ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20.09.2024м. ДніпроСправа № 904/2998/24
Господарський суд Дніпропетровської області
у складі судді Дупляка С.А.,
без повідомлення (виклику) учасників справи,
дослідивши у спрощеному позовному провадженні матеріали справи №904/2998/24
за позовом ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "УКPНAФТА"
до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "НВП КРАНМОНТАЖ"
про стягнення
в с т а н о в и в:
1. ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ ТА ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ
Публічне акціонерне товариство "Укрнафта" (далі - позивач) звернулося до господарського суду з позовною заявою від 09.07.2024 за вих. №б/н до Товариства з обмеженою відповідальністю "НВП Кранмонтаж" (далі - відповідач) про стягнення 647.516,30 грн, з яких: 103.689,12 грн штраф, 229.049,52 грн авансові платежі, 314.777,66 грн збитки.
Судові витрати позивач просить суд стягнути з відповідача.
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №904/2998/24 визначено суддю ДУПЛЯКА Степана Анатолійовича, що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.07.2024.
Ухвалою від 12.07.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без призначення судового засідання та без виклику учасників справи за наявними у ній матеріалами (в порядку письмового провадження).
Згідно інформації, що міститься в системі Діловодство спеціалізованого суду, документ в електронному вигляді "ст. 176 Відкриття у СПРОЩЕНОМУ" від 12.07.2024 у справі №904/2998/24 (суддя Дупляк Степан Анатолійович) було надіслано одержувачу Товариству з обмеженою відповідальністю "НВП "КРАНМОНТАЖ" в його електронний кабінет. Документ доставлено до електронного кабінету: 12.07.2024 о 18:15 год, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.
Як вбачається з матеріалів справи, ухвала Господарського суду Дніпропетровської області від 12.07.2024 також надсилалася відповідачу на адресу: Україна, 49008, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, ВУЛИЦЯ НАДІЇ АЛЕКСЄЄНКО, будинок 104, секція 3, приміщення 2, за трек-номером 0600277836316.
Зазначена кореспонденція повернулась на адресу господарського суду 05.08.2024 з відміткою про отримання 29.07.2024.
Правильність адреси місця проживання відповідача підтверджується даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Господарський суд також бере до уваги і те, що ухвала Господарського суду Дніпропетровської області від 12.07.2024 була оприлюднена в Єдиному державному реєстрі судових рішень невідкладно.
Суд вважає за необхідне зазначити, що статтями 42, 43 ГПК України передбачено, що учасники справи мають право ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень; а також повинні добросовісно користуватися процесуальними правами.
Сторони мають цікавитися станом відомих їм судових проваджень.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (частина третя статті 13 ГПК України).
Згідно частини четвертої статті 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов`язком не тільки для держави, а й в осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Як зазначила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12 січня 2023 року у справі № 9901/278/21, ініціювавши судовий розгляд справи, позивач насамперед повинен активно використовувати визначені законом процесуальні права, здійснювати їх з метою, з якою такі права надано. Реалізація особою процесуальних прав невіддільна від виконання нею процесуального обов`язку щодо сприяння встановленню в судовому процесі дійсних обставин у справі з метою отримання правосудного судового рішення.
Так, суд встановив, що ухвала від 12.07.2024 вважається врученою відповідачу, коли зазначена кореспонденція повернулась на адресу господарського суду 05.08.2024 з відміткою про отримання 29.07.2024.
Відповідачу(ам) в ухвалі від 12.07.2024 встановлено п`ятнадцятиденний строк з дня вручення цієї ухвали для подання відзиву на позовну заяву. У зазначений строк відповідач(і) має(ють) право надіслати суду відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам ст. 165 ГПК України, власні заяви чи клопотання, подання яких передбачене положеннями ГПК України, (у разі наявності), а також всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову.
Відповідно до вимог ч. 5 ст. 165 ГПК України одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду копія відзиву та доданих до нього документів, в т.ч. заяв чи клопотань, відповідач(і) зобов`язаний(і) надіслати іншим учасникам справи, докази чого надати суду разом з відзивом (розрахунковий чек, опис вкладення до цінного листа).
Крім цього, відповідачу(ам) роз`яснено, що у разі ненадання відповідачем(ами) відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 9 ст. 165 ГПК України).
Отже, строк для подачі відзиву відповідачем тривав до 13.08.2024.
