ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Київ
20.09.2024Справа № 910/8924/24
Господарський суд міста Києва у складі судді Ягічевої Н.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження матеріали господарської справи
до Товариство з обмеженою відповідальністю "Атон-Торг" (вул. Героїв Дніпра, буд.9, кв.23, м. Київ, 04209, код ЄДРПОУ 41862031)
про стягнення 121 584,00 грн.
Без повідомлення (виклику) учасників справи
ВСТАНОВИВ:
Комунальне підприємство "Фармація" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Атон-Торг" (далі - відповідач) про стягнення 121 584,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що всупереч взятим на себе зобов`язанням за договором поставки №355 від 15.12.2022 відповідач в обумовлений строк не здійснив повністю поставку товару, у зв`язку з чим позивач просить стягнути 121 584,00 грн передоплати.
Подана позовна заява відповідає вимогам, викладеним у статтях 162, 164, 172 Господарського процесуального кодексу. Підстави для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження у справі відсутні.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.07.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, у зв`язку з чим надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, а позивачу - для подання відповіді на відзив.
Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.
Відповідно до частини 11 статті 242 ГПК України якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Зі змісту повідомлення про доставлення процесуального документа до електронного кабінету Товариства вбачається, що ухвала про відкриття провадження у справі від 22.07.2024 була доставлена в кабінет ЕС 23.07.2024, а днем отримання судом інформації про доставку документа в кабінет ЕС 23.07.2024.
За приписами частини 6 статті 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.
Таким чином відповідач є таким, що повідомлений належним чином, проте у наданий йому строк відзиву на позовну заяву до суду не надав.
Таким чином, керуючись приписами п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, суд приходить до висновку, що днем вручення відповідачу ухвали суду від 22.07.2024 є 23.07.2024 (день отримання судом інформації про доставку документа в кабінет ЕС).
Отже, суд належним чином виконав свій обов`язок щодо повідомлення відповідача про розгляд справи.
Згідно з частиною 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України та ухвалою господарського суду міста Києва від 22.07.2024 року, не подав до суду відзиву на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.
У частині 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Дослідивши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору, Господарський суд міста Києва -
ВСТАНОВИВ:
15.12.2022 між Комунальним підприємством "ФАРМАЦІЯ" (далі - Покупець, Позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "АНТОН-ТОРГ" (далі - Постачальник, ТОВ "АНТОН-ТОРГ", Відповідач) було укладено Договір поставки № 355 (далі - Договір), за умовами якого предметом поставки є лікарські засобі та предмети медичного призначення,кількість, ціна та асортимент яких визначаються видатковими накладними.
Позивачем 16.01.2023, було здійснено передзамовлення товару, шляхом надсилання його B електронній формі на електронну адресу Відповідача:11.11.80aton@ukr.net. Відповідно до замовлення, Відповідач мав поставити у власність Позивача 56 одиниць одягу, а саме: "куртка тепла зелена чоловіча" в кількості 44 штуки, "куртка тепла зелена жіноча" - 12 штук. 10.04.2023 Позивач, в якості передоплати за товар, сплатив на користь Відповідача суму в розмірі 150 000,00 грн., що підтверджується платіжною інструкцією - No 12913. Однак, Відповідачем 12.12.2023 було поставлено лише частину товару у кількості, яка є меншою, ніж замовлена та оплачена Позивачем, а саме: "куртка зимова" - 16 штук, на загальну суму - 28416,00 грн., що підтверджується видатковою накладною - NoPH-0000082, таким чином недопоставивши 40 одиниці замовленого товару.
У зв`язку з недопоставкою Відповідачем Позивачу оплаченого останнім товару у строк визначений Позивачем, у Відповідача виникло грошове зобов`язання із повернення попередньої оплати, сплаченої Позивачем в розмірі 121584,00 грн., відповідно до частини другої статті 693 ЦК України та частини першої статті 530 ЦК України, з наступного дня після спливу строку поставки, визначеного Позивачем.
Оскільки сума передоплати так і не була повернена, Позивач з метою досудового врегулювання спору, що є не обов`язковим відповідно до п.10.2. Договору, звернувся до Відповідача з претензією вих. No360/04/07 від 17.05.2024, про повернення протягом 5 робочих днів, коштів у сумі 121 584,00 грн. вартості товару, на яку, станом на дату складання позивачем претензії, поставлено не було. Однак Відповідачем не було надано відповіді та у визначений претензією строк сума передоплати не була повернена.
02.06.2024 претензія повернулась Позивачу за закінченням терміну зберігання на пошті.
Відповідно до п.3.3.Договору передача Товару від Постачальника Покупцю здійснюється за Видатковою накладною, в якій Сторони загальну вартість Товару, що постачається. зазначають найменування Товару, що постачається, кількість в одиницях вимірювання, узгоджену ціну Товару та загальну вартість товару, що постачається.
Згідно з п. 7.1 Покупець оплачує товар на умовах відстрочки платежу, протягом 60 банківських днів з дати отримання партії Товару за видатковою накладною від Постачальника.
Пунктом 8.2. Договору визначено, що за прострочення поставки/недопоставки партії одиниці товару Постачальник сплачує Покупцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період прострочення, за кожен день прострочення постачання, від вартості непоставленого/недопоставленого Товару, а за прострочення понад 10 календарних днів, Постачальник додатково сплачує штраф у розмірі 3%, від вартості непоставленого/недопоставленого Товару.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.
Укладений сторонами Договір є договором поставки, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 54 Цивільного кодексу України.
Вказаний Договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов`язань, а саме майново-господарських зобов`язань згідно ст. ст. 165, 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 662, 692, 712 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов`язковим для виконання сторонами.
Частиною 1 ст. 265 Господарського кодексу України визначено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно з ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Частиною 2 статті 712 Цивільного кодексу України передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Положеннями ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
В силу вимог ст. 662 ЦК України, продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.
Частиною першою ст. 193 ГК України визначено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних вимогах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Так, відповідно до частини першої ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 663 ЦК України, продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
За змістом частини другої ст. 693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Водночас, згідно положень чинного в Україні законодавства, авансом є грошова сума, яку перераховують згідно з договором наперед у рахунок майбутніх розрахунків за товари (роботи, послуги), які мають бути отримані (виконані, надані). Тобто, у разі невиконання зобов`язання, за яким передавався аванс, незалежно від того, з чиєї вини це відбулося, аванс підлягає поверненню особі, яка його сплатила. Аналогічні висновки містяться у постанові Верховного Суду від 21.02.2018 у справі № 910/12382/17.
Відповідно до частини другої ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Оскільки Відповідачем було порушено та не виконано поставку товару,тому з урахуванням вимог ст.693 ЦК України, покупець має право на повернення попередньої оплати за не допоставлений товар.
Згідно зі ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України).
Приймаючи до уваги викладене, відсутність в матеріалах справи доказів поставки відповідачем товару на суму здійсненої позивачем попередньої оплати, а також повернення попередньої оплати позивачу, позовні вимоги про стягнення з відповідача суми попередньої оплати підлягають задоволенню у розмірі 121 584,00 грн.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст.129, 236-238, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АТОН-ТОРГ" (04209, м.Київ, вул. Героїв Дніпра, буд. 9, кв. 23, код ЄДРПОУ 41862031) на користь Комунального підприємства "ФАРМАЦІЯ" (01054, м. Київ, вул. Івана Франка, буд. 38-Б, код ЄДРПОУ 05415852) 121 584 (сто двадцять одна тисяча п`ятсот вісімдесят чотири) грн 00 коп. попередньої оплати, а також судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 3 028 (три тисячі двадцять вісім) грн 00 коп.
3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Відповідно до ч. 1, 2 статті 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне судове рішення складено 20.09.2024.
Суддя Наталія ЯГІЧЕВА
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 20.09.2024 |
Оприлюднено | 23.09.2024 |
Номер документу | 121752886 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань купівлі-продажу поставки товарів, робіт, послуг |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Ягічева Н.І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні