Ухвала

від 18.09.2024 по справі 522/10094/24

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа №522/10094/24

Провадження №1-кп/522/2895/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2024 року Місто Одеса

Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді - ОСОБА_1 ,

суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3

за участю секретаря - ОСОБА_4

розглянувши у підготовчому судовому засіданні обвинувальний у кримінальному провадженні №62023150020000066 від 31.01.2023 року заобвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Соликамськ, Пермської області, російської федерації, громадянина російської федерації, осетинця за національністю, з середньою освітою, не одруженого, тимчасово не працюючого, офіційно не працевлаштованого, без постійного місця реєстрації та фактичного місця проживання (безхатька), раніше не судимого, обвинуваченого у вчиненні за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурор - ОСОБА_6

захисник - ОСОБА_7

обвинувачений - ОСОБА_5

перекладач- ОСОБА_8

УСТАНОВИВ:

Приморським районним судом м.Одеси здійснюється судовий розгляд у кримінальному провадженні №62023150020000066 від 31.01.2023 року стосовно ОСОБА_5 , обвинуваченого у скоєні злочину, передбаченого ч.1 ст.115 КК України.

Прокурор в судовому засіданні заявив клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_5 , посилаючись на наступне.

ОСОБА_5 ,обвинувачується увчиненні особливотяжкого кримінальногоправопорушення, яке карається позбавленням волі на строк від десяти до п`ятнадцяти років або довічним позбавленням волі, не одружений, утриманців не має, офіційно не працевлаштований, постійне проживання на території України в нього відсутнє, тому міцні соціальні зв`язки у нього відсутні, крім того, після скоєння кримінального правопорушення останній з місця скоєння кримінального правопорушення зник, тому він може мати намір уникнути кримінальної відповідальності, а також не прибути до суду за судовим викликом. Тобто встановлена наявність ризику, передбаченого п.1 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Крім того, існує ризик передбачений п.3 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме ОСОБА_5 , може незаконно впливати на свідків та експертів у цьому ж кримінальному провадженні,

Крім цього, існує ризик, передбачений п.п. 4, 5 ч.1 ст.177 КПК України, тобто ОСОБА_5 , може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинити інше кримінальне правопорушення, так як він офіційно не працевлаштований та засоби його існування не відомі.

Захисник та обвинувачений заперечували проти задоволення клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу, посилаючись на його необґрунтованість та невідповідність вимогам КПКУ.

Суд, заслухавши думки учасників судового розгляду, приходить до висновку, що строк тримання обвинуваченого під вартою необхідно продовжити, виходячи з наступного. У частині першій статті 183 КПК України визначено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України. До цих ризиків належать такі спроби підозрюваного, обвинуваченого: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому особа підозрюється, обвинувачується.

Частиною 3 ст. 199 КПК України передбачено, що суд при продовженні строку тримання під вартою враховує обставини, які свідчать про те що заявлені ризики не зменшилися або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання під вартою.

Відповідно до ч.5 ст. 9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини. Відповідно до практики ЄСПЛ, при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов`язково має бути розглянуто можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів, передбачених законом (правова позиція, викладена у п.80 рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України»). Крім того, суд враховує положення ст.5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

Як вбачається із матеріалів справи, ОСОБА_5 інкримінується вчинення особливо-тяжкого злочину, який карається лише позбавленням волі на строк до п`ятнадцяти років.

ОСОБА_5 уродженець м.Соликамськ, Пермської області, російської федерації, громадянин російської федерації, осетинець, з середньою освітою, не одружений, офіційно не працевлаштований, без постійного місця реєстрації та фактичного місця проживання (безхатька), раніше не судимого.

Тяжкість покарання, яке загрожує обвинуваченому, свідчить про наявність ризику переховування ОСОБА_5 від суду.

Поведінка обвинуваченого під час інкримінованого злочину, вказує на наявність ризику продовження інкримінованого кримінального правопорушення, у разі застосування більш м`якого запобіжного заходу, не пов`язаного із позбавленням волі.

Зазначені обставини щодо особи обвинуваченого та тяжкість покарання, яке йому загрожує у разі визнання винуватим, поведінка під час інкримінованого злочину, дає підстави вважати, що запобігти вказаним ризикам шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів неможливо.

Ризики, передбачені ст.177 КПК України, які біли враховані під час обрання обвинуваченому запобіжного заходу, не зменшилися та продовжують існувати, що є підставою для продовження строку тримання обвинуваченого під вартою.

Застосування до обвинуваченого більш м`яких запобіжних заходів неможливе, зважаючи на вказані ризики, особу обвинуваченого та характер злочину, у якому він обвинувачується. Більш м`які запобіжні заходи не здатні запобігти наявним у кримінальному провадженні ризикам, забезпечити належну поведінку обвинуваченого та виконання ним своїх процесуальних обов`язків.

Згідно з вимогами ч.4 ст.183 КПК України, враховуючи, що обвинуваченому інкримінується вчинення злочину з застосуванням насильства, суд не визначає розміру застави у вказаному кримінальному провадженні.

Обставин, передбачених ч.2 ст.183 КПК України, які є перешкодою для продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не встановлено.

Тому строк тримання під вартою обвинуваченого необхідно продовжити. Керуючись Гл.18, ст.ст. 314-316, 291, 342-376 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В

Клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу задовольнити.

Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_5 , в ДУ «Одеський слідчий ізолятор» терміном на 60 діб» до 17.11.2024 включно, без визначення розміру застави.

Ухвала про продовження строку тримання під вартою може бути оскаржена протягом п`яти днів до Одеського апеляційного суду.

Головуючий: ОСОБА_9

Суддя: ОСОБА_10

Суддя: ОСОБА_11

18.09.2024