Рішення

від 19.09.2024 по справі 910/7558/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

19.09.2024Справа № 910/7558/24за позовом Державної служби статистики України

до Державного підприємства "Інформаційно-аналітичне агентство"

про стягнення 110 640,01 грн

Суддя Зеленіна Н.І.

Без виклику представників сторін.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Державна служба статистики України (далі - позивач) звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства "Інформаційно-аналітичне агентство" (далі - відповідач) про стягнення заборгованості за неналежне виконання зобов`язань за договором №23 про відшкодування витрат на утримання приміщень від 17.02.2012 у розмірі 110 640,01 грн, що складається з суми основної заборгованості у розмірі 34 733,43 грн, пені у розмірі 74 864,57 грн та штрафу у розмірі 1 042,01 грн.

Ухвалою Господарського суд міста Києва від 19.06.2024 відкрито провадження у справі та ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Так, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача.

Як вбачається з матеріалів справи поштове відправлення з ухвалою про відкриття провадження у справі було вручено відповідачу у справі.

Згідно з ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Відповідач не подав до суду відзив на позов, тобто не скористався наданим їм процесуальним правом, передбаченим статтею 178 ГПК України.

Згідно з ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

17.02.2012 між Державною службою статистики України (далі - Держстат України, позивач) та Державним підприємством "Інформаційно-аналітичне агентство" (далі - Держаналітінформ, відповідач) було укладено договір №23 про відшкодування витрат на утримання приміщень (далі - договір), за умовами якого Держстат України забезпечує обслуговування будівлі, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Шота Руставелі, 3-5 (далі - будівля), загальною площею 9 563,3 кв.м. (в т.ч. вул. Шота Руставелі, 3 - 4 434,2 кв.м., Шота Руставелі, 5 - 5 129,1 кв.м.) (Держаналітінформ користується приміщеннями, площею 470,0 кв.м, (далі - приміщення), що знаходяться на його балансі, розміщені на першому поверсі будівлі, відповідно до плану розміщення приміщення, що додається до цього договору (п. 1.1-1.2 договору).

Відповідно до п. 1.3 договору Держаналітінформ на підставі виставлених актів відшкодовує Держстату України витрати за теплопостачання, електроенергію, водопостачання та водовідведення, податки та збори відповідно до чинного законодавства - пропорційно до займаних площ та/або за показниками приладів обліку (далі - послуги).

Додатковою угодою №2 від 20.07.2017 до договору сторони дійшли згоди внести зміни до договору, а саме: пункти 1.1 та 1.2 в наступній редакцій: Держстат забезпечує обслуговування будівлі, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Шота Руставелі, 3, загальною площею 4 434,2 кв.м.; Держаналітінформ користується приміщеннями площею 453,3 кв.м., що знаходяться на його балансі, розміщені на першому поверсі будівлі, відповідно до плану розміщення приміщення, що додається до цього договору.

Згідно з підпунктом 2.1.4 пункту 2.1 договору Держстат України зобов`язується щомісячно надавати Держаналітінформу акти про відшкодування витрат на утримання приміщень протягом 5 робочих днів після отримання розрахункових документів, які підтверджують фактичне отримання послуг.

Держаналітінформ зобов`язується на підставі виставлених актів на розрахунковий рахунок Держстату України відшкодувати вартість спожитих послуг (підпункт 2.3.4 пункту 2.3 договору).

Додатковою угодою №7 від 03.03.2021 до договору, сторони погодили внести зміни до п. 2.3.4. договору, відповідно до якого Держаналітінформ зобов`язується на підставі виставлених актів на розрахунковий рахунок Держстату відшкодовувати вартість спожитих послуг протягом 10 календарних днів.

Відповідно до п. 4.1 договору цей договір набирає чинності з дня його підписання сторонами і діє до 31.12.2012, а в частині розрахунків до повного їх виконання.

На виконання умов договору позивач виставив відповідачу рахунки-фактури відшкодування витрат за комунальні послуги №46 від 14.09.2023 на суму 184,85 грн, №58 від 19.12.2023 на суму 1 612,65 грн та №62 від 22.12.2023 на суму 32 9935,93 грн.