Станом на час винесення рішення відзив відповідачем не надано.
Згідно з ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Дослідивши матеріали справи, повно та всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийняв рішення у справі.
З урахуванням режиму воєнного стану та можливості повітряної тривоги в місті Дніпрі у Господарському суді Дніпропетровської області встановлено особливий режим роботи й запроваджено відповідні організаційні заходи. Відтак, справу розглянуто у розумні строки, ураховуючи вищевказані обставини та факти.
Стислий виклад позиції позивача
Між сторонами були укладені договори підряду, однак відповідачем було порушено покладені на нього зобов`язання, що спричинило збитки для позивача, а тому за порушення умов договору позивачем було нараховано відповідачу штраф за порушення строків виконання робіт у розмірі 103.689,12 грн, суму збитків, понесених позивачем витрат на очищення, підготовку нафтопромислового обладнання до антикорозійного захисту у розмірі 314.777,66 грн, а також позивач просить повернути сплачені ним на користь позивача авансові платежі у розмірі 229.049,52 грн.
Стислий виклад позиції відповідача
Відповідач відзив на позов не надав.
2. ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДОМ
Предметом доказування у справі, відповідно до ч. 2 ст. 76 ГПК України, є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
У даному випадку до предмета доказування входять обставини: укладення договору; виконання робіт; настання строку оплати за виконані роботи; наявності/відсутності повної/часткової оплати виконаних робіт; наявності/відсутності заборгованості.
Суд встановив, що між Публічним акціонерним товариством «Укрнафта» (далі замовник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю ТОВ «HBП KPAHMОHTAЖ» (далі підрядник, відповідач) було укладено:
08.08.2022 договір підряду №11/04/866-P (далі - договір № 11/04/866-P), за умовами якого підрядник зобов`язувався на свій ризик протягом 50 календарних днів з дати початку виконання робіт виконати зовнішній антикорозійний захист РГС 75 № 1,2,3 на HЗП Н.Cх.-3 ЦВНГ-3 (iнв. №42049), за адресою: Львівська область, Дрогобицький район, Східницька ТГ, смт. Східниця, вул. Шевченка, 300, а замовник в ocoбі НГВУ «БОРИСЛАВНАФТОГАЗ» ПАТ «Укрнафта» (структурна одиниця ПАТ «Укрнафта») зобов`язувався прийняти та оплатити ці роботи на умовах, визначених договором;
23.08.2022 договір підряду № 11/04/938-P (далі - договір № 11/04/938-P), за умовами якого у порядку та на умовах, визначених договором, підрядник зобов`язувався на свій ризик протягом 45 календарних днів з дати підписання акта про початок виконання робіт виконати: зовнішнє антикорозійне покриття ємності наземної PBC-400 № 9 на HП3 Орів-21 (інв. № 45055) НГВУ «Бориславнафтогаз» ПАТ «Укрнафта»; зовнішнє антикорозійне покриття ємності наземної PBC-400 №10 на HП3 Орів-21 (інв. № 45274) НГВУ «Бориславнафтогаз» ПАТ «Укрнафта»; зовнішнє антикорозійне покриття двох трапів, двох газосепараторів, двох ємностей сепараційних, Спутник Б40 на HП3 Орів-21 ЦВНГ-3 (інв. № 44969) НГВУ «Бориславнафтогаз» ПАТ «Укрнафта», а замовник зобов`язувався прийняти та оплатити ці роботи.
Згідно п. 4.4.1 договорів підрядник зобов`язаний якісно, своєчасно та у повному обсязі виконати роботи, передбачені договором та/або залученими силами і засобами.
За умовами п. 3.1 договору № 11/04/866-P початок виконання робіт мав відбутися не пізніше ніж через 10 календарних днів з моменту отримання авансового платежу.
16.09.2022 ПАТ «Укрнафта» сплатило ТОВ «HBП КРАНМОНТАЖ» авансовий платіж у розмірі встановленому п. 2.5 Договору № 11/04/866-P, а саме у сумі 72.539,88 грн.
На електронну пошту підрядника було надіслано листа з повідомленням про здійснення авансового платежу та надання інформації щодо терміну початку виконання робіт.
За умовами п. 3.1 договору № 11/04/938-P початок виконання робіт мав відбутися у дату, зазначену замовником у повідомленні про готовність до виконання робіт, протягом 10 робочих днів з моменту отримання авансового платежу.
