Ухвала

від 19.09.2024 по справі 910/11391/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

19.09.2024Справа № 910/11391/24

Господарський суд міста Києва у складі судді Чебикіної С.О., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до Всеукраїнської громадської організації "Федерація хокею України" про визнання недійсним рішення, без виклику представників сторін,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача про визнання недійсним рішення Ради Всеукраїнської громадської організації "Федерація хокею України", оформленого протоколом № 4/24 від 19.07.2024 року.

Разом з позовом позивачем подано до суду заяву про застосування заходів забезпечення позову.

Заяву про забезпечення позову позивач обґрунтовує тим, що 19.07.2024 року відбулося засідання Ради Всеукраїнської громадської організації "Федерація хокею України", на якому були прийняті рішення, оформлені протоколом № 4/24, щодо припинення повноважень президента Федерації, призначення виконуючого обов`язки президента Федерації ОСОБА_2 на термін до проведення Генерального Конгресу Федерації, скликання Генерального Конгресу Федерації та про визначення дати та місця проведення Генерального Конгресу: 22.09.2024 місто Київ.

Крім того, затверджено наступний порядок денний Генерального Конгресу: обрання президента Федерації, обрання Ради Федерації, обрання комісії внутрішнього аудиту Федерації, затвердження нової редакції статуту Федерації.

Позивач стверджує, що вказане рішення Ради Федерації спрямоване на захоплення контролю над управлінням Всеукраїнської громадської організації "Федерація хокею України" шляхом протиправного припинення повноважень президента та Ради Федерації у порядку, що не відповідає умовам Статуту Всеукраїнської громадської організації "Федерація хокею України". Зокрема, позивач зазначає про те, що спірним рішенням безпідставно та без відсутності відповідних повноважень достроково (до закінчення чотирьохрічного терміну) припинено повноваження президента Федерації. Крім того, Конгрес, який призначено на 22.09.2024 року, є фактично позачерговим, а тому, відповідно не матиме повноважень на обрання та призначення президента Федерації. Більше того, засідання Ради Федерації 19.07.2024 року всупереч положенням статуту було скликано не президентом Федерації, при цьому, до президента не звертались із відповідною вимогою про скликання Ради 1/3 членів Федерації. Також, заявник звертає увагу на відсутність кворуму під час прийняття рішень.

При цьому, заявник наголошує, що незастосування заходів забезпечення позову призведе до неефективного судового захисту за наслідками вирішення даного спору, оскільки у випадку проведення 22.09.2024 року Конгресу Всеукраїнської громадської організації "Федерація хокею України" та прийняття затверджених Радою Федерації рішень, позивачу доведеться докладати додаткових зусиль та звертатись до суду із новим позовом, що в свою чергу, істотно ускладнить захист порушень прав.

У відповідності до статті 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно з пунктом 2, 4 частини 1 статті 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання.

Відповідно до пункту 1 частини 5 статті 137 Господарського процесуального кодексу України не допускається забезпечення позову у спорах, що виникають з корпоративних відносин, шляхом заборони: проводити загальні збори акціонерів або учасників господарського товариства та приймати ними рішення, крім заборони приймати конкретні визначені судом рішення, які прямо стосуються предмета спору.

За змістом статті 140 Господарського процесуального кодексу України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи. Залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.

Отже, враховуючи обставини, викладені у заяві про забезпечення позову та зміст позовних вимог, судове рішення, у разі задоволення позову ОСОБА_1 , не вимагатиме примусового виконання, тому у даному випадку повинна досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

В таких немайнових спорах підлягає з`ясуванню, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.

У вирішенні питання про забезпечення позову слід здійснювати оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.

У висновку Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладеному у постанові від 16.08.2018 року у справі №910/1040/18, також зазначено, що умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами немайнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Обрані заходи забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб`єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану майна чи зниження його вартості.

Положеннями пункту 1 частини 5 статті 137 Господарського процесуального кодексу України встановлена пряма заборона забезпечення позову у спорах, що виникають з корпоративних відносин, шляхом заборони: проводити загальні збори акціонерів або учасників господарського товариства та приймати ними рішення, крім заборони приймати конкретні визначені судом рішення, які прямо стосуються предмета спору.

За таких обставин, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви про забезпечення позову, тому в задоволенні заяви позивача про забезпечення позову слід відмовити.

Керуючись статтями 136, 137, 140, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та підлягає оскарженню в порядку розділу IV ГПК України.

Суддя С.О. Чебикіна