Рішення

від 11.09.2024 по справі 293/257/24

ЧЕРНЯХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 293/257/24

Провадження № 2/293/219/2024

11 вересня 2024 рокуселище Черняхів

Черняхівський районний суд Житомирської області в складі

головуючої судді Проценко Л.Й.,

за участю секретаря судового засідання Мудрик В.М.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача в режимі відео конференції ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Черняхів цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до територіальної громади села Окілок в особі Оліївської сільської ради Житомирського району Житомирської області, з участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - Приватне сільськогосподарське підприємство з орендними відносинами «Окілок» про визнання права на земельну частку (пай)

ВСТАНОВИВ:

І. СУТЬ ПОЗОВНОЇ ЗАЯВИ

19.02.2024 ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою до територіальної громади села Окілок в особі Оліївської сільської ради Житомирського району Житомирської області, за змістом якої просить визнати за нею право на земельну частку (пай), яка перебуває у колективній землі реформованого колективного сільськогосподарського підприємства «Заповіт Ілліча», розташованого в селі Окілок, Житомирського району Житомирської області без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості).

В обґрунтування позову позивач зазначає, що з 10.03.1986 по 14.01.2000 вона була працівником колгоспу «Заповіт Ілліча» у селі Окілок Черняхівського району Житомирської області. Архівними довідками КУ «Трудовий архів» підтверджено, що у період з 1966 по 1998 року ОСОБА_1 отримувала заробітну плату за відпрацьовані людинодні.

Однак, позивач не була включена до списків громадян Новопільської сільської ради, членів колишнього КСП «Заповіт Ілліча», яким надається право на виділення в натурі земельної частки (паю). Листом від 28.02.2011 Новопільська сільська рада повідомила позивача про те, що розпаювання земель реформованого КСП «Заповіт Ілліча» було проведено у 1995 році. Право на земельну частку (пай) має той, хто являється членом КСП на 1995 рік. Позивачка не була включена в розпаювання вище зазначених земель та їй не було видано сертифікат на право на земельну частку (пай). Повідомлено, що вона має право на отримання земельної частки (паю) в розмірі 2,66 умовних кадастрових га із земель запасу Новопільської сільської ради Черняхівського району Житомирської області.

У жовтні 2023 року позивач звернулась до ГУ Держгеокадастру в Житомирській області щодо можливості отримання сертифікату на земельну частку (пай) з земель КСП «Заповіт Ілліча» та отримала відповідь, що згідно проекту поділу земель колективної власності на земельні частки (паї) власники паїв ПСПО «Окілок» (реорганізованого КСП «Заповіт Ілліча») розробленого на підставі рішення 18 сесії 23 скликання Новопільської сільської ради від 20.03.2001 проведено видачу та реєстрацію державних актів на право приватної власності на землю громадян, для товарного сільськогосподарського виробництва.

Вказує, що отримання сертифікату на право на земельну ділянку (пай) є неможливим, оскільки видача сертифікату колишніх працівників КСП чинним законодавством не передбачена. ГУ Дежгеокадарству в Житомирській області підтверджено, що за даними Книги реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) Новопільської сільської ради, позивач не отримувала сертифікат на земельну частку (пай).

Таким чином, позивач вичерпала всі способи позасудового захисту своїх прав та позбавлена можливості оформити право на земельну частку (пай) у інший спосіб та звернулась до суду з даним позовом.

ІІ. ПРОЦЕДУРА та ПОЗИЦІЇ СТОРІН

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями від 19.02.2024, справа передана на розгляд судді Проценко Л.Й.

22.02.2024 суд залишив позовну заяву без руху та надав позивачу строк в 7 днів з дня отримання цієї ухвали для усунення недоліків, вказаних у мотивувальній частині ухвали (а.с.26).

11.03.2024 на виконання вимог ухвали суду позивач подала заяву про долучення до матеріалів справи відповіді Головного управління держгеокадастру у Житомирській області (а.с.28-29).

13.03.2024 суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі та призначив до розгляду за правилами загального позовного провадження. Підготовче судове засідання суд призначив на 10:00 год. 15.04.2024 та залучив до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - Приватне сільськогосподарське підприємство з орендними відносинами «Окілок» (12333, Житомирська область, Житомирський район, с.Окілок, вул.Черняхівська, 43 а)(а.с.30).

12.04.2024 через систему «Електронний суд» представник позивача ОСОБА_2, яка діє на підставі доручення для надання безоплатної вторинної правової допомоги №365 від 29.03.2024, звернулась до суду з клопотанням про забезпечення проведення усіх судових засідань у справі №293/257/24 в режимі відео конференції за допомогою ЄСІТС, електронна адреса - ІНФОРМАЦІЯ_1 . Також просить у випадку неможливості задоволення клопотання про її участь в режимі відеоконференції в судовому засідання, призначеному на 10:00 год. 15.04.2024, відкласти вказане судове засідання на іншу дату.

15.04.2024 суд, ухвалою, занесеною до протоколу судового засідання, постановив відкласти розгляд справи на 12 год. 30 хв. 08.05.2024 через неявку всіх учасників справи (а.с.39).

Крім того, 15.04.2024 суд постановив ухвалу, якою відмовив представнику позивача ОСОБА_2 в задоволенні клопотання про її участь в судовому засіданні, призначеному на 10:00 год. 15.04.2024. в режимі відеоконференції. Разом з тим, суд задовольнив клопотання представника позивача ОСОБА_2 про її участь у всіх наступних судових засіданнях по цивільній справі №293/257/24 в режимі відео конференції за допомогою ЄСІТС, електронна адреса: ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.40).

24.04.2024 на електронну адресу суду надійшло клопотання Оліївської сільської ради Житомирського району Житомирської області про розгляд справи без участі представника відповідача. При вирішенні даного спору Оліївська сільська рада покладається на розсуд суду (а.с.41).

08.05.2024 суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні на 10:00 год. 10.06.2024 (а.с.56).

10.06.2024 сторони в судове засідання не з`явились. Розгляд справи відкладено на 15:00 год. 02.07.2024 (а.с.50).

10.06.2024 о 16:16 год. на електронну адресу суду та 11.06.2024 поштовим відправленням надійшли клопотання представника позивача ОСОБА_2 про долучення до матеріалів справи копії трудової книжки ОСОБА_1 (а.с.53-57, 58-62).

17.06.2024 через систему «Електронний суд» представник позивача подала аналогічне клопотання про долучення доказів - копії трудової книжки ОСОБА_1 (а.с.63-71).

17.06.2024 через систему «Електронний суд» представник позивача ОСОБА_2 подала клопотання, в якому просить відкласти судове засідання призначене на 15:00 год. 02.07.2024 на іншу дату у зв`язку з перебуванням її у щорічній відпустці) (а.с.72-75).

02.07.2024, ухвалою занесеною до протоколу судового засідання, суд за клопотанням представника позивача відклав розгляд справи на 12:00 год. 23.07.2024 (а.с.77).

23.07.2024 справа не розглядалась у зв`язку з перебуванням головуючої судді в судовому засіданні по справі №278/3344/15-к (а.с.79).

26.08.2024 сторони в судове засідання не з`явились. Суд постановив ухвалу про відкладення розгляду справи на 15:00 год. 11.09.2024 та визнав обов`язковою явку позивача ОСОБА_1 в судове засідання з наданням суду для огляду оригінал трудової книжки, виданої на її ім`я (а.с.83).

26.08.2024 через систему «Електронний суд» представник позивача ОСОБА_2 направила до суду клопотання, в якому вказала, що у випадку неможливості встановлення зв`язку з представником позивача в режимі відео конференції в судовому засіданні, призначеному на 26.08.2024, вона просить розгляд справи проводити у відсутності позивача та її представника. Також просить взяти до уваги при розгляді справи клопотання про долучення доказів до матеріалів справи (а.с.84-86).

06.09.2024 Оліївська сільська рада Житомирського району Житомирської області на електронну адресу суду подала клопотання про розгляд справи без представника відповідача. При вирішенні даного спору покладається на розсуд суду (а.с.87).

11.09.2024 позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні та її представник ОСОБА_2 в режимі відео конференції позов підтримали, просили його задовольнити.

ІІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ та ДОКАЗИ НА ЇХ ПІДТВЕРДЖЕННЯ

Відповідно до архівних довідок Комунальної установи «Трудовий архів» Черняхівської селищної ради №205, №206, 207, 208, 209 від 23.07.2021 вбачається, що в архівному фонді ПСПО «Окілок» (колгосп ім..Заповіт Ілліча, с.Окілок, Черняхівський район, Житомирська область) в книгах обліку нарахування заробітної плати колгоспникам за 1966-1969, 1971-1972, 1973-1978, 1979-1981, 1985-1987, 1988-1993, 1994-1998 містяться відомості про заробітну плату та відпрацьовані людинодні ОСОБА_1 (а.с.10-14).

Із довідки Новопільської сільської ради Черняхівського району Житомирської області №219 від 04.03.2011 вбачається, що ОСОБА_1 дійсно не була включена до списків громадян Новопільської сільської ради, членів колишнього КСП «Заповіт Ілліча», яким надається право на виділення в натурі земельної частки (паю) (а.с.15).

Із повідомлення Новопільської сільської ради Черняхівського району Житомирської області від 28.02.2011 вбачається, що розпаювання земель реформованого КСП «Заповіт Ілліча» було проведено у 1995 році. При цьому зазначено, що право на земельну частку (пай) має той, хто являвся членом КСП на 1995 рік. Враховуючи те, що ОСОБА_1 не була включена у розпаювання вище зазначених земель та не отримала сертифікат на право на земельну частку (пай) їй рекомендовано звернутись до суду з позовом про визнання права на земельну частку (пай) в розмірі 2,66 умовних кадастрових га із земель запасу Новопільської сільської ради Черняхівського району Житомирської області (а.с.16).

Відповідно до повідомлення ГУ Держгеокадастру у Житомирській області №29-6-0.332-122/2-24 від 10.01.2024, наданого на адвокатський запит, нормативно-грошова оцінка земельних часток (паїв) ПСПО «Окілок» реорганізованого КСП «Заповіт Ілліча» не проводилась. Разом з тим, відповідно до проведених розрахунків документації по паюванню земель, переданих у колективну власність ПСПО «Окілок» Черняхівського району Житомирської області, розробленої Житомирським філіалом інституту землеустрою в 1997 році на основі уточненої грошові оцінки, у відповідності з Указом Президента України від 8 серпня 1995 рок №720/95 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям», Постанови Кабінету Міністрів України від 12 лютого 1996 року №187 «Про стан реформувати земельних відносин» та Методичних рекомендацій щодо паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям кожному члену ПСПО належить право на земельну частку (пай) на землю, яка перебуває у колективній власності ПСПО «Окілок» у розмірі 2,66 умовних кадастрових гектарів. Вартість земельної частки (паю) 8039,62 грн. З урахуванням коефіцієнтів індексації вартість земельної частки (паю) станом на 01.01.2023 становить 67 713, 53 грн. (а.с.17-18).

Із повідомлення ГУ Держгеокадастру у Житомирській області №1101/30-23 від 12.10.2023 вбачається, що державний акт на право колективної власності на землю видано КСП «Заповіт Ілліча» с.Окілок Новопільською сільською радою Черняхівського району Житомирської області, для сільськогосподарського використання, відповідно до рішення VI сесії Новопільської сільської ради від 29 серпня 1995 року серії ЖТ-II-15 №000002. Акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право колективної власності на землю за №2 від 29 грудня 1995 року.

Додатково повідомлено, що згідно «Проекту поділу земель колективної власності на земельні частки (паї) власникам паїв ПСПО «Окілок» Черняхівського району Житомирської області» (реорганізованого КСП «Заповіт Ілліча»), розробленого на підставі рішення 18 сесії 23 скликання Новопільської сільської ради від 20 березня 2001 року «Про виготовлення та видачу державних актів на право приватної власності на земельні частки (паї), громадянам, які мають сертифікати на право на земельні частки (паї)» проведено видачу та реєстрацію державних актів на право приватної власності на землю громадян, для товарного сільськогосподарського виробництва (а.с.19).

Відповідно до повідомлення ГУ Держгеокадастру у Житомирській області №837/30-23 від 09.08.2023 ОСОБА_1 не включена в уточнені списки громадян, які мають право на земельну частку (пай) в колективному сільськогосподарському підприємстві «Заповіт Ілліча» с.Окілок Новопільської сільської ради Черняхівського району, які входять до складу документації по паюванню земель, переданих у колективну власність сільськогосподарських підприємств Черняхівського району Житомирської області.

В Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) Новопільської сільської ради відсутній запис на ім`я ОСОБА_1 щодо отримання сертифіката на право на земельну частку (пай).

Згідно наявних Книг записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі, відомості щодо реєстрації та видачі державного акту на право власності на земельну ділянку на ім`я ОСОБА_1 відсутні (а.с.29).

Відповідно до копії та фотокопії трудової книжки колгоспника № НОМЕР_1 ОСОБА_1 , 24.01.1950, зазначено: рік вступу в члени колгоспу 1970, дата заповнення трудової книжки 25.11.1970, колгосп «Заповіт Ілліча», сільрада Новопіль, район Черняхів. ОСОБА_1 з 1966 по 28.08.1981 працювала різноробочою. 20.08.1981 вибула з членів колгоспу у зв`язку з переміною місця роботи.10.03.1986 прийнята в члени колгоспу «Заповіт Ілліча» на різні роботи. 14.01.2000 міститься запис про звільнення з КСП «Заповіт Ілліча» згідно поданої заяви і реформуванням КСП (а.с.60-61, 66-70).

Разом з тим, суд звертає увагу, що з дослідженої судом копії трудової книжки у записах від 20.08.1981 «вибула з членів колгоспу…» та від 10.03.1986 «прийнята в члени КСП «Заповіт Ілліча»…» слова «членів» та «члени» не є загальним змістом запису, а дописані окремо (вставлені) у контекст речення. Внесення вказаних виправлень та дописок не посвідчені печаткою чи підписом керівника. Оригінал цієї трудової книжки позивачем для огляду в судовому засіданні суду не надано.

ІV. НАЦІОНАЛЬНЕ ЗАКОНОДАВСТВО, ЩО ПІДЛЯГАЄ ЗАСТОСУВАННЮ ТА ВИСНОВКИ СУДУ

Відповідно до статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Згідно з ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст.13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статтею 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Частиною другою статті 14 Конституції України визначено, що право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Статтею 41 Конституції України визначено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Частиною першою статті 3 ЦК України встановлено, що загальними засадами цивільного законодавства є: неприпустимість позбавлення права власності, крім випадків, встановлених Конституцією України та законом; свобода договору; судовий захист цивільного права та інтересу; справедливість, добросовісність та розумність.

Згідно із частиною першою статті 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до пункту 1 Указу Президента України від 08 серпня 1995 року № 720/95 "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям" (далі - Порядок паювання земель) встановлено, що паюванню підлягають сільськогосподарські угіддя, передані у колективну власність колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам, у тому числі, створеним на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств. Паювання земель радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств здійснюється після перетворення їх на колективні сільськогосподарські підприємства.

Право на земельну частку (пай) згідно з пунктом 2 Порядку паювання земель мають члени сільськогосподарського підприємства, кооперативу, акціонерного товариства, у тому числі, пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю.

У частині дев`ятій статті 5 Земельного кодексу України 1990 року (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що кожний член колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства у разі виходу з нього має право одержати свою частку землі в натурі (на місцевості), яка визначається в порядку, передбаченому частинами шостою і сьомою статті 6 цього Кодексу.

Згідно із частиною першою статті 22 Земельного Кодексу України 1990 року (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) право власності на землю виникає після одержання документа, що посвідчує це право.

У частині другій статті 23 Земельного Кодексу України 1990 року (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) зазначено, що державний акт на право колективної власності на землю видається колективному сільськогосподарському підприємству, сільськогосподарському кооперативу, сільськогосподарському акціонерному товариству із зазначенням розмірів земель, що перебувають у власності підприємства, кооперативу, товариства і у колективній власності громадян. До державного акта додається список цих громадян.

Отже, право особи на земельну частку (пай) виникає за наявності трьох умов: одержання КСП державного акта на право колективної власності на землю, перебування такої особи в членах КСП на час передачі державного акта та включення до списку осіб, доданого до державного акта на право колективної власності на землю.

Вказана позиція узгоджується з практикою Верховного суду, яка викладена в постанові КЦС ВС від 13.07.2021 у справі № 274/3394/20.

Відповідно до роз`яснень, що містяться в пункті 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року № 7 "Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ", член колективного сільськогосподарського підприємства, включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта, і в разі його смерті успадкування права на земельний пай здійснюється за нормами ЦК України, у тому числі й у випадку, коли з різних причин ця особа не отримала сертифікат на право на земельну частку (пай).

Невнесення до зазначеного вище списку особи, яка була членом КСП на час передачі у колективну власність землі, не може позбавити її права на земельну частку.

При неможливості надати такій особі земельну частку (пай) з колективної власності через відсутність необхідної для цього землі остання відповідно до пункту 7 Порядку паювання земель має бути надана із земель запасу, створеного місцевою радою під час передачі землі у колективну власність.

Отже, громадянин, якого помилково (безпідставно) не внесено до списку чи виключено з нього - додатка до державного акта на право колективної власності на землю, має до проведення розпаювання і видачі сертифікатів звернутися до загальних зборів членів КСП з питанням щодо внесення його до списку. Якщо землі вже розпайовані, то за згодою всіх власників сертифікатів має бути проведено перепаювання; у разі ж недосягнення згоди спір розглядається в судовому порядку.

У такому випадку особа має звернутися до суду з позовом про визнання її права на земельну частку (пай) в КСП.

Отже, спосіб захисту порушеного права, відповідно до ст.ст. 15, 16, 20 ЦК України, при зверненні до суду обирається позивачем.

ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом про визнання права на земельну частку (пай).

Судом встановлено, що позивачка у 1986-2000 роках була членом КСП "Заповіт Ілліча". Однак, у додаток до державного акта на право колективної власності на землю, виданого підприємству 1995 році, не внесено її прізвища як особи, яка має право на земельну частку (пай). Внаслідок цього після розпаювання землі позивачка не отримала належного їй сертифіката на пай. Оскільки на час видачі КСП державного акта на право колективної власності на землю позивачка не була виключена в установленому законом порядку із членів КСП, то, відповідно, вона мала право на внесення до списку осіб на розпаювання землі, однак не була включена до такого списку з невідомих причин.

Матеріалами справи підтверджено, що Державний акт на право колективної власності на землю КСП «Заповіт Ілліча» серії ЖТ-II-15 №000002 виданий 29 серпня 1995 року та зареєстрований в Книзі записів державних актів на право колективної власності на землю за №2 від 29 грудня 1995 року.

Виготовлення та видача державних актів на право приватної власності на земельні частки (паї), громадянам, які мали сертифікати на право на земельні частки (паї) КСП "Заповіт Ілліча", відбулась у 2001 році.

Виходячи із матеріалів справи, на час видачі КСП «Заповіт Ілліча» державного акта на право колективної власності на землю ОСОБА_1 не була виключена в установленому законом порядку із членів КСП, то відповідно мала право на внесення до списку осіб на розпаювання землі, однак не була включена до такого списку з невідомих причин.

Вказані обставини сторонами не оспорюються.

Разом з тим, судом вбачається порушення строків звернення позивачем до суду з вказаним позовом, оскільки з моменту порушення її прав пройшло більше трьох років, а доказів, які вказували б на поважність причин пропуску строку позовної давності нею не наведено.

З цього приводу судом зазначається наступне.

Реалізація принципу змагальності сторін в цивільному процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою у статті 129 Конституції України.

Згідно із частиною третьою статті 12, частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом

Згідно з частиною першою статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Відповідно до статті 5 ЦК України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом`якшує або скасовує цивільну відповідальність особи. Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов`язків, що виникли з моменту набрання ним чинності. Визнання закону таким, що втратив чинність, припиняє його дію в повному обсязі.

З огляду на зазначені вимоги в цій справі слід застосовувати положення актів цивільного законодавства, чинних на момент виникнення спірних правовідносин, а саме ЦК УРСР.

Згідно зі статтею 71 ЦК УРСР, чинного на час виникнення спірних правовідносин, загальний строк для захисту права за позовом особи, право якої порушено (позовна давність), встановлюється в три роки.

Відповідно до статті 76 ЦК УРСР перебіг строку позовної давності починається з дня виникнення права на позов. Право на позов виникає з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права.

У пункті 6 Прикінцевих і перехідних положень ЦК України вказано, що правила цього Кодексу щодо позовної давності стосуються тільки тих позовів, строк пред?явлення яких, встановлений попереднім законодавством, не сплив до 01 січня 2004 року. Якщо ж строк позовної давності закінчився до зазначеної дати, то до відповідних відносин застосовуються правила про позовну давність, передбачені ЦК УРСР 1963 року.

У статтях 71, 75 ЦК УРСР зазначено, що загальний строк для захисту права за позовом особи, право якої порушено (позовна давність), встановлюється в три роки. Позовна давність застосовується судами незалежно від заяви сторін.

Статтею 80 ЦК УРСР встановлено, що закінчення строку позовної давності до пред?явлення позову є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважною причину пропуску строку позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Оскільки право на позов у позивача виникло ще у 1995 році, то трирічний строк позовної давності, встановлений статтею 71 ЦК УРСР 1963 року, сплинув до набрання чинності ЦК України 2003 року, тому суд зобов`язаний самостійно застосувати наслідки його спливу, без подання відповідної заяви іншими сторонами спору.

Позивач як член КСП повинна була дізнатись про порушення свого права на земельну частку (пай) з часу видачі КСП "Заповіт Ілліча" (1995 рік) акта на право колективної власності на землю, а право на позов у ОСОБА_1 , виникло з 29 серпня 1995 року, тобто після видачі КСП державного акта на землю.

Тому, звернувшись до суду у лютому 2024 року, ОСОБА_1 пропустила встановлений законодавством строк звернення до суду з цим позовом, оскільки позивач про порушення своїх прав дізналася, або повинна була дізнатися, коли почалося розпаювання земель колишніх колгоспників.

Аналогічні висновки щодо застосування норм матеріального права у подібних правовідносинах містяться у постановах Верховного Суду: від 19 грудня 2019 року в справі № 629/4423/17, від 09 вересня 2020 року у справі № 637/53/18, від 17 червня 2020 рокуу справі № 600/528/16, від 21 жовтня 2020 року в справі № 401/971/19, 03 лютого 2021 року в справі № 403/402/19, від 21 липня 2021 року в справі № 933/670/20, від 27 липня 2021 року в справі № 686/6892/20.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Судом також враховано усталену практику ЄСПЛ який неодноразово відзначав, що рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторін (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Руїз Торія проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain, серія A, № 303-A, §§ 29-30)). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною, більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх.

ЄСПЛ зазначив, що одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення. Повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватись для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Винятки із цього принципу можуть мати місце лише за наявності підстав, обумовлених обставинами важливого та вимушеного характеру (справа "Пономарьов проти України" (CASE "PONOMARYOV v. UKRAINE"), рішення ЄСПЛ від 03 квітня 2008 року).

ЄСПЛ вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суді, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (справа Проніна проти України, № 63566/00 § 23, рішення ЄСПЛ від 18 липня 2006 року). Оскаржувані судові рішення відповідають критерію обґрунтованості.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів позивача, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність відмови у їх задоволенні з огляду на пропуск позивачем строку звернення до суду з цим позовом.

Керуючись ст.1216, 1217, 1220, 1223, 1268 ЦК України, ст.ст. 4, 141, 189-200, 247, 258, 259, 263-265, 352, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Житомирського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повний текст рішення не було вручено в день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку, якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому повного тексту рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, а в разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним судом, якщо рішення не було скасовано.

Відомості про сторін по справі.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса місця реєстрації/проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Територіальна громада села Окілок в особі Оліївської сільської ради Житомирського району Житомирської області, адреса/місцезнаходження: вул.Леоніда Ступницького, 68, с.Оліївка, Житомирський район, Житомирська область, 12402, код ЄДРПОУ 04348409.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: Приватне сільськогосподарське підприємство з орендними відносинами «Окілок», адреса/місцезнаходження: 12333, Житомирська область, Житомирський район, с.Окілок, вул.Черняхівська, 43 а, код ЄДРПОУ 03747024.

Повний текст рішення суду складений та підписаний 20.09.2024.

Головуюча суддя Людмила ПРОЦЕНКО