Рішення

від 16.09.2024 по справі 906/767/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ 03499916

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" вересня 2024 р. м. Житомир Справа № 906/767/24

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Тимошенка О.М.

розглянув в порядку спрощеного позовного провадження справу без повідомлення учасників

за позовом Керівника Звягельської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Виконавчого комітету Звягельської міської ради

до Обслуговуючого кооперативу "Житлово-Будівельний Кооператив Комфортний-2"

про стягнення 56851,1 грн.

Зміст позовних вимог та заперечень.

Прокурор звернувся з позовом про стягнення з відповідача на користь Виконавчого комітету Звягельської міської ради Житомирської області 56851,10 грн. пайової участі на підставі статті 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності". .

У відзиві на позовну заяву Обслуговуючий кооператив "Житлово-Будівельний Кооператив Комфортний-2" позов не визнав з тих підстав, що сторони не підписували договір про величину пайової участі, а на момент прийняття в експлуатацію об`єкта будівництва статтю 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" було виключено.

Рух справи.

09.07.2024 до суду надійшла вказана позовна заява.

Ухвалою від 15.07.24 суд відкрив провадження у справі №906/767/24 за вказаною позовною заявою та вирішив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи.

05.08.2024 до суду надійшла заява, в якій Виконавчий комітет Звягельської міської ради просить задовольнити позов прокурора (а.с.93).

07.08.2024 до суду надійшов відзив на позовну заяву від Обслуговуючого кооперативу "Житлово-Будівельний Кооператив Комфортний-2" (а.с.96).

Ухвалою від 08.08.2024 суд відмовив у задоволенні клопотання Обслуговуючого кооперативу "Житлово-Будівельний Кооператив Комфортний-2" про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін.

Встановлені судом обставини.

Обслуговуючий кооператив "Житлово-Будівельний Кооператив Комфортний-2" є замовником об`єкта «Будівництво 24-х квартирного житлового будинку із вбудованими на першому поверсі нежитловими приміщеннями».

В період з 30.10.2018 по 30.04.2021 Обслуговуючим кооперативом "Житлово-будівельний кооператив "Комфортний-2" (Забудовник/відповідач), згідно з містобудівними умовами та обмеженнями №41/18 від 30.08.2018 та повідомлення про початок будівельних робіт від 10.10.2018 №ЖТ061182831347, здійснено будівництво об`єкта: "Будівництво 24-х квартирного житлового будинку із вбудованими на першому поверсі нежитловими приміщеннями".

23 червня 2021 року Управлінням Державної архітектурно-будівельної інспекції у Житомирській області зареєстровано декларацію про готовність об`єкта до експлуатації №ЖТ 101210623890.

На час початку відповідного будівництва частина 2 статті 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" передбачала, що замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов`язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених частиною четвертою.

За змістом зазначеної вище статті Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту полягає у перерахуванні замовником до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури. Величина пайової участі визначається у договорі, укладеному з органом місцевого самоврядування відповідно до встановленого ним розміру (у межах встановленого законом граничного розміру) з урахуванням загальної кошторисної вартості будівництва об`єкта, визначеної згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами, або на основі встановлених органом місцевого самоврядування нормативів для одиниці створеної потужності (якщо загальна кошторисна вартість будівництва об`єкта не визначена). Розмір пайової участі визначаєтеся протягом десяти робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про укладення відповідного договору та доданих до нього документів, а договір укладається не пізніше ніж через 15 робочих днів з дня реєстрації зазначеного звернення, але до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію.

Строк, визначений Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" для укладення договору пайової участі - протягом 15 днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію, встановлено саме для добровільного виконання стороною такого обов`язку, і закінчення цього строку не припиняє цього обов`язку замовника та не звільняє замовника від обов`язку укласти договір.

На дату прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом зазначеного об`єкта сторони не уклали договору про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту.

Розрахунок величини пайової участі позивач визначив у розмірі 56851,10 грн з урахуванням коефіцієнта 1% від загальної кошторисної вартості будівництва затвердженого рішенням Новоград-Волинської міської ради № 758 від 25 липня 2019 року, що складає 5685110,00грн.

Оскільки договір про пайову участь не укладався, на момент прийняття в експлуатацію об`єкта будівництва статтю 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" було виключено на підставі Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні" (далі - Закон №132-ІХ) відповідач відмовився від сплати пайової участі.

Висновки суду та норми права.

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності в Україні визначені Законом № 3038-VI "Про регулювання містобудівної діяльності".

За статтею 1 Закону № 3038-VI, замовником будівництва визначається фізична або юридична особа, яка має намір забудови території (однієї чи декількох земельних ділянок) і подала в установленому законодавством порядку відповідну заяву.

Частиною першою статті 2 цього Закону вказано, що плануванням і забудовою територій є діяльність державних органів, органів місцевого самоврядування, юридичних та фізичних осіб, яка передбачає, зокрема, розроблення містобудівної та проектної документації, будівництво об`єктів; реконструкцію існуючої забудови та територій; створення та розвиток інженерно-транспортної інфраструктури.

Станом на момент виникнення спірних правовідносин була чинною стаття 40 Закону № 3038-VI. Відповідно до частини другої статті 40 Закону № 3038-VI, замовник будівництва, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов`язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту відповідно до частини третьої статті 40 цього ж Закону полягає у перерахуванні замовником до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури.

Величина пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається у договорі, укладеному з органом місцевого самоврядування (відповідно до встановленого органом місцевого самоврядування розміру пайової участі у розвитку інфраструктури), з урахуванням загальної кошторисної вартості будівництва об`єкта, визначеної згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами.

Договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту укладається не пізніше ніж через 15 робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію (частини п`ята та дев`ята статті 40 Закону № 3038-VI, чинної на момент виникнення спірних правовідносин).

Зі змісту статті 40 Закону № 3038-VI, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин, випливає, що у наведених у цьому Законі випадках перерахування замовником об`єкта будівництва до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту є обов`язком, а не правом забудовника, який виникає на підставі положень закону, а положення договору лише визначають суму, що належить до перерахування. Тому укладення в таких випадках договору про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту, який опосередковує відповідний платіж, було обов`язковим на підставі закону.

Аналогічні за змістом висновки були викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 8 жовтня 2019 року у справі № 911/594/18 (провадження № 12-81гс19), від 22 серпня 2018 року у справі № 339/388/16-ц (провадження № 14-261цс18), від 22 вересня 2021 року у справі № 904/2258/20 (провадження № 12-34гс21).

За змістом зазначених норм, відсутність укладеного договору про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту не усуває зобов`язання забудовника сплатити визначені суми, таке зобов`язання повинне бути виконане до прийнятті новозбудованого об`єкта в експлуатацію і спір у правовідносинах щодо сплати таких сум може виникнути лише щодо їх розміру.

Разом з тим 01 січня 2020 набули чинності норми Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні» від 20 вересня 2019 року № 132-IX, якими статтю 40 Закону № 3038-VI виключено.

Згідно з пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні» договори про сплату пайової участі, укладені до 01 січня 2020 року, є дійсними та продовжують свою дію до моменту їх повного виконання.

За змістом цього Закону та прикінцевих та перехідних положень до нього, з 01 січня 2020 року у замовників будівництва відсутній обов`язок укладати з органом місцевого самоврядування відповідний договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту. Дійсними та такими, що продовжують свою дію до моменту їх виконання, є лише договори про пайову участь, укладені до 01 січня 2020 року.

Пункт 3 частини 2 розділу ІІ закону №132-ІХ вказує на те, що замовник будівництва зобов`язаний протягом 10 робочих днів після початку будівництва об`єкта звернутися до відповідного органу місцевого самоврядування із заявою про визначення розміру пайової участі щодо об`єкта будівництва, до якої додаються документи, які підтверджують вартість будівництва об`єкта. Орган місцевого самоврядування протягом 15 робочих днів з дня отримання зазначених документів надає замовнику будівництва розрахунок пайової участі щодо об`єкта будівництва.