У зв`язку із неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором, 24.04.2024 позивач звернувся з претензією до відповідача про сплату заборгованості у розмірі 34 733,43 грн, пені у розмірі 74 864,57 грн та штрафу у розмірі 1 042,01 грн. Претензія залишена відповідачем без відповіді.

Спір у даній справі виник у зв`язку із невиконанням відповідачем зобов`язань щодо оплати витрат на утримання приміщень.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про наступне.

Частина 1 статті 193 ГК України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 ГК України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Положеннями статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Частиною 1 ст. 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

З матеріалів справи вбачається, що позивач надіслав на адресу відповідача рахунки-фактури відшкодування витрат за комунальні послуги №46 від 14.09.2023 на суму 184,85 грн, №58 від 19.12.2023 на суму 1 612,65 грн та №62 від 22.12.2023 на суму 32 9935,93 грн з актами про відшкодування витрат.

Судом встановлено, що відповідач не сплатив наявну заборгованість за договором у розмірі 34 733,43 грн за період з вересня по грудень 2023 року.

Частиною 1 ст. 614 ЦК України визначено, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. При цьому відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 ЦК України доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Ураховуючи встановлене вище, суд дійшов висновку, що Державним підприємством «Інформаційно-аналітичне агентство» порушено умови договору №23 про відшкодування витрат на утримання приміщень від 17.02.2012 та положення ст. 526 ЦК України, ст. 193 ГК України, що має наслідком задоволення позовних вимог позивача.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню у розмірі 74 864,57 грн та штраф у розмірі 1 042,01 грн.

Приписами ст. 230 Господарського кодексу України встановлено, що у разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання, він зобов`язаний сплатити штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, пеня, штраф).

Згідно з ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 1.2 додаткової угоди №7 від 03.03.2024 до договору №23 від 17.02.2012 у разі порушення умов зобов`язань щодо строків відшкодування вартості спожитих послуг, визначених у підпункті 2.3.4 пункту 2.3 договору, Держаналітінформ сплачує Держстату пеню у розмірі 0,1% від суми, щодо якої допущено прострочення відшкодування, за кожен день прострочення, а у разі прострочення більше ніж на 30 календарних днів Держаналітформ додатково сплачує Держстату штраф у розмірі 3% від несвоєчасно відшкодованої суми.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач здійснює розрахунок пені та штрафу за період з 01.09.2023 по 31.03.2024.

В матеріалах справи наявні рахунки фактури за 14.09.2023, 19.12.2023 та 22.12.2023, які відповідач згідно умов договору повинен був сплатити протягом 10 календарних днів.

Отже, даний період нарахування пені та штрафу з 01.09.2023 по 31.03.2024 суперечить умовам договору.

Таким чином, суд дійшов висновку, що у розрахунку пені та штрафу слід відмовити.

За приписами ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є доведеними, обґрунтованими, такими, що відповідають фактичним обставинам справи і не спростовані належним чином у встановленому законом порядку відповідачем, а відтак підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст. 2, 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Державної служби статистики України - задовольнити частково.

2. Стягнути з Державного підприємства "Інформаційно-аналітичне агентство" (01001, місто Київ, вул. Руставелі Шота, будинок 3, код ЄДРПОУ - 31108394) на користь Державної служби статистики України (01601, м. Київ, вул. Шота Руставелі, буд. 3, код ЄДРПОУ - 37507880) суму основного боргу у розмірі 34 733 (тридцять чотири тисячі сімсот тридцять три) грн 43 коп. та суми витрат зі сплати судового збору у розмірі 950 (дев`ятсот п`ятдесят) грн 58 коп.

3. В іншій частині позову - відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

На рішення може бути подано апеляційну скаргу протягом 20 днів з дня підписання повного тексту.

Рішення суду набирає законної сили у порядку і строки, передбачені ст. 241 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Н.І. Зеленіна