Рішення

від 19.09.2024 по справі 910/7523/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

19.09.2024Справа № 910/7523/24

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЕНКА ЛОДЖІСТІКС"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "АТЛАССІ-ТРЕЙД"

про стягнення 136 561,20 грн,

Суддя О.В. Гумега

секретар судового засідання

Патрікеєва Т.В.

Представники: без повідомлення (виклику) учасників справи.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ДЕНКА ЛОДЖІСТІКС" (далі - позивач, ТОВ "ДЕНКА ЛОДЖІСТІКС") звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "АТЛАССІ-ТРЕЙД" (далі - відповідач, ТОВ "АТЛАССІ-ТРЕЙД") про стягнення 136 561,20 грн заборгованості за Договором № 0105052021 про надання логістичних послуг від 01.05.2021.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що відповідач всупереч умовам договору не перерахував в повному обсязі на рахунок позивача кошти за надані позивачем послуги.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.06.2024 позовну заяву ТОВ "ДЕНКА ЛОДЖІСТІКС" залишено без руху, встановлено позивачу спосіб та строк усунення недоліків позовної заяви.

28.06.2024 через відділ діловодства суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків, направлена до суду засобами поштового зв`язку 25.06.2024.

Зважаючи на наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про усунення позивачем недоліків позовної заяви у встановлений судом строк.

Заяв або клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін від сторін спору до суду не надходило.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.07.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (без проведення судового засідання).

Суд повідомляв позивача та відповідача про відкриття провадження у справі №910/7523/24.

В матеріалах справи наявні докази отримання позивачем в електронний кабінет та належним чином направлення відповідачу ухвали Господарського суду міста Києва від 08.07.2024 про відкриття провадження у справі № 910/7523/24.

Відповідно до ч. 1 ст. 252 ГПК України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у главі 10 розділу ІІІ ГПК України.

Відповідно до ч. 8 ст. 252 ГПК України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву (ч. 2 ст. 161 ГПК України).

Відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався.

У разі неподання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 9 ст. 165 ГПК України).

При розгляді справи у порядку спрощеного провадження судом досліджено позовну заяву, заяву про усунення недоліків позовної заяви та додані до них докази.

Розглянувши подані матеріали, суд дійшов висновку, що наявні в матеріалах справи докази в сукупності достатні для прийняття законного та обґрунтованого судового рішення, відповідно до статей 236, 252 Господарського процесуального кодексу України.

З`ясувавши обставини справи, на які посилався позивач як на підставу своїх вимог, та дослідивши матеріали справи, суд

УСТАНОВИВ:

Відповідно до частин 1-3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків (частини 1, 2 ст. 73 ГПК України).

Приписами статей 76, 77 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Згідно статей 78, 79 ГПК України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

01.05.2021 Товариством з обмеженою відповідальністю "ДЕНКА ЛОДЖІСТІКС" (виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Май Дейлі Чойс Україна" (замовник) укладений договір про надання логістичних послуг № 0105052021 (далі - договір), відповідно до умов якого виконавець зобов`язується за завданням замовника надавати логістичні послуги, пов`язані з обслуговуванням товару замовника на умовах, передбачених цим договором і додатками до нього, а замовник зобов`язується своєчасно надавати розпорядження на виконання логістичних послуг, приймати належним чином логістичні послуги та сплачувати вартість наданих та прийнятих послуг.

Згідно з відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Товариство з обмеженою відповідальністю "Май Дейлі Чойс Україна" змінило назву на Товариство з обмеженою відповідальністю "АТЛАССІ-ТРЕЙД".

Відповідно до розділу 4 договору на підтвердження надання виконавцем логістичних послуг за цим договором сторони складатимуть відповідні акти приймання-передачі наданих послуг, в яких вказуватимуть обсяг, вид та вартість наданих послуг згідно з договором за кожен місяць. Замовник повинен підписати та повернути (відправити) виконавцю один примірник акту приймання-передачі наданих послуг не пізніше 10 числя місяця (включно), наспного за звітним.

Згідно з розділом 5 договору замовник сплачує за послуги виконавцю у безготівковій формі не пізніше 10 числа кожного місяця, наступного за звітним. Тарифи на логістичні послуги, які надає виконавець, наведені у додатку №1 до договору, який після підписання цього договору становитиме невід`ємну частину договору.

Відповідно до розділу 11 договору цей договір вступає в дію з моменту підписання сторонами та діє до 31.12.2021. По закінченню строку дії договору він вважається продовженим на кожен наступний календарний рік на тих же умовах, якщо жодна сторона за 30 календарних днів до закінчення строку його дії не сповістила письмово іншу сторону про намір розірвання/припинення договору.

Позивач зазначив, що відповідно до договору замовник мав здійснити оплату наданих виконавцем послуг в розмірі 205 334,40 грн, проте відповідач здійснив лише часткову оплату в розмірі 68 773,20 грн.

25.01.2024 та повторно 09.04.2024 позивач надіслав відповідачу вимоги про сплату заборгованості за договором, однак вони залишені останнім без відповіді, заборгованість не погашена.

Оскільки зобов`язання за договором щодо сплати суми заборгованості відповідачем виконані не були, позивач просить стягнути з відповідача 136 561,20 грн основного боргу.

Згідно зі статтею 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до частин 1, 2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначення умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з частиною 1 статтею 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

З огляду на встановлений ст. 204 ЦК України принцип презумпції правомірності правочину, суд приймає укладений між сторонами Договір як належну підставу, у розумінні норм статті 11 ЦК України, для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав та обов`язків.

За своїм змістом та правовою природою укладений сторонами Договір є договором надання послуг, який підпадає під правове регулювання норм статей 901-907 ЦК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з ч. 1 ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Договір, відповідно до ст. 629 ЦК України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного Кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України (далі - ГК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 ГК України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд зазначає наступне.

Відповідно до умов договору на зберіганні у позивача знаходиться товар належний відповідачу.

На виконання умов договору було складено акти наданих логістичних послуг: № 381 від 31.05.2021, №501 від 30.06.2021, № 549 від 31.07.2021, № 675 від 31.08.2021, № 757 від 30.09.2021, №880 від 31.10.2021, №973 від 30.11.2021, № 1078 від 31.12.2021, №69 від 31.01.2022, № 158 від 28.02.2022, № 204 від 31.03.2022, № 265 від 30.04.2022, №319 від 31.05.2022, № 369 від 30.06.2022, № 443 від 31.07.2022, № 521 від 31.08.2022, № 588 від 30.09.2022, № 651 від 31.10.2022, № 728 від 30.11.2022, № 759 від 31.12.2022, № 9 від 31.01.2023, № 94 від 28.02.2023, № 170 від 31.03.2023, № 258 від 30.04.2023, № 324 від 31.05.2023, № 400 від 30.06.2023, № 479 від 31.07.2023, № 544 від 31.08.2023, № 617 від 30.09.2023, № 705 від 31.10.2023, № 788 від 30.11.2023, № 876 від 31.12.2023, № 31 від 31.01.2024, № 117 від 29.02.2024, № 193 від 31.03.2024. Загальна сума наданих посуг відповідно до вказаних актів складає 205 334,40 грн.

Згідно платіжних інструкцій № 29 від 15.06.2021, № 39 від 13.08.2021, № 56 від 29.09.2021, № 57 від 29.09.2021, № 68 від 29.10.2021, № 76 від 29.11.2021, № 84 від 13.12.2021, № 96 від 18.01.2022 відповідачем здійснено оплату позивачу за послуги в розмірі 68 773,20 грн.

При цьому, відповідачем не надано суду доказів сплати заборгованості за договором у розмірі 136 561,20 грн (основний борг), а також не надано будь-яких інших доказів на підтвердження відсутності у нього обов`язку зі сплати заявленої у позові заборгованості. За встановлених обставин суд доходить висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача основного боргу у розмірі 136 561,20 грн, а відтак, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Стосовно розподілу судових витрат суд зазначає таке.

Частиною 1 статті 124 ГПК України визначено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. При цьому частиною 2 наведеної статті ГПК України передбачено, що у разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

Позивачем в позовній заяві наведено попередній (орієнтовний) розмір суми судових витрат, який складається з суми судового збору в розмірі 3 028,00 грн.

Відповідач попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які він поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи, до суду не подав.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

3 огляду на наведене, судовий збір у сумі 3 028,00 грн покладається на відповідача.

Керуючись статтями 56, 58, 73, 74, 76-80, 86, 123, 124, 126, 129, 165, 236-238, 241, 327 ГПК України, Господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АТЛАССІ-ТРЕЙД" (Україна, 01104, м. Київ, вул. Бойчука Михайла, 5; ідентифікаційний код 44397754) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЕНКА ЛОДЖІСТІКС" (08135, Київська обл., Бучанський р-н, с. Чайки, вул. Антонова, 1а; ідентифікаційний код 40308613) заборгованість у розмірі 136 561,20 грн (сто тридцять шість тисяч п`ятсот шістдесят одна гривня 20 коп) та судовий збір у розмірі 3 028,00 грн (три тисячі двадцять вісім гривень 00 коп).

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (частини 1, 2 ст. 241 ГПК України).

Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтями 253, 254, 256-259 ГПК України з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України.

Повне рішення складено 19.09.2024.

Суддя Оксана ГУМЕГА