Рішення

від 03.09.2024 по справі 205/4432/24

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

03.09.2024 Єдиний унікальний номер 205/4432/24

Номер провадження: 2/205/2557/24

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 вересня 2024 року м. Дніпро

Ленінський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Мовчан Д.В.

при секретарі Волкобоєвої А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду у м. Дніпрі цивільну справу за позовом Органа опіки та піклування Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Орган опіки та піклування Мирноградської міської ради Покровського району Донецької області, Мирноградський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Покровському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів,-

ВСТАНОВИВ:

І. Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

Представник Органу опіки та піклування Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації (далі - Позивач) звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Орган опіки та піклування Мирноградської міської ради Покровського району Донецької області, Мирноградський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Покровському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача посилається на те, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є батьками неповнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Шлюб між батьками дитини було розірвано 12.12.2008 року.

Позивач вказує, що неповнолітній ОСОБА_3 перебуває на обліку Служби у справах дітей виконавчого органу Мирноградської міської ради, як такий, що опинився в складних життєвих обставинах, через вчинення по відношенню до нього домашнього насильства психологічного характеру його матір`ю (далі - Відповідач-2). Мати дитини ОСОБА_2 , ухилялася від виконання батьківських обов`язків повною мірою. Досягнувши чотирнадцяти річного віку, Відповідач -2 не вжила заходів щодо оформлення ID - картки синові. Матір дитини не контролювала прийом ліків сином, не вживала відповідних заходів щодо подальшого навчання ОСОБА_4 після закінчення ним дев`яти класів. З вказаної інформації також вбачається, що з 12.12.2023 року по 16.01.2024 року ОСОБА_4 перебував на обліку через вчинення стосовно нього домашнього насильства зі сторони матері та її співмешканця.

У зв`язку з тим, що між матір`ю та сином склалися несприятливі умови для сумісного проживання, ОСОБА_4 виявив бажання проживати в родині батька ОСОБА_1 (далі - Відповідач -1) за адресою: АДРЕСА_1 . Під час візиту 15.01.2024 року ОСОБА_1 разом із своїм сином до Служби батько підтвердив факт проживання дитини разом із ним. Спеціалістами Служби проведено бесіду з ОСОБА_1 , роз`яснено йому права та обов`язки стосовно сина, попереджено про адміністративну та кримінальну відповідальність у разі їх порушення та наголошено на необхідності забезпечення ОСОБА_4 доступом до навчання.

Позивач наголошує, що 15.02.2024 року неповнолітнього ОСОБА_4 також взято на облік Служби, як такого, що опинився в складних життєвих обставинах, на підставі акту оцінки потреб сім`ї/особи, складеного Центром соціальних служб. Основними ознаками та чинниками, що спричинили складні життєві обставини є те, що ОСОБА_1 не виконує свої батьківські обов`язки по відношенню до сина, не працює, не усвідомлює власну відповідальність за виховання, розвиток та здоров`я сина. В квартирі, де проживає дитина брудно, для хлопця відсутнє окреме спальне місце, немає місяця для навчання, в квартирі неприємний запах.

Далі, 26.03.2024 року в телефонному режимі до Служби надійшла інформація від начальника сектору ювенальної превенції Солом`янського управління Головного управління Національної поліції у м. Києві про те, що об 11 год. 00 хв. по спецлінії 102 до надійшло звернення ОСОБА_1 , що його неповнолітній син ОСОБА_5 пішов з дому 24.03.2024 року та не повернувся. Після встановлення місця знаходження ОСОБА_4 останній повідомив, що пішов з дому через конфлікт з батьком та ночував декілька днів в укритті.. У ході телефонної бесіди з ОСОБА_1 , останній категорично відмовився прибути до Солом`янського управління поліції та забрати сина. Враховуючи отриману інформацію, спеціалістами Служби спільно із інспекторами СЮП та фахівцями із соціальної служби Центру соціальних служб негайно здійснено візит за місцем мешкання родини. При відвідуванні виявлено, що умови для проживання дитини не створенні, помешкання перебуває в антисанітарних умовах, розкидані брудні речі, поламані меблі, брудна постільна білизна, наявні пусті пляшки від алкогольних напоїв, мережа електропостачання пошкоджена, наявна велика кількість тарганів та павутиння, їжа для дитини відсутня, від ОСОБА_1 та інших осіб, які знаходилися в квартирі відчувався стійкий запах алкоголю. Комісією складено акт проведення оцінки рівня безпеки дитини, за результатами якого підтверджено факт загрози життю та здоров`ю неповнолітнього ОСОБА_3 , якого негайно направлено до закладу охорони здоров`я КНП «Київська міська дитяча лікарня № 1». 27.03.2024 року Солом`янською районною в місті Києві державною адміністрацією видано розпорядження «Про негайне відібрання неповнолітніх дітей» № 205 від ОСОБА_1 у зв`язку із загрозою життю та здоров`ю дитини.

У зв`язку з вищевикладеним, представник позивача змушена звернутися до суду та просити суд: 1) позбавити батьківських прав ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 відносно неповнолітньої дитини, - сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; 2) позбавити батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 відносно неповнолітньої дитини, - сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; 3) передати неповнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на опікування Органу опіки та піклування Мирноградської міської ради Покровського району Донецької області; 4) стягнути аліменти з ОСОБА_1 на утримання ОСОБА_3 у розмірі 1/3 частини від заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня подачі позову і до повноліття дитини на його користь; 5) стягнути аліменти з ОСОБА_2 на утримання ОСОБА_3 у розмірі 1/3 частини від заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня подачі позову і до повноліття дитини на його користь;

Відповідачі у встановлений судом в ухвалі про відкриття провадження по справі строк, відзив на позовну заяву не подали.

Будь-яких інших заяв по суті справи до суду також не надходило.

ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи.

Представник позивача надала суду заяву в якій просить розгляд справи провести за її відсутності, проти заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідачі у судове засідання не з`явилися, про день та час розгляду справи повідомлялися належним чином, про причини неявки в судове засідання не повідомили, ніяких письмових заяв чи клопотань до суду не надходило.

Представник третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Органу опіки та піклування Мирноградської міської ради Покровського району Донецької області, у судове засідання не з`явився, надали заяву з проханням розглядати справу без її участі, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Представник третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Мирноградського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Покровському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, у судове засідання не з`явився, про день та час розгляду справи повідомлялися належним чином, причини неявки суду не повідомили, заяв чи клопотань від такого учасника справи до суду не надходило.

ІІІ. Процесуальні дії у справі.

Процесуальні дії у справі (забезпечення доказів, вжиття заходів забезпечення позову, зупинення і поновлення провадження тощо) судом не застосовувалися.

У відповідності до ч.4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідачів, які належним чином були повідомлені і від яких не надійшло повідомлення про причини неявки або якщо зазначені ними причини визнанні неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Оскільки наявних у даній цивільній справі доказів достатньо для вирішення спору по суті та враховуючи, що належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання відповідачі в судове засідання не з`явилися, про причини неявки суд не повідомили та не подали відзив, а позивач не заперечує проти заочного розгляду справи, то суд у відповідності до норм ст. 280 ЦПК України ухвалив здійснювати заочний розгляд справи.

Враховуючи, що учасники справи та їх представники у судове засідання не з`явилися, відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

З огляду на викладені вимоги процесуального законодавства, враховуючи нижченаведені фактичні обставини справи, зміст спірних правовідносин, оцінку доказів та аргументів сторін, суд ухвалює заочне рішення про задоволення позову з огляду на наступне.

ІV. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Судом встановлено, що батьками неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , що підтверджується свідоцтвом про народження від 27.02.2007 року.

Судовим розглядом також встановлено, що шлюб між батьками вказаної дитини розірвано 12.12.2008 року, що підтверджується свідоцтвом про розірвання шлюбу серія НОМЕР_1 від 12.12.2008 року.

Із матеріалів справи вбачається, що між матір`ю та дитиною склалися несприятливі умови для сумісного подальшого проживання. Зокрема судом встановлено, що 09.12.2023 року відносно Відповідача-2 працівниками ВП № 2 Покровського району Управління поліції ГУНП в Донецькій області складено адміністративний протокол та винесено терміновий заборонний припис про заборону такій особі, як кривднику, контактувати у будь - який спосіб зі своїм сином на 5 діб.

Згідно Висновку оцінки потреб сім`ї від 09.02.2024 року, в квартирі де проживає дитина ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , батько ОСОБА_6 не виконує батьківські обов`язки по відношенню до свого сина, не усвідомлює власну відповідальність за виховання, розвиток та стан здоров`я дитини.

Згідно Наказу № 16-С від 15.02.2024 року «Про взяття на облік ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 » взято на облік ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , як дитину, яка перебуває у складних життєвих обставинах.

Згідно листа Служби у справах дітей та сім`ї Солом`янської районної у місті Києві державної адміністрації від 06.03.2024 року за № 105/24-1011, 15.02.2024 року на засіданні Комісії з питань захисту прав дитини при Солом`янській районній у місті Києві державній адміністрації прийнято рішення про надання обов`язкового соціального супроводу родині ОСОБА_1 .

Відповідно до листа № 01-16/87 від 13.03.2024 року, Лиманське професійне - технічне училище Донецької обласної державної адміністрації Департаменту освіти і науки, повідомляє, що здобувач освіти ОСОБА_3 пропусків занять з використанням технологій дистанційного навчання без поважних причин не допускає, виконує домашні завдання, завжди підтримує зв`язок з класним керівником. ОСОБА_4 проживає з батьком ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 . Зі слів ОСОБА_4 батько зловживає алкогольними напоями, що призводить до конфліктів в родині. ОСОБА_8 на зв`язок з класним керівником ОСОБА_4 не виходив, навчанням сина не цікавиться.

Згідно Акту обстеження умов проживання від 26.03.2024 року, складеними спеціалістами Служби у справах дітей та сім`ї виконавчого округу Київської міської ради, умови проживання дитини ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 , не створені, батько має ознаки алкогольного сп`яніння (запах алкоголю, хитка хода, нечітка мова).

Згідно Акту проведення оцінки рівня безпеки дитини ОСОБА_3 за адресою його проживання: АДРЕСА_1 , складеного спеціалістами Служби у справах дітей та сім`ї Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації, дитина потребує негайного забезпечення безпеки.

Листом Солом`янського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві від 27.03.2024 року за № 12141/125/55/05-24, повідомлено, що 26.03.2024 року об 11 год. 00 хв. по спецлінії 102 до Солом`янського управління поліції надійшло звернення ОСОБА_1 , про те, що 24.03.2024 року близько 18 год. 00 хв. пішов із дому його неповнолітній син ОСОБА_3 , та не повернувся. 26.03.2024 року близько 13 год. 30 хв. поліцейськими сектору ювенальної превенції Солом`янського управління поліції у ході проведення першочергових заходів було встановлено місцезнаходження неповнолітнього ОСОБА_3 , про що було повідомлено батька. У ході телефонної бесіди ОСОБА_1 категорично відмовився прибути до управління поліції. У зв`язку з чим, працівниками сектору ювенальної превенції та представниками Служби у справах дітей родину було відвідано за місцем проживання та на підставі Акту оцінки рівня безпеки сина ОСОБА_4 прийнято рішення вилучити із сім`ї та тимчасово влаштувати до КНП «Київської міської дитячої лікарні №1».

Матеріалами справи також підтверджено, що розпорядженням Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації № 205 від 27.03.2024 року вирішено відібрати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , від батька ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідно до інформації Солом`янського районного у місті Києві Центру соціальних служб за № 108/39-497 від 22.04.2024 року із ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проводилась психологічна консультація. В короткій бесіді ОСОБА_4 сказав, що мати його ненавидить, про батька, сказав, що «такий батько, що краще б не було ніякого вже» та згадував постійні конфлікти з батьком.

З матеріалів справи також вбачається, що під час бесіди з психологом Центру ОСОБА_9 , неповнолітній ОСОБА_3 , повідомив, що бажає щоб його батьків ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було позбавлено батьківських прав відносно нього, про що надав письмову заяву. Батько та мати ОСОБА_4 контакт з ним не підтримують, його життям не цікавляться, жодної участі в утриманні сина не приймають.

Згідно висновку органу опіки та піклування Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації від 24.04.2024 року за № 108-5132, такий компетентний орган вважає за доцільне в інтересах дитини позбавити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 батьківських прав відносно неповнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

V. Оцінка суду доказів та аргументів сторін. Мотиви застосування норм права судом.

Підстави позбавлення батьківських прав передбачені частиною першою статті 164 СК України.

Зокрема, пунктом 2 частини першої статті 164 СК України встановлено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

З аналізу норми, що міститься у пункті 2 частини першої статті 164 СК України вбачається, що ухилення від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Вказані фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

При цьому, позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (стаття 166 СК України).

Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків.

Статтею 9 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року №789-ХІІ передбачено, що, держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.

Суд, вважає за необхідне врахувати, що позбавлення судом особи батьківських прав в значенні пункту 2 статті 8 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод становить втручання у її право на повагу до його сімейного життя, яке гарантується пунктом 1 статті 8. Таке втручання не становитиме порушення статті 8 лише у тому разі, якщо воно здійснене «згідно з законом», відповідає одній чи кільком законним цілям, про які йдеться в пункті 2, і до того ж є «необхідним у демократичному суспільстві» для забезпечення цих цілей.

Оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельно оцінювати низку факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте, необхідно пам`ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими (п.79 рішення ЄСПЛ від 10 січня 2008 у справі «Кірнс проти Франції» (Kearns v. France) (заява № 35991/04).

Зважаючи на те, що відповідачі, будучи батьками ОСОБА_4 , не цікавляться життям дитини, не приймають участі в його вихованні та утриманні, не піклуються про його фізичний та духовний розвиток, навчання та підготовку до самостійного життя, а також враховуючи що відповідачі ухиляються від виконання своїх батьківських обов`язків та в їх діях вбачається винна поведінка відносно дитини, суд доходить висновку що відповідачі свідомо нехтує батьківськими обов`язками та відмовляються приймати участь в житті своєї дитини.

З огляду на вищенаведене, суд приходить до висновку, що вжиття таких крайніх заходів як позбавлення батьківських прав відповідачів саме інтересам дитини, оскільки забезпечить його розвиток у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, та ґрунтується на законі і є пропорційним заходом реагування на поведінку відповідачів.

Суд також не вбачає підстав для попередження відповідачів про необхідність змінити ставлення до виховання дитини, а лише вважає за доцільне, роз`яснити останнім положення ст. 169 СК України, що мати, батько, які були позбавлені батьківських прав мають право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав. Поновлення батьківських прав неможливе, якщо дитина була усиновлена і усиновлення не скасоване або не визнане недійсним судом. Поновлення батьківських прав неможливе, якщо на час розгляду справи судом дитина досягла повноліття.

Таким чином, враховуючи інтереси дитини, вказані приписи чинного законодавства, та встановлені обставини справи, суд доходить висновку, про те, що позовні вимоги про позбавлення батьків прав є такими, що ґрунтуються на законі, внаслідок чого підлягають задоволенню.

Позбавляючи відповідачів батьківських прав суд виходив з того, що мати та батько ОСОБА_4 характеризуються негативно, протягом тривалого часу не займаються утриманням, вихованням та навчанням дитини, під час розгляду справи не змінили своє ставлення до виконання своїх батьківських обов`язків, що свідчить про відсутність у них наміру займатись вихованням та утриманням своєї дитини.

Щодо позовних вимог про стягнення аліментів, суд зазначає про наступне.

Так, відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно ст. 180 СК України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Згідно ст. 80 СК України аліменти присуджуються одному з подружжя у частці від заробітку (доходу) другого з подружжя і (або) у твердій грошовій сумі.

Згідно ч.2 ст. 182 СК України, мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути менш, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Оскільки судом встановлено, що відповідачі ухиляються від виховання та матеріального забезпечення дитини, не піклуються про її життя та здоров`я, суд вважає позовні вимоги про стягнення аліментів обґрунтованими, та такими, що ґрунтуються на законі.

Згідно ч. 1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

За частинами першою, другою статті 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. Вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен враховувати, що їх розмір на одну дитину не може бути меншим, ніж зазначений у частині другій статті 182 СК України, а саме мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

В даному випадку суд виходить з того, що суду не представлені докази того, що відповідачі відносяться до категорії непрацездатних осіб, або не мають можливості самостійно визначати обсяг забезпечення себе роботою та відповідно отримання доходів від такої роботи.

Оскільки судом встановлено, що відповідачі не виконують своїх батьківських обов`язків, ухиляються від виховання та матеріального забезпечення дитини, не піклуються про її життя та здоров`я, суд вважає за необхідне задовольнити вимоги позивача повністю, у тому числі й вимоги, щодо стягнення аліментів з ОСОБА_1 на утримання ОСОБА_3 у розмірі 1/3 частини від заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 11 квітня 2024 року і до повноліття дитини на його користь, та стягнення з ОСОБА_2 на утримання ОСОБА_3 у розмірі 1/3 частини від заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 11 квітня 2024 року і до повноліття дитини на його користь.

А також, передати неповнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на опікування Органу опіки та піклування Мирноградської міської ради Покровського району Донецької області;

Згідно із ч. 1 ст. 191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, рішення суду в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.

Суд зауважує, що відповідачі, будучи належним чином повідомленими про день та час розгляду даної цивільної справи по суті, заперечень на позов та доказів на їх обґрунтування суду не надали, що дає суду право при заочному розгляді справи обмежитись доказами, наданими позивачем, що повністю відповідає вимогам ст. 280 ЦПК України.

VІ. Розподіл судових витрат між сторонами.

Також відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України з відповідачів слід стягнути на користь держави судові витрати по справі у вигляді судового збору за вимогу про позбавлення батьківських прав та вимогу про стягнення аліментів у загальному розмірі 4 844 грн. 80 коп. (1 211 грн. 20 коп. + 1 211 грн. 20 коп. + 1211 грн. 20 коп. + 1211 грн. 20 коп.), по 2 422 грн. 40 коп. з кожного відповідача окремо.

На підставі викладеного, керуючись ст. 150, п. 2 ч. 1 ст. 164, ст. 165 СК України, ст.ст.12, 13, 81, 89, 141, 263, 265, 280, 430 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Органа опіки та піклування Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Орган опіки та піклування Мирноградської міської ради Покровського району Донецької області, Мирноградський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Покровському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів - задовольнити в повному обсязі.

2. Позбавити батьківських прав ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_3 ) по відношенню до його неповнолітньої дитини, сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

3. Позбавити батьківських прав ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_4 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_5 ) по відношенню до її неповнолітньої дитини, сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

4. Передати неповнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на опікування Органу опіки та піклування Мирноградської міської ради Покровського району Донецької області;

5. Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_3 ) аліменти на утримання його неповнолітньої дитини, сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/3 частини з усіх видів заробітку, але не менш ніж 50 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з 11.04.2024 року і до повноліття дитини на його користь.

6. Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_4 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_5 ) аліменти на утримання його неповнолітньої дитини, сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/3 частини з усіх видів заробітку, але не менш ніж 50 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з 11.04.2024 року і до повноліття дитини на його користь.

7. В частині стягнення аліментів допустити негайне виконання рішення суду у межах суми платежу за один місяць.

8. Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_3 ) на користь держави судові витрати в вигляді судового збору у розмірі 2 422 грн. 40 коп.

9. Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_4 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_5 ) на користь держави судові витрати в вигляді судового збору у розмірі 2 422 грн. 40 коп.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржувати заочне рішення до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя: Мовчан Д.В.