12.10.2022 ПАТ «Укрнафта» сплатило ТОВ «HBП КРАНМОНТАЖ» авансовий платіж у розмірі встановленому п. 2.5 договору № 11/04/938-P, а саме у сумі 156.509,64 грн.
12.10.2022 ПАТ «Укрнафта» направлено ТОВ «HBП КРАНМОНТАЖ» повідомлення №01/01/11/04/06-02/01/460 щодо початку виконання робіт за договором.
У свою чергу замовником проведено підготовку об`єктів, на яких мали виконуватися роботи за договорами, а саме: здійснено очищення, підготовку нафтопромислового обладнання до антикорозійного захисту, у зв`язку з чим понесено витрати у розмірі 314.777,66 грн, що підтверджується розрахунком витрат на чистку резервуарів (PBC-400, РГС-75) по НГВУ «Бориславнафтогаз», затвердженим операційним менеджером НГВУ «Бориславнафтогаз» 19.12.2022.
До виконання робіт підрядник не приступав, натомість на повідомлення замовника надсилав листи щодо продовження терміну виконання робіт за договорами до 31.05.2023, не враховуючи вимоги пункту 1.3 договорів, який регламентує, що перелік, строк виконання робіт, а також їх вартість за взаємною згодою стороні можуть коригуватись перед початком виконання робіт шляхом оформлення сторонами додаткових угод до цього договору, які є невід`ємною частиною даного договору.
Додаткових угод до договорів сторони не укладали.
Відповідно до п. 9.2 договорів при порушенні строків виконання робіт підрядник на вимогу замовника сплачує штраф у розмірі 10% від вартості несвоєчасно виконаних робіт.
Позивач зазначає, що «Правилами безпеки в нафтогазодобувній промисловості», затвердженими наказом Міністерства економіки України від 27.04.2023 № 2610, зокрема, п 7.10. передбачено, що усі ємності та апарати, що підлягають розкриттю, огляду чи ремонту, повинні бути звільнені від продукту, відключені від систем трубопроводів і діючого обладнання за допомогою стандартних заглушок або перекриття запірної арматури із звільненням їх від продукту (згідно із схемою, яка повинна бути прикріплена до наряду-допуску) та залежно від властивостей хімічних продуктів, що знаходилися в них, промиті, пропарені гострою парою, продуті інертним газом чи чистим повітрям.
Керуючись вимогами даних правил, для підготовки ємностей до робіт з антикорозійного покриття, замовник провів чистку резервуарів (РВС-400, РГС-75). Сума понесених витрат замовника склала 314.777,66 грн, яка підтверджується довідкою від 19.12.2022.
Також позивач зазначає, що оскільки відповідач до виконання робіт за договорами не приступив, сума понесених замовником витрат підлягає відшкодуванню підрядником внаслідок порушення ним зобов`язань за договором.
Пунктами 4.1.5. договорів передбачено, що замовник має право вимагати від підрядника відшкодування завданих збитків, зумовлених порушенням договору.
29.12.2022 на адресу відповідача позивачем було надіслано вимогу № 01/01/07/1001 з повідомленням про розірвання договорів та вимогами щодо повернення на рахунок ПАТ «Укрнафта» авансових платежів, сплати штрафних санкцій за порушення строків виконання робіт та компенсації понесених позивачем витрат на підготовку до виконання робіт за договорами.
Підрядник проігнорував вказану вимогу та не здійснив оплату коштів на рахунок ПАТ «Укрнафта».
З метою досудового врегулювання спору 10.06.2024 позивач надсилав на адресу відповідача претензію щодо сплати на рахунок ПАТ «Укрнафта»: авансових платежів у розмірі 229.049,52 грн, штрафних санкцій за порушення строків виконання робіт у розмірі 103.689,12 грн та компенсації понесених замовником витрат на підготовку до виконання робіт за договорами у розмірі 314.777,66 грн.
Станом на дату подання позовної заяви відповіді на претензію позивачем не отримано, заборгованість відповідачем не погашено.
Наведені вище обставини і зумовили звернення позивача до суду з даним позовом.
3. ПОЗИЦІЯ СУДУ
Предметом позову позивач визначив 103.689,12 грн штрафу, 229.049,52 грн авансових платежів, 314.777,66 грн збитків.
