Ухвала

від 17.09.2024 по справі 991/7722/24

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

Справа № 991/7722/24

Провадження 1-кс/991/7755/24

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2024 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу Голови правління ГО «ПРАВО НА СПРАВЕДЛИВІСТЬ» ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ), яка полягає у невнесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) згідно заяви про вчинення злочину від 19.07.2024,

ВСТАНОВИВ:

До Вищого антикорупційного суду надійшла вказана скарга, у якій Голова правління ГО «ПРАВО НА СПРАВЕДЛИВІСТЬ» ОСОБА_3 просить зобов`язати уповноважених службових осіб Національного антикорупційного бюро України, які отримали заяву про кримінальне правопорушення від 19.07.2024 №12, внести відповідні відомості до ЄРДР про кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 364 КК України; надіслати заявнику витяг з ЄРДР за формою, встановленою додатком 6 до Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, затверджене наказом Офісу Генерального прокурора від 30.06.2020 №298.

Розгляд скарги призначено на 17.09.2024, про що належним чином повідомлено учасників, які в судове засідання не прибули, про причини неявки суд не повідомили, жодних письмових заяв/клопотань до початку судового розгляду від учасників не надходило.

Положеннями ч. 3 ст. 306 КПК України встановлено, що розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування здійснюється за обов`язкової участі особи, яка подала скаргу, чи її захисника, представника та слідчого, дізнавача чи прокурора, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржується. Відсутність слідчого, дізнавача чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.

За наведеного, слідчий суддя визнав за можливе здійснювати розгляд скарги за відсутності заявника скарги та уповноваженої особи, бездіяльність якої оскаржується, з огляду на їх належне повідомлення та відсутність відомостей про поважність причин неявки в судове засідання.

Слідчий суддя, дослідивши матеріали провадження, дійшов таких висновків.

Встановлено, що Голова правління ГО «ПРАВО НА СПРАВЕДЛИВІСТЬ» ОСОБА_3 , в порядку ст. 214 КПК України, звернулася до НАБУ із заявою про вчинення службовими особами керівних органів АТ «НАК «Нафтогаз України» та підконтрольних їй підприємств кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, за фактами несплати до державного бюджету протягом 2016-2022 років державної частки чистого прибутку, отриманого від використання державного майна, що прямо передбачено умовами Угоди між Фондом державного майна України та AT «НАК «Нафтогаз України» № 76 від 04.02.1999 «Про використання державного майна, яке не підлягає приватизації».

Обґрунтовуючи вказані твердження, заявник зазначає, що в діях зазначених вище осіб наявні ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, а саме зловживання службовим становищем шляхом прийняття/або неприйняття рішень, які призвели/або що призвело (могли призвести/або могло призвести) до ненадходження до державного бюджету принаймні 82, 887 млрд грн, а саме: прийняття рішень про затвердження річного звіту та результатів фінансово-господарської діяльності за відповідний рік щодо розподілу прибутку або затвердження порядку покриття збитків AT «НАК «Нафтогаз України», що відносилось і відноситься до виключної компетенції загальних зборів Компанії, яка здійснювалась до 2016 року почергово Міненерговугілля (Мінпаливенерго), Міністерством економіки (Мінекономрозвитку).

Водночас заявник зазначає про вчинення вказаного кримінального правопорушення службовими особами, які в різний час займали чи займають особливо відповідальне становище і посади яких перераховані в пункті 1 частини 5 статті 216 КПК України, - член Кабінету Міністрів України, перший заступник та заступник міністра, керівник суб`єкта великого підприємництва, у статутному капіталі якого частка державної або комунальної власності перевищує 50 відсотків. Розмір предмета кримінального правопорушення - у дві тисячі і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на час вчинення кримінального правопорушення (якщо кримінальне правопорушення вчинено службовою особою державного органу, правоохоронного органу, військового формування, органу місцевого самоврядування, суб`єкта господарювання, у статутному капіталі якого частка державної або комунальної власності перевищує 50 відсотків), тобто наявна друга ознака, передбачена пунктом 2 частини 5 статті 216 КПК України, яка відносить описане в заяві кримінальне правопорушення за ч. 2 ст. 364 КК України, до підслідності Вищого антикорупційного суду.

Враховуючи, що відомості за вказаною заявою до ЄРДР внесені не були, заявник звернувся до слідчого судді зі скаргою на бездіяльність, у порядку ч. 1 ст. 303 КПК України.

Статтею 303 КПК України передбачено, що на досудовому провадженні можуть бути оскаржені бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.

До матеріалів скарги заявником долучено клопотання про поновлення строку на оскарження, з огляду на повернення слідчим суддею на підставі п. 1 ч. 2 ст. 304 КПК України первісно поданої скарги.

Відповідно до ч. 1 ст. 304 КПК України скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора, передбачені частиною першою статті 303 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого, дізнавача чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії.

Зі змісту скарги встановлено, що заяву про кримінальне правопорушення від 19.07.2024 №12 уповноважений представник НАБУ отримав 24.07.2024.

Водночас первісна скарга на бездіяльність детективів НАБУ була подана в десятиденний строк, однак, 05.08.2024 на електронну адресу заявника надійшла ухвала у справі № 991/6656/24 про повернення скарги на підставі п. 1 ч. 2 ст. 304 КПК України.

Зважаючи на те, що КПК України залишає заявнику право повторно звернутись до слідчого судді з відповідною скаргою, ГО «ПРАВО НА СПРАВЕДЛИВІСТЬ», користуючись цим правом, 13.08.2024 звернулася з відповідною скаргою повторно, шляхом направлення скарги на адресу суду за допомогою оператора поштового зв`язку АТ «Укрпошта».

За наведеного, слідчий суддя дійшов переконання про необхідність поновлення строку на оскарження бездіяльності уповноваженої особи НАБУ.

Частиною 1 ст. 306 КПК України передбачено, що скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора розглядаються слідчим суддею місцевого суду, а в кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - слідчим суддею Вищого антикорупційного суду згідно з правилами судового розгляду, передбаченими статтями 318-380 цього Кодексу, з урахуванням положень цієї глави.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 33-1 КПК України, Вищому антикорупційному суду підсудні кримінальні провадження стосовно корупційних кримінальних правопорушень, передбачених в примітці статті 45 Кримінального кодексу України, статтями 206-2, 209, 211, 366-2, 366-3 Кримінального кодексу України, якщо наявна хоча б одна з умов, передбачених пунктами 1-3 частини п`ятої статті 216 Кримінального процесуального кодексу України. Слідчі судді Вищого антикорупційного суду здійснюють судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду відповідно до частини першої цієї статті.

Належність кримінального провадження до підсудності Вищого антикорупційного суду визначається сукупністю вимог до його предметної підсудності (умов підсудності), які встановлені ч. 1 ст. 33-1 КПК України, а саме:

- стаття кримінального закону, за якою здійснюється кримінальне провадження, належить до переліку корупційних, передбачених приміткою до ст. 45 КК України, або передбачена ч. 1 ст. 33-1 КПК України.

Згідно з приміткою до ст. 45 КК України, корупційними злочинами відповідно до цього Кодексу вважаються злочини, передбачені статтями 191, 262, 308, 312, 313, 320, 357, 410, у випадку їх вчинення шляхом зловживання службовим становищем, а також кримінальні правопорушення, передбачені статтями 210, 354, 364, 364-1, 365-2, 368-369-2 цього Кодексу.

- наявна хоча б одна з умов, передбачених п.п. 1-3 ч. 5 ст. 216 КПК України, які визначають особливості суб`єктного складу та предмету таких кримінальних правопорушень.

З урахуванням зазначеного, вказана скарга підсудна слідчим суддям Вищого антикорупційного суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 214 КПК України слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування.

Порядок внесення таких відомостей врегульований ч. 5 ст. 214 КПК України та розділом ІІ Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, затвердженого наказом Генерального прокурора №298 від 30 червня 2020 року.

Відповідно до вимог п. 1 Розділу ІІ зазначеного Положення, до Реєстру вносяться відомості, зокрема про: короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела, а також попередню правову кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що узгоджується з вимогами п.п. 4-5 ч. 5 ст. 214 КПК України.

Як значив Верховний Суд у постанові від 30 вересня 2021 року в справі № 556/450/18, слідчий, прокурор після прийняття та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, виходячи з їх змісту, має перевірити достатність даних, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, за наслідками чого ним приймається рішення про початок досудового розслідування шляхом внесення відповідних відомостей до ЄРДР.

Таким чином, підставою початку досудового розслідування є не будь-які прийняті та зареєстровані заяви, повідомлення, а лише ті з них, з яких вбачаються вагомі обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, короткий виклад яких разом із прізвищем, ім`ям, по-батькові (найменуванням) потерпілого або заявника, серед іншого, вноситься до ЄРДР.

Із наведених положень вбачається, що слідчий та прокурор хоча і не проводять до моменту внесення відомостей у ЄРДР перевірку обставин, викладених у заяві, однак аналізують її зміст, і саме ця інформація дає змогу визначити, чи містить заява достатньо відомостей про вчинення кримінального правопорушення.

Встановлений ст. 214 КПК України порядок початку досудового розслідування надає кожній особі право заявляти про вчинення кримінального правопорушення та очікувати, що за відповідними фактами буде розпочате розслідування, та в тій же мірі забезпечує можливість здійснювати досудове розслідування виключно за фактами вчинення кримінальних правопорушень, захищаючи тим самим інших осіб від необґрунтованого кримінального переслідування та процесуального примусу.

Слідчий суддя звертає увагу, що лише наявність у заяві про кримінальне правопорушення конкретних та об`єктивних відомостей, які свідчать про вірогідність вчинення кримінального правопорушення, створює у слідчого/прокурора обов`язок внести їх до ЄРДР. Саме по собі твердження заявника про існування кримінального правопорушення, за відсутності таких відомостей, не є достатньою підставою для ініціювання досудового розслідування.

Поряд з цим, із досліджених скарги та копії заяви від 19.07.2024 не вбачається наведення заявником достатніх об`єктивних даних та конкретних фактів, що можуть свідчити про наявність в діях службовими особами керівних органів АТ «НАК «Нафтогаз України» ознак зловживання службовим становищем, що полягає у прийнятті/або неприйнятті рішень, які призвели/або що призвело (могли призвести/або могло призвести) до ненадходження до державного бюджету принаймні 82, 887 млрд грн, у зв`язку з несплатою до державного бюджету протягом 2016-2022 років державної частки чистого прибутку, отриманого від використання державного майна, що прямо передбачено умовами Угоди між Фондом державного майна України та AT «НАК «Нафтогаз України» № 76 від 04.02.1999 «Про використання державного майна, яке не підлягає приватизації».

Викладені у заяві відомості зводяться лише до висунення домислів заявника та надання ним власної оцінки щодо можливого вчинення службовими особами АТ «НАК «Нафтогаз України» кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, без будь-якого посилання на діяння та обставини, які можна перевірити (підтвердити чи спростувати) в ході досудового розслідування та які були б достатні для попередньої кваліфікації реєстратором ЄРДР діяння саме як кримінального правопорушення. Зазначене позбавляє уповноважених осіб органу досудового розслідування провести необхідну попередню оцінку (аналіз) змісту заяви про вчинене кримінальне правопорушення на предмет наявності ознак складу саме кримінального правопорушення.

За таких обставин, слідчий суддя дійшов висновку, що з інформації, яка міститься у заяві від 19.07.2024, не вбачається наявності обов`язкових ознак кримінальних правопорушень (зокрема об`єктивної сторони), а тому не викликає в слідчого/прокурора обов`язку вносити відомості про кримінальне правопорушення до ЄРДР та розпочинати досудове розслідування.

Водночас варто зазначити, що внесення до ЄРДР неконкретних тверджень (у тому числі припущень) заявника про вчинення кримінального правопорушення за відсутності будь-яких об`єктивних відомостей про обставини його вчинення призвело б до: (1) розпорошення обмежених сил і засобів правоохоронної системи держави на перевірку значної кількості безпідставних та абстрактних повідомлень про кримінальні правопорушення, що в свою чергу (2) не дозволило б концентрувати зусилля на розслідуванні дійсно суспільно-небезпечних діянь, що неминуче знизило б ефективність захисту особи, суспільства та держави від цих кримінальних правопорушень, ускладнило б охорону прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, які зазнали шкоди від таких правопорушень; (3) порушення права та законних інтересів осіб, згаданих в таких повідомленнях; (4) використання інструментів статті 214 КПК України не для ініціювання початку досудового розслідування щодо конкретного кримінального правопорушення, а для спрямування сил і засобів правоохоронних органів загалом на всю діяльність визначеного заявником підприємства, установи чи організації або окремої людини з метою вже самостійного виявлення слідчим, дізнавачем, прокурором обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення (а це є вже іншим приводом для початку досудового розслідування за статтею 214 КПК України), а також (5) унеможливлення застосування механізму притягнення заявників до кримінальної відповідальності за завідомо неправдиві повідомлення про кримінальні правопорушення (стаття 383 КК України). Зазначене не відповідає завданням кримінального провадження, які визначені в статті 2 КПК України.

Вказані висновки гуртуються на позиції колегії суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду, викладеній в ухвалі від 20.08.2024 у справі № 991/6669/24.

За наведеного, на переконання слідчого судді, бездіяльність уповноважених осіб НАБУ, яка може бути оскаржена до слідчого судді в порядку, передбаченому ст. 303 КПК України, в даному випадку не встановлена.

З урахуванням викладеного, підстави для зобов`язання уповноважених осіб НАБУ виконати вимоги ст. 214 КПК України та внести відповідні відомості про кримінальне правопорушення до ЄРДР згідно з заявою Голови правління ГО «ПРАВО НА СПРАВЕДЛИВІСТЬ» № 12 від 19.07.2024 відсутні.

Керуючись статтями 9, 214, 216, 303-307, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити в задоволенні скарги.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом 5 (п`яти) днів з дня її оголошення. Якщо ухвалу постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Слідчий суддя ОСОБА_1