Ухвала

від 18.09.2024 по справі 127/30188/24

ВІННИЦЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 127/30188/24

Провадження № 1-кс/127/12990/24

У Х В А Л А

Іменем України

18 вересня 2024 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницького області в складі

слідчого судді ОСОБА_1 ,

секретар судового засідання: ОСОБА_2

за участю:

прокурора: ОСОБА_3 , слідчого: ОСОБА_4 ,

представника ТОВ «Керам»: адвоката ОСОБА_5 ,

директора ТОВ «Керам»: ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці в залі суду клопотання слідчого відділу слідчого управління Головного управління Національної поліції у Вінницькій області капітана поліції ОСОБА_4 про арешт майна у кримінальному провадженні №42024020000000102, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 14.05.2024,за ознакамикримінального правопорушення,передбаченого ч.3ст.240КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Слідчий відділу слідчого управління ГУ Національної поліції у Вінницькій області капітан поліції ОСОБА_4 звернувся до суду з клопотанням, погодженим з прокурором ОСОБА_3 , про арешт майна у кримінальному провадженні №42024020000000102, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 14.05.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 240 КК України.

Клопотання мотивоване тим, що СУ ГУНП у Вінницький області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №42024020000000102 від 14.05.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 240 КК України, в ході проведення якого виникла необхідність у накладенні арешту на комплекс будівель, загальною площею 4852.2 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 , складовими частинами якого є: А,а,А1 - піднавіс печі з прибудовою, піднавіс цегельного заводу; Б хата, цегельного заводу; В,в,в,1 - душова з прибудовами; Г- приміщення пресу; Д сарай, сушильний № 6; Ж - сарай сушильний №1; З - сарай сушильний № 2, І - сарай сушильний №3; Й - сарай сушильний №4; К - сарай сушильний №5; Л -Хата-склад; М - літній душ тимчасова будівля, який перебуває у власності за ТОВ «Керам» ЄДРПОУ 37957614, із забороною вчинення суб`єктами державної реєстрації у тому числі державним чи приватним нотаріусам будь-яких реєстраційних дій.

Прокурор ОСОБА_3 та слідчий ОСОБА_4 в судовому засіданні клопотання підтримали, за викладених в ньому обставин, просили клопотання задовольнити.

Представник ТОВ «Керам»-адвокат ОСОБА_5 та директорТОВ «Керам»- ОСОБА_6 в судовому засіданні заперечували щодо накладення арешту на майно.

Суд, дослідивши вказане клопотання, заслухавши думку прокурора, слідчого, пояснення представника власника майна, дійшов висновку, що клопотання слідчого підлягає поверненню прокурору, з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, СУ ГУНП у Вінницький області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №42024020000000102 від 14.05.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 240 КК України.

Зокрема, досудовим розслідуванням встановлено, що на території Вінницької області, Гайсинський район, с. Кунка функціонує ТОВ «Керам» (код ЄДРПОУ 37957614), що здійснює вирощування зернових культур, а також видобуток суглинків та виробництво цегли.

25.01.2018 службовими особами ТОВ «Керам» отримано дозвіл на спеціальне користування надрами (геологічне вивчення надр, в тому числі дослідно-промислова розробка родовищ корисних копалин загальнодержавного значення) реєстраційний № 4885, згідно з яким, підприємство має право здійснювати видобування корисних копалин на земельних ділянках: 0520883300:02:004:0204, 0520883300:02:004:0017 та 0520883300:02:004:0203. Цільове використання вказаних земельних ділянок визначено - для ведення особистого селянського господарства.

При цьому, 17.05.2021 наказом голови Державної служби геології та надр України № 371 на підставі п. 21 ПКМУ № 615 дію спеціального дозволу №4885 було зупинено.

Згідно з наявними даними, працівники підприємства попри зупинену дію спеціального дозволу на використання надр продовжують видобувати сировину (суглинок) для виробництва з подальшою реалізацією цегли, не зазначаючи про це в звітних документах (форма 5-гр за 2022 рік).

