Ухвала

від 16.09.2024 по справі 686/11170/18

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 686/11170/18

Провадження № 8/686/12/24

УХВАЛА

16 вересня 2024 року Хмельницький міськрайонний суд

Хмельницької області

в складі:головуючої судді Козак О.В.,

при секретарі Кошельник Ю.С.,

за участі: представника заявника ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Хмельницького справу за заявою ОСОБА_2 про перегляд рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 05.04.2019 року в справі №686/11170/18 за нововиявленими обставинами,

встановив:

Рішенням Хмельницього міськрайонного суду Хмельницької області від 05.04.2019 року у справі №686/11170/18 задоволено позов ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , Управління комунального майна Хмельницької міської ради, Публічного акціонерного товариства «Проскурів» про визнання недійсним та скасування розпорядження органу приватизації, свідоцтва на право власності на нерухоме майно. Вказаним рішенням суду: визнано недійсним з дати прийняття та скасувано розпорядження Управління комунального майна Хмельницької міської ради №6599 від 08.11.2016 року про приватизацію та передачу у приватну власність ОСОБА_4 квартири АДРЕСА_1 ; визнано недійсним з дати видачі та скасувано свідоцтво про право власності на квартиру АДРЕСА_1 , видане 08.11.2016 року Управлінням комунального майна Хмельницької міської ради ОСОБА_4 .

В серпні 2024 року представник ОСОБА_2 - ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою про перегляд рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 05.04.2019 року в справі №686/11170/18 за нововиявленими обставинами.

У своїй заяві представник ОСОБА_2 - ОСОБА_1 посилається на те, що 05.12.2023р. ОСОБА_4 склав заповіт, яким заповів ОСОБА_2 (заявнику) квартиру АДРЕСА_1 . ОСОБА_4 18.01.2024 - помер про що здійснено реєстрацію спадкової справи за №719977274 приватним нотаріусом Грица Л.М. Отже, враховуючи, що ОСОБА_2 є сподкоємцем за заповітом квартири, яка належала ОСОБА_4 , та відповідно є належним заявником про перегляд рішення суду за нововиявлепими обставинами (яким скасовано свідоцтво про право власності на квартиру АДРЕСА_1 , яку йому заповів ОСОБА_5 ), оскільки порушенні його права на спадкування.

Зокрема, зазначили, що підставою для ухвалення рішення Хмельницького міськрайопного суду від 05.04.2019 у справі №686/11170/18 (яке підлягає перегляду за нововиявлепими обставинами) стало - рішення Апеляційного суду Хмельницької області від 31.05.2017 року в справі №686/7661/16-ц про що зазначено в рішенні, а саме: «Рішенням Апеляційного суду Хмельницької області від 31.05.2017 року в справі №686/7661/16-ц задоволено позов та виселено ОСОБА_6 з квартири АДРЕСА_1 . Вказаним рішенням, окрім вищевказаних обставин, було встановлено, що у 2010 році ОСОБА_7 вселилася у квартиру з дозволу ОСОБА_4 , 20 травня 2010 року вони зареєстрували шлюб, а 28 лютого 2014 року ОСОБА_8 зареєструвала своє місце проживання у квартирі.

12 травня 2014 року АФ «Проскурів» і ОСОБА_7 уклали договір оренди житлового приміщення, за умовами якого АФ «Проскурів» передала останній у користування квартиру строком на 5 років. У період з березня до вересня 2016 року ОСОБА_3 змінила замки на вхідних дверях квартири та не допускає ОСОБА_4 , ОСОБА_6 до неї.

Після того, як ОСОБА_9 та ОСОБА_4 переслали бути членами сім`ї, остання продовжує проживати в квартирі, отже, вона має такі ж права і обов`язки, як наймач і члени його сім`ї.

Докази у справі достовірно вказують на те, що у 2010 році ОСОБА_4 вселив у квартиру свою дружину, ОСОБА_6 , без письмової згоди ОСОБА_3 , при цьому ОСОБА_6 до 12 лютого 2014 року зберігала за собою право користування житловим будинком по АДРЕСА_2 .

За таких обставин ОСОБА_6 не набула в установленому законом порядку права користування квартирою. У зв`язку з чим, на думку апеляційного суду, вона підлягає виселенню з квартири.

Відповідно до ч.4 ст.82 ЦІІК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

З наведеного вище також вбачається, що спірна квартира надавалась на сім`ю ОСОБА_9 та ОСОБА_4 , на час звернення ОСОБА_4 , з заявою до керівника органу приватизації, була зареєстрована у вказаній квартирі. Та як було встановлено рішенням Апеляційного суду Хмельницької області від 31.05.2017року в справі № 686/7661/16-ц, після того, як ОСОБА_4 та ОСОБА_3 перестійні бути членами сім`ї, остання продовжує проживати в квартирі, а отже, вона має такі ж права і обов`язки, як наймач і члени його сім 'ї.

Не зважаючи на вказане, відповідач ОСОБА_4 подав до органу приватизації довідку про склад сім`ї, без зазначення в ній позивачки ОСОБА_9 , чим порушив її право на приватизацію вказаної квартири.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_9 слід задоволити.

Проте, зазначають, що рішення Апеляційного суду Хмельницької області від 31.05.2017 року в справі №686/7661/16-ц, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, (яке підлягає перегляду), скасовано.

Зокрема, постановою Верховного Суду від 16 жовтня 2019року, справа №686/7661/16-ц, касаційну скаргу ОСОБА_4 задовольнив частково. Рішення Апеляційного суду Хмельницької області від 31 травня 2017 року скасував та справу передав на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Також, Верховний Суд в своїй постанові зазначив «Частинами першою і третьою статті 47 Конституції України визначено, що кожен має право на житло. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.

З матеріалів справи вбачається, що сторони користувалися квартирою на умовах договору найму жилого приміщення, укладеного між колгоспом «Комунар» і ОСОБА_4 , отже, останній є наймачем квартири, а ОСОБА_3 проживала в ній як член сім`ї наймача.

Посилання ОСОБА_3 на те, що наймачем жилого приміщення є саме вона, не відповідають фактичним обставинам справи.

Досліджені судами докази у справі достовірно вказують на те, що у 2010 ропі ОСОБА_4 вселив у квартиру свою дружину ОСОБА_6 12 травня 2014 року між агрофірмою «Проскурів» і ОСОБА_6 укладено договір оренди житлового приміщення, згідно з яким агрофірма передала останній у користування квартиру строком на 5 років.

Отже, виселення ОСОБА_3 з найманого ОСОБА_4 житла порушує його право на повагу до свого приватного і сімейного життя, гарантоване статтею 8 Конвенції.

Таким чином, наведені в касаційній скарзі доводи дають підстави для висновку, що оскаржуване рішення апеляційного суду ухвалене без урахування зазначених висновків.».

Постановою Хмельницького апеляційного суду від 19.02.2020 у справі №686/7661/16-ц Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишено без задоволення.

Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 12 квітня 2017 року залишити без змін.

Зокрема Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 12 квітня 2017 року у первісному позові відмовлено. Зустрічний позов задоволено.

Зобов`язано ОСОБА_3 не чинити перешкоду у користуванні ОСОБА_4 та ОСОБА_6 квартирою та видати їм дублікат ключів від вхідних дверей.

Отже, рішення від 05.04.2019 у справі №686/11170/18 (яке просять переглянути за нововиявленими обставинами) прийняте про задоволення позовних вимог, яким скасовано свідоцтво про право власності на квартиру ОСОБА_4 з підстав, що спірна квартира надавалась на сім`ю ОСОБА_3 (тобто рішенням суду (яке було скасовано) визначено її наймачем квартири). ОСОБА_3 на час звернення ОСОБА_4 з заявою до керівника органу приватизації, була зареєстрована у вказаній квартирі. Та як було встановлено рішенням Апеляційного суду Хмельницької області від 31.05.2017 року в справі № 686/7661/16-ц, після того, як ОСОБА_4 та ОСОБА_3 перестали бути членами сім`ї, остання продовжує проживати в квартирі, а отже, вона має такі ж права і обов`язки, як наймач і члени його сім`ї.

Не зважаючи на вказане, відповідач ОСОБА_4 подав до органу приватизації довідку про склад сім`ї, без зазначення в ній позивачки ОСОБА_3 , чим порушив її право на приватизацію вказаної квартири.

Ці обставини були враховані судом, на підставі рішення суду, яке було скасоване та спростоване, про що зазначалося вище.

Отже, просять суд скасувати рішення суду з цих підстав та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог, оскільки, ОСОБА_4 подав до органу приватизації довідку про склад сім`ї правильно не вказавши ОСОБА_3 , оскільки та обставина, що ОСОБА_3 є наймачем жилого приміщення не відповідає фактичним обставинам справи, про що зазначив ВС у постанові у межах даної справи.