Згідно з нормами ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ст. ст. 625, 628, 629 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (ч. 1 ст. 509 ЦК України, ч. 1 ст. 173 ГК України).
Відповідно до ст. 638 ЦК України, яка кореспондується зі ст. 180 ГК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
В ч. 3 ст. 180 ГК України визначено, що при укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.
Оцінивши зміст договору, господарський суд встановив, що сторонами погоджено його істотні умови.
Договір підписано уповноваженими особами та скріплено печатками.
Договір у встановленому порядку не оспорено; не розірвано; не визнано недійсним.
Таким чином укладений між сторонами договір є дійсним, укладеним належним чином та є обов`язковим для виконання сторонами.
Договір є підставою виникнення цивільних прав і обов`язків (ст. ст. 11, 626 ЦК України), які мають виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до договору (ст. 526 ЦК України), а одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається (ст. 525 ЦК України).
Оцінивши зміст договору, господарський суд встановив, що сторонами погоджено його істотні умови.
Договір підписаний уповноваженими особами та скріплено печатками.
Договір у встановленому порядку не оспорений; не розірваний; не визнаний недійсним.
У ст. 530 ЦК України передбачено, що, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Варто відзначити, що строки виконання робіт визначені у розділі 3 договору.
Так, у п. 3.1 договору №11/04/866-P та №11/04/938-P початок виконання робіт відбувається не пізніше ніж через 10 календарних днів з моменту отримання авансового платежу.
16.09.2022 позивач сплатив авансовий платіж у розмірі встановленому п. 2.5 договору №11/04/866-P, а саме у сумі 72.539,88 грн.
12.10.2022 позивач сплатив авансовий платіж у розмірі встановленому п. 2.5 договору №11/04/938-P, а саме у сумі 156.509,64 грн.
Як встановлено судом, позивач свої зобов`язання за договорами виконав. Отже, відповідач (підрядник) повинен був розпочати виконання робіт, а саме:
- за договором №11/04/866-P - 26.09.2022;
- за договором №11/04/938-P - 22.10.2022.
У пункті 3.1 договорів визначено, що строк виконання робіт становить 50 (п`ятдесят) календарних днів з дати початку виконання робіт та закінчуючи датою підписання акта приймання виконаних будівельних робіт. Початок робіт оформляється двостороннім актом про початок виконання робіт, складеним між замовником та підрядником, але не пізніше ніж через 10 календарних днів з моменту отримання авансового платежу, передбаченого п.2.5 цього договору.
За результатами вивчення наявних у справі доказів, судом встановлено відсутність доказів виконання робіт за договором і станом на день прийняття судового рішення по суті позовних вимог.
У ст. 631 ЦК України зазначено, що строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.
Суд звертає увагу на положення п. 14.1 договорів, згідно із якими договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє протягом 12 місяців, але у
будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань.
Здійснивши правовий аналіз п. 14.1 договорів, суд врахував, що оскільки в договорах відсутня умова про те, що закінчення строку їх дії тягне припинення зобов`язань сторін за цими договорами, то відповідно, закінчення зобов`язань за ним має визначатись суттю самого зобов`язання (аналогічна правова позиція викладена у п. 7.26. Постанови Верховного Суду від 24.11.2022 у справі №916/1591/17).
Тобто договір №11/04/866-P передбачав момент його припинення 08.08.2023, а договір№11/04/938-P передбачав момент його припинення 23.08.2023. Відповідач після вказаного терміну не виконував робіт за договором /докази зворотного матеріали справи не містять/, однак в силу положень п. 14.1 договору відносини сторін пов`язані з виконанням зобов`язань за договором, а отже і строку його дії у вказаній частині слід вважати продовженими.
Відповідно до ч. 1 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором підряду.
Згідно зі ст. 854 ЦК України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.
Відповідно до п. 2.5. договору №11/04/866-Р оплата вартості робіт здійснюється після отримання замовником примірника належним чином підписаного сторонами оригіналу договору у такому порядку: авансовий платіж, у розмірі 70% від вартості сировини та матеріалів, яка складає суму 72.539,88 грн. решта, в сумі 257.732,44 грн, згідно акту виконаних будівельних робіт, з врахуванням погашення авансу протягом 30 календарних днів.