Відповідно до статті 5 ЦК України, акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом`якшує або скасовує цивільну відповідальність особи. Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов`язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.

Стаття 40 Закону № 3038-VI визначала зобов`язання замовника будівництва, який має намір забудови земельної ділянки, перерахувати до відповідного місцевого бюджету кошти для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту, де здійснюється будівництво, у строк до прийняття об`єкта в експлуатацію. Прийняття об`єкта в експлуатацію є строком, з якого вважається, що забудовник порушує зазначені зобов`язання. Одночасно з прийняттям об`єкта в експлуатацію у відповідності із частиною другою статті 331 ЦК України забудовник стає власником забудованого об`єкта, а відтак і правовідносини забудови земельної ділянки припиняються.

Пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні» визначено, що ця норма права застосовується лише до договорів, які підписані до 1 січня 2020 року. Саме у цьому випадку правовідносини з оплати участі в інфраструктурі населеного пункту є триваючими та до них можуть застосовуватись положення норми права, що втратила чинність.

Абзацами шостим та сьомим частини дев`ятої статті 40 Закону № 3038-VI визначено, що невід`ємною частиною договору є розрахунок величини пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту. Кошти пайової участі в розвитку інфраструктури населеного пункту сплачуються в повному обсязі до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію єдиним платежем або частинами за графіком, що визначається договором.

У зв`язку з відмовою забудовника від укладання договору про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту права органу місцевого самоврядування на отримання коштів на розвиток інфраструктури населеного пункту є порушеними і в органу місцевого самоврядування виникає право вимагати стягнення коштів, обов`язок сплати яких був встановлений законом.

У такому разі суд має виходити з того, що замовник будівництва без достатньої правової підстави за рахунок органу місцевого самоврядування зберіг у себе кошти, які мав заплатити як пайовий внесок у розвиток інфраструктури населеного пункту, а отже, зобов`язаний повернути ці кошти на підставі частини першої статті 1212 ЦК України.

При цьому у відповідності із частиною першою статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно.

Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події (частина друга статті 1212 ЦК України).

Відносини щодо повернення безпідставно збережених грошових коштів є кондикційними, в яких вина не має значення, важливим є лише факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої.

Тобто зобов`язання з повернення безпідставно набутого або збереженого майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна; б) набуття або збереження за рахунок іншої особи; в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна.

Відсутність правової підстави - це такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовiдносин i їх юридичному змісту. Відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Аналогічні правові висновки Великої Палати Верховного Суду викладені у постановах від 13 лютого 2019 року у справі № 320/5877/17, від 23 травня 2018 року у справі № 629/4628/16-ц, від 20 листопада 2018 року у справі № 922/3412/17.

Таким чином, замовник будівництва, який без достатньої правової підстави за рахунок власника земельних ділянок зберіг у себе кошти, які мав заплатити у вигляді пайового внеску у розвиток інфраструктури населеного пункту, зобов`язаний повернути ці кошти органу місцевого самоврядування на підставі частини першої статті 1212 ЦК України.

За таких обставин у разі порушення зобов`язання з боку замовника будівництва щодо участі у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту у правовідносинах, які виникли до внесення змін у законодавство щодо скасування обов`язку замовника будівництва укласти відповідний договір, орган місцевого самоврядування вправі звертатись з позовом до замовника будівництва про стягнення безпідставно збережених грошових коштів.

Рішенням Новоград-Волинської міської ради Житомирської області №758 від 25 липня 2019 року затверджено Порядок залучення , встановлення розміру та використання коштів пайової участі замовників будівництва у розвитку інфраструктури Новоград-Волинської міської об`єднаної територіальної громади.

Відповідно до вказаного Порядку пайова участь у розвитку інфраструктури є обов`язковою для всіх замовників , незалежно від їх форми власності, які в адміністративних межах міської ОТГ здійснюють будівельні роботи з нового будівництва, реконструкції об`єкту будь-якого призначення; змінюють функціональне призначення об`єктів будівництва.

Згідно з пунктом 2.1 Порядку, замовник, який має намір щодо здійснення нового будівництва та реконструкції об`єкта будівництва, розташованої на території міської ОТГ, зобов`язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури територіальної громади.

Відповідно до пункту 2.3 Порядку, розмір пайової участі у розвитку інфраструктури міської ОТГ визначається протягом десяти робочих днів з дня реєстрації органом місцевого самоврядування звернення замовника про укладення договору про пайову участь, до якого додає документи, що підтверджують вартість будівництва об`єкта, з техніко-економічними показниками (кошторисну документацію на об`єкт будівництва).

Відповідно до пункту 2.4 Порядку, Договір про пайову участь укладається не пізніше ніж через 15 робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію.

Таким чином, обов`язок звернутись до органу місцевого самоврядування із заявою про укладення договору пайової участі у розвитку інфраструктури відповідного населеного пункту законом покладено саме на замовника такого будівництва.

Суд встановив, що декларація про готовність до експлуатації гаражного боксу була зареєстрована 23 червня 2021 року. Водночас на дату прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом зазначеного об`єкта відповідач не уклав договору про пайову участь у розвитку інфраструктури .

Вказаним Порядком (п.п. 2.6, 3.1) для об`єктів будівництва - "Нове будівництво і реконструкція багатоквартирних житлових будинків" встановлено розмір пайового внеску на рівні 1 % від загальної кошторисної вартості будівництва.

Як зазначено вище, з 01 січня 2020 року стаття 40 Закону № 3038-VI, яка зобов`язувала замовника будівництва укласти договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту, втратила чинність. У зв`язку з порушенням замовником будівництва зобов`язання про укладення договору про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту та сплати пайового внеску у позивача виникає право вимагати стягнення коштів на підставі статті 1212 ЦК України.

Згідно з даними декларації про готовність до експлуатації об`єкта від 23.06.2021 №ЖТ101210623890, загальна кошторисна вартість об`єкта будівництва - "Будівництво 24-х квартирного житлового будинку з вбудованими на першому поверсі нежитловими приміщеннями" становить 5 685,11 тис грн.

Враховуючи наведене, та зважаючи на норми абзацу 2 пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №132-ІХ, розмір пайової участі, який, на підставі частини 1 статті 1212 Цивільного кодексу України, підлягає стягненню із Забудовника до бюджету на користь Виконавчого комітету Звягельської міської ради складає 56 851,1 грн (5 685,11 тис грн. * 0,01 = 56 851,1 грн.).

Відповідно до ст. ст. 13,73,74,77 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи викладене, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в сумі 56851,10 грн. обгрунтовані, заявлені у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджуються матеріалами справи і підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат.

Оскільки позовні вимоги задоволенні повністю, судовий збір відповідно до ст. 129 ГПК України покладається судом на відповідача.

Керуючись статтями 129, 236, 237, 238 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Обслуговуючого кооперативу "Житлово-Будівельний Кооператив Комфортний-2" (11700, Житомирська область, м.Звягель, вул.Шевченка,10; код 42304233) на користь Виконавчого комітету Звягельської міської ради (11701, Житомирська область, м.Звягель, вул.Шевченка,16; код 04053571) - 56581,10 грн. пайової участі.

3. Стягнути з Обслуговуючого кооперативу "Житлово-Будівельний Кооператив Комфортний-2" (11700, Житомирська область, м.Звягель, вул.Шевченка,10; код 42304233) на користь Житомирської обласної прокуратури (10002, м.Житомир, вулиця Святослава Ріхтера, 11, код ЄДРПОУ 02909950) - 3028,00 грн. судового збору. (10002, м.Житомир, вулиця Святослава Ріхтера, 11, код ЄДРПОУ 02909950).(10002, м.Житомир, вулиця Святослава Ріхтера, 11, код ЄДРПОУ 02909950).(10002, м.Житомир, вулиця Святослава Ріхтера, 11, код ЄДРПОУ 02909950).

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 20.09.24

Суддя Тимошенко О. М.

Віддрукувати:

1- в справу

- окружна прокуратура до ЕК

- позивачу до ЕК

2- відповідачу (рек. з повідом.)

- Житомирська обласна прокуратура до ЕК