Крім цього, що в матеріалах справи не містяться доказів, на підтвердження права її на приватизацію спірної квартири, ОСОБА_3 протягом тривалого часу з 2019 року по даний час не змогла реалізувати нею наведене та приватизувати спірну квартиру. Враховуючи, що ОСОБА_3 була приписана у вказаній квартирі, проте вона не була членом сім`ї наймача - ОСОБА_4 , а лише квартирантка.

З врахуванням наведеного, положень ст.ст.423-426 ЦПК України, заявник просить: рішення Хмельницького міськрайонного суду від 05.04.2019 у справі №686/11170/18 скасувати; ухвали нове рішення, яким у задоволені позову у справі №686/11170/18 відмовити в повному обсязі.

В судовому засіданні представник заявника вимоги заяви підтримала, просила задоволити з підстав вказаних у заяві.

Інші учасники процесу в судове засідання не з`явились, повідомлялись про час та місце розгляду справи у встановленому законом порядку.

Заслухавши пояснення представника заявника, дослідивши матеріали справи, суд дійшов таких висновків.

Згідно пункту 3 частини першої статті 424 ЦПК України заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами може бути подано з підстави, визначеної пунктом 3 частини другої статті 423 цього Кодексу, - учасниками справи протягом тридцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням, яким скасовано судове рішення, що стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду.

Згідно із частиною першою статті 423 ЦПК України рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.

Відповідно до пункту 3 частини другої статті 423 ЦПК України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.

Не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом (ч.4 ст.423 ЦПК України).

Отже, нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин.

У пункті 9 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 4 «Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв`язку з нововиявленими обставинами» роз`яснено, що скасування судового рішення (пункт 3 частини другої статті 361 ЦПК) може бути визнано нововиявленою обставиною лише в тому випадку, коли суд обґрунтував ухвалене судове рішення скасованим (воно було підставою для ухвалення такого судового рішення) або виходив із нього, хоча прямо й не посилався на нього на підтвердження наявності вказаних обставин, а також якщо наслідком скасування судового рішення є інше за змістом вирішення спору.

Підставою скасування судового рішення може бути лише ухвалене судом судове рішення, а не рішення третейського суду або іншого державного органу.

Вирішуючи питання про скасування судового рішення із зазначених підстав, суди мають виходити з преюдиційного зв`язку судових рішень, зокрема, із того, що між рішеннями має існувати матеріально-правовий зв`язок, факти, встановлені в одній із справ, мають значення для іншої справи.

В судовому засіданні встановлено, що 05.12.2023р. ОСОБА_4 склав заповіт, яким заповів ОСОБА_2 (заявнику) квартиру АДРЕСА_1 . ОСОБА_4 18.01.2024 - помер і 09.02.2024р. здійснено реєстрацію спадкової справи за №71977274 приватним нотаріусом Грицою Л.М.

Рішенням Хмельницього міськрайонного суду Хмельницької області від 05.04.2019 року у справі №686/11170/18 задоволено позов ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , Управління комунального майна Хмельницької міської ради, Публічного акціонерного товариства «Проскурів» про визнання недійсним та скасування розпорядження органу приватизації, свідоцтва на право власності на нерухоме майно. Вказаним рішенням суду: визнано недійсним з дати прийняття та скасувано розпорядження Управління комунального майна Хмельницької міської ради №6599 від 08.11.2016 року про приватизацію та передачу у приватну власність ОСОБА_4 квартири АДРЕСА_1 ; визнано недійсним з дати видачі та скасувано свідоцтво про право власності на квартиру АДРЕСА_1 , видане 08.11.2016 року Управлінням комунального майна Хмельницької міської ради ОСОБА_4 .

Згідно вказаного рішення суду, судом було встановлено, що рішенням Апеляційного суду Хмельницької області від 11.06.2014 року в справі №2/686/1117/14 задоволено позов ОСОБА_3 та вселено її у квартиру АДРЕСА_1 . Зобов`язано ОСОБА_4 не чинити перешкод ОСОБА_3 у користуванні квартирою АДРЕСА_1 , а саме надати їй доступ до квартири та ключі від вхідних дверей.

Вказаним рішенням суду було встановлено, що з 1981 року ОСОБА_4 і ОСОБА_3 перебували в зареєстрованому шлюбі, який на даний час розірвано.

З 8 червня 1990 року до 1 березня 1997 року ОСОБА_4 працював водієм у колгоспі «Комунар», повним правонаступником якого є АФ «Проскурів».