Відповідно до п. 2.5. договору №11/04/938-Р оплата вартості робіт здійснюється після отримання замовником примірника належним чином підписаного сторонами оригіналу договору у такому порядку: авансовий платіж, у розмірі 70% від вартості сировини та матеріалів, яка складає суму 156.509,64 грн. решта, в сумі 550.109,20 грн, згідно акту виконаних будівельних робіт, з врахуванням погашення авансу протягом 30 календарних днів.
Як встановлено судом, позивач свої зобов`язання за договорами виконав. Отже, відповідач (підрядник) повинен був розпочати виконання робіт, а саме:
- за договором №11/04/866-P - 26.09.2022;
- за договором №11/04/938-P - 22.10.2022.
Суд акцентує увагу, що пунктом 3.3. договору передбачено, що при несвоєчасному, з вини підрядника, початку виконання робіт, їх відставанні від проміжних термінів, Замовник письмово попереджає підрядника про такий факт.
Перегляд термінів виконання робіт може здійснюватися, зокрема при виникненні обставин, що не залежать від підрядника, перешкоджають виконанню робіт у встановлені терміни, за умови, якщо підрядник без затримки письмово сповістить замовника про виникнення таких обставин (п. 3.4. договору).
Обставинами, які перешкоджають виконанню робіт у встановлені договором строки, що не залежать від підрядника і дають право на перегляд сторонами цих строків, є такі: - форс-мажор, про який зазначено у розділі 10 договору; за які відповідає замовник (відсутність коштів для фінансування, затримка у виконанні зобов`язань, поява додаткових робіт); внесення змін до проектної документації; дії третіх осіб, що унеможливлюють належне виконання робіт, за винятком випадків, коли ці дії зумовлені залежними від підрядника обставинами.
Листами від 26.09.2022, 24.10.2022, 09.11.2022 відповідач повідомив позивача про неможливість почати вчасно роботи та просив погодити термін виконання робіт до 31.05.2023.
Будь-яких доказів, щодо неможливості початку робіт відповідачем до листів додано не було.
29.12.2022 на адресу відповідача позивачем було надіслано вимогу № 01/01/07/1001 з повідомленням про розірвання договорів та вимогами щодо повернення на рахунок ПАТ «Укрнафта» авансових платежів, сплати штрафних санкцій за порушення строків виконання робіт та компенсації понесених позивачем витрат на підготовку до виконання робіт за договорами.
Відповіді на вимогу матеріали справи не містять.
З метою досудового врегулювання спору 10.06.2024 позивач надсилав на адресу відповідача претензію щодо сплати на рахунок ПАТ «Укрнафта»: авансових платежів у розмірі 229.049,52 грн, штрафних санкцій за порушення строків виконання робіт у розмірі 103.689,12 грн та компенсації понесених замовником витрат на підготовку до виконання робіт за договорами у розмірі 314.777,66 грн.
Претензія була надіслана засобами поштового зв`язку рекомендованим листом з описом вкладення 10.06.2024, та відповідно до інформації, що міститься на офіційному сайті «Укрпошта», відправлення було повернуто за закінченням встановленого терміну зберігання.
Оцінюючи зміст вимоги позивача, суд встановив таке.
Сторони у п. 11.1 договорів вирішили, що спори і розбіжності, що виникають між сторонами в ході виконання Договору, вирішуються між ними шляхом ведення переговорів.
У випадку, якщо сторони не досягли згоди шляхом ведення переговорів, спори і розбіжності передаються на розгляд до господарського суду відповідно до вимог законодавства України (п. 11.2 договорів).
За змістом статті 849 ЦК України замовник має право у будь-який час перевірити хід і якість роботи, не втручаючись у діяльність підрядника (частина 1).
Якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків (частина 2).
Якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, замовник має право призначити підрядникові строк для усунення недоліків, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги - відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника (частина 3).
Замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору (частина 4).
Отже, замовник має право відмовитися в односторонньому порядку від договору у будь-який час до закінчення робіт, що має наслідком припинення зобов`язань за договором (аналогічна правова позиція висвітлена у постанові Верховного Суду від 07.09.2022 у справі №910/8214/21).
Суд зауважує, що згідно з ч. 2 ст. 849 ЦК України позивач мав право відмовитися від договору до закінчення встановленого договором строку виконання робіт (аналогічна правова позиція висвітлена у постанові Верховного Суду від 19.01.2022 у справі № 909/240/19).
