Рішення

від 19.09.2024 по справі 910/7913/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

19.09.2024Справа № 910/7913/24

Господарський суд міста Києва у складі судді Пукаса А.Ю., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Євроснек ТМ» про розподіл судових витрат у справі № 910/7913/24

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Євроснек ТМ» (вул. Мельницька, буд. 26/2, м. Одеса, 65005; ідентифікаційний код 43042342)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Аванта» (вул. Олени Теліги, 15, м. Київ, 04112; ідентифікаційний код 35495114)

про стягнення 62 041, 20 грн,

Представники сторін: не викликались

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Євроснек ТМ» (далі за текстом - ТОВ «Євроснек ТМ», Позивач) з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Аванта» (далі за текстом - ТОВ «ТД «Аванта», Відповідач) про стягнення заборгованості у вигляді пені - 7 404, 17 грн, 3 % річних - 9 315, 30 грн, інфляційні втрати - 45 321, 73 грн за неналежне виконання договору поставки № 16019А від 01.03.2020 (далі за текстом - Договір).

В обґрунтування заявлених вимог Позивач зазначає, що ним належним чином виконано зобов`язання з поставки товару Відповідачу, який прийнято ним без зауважень проте прострочено строки оплати останнього.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 10.09.2024 позов ТОВ «Євроснек ТМ» задоволено частково, стягнуто з ТОВ «Торговий дім «Аванта» на користь ТОВ «Євроснек ТМ» 3 % річних - 8 579, 09 грн, інфляційні втрати - 44 883, 45 грн, пеню - 7 404, 17 грн та судовий збір - 2 970, 68 грн.

13.09.2024 через загальний відділ діловодства до Господарського суду міста Києва надійшла заява Позивача про розподіл судових витрат та стягнення з Відповідача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 12 000 грн.

З огляду на те, що у рішенні від 10.09.2024 по даній справі розподіл витрат Позивача на професійну правничу допомогу судом не здійснювався в силу зазначення стороною про необхідність подання додаткових доказів понесення останніх у відповідності до вимог частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу (далі за текстом - ГПК України), а з огляду на надходження заяви Позивача з додатковими доказами, суд вважає за необхідне її розглянути та зазначає наступне.

Так, у позовній заяві, а саме в попередньому орієнтовному розрахунку суми судових витрат Позивачем зазначено орієнтовні витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 20 000 грн із необхідністю їх додаткового уточнення після ухвалення рішення суду.

З матеріалів справи вбачається, що на підтвердження понесення Позивачем витрат на професійну правничу допомогу до матеріалів справи надано:

- договір про надання правової допомоги від 30.06.2023, відповідно до пункту 4.1 якого вартість наданих послуг адвоката визначається ним самостійно після одержання від клієнта замовлення на надання юридичної допомоги та виставляється клієнту рахунок, а згідно пункту 4.5 такого договору за результатами надання послуг між сторонами складається акт з обсягом наданої допомоги;

- ордер серії ВН № 1377491 від 24.06.2024;

- квитанція до пруткового касового ордера № 27/08 від 27.08.2024 на суму 12 000 грн;

- платіжна інструкція № 816 від 05.09.2024 на суму 12 000 грн;

- рахунок - фактура № 27/08 від 27.08.2024 на суму 12 000 грн;

- акт наданих послуг № 27/08 від 06.09.2024 на суму 12 000 грн із зазначенням переліку наданих адвокатом послуг із кількістю затраченого часу, який підписано клієнтом (Позивачем) без зауважень та претензій.

Відтак, Позивач просить суд стягнути з Відповідача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 12 000 грн.

Судом встановлено, що адвокат Подорожній А.С. здійснює адвокатську діяльність на підставі свідоцтва про право на здійснення адвокатської діяльності № 002690 від 15.04.2015.

Відповідно до статті 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Відповідно до положень частини 1 статті 221 ГПК України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Відповідно до частини 8 статті 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до пункту 1 частини 3 статті 123 до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно зі статтею 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із визначеними частиною 4 вказаної статті критеріями.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Судом встановлено, що Відповідачем не надано заперечень по суті заявлених Позивачем до відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

Частинами першою та другою статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до пункту 3 частини 4 статті 129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на викладене вище, суд дійшов висновку, що заявлена Позивачем до відшкодування сума витрат на професійну допомогу є обґрунтованою, розумною та співмірною зі складністю справи, а також обсягом виконаної адвокатом роботи.

При цьому, судом враховано, що згідно наданих доказів такі витрати фактично понесені Позивачем, а відтак на переконання суду підлягають відшкодуванню пропорційно розміру задоволених вимог, а саме в розмірі 11 772, 83 грн.

Частинами 1-2 статті 74 ГПК України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Відповідно до статті 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до частин 1-3 статті 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Керуючись статтями 123, 126, 129, 221 та 244 ГПК України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Євроснек ТМ» про розподіл судових витрат у справі № 910/7913/24 - задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Аванта» (вул. Олени Теліги, 15, м. Київ, 04112; ідентифікаційний код 35495114) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Євроснек ТМ» (вул. Мельницька, буд. 26/2, м. Одеса, 65005; ідентифікаційний код 43042342) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі - 11 772 (одинадцять тисяч сімсот сімдесят дві) грн 83 коп.

3. В задоволенні іншої частини заяви - відмовити.

4. Видати накази після набрання додатковим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст додаткового рішення підписано: 19.09.2024

Суддя Антон ПУКАС