесення інформації про проведення електронних торгів (торгів за фіксованою ціною) до Системи.

В той же час, відповідно до абзацу 4 пункту 4 розділу ІІ Порядку перевірка

заявки на відповідність вимогам законодавства Організатором не здійснюється. За відповідність документів, на підставі яких вноситься інформація до Системи, а також за достовірність інформації, зазначеної у заявці, відповідають посадові особи відповідного органу державної виконавчої служби.

Відчуження майна з прилюдних торгів належить до угод купівлі-продажу, а відтак така угода може визнаватись недійсною у судовому порядку з підстав недодержання в момент її вчинення вимог, встановлених частинами 1-3 та 6 ст. 203 ЦК України. (ч.1 ст.215 ЦК України).

Разом з тим, слід зазначити, що оскільки за змістом ч. 1 ст. 215 ЦК України підставами недійсності укладеного за результатами прилюдних торгів правочину є недодержання вимог Закону в момент його укладення, тобто безпосередньо за результатами прилюдних торгів, то підставами для визнання прилюдних торгів недійсними є порушення встановлених законодавством правил проведення торгів.

Законом України «Про виконавче провадження» встановлено загальні правові основи організації та діяльності державної виконавчої служби, її завдання та компетенцію, а також визначено учасників виконавчого провадження, закріплено їхні права та обов`язки, в тому числі право стягувачів і боржників та інших учасників виконавчого провадження на оскарження дій (бездіяльності) державного виконавця та порядок цього оскарження.

У відповідності до ч. 1 ст. 61 Закону України «Про виконавче провадження» реалізація арештованого майна (крім майна, вилученого з цивільного обороту, обмежено обороноздатного майна та майна, зазначеного у частині восьмій статті 56 цього Закону) здійснюється шляхом електронних торгів або за фіксованою ціною.

Згідно з ч. 2 ст. 61 Закону України "Про виконавче провадження" порядок проведення електронних торгів визначається Міністерством юстиції України.

Наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 затверджено Порядок реалізації арештованого майна (Порядок), яким визначено правила проведення прилюдних торгів.

Аналіз положень "Про виконавче провадження" свідчить про те, що вони не встановлюють порядку та правил проведення прилюдних торгів, а лише закріплюють, як і стаття 650 Цивільного кодексу України, такий спосіб реалізації майна як його продаж на прилюдних торгах і відсилають до інших нормативно-правових актів, якими повинен визначатися порядок проведення прилюдних торгів із реалізації арештованого майна.

Відповідно до наведених правових норм державний виконавець здійснює лише підготовчі дії з метою проведення прилюдних торгів (у тому числі й оцінку майна), а самі прилюдні торги з реалізації нерухомого майна організовують і проводять спеціалізовані організації, з якими державною виконавчою службою укладається відповідний договір.

Верховний Суд погоджується із висновками судів попередніх інстанцій щодо того, що дії державного виконавця щодо визначення вартості майна боржника у виконавчому провадженні є підготовчими діями з метою проведення прилюдних торгів, які не стосуються правил проведення прилюдних торгів та мають самостійний спосіб та строки оскарження, а відтак не можуть бути підставою для визнання прилюдних торгів недійсними, якщо їх не оскаржено та не визнано незаконними в зазначений спосіб".

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України, зокрема, від 24.10.2012 у справі №6-11бц12, та постановах Верховного Суду, зокрема, від 14.02.2018 у справі N?490/5475/15.

Таким чином, порушення Закону України "Про виконавче провадження" має місце тільки на стадії підготовки та передачі майна на реалізацію обов?язки з виконання яких покладено на органи державної виконавчої служби дії яких мають самостійний спосіб оскарження і не можуть бути підставою для визнання електронних торгів недійсними.

Щодо заяв відповідачів про застосування наслідків пропущення позовної давності, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до статті 256ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно з статтею 257ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до частини 3, частини 4 статті 267ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 20 січня 2021 року у справі № 127/14089/18 (провадження № 61-15073св19) зазначено: «загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України). У законі для окремих видів вимог може встановлюватися спеціальна позовна давність. До вимог про оскарження прилюдних торгів з реалізації іпотечного майна застосовується спеціальна позовна давність. Згідно зі статтею 48Закону України«Про іпотеку» іпотекодержатель, іпотекодавець, боржник та будь-який учасник прилюдних торгів вправі протягом трьох місяців з дня проведення торгів оскаржити їх результати в суді за місцезнаходженням нерухомого майна. Отже, у справах про визнання недійсними прилюдних торгів з реалізації нерухомого майна, що перебуває в іпотеці, підлягає застосуванню спеціальна позовна давність, передбачена статтею 48 Закону України «Про іпотеку». Зазначений правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду України від 05 квітня 2017 року у справі № 6-1375цс16. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту (частини четверта, п`ята статті 267 ЦК України).

Відповідно до ч. 7 ст. 51 Закону України «Про виконавче провадження» примусове звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється державним виконавцем з урахуванням положень Закону України «Про іпотеку».

Також, відповідно до пункту другого розділу VII Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 29.09.2016 № 2831/5 реалізація предмета іпотеки здійснюється відповідно до вимог цього Порядку з урахуванням особливостей, визначених цим пунктом та Законом України «Про іпотеку».

Враховуючи вищезазначене та те, що нерухоме майно, а саме: ІПОТЕКА.

Двокімнатна квартира загальною площею 42.4 кв.м., житловою плошею 26.1 кв.м., що знаходиться за адресою : АДРЕСА_1 є предметом іпотеки, то до його реалізації на прилюдних торгах повинні застосовуватись саме норми Закону України "Про іпотеку".

Разом з тим, враховуючи правові позиції, викладені у постановах Верховного Суду України від 26.11.2014 у справі № 6-174цс14 та від 28.01.2015 у справі № 6-199ц14, до правовідносин, пов?язаних із організацією та проведенням прилюдних торгів із реалізації предмета іпотеки, на який звернуто стягнення за рішенням суду або за виконавчим написом нотаріуса, застосовуються норми Закону України "Про іпотеку".

Відповідно до статті 48 Закону України "Про іпотеку" іпотекодержатель, іпотекодавець, боржник та будь-який учасник прилюдних торгів вправі протягом трьох місяців з дня проведення торгів оскаржити їх результати в суді за місцезнаходженням нерухомого майна.

Передбачений статтею 48 Закону України "Про іпотеку" тримісячний строк для оскарження в суді прилюдних торгів за своєю правовою природою с спеціальною (скороченою) позовною давністю стосовно відповідних позовних вимог осіб, зазначених у цій нормі (іпотекодержателя, іпотекодавця, боржника, іншого учасника прилюдних торгів) (підпункт 3.4. пункту 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України, від 29.05.2013 № 10 "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів").

До відповідних вимог, пов?язаних із оскарженням прилюдних торгів, підлягає застосуванню тримісячний строк оскарження, передбачений статтею 48 Закону України "Про іпотеку".

Отже, судом встановлено, що електронні торги з реалізації предмета іпотеки були проведені 04 квітня 2018 року, а ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом 17 грудня 2021 року, тобто з пропуском спеціальної позовної давності, передбаченої статтею 48 Закону України «Про іпотеку», про застосування якої заявили відповідачі, тому суд вважає, що у задоволенні позову слід відмовити.

При цьому суд критично оцінює доводи сторони позивача провідсутність підстав вважати позовну давність пропущеною з причини перебування позивача на службі в ЗСУ. Критичність судової оцінки полягає у тому, що навіть перебуваючи на службі в збройних силах у 2018 році, ніщо не перешкоджало позивч реалізувати власні права через представника, як він і зробив, однак у 2021 році пропустивши спеціальну позовну давність на звернення до суду.

Керуючись статтями 2, 7, 10, 11, 12, 17-19, 48, 51, 76-81, 89, 141, 157, 158, 211, 212, 258-259, 263-265, 268, 273, 352, 354 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_3 ( АДРЕСА_2 ) до Акціонерного товариства ПРАВЕКС БАНК (вул. Кловський узвіз, 9/2 Київ), Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія АВІСТАР (вул. Левандовська,3В Київ), Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія ГЕФЕСТ (вул. Ігоря Брановицького, 3 Київ), ОСОБА_4 ( АДРЕСА_3 ), ОСОБА_5 ( АДРЕСА_4 , третя особа Тернопільський ВДВС в Тернопільському районі Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Приватний нотірус Тернопільського міського нотаріального округу Козар Валентина Іванівна, про визнання недійсним протоколу прилюдних торгів, визнання недійсним акту державного виконавця, визнання недійсним договору купівлі продажу, скасування рішення реєстратора, скасування державної реєстрації права власності та витребування майна з чужого незаконного володіння - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення суду може бути оскаржене до Тернопільського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.

Головуючий суддяВ. М. Братасюк