Рішення

від 18.09.2024 по справі 538/1296/24

ЛОХВИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 538/1296/24

Провадження по справі № 2/538/626/24

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 вересня 2024 року Лохвицький районний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді - Бондарь В.А.

за участю секретаря судового засідання - Капленко Я.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Лохвиця Полтавської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Магди Вікторії Анатоліївни до Товариства з обмеженою відповідальністю "Райз-Схід" про стягнення заборгованості по орендній платі за землю, -

в с т а н о в и в :

Представник позивача звернулася до суду з позовом до ТОВ "Райз-Схід" прохаючи стягнути з ТОВ «Райз-Схід» на користь позивача заборгованість зі сплати орендної плати за землю за 2023 рік в розмірі 30574 грн 18 коп, що складається з 29007,74 грн - сума заборгованості по орендній платі з урахуванням індексів інфляції; 442,24 грн - 3 % річних від простроченої суми; 584,66 грн - інфляційні втрати; 539,54 грн - пеня.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що позивач є власником земельної ділянки площею 3,89 га з кадастровим номером 5322610100:00:001:0097, що розташована на території Лохвицької міської ради Лохвицького району Полтавської області, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що підтверджується Свідоцтвом про право на спадщину за законом, зареєстрованого в реєстрі за № 3-392.

Також, позивач є власником земельної ділянки площею 3,61 га з кадастровим номером 5322610100:00:001:0098, що розташована на території Лохвицької міської ради Лохвицького району Полтавської області, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що підтверджується Свідоцтвом про право на спадщину за законом, зареєстрованого в реєстрі за № 208.

Вказані змельні ділянки було отримано позивачкою у спадщину від ОСОБА_2 і ОСОБА_3 .

09.10.2015 року між позивачкою та ПАТ "Райз-Максимко" було укладено два договори оренди землі, за яким орендодавець передав у строкове платне користування земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

01.06.2019 року було укладено дві Додаткові угоди про заміну сторони та внесення змін до Договорів оренди, якими було визначено нового орендаря ТОВ "Райз-Схід" та строк дії договору до 31.12.2023 року. Додатковою угодою було визначено, що орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі, що складає 13800,07 грн. П. 11 Договору встановлено, що орендна плата вноситься у строк протягом сільськогосподарського року, але повний розрахунок не пізніше 31 грудня поточного року.

Строк дії Договорів закінчився 31.12.2023 року, проте відповідачем не виконаний обов"язок зі сплати орендної плати за користування земельними ділянками за 2023 рік.

Позивач та представник позивача в судове засідання не з`явилися, але представник позивача надіслала заяву про розгляд справи без їх участі, позовні вимоги підтримують в повному обсязі, проти розгляду справи в заочному порядку не заперечують.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився по невідомим суду причинам, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання.

Згідно з вимогами ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити по цій справі заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з"явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не надав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

За відсутностіучасників процесурозгляд цивільноїсправи здійсненов порядкуч.2ст.247ЦПК Українибез фіксаціїсудового процесуза допомогоюзвукозаписувального технічногозасобу.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали цивільної справи, повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши усі зібрані у справі докази, встановив наступне.

Як встановлено судом, позивач є власником земельної ділянки площею 3,89 га з кадастровим номером 5322610100:00:001:0097, що розташована на території Лохвицької міської ради Лохвицького району Полтавської області, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що підтверджується Свідоцтвом про право на спадщину за законом, зареєстрованого в реєстрі за № 3-392 (а.с.16).

Також, позивач є власником земельної ділянки площею 3,61 га з кадастровим номером 5322610100:00:001:0098, що розташована на території Лохвицької міської ради Лохвицького району Полтавської області, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що підтверджується Свідоцтвом про право на спадщину за законом, зареєстрованого в реєстрі за № 208 (а.с.20).

09.10.2015 року між позивачкою та ПАТ "Райз-Максимко" було укладено два договори оренди землі, за яким орендодавець передав у строкове платне користування земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а.с.23-26; а.с.28-31).