Оскільки в силу положень п. 14.1 договору строк виконання зобов`язань за договором вважається продовженим, то позивач правомірно застосував до правовідносин сторін положення ч. 2 ст. 849 ЦК України.
Згідно із ч. 3 ст. 651 ЦК України у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим. У ст. 653 ЦК України визначені правові наслідки розірвання договору: зобов`язання сторін припиняються з моменту досягнення домовленості про розірвання договору, якщо інше не встановлено договором. Сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов`язанням до моменту розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо договір змінений або розірваний у зв`язку з істотним порушенням договору однією із сторін, друга сторона може вимагати відшкодування збитків, завданих зміною або розірванням договору.
Тобто одним із наслідків розірвання договору є припинення зобов`язань сторін, що виникли у сторін такого договору відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 та ст. 509 ЦК України. Відтак за змістом зазначених норм розірвано може бути лише чинний (такий, що діє на час звернення до суду з позовом та прийняття відповідного судового рішення) договір. Відповідний висновок також міститься у постановах Верховного Суду від 07.08.2018 у справі №910/7981/17, від 18.11.2019 №910/16750/18.
Відповідно, право замовника відмовитись від договору, передбачене ст. 849 ЦК України, зокрема, якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим (ч. 2), якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином (ч. 3) або передбачене ч. 4 цієї статті безумовне право відмовитись від договору до закінчення роботи виникають лише щодо тих договорів, які на момент такої відмови були чинними.
З огляду на фактичні обставини справи, суд доходить висновку, що укладений між сторонами договір був розірваний позивачем в односторонньому порядку на підставі ч. 2 ст. 849 ЦК України.
З огляду на фактичні обставини справи суд доходить висновку, що договір розірвано з 28.06.2024 /тобто з дати проставлення поштою відмітки за закінченням терміну зберігання, що підтверджується відомостями розміщеними на офіційному сайті УДППЗ Укрпошта/.
Суд акцентує увагу, що з 28.06.2024 підстава /договір закінчив дію/, на якій відповідач отримав грошові кошти від позивача, відпала.
Положеннями частин 1, 3 статті 1212 ЦК України визначено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави (безпідставне набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються також до вимог, зокрема, про повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні. Таким чином, із змісту зазначеної норми вбачається, що підставою виникнення зобов`язання, визначеного даною нормою, є сукупність наступних умов: набуття (збереження) майна (майном також є грошові кошти) однією особою за рахунок іншої; відсутність для цього підстав, або коли така підстава згодом відпала. До таких підстав відноситься також випадок, коли зобов`язання було припинено на вимогу однієї із сторін, якщо це допускається договором або законом.
Про можливість виникнення позадоговірного грошового зобов`язання на підставі статті 1212 ЦК України зазначала також Велика Палата Верховного Суду у постанові від 10.04.2018 у справі №910/10156/17.
Відмова замовника від договору підряду є підставою для задоволення вимоги про повернення відповідачем позивачу попередньої оплати відповідно до вимог статті 1212 ЦК України.
Близьких за змістом правових висновків щодо застосування положень статті 849 ЦК України та можливість стягнення з підрядника на користь замовника коштів внесеної передоплати після припинення дії договору підряду дійшов Верховний Суд у постановах від 11.11.2018 у справі №910/13332/17, від 14.06.2018 у справі №912/2709/17, від 15.02.2019 у справі № 910/21154/17, від 25.02.2021 у справі №904/7804/16, від 16.03.2021 у справі №910/10233/20, від 01.06.2021 у справі №916/2368/18.
Враховуючи наслідки розірвання договорів підряду №11/04/866-р від 08.08.2022 та №11/04/938-Р від 23.08.2022 також враховуючи те, що підстава, на якій відповідач отримав попередню оплату за договорами, відпала, господарський суд дійшов висновку про наявність у відповідача обов`язку повернути позивачу суму грошових коштів у загальному розмірі 229.049,52 грн, сплачену позивачем за договором №11/04/866-P у сумі 72.539,88 грн та за договором №11/04/938-P у сумі 156.509,64 грн.
Щодо вимоги про стягнення штрафута збитків
Згідно з ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.
За визначенням ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.
Частиною 1 ст. 230 ГК України встановлено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.