Встановлено, що безпосереднє видобування надр здійснюється службовими особами ТОВ «Керам» на земельній ділянці, з кадастровим № 0520883300:02:004:0183, на якій безпосередньо розміщено підприємство.

30.07.2024 на підставі ухвали слідчого судді Вінницького міського суду від 18.07.2024 № 127/23897/24 проведено санкціонований огляд на земельній ділянці, з кадастровим номером 0520883300:02:004:0183 із розміщеними на ній виробничими будинками з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами, в ході якого зафіксовано незаконну діяльність з видобутку суглинку з подальшим виготовленням та реалізацією цегли.

Під час огляду вилучено знаряддя вчинення кримінального правопорушення, незаконно виготовлену цеглу та сирець, зразки суглинку та в подальшому судом накладено арешти на це майно.

Оскільки, безпосередньо видобування корисних копалин з подальшим виготовлення та реалізацією цегли, здійснюється в комплексі будівель, загальною площею 4852.2 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 , який перебуває у власності ТОВ «Керам», вказаний комплекс будівель визнаний речовим доказом у кримінальному провадженні.

Огляд проводився за участі маркшейдера, яким з використанням jps приймача та квадрокоптера здійснено маркшейдерську зйомку території, результати якої надати в електронному та друкованому виді.

Крім того, у передбачений кримінально-процесуальним законодавством спосіб, до матеріалів кримінального провадження долучено 2 фрагменти геопривязаних цифрових аерозмімків (стереопара) в системі координат UTM 35 у форматі GEOTIF, дата аерознімання 24.09.2020.

В подальшому, спеціалістом ДП"ГІРНИК" МПВП"ГІРНИК-РЕМО ЛТД", з використанням ліцензійного програмного забезпечення Digitals, квадрокоптера, іншого програмного забезпечення, проведено маркшейдерську зйомку території, здійснено аналіз результатів маркшейдерської та цифрової зйомки та проведено розрахунок загального об`єму видобутої цегельної сировини, за період з 24.09.2020 по 30.07.2024, який складає 3490,5 м куб.

Відповідно до «Переліку корисних копалин загальнодержавного значення», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 827 від 12.12.1994, суглинок є корисною копалиною місцевого значення.

Згідно ст. 1 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» завданням законодавства про охорону навколишнього природного середовища є регулювання відносин у галузі охорони, використання і відтворення природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки, запобігання і ліквідації негативного впливу господарської та іншої діяльності на навколишнє природне середовище, збереження природних ресурсів, генетичного фонду живої природи, ландшафтів та інших природних комплексів, унікальних територій та природних об`єктів, пов`язаних з історико-культурною спадщиною.

Також, ст. 2 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» визначено, що відносини у галузі охорони навколишнього природного середовища в Україні регулюються цим Законом, а також земельним, водним, лісовим законодавством, законодавством про надра, про охорону атмосферного повітря, про охорону і використання рослинного і тваринного світу та іншим спеціальним законодавством.

Згідно з положеннями ст. 56 Кодексу України про надра, основними вимогами в галузі охорони надр, крім іншого, є додержання встановленого законодавством порядку надання надр у користування і недопущення самовільного користування надрами та додержання інших вимог, передбачених законодавством про охорону навколишнього природного середовища.

Відповідно до ч. 1 ст. 57 Кодексу України про надра, у разі порушення вимог статті 56 та інших статей цього Кодексу користування надрами може бути обмежено, тимчасово заборонено (зупинено) або припинено центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, або іншим державним органом, уповноваженим на застосування таких заходів реагування, в порядку, встановленому законодавством.

Також ст. 65 Кодексу України про надра передбачено, що порушення законодавства про надра тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову і кримінальну відповідальність згідно з законодавством України. Відповідальність за порушення законодавства про надра несуть особи, винні у самовільному користуванні надрами.

Відповідно до п. 22 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 615 від 30.05.2011, після зупинення дії дозволу надрокористувач зобов`язаний зупинити проведення на наданій йому в користування ділянці надр робіт, передбачених дозволом.

Таким чином, до вчинення вищевказаного кримінального правопорушення причетні керівник ТОВ «Керам» ОСОБА_6 , та представник товариства ОСОБА_7 , що відповідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

У ході розслідування установлено, що у власності ТОВ «Керам» перебуває комплекс будівель, загальною площею 4852.2 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 , складовими частинами якого є: А,а,А1 - піднавіс печі з прибудовою, піднавіс цегельного заводу; Б хата, цегельного заводу; В,в,в,1 - душова з прибудовами; Г- приміщення пресу; Д сарай, сушильний № 6; Ж - сарай сушильний №1; З - сарай сушильний № 2, І - сарай сушильний №3; Й - сарай сушильний №4; К - сарай сушильний №5; Л -Хата-склад; М - літній душ тимчасова будівля.

Відповідно до частини першої статті 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Згідно з частиною другою статті 171 КПК України у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено:

1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна;

2) перелік і види майна, що належить арештувати;

3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном;

4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу.

До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

Як слідує з клопотання слідчого ОСОБА_4 , останній просив накласти арешт на майно, а саме на комплекс будівель, загальною площею 4852.2 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 , складовими частинами якого є: А,а,А1 - піднавіс печі з прибудовою, піднавіс цегельного заводу; Б хата, цегельного заводу; В,в,в,1 - душова з прибудовами; Г- приміщення пресу; Д сарай, сушильний № 6; Ж - сарай сушильний №1; З - сарай сушильний № 2, І - сарай сушильний №3; Й - сарай сушильний №4; К - сарай сушильний №5; Л -Хата-склад; М - літній душ тимчасова будівля, із забороною вчинення суб`єктами державної реєстрації у тому числі державним чи приватним нотаріусам будь-яких реєстраційних дій.

В той же час, з інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно №393809484 від 06.09.2024 слідує, що право власності на комплекс будівель, загальною площею 4852.2 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 , складовими частинами якого є: А,а,А1 - піднавіс печі з прибудовою, піднавіс цегельного заводу; Б хата, цегельного заводу; В,в,в,1 - душова з прибудовами; Г- приміщення пресу; Д сарай, сушильний № 6; Ж - сарай сушильний №1; З - сарай сушильний № 2, І - сарай сушильний №3; Й - сарай сушильний №4; К - сарай сушильний №5; Л -Хата-склад; М - літній душ тимчасова будівля, зареєстровано за ТОВ «Керам» яке у кримінальному провадженні має статус третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт.

Однак, відповідно до частини першої та другої статті 64-2 КПК України третьою особою, щодо майна якої вирішується питання про арешт, може бути будь-яка фізична або юридична особи. Третьою особою, щодо майна якої вирішується питання про арешт, виникають з моменту звернення прокурора до суду із клопотанням про арешт майна.

З аналізу наведеної норми слідує, що правом звернення до суду з клопотанням про арешт майна третьої особи наділений виключно прокурор, а не слідчий, за погодженням з прокурором.

Проте, в порушення наведеної вище норми, з клопотанням, яке являється предметом розгляду у даній справі, до слідчого судді звернувся Слідчий відділу слідчого управління ГУ Національної поліції у Вінницькій області капітан поліції ОСОБА_4 , а не прокурор.

Частиною третьою статті 172 КПК України передбачено, що слідчий суддя, суд, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог статті 171 цього кодексу, повертає його прокурору, цивільному позивачу та встановлює строк в сімдесят дві години або з урахуванням думки слідчого, прокурора чи цивільного позивача менший строк для усунення недоліків, про постановляє ухвалу.

Таким чином, оскільки клопотання про арешт майна, що надійшло до суду не відповідає вимогам статті 171 КПК України, останнє підлягає поверненню прокурору.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 64-2, 170, 172, 173, 309, 372, 395 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого відділу слідчого управління Головного управління Національної поліції у Вінницькій області капітана поліції ОСОБА_4 про арешт майна у кримінальному провадженні №42024020000000102, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 14.05.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 240 КК України, повернути прокурору.

Встановити строк в сімдесят дві години для усунення недоліків клопотання.

Ухвала слідчого судді оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя: