Постанова

від 20.09.2024 по справі 331/3433/23

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Дата документу 20.09.2024 Справа № 331/3433/23

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний №331/3433/23 Головуючий у 1-й інстанції: Яцун О.О.

Провадження №22-ц/807/1941/24 Суддя-доповідач: Подліянова Г.С.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 вересня 2024 року м. Запоріжжя

Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого, судді-доповідача суддів: Подліянової Г.С., Бєлки В.Ю., Гончар М.С.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 18 березня 2024 року у справі за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Соборний 96» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості з внесків на утримання будинку та прибудинкової території, -

ВСТАНОВИВ:

У травні 2023 року Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Соборний 96» (далі за текстом ОСББ «Соборний 96») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості з внесків на утримання будинку та прибудинкової території.

В обґрунтування позову зазначено, що 19 січня 2020 року, відповідно до статуту, затвердженого установчими зборами ОСББ в будинку АДРЕСА_1 та в будинку АДРЕСА_2 створено ОСББ «Соборний 96», яке 07 лютого 2020 року було зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 07 лютого 2020 року.

Функції з управління багатоквартирним будинком по АДРЕСА_1 шляхом самозабезпечення виконуються Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку «Соборний 96» з 01 червня 2020 року.

Рішенням загальних зборів ОСББ «Соборний 96» від 23 вересня 2022 року, оформленим протоколом № 4, затверджений розмір внесків співвласників житлових та нежитлових приміщень будинку АДРЕСА_3 , які сплачуються з 01 червня 2020 року та становлять 6 грн 00 коп за квадратний метр.

Відповідно до даних витягу з Державного реєстру речових прав па нерухоме майно, відповідач ОСОБА_1 є власником житлового приміщення - квартири АДРЕСА_4 . Згідно інформації, що міститься у цьому ж витяту, загальна площа об`єкту нерухомості - квартири АДРЕСА_5 становить 67,93 кв.м., тому має обов`язок зі сплати послуг за управління будинком.

Розмір внесків на утримання будинку та прибудинкової території, який ОСОБА_1 зобов`язаний сплачувати на користь ОСББ «Соборний 96» становить 407 грн 58 коп щомісячно (площа об`єкту нерухомості х розмір встановленого тарифу = 67,93 кв.м. х 6,00 грн. - 407,58 грн.).

Через неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань зі сплати послуг за управління будинком за період з 01 липня 2020 року по 31 жовтня 2022 року утворилась заборгованість в сумі 9668,80 грн.

Позивач неодноразово в усному порядку звертався до відповідача ОСОБА_1 з вимогою погасити виниклу заборгованість, однак відповіді не отримав та борг відповідач не погасив.

На підставі вищевикладеного, ОСББ «Соборний 96» просив суд стягнути з ОСОБА_1 на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Соборний 96» заборгованість за утримання будинку та прибудинкової території в розмірі 9668,80 грн, а також судові витрати у вигляді сплати судового збору у розмірі 2 684 грн.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 18 березня 2024 року позов задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Соборний 96» заборгованість з внесків на утримання будинку та прибудинкової території за період з 01 липня 2020 року по 31 жовтня 2022 року включно, в розмірі 9 668,80 гр.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Соборний 96» витрати по сплаті судового збору за пред`явлення позову у загальній сумі 2 684 грн.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 18 березня 2024 року та ухвалити нове рішення про часткове задоволення позову стягнувши з нього на користь позивача заборгованість по внескам на утримання будинку та прибудинкової території лише за період з 23 вересня 2022 року по 31 жовтня 2022 року. Стягнути з позивача фактично понесені відповідачем судові витрати.

Узагальненими доводами апеляційної скарги є те, що судом першої інстанції не взято до уваги та не надав належної оцінку доказам, наданих відповідачем, що відповідно до абз. 7 ч. 9 ст. 10 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку та Статуту ОСББ «Соборний 96» визначено, що порядок сплати, переліку та розмір внесків і платежів співвласників відноситься до виключної компетенції загальних зборів ОСББ. Натомість протоколом №4 від 23.09.2022 року, який було опрелюднено, загальними зборами не було визначено розміру внесків, а було лише затверджено розмір внесків співвласників, які сплачуються з 01.06.2020 року, тобто цим рішенням затверджено розмір внесків на минуле з 01 липня 2020 року. Вважає, що затвердження даним протоколом внесків за минулий час є неправомірним, оскільки акти не можуть мати зворотної дії в часі. Отже, обов`язок сплачувати внески у певному розмірі може виникати у співвласника тільки з дати прийняття такого рішення уповноваженим органом, а саме загальними зборами ОСББ «Соборний 96» (у даному випадку з 23.09.2022). При цьому, що особа повинна знати (бути ознайомлена) з виникненням обов`язку (шляхом оприлюднення на дошці оголошень). Позивачем не доведено обґрунтованого обов`язку у співвласників багатоквартирного будинку сплачувати внески у розмірі 6,00 грн з 01.07.2020 по 22.09.2022. Іншого рішення ОСББ «Соборний 96», яке б підтверджувало встановлення розміру внесків до 23.09.2022, позивачем, до матеріалів справи не додано. Таким чином, обґрунтованим та законним може бути рішення суду про стягнення з відповідача заборгованості за сплату внесків по утриманню будинку та прибудинкової території у розмірі, визначеному Рішенням загальних зборів ОСББ «Соборний 96» від 23.09.2022 року, оформленим протоколом №4, виключно за період з 23.09.2022 по 31.10.2022.

Відповідно до відзиву на апеляційну скаргу ОСББ «Соборний 96» зазначає, що під час розгляду справи судом першої інстанції надано належну правову оцінку правовідносинам, що склалися між сторонами у справі, з`ясовано їх правову природу та як наслідок ухвалено обгрунтоване та законне рішення, а доводи апеляційної скарги є безпідставними та необгрунтованими. В зв`язку з наведеним, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини шостої статті 19ЦПКУкраїни малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на 01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина дев`ята статті 19 ЦПК України).

В силу вимог ч. 1ст. 369 ЦПК Україниапеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, з 1 січня 2024 року це 90 840 грн (відповідно доЗакону України «Про Державний бюджет на 2024 рік»з 1 січня 2024 року прожитковий мінімум для працездатних осіб складає 3028,00 грн (3028,00 грн Х 30 = 90 840 грн), крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Відповідно до п.п.1,2 ч. 1, ч.2 ст. 274 ЦПК України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються справи, зокрема: малозначні справи, що виникають з трудових відносин. У порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Відповідно п. 1 ч. 4 ст. 274 ЦПК України в порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, розірвання шлюбу та поділ майна подружжя.

Встановлено, що ціна позову в даній справі становить 9668,80 грн, що не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Апеляційний суд урахував ціну та предмет позову, складність справи, а також значення справи для сторін і суспільства та дійшов висновку, що дана справа є незначної складності, ціна позову якої не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, зазначена справа відповідно до п. п.1 , 2 ч. 1 ст. 274 ЦПК України може розглядатися в порядку спрощеного провадження, передбачених пунктом 2 частини шостої статті 19 ЦПК України, не належить до виключень із цієї категорії відповідно до ч. 4 ст. 274 ЦПК України.

Отже, зазначена справа є малозначною у силу вимог закону.

Відповідно до ч. 13 ст.7ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Ухвалою Запорізького апеляційного суду справу призначено до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи та без проведення судового засідання в порядку ч. 1 ст. 369 та ч. 13 ст. 7 ЦПК України.

Заслухавши суддюдоповідача в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скаргазадоволенню не підлягаєз наступних підстав.

Згідно зст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно з п. 1 ч. 1ст. 374 ЦПК Українисуд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно зст. 375 ЦПК Українисуд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до частини першої, другої та п`ятоїстатті 263 ЦПК Українисудове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судове рішення зазначеним вимогам відповідає.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що внаслідок неналежного виконання відповідачем свого обов`язку щодо сплати витрат на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, який є власником квартири АДРЕСА_4 , у відповідача утворилась заборгованість, що підтверджується наданим позивачем розрахунком та не спростованим відповідачем, яка станом на жовтень 2022 року за період з липня 2020 року по жовтень 2022 року зі сплати внесків становить 9668,80 грн.

З вказаними висновками суду першої інстанції колегія суддів апеляційного суду погоджується, виходячи з наступного.

Статтею 10 ЦПК України визначено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.

Суд розглядає справи відповідно доКонституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Суд застосовує при розгляді справКонвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до частини першоїстатті 2 ЦПК Українизавданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно зістаттею 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Частиною першоюстатті 15 ЦК Українипередбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з частиною першоюстатті 16 ЦК Україникожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Суд також може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Судом встановлено, що 07 лютого 2020 року в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань зареєстровано Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Соборний 96», яке діє на підставі статуту. Місцезнаходження об`єднання: АДРЕСА_1 (а.с.10-11).

Відповідно до Статуту ОСББ метою створення об`єднання є забезпечення і захист співвласників, дотримання ними своїх обов`язків, належне утримання та використання спільного майна будинку, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та Статутом. Об`єднання є неприбутковою організацією і не має на меті одержання прибутку для його розподілу між співвласниками. Господарче забезпечення діяльності Об`єднання може здійснюватися власними силами. Об`єднання (шляхом самозабезпечення) або шляхом залучення на договірних засадах суб`єктів господарювання (п. 1,2 р. ІІ Статуту) (а.с. 14-28).

Завданням та предметом діяльності Об`єднання є: забезпечення реалізації прав співвласників на володіння та користування спільним майном; забезпечення належного утримання багатоквартирного Будинку та прибудинкової території; сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами; забезпечення виконання співвласниками своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю Об`єднання; здійснення господарської діяльності для забезпечення власних потреб (п. 3 р. ІІ).

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, сформованого 22.05.2023 року за №333431514, ОСОБА_1 на підставі договору дарування від 30.09.2005, посвідченого Четвертою Запорізькою державною нотаріальною конторою на праві приватної власності належить 1/1 частки квартири АДРЕСА_4 (а.с.7-9).

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», співвласники багатоквартирного будинку - власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку.

Відповідно до ч.2 ст. 382 ЦК України усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.

Отже, відповідач є співвласником багатоквартирного будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», об`єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами.

Відповідно до п. 5 та п. 10 ч. 1 ст.7 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку співвласники зобов`язані виконувати рішення зборів співвласників та своєчасно сплачувати за спожиті житлово-комунальні послуги.

Відповідно до ч. 2 ст. 7 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку кожний співвласник несе зобов`язання щодо належного утримання, експлуатації, реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна багатоквартирного будинку пропорційно до його частки співвласника.

Відповідно до частин 1-3 ст. 12 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку витрати на управління багатоквартирним будинком включають: 1) витрати на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку; 2) витрати на оплату комунальних послуг стосовно спільного майна багатоквартирного будинку; 2-1) витрати, пов`язані з виконанням зобов`язань за кредитним договором, укладеним за програмами Фонду енергоефективності; 3) витрати на сплату винагороди управителю в разі його залучення; 4) інші витрати, передбачені рішенням співвласників або законом.

Витрати на управління багатоквартирним будинком розподіляються між співвласниками пропорційно до їхніх часток співвласника, якщо рішенням зборів співвласників або законодавством не передбачено іншого порядку розподілу витрат.

Невикористання власником належної йому квартири чи нежитлового приміщення або відмова від використання спільного майна не є підставою для ухилення від здійснення витрат на управління багатоквартирним будинком.

Відповідно до ст. 10 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», до виключної компетенції загальних зборів співвласників відноситься: - затвердження кошторису, балансу об`єднання та річного звіту; - визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків і платежів співвласників. Рішення загальних зборів, прийняте відповідно до статуту, є обов`язковим для всіх співвласників.

Відповідно до ст. 10 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», до компетенції правління відноситься здійснення контролю за своєчасною сплатою співвласниками внесків і платежів та вжиття заходів щодо стягнення заборгованості згідно з законодавством.

Відповіднодо ст.13Закону України«Про об`єднанняспіввласників багатоквартирногобудинку уразі відмовиспіввласника сплачувативнески іплатежі наутримання тапроведення реконструкції,реставрації,поточного ікапітального ремонтів,технічного переоснащенняспільного майнаоб`єднанняабо зайого дорученнямуправитель маєправо звернутисядо суду.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 11 травня 2018 року по справі № 922/3087/17 і залишається незмінною.

Згідно з ст. 15 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку співвласник зобов`язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі.

Відповідно до ст. 15 Закону України «Про об`єднання співвласник багатоквартирного будинку» для забезпечення утримання та експлуатації багатоквартирного будинку, користування спільним майном у такому будинку, включаючи поточний ремонт, утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, водопостачання та водовідведення, теплопостачання і опалення, вивезення побутових відходів, об`єднання за рішенням загальних зборів має право задовольняти зазначені потреби самостійно шляхом самозабезпечення; визначати управителя, виконавців окремих житлово-комунальних послуг, з якими усі співвласники укладають відповідні договори; виступати колективним споживачем (замовником) усіх або частини житлово-комунальних послуг.

Для фінансування самозабезпечення об`єднання співвласники сплачують відповідні внески і платежі в розмірах, установлених загальними зборами об`єднання. За згодою правління окремі співвласники можуть у рахунок сплати таких внесків і платежів виконувати окремі роботи.

Згідно ст. 16 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», об`єднання має право відповідно до законодавства та статуту об`єднання: встановлювати порядок сплати, перелік та розміри внесків і платежів співвласників, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів.

На підставі ст. 17 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку для забезпечення виконання власниками приміщень своїх обов`язків об`єднання має право вимагати від співвласників своєчасної та у повному обсязі сплати всіх встановлених цим Законом та статутом об`єднання внесків і платежів, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів; звертатися до суду в разі відмови співвласника відшкодовувати заподіяні збитки, своєчасно та у повному обсязі сплачувати всі встановлені цим Законом та статутом об`єднання внески і платежі, у тому числі відрахування до резервного та ремонтного фондів.

Статтею 20 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку врегульовано визначення часток внесків і платежів на утримання, експлуатацію та ремонт спільного майна. Так, частка співвласника у загальному обсязі внесків і платежів на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку встановлюється пропорційно до загальної площі квартири (квартир) та/або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності. Частка участі співвласника квартири та/або нежитлового приміщення визначається відповідно до його частки як співвласника квартири та/або нежитлового приміщення.

Аналогічна правові позиції викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 грудня 2020 року по справі № 910/6471/18 та постанові Верховного Суду від 11 травня 2018 року по справі № 922/3087/17.

Згідно зіст. 23 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку»внески на утримання і ремонт приміщень або іншого майна, що перебуває у спільній власності, визначаються статутом об`єднання та/або рішенням загальних зборів.

Відповідно до Статуту ОСББ сплата встановлених загальними зборами Об`єднання внесків і платежів, у тому числі відрахувань до ремонтного, резервного та інших фондів у розмірах і в строки, що встановлені загальними зборами Об`єднання, є обов`язковою для всіх співвласників. Частка співвласника у загальному обсязі внесків і платежів на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна встановлюється пропорційно до загальної площі квартири (квартир) та/або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності. Участь у додаткових витратах, не передбачених абзацом 2 пунктом 2 Розділу IV Статуту можуть за рішенням загальних зборів встановлюватися у вигляді рівних платежів з кожного житлового і нежитлового приміщення, що перебувають у власності співвласників Об`єднання. Сплата додаткових витрат, прийнятих рішенням загальних зборів, є обов`язковою для всіх співвласників. За рішенням загальних зборів може встановлюватись інший розмір внесків і платежів. Порядок сплати, перелік та розміру внесків і платежів співвласників відповідно до абзаців 2, 3 пункту 2 Розділу IV Статуту встановлюються загальними зборами Об`єднання відповідно до законодавства та Статуту. Загальні збори Об`єднання можуть прийняти рішення про списання боргів співвласників у разі виконання ними робіт, необхідних для утримання спільного майна, на суму боргу (п. 2 р. ІV).

Відповідно до п.2 розділу V Статуту, співвласник зобов`язаний, зокрема своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі.

Відповідно до пункту 2 розділу ІІІ Статуту, вищим органом управління Об`єднання є загальні збори. Загальні збори вправі приймати рішення з усіх питань діяльності Об`єднання. Загальні збори скликаються не рідше одного разу на рік.

До виключної компетенції загальних зборів входить, зокрема затвердження кошторису, балансу об`єднання та річного звіту, визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків і платежів співвласників (п.3 розділу ІІІ).

Відповідно до пункту 5 розділу ІІІ загальні збори скликаються і проводяться правлінням Об`єднання або ініціативною групою з не менш як трьох співвласників.

У загальних зборах мають право брати участь усі співвласники (п.6 розділ ІІІ).

Кожний співвласник під час голосування у загальних зборах має один голос, незалежно від кількості та площі квартир або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності (пункт 7 розділу ІІІ).

Згідно з пунктом 8 розділу ІІІ Статуту вбачається, що рішення на загальних зборах приймаються шляхом відкритого поіменного голосування. Рішення про визначення переліку та розмірів внесків і платежів співвласників, порядок управління та користування спільним майном, передачу у користування фізичним та юридичним особам спільного майна, а також про реконструкцію та капітальний ремонт багатоквартирного Будинку або зведення господарських споруд вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менш як дві третини загальної кількості усіх співвласників, а в разі якщо статутом не передбачено прийняття таких рішень, - більшістю голосів.

Рішення загальних зборів викладається письмово та засвідчується особистим підписом кожного, хто проголосував, із зазначенням результату його голосування («за» чи «проти»).

Загальні збори можуть встановити інший порядок голосування на зборах та прийняття рішень на них.

Якщо в результаті проведення загальних зборів для прийняття рішення не набране кількістю голосів «за» або «проти», встановленої пунктом 8 цього розділу, ініціатором зборів (правлінням або ініціативною групою) проводиться письмове опитування серед співвласників, які не голосували на загальних зборах (пункт 9 розділу ІІІ).

Рішення загальних зборів, прийняте відповідно до статуту, є обов`язковим для всіх співвласників (п.11 розділ ІІІ).

Рішення загальних зборів оприлюднюється шляхом розміщення його тексту в місцях загального користування Будинку.

Співвласники мають право знайомитися з рішенням (протоколами) загальних зборів, затвердженими такими рішеннями документами та за власний рахунок робити з них копії та виписки.

Рішення загальних зборів може бути оскаржене в судовому порядку.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, що Рішенням загальних зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Соборний 96» від 23 вересня 2022 року, оформленим протоколом № 4, затверджений розмір внесків Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Соборний 96», які сплачуються з 01.06.2020 року, який становить 6 грн 00 коп. за квадратний метр (а.с.12-13, 88-115).

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відомостей про оскарження вказаного рішення та його скасування в судовому порядку, в тому числі і через неповідомлення відповідача про його проведення, відповідачем суду не надано, матеріали справи іншого не містять.

Отже, прийняті загальними зборами рішення, розміри внесків, тарифів та дольової участі є діючими правомірними, ніким не оспореними та не скасованими.

Відповідач претензій щодо якості та кількості наданих послуг по обслуговуванню будинку АДРЕСА_1 та прибудинкової території у передбаченому законом порядку не оформлено.

Відповідно до частини третьоїстатті 13 Конституції України, з якою кореспондується частина четвертастатті 319 ЦК України, власність зобов`язує, власність не повинна використовуватися на шкоду людині і суспільству.

Відповідно до ч. 1 ст. 385ЦК України власникиквартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків).

Згідно з ч. 1 ст. 509ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч. 2 ст. 509 ЦК України, зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11ЦК України.

У відповідності до ст. ст. 526, 530 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином та у встановлені строки відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. ст. 610,611 ЦК Українипорушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Як вбачається з матеріалів справи, внаслідок неналежного виконання відповідачем свого обов`язку щодо сплати витрат на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, у відповідача утворилась заборгованість. Згідно з розрахунком, наданим позивачем, заборгованість відповідача за період з 01 липня 2020 року по 31 жовтня 2022 року зі сплати внесків на утримання будинку та прибудинкової території становить 9668,80 грн (а.с.6).

Матеріали справи не містять даних на спростування розрахунку заборгованості.

При цьому, колегія суддів зауважує, що розрахунок заборгованості зроблений позивачем відповідно до рішення загальних зборів ОСББ «Соборний 96», який оформлений протоколом № 4 від 23 вересня 2022 року, яким затверджені розмір щомісячного внеску співвласників на утримання будинку та прибудинкової території для співвласників будинку АДРЕСА_1 на рівні 6,00 грн за квадратний метр загальної площі житлових та нежитлових приміщень з 01.06.2020 року.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що між ОСОБА_1 та ОСББ «Соборний 96» виникли правовідносини з приводу виконання статутних обов`язків та виконання рішень загальних зборів ОСББ «Соборний 96».

Враховуючи те, що рішення загальних зборів ОСББ «Соборний 96» від 23 вересня 2022 року, яке оформлено протоколом № 4, яким затверджено розмір щомісячного внеску співвласників на утримання будинку та прибудинкової території незаконним в судовому порядку не визнавалось, тобто, це рішення є чинним і відповідач як співвласник спільного майна ОСББ зобов`язаний його виконувати, тому доводи апеляційної скарги про недоведеність вимог позову про стягнення заборгованості по сплаті послуг з утримання будинку і прибудинкової території за спірний період, не заслуговують на увагу.

Інші наведені в апеляційній скарзі доводи фактично зводяться до переоцінки доказів та незгоди позивача з висновками суду першої інстанції, а тому не дають підстав для висновку про неправильне застосування місцевим судом норм матеріального і процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (справа «Проніна проти України», № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Вагомих, достовірних та достатніх доводів, які б містили інформацію щодо предмета доказування і спростовували висновки суду першої інстанції та впливали на законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення, апеляційна скарга не містить.

При зазначених обставинах, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно й всебічно дослідив та надав оцінку обставинам по справі,надано належну оцінку зібраним у ній доказам, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, що їх регулює. Рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 07 грудня 2021 року ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстав для його скасуваннянемає.

Відповідно до ч. 13 ст. 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судове рішення без змін, тому підстав для нового розподілу судових витрат немає.

Керуючись ст.367,368,369,374,375,381-384, 390 ЦПК України, апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 18 березня 2024 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови,лише у випадку якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Повна постанова складена 20 вересня 2024 року.

Головуючий, суддя Суддя СуддяПодліянова Г.С. Бєлка В.Ю. Гончар М.С.