01.06.2019 року було укладено дві Додаткові угоди про заміну сторони та внесення змін до Договорів оренди, якими було визначено нового орендаря ТОВ "Райз-Схід" та строк дії договору до 31.12.2023 року (а.с.33; а.с.36).

Додатковою угодою було визначено, що орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі, що складає 13800,07 грн.

П. 11 Договору встановлено, що орендна плата вноситься у строк протягом сільськогосподарського року, але повний розрахунок не пізніше 31 грудня поточного року.

Строк дії Договорів закінчився 31.12.2023 року, проте відповідачем не виконаний обов"язок зі сплати орендної плати за користування земельними ділянками за 2023 рік.

Таким чином, судом встановлено, що між сторонами існують договірні відносини, що випливають з договору оренди земельної ділянки з кадастровим номером 5322610100:00:001:0097 та з договору оренди земельної ділянки з кадастровим номером 5322610100:00:001:0098.

Наведені факти свідчать, що між сторонами склалися земельні правовідносини, з приводу виконання договору оренди землі, які регулюються такими правовими нормами

Згідно зі ст. 13 Закону України «Про оренду землі», договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Статтею 21 Закону України «Про оренду землі» встановлено, що орендна плата за землю- це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Відповідно до ч. 1 ст. 24 цього ж Закону, орендодавець має право вимагати від орендаря, зокрема своєчасного внесення орендної плати.

Відповідно до статей 525, 526, 530 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору і у встановлений строк виконання, одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до п. 10 Договору передбачено, що обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки приватної власності здійснюється з урахуванням індексації.

Представник позивача вказує, що ТОВ «Райз Схід», в порушення строку та обов`язку, передбачених договорами оренди землі від 09.10.2015 року та додатковими угодами від 01.06.2019 року, не здійснив внесення на користь позивача суми орендної плати з урахуванням індексів інфляції в сумі 14503,87 грн (розмір заборгованості 13800,07 грн х індекс інфляції за 2023 рік 105,1% = 14503,87 грн).

Враховуючи те, що в оренді у ТОВ "Райз-Схід" перебували дві земельні ділянки позивача, сума орендної плати та строк дії обох договорів збігається, то за користування двома земельними ділянками у 2023 році ТОВ "Райз-Схід" має зобов"язання виплатити позивачу 14503,87 грн за кожну земельну ділянку, а загалом: 14503,87 грн х 2 = 29007,74 грн орендної плати.

На спростування цих обставин відповідачем не було подано жодних заперечень та не надано жодного доказу, тоді як відповідно до положень ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Крім того, ч. 1 ст. 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог.

Тому суд, виходячи з принципів змагальності та диспозитивності приходить до висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення заборгованості по орендній платі з урахуванням індексів інфляції в сумі 29007,74 грн за 2023 рік.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов`язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди (ст. 611 ЦК України).

Згідно ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно положень статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки орендна плата є грошовим зобов`язанням, то у зв`язку з невиконанням орендарем умов договору оренди землі про повну та своєчасну виплату орендної плати для нього настають наслідки, передбачені ст. 625 ЦК України.

В постанові ВСУ від 26 квітня 2017 року по справі № 3-1522гс16 (№ 918/329/16) зазначено, що оскільки внаслідок невиконання боржником грошового зобов`язання у кредитора виникає право на отримання сум, передбачених ст. 625 ЦК України, за увесь час прострочення, тобто, таке прострочення є триваючим правопорушенням, то право на позов про стягнення інфляційних втрат і 3 % річних виникає за кожен місяць (за кожен день такого прострочення) з моменту порушення грошового зобов`язання до моменту його усунення.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частина 1 ст. 550 ЦК України передбачає, що право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання.

Позивачем наданий розрахунок сум, що стягуються:

1. Заборгованість по виплаті орендної плати з урахуванням індексів інфляції за 2023 рік - 14503,87 грн (розмір заборгованості 13800,07 грн х індекс інфляції за 2023 рік 105,1% = 14503,87 грн); має зобов"язання виплатити позивачу 14503,87 грн за кожну земельну ділянку, а загалом: 14503,87 грн х 2 = 29007,74 грн орендної плати.

2. Пеня за орендною платою за 2023 рік за двома земельними ділянками 539,54 грн (14503,87 грн сума боргу х 0,01000% розрахункова ставка/100% х 186 кількість днів = 269,77 грн);

3. Інфляційні втрати за період 01.01.2024 по 04.07.2024 (за кожну земельну ділянку 292,33 грн х 2 = 584,66 грн) - 584,66 грн;

2. 3% річних від простроченої суми (за кожну земельну ділянку 221,12 грн х 2 = 442,24 грн) - 442,24 грн.

Судом перевірений розрахунок представника позивача в частині нарахування інфляційних збитків, трьох відсотків річних від простроченої заборгованості та пені, який є правильним, будь-яких спростувань саме такої суми відповідачем не надано, тому з відповідача на користь позивача необхідно стягнути також: 442,24 грн - 3 % річних від простроченої суми; 584,66 грн - інфляційні втрати; 539,54 грн - пеню.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача.

Керуючись ст. 141 ЦПК України суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача сплачений нею судовий збір в сумі 1211 грн 20 коп.

Вирішуючи питання щодо задоволення позову в частині стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до частин 1 та 3 (пункт 1) статті 133 та частин 1 - 3 ст. 137 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частини 1 - 3 статті 134 ЦПК України визначають, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Згідно з ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов`язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов`язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов`язана зі справою.

Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом (професійна правнича допомога) робіт; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг; ціною позову та значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи та репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог співмірності, за клопотанням іншої сторони, суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Разом з цим, Договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (ст.1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Отже, на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу та їх відшкодування за рахунок опонента в судовому процесі сторонам необхідно надати суду такі докази: 1) договір про надання правничої допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо); 2) документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження тощо); 3) докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт (акти наданих послуг, акти виконаних робіт та ін.); 4) інші документи, що підтверджують обсяг, вартість наданих послуг або витрати адвоката, необхідні для надання правничої допомоги.

Згідно договору № 02/07-5-2024-ц про надання професійної правничої допомоги від 02 липня 2024 року, витрати на правову допомогу складають 6000,00 грн.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення витрат на професійну правничу допомогу підлягають до задоволення, в зв`язку з чим необхідно стягнути із відповідача на користь позивача 6000,00 грн судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката.

Керуючись ст. ст. 10, 12, 13, 18, 81, 141, 178, 258, 259, 263-265, 274, 279, 280, 352, 354, 355 ЦПК України, суд,

в и р і ш и в:

Позов представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Магди Вікторії Анатоліївни до Товариства з обмеженою відповідальністю "Райз-Схід" про стягнення заборгованості по орендній платі за землю - задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Райз-Схід" (код ЄДРПОУ 41104731, юридична адреса: Полтавська область, Миргородський район, м. Лохвиця, вул. Аеродромна, 1/1) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , банківський рахунок IBAN: НОМЕР_2 , банк одержувача АТ КБ "ПриватБанк", МФО 305299) заборгованість зі сплати орендної плати за землю за 2023 рік в розмірі 30574 (тридцять тисяч п"ятсот сімдесят чотири) гривень 18 копійок, що складається з 29007 грн 74 коп - сума заборгованості по орендній платі з урахуванням індексів інфляції; 442 грн 24 коп - 3 % річних від простроченої суми; 584 грн 66 коп - інфляційні втрати; 539 грн 54 коп - пеня.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Райз-Схід" на користь ОСОБА_1 понесений нею судовий збір в розмірі 1211 (одну тисячу двісті одинадцять) грн 20 коп та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6000 (шість тисяч) грн 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

На рішення суду позивачем може бути подана апеляційна скарга до Полтавського апеляційного суду через Лохвицький районний суд Полтавської області протягом 30 днів з дня його складення.

Суддя В.А. Бондарь