Ухвала

від 13.09.2024 по справі 760/22221/24

СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №760/22221/24

1-кс/760/10073/24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 вересня 2024 року м. Київ

Слідчий суддя Солом`янського районного суду м. Києва ОСОБА_1 за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 захисників ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , підозрюваного ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Солом`янського районного суду м. Києва клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах слідчого управління Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області ОСОБА_7 , погоджене прокурором Київської міської прокуратури ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, подане в рамках кримінального провадження, відомості про яке внесені 10.07.2024 до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 42024100000000257 у відношенні:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кременчук Полтавської області, громадянина України, з вищою освітою, працюючого на посаді директора ТОВ «Біоіл», одруженого, має на утриманні неповнолітнього сина ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого, -

підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 111-2, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 111-2 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

До слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва надійшло зазначене клопотання, в обґрунтування якого слідчий посилається на те, що Слідчим управлінням Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області розслідується кримінальне провадження № 42024100000000257, яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 10.07.2024, за підозрою ОСОБА_6 та ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 111-2 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що у невстановлений досудовим розслідуванням час, проте не пізніше 10.03.2023, у ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виник злочинний протиправний умисел на допомогу державі-агресору (пособництво) з метою завдання шкоди Україні, шляхом добровільної передачі матеріальних ресурсів та інших активів представникам держави-агресора.

Так, будучи громадянином України, здійснюючи свою протиправну діяльність з території України, діючи умисно, усвідомлюючи протиправність своїх дій та їх наслідки, з мотивів непогодження з політикою представників української державної влади, підтримуючи ідеї проросійської спрямованості, у т.ч. щодо подальшого розвитку України, виходячи з геополітичних інтересів російської федерації, які передбачають перебування України у сфері її впливу, будучи обізнаним про факт ведення вказаною державою агресивної війни проти України, з метою підтримки держави-агресора її окупаційної адміністрації на тимчасово окупованих територіях України та збройних формувань російської федерації, з метою завдання шкоди суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній безпеці України, вчинив злочин проти основ національної безпеки - умисні дії, спрямовані на допомогу окупаційній владі держави-агресора (пособництво) з метою завдання шкоди Україні, шляхом добровільної передачі матеріальних ресурсів представникам окупаційної адміністрації держави-агресора.

Так, досудовим розслідуванням встановлено, що 10.03.2023, точний час та місце під час досудового розслідування встановити не виявилось за можливе, ОСОБА_6 , будучи власником (частка 100%) російського підприємства ООО «ТД «Трансойл» (ОГРН 1163123055094, ИНН 3123382450, юридический адрес: рф, АДРЕСА_3 ), діючи умисно, розуміючи протиправність своїх дій, добровільно, відповідно до законодавства рф, передав право здійснювати господарську діяльність вказаною юридичною особою громадянці держави-агресора - ОСОБА_10 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянка рф, ІПН НОМЕР_1 ), яка попередньо виконувала обов`язки бухгалтера у ООО «ТД «Трансойл».

При цьому, ОСОБА_6 діючи умисно, розуміючи протиправність власних дій, залишив за собою здійснення фактичного контролю над діяльністю зареєстровано на території держави-агресора суб`єкта господарювання ООО «ТД «Трансойл», зобов`язавши ОСОБА_10 підтримувати та виконувати (за погодженням з останнім) будь-які прийняті стосовно підконтрольного підприємства рішення та дії з боку контролюючих органів держави-агресора, з метою дотримання встановлених законодавством рф правил введення господарської діяльності, у тому числі, надання допомоги державі-агресору (пособництво), з метою завдання шкоди Україні, шляхом добровільної передачі матеріальних ресурсів та інших активів представникам окупаційної адміністрації держави-агресора на тимчасово окупованій території України.

Так, на виконання свого злочинного умислу, діючи умисно, ОСОБА_6 вчинив ряд дій спрямованих на передачу матеріальних ресурсів, а саме бітумної продукції на користь ООО «Донбассбытстрой», яке здійснює будівництво автомобільних доріг та інших інфраструктурних об`єктів на тимчасово окупованій території Донецької області.

Так, 21.03.2024 о 07 год. 23 хв., перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванням місці, за допомогою мессенджера «Telegram» ОСОБА_6 отримав для погодження від ОСОБА_10 проект договору поставки від 21.04.2024 № 21/03/24, відповідно до якого ООО «ТД «Трансойл» зобов`язується поставити та передати у власність ООО «Донбассбытстрой» (ИНН 9307011249, юридический адрес: ДНР, г. Енакиево, ул. Щербакова, 131/5 ) бітумну продукцію.

В подальшому, вказаний договір погоджено ОСОБА_6 та укладено на загальну суму 5 000 000 російських рублів.

Так, 26.03.2024, відповідно до платіжного доручення № 1 від 25.03.2024 за отримання бітумної продукції, ООО «Донбассбытстрой» сплачено на рахунок ООО «ТД «Трансойл» 1 178 600,00 російських рублів.

Також, 22.04.2024, відповідно до платіжного доручення № 4 від 19.04.2024 за отримання бітумної продукції, ООО «Донбассбытстрой» сплачено на рахунок ООО «ТД «Трансойл» 1 208 088,00 російських рублів.

В подальшому, 24.04.2024 відповідно до платіжного доручення № 5 від 24.04.2024 за отримання бітумної продукції, ООО «Донбассбытстрой» сплачено на рахунок ООО «ТД «Трансойл» 500 000,00 російських рублів.

08.05.2024, відповідно до платіжного доручення № 5 від 24.04.2024 за отримання бітумної продукції, ООО «Донбассбытстрой» сплачено на рахунок ООО «ТД «Трансойл» 746 837,00 російських рублів.

22.05.2024 відповідно до платіжного доручення № 6 від 09.05.2024 за отримання бітумної продукції, ООО «Донбассбытстрой» сплачено на рахунок ООО «ТД «Трансойл» 1 388 800,00 російських рублів.

Так, ООО «ТД «Трансойл» власником якого (100%) є громадянин України ОСОБА_6 здійснило поставку матеріальних ресурсів на допомогу окупаційній адміністрації держави-агресора, а саме - бітумної продукції на тимчасово окуповану територію Донецької області для ООО «Донбассбытстрой», яке здійснює будівництво автомобільних доріг, а також інших інфраструктурних об`єктів на тимчасово окупованій території Донецької області.

Таким чином, ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні пособництва державі-агресору, а саме вчиненні громадянином України умисних дій, спрямованих на допомогу окупаційній адміністрації держави-агресора (пособництво) з метою завдання шкоди України шляхом добровільної передачі матеріальних ресурсів представникам окупаційної адміністрації держави-агресора, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України.

Крім цього, продовжуючи реалізацію свого протиправного умислу, здійснюючи свою протиправну діяльність з території України, діючи умисно, усвідомлюючи протиправність своїх дій та їх наслідки, з мотивів непогодження з політикою представників української державної влади, підтримуючи ідеї проросійської спрямованості, у т.ч. щодо подальшого розвитку України, виходячи з геополітичних інтересів російської федерації, які передбачають перебування України у сфері її впливу, будучи обізнаним про факт ведення вказаною державою агресивної війни проти України, з метою підтримки держави-агресора її окупаційної адміністрації на тимчасово окупованих територіях України та збройних формувань російської федерації, з метою завдання шкоди суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній безпеці України, вчинив злочин проти основ національної безпеки - умисні дії, спрямовані на допомогу окупаційній владі держави-агресора (пособництво) з метою завдання шкоди Україні, шляхом добровільної передачі матеріальних ресурсів представникам окупаційної адміністрації держави-агресора.

Так, досудовим розслідуванням встановлено, що 10.03.2023, точний час та місце під час досудового розслідування встановити не виявилось за можливе, ОСОБА_6 , будучи стовідсотковим власником російського підприємства ООО «ТД «Трансойл» (мовою оригіналу: ОГРН 1163123055094, ИНН 3123382450, юридический адрес: рф, АДРЕСА_3 ), діючи умисно, розуміючи протиправність своїх дій, добровільно, відповідно до законодавства рф, передав право здійснювати господарську діяльність вказаною юридичною особою громадянці держави-агресора - ОСОБА_10 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянка рф, ІПН НОМЕР_1 ), яка попередньо виконувала обов`язки бухгалтера у ООО «ТД «Трансойл». При цьому, ОСОБА_6 діючи умисно, розуміючи протиправність власних дій, залишив за собою здійснення фактичного контролю над діяльністю зареєстровано на території держави-агресора суб`єкта господарювання ООО «ТД «Трансойл», зобов`язавши ОСОБА_10 підтримувати та виконувати (за погодженням з останнім) будь-які прийняті стосовно підконтрольного підприємства рішення та дії з боку контролюючих органів держави-агресора, з метою дотримання встановлених законодавством рф правил введення господарської діяльності, у тому числі, надання допомоги державі-агресору (пособництво), з метою завдання шкоди Україні, шляхом добровільної передачі матеріальних ресурсів та інших активів представникам окупаційної адміністрації держави-агресора на тимчасово окупованій території України.

Так, на виконання свого злочинного умислу, діючи умисно, ОСОБА_6 вчинив ряд дій спрямованих на передачу матеріальних ресурсів, а саме бітумної продукції на користь «Енакиевского подрядного специализированного дорожного ремонтно-строительного обособленного подразделения ООО «Облдорремстрой» (вказане російське підприємство є філією ООО «Облдорремстрой» (ИНН 9309022221, юридический адрес: «ДНР», г. Донецк, ул. Университетская, 13 ), яке здійснює будівництво автомобільних доріг на тимчасово окупованій території Донецької області.

Зокрема, 08.04.2024 між ООО «ТД «Трансойл» та «Енакиевским подрядным специализированным дорожным ремонтно-строительным обособленным подразделением ООО «Облдорремстрой» укладено договір поставки бітумної продукції № 08/04/24, спрямований на постачання бітумної продукції представникам окупаційної влади на тимчасово окуповані території Донецької області для реалізації інфраструктурних проектів держави-агресора.

Так, на виконання вказаного договору 03.06.2024 «Енакиевским ПС ДРСОП ООО «Облдорремстрой» сплачено на рахунок ООО «ТД «Трансойл» по Договору поставки № 08/04/24 від 08.04.2024 за бітум на суму 2 700 000,00 російських рублів.

В подальшому, 20.06.2024 «Енакиевским ПС ДРСОП ООО «Облдорремстрой» сплачено за бітум на рахунок ООО «ТД «Трансойл» по Договору поставки № 08/04/24 від 08.04.2024 на суму 194 992,00 російських рублів.

Крім цього, 11.04.2024 «Енакиевским ПС ДРСОП ООО «Облдорремстрой» сплачено за бітум на рахунок ООО «ТД «Трансойл» по рахунку № 3 від 11.04.2024 на суму 1 293 900,00 російських рублів.

Також, 11.04.2024 «Енакиевским ПС ДРСОП ООО «Облдорремстрой» сплачено за бітум на рахунок ООО «ТД «Трансойл» по рахунку № 2 від 09.04.2024 на суму 1 230 660,00 російських рублів.

27.05.2024 «Енакиевским ПС ДРСОП ООО «Облдорремстрой» сплачено за бітум на рахунок ООО «ТД «Трансойл» по рахунку № 7 від 23.05.2024 на суму 1 361 066,00 російських рублів.

03.06.2024 «Енакиевским ПС ДРСОП ООО «Облдорремстрой» сплачено за бітум на рахунок ООО «ТД «Трансойл» по рахунку № 8 від 25.05.2024 на суму 2 719 130,00 російських рублів.

Так, ООО «ТД «Трансойл» власником якого (100%) є громадянин України ОСОБА_6 здійснило поставку матеріальних ресурсів на допомогу окупаційній адміністрації держави-агресора, а саме - бітумної продукції на тимчасово окуповану територію Донецької області для «Енакиевского подрядного специализированного дорожного ремонтно-строительного обособленного подразделения ООО «Облдорремстрой», яке здійснює будівництво автомобільних доріг на тимчасово окупованій території Донецької області.

Таким чином, ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні пособництва державі-агресору, а саме вчиненні громадянином України умисних дій, спрямованих на допомогу окупаційній адміністрації держави-агресора (пособництво) з метою завдання шкоди України шляхом добровільної передачі матеріальних ресурсів представникам окупаційної адміністрації держави-агресора, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України.

Крім цього, встановлено, що на виконання спільного злочинного умислу, спрямованого на допомогу державі-агресору (пособництво) з метою завдання шкоди Україні, шляхом добровільної передачі матеріальних ресурсів та інших активів представникам держави-агресора за попередньою змовою з бухгалтером підзвітного та підконтрольного ОСОБА_6 ТОВ «Транспортна компанія «Транснафта» (код ЄДРПОУ 44888492) ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , діючи умисно, усвідомлюючи протиправність своїх дій та їх наслідки, з мотивів непогодження з політикою представників української державної влади, підтримуючи ідеї проросійської спрямованості, у т.ч. щодо подальшого розвитку України, виходячи з геополітичних інтересів російської федерації, які передбачають перебування України у сфері її впливу, будучи обізнаними про факт ведення вказаною державою агресивної війни проти України, з метою підтримки держави-агресора її окупаційної адміністрації на тимчасово окупованих територіях України та збройних формувань російської федерації, з метою завдання шкоди суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній безпеці України, вчинили злочин проти основ національної безпеки - умисні дії, спрямовані на допомогу державі-агресору (пособництво) з метою завдання шкоди Україні, шляхом добровільної передачі матеріальних ресурсів та інших активів представникам держави-агресора.

Так, ОСОБА_9 на виконання доручень ОСОБА_6 виконує функцію бухгалтерського супроводу діяльності низки підприємств, які контролює ОСОБА_6 , зокрема ТОВ «Опал Стар» (код ЄДРПОУ 44188573, юридична адреса: м. Харків, проспект Науки, 58, офіс 405), та звітує останньому щодо виконаних доручень та стану вказаної діяльності.

Так встановлено, що не пізніше 15.12.2023 року (більш точний час та місце досудовим розслідуванням не встановлено), ОСОБА_6 , за попередньою змовою з ОСОБА_9 , усвідомлюючи протиправність своїх дій та бажаючи настання відповідних наслідків, налагодили злочинний механізм поставки бітумної продукції з території російської федерації на територію України, між ООО «ТД «Трансойл» (ОГРН 1163123055094, ИНН 3123382450, юридический адрес: рф, АДРЕСА_3 , доля власності 100% в якому належить ОСОБА_6 ) та ТОВ «Опал Стар» (код ЄДРПОУ 44188573, юридична адреса: м. Харків, проспект Науки, 58, офіс 405).

На виконання спільного злочинного умислу, ОСОБА_6 за попередньою змовою з ОСОБА_9 , скористалися послугами турецької міжнародної організації - KARPOL MADENCILIK DEKORASYON GIDA LOJISTIC DANISMANLIK SANAYI VE TICARET LTD.STI, Єшілкой Мах. Ататюрк. Кад. ЕГС Бізнес Парк Б-1 Корпус № 111, Бакіркой-Стамбул, Туреччина (ЗАО «Компания в сфере горнодобывающей промышленности, декоративного оформления, консалтинга по логистики продуктов питания «Карпол»), яка здійснює транзитний експорт товарів через кордони Туреччини.

Так, 15.12.2023 між ООО «ТД «Трансойл» (ОГРН 1163123055094, ИНН 3123382450, юридический адрес: рф, АДРЕСА_3 , доля власності 100% в якому належить ОСОБА_6 ) та KARPOL MADENCILIK DEKORASYON GIDA LOJISTIC DANISMANLIK SANAYI VE TICARET LTD.STI (Далі - «KARPOL») укладено договір транзитної торгівлі бітумною продукцією.

Відповідно до п. 2 Договору, вказаний договір регулює транзитну торгівлю товаром з кодом GTIP 2713200000 (Бітум) з росії через Туреччину в інші країни.

На виконання вказаного Договору, 25.01.2024 від ООО «ТД «Трансойл» по декларації № 10006060/110324/3015837 на адресу «KARPOL» переданий товар: бітум нафтовий дорожній марки бнд 70/100, код GTIP 2713200000, вартістю 17 600 євро, для кінцевого покупця вказаного товару - ТОВ «Опал Стар» (код ЄДРПОУ 44188573, юридична адреса: м. Харків, проспект Науки, 58, офіс 405).

В свою чергу, 31.01.2024 між ТОВ «Опал Стар» та «KARPOL» укладено договір № 31/01-24, відповідно до якого вказаний бітум має бути доставлений зі складу, визначеного «KARPOL» через кордон Туреччини на адресу ТОВ «Опал Стар».

На виконання вказаного умислу, ОСОБА_6 поклав обов`язки фінансової звітності та підготовки документів щодо імпорту бітумної продукції з рф на адресу ТОВ «Опал Стар» на ОСОБА_9 , яка діючи умисно, будучи обізнаною про факт ведення російською федерацією агресивної війни проти України, з метою підтримки держави-агресора її окупаційної адміністрації на тимчасово окупованих територіях України та збройних формувань російської федерації усвідомлювала та бажала настання відповідних наслідків, спрямованих на допомогу державі-агресору з метою завдання шкоди Україні, шляхом добровільної передачі матеріальних ресурсів та інших активів представникам держави-агресора.

Так, остання на виконання спільного злочинного умислу, розуміючи значення своїх дії та бажаючи настання злочинних наслідків, за допомогою мессенджера «TELEGRAM» 11.06.2024 звітувала ОСОБА_6 про здійснення оплат за бітумну продукцію від імені ТОВ «Опал Стар» на рахунок «KARPOL», відповідно до платіжних інструкцій в іноземній валюті № 6 від 09.04.2024, № 4 від 03.05.2024, № 2 від 17.04.2024 на загальну суму 25 212 євро.

Також, для забезпечення реалізації вищевказаного спільного умислу, з метою підтримки держави-агресора шляхом вчинення дій, спрямованих на укріплення економічного стану рф, послабленого через накладення санкцій на суб`єкти господарювання, та завдання шкоди суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній безпеці України, на виконання вказівки ОСОБА_6 , ОСОБА_9 забезпечено здійснення перекладу на українську мову договору між ТОВ «Опал Стар» та «KARPOL» від 31.01.2024 № 31/01-24, засвідченого приватним нотаріусом ОСОБА_11 .

В подальшому, 14.06.2024 о 10 год. 22 хв. фотокопії вказаного перекладу ОСОБА_9 передані ОСОБА_6 за допомогою мессенджера «TELEGRAM».

Разом з цим, з причин, що не залежали від волі ОСОБА_6 та ОСОБА_9 , «KARPOL» не було виконано своїх зобов`язань за договором № 31/01-24 від 31.01.2024, у зв`язку з чим, ОСОБА_9 за погодженням ОСОБА_6 було підготовлено та скеровано претензійний лист від 17.06.2024 №1 на адресу «KARPOL», про що останньою того ж дня о 15 год. 27 хв. відзвітовано ОСОБА_6 за допомогою мессенджера «TELEGRAM».

Також, встановлено, що у зв`язку з тим, що бітумна продукція була поставлена на територію Туреччини від ООО «ТД «Трансойл» та проведені відповідні розрахунки від ТОВ «Опал Стар», проте товар на територію України завезено не було, ОСОБА_6 надано вказівки керівнику ООО «ТД «Трансойл» ОСОБА_10 підготувати претензійний лист на адресу «KARPOL» про термінову необхідність у виконанні договірних зобов`язань.

Проект вказаного претензійного листа 14.06.2024 о 10 год. 26 хв. надіслано ОСОБА_10 для погодження ОСОБА_6 за допомогою мессенджера «TELEGRAM».

Вказане свідчить, що ОСОБА_6 та ОСОБА_9 вчинено дії, спрямовані на передачу матеріальних ресурсів та інших активів з метою підтримки держави-агресора шляхом вчинення дій, спрямованих на укріплення економічного стану рф, послабленого через накладення санкцій на суб`єкти господарювання та завдання шкоди суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній безпеці України.

Таким чином, ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні пособництва державі-агресору за попередньою змовою групою осіб, а саме вчинення громадянами України умисних дій, спрямованих на допомогу державі-агресору (пособництво) з метою завдання шкоди України шляхом добровільної передачі матеріальних ресурсів та інших активів представникам держави-агресора, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 111-2 КК України.

12.09.2024 ОСОБА_6 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Кременчуці Полтавської області, є громадянином України, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючий за адресою: АДРЕСА_2 , затримано та повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 111-2, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 111-2 КК України.

Повідомлення про підозру ОСОБА_6 обґрунтовується наступними матеріалами кримінального провадження..

Слід зазначити, що Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ у своєму листі за № 511-550/0/4-13 від 04.04.2013 «Про деякі питання порядку застосування запобіжних заходів під час досудового розслідування та судового провадження відповідно до Кримінального процесуального кодексу України» визначено, що запобіжні заходи, затримання у кримінальному провадженні застосовуються тільки з метою та за наявності підстав, визначених ст. 177 КПК.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінальних правопорушень, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується.

При цьому, необхідно враховувати, що рішення про застосування одного із видів запобіжних заходів, який обмежує права і свободи підозрюваного, має відповідати характеру певного суспільного інтересу (визначеним у КПК конкретним підставам і меті), що, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості.

Так, розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу для прийняття законного і обґрунтованого рішення, суд, відповідно до ст. 178

КПК України та практики Європейського суду з прав людини, повинен врахувати тяжкість кримінальних правопорушень, у вчиненні яких обвинувачується особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.

Крім того, запобіжний захід має обиратися виключно з метою забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого, зокрема, для забезпечення виконання покладених на нього процесуальних обов`язків, передбачених ч. 7 ст. 42 та іншими нормами КПК України.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

Так, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_6 покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у вигляді позбавленням волі на строк від 10 до 12 років, а також наявність наведених вище ризиків, які передбачені у ч. 1 ст. 177 КПК України.

А саме, відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України, під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених у п. п. 1, 2, 3, 4 та 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Переховуватися від органів досудового слідства та/або суду. Підозрюваний вчинив інкриміновані йому злочини, санкція якого передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 10 до 12 років позбавленням волі, а тому, усвідомлюючи тяжкість та реальність покарання навіть з врахування положень ст. 68 КК України, в разі застосування запобіжного заходу не пов`язаного з триманням під вартою, є підстави вважати, що ОСОБА_6 може переховуватися від органів досудового слідства та суду. Побоюючись реальної міри покарання у виді позбавлення волі на тривалий термін та конфіскації майна, ОСОБА_6 , перебуваючи на волі, володіючи значним фінансовим ресурсом, в тому числі прихованими готівковими коштами, здобутими злочинним шляхом, буде ухилятися від органу досудового розслідування та суду.

Знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення. Наявність цього ризику обґрунтовується тим, що підозрюваний ОСОБА_6 перебуваючи на волі, має можливість знищувати речі та документи, зокрема ті, які стосуються інших поставок матеріальних ресурсів на тимчасово окуповані території України, з метою допомоги державі-агресору та її окупаційним адміністраціям, у тому числі оригінали таких документів, які ще не вилучені органом досудового розслідування, та які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення. Вказане є можливим з огляду на те, що підозрюваний ОСОБА_6 , ознайомившись із матеріалами кримінального провадження, після отримання додатків до клопотання, зможе самостійно здійснити знищення оригіналів документів, які не були відшуканні в ході проведення попередніх обшуків, може знищити речі та документи, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення з метою уникнення останнім кримінальної відповідальності.

Незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні. Більшість осіб, що можуть бути свідками та підозрюваними у кримінальному провадженні є особами, що особисто знайомі з підозрюваним, їх неправомірні дії нерозривно пов`язані між собою. Встановлення об`єктивних обставин вчинення кримінального правопорушення, окрім дослідження й аналізу документів, можливе лише шляхом проведення допитів осіб, в тому числі й тих, що мали відношення до вчинення вказаного злочину. Таким чином, орган досудового розслідування вважає, що існує реальний ризик впливу ОСОБА_6 на свідків та інших осіб у цьому кримінальному провадженні з метою розроблення загальної, узгодженої стратегії уникнення від кримінальної відповідальності. Крім того, слід враховувати встановлену кримінальним процесуальним законодавством України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні. Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому ст. 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Відповідно до ч. 4 ст. 95 КПК України суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них. За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

Перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. На даний час не встановлені усі спільники підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, яким останній може повідомити про факт виявлення їх злочинної діяльності та обставини, які стали відомі їй у ході проведення досудового розслідування, що унеможливить притягнення до кримінальної відповідальності всіх винних осіб.

Вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.Варто зауважити, що злочинна діяльність ОСОБА_6 в умовах триваючої збройної агресії рф була спрямована на вчинення кримінальних правопорушень проти основ національної безпеки України в умовах воєнного стану, а тому перебуваючи на волі, він може вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальні правопорушення в яких він підозрюється.

Викладене свідчить про відсутність у нього соціально-стримуючих факторів, які б давали підстави вважати, що він не буде перешкоджати кримінальному провадженню, не буде незаконно впливати на свідків, не стане знищувати, ховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, не вчинить інше кримінальне правопорушення, не буде переховуватись від органу досудового розслідування та суду.

Враховуючи характер кримінальних правопорушень, які пов`язані із злочинами проти основ національної безпеки України та проти громадської безпеки, майновий стан підозрюваного та інші обставини, визначені ст. 178 КПК України, орган досудового розслідування вважає, що застосування виключно запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою надасть можливість запобігти ризикам зазначеним у клопотанні та забезпечить дієвість кримінального провадження.

Крім того, статтею 183 КПК України передбачено, що під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-5, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442 Кримінального кодексу України.

На підставі викладеного слідчий за погодженням з прокурором звернувся до суду із відповідним клопотанням.

У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання та доводи викладені в ньому та пояснив, що підозра, пред`явлена ОСОБА_6 та ризики, викладені у клопотанні обґрунтовані і підтверджуються належними доказами. Просив клопотання задовольнити та застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів без визначення розміру застави.

Підозрюваний ОСОБА_6 та його захисники ОСОБА_4 та ОСОБА_5 заперечували проти задоволення клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки вважали підозру необґрунтованою, а ризики, викладені у клопотанні, - безпідставними. Просили суд долучити характеризуючі матеріали, відмовити в задоволенні клопотання прокурора та застосувати запобіжний захід не пов`язаний з триманням під вартою.

Заслухавши доводи прокурора, підозрюваного, його захисників, дослідивши матеріали досудового розслідування та копії матеріалів, якими слідчий та прокурор обґрунтовують доводи клопотання, слідчий суддя вважає його таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Метою застосування запобіжних заходів відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобіганню спробам:1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3)незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому він підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до ч. 1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 цього Кодексу слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріали зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі вагомість наявних доказів вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення, наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні даного кримінального правопорушення, а також наявність доказів, яким обґрунтовуються відповідні обставини.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

В судовому засіданні встановлено, що подане прокурором клопотання відповідає вимогам ст. ст. 183, 184 КПК України, а вручення письмового повідомлення про підозру у вчинені кримінального правопорушення та копії клопотання і матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу здійснено з дотриманням строків, передбачених ч. 2 ст. 278 КПК України та ч. 2 ст. 184 КПК України відповідно.

У провадженні слідчого управління Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області перебувають матеріали досудового розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені 10.07.2024 до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 42024100000000257 у відношенні ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.28 ч. 1 ст. 111-2, ч.1 ст.111-2 КК України.

Відповідно до п. 1 ч.1 ст. 178 КПК України слідчий суддя перевіряє вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення.

12.09.2024 о 10 годині 42 хвилини ОСОБА_6 затримано в порядку вимог ст. 208-211 КПК України.

12.09.2024, відповідно до вимог ст. ст. 111, 276-278 КПК України ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.28 ч. 1 ст. 111-2, ч.1 ст.111-2 КК України.

Наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколами за результатами проведення НСРД; протоколами оглядів; протоколом допиту свідка та іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.

Слідчий суддя вважає, що за обставин, викладених у клопотанні про застосування запобіжного заходу, слідчим та прокурором доведено наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення ОСОБА_6 інкримінованих йому органом досудового розслідування кримінальних правопорушень та існування фактів, які в контексті практики Європейського суду з прав людини можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що підозрюваний міг вчинити даний злочин.

При цьому слідчий суддя враховує, що на даній стадії кримінального провадження та слідчим суддею не вирішуються питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті. Судом лише вирішується питання про обґрунтованість підозри та наявність ризиків для обрання відповідного запобіжного заходу, з огляду на викладене слідчий суддя не оцінює докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, а тому докази, які є достатніми для висновку про наявність обґрунтованої підозри, не обов`язково мають бути настільки ж переконливими та повними, як докази на стадії висунення особі обвинувачення у вчиненні злочину або на стадії судового розгляду такого обвинувачення.

Таким чином, слідчий суддя вважає, що в судовому засіданні слідчим надано достатньо доказів щодо обґрунтованості підозри у вчиненні ОСОБА_12 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.28 ч. 1 ст. 111-2 КК України, а саме пособництва державі-агресору за попередньою змовою групою осіб, тобто вчинення громадянами України умисних дій, спрямованих на допомогу державі-агресору (пособництво) з метою завдання шкоди України шляхом добровільної передачі матеріальних ресурсів та інших активів представникам держави-агресора, а також кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України, а саме вчинення громадянином України умисних дій, спрямованих на допомогу окупаційній адміністрації держави-агресора (пособництво) з метою завдання шкоди України шляхом добровільної передачі матеріальних ресурсів представникам окупаційної адміністрації держави-агресора.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 178 КПК України слідчий суддя пересвідчився у тяжкості покарання, що загрожує ОСОБА_6 у разі визнання його винуватим у кримінальних правопорушеннях, у вчиненні яких він підозрюється, оскільки санкція ч. 1 ст. 111-2 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від десяти до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від десяти до п`ятнадцяти років та з конфіскацією майна або без такої.

Відповідно до вимог п.3 ч.1 ст.178 КПК України слідчий суддя зауважує, що підозрюваний має молодий вік, групи інвалідності не має, має хронічні захворювання.

Відповідно до вимог п. 4 ч.1 ст.178 КПК України слідчий суддя встановив, що підозрюваний не має міцні соціальні зв`язки, оскільки має постійне місце мешкання, одружений, має на утриманні неповнолітнього сина ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Встановлюючи обставини, передбачені п. 5 ч. 1 ст. 178 КПК України слідчий суддя визначив, що підозрюваний має вищу освіту, офіційно працевлаштований на посаді директора ТОВ «Біоіл».

Щодо репутації підозрюваного, відповідно до вимог п. 6 ч.1 ст.178 КПК України слідчий суддя зазначає, що в ході судового розгляду даних про негативну репутацію підозрюваного не надано. Підозрюваний позитивно характеризується за місцем мешкання.

Щодо майнового стану підозрюваного, в дотримання вимог п. 7 ч. 1 ст. 178 КПК України, слідчий суддя відзначає, що відомостей про матеріальний стан підозрюваного в ході судового розгляду не надано.

На виконання вимог п. 8, 9, 10 ч.1 ст. 178 КПК України в ході розгляду клопотання відомостей про наявність у підозрюваного судимостей не встановлено. Даних про застосування до підозрюваного інших запобіжних заходів не надано, як і відомостей про повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення.

Відомості щодо розміру майнової шкоди у даному кримінальному провадженні у матеріалах кримінального провадження відсутні, відповідно до вимог, визначених п. 11 ч. 1 ст.178 КПК України.

На виконання вимог п. 12 ч. 1 ст. 178 КПК України, слідчий суддя зазначає, що відсутній ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризику летальності, що створює підозрюваний, у зв`язку з його доступом до зброї.

Крім того, стороною обвинувачення доведено існування ризиків, передбачених п. п. 1-4 ч.1 ст. 177 КПК України.

Так, про наявність ризику переховуватись від органів досудового розслідування, визначеного до п.1 ч. 1 ст.177 КПК України, свідчить тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-2КК України, який відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів та за який передбачена відповідальність у виді позбавлення волі на строк від десяти до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від десяти до п`ятнадцяти років та з конфіскацією майна або без такої, характер та зухвалість інкримінованого злочину, який вчинено в умовах воєнного.

Наявність ризику, передбаченого п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливості знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення свідчить той акт, що органом досудового розслідування нині не встановлено всі речі (речових доказів) та документи, які могли зберегти на собі сліди кримінального правопорушення та можуть містити інші відомості, які можливо використати, як доказ факту чи обставин кримінального правопорушення, саме на вказаній стадії досудового розслідування підозрюваний ОСОБА_6 , перебуваючи на волі, може знищити або сховати вказані матеріальні об`єкти та документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

Про наявність ризику, передбаченого п.3 ч.1 ст.177 КПК України, а саме незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні свідчить той факт, що ОСОБА_6 вчинив дане кримінальне правопорушення за попередньою змовою з іншим підозрюваним, з яким особисто знайомий. Крім того свідками у вказаному кримінальному провадженні також є особи, що особисто знайомі із підозрюваним. Встановлення об`єктивних обставин вчинення кримінального правопорушення, окрім дослідження й аналізу документів, можливе лише шляхом проведення допитів осіб, в тому числі й тих, що мали відношення до вчинення вказаного злочину. Таким чином, у органу досудового розслідування є достатньо даних вважати, що використовуючи свій вплив ОСОБА_6 має можливість впливати іншого підозрюваного та свідків у вказаному кримінальному провадженні з метою розроблення загальної, узгодженої стратегії уникнення від кримінальної відповідальності.

Крім того, стороною обвинувачення доведено існування ризику, передбаченого п. 4 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, оскільки ОСОБА_6 може повідомити про факт виявлення його злочинної діяльності та обставини, які стали відомі йому в ході проведення досудового розслідування, що унеможливить притягнення до кримінальної відповідальності інших всіх винних осіб.

Разом з тим, слідчий суддя вважає, що стороною обвинувачення не доведено існування ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливості вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, оскільки вказаний ризик належним чином не обґрунтований у клопотанні, не віднайшов об`єктивного підтвердження у судовому засіданні та ґрунтується на припущеннях слідчого, прокурора.

Слідчий суддя, також, враховує доводи сторони захисту, викладені на користь підозрюваного ОСОБА_6 та вважає, що у даному випадку ці доводи не перевищують суспільного інтересу у справі, який полягає у повному та неупередженому досудовому розслідуванні особливо тяжкого злочину проти основ національної безпеки, вчиненого в умовах воєнного стану у встановлені законом строки, а також забезпечення запобіганню процесуальних ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.

Таким чином, враховуючи встановлені у судовому засіданні обставини, слідчий суддя вважає, що прокурором доведено наявність усіх обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК України, та застосування у відношенні підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відповідає конкретній меті, визначеній у КПК України, та застосовується за наявності підстав, передбачених КПК України, є необхідним та достатнім для запобігання існуючим ризикам і жоден із більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти доведеним під час розгляду ризикам, у зв`язку з чим вважає, що клопотання слідчого підлягає задоволенню.

Слідчий суддя зазначає, що вимоги абзацу 8 ч.4 ст. 183 КПК України не є імперативними та визначають право суду під час дії воєнного стану при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442 Кримінального кодексу України.

Законодавець закріпив дискрецію слідчого судді, суду під час застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за ч. 6 ст. 176 Кодексу не визначати або визначати розмір застави з урахуванням підстав та обставин, установлених статтями 177, 178 Кодексу.

Дане твердження узгоджується із рішенням КСУ (Другий сенат) № 7-р(ІІ)/2024 від 20 червня 2024 року.

Керуючись ч. 4 ст. 183 КПК України, враховуючи встановлені у судовому підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 КПК України, під час дії воєнного стану, слідчий суддя не вбачає підстав для визначення розміру застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого ст. 111-2 КК України

Керуючись ст.ст.110, 131, 132, 176-178, 183, 186, 193, 194, 196, 197, 369-372 КПК України, слідчий суддя -

УХВАЛИВ:

Клопотання задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів по 10 листопада 2024 року включно без визначення розміру застави.

Строк тримання під вартою обчислювати з 10 години 42 хвилин 12 вересня 2024 року.

Ухвала слідчого судді діє по 10 листопада 2024 включно та підлягає негайному виконанню після її оголошення.

На ухвалу може бути подана апеляція безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Слідчий суддя ОСОБА_1