Рішення

від 25.10.2023 по справі 758/8443/20

ПОДІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 758/8443/20

Категорія 38

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 жовтня 2023 року місто Київ

Подільський районний суд міста Києва у складі:

головуючого - судді Ларіонової Н.М.,

при секретарі судового засідання Волошиній А.М.,

за участю: позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики, -

В С Т А Н О В И В:

В липні 2020 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою, в якому просить стягнути з відповідача кошти за договором позики в розмірі 155 077,81 грн.

Позов мотивований тим, що між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено договір позики, згідно умов якого ОСОБА_2 отримала грошові кошти у розмірі 40 000,00 грн., на момент отримання згідно курсу долара становило 1535 доларів (курс 26,05). Дана обставина підтверджується розпискою від 01.06.2018 року. Строк повернення боргу встановлено, згідно умов розписки, щомісячно в розмірі 150 доларів США, починаючи з липня 2018 року. Однак, до теперішнього часу борг не повернуто. 18.06.2020 р. позивач надіслав поштою адресу відповідача заяву про досудове врегулювання спору з вимогою повернути кошти. Дана інформація підтверджується описом вкладення в цінний лист та витягом з сайту «Укрпошта». Вимога про досудове врегулювання спору, надіслана цінним листом, проігнорована відповідачем. На момент подання до суду позовної заяви відповідачем жодних дій для погашення заборгованості вчинено не було. 13.11.2019 р. ОСОБА_2 особисто було надано розписку відповідно до якої вона визначила, що взяла без дозволу з каси підприємства ТОВ «ІНКОМ МАРКЕТ» (ЄДРПОУ 37848498), засновником і керівником якого є позивач, 100 000 грн. Дану суму вона брала протягом 5 місяців з каси обслуговування покупців шляхом ануляції покупок. Дану суму відповідач зобов`язувалась повернути в розмірі 10 000 грн. в місяць, починаючи з жовтня 20149 року по липень 2019 року. Однак, до теперішнього часу борг відповідачем не повернуто. 18.06.2020 р. позивач надіслав на поштову адресу відповідача заяву про досудове врегулювання спору з вимогою повернути кошти. Дана обставини підтверджується описом вкладення в цінний лист та витягом з сайту «Укрпошта».Вимога про досудове врегулювання спору, надіслана цінним листом, проігнорована відповідачем. У зв`язку з цим просив стягнути 140000,00 грн. - основного боргу, 4 635,81 грн. - 3%, 10 422,00 грн. - інфляційні збитки, що разом складає 155 077,81 грн.

Провадження у справі відкрито ухвалою 26.08.2020 р. з призначенням розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Позивач в судовому засіданні позов підтримав в повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідач, будучи повідомленим про день, час та місце розгляду справи належним чином, в судове засідання повторно не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, не подав відзив на позовну заяву, в зв`язку з чим відповідно до вимог ст.ст.223 ч.4, 280 ЦПК України розгляд даної справи проведений в заочному порядку.

Суд, встановивши обставини справи та перевіривши їх доказами, яким надана оцінка в їх сукупності, вважає, що позов підлягає задоволенню за таких підстав.

Відповідно до ст.ст.12, 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини на які посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з вимогами ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ч.2 ст.78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ч.2 ст.89 ЦПК України, жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Судом встановлено, що між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено договір позики, згідно умов якого ОСОБА_2 отримала грошові кошти у розмірі 40 000,00 грн., на момент отримання згідно курсу долара становило 1535 доларів (курс 26,05), що підтверджується розпискою від 01.06.2018 року.

Строк повернення боргу встановлено, згідно умов розписки, щомісячно в розмірі 150 доларів США, починаючи з липня 2018 року.

Доказом цьому є розписка складена та підписана відповідачем власноручно, оригінал розписки було долучено до матеріалів справи.

Крім того, 13.11.2019 р. ОСОБА_2 особисто було надано розписку відповідно до якої відповідачка визначила, що взяла без дозволу з каси підприємства ТОВ «ІНКОМ МАРКЕТ» (ЄДРПОУ 37848498), засновником і керівником якого є позивач, 100 000 грн., що підтверджується розпискою від 13.11.2019 року.

Строк повернення боргу встановлено, згідно умов розписки дану суму відповідач зобов`язувалась повернути в розмірі 10 000 грн. в місяць, починаючи з жовтня 20149 року по липень 2019 року.

Однак, до теперішнього часу борг відповідачем не повернуто. 18.06.2020 р. позивач надіслав на поштову адресу відповідача заяву про досудове врегулювання спору з вимогою повернути кошти.

Попри те, що термін повернення боргу настав, відповідач не повернула борг в повному обсязі. Таким чином борг відповідача перед позивачем за договором позики на момент подання даної позовної заяви становить140 000,00 грн. - основного боргу, 4 635,81 грн. - 3%, 10 422,00 грн. - інфляційні збитки, що разом складає 155 077,81 грн.

Позивач зазначає, що відповідачем свій обов`язок по поверненню грошових коштів досі не виконано.

Причиною спору між сторонами стало невиконання відповідачем в добровільному порядку свого обов`язку з повернення грошових коштів отриманих на підставі договору позики, що підтверджено відповідною розпискою у визначений строк.

Позовна заява була подана до Подільського районного суду міста Києва на підставі ч. 9 ст. 28 ЦПК України, згідно з якою позови до відповідача, місце реєстрації проживання або перебування якого невідоме, пред`являються за місцезнаходженням майна відповідача чи за останнім відомим зареєстрованим його місцем проживання або перебування чи постійного його заняття (роботи).

Через невиконання відповідачем зобов`язання за договором позики між сторонами виникли спірні договірні правовідносини, які регулюються нормами статей 1046-1049 ЦК України.

Так, відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Через ст. 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Згідно з ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядок, що встановлені договором.

Статтею 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 192 ЦК України іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і у порядку, встановленим законом.

Згідно з чинним законодавством, у разі отримання позики іноземної валюти позичальник зобов`язаний, якщо інше не передбачене законом чи договором, повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики), тобто таку суму коштів у іноземній валюті, яка отримана у позику. Таким чином, як укладення, так і виконання договору позики в іноземній валюті не суперечить чинному законодавству. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 464/3790/16-ц.

Згідно з розрахунком, наданим позивачем та перевіреним судом, вбачається, що заборгованість відповідача перед позивачем за договором позики становить станом на 21.07.2020 р. в розмірі 155 077,81 грн., зокрема: 1) за договором позики від 01.06.2018 р. в розмірі 51 401,14 грн., з яких: 40 000,0 грн. - сума основного боргу, 2 569,14 грн. - сума 3% річних, 8 832,0 грн. - сума інфляційних збитків; 2) за договором позики від 13.11.2019 р. в розмірі 103 676,67 грн., з яких: 100 000,0 - сума основного боргу, 2 066,67 грн. - сума 3% річних, 1 610,0 грн. - сума інфляційних збитків.

Цей розрахунок заборгованості приймається судом до уваги, оскільки доказів неправильного його нарахування відповідачем не подано.

Враховуючи вищевикладене, суд прийшов до переконання про те, що оскільки між сторонами виникли зобов`язальні правовідносини, які не виконані стороною відповідача, а тому відповідно до умов договору та норм ЦК України суд дійшов висновку, що заявлені у справі вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Позивачем при поданні позову до суду сплачено судовий збір у сумі 6 750,78 грн, що підтверджено квитанціями, яка міститься у матеріалах справи. Таким чином, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути судовий збір у сумі 6 750,78 грн.

Керуючись ст.ст. 13, 14, 82, 223, 259, 263-265, 268, 352, 354 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики - задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму заборгованості станом на 21.07.2020 р. в розмірі 155 077,81 грн. (сто п`ятдесят п`ять тисяч сімдесят сім грн. 81 коп.), зокрема: 1) за договором позики від 01.06.2018 р. в розмірі 51 401,14 грн., з яких: 40 000,0 грн. - сума основного боргу, 2 569,14 грн. - сума 3% річних, 8 832,0 грн. - сума інфляційних збитків; 2) за договором позики від 13.11.2019 р. в розмірі 103 676,67 грн., з яких: 100 000,0 - сума основного боргу, 2 066,67 грн. - сума 3% річних, 1 610,0 грн. - сума інфляційних збитків.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 550,78 грн., витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5 200,0 грн., а всього - в розмірі 6 750,78 грн. (шість тисяч сімсот п`ятдесят грн. 78 коп.).

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржено відповідачем в загальному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення може бути оскаржено позивачем до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому копія повного судового рішення не була вручена в день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому копії повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заяви про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування сторін у справі:

Позивач - ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 );

Відповідач - ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , останнє відоме зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_2 ).

Суддя Н. М. Ларіонова