Рішенням виконавчого комітету Хмельницької районної ради Хмельницької області від 29 грудня 1990 року № 139 затверджено акт державної приймальної комісії по прийняттю в експлуатацію 48-квартирного житлового будинку з вбудовано-прибудованим магазином по АДРЕСА_3 , забудовником якого виступив колгосп « ОСОБА_10 ».

Згідно рішення правління колгоспу «Комунар» від 31 грудня 1990 року № 13, погодженого рішенням профспілкового комітету колгоспу від 10 січня 1991 року № 1, ОСОБА_4 на сім`ю надано квартиру. 4 червня 1991 року колгосп «Комунар» і ОСОБА_4 уклали договір найму квартири, до якої на правах члена сім`ї наймача вселилася ОСОБА_3 . За вказаною адресою зареєстровано місце проживання позивачки, яка іншого житла не має.

У період з 4 грудня 2007 року до 15 квітня 2010 року ОСОБА_3 утримувалася під вартою в Хмельницькому слідчому ізоляторі. Після звільнення позивачки ОСОБА_4 не допускає її до квартири, змінивши замки на вхідних дверях.

Рішенням Апеляційного суду Хмельницької області від 31.05.2017 року в справі № 686/7661/16-ц частково задоволено позов ОСОБА_3 та виселено ОСОБА_6 з квартири АДРЕСА_1 . Вказаним рішенням, окрім вищевказаних обставин, було встановлено, що у 2010 році ОСОБА_6 вселилася у квартиру з дозволу ОСОБА_4 , 20 травня 2010 року вони зареєстрували шлюб, а 28 лютого 2014 року ОСОБА_6 зареєструвала своє місце проживання у квартирі.

12 травня 2014 року АФ «Проскурів» і ОСОБА_6 уклали договір оренди житлового приміщення, за умовами якого АФ «Проскурів» передала останній у користування квартиру строком на 5 років.

У період з березня до вересня 2016 року ОСОБА_3 змінила замки на вхідних дверях квартири та не допускає ОСОБА_4 , ОСОБА_6 до неї.

Після того, як ОСОБА_4 і ОСОБА_3 перестали бути членами сім`ї, остання продовжує проживати в квартирі, отже, вона має такі ж права і обов`язки, як наймач і члени його сім`ї.

Докази у справі достовірно вказують на те, що у 2010 році ОСОБА_4 вселив у квартиру свою дружину, ОСОБА_6 , без письмової згоди ОСОБА_3 , при цьому ОСОБА_6 до 12 лютого 2014 року зберігала за собою право користування житловим будинком по АДРЕСА_2 . За таких обставин ОСОБА_6 не набула в установленому законом порядку права користування квартирою. У зв`язку з чим, на думку апеляційного суду, вона підлягає виселенню з квартири.

Відповідно до ч.4 ст.82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 12 квітня 2017 року первинну позовну заяву ОСОБА_3 до ОСОБА_6 , ОСОБА_4 , агрофірми «Проскурів» про визнання договору оренди від 12.05.14р. недійсним та виселення ОСОБА_6 з квртири АДРЕСА_1 - залишено без задоволення.

Зустрічну позовну заяву задоволено. Зобов`язано ОСОБА_3 не чинити перешкод в користуванні квартирою АДРЕСА_1 ОСОБА_4 та ОСОБА_6 та видати їм дублікат ключів від вхідних дверей.

Рішенням Апеляційного суду Хмельницької області від 31 травня 2017 року рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 12 квітня 2017 року в частині відмови в первісному позові про виселення та в частині задоволення зустрічного позову ОСОБА_6 скасувано й ухвалити в цій частині вимог нове рішення.

Первісний позов ОСОБА_3 задоволено частково, ОСОБА_6 виселено з квартири АДРЕСА_1 .

У зустрічному позові ОСОБА_6 до ОСОБА_3 , Агрофірми «Проскурів» про усунення перешкод у користуванні квартирою АДРЕСА_1 , відмовлено. В решті рішення залишено без змін.

Постановою ВерховногоСуду від16жовтня 2019року Касаційну скаргу ОСОБА_4 задоволено частково. Рішення Апеляційного суду Хмельницької області від 31 травня 2017 року скасувано. Справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постановою Хмельницького апеляційного суду Хмельницької області від 19 лютого 2020 року рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 12 квітня 2017 року залишено без змін.

При цьому вказаними рішенняму судів встановлено, що з 1981 року ОСОБА_4 і ОСОБА_3 перебували у зареєстрованому шлюбі, який на даний час розірвано.