Згідно з ч. ч. 4, 6 ст. 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Частиною 6 ст. 232 ГК України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.
Відповідно до п. 9.2. договорів (№11/04/866-P та №11/04/938-P) при порушенні строків виконання робіт, строків по усуненню виявлених недоліків (дефектів) підрядник на вимогу замовника сплачує йому штраф у розмірі 10% від вартості несвоєчасно виконаних робіт або якісно виконаних робіт.
Позивач нарахував до стягнення з відповідача штраф у розмірі 10 відсотків від загальної вартості робіт за договором №11/04/866-P у сумі 33.027,23 грн та за договором №11/04/938-P у сумі 70.661,89 грн.
Суд перевіривши розрахунки штрафу, здійснені позивачем, визнав їх арифметично та методологічно правильними.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 22 ЦК особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Тобто, збитки - це об`єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони, що обмежує її інтереси як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також у не одержаних кредитором доходах, які б він одержав, якби зобов`язання було виконано боржником.
Підставою для відшкодування збитків відповідно до ч. 1 ст. 611 ЦК є порушення зобов`язання.
Як судом встановлено вище, доказів виконання робіт за договорами підряду відповідачем до суду не надано.
Зважаючи на зазначені норми, для застосування такого заходу відповідальності як стягнення збитків необхідна наявність усіх елементів складу господарського правопорушення: 1) протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи (порушення зобов`язання); 2) шкідливого результату такої поведінки - збитків; 3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками; 4) вини особи, яка заподіяла шкоду. У разі відсутності хоча б одного із цих елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не настає.
Доведення факту наявності збитків та їх розміру, а також причинно-наслідкового зв`язку між правопорушенням і збитками покладено на позивача. Причинний зв`язок як обов`язковий елемент відповідальності за заподіяні збитки полягає в тому, що шкода повинна бути об`єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди, отже, доведенню підлягає факт того, що протиправні дії заподіювача є причиною, а збитки є наслідком такої протиправної поведінки.
Позивач у позові, як на підставу для стягнення з відповідача збитків посилається на п. 4.1.5. договору відповідно до якого замовник має право вимагати від підрядника відшкодування завданих збитків, зумовлених порушенням договору.
Також позивач зазначає, про те, що позивачем було проведено підготовку об`єктів, на яких мали виконуватися роботи за договорами, а саме: здійснено очищення, підготовку нафтопромислового обладнання до антикорозійного захисту, у зв`язку з чим понесено витрати у розмірі 314.777,66 грн, що підтверджується лише розрахунком витрат на чистку резервуарів (PBC-400, РГС-75) по НГВУ «Бориславнафтогаз», затвердженим операційним менеджером НГВУ «Бориславнафтогаз» 19.12.2022 (арк. 66, том 1).
Разом з тим, позивач зазначає, що «Правилами безпеки в нафтогазодобувній промисловості», затвердженими наказом Міністерства економіки України від 27.04.2023 № 2610, зокрема, п 7.10. передбачено, що усі ємності та апарати, що підлягають розкриттю, огляду чи ремонту, повинні бути звільнені від продукту, відключені від систем трубопроводів і діючого обладнання за допомогою стандартних заглушок або перекриття запірної арматури із звільненням їх від продукту (згідно із схемою, яка повинна бути прикріплена до наряду-допуску) та залежно від властивостей хімічних продуктів, що знаходилися в них, промиті, пропарені гострою парою, продуті інертним газом чи чистим повітрям. Керуючись вимогами даних правил, для підготовки ємностей до робіт з антикорозійного покриття, замовник провів чистку резервуарів (РВС-400, РГС-75).
Тобто, єдиним доказом на підтвердження понесення ним витрат у сумі 314.777,66 грн є довідка від 19.12.2022, яка складена зацікавленою особою позивача старшим економістом НГВУ «БОРИСЛАВНАФТОГАЗ».
Однак позивач жодним чином не обґрунтовує того, чому у довідці від 19.12.2022 зазначена саме така вартість витрат на проведення підготовки об`єктів, на яких мали виконуватися роботи за договорами, а не будь-яка інша.
Позивач не надає жодних доказів на підтвердження того, що такі робити були фактично виконані (акти приймання-передачі виконаних робіт, платіжні доручення, тощо).
Не зазначає позивач і того, чи до виконання такої роботи були залучені треті особи, чи здійснювалась оплата на користь таких осіб та на якій підставі.
Якщо такі роботи були виконанні власними силами позивача, то постає питання, які саме витрати поніс позивач.
Однак, у матеріалах справи немає жодних доказів того, що позивач поніс витрати на можливе придбання певних матеріалів та речовин для виконання таких робіт тощо.
Слід зазначити, що до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом (ст. 225 ГК України).
Також поняття збитків розкривається у Цивільному кодексі України у статті 22, згідно якої особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування (частина 1 статті 22). При цьому частиною 2 статті 22 ЦК України встановлено, що збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Однак позивач не довів понесення ним витрат на суму 314.777,66 грн, а, відповідно, і збитків.
Оскільки, позивачем не наведено існування усіх елементів складу правопорушення, позов в частині вимог про стягнення збитків задоволенню не підлягає.
Виходячи з вищевикладеного, суд не вбачає підстав для стягнення збитків у розмірі 314.777,66 грн, а тому позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Судові витрати
Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України "Про судовий збір".
Відповідно до статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно зі статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік", з урахуванням норм частини 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір", прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб становить 3.028,00грн.
Відповідно до пунктів 1, 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду:
- позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3.028,00 грн) і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
- позовної заяви немайнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
При поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору (ч.3 ст.4 Закону України "Про судовий збір").
У Постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 916/228/22 зазначено про те, що особи, які після 04.10.2021 подають до суду документи в електронній формі з використанням системи "Електронний суд", мають правомірні очікування, що розмір судового збору, який підлягає сплаті ними, у такому разі буде розрахований із застосуванням понижуючого коефіцієнта, що прямо передбачено в Законі України "Про судовий збір" (п.8.23).
Ціна позову становить 647.516,30 грн, отже, сума судового збору за подання даного позову через систему "Електронний суд" складала 7.770,20 грн (6474.516,30*1,5%*0,8).
Разом з тим, при зверненні до господарського суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 9.712,75 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №39481УГ24 від 05.07.2024 (а.с. 5). Зарахування судового збору до спеціального фонду державного бюджету України підтверджено випискою.
Відповідно до частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі, зокрема: зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
Цією статтею унормовано підстави повернення судового збору, зокрема зазначено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду.
Таким чином, підлягає поверненню з державного бюджету сума 1.942,55 грн (9.712,75 грн 7.770,20 грн), як надмірно сплачена позивачем при зверненні з позовом до суду.
Суд не вирішує питання повернення надмірно сплаченої суми судового збору під час прийняття рішення у справі, оскільки клопотання про повернення цієї суми з Державного бюджету не надходило.
Згідно зі ст. 129 ГПК України витрати зі сплаті судового збору за подання позовної заяви покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а саме у розмірі 3.992,87 грн з урахуванням того, що 51,39 % позовних вимог позивача судом задоволено.
Керуючись ст.ст. 73 - 79, 86, 129, 233, 238, 240, 241, 252 ГПК України, суд
В И Р І Ш И В:
Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути з ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "НВП КРАНМОНТАЖ" (Україна, 49008, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, ВУЛИЦЯ НАДІЇ АЛЕКСЄЄНКО, будинок 104, секція 3, приміщення 2, ідентифікаційний код 41198180) на користь ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "УКPНAФТА" (Україна, 04053, місто Київ, ПРОВУЛОК НЕСТОРІВСЬКИЙ, будинок 3-5, ідентифікаційний код 00135390) 229.049,52 грн (двісті двадцять дев`ять тисяч сорок дев`ять грн 52 к.) авансових платежів, 103.689,12 грн (сто три тисячі шістсот вісімдесят дев`ять грн 12 к.) штрафу, 3.992,87 грн (три тисячі дев`ятсот дев`яносто дві тисячі грн 87 к.) судового збору.
У задоволенні решти позовних вимог (про стягнення 314.777,66 грн збитків) відмовити.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня його повного складення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя С.А. Дупляк
Суд | Господарський суд Дніпропетровської області |
Дата ухвалення рішення | 20.09.2024 |
Оприлюднено | 23.09.2024 |
Номер документу | 121752577 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань підряду |
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Дупляк Степан Анатолійович
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Дупляк Степан Анатолійович
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Дупляк Степан Анатолійович
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Дупляк Степан Анатолійович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні