Рішення

від 20.09.2024 по справі 639/4787/24

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа №639/4787/24

Провадження №2-а/639/54/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМУКРАЇНИ

20 вересня 2024 року

Жовтневий районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Рубіжного С.О.,

за участю секретаря Чубенко О.С.,

представника відповідача Бурлакова І.О.,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні взалі судув м.Харкові адміністративнусправу заадміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

10 серпня 2024 року до Жовтневого районного суду м. Харкова, як до адміністративного суду, надійшла позовна заява ОСОБА_1 , подана його представником ОСОБА_2 , до відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 . В позовній заяві позивач просить суд скасуванти постанову №264 від 29.07.2024 року винесену ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 майором ОСОБА_3 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладання адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17000 грн. Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП закрити.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 29липня 2024р.ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 винесеностосовно ОСОБА_1 постанову усправiпро адміністративнеправопорушення зач.3ст.210-1КУпАП України.У постановiВiдповiдачстверджує,що ОСОБА_1 порушено вимогиабзацу 1підпункту 1пункту 1Правил військовогообліку призовникiв,вiйськовозобовязанихта резервістів,встановлених уДодатку 2до Порядкуорганізації таведення військового обліку призовниківв, вiйськовозобовязаних та резервістів, затвердженого постановою КМУ вiд 30 грудня 2022 р. №1487. Зазначене правопорушення вчинене під час дії особливого періоду, який настав з моменту оприлюднення Указу Президента України №303/2014 від 17.03.2014 року i дiє до теперiшнього часу. Зазначена постанова винесена безпідставно та з істотним порушенням прав ОСОБА_1 , не відповідає обставинам справи та вимогам закону, а тому підлягає скасуванню.

У 1993 році ОСОБА_1 повинен був зявитись до військомату i стати на військовий облік як призовник. За станом здоров`я у зазначений час не прибув до військомату. З тих пір i до тепершнього часу місце реєстрації свого проживання не змінював. Жодних повісток та викликiв до військомату з 1993 року та до теперішнього часу не отримував.

17 липня 2024 року звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_3 з заявою про отримання військово-облікового документу та оновлення даних для виконання вимог законодавства України, i дiзнався, що не перебуває на військовому обліку взагалi i нiколи не перебував, про що було складено протокол №264 від 17.07.2024 р.

Враховуючи викладені обставини, Позивач не згоден iз постановою та вважає, що складу адміністративного правопорушення у його дiях немає. Окрiм того, вважає, що Відповідачем винесено оскаржувану постанову iз iстотним порушенням його прав та правових гарантій.

На момент досягнення Позивачем 18 років, положення ст. 210 КУпАП не мiстило обтяжуючої обставини «вчинення в особливий перiод» і взагалі не містило норму ст. 210-1, а містило вичерпний перелiк пiдстав притягнення до адміністративної вiдповiдальностi. З позиції вiдповiдача слiдує, що ОСОБА_1 допустив порушення під час дії особливого стану, хоча у 1993 році такого стану не існувало.

Позивач не з`явився до військомату i не став на військовий облік у 18 років, тому є істотне порушення прав позивача притягнення до адміністративної відповідальності лише через 31 рік.

В постановi №264 від 29 липня 2024 року притягнуто до адміністративної вiдповiдальностi за ч.3 ст.210-1 КУпАП та накладено штраф у розмiрi 17000 грн., однак ч.3 ст.210-1 КУпАП з`явилась лише 09 травня 2024 року, відповідно до ЗУ «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо удосконалення відповідальності за порушення правил військового обліку та законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобiлiзацiю». Отже, позивач не міг вчинити адмiнiстративно-каране правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП з 1993 року, бо норма ч. 3 ст. 210-1 КУпАП введена в дію лише 19.05.2024, одночасно iз вказiвкою на 60-денний строк для уточнення своїх даних щодо вiйськового облiку.

В оскаржуваній постанові, зазначено, що позивач не перебуває на вiйськовому обліку вiйськовозобов`язаних. Були порушенi вимоги абзацу 1 підпункту 1 пункту 1 Правил військового облiку призовників, військовозобовязаних та резервістів, встановлених у Додатку 2 до Порядку організації та ведення військового облiку призовників, віськовозобовязаних та резервістів, затвердженого постановою КМУ від 30 грудня 2022 р. №1487. Зазначене правопорушення вчинене під час дії особливого періоду, який настав з моменту оприлюднення Указу Президента України №303/2014 вiд 17.03.2014 року i дiє до теперішнього часу, передбачена адмiнiстративна вiдповiдальнiсть за ч.3 ст.210-1 КУпАП.

