Ухвала

від 20.09.2024 по справі 910/10867/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про відмову у забезпеченні

20.09.2024Справа № 910/10867/24

Суддя Господарського суду міста Києва Головіна К.І., розглянувши

заяву Приватного акціонерного товариства "Холдингова компанія "Київміськбуд"

про забезпечення позову

у справі за позовною заявою Приватного акціонерного товариства "Холдингова компанія "Київміськбуд"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТМК"

про стягнення 120 000,00 грн

без повідомлення учасників справи

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду міста Києва з позовом звернулося Приватне акціонерне товариство "Холдингова компанія "Київміськбуд" (далі - ПрАТ "ХК "Київміськбуд", позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТМК" (далі - ТОВ "ТМК", відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 120 000,00 грн за договором підряду на прокладання теплової мережі № 1959/КБ від 19.10.2024.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.09.2024 вказану позовну заяву було прийнято до розгляду та відкрито провадження, справу вирішено розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, учасникам справи надано можливість реалізувати свої права та обов"язки.

18.09.2024 представник позивача (ПрАТ "ХК "Київміськбуд") через систему «Електронний суд» подав заяву про забезпечення позову, у якій просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, що знаходяться на рахунках ТОВ "ТМК", а також на майно, яке буде виявлене під час виконання ухвали суду, в межах розміру позовних вимог у сумі 120 000 грн.

У поданій заяві позивач зазначив, що відповідач порушив свій обов`язок з повернення авансу, сплаченого позивачем за договором підряду в сумі 120 000 грн, який в подальшму був розірваний, що викликає обґрунтовані сумніви у тому, що рішення суду у справі буде виконаним, оскільки сплачені кошти можуть зникнути, відповідач може в будь-який момент розпорядитися коштами, які знаходяться на його рахунках, що ускладнить виконання рішення по справі, яке буде прийняте за результатами вирішення спору.

Розглянувши заяву про забезпечення позову та дослідивши надані докази, суд дійшов висновку, що вона задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до статті 136 ГПК України забезпечення позову допускається, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачені статтею 137 цього Кодексу заходи забезпечення позову, як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб (ст. 136, 137 ГПК України).

Забезпечення позову за правовою природою є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, метою якого є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Згідно з п. 1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" від 26.12.2011 у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

При цьому умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, що має бути підтверджено доказами наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Достатньо обґрунтованим припущенням для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання, тощо).

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову (п. 1 вказаної постанови).

Тобто, з урахуванням загальних вимог, передбачених статтями 73, 74 ГПК України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову та їх оцінка судами з належним відображенням у судових рішеннях висновків здійсненої оцінки.

Як встановлено судом, позивач не надав суду ні обгрунтованих припущень щодо неможливості виконання судового рішення в майбутньому, ні доказів у розумінні ст. 73-79 ГПК України, з якими пов`язується необхідність застосування певного заходу забезпечення позову, зокрема, доказів вчинення відповідачем дій чи хоча б наявності у відповідача наміру виведення коштів чи реалізації наявного у нього майна.

Поряд з цим суд приймає до уваги, що стала судова практика Верховного Суду передбачає саме обов`язок заявника довести обґрунтованість заяви про забезпечення позову, а не перекладати тягар доказування на боржника. Вказана позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного суду від 18.05.2021 № 914/1570/20, в постановах Верховного Суду від 05.04.2023 № 915/577/22, від 13.02.2023 № 922/1737/22.

Посилання позивача на дії (бездіяльність) боржника, пов`язані з невиконанням своїх обов`язків перед ПрАТ "ХК "Київміськбуд" за договором, суд також відхиляє, оскільки вказані обставини не є підставою, передбаченою законом, для вжиття заходів забезпечення позову та не свідчать про неможливість виконання рішення суду, а являються предметом розгляду спору, переданого на вирішення суду.

За таких обставин суд вважає, що позивач у встановленому процесуальним законом порядку не довів наявності підстав для застосування заходів забезпечення позову та того факту, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду в цій справі в разі задоволення позову.

З огляду на викладене суд дійшов висновку, що у задоволенні заяви ПрАТ "ХК "Київміськбуд" про забезпечення позову слід відмовити.

Згідно зі ст. 129 ГПК України судовий збір за подання заяви про забезпечення позову у разі відмови у задоволенні такої заяви покладається на заявника.

На підставі викладеного, керуючись статтями 136, 137, 140, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Приватного акціонерного товариства "Холдингова компанія "Київміськбуд" про забезпечення позову відмовити.

Ухвала набирає законної сили з дня її підписання та з цього дня може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом десяти днів до суду апеляційної інстанції.

Суддя Головіна К. І.