Рішення

від 12.09.2024 по справі 509/6282/23

ОВІДІОПОЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 509/6282/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 вересня 2024 рокуОвідіопольський районний суд Одеської області в складі:

судді Козирського Є.С.,

секретар Лисенко О.Д.,

за участю представника позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача ОСОБА_2 ,

представник третьої особи ОСОБА_3 ,

прокурора - Щаблевської О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт.Овідіополь цивільну справу за позовною заявою Міністерство оборони України до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , третя особа: Одеське квартирно-експлуатаційне управління, про скасування права власності на земельну ділянку, усунути перешкоди у користування земельної ділянки, -

ВСТАНОВИВ:

18 жовтня 2023 року представник позивача адвокат Єрмаков А.В. звернувся до суду з позовом до відповідачів, в якому просив суд скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відомості про реєстрацію права власності на земельну ділянку, площею 0,085 га (кадастровий номер 5123782000:02:004:3224), яка розташована по АДРЕСА_1 за ОСОБА_4 , яка була вчинена 19.08.2015 року (номер записів про право власності 10858053). Зобов`язати ОСОБА_6 усунути перешкоди у здійсненні Міністерством оборони України та Одеським квартирно-експлуатаційним управлінням права користування та розпорядження майном, а саме: земельною ділянкою площею 0,085 га з кадастровим номером 5123782000:02:004:3224, яка розташована по АДРЕСА_1 шляхом повернення з незаконного володіння ОСОБА_6 на користь держави в особі Міністерства оборони України та стягнути з відповідачів витрати по сплаті судового збору на користь Міністерства оборони України.

В обґрунтування позову зазначив, що частина земельної ділянки, яка знаходилася у користуванні Міністерства оборони України була незаконно вилучена з власності МО України та передана у приватну власність відповідачці ОСОБА_5 . Так, на підставі рішення Молодіжненської сільської ради громадянці ОСОБА_5 , видано державний акт серії ЯЖ №319451 на право власності на земельну ділянку площею 0,085 га, розташовану по АДРЕСА_1 . Згідно інформації з Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку ОСОБА_5 19.08.2015 року уклала договір дарування земельної ділянки з кадастровим номером 5123782000:02:004:3224 № 1989 з ОСОБА_4 . Таким чином, рішенням Молодіжненської сільської ради №1266-V від 09.09.2008 зазначена земельна ділянка площею 0,085 га виведена з державної власності та передана до приватної власності, змінено її цільове призначення із земель оборони на землі житлової та громадської забудови. 29.03.2019 року Овідіопольським районним судом Одеської області винесено рішення по справі №509/2655/17 яким позов заступника військового прокурора Одеського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, Квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеси до ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Концерн «Військторгсервіс» МО, Молодіжненська сільська рада Овідіопольського району Одеської області, про визнання не дійсним державного акту та зобов`язання вчинити певні дії - задоволено частково. Визнано недійсним Державний акт серія ЯЖ№319451 від 09.09.2008 року на право власності на земельну ділянку площею 0.085 га., цільове призначення для будівництва та обслуговування житлових будинків, господарських будівель та споруд (присадибні ділянки), яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , виданого на ім`я ОСОБА_5 . Під час розгляду справи Овідіопольським районним судом Одеської області встановлено, оскільки вилучення Молодіжненською сільською радою спірної земельної ділянки із земель оборони відбулось з порушенням ст.202,203 ЦК України, ст.ст.116ч.ч.1,6;120;141, ч. 3; 142ЗК України, ст.24, ч.3 ст.59ч.1Закону України «Про місцеве самоврядування»- вказана земельна ділянка, розташована за адресою: АДРЕСА_1 , незаконно надана у власність відповідачці ОСОБА_5 , у зв`язку з чим, Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ№319451 від 09.09.2008 року на право власності на земельну ділянку площею 0,085 га, з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , виданий на ім`я ОСОБА_5 на підставі рішення Молодіжненської сільської ради Овідіопольського району Одеської області № 1266-V від 09.09.2008 року підлягає визнанню недійсним. Відтак, з метою фактичного захисту прав та законних інтересів Міністерства оборони України та Одеського квартирно-експлуатаційного управління, виникла необхідність у скасуванні у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно реєстрації права власності ОСОБА_4 та усунення перешкод у здійснені Міністерством оборони України в особі Одеського квартирно-експлуатаційного управління права користування та розпорядження майном, а саме: земельною ділянкою площею 0,085 га з кадастровим номером 5123782000:02:004:3224, яка розташована по АДРЕСА_1 .

Представник відповідача ОСОБА_4 - адвокат Сафоніков А.П. надав суду відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити в задоволенні позову у зв`язку із необґрунтованістю та безпідставністю.

Представник третьої особи Одеського квартирно-експлуатаційного управління надала суду пояснення, в якому повністю підтримує позовні вимоги Міністерства оборони України та просить їх задовольнити в повному обсязі.

Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, вивчивши нормативно-правові акти, які регулюють спірні правовідносини, проаналізувавши і оцінивши докази в їх сукупності вважає, що позовні вимоги належить задовольнити з наступних підстав.

Відповідно до державного акту на право постійного користування землею серії Б №032344 квартирно-експлуатаційній частині Одеського району (далі - КЕЧ Одеського району, правонаступником якої став КЕВ м. Одеси, а на даний час відповідно до Директиви №Д-7/ДСК від 04.04.2023 юридичну особу «Квартирно-експлуатаційний відділ м. Одеса» переформовано на «Одеське квартирно-експлуатаційне управління») у 1986 році виконавчим комітетом Овідіопольської районної ради народних депутатів Одеської області була надана у постійне та безоплатне користування земельна ділянка, загальною площею 586,5 га, до складу якої увійшла земельна ділянка площею 296,8 га, розташована на території Молодіжненської сільської ради Овідіопольського району Одеської (далі Молодіжненська сільська рада) області правонаступником якої є Великодолинська селищна рада Одеського району Одеської області.

На частині вказаної земельної ділянки, за адресою: АДРЕСА_2 , розміщуються будівлі та споруди бази відпочинку, закріпленої за державним підприємством Міністерства оборони України "Оздоровчий комплекс "Ювілейний" (далі ДП МОУ «ОК «Ювілейний»), яке у подальшому відповідно до наказу Міністра оборони України від 25.07.2006 №454 було реорганізовано шляхом його приєднання до державного підприємства Міністерства оборони України "Управління торгівлі Південного оперативного командування", правонаступником якого на теперішній час є Концерн "Військторгсервіс" в особі філії "Одеське управління військової торгівлі".

На підставі наказу МОУ №324 від 20.10.2022 року майновий комплекс бази відпочинку «Ювілейна» 08.12.2022 року передано на баланс КЕВ м. Одеси.

Відтак, згідно зі ст.ст. 77, 78, 84 ЗК України, ст. 14 Закону України «Про Збройні Сили України», ст. ст. 1, 2 Закону України «Про використання земель оборони», вищевказані землі відносяться за формою власності до державної власності, за цільовим призначенням до земель оборони та перебувають на відповідному обліку в органах квартирно-експлуатаційної служби ЗС України.

Згідно з розпорядженням Овідіопольської районної державної адміністрації від 11.07.2003 №459 за державним підприємством Міністерства оборони України визнано право власності на будівлі та споруди «Оздоровчого комплексу «Ювілейний», що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 . На підставі вказаного розпорядження 14.07.2003 видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно «Оздоровчого комплексу «Ювілейний» (37 будівель та споруд).

20.03.2008 року Молодіжненською сільською радою (правонаступником якої на даний час є Великодолинська селищна рада Одеського району Одеської області, 7832, Одеська область, Овідіопольський район, смт. Великодолинське, вул. соборна, 1 корп. А, код ЄДР 04379410), прийнято рішення №1121-V «Про надання дозволу на підготовку технічної документації по складанню державних актів на право власності безкоштовно гр. України (згідно додатку) на земельні ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка) в с. Молодіжне, Овідіопольський район, Одеської області» (далі рішення №1121-V).

У подальшому, рішенням Молодіжненської сільської ради №1266-V від 09.09.2008: затверджено технічну документацію по складанню державних актів на право приватної власності на земельні ділянки, що передаються гр. України для будівництва та обслуговування жилих будинків, господарських будівель і споруд у с. Молодіжне (зокрема за адресою: АДРЕСА_1 ); передано земельні ділянки (загальною площею 1,53 га) безкоштовно у власність гр. України для будівництва та обслуговування жилих будинків, господарських будівель та споруд (присадибні ділянки) у с. Молодіжне (згідно додатку, зокрема громадянці ОСОБА_5 ); видано державні акти на право власності на землю.

Судом встановлено, що на підставі вищевказаного рішення Молодіжненської сільської ради громадянці ОСОБА_5 , видано державний акт серії ЯЖ №319451 на право власності на земельну ділянку площею 0,085 га, розташовану по АДРЕСА_1 .

Згідно інформації з Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку ОСОБА_5 19.08.2015 року уклала договір дарування земельної ділянки з кадастровим номером 5123782000:02:004:3224 № 1989 з ОСОБА_4 .

Отже, рішенням Молодіжненської сільської ради №1266-V від 09.09.2008 зазначена земельна ділянка площею 0,085 га виведена з державної власності та передана до приватної власності, змінено її цільове призначення із земель оборони на землі житлової та громадської забудови.

29.03.2019 року Овідіопольським районним судом Одеської області винесено рішення по справі №509/2655/17 яким позов заступника військового прокурора Одеського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, Квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеси до ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Концерн «Військторгсервіс» МО, Молодіжненська сільська рада Овідіопольського району Одеської області, про визнання не дійсним державного акту та зобов`язання вчинити певні дії - задоволено частково.

Визнано недійсним Державний акт серія ЯЖ№319451 від 09.09.2008 року на право власності на земельну ділянку площею 0.085 га., цільове призначення для будівництва та обслуговування житлових будинків, господарських будівель та споруд (присадибні ділянки), яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , виданого на ім`я ОСОБА_5 .

Під час розгляду справи Овідіопольським районним судом Одеської області встановлено, оскільки вилучення Молодіжненською сільською радою спірної земельної ділянки із земель оборони відбулось з порушенням ст.202,203 ЦК України, ст.ст.116ч.ч.1,6;120;141, ч. 3; 142ЗК України, ст.24, ч.3 ст.59ч.1Закону України «Про місцеве самоврядування»- вказана земельна ділянка, розташована за адресою: АДРЕСА_1 , незаконно надана у власність відповідачці ОСОБА_5 , у зв`язку з чим, Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ№319451 від 09.09.2008 року на право власності на земельну ділянку площею 0,085 га, з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , виданий на ім`я ОСОБА_5 на підставі рішення Молодіжненської сільської ради Овідіопольського району Одеської області № 1266-V від 09.09.2008 року підлягає визнанню недійсним.

Частиною 1 статті 116 ЗК України закріплено правову норму, відповідно до якої підставою набуття права власності або права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності є рішення органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, за умови, що такі рішення прийняті у межах їх повноважень та відповідно до закону.

Приписами ч. 3 ст. 78, ч. 1 ст. 84 ЗК України встановлено, що земля в Україні може перебувати у приватній, комунальній та державній власності, при цьому у державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності.

Крім того, у ст. 14 Закону України «Про Збройні Сили України» унормовано, що земля, закріплена за військовими частинами, військовими навчальними закладами, установами та організаціями Збройних Сил України, є державною власністю, належить їм на праві оперативного управління.

Частина 1 ст. 19 ЗК України містить положення щодо поділу земель України за цільовим призначенням на відповідні категорії, серед яких, зокрема, і землі оборони.

Відповідно до вимог ст. 77 ЗК України, ст. 1 Закону України «Про використання земель оборони» землями оборони визнаються землі, надані для розміщення і постійної діяльності військових частин, установ, військово-навчальних закладів, підприємств та організацій Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законодавства України. Згідно зі ст. 20 ЗК України земельні ділянки, що належать до земель оборони, використовуються виключно у відповідності до Закону України «Про використання земель оборони».

Суд зазначає, що ч. 5 ст. 116 ЗК України (у редакції, що діяла на той час) містила імперативну норму про те, що надання у користування земельної ділянки, що перебуває у користуванні, провадиться лише після вилучення (викупу) її в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Згідно з правовими нормами, що містяться у ч. 2 ст. 77, ч. 3 ст. 84 Земельного кодексу України, ст. 6 Закону України «Про розмежування земель державної та комунальної власності» (що діяв на момент видачі оскаржуваного державного акту), землі оборони перебувають у державній власності та не можуть передаватись у комунальну власність.

Таким чином, спірна земельна ділянка (за адресою: АДРЕСА_1 ) дотепер має бути віднесена за цільовим призначенням до земель оборони, за формою власності до державної власності.

Проте, приймаючи оскаржуване рішення Молодіжненською сільською радою не враховано правові норми ст. 142 ЗК України, відповідно до яких існує певний передбачений законодавством порядок припинення права постійного користування землями оборони, зокрема у зв`язку із добровільною відмовою від них землекористувача.

Окрім того, як з`ясував суду, ані Кабінет Міністрів України, який виконує функції власника, ані Міністерство оборони України, у якого земельна ділянка перебуває в оперативному управлінні, ані КЕВ м. Одеси (користувач земельної ділянки), відповідну згоду Молодіжненській сільській раді на припинення права користування земельними ділянками загальною площею 1,53 га, на яких розташовані об`єкти нерухомого майна «Оздоровчий комплекс «Ювілейний», згоду на її вилучення не надавали, жодної заяви про добровільну відмову від належного Міністерству оборони України права на вказану земельну ділянку сільській раді або вказаним громадянам не адресували.

Правову позицію щодо необхідності надання згоди Міністерством оборони України на вилучення земель оборони викладено у п. 4.2. «Узагальнення судової практики розгляду господарськими судами справ у спорах, пов`язаних із земельними правовідносинами», прийнятого Вищим господарським судом України від 1 січня 2010 року, де зазначено, що «з аналізу судової практики вбачається, що ВСУ та господарськими судами переважно підтримується правова позиція, згідно з якою необхідною умовою передачі земель оборони є згода на це Міністра оборони України».

З огляду на викладене та вимоги п. «в» ч. 4 ст. 84 ЗК України, зазначена земельна ділянка не могла бути передана з державної до земель приватної чи комунальної власності в силу її приналежності за цільовим призначенням до земель оборони. Держава є власником земель оборони за законом.

Таким чином, Молодіжненською сільською радою усупереч вимогам ч. 2 ст. 19 Конституції України, ч.ч. 1, 5 ст. 116, ст.ст. 120, 141, ч. 3 ст. 142 ЗК України, ч. 3 ст. 24, ч. 1 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування», п.п. 44, 45 Положення, прийнято оскаржуване рішення, чим грубо порушено порядок вилучення та передачі земель оборони іншому землекористувачу.

Відтак, оскільки вилучення Молодіжненською сільською радою спірної земельної ділянки із земель оборони відбулось з порушенням вищевказаних норм законодавства України, вказана земельна ділянка незаконно передана у власність громадянці ОСОБА_5 , а тому рішення Молодіжненської сільської ради №1266-V від 09.09.2008 року в частині, що стосується ОСОБА_5 , є незаконним. Тому її подальша реєстрація в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відомостей про реєстрацію права власності на земельну ділянку була також здійснена безпідставно.

Відповідно до ст. 317 ЦК України право володіння, користування та розпорядження своїм майном належить власнику цього майна. Статтею 319 цього Кодексу визначено, що лише власник має право вчиняти стосовно свого майна будь-які дії, які не суперечать закону, а ст. 321 ЦК України визначено непорушність права власності. Крім того, відповідно до ст. 386 ЦК України власник має право на захист права власності.

Згідно зі ст. 373 ЦК України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю (земельну ділянку) набувається і здійснюється відповідно до закону. Власник земельної ділянки має право використовувати її на свій розсуд відповідно до її цільового призначення. Власник земельної ділянки може використовувати на свій розсуд все, що знаходиться над і під поверхнею цієї ділянки, якщо інше не встановлено законом та якщо це не порушує прав інших осіб.

Стаття 393 ЦК України передбачає, що правовий акт органу державної влади, або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом недійсним та скасовується.

Власник майна, права якого порушені внаслідок видання правового акту органом державної влади, або органом місцевого самоврядування, має право вимагати відновлення того становища, яке існувало до видання цього акту. У разі неможливості відновлення попереднього становища власник має право на відшкодування майнової та моральної шкоди.

Згідно ст.328ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема, із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно з ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджатися своїм майном.

Особливістю подання позову в порядку ст. 391 ЦК України є те, що позивачем негаторного позову може бути власник або титульний володілець, у якого знаходиться річ і щодо якої відповідач ускладнює здійснення повноважень користування або розпорядження, а відповідачем - лише та особа, яка перешкоджає позивачеві у здійсненні його законного права користування чи розпорядження річчю.

Предмет негаторного позову становить вимога володіючого майном власника до третіх осіб про усунення порушень його права власності, що перешкоджають йому належним чином користуватися, розпоряджатися цим майном тим чи іншим способом.

Підставою негаторного позову слугують посилання позивача на належне йому право користування і розпорядження майном та факти, які підтверджують "дії відповідача у створенні позивачу перешкод щодо здійснення цих правомочностей. При цьому поняття перешкод у реалізації прав користування і розпорядження є загальним поняттям і може включати не лише фактичну відсутність доступу до майна та можливості використати його, а й будь-які інші неправомірні дії порушника прав, а також рішення органів державної влади чи місцевого самоврядування, договори, інші правочини, у зв`язку з якими розпорядження і користування майном ускладнене або повністю унеможливлене.

У постановах Великої Палати Верховного Суду від 12.06.2019 у справі № 487/10128/14 та від 15.09.2020 у справі № 469/1044/17 вказані можливі способи усунення таких порушень, яких може вимагати законний власник, а саме шляхом оспорення відповідних рішень органів державної влади чи органів місцевого самоврядування, договорів або інші правочинів, а також вимагаючи повернути майно.

Крім того, у постанові Верховного Суду від 20.10.2020 у справі №910/13356/17 суд виклав висновок про те, що способом захисту у негаторних правовідносинах є вимога, яка забезпечить законному володільцю реальну можливість користуватися і розпоряджатися майном тим чи іншим способом (зобов`язання повернути або звільнити майно, виселення, знесення, накладення заборони на вчинення щодо майна неправомірних дій тощо).

ОСОБА_4 чинить перешкоди у користуванні земельною ділянкою (кадастровий номер 5123782000:02:004:3224) державою в особі МОУ та Одеського квартирно-експлуатаційного управління, оскільки вважає, що спірне нерухоме майно належить йому, а це перешкоджає користуватися та розпоряджатися цим майном Позивачу.

Аналогічної правової позиції щодо усунення перешкод у користуванні нерухомим майном підтримуються Верховний Суд у справі № 914/814/16 (постанова від 25.04.2019) та у справі № 359/3373/16 (постанова від 23.11.2021).

Так, за наслідками розгляду справи № 914/814/16 за позовом заступника військового прокурора Львівського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, Квартирно-експлуатаційного відділу м. Львова до Товариства військових мисливців та рибалок Західного регіону України про усунення перешкод у користуванні майном Верховний Суд зробив обґрунтований висновок про те, що «… відповідач чинить перешкоди у користуванні таким майном державою в особі Міністерства оборони України в особі Квартирно-експлуатаційного відділу м. Львова, оскільки вважає, що спірне майно належить йому».

Враховуючи те, що землі оборони - це землі з особливим статусом, спірні правовідносини є подібними тим, які розглядалися під час винесення Постанови Верховного Суду у справі №359/3373/16 від 23.11.2021.

Таким чином, рішенням Молодіжненської сільської ради Овідіопольського району Одеської області № 1266-V від 09.09.2008 зазначена земельна ділянка площею 0,085 га незаконно виведена з державної власності та передана до приватної власності, змінено її цільове призначення з земель оборони на землі житлової та громадської забудови, не зважаючи на те, що ані Кабінет Міністрів України, ані Міністерство оборони України, відповідну згоду на припинення права користування вищевказаними земельними ділянками, на яких розташовані об`єкти нерухомого майна «Оздоровчий комплекс «Ювілейний», її вилучення на користь Молодіжненської сільської ради Овідіопольського району Одеської області не надавали.

З урахуванням правової позиції викладеної Великою Палатою Верховного Суду в постанові по справі № 554/10517/16-ц від 20.06.2023 року відсутня необхідність у скасуванні рішення ХХІ сесії V скликання Молодіжненської сільської ради Овідіопольського району Одеської області № 1266-V від 09.09.2008.

Отже, ефективним способом захисту та відновлення порушених прав та інтересів держави в особі Міністерства оборони України та Одеського квартирно-експлуатаційного управління, забезпечення реальної та безперешкодної можливості їм реалізувати усі правомочності власника спірної земельної ділянки, є усунення перешкод у користуванні ним шляхом повернення земельної ділянки з незаконного володіння ОСОБА_4 на користь держави в особі Міністерства оборони України.

При таких обставинах суд вважає, що позовні вимоги Міністерства оборони України є законними, обґрунтованими, та такими, що підтверджуються наявними матеріалами справи, а тому підлягають задоволенню.

Що стосується заяви відповідача, про відмову у задоволенні позову з підстав пропуску позивачем строку позовної давності, вона задоволенню не підлягає, з огляду на наступне.

Відповідно до положень ст.ст.256,257 ЦК Українипозовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Частиною третьоюстатті 267 ЦК Українипередбачено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Положеннями частини першоїстатті 261 ЦК Україниунормовано, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатись про порушення свого права або про особу, яка його порушила. Водночас, строки позовної давності не поширюються на позовну вимогу про усунення перешкод у користуванні майном.

Обґрунтованість такого висновку підтверджено правовими позиціями, що містяться у постановах Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі № 469/1044/17, від 17.05.2018 у справі № 910/1527/17, від 19.03.2021 у справі № 456/2285/18 та від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16.

Так, за результатами розгляду справи № 469/1044/17 Велика Палата Верховного Суду зробила правовий висновок про те, що позовна давність не поширюється на вимоги про визнання незаконним та скасування рішень органу державної влади чи місцевого самоврядування та про усунення перешкод у користуванні земельної ділянкою. Крім того, Верховний Суд, розглянувши справу № 456/2285/18 зробив обґрунтований висновок про те, що «… позовна давність до вимог про усунення перешкод у користуванні майном не застосовується, оскільки таке правопорушення є триваючим у часі, отже, позов може бути поданий до дати, доки існує саме правопорушення».

Також, за наслідками розгляду справи № 910/11527/17 Верховний Суд зазначив, що «... за змістом статей 268, 391 ЦК України позовна давність не може поширюватися на вимоги про усунення перешкод у здійсненні власником права користування та розпоряджання своїм майном, оскільки в такому разі йдеться про так зване триваюче правопорушення, а тому власник може пред`явити такий позов у будь-який чає незалежно від того, коли почалося порушення його прав».

Аналогічний правовий висновок висловила Велика Палата Верховного Суду в постанові по справі № 554/10517/16-ц від 20.06.2023 року, «…Передаючи справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, колегія суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду висловила думку, що за обставин цієї справи вимогу про витребування земельної ділянки природно-заповідного фонду слід розглядати як негаторний, а не віндикаційний позов. Відповідно такий позов можна заявити впродовж всього часу тривання порушення прав законного володільця такої ділянки» також Велика Палата Верховного Суду зазначила, що «…зайняття фізичними та юридичними особами земельних ділянок природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, не пов`язане із позбавленням власника цих ділянок володіння ними. Вказане стосується і тих випадків, коли право приватної власності на земельні ділянки природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення було зареєстровано на підставі неправомірних рішень про передачу таких земель у власність фізичних чи юридичних осіб. Такі рішення не створюють ті юридичні наслідки, на які вони спрямовані. Вимогу про усунення перешкод державі чи відповідній територіальній громаді у користуванні чи розпорядженні такими земельними ділянкамиможна заявити впродовж усього часу, поки триває відповідне порушення».

Спірна земельна ділянка знаходиться у прибережній захисній смузі вздовж узбережжя Чорного моря, в межах бази відпочинку «Юбілейна», а тому також має спеціальний статус не тільки земель оборони, а й земель рекреації і оздоровчого призначення (ст. ст. 47,50 ЗКУ).

Відповідно до статті 14 Закону України «Про Збройні Сили України», земля, води, інші природні ресурси, а також майно, закріплені за військовими частинами, військовими навчальними закладами, установами та організаціями Збройних Сил України, є державною власністю, належать їм на праві оперативного управління.

З урахування вказаної судової практики строки позовної давності на спірні правовідносини не поширюються.

Таким чином, з огляду на викладене, суд вважає, що позов подано в межах встановленого законом строку для захисту порушеного права власності держави на спірну земельну ділянку.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно зі статтями 12,13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.

Відповідно дост. 264 ЦПК Українипід час ухвалення рішення суд вирішує, у тому числі, питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.

Згідно зіст. 141 ЦПК України,судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При зверненні до суду позивачем було сплачено судовий збір у розмірі5368,00 гривень, які підлягають стягненню з відповідачів на користь позивача.

Керуючисьст.ст. 259, 263-265, 315-319 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Міністерство оборони України до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , третя особа: Одеське квартирно-експлуатаційне управління, про скасування права власності на земельну ділянку, усунути перешкоди у користування земельної ділянки - задовольнити.

Скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відомості про реєстрацію права власності на земельну ділянку, площею 0,085 га (кадастровий номер 5123782000:02:004:3224), яка розташована по АДРЕСА_1 за ОСОБА_4 , яка була вчинена 19.08.2015 року (номер записів про право власності 10858053).

Зобов`язати ОСОБА_6 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) усунути перешкоди у здійсненні Міністерством оборони України та Одеським квартирно-експлуатаційним управлінням права користування та розпорядження майном, а саме: земельною ділянкою площею 0,085 га з кадастровим номером 5123782000:02:004:3224, яка розташована по АДРЕСА_1 , шляхом повернення з незаконного володіння ОСОБА_6 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь держави в особі Міністерства оборони України (код ЄДРПОУ 00034022).

Стягнути з ОСОБА_4 (РНОКПП: НОМЕР_1 ), ОСОБА_5 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) на користь Міністерства оборони України (код ЄДРПОУ 00034022) витрати по сплаті судового збору в розмірі 5368,00 гривень, тобто по 2684,00 гривень з кожного.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку, шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня проголошення рішення.

У випадку, якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складений 20.09.2024 року.

Суддя: Є. С. Козирський