Вказана позовна заява містить відомості про те, що документ сформовано в системі «Електронний суд».

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 13 серпня 2024 року позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення залишено без руху, з підстав несплати судового збору та пропуску строку звернення до суду з неповажних причин.

Надано строк для усунення вказаних недоліків, протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали.

На виконання ухвали суду від 13.08.2024 року представником позивача вказані недоліки позовної заяви були усунуті, а саме заяву про виконання ухвали суду сформовано в системі «Електронний суд» представником позивача 23.08.2024, до якої додана платіжна інструкція про сплату судового збору від 23.08.2024. Дана заява була зареєстрована в канцелярії суду 26 серпня 2024 року.

На протязі 26 та 27 серпня 2024 року судом здійснювалась перевірка надходження судового збору.

Відповідно до виписки про зарахування судового збору до спеціального фонду держаного бюджету України судовий збір зараховано 27.08.2024, дата надходження виписки до суду: 27.08.2024 15:42:59.

Крім того, представником позивача подано заяву, в якому позивач просить поновити йому процесуальний строк на подачу позову до суду.

На виконання вимог ч. 2 ст. 161 КАС України представником позивача долучено до матеріалів справи квитанцію №1512646 про доставку до зареєстрованого Електронного кабінету користувача ЄСІТС, відповідно до якої заява про скасування постанови з додатками доставлена ІНФОРМАЦІЯ_1 10.08.2024 23:03.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 28 серпня 2024 року клопотання представника позивача ОСОБА_1 адвоката Дмитрієва Федора Івановича про поновлення строку на звернення до адміністративного суду задоволено. Поновлено ОСОБА_1 пропущений строк на звернення до адміністративного суду.

Прийнято позов до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у адміністративній справі. Призначено судове засідання на 06.09.2024 року о 09.30 год..

05 вересня 2024 року від представника відповідача ОСОБА_4 подано заяву про відкладання розгляду справи у зв`язку з перебуванням представника відповідача у щорічній заплановані відпустці.

Розгляд справи було відкладено на 20.09.2024 о 09.30 год.

20 вересня 2024 року представником відповідача подано відзив на позов,. Обгрунтовуючи заперечення зазначає, що обов`язок щодо перебування на військовому обліку за місцем реєстрації у відповідному ртцк встановлено законом. Відповідно до ч.10 ст.1 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" від 25 березня 1992 року № 2232-XII передбачено, що Громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані: ... виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством. Правила військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, встановлені у Додатку 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою КМУ від 30 грудня 2022 р. № 1487. Відповідно до абзацу першого підпункту 1 пункту 1 зазначених правил встановлено, що Призовники, військовозобов`язані та резервісти повинні перебувати на військовому обліку за задекларованим (зареєстрованим) місцем проживання - у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язані СБУ - у Центральному управлінні або регіональних органах СБУ (далі - органи СБУ), військовозобов`язані розвідувальних органів - у відповідному підрозділі розвідувального органу). Крім того, призовники, військовозобов`язані та резервісти, які проживають в селах та селищах, а також у містах, де відсутні відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, повинні перебувати на персональнопервинному військовому обліку у відповідних виконавчих органах сільських, селищних, міських рад. В ході особистого звернення Позивача до ІНФОРМАЦІЯ_3 було встановлено, що Позивач не перебуває на військовому обліку у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за задекларованим (зареєстрованим) місцем проживання. У зв`язку з чим посадовою особою ІНФОРМАЦІЯ_3 було складено протокол про адміністративне правопорушення. Факт не перебування за власною недбалістю на військовому обліку за місцем реєстрації не заперечує і сам Позивач, про що зазначає у власноруч написаних поясненнях в протоколі. Зазначене правопорушення має триваючий характер, адже воно триває весь час з моменту коло особа зобов`язана була встати на облік і до моменту виконання обов`язку шляхом постановки на військовий облік у відповідному ртцк. Відповідно до ст.38 КУпАП України, адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення. В даному випадку вчинення Позивачем правопорушення було виявлено в день звернення Позивача до ІНФОРМАЦІЯ_3 17.07.2024 року та відповідно складено протокол про адміністративне правопорушення. Адміністративне стягнення у вигляді штрафу накладено на Позивача постановою по справі про адміністративне правопорушення від 29.07.2024р. Отже в даному випадку були підстави для винесення оскаржуваної постанови. Зазначена постанова винесена з дотриманням закону і не порушує права Позивача. Враховуючи вищенаведене, просиь суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

У судове засідання позивач та його представник не з`явились, подавши заяву про розгляд справи без їх участі

Представник відповідачау судовомузасіданні заперечувавпроти задоволенняпозовних вимог,посилаючись нате,що правопорушеннявчинене позивачемє триваючим,виявлено 17.07.2024,тому існуваливсі підставидля притягненняпозивача довідповідальності. При дослідженні доказів, а саме протоколу про адміністративне правопорушення № 264 від 17.07.2024 та оскаржуваної постанови № 264 від 29.07.2024, зазначив, що в оскаржуваній постанові після ії вручення позивачу була виявлена технічна помилка щодо визачення статті, за якою притягнуто позивача до відповідальності. Вірно має бути зазначена ст. 210 КУпАП замість ст. 210-1 КУпАП. Тому після цього посадовими особами було замальовано коректором помилку «прим 1» до ст. 210 КУпАП.

Заслухавши представника відповідача, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення відповідача, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Порядок оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення врегульованийстаттею 286 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до ч. 1, 2ст. 2 КАС Українизавданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначеніКонституцієюта законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Судом встановлено, що 17 липня 2024 року старшим офіцером військового обліку та бронювання сержантів і солдатів запасу ІНФОРМАЦІЯ_3 , майором ОСОБА_5 , складено протокол відносно ОСОБА_1 , в якому зазначено суть правопорушення , прот е, що 17.07.2024 громадянин ОСОБА_1 звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_3 із заявою про взяття на військовий облік. Встановлено, що зазначений громадянин не перебуває на вiйськовому обліку в територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за задекларованим (зареєстрованим) місцем проживання, чим порушив вимоги абзацу 1 підпункту 1 пункту 1 Правил військового облiку призовників, військовозобовязаних та резервістів, встановлених у Додатку 2 до Порядку організації та ведення військового облiку призовників, віськовозобовязаних та резервістів, затвердженого постановою КМУ від 30 грудня 2022 р. №1487, чим вчинив правопорушення, передбачене частино 3 ст.210 КУпАП. Зазначене правопорушення вчинене під час дії особливого періоду, який настав з моменту оприлюднення Указу Президента України №303/2014 вiд 17.03.2014 року i дiє до теперішнього часу. ОСОБА_1 повідомлено про час та про час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення

29 липня 2024 року ТВО начальником ІНФОРМАЦІЯ_4 , винесено постанову № 264 по справі про адміністративне правопорушення, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3ст. 210-1 КУпАПта накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17000 грн.

Фактичною підставою для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності стало те, що 17.07.2024 у період дії особливого періоду, котрий введений Указом Президента України № 303/2014 було встановлено, що громадянин ОСОБА_1 не перебуває на військовому обліку у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за задекларованим (зареєстрованим) місцем проживання, чим порушив вимоги абзацу першого підпункту 1 пункту 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, встановлених у Додатку 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого поставновою КМУ від 30 грудня 2022 р №1487.

Відповідно до ст.210-1 КпАП України адміністративна відповідальність настає за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

Частиною 3 ст. 210-1 КпАП України передбачено відповідальність за вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період.

Вказана норма є бланкетною, при її застосуванні необхідно використовувати законодавчі акти, які визначають правила військового обліку та запровадження в Україні особливого періоду.

За змістом ст. 1 Закону України «Про оборону України», особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Відповідно достатті 1 Закону України № 389-VІІІ від 12 травня 2015 року «Про правовий режим воєнного стану»воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року, що затвердженийЗаконом України № 2102-ІХ від 24 лютого 2022 року, у зв`язку із військовою агресією Російської Федерації проти України на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України введений воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який в подальшому неодноразово продовжувався, і продовжує свою дію на час вчинення розгляду справи.

Особливий період в Україні розпочався з 17.03.2014, коли було оприлюднено Указ Президента України від 17.03.2014 № 303/2014 «Про часткову мобілізацію».

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 в Україні введено воєнний стан, який триває до теперішнього часу.

Особливий період закінчується з прийняттям Президентом України відповідного рішення про переведення усіх інституцій України на функціонування в умовах мирного часу.

Рішень про закінчення особливого періоду на час розгляду справи Президент України не приймав, тобто особливий період діє в Україні з 17.03.2014 року і до теперішнього часу.

Закон України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" встановлює правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначає засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій неза-лежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів.

Відповідно до абз. 2 ч. 10ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу»(тут і далів редакції Закону станом на 18 червня 2024 року) громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані прибувати за викликом районного (об`єднаного районного), міського (районного у місті, об`єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних та резервістів.

Керівники, інші посадові особи органів виконавчої влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також підприємств, установ, організацій та закладів освіти незалежно від підпорядкування і форми власності та громадяни України, винні в порушенні правил військового обліку громадян України, підготовки громадян України до військової служби, взяття на військовий облік, направлення для проходження базової військової служби, проходження служби у військовому резерві, проходження зборів, мобілізаційної підготовки та мобілізаційної готовності, призову на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, прибуття за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України, відповідних підрозділів розвідувальних органів України, а також у вчиненні інших порушень законодавства про військовий обов`язок і військову службу, несуть відповідальність згідно із законом (ч.1ст. 42 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу»).

За порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчинене в особливий період, передбачена адміністративна відповідальність відповідно до частини 3статті 210-1 КУпАП.

Відповідно Закону України"Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", Кабінет Міністрів України затвердив Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період.

Згідно ч. 10 ст. 1 ЗУ «Про військовий обов`язок і військову службу», громадяни України,які підлягаютьвзяттю навійськовий облік,перебувають навійськовому облікупризовників абоу запасіЗбройних СилУкраїни,у запасіСлужби безпекиУкраїни,розвідувальних органівУкраїни чипроходять службуу військовомурезерві,зобов`язані уточнитипротягом 60днів здня набраннячинності указомПрезидента Українипро оголошеннямобілізації,затвердженим ВерховноюРадою України,свої персональнідані черезцентр наданняадміністративних послугабо черезелектронний кабінетпризовника,військовозобов`язаного,резервіста,або утериторіальному центрікомплектування тасоціальної підтримки; виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.

Правила військовогообліку призовникiв,вiйськовозобовязанихта резервістів,встановлені уДодатку 2до Порядкуорганізації таведення військового обліку призовників, вiйськовозобовязаних та резервістів, затвердженх постановою КМУ вiд 30 грудня 2022 р. №1487.

Відповідно доабзацу 1підпункту 1пункту 1Правил військовогооблiкупризовників,військовозобовязаних тарезервістів,Призовники,військовозобов`язані тарезервісти повинні перебуватина військовомуобліку за задекларованим (зареєстрованим) місцем проживання - у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язані СБУ - у Центральному управлінні або регіональних органах СБУ (далі - органи СБУ), військовозобов`язані розвідувальних органів - у відповідному підрозділі розвідувального органу). Крім того, призовники, військовозобов`язані та резервісти, які проживають в селах та селищах, а також у містах, де відсутні відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, повинні перебувати на персонально-первинному військовому обліку у відповідних виконавчих органах сільських, селищних, міських рад.

Пунктом 19Порядку організаціїта ведення військового обліку призовників, вiйськовозобовязаних та резервістів, затвердженх постановою КМУ вiд 30 грудня 2022 р. №1487, призовники, військовозобов`язані та резервісти, винні в порушенні вимог правил військового обліку, несуть відповідальність згідно із законом.

Державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації виготовляють друкарським способомправила військового обліку(додаток 2) і вивішують їх на видному місці в загальнодоступних приміщеннях.

Згідно із п. 1 Правил військового обліку призовників і військовозобов`язаних, які є Додатком 1 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов`язаних, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України від 7 грудня 2016 р. № 921 (втратила чинність 05.01.2023) призовники і військовозобов`язані повинні перебувати на військовому обліку за місцем проживання у районних (міських) військових комісаріатах (військовозобов`язані СБУ - у Центральному управлінні або регіональних органах СБУ), за місцем роботи (навчання) на підприємствах, в установах, організаціях, виконавчих органах сільських, селищних та міських рад, а також у разі тимчасового вибуття за межі України за місцем консульського обліку в дипломатичних установах України.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду у постанові від 06.09.2021 справа №560/2798/19 адміністративне провадження № К/9901/9635/20, триваюче правопорушення - це проступок, пов`язаний з тривалим, неперервним невиконанням обов`язків, передбачених законом. Тобто, триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка вчинила якісь певні дії чи бездіяльність, перебуває надалі у стані безперервного продовження цих дій (бездіяльності). Ці дії безперервно порушують закон протягом якогось часу. Іноді такий стан продовжується значний час і увесь час винний безперервно вчиняє правопорушення у вигляді невиконання покладених на нього обов`язків. Триваюче правопорушення припиняється лише у випадку усунення стану за якого об`єктивно існує цей обов`язок, виконанням обов`язку відповідним суб`єктом або припиненням дії відповідної норми закону.

Згідно з ч. 7ст. 38 КУпАПадміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених статтями210,210-1цьогоКодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення (ч. 7ст. 38 КУпАП).

Відповідно дост. 235 КУпАП, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України). Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Відповідно достатті 9 КУпАПадміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно зі статтею 7КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції,у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності (ст. 245 КУпАП).

Згідно з ч. 1ст. 251 КУпАПдоказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно зіст. 280 КУпАПорган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що ОСОБА_1 в умовах особливого періоду не перебував на військовому обліку, чим порушив вимоги абз. 3 п. 1 Правил військового обліку призовників та військовозобов`язаних, викладених у додатку 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов`язаних, затвердженогоПостановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 р. № 1487., чим скоїв адміністративне правопорушення , передбачене ч.3 ст. 210-1 КУпАП.

Відповідальність за порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку передбачена ст. 210 КУпАП. Накладання адміністративного стягнення за порушення правил в особливий період передбачено ч. 3 цієї статті.

Згідно із ч. 1ст. 9 КУпАПадміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом (ч.ч. 1-3ст. 7 КУпАП).

Відповідно дост. 8 КУпАПособа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення. Закони, які пом`якшують або скасовують відповідальність за адміністративні правопорушення, мають зворотну силу, тобто поширюються і на правопорушення, вчинені до видання цих законів. Закони, які встановлюють або посилюють відповідальність за адміністративні правопорушення, зворотної сили не мають. Провадження в справах про адміністративні правопорушення ведеться на підставі закону, що діє під час і за місцем розгляду справи про правопорушення.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС Українив адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно із п. 3 ч. 1ст. 286 КАС Україниза наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

З вищезазначеного, відповідальність за порушення правил військового обліку в особливий період, передбачена ч.3 ст. 210 КУпАП, в той же час позивача притягнуто до відповідальності за ч.3 ст. 210-1 КУпАП.

Суд не приймає до уваги пояснення представника позивача, що було допущено технічну помилку та яку в подальшому було виправлено шляхом закреслення коректором помилок.

Враховуючи викладене та приймаючи до уваги встановлені обставини, а також те, що правомірність прийнятого рішення відповідачем не доведено, суд доходить висновку про задоволення позову, скасування оскаржуваної постанови та закриття справи про адміністративне правопорушення.

При цьому суд враховує, що як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого вКонвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (пункти 29, 30 рішення ЄСПЛ від 09 грудня 1994 року у справі «Руїз Торіха проти Іспанії»). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною.

Згідно з ч.1 ст. 132КАС Українисудові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач при зверненні до суду із позовною заявою сплатиив судовий збір у розмірі 484,48 грн..

З урахуванням викладеного суд стягує на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань зі ІНФОРМАЦІЯ_1 судовий збір у розмірі 484,48 грн..

Керуючисьст. ст.ст.9,77,79,132,139,162,205,246,250,286 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення - задовольнити.

Скасувати постановуТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 №264 від 29 липня 2024 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 за ч. 3ст. 210-1 КУпАПу виді штрафу в сумі 17 000 грн, а справу про адміністративне правопорушення - закрити.

Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень на користь ОСОБА_1 суму сплаченого, у відповідності до платіжної інструкції APG0-3RTG-RNVT-C2F9 від 23 серпня 2024 року, витрати по сплаті судового збору у розмірі 484 (чотириста вісімдесят чотири) гривні 48 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Рішення може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Другого апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення складено 20.09.2024.

Суддя С.О. Рубіжний