З 08 червня 1990 року до 01 березня 1997 року ОСОБА_4 працював водієм у колгоспі «Комунар», повним правонаступником якого є АФ «Проскурів».

Рішенням виконавчого комітету Хмельницької районної ради Хмельницької області від 29 грудня 1990 року № 139 затверджено акт державної приймальної комісії по прийняттю в експлуатацію 48-квартирного житлового будинку з вбудовано-прибудованим магазином по АДРЕСА_3 , забудовником якого виступив колгосп « ОСОБА_10 » (а.с. 133-136 т. 1).

Згідно з рішенням правління колгоспу «Комунар» від 31 грудня 1990 року № 13, погодженого рішенням профспілкового комітету колгоспу від 10 січня 1991 року № 1, ОСОБА_4 на сім`ю надано квартиру (а.с. 37-39, 46-47 т. 1). 04 червня 1991 року колгосп «Комунар» і ОСОБА_4 уклали договір найму квартири, до якої на правах члена сім`ї наймача вселилася ОСОБА_3 (а.с. 51 т. 1). За вказаною адресою зареєстровано їх місце проживання.

У період з 04 грудня 2007 року до 15 квітня 2010 року ОСОБА_3 утримувалася під вартою в Хмельницькому слідчому ізоляторі. Після її звільнення ОСОБА_4 не допускав ОСОБА_3 до квартири.

Рішенням Апеляційного суду Хмельницької області від 11 червня 2014 року ОСОБА_3 вселено у квартиру, зобов`язано ОСОБА_4 не чинити перешкод ОСОБА_3 у користуванні квартирою, а саме надати їй доступ до квартири та ключі від вхідних дверей (а.с. 9-11 т. 1). Це рішення виконано у березні 2016 року.

Разом із тим, у 2010 році ОСОБА_6 вселилася у квартиру з дозволу ОСОБА_4 , та 20 травня 2010 року вони зареєстрували шлюб, а 28 лютого 2014 року ОСОБА_6 зареєструвала своє місце проживання у квартирі (а.с. 92-93 т. 1).

12 травня 2014 року АФ «Проскурів» і ОСОБА_6 уклали договір оренди житлового приміщення, за умовами якого АФ «Проскурів» передала останній у користування квартиру строком на 5 років (а.с. 15 т. 1).

У період з березня до вересня 2016 року ОСОБА_3 змінила замки на вхідних дверях квартири та не допускає ОСОБА_4 , ОСОБА_6 до неї. 19.09.2016 ОСОБА_4 звертався до ПЗВП Хмельницького ВП ГУНП в Хмельницькій області із заявою про неправомірні дії ОСОБА_3 (а.с. 91 т. 1).

Отже, з наведеного вище слідує, що обставини встановлені у рішенні Апеляційного суду Хмельницької області від 31.05.2017 року в справі № 686/7661/16-ц на які посилався суд, як на встановленні рішенням суду та такі, що не підлягають доказуванню в справі №686/11170/18, були встановлені і при новому розгляді справи та вказані у постанові Хмельницького апеляційного суду від 19.02.2020року. Однак, апеляційним судом при новому розгляді справи вказаним обставинам було надано іншу правову оцінку.

При цьому слід зазначити, що між рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 05.04.2019 року в справі №686/11170/18 та рішеннями суду в справі № 686/7661/16-ц, відсутній матеріально-правовий зв`язок, факти, встановлені в одній із справ, не мають значення для іншої справи.

Інші доводи заявника зводяться до переоціки доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи.

Отже, заявником суду не надано і судом не здобуто конкретних доказів, які б давали правові підстави для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами відповідно до пункту 3 частини другої статті 423 ЦПК України.

Відповідно до частини третьої статті 429 ЦПК України за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд може: 1) відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі; 2) задовольнити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, скасувати відповідне судове рішення та ухвалити нове рішення чи змінити рішення; 3) скасувати судове рішення і закрити провадження у справі або залишити позов без розгляду.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що у задоволенні заяви заяви ОСОБА_2 про перегляд рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 05.04.2019 року в справі №686/11170/18 за нововиявленими обставинами, слід відмовити та залишити в силі рішення суду.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 260, 423, 424, 427, 429 ЦПК України, суд-

постановив:

Відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_2 про перегляд рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 05.04.2019 року в справі №686/11170/18 за нововиявленими обставинами.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Хмельницького апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Дата складання повного тексту ухвали суду 20.09.2024 року.

Суддя: