Рішення

від 19.09.2024 по справі 911/1703/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" вересня 2024 р. Справа № 911/1703/24

Господарський суд Київської області у складі судді Бацуци В. М.

розглянувши матеріали справи за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання (без виклику учасників справи)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Фоксі, м. Київ

до Приватного підприємства Виробничо-комерційна організація Еталон, с. Скребиші, Білоцерківський район, Київська область

про стягнення 276 205, 62 грн

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ТОВ Торговий дім Фоксі звернулось в Господарський суд Київської області із позовом до ПП ВКО Еталон про стягнення 260 818, 42 грн основної заборгованості, 8 318, 00 грн 3% річних, 7 069, 20 грн інфляційних втрат.

Позовні вимоги обґрунтовані позивачем неналежним виконанням відповідачем свого обов`язку щодо оплати за поставлений товар згідно з договором поставки № 11/06022023 від 10.02.2023 р.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 11.07.2024 р. відкрито провадження у справі № 911/1703/24 за позовом ТОВ Торговий дім Фоксі до ПП ВКО Еталон про стягнення 276 205, 62 грн і визначено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання (без виклику учасників справи), встановлено сторонам строки для подачі відповідних заяв по суті спору. Крім того, даною ухвалою судом витребувано у ПП ВКО Еталон належним чином завірені копії підписаного обома сторонами примірника договору поставки № 11/06022023 від 10.02.2023 р.; видаткової накладної № 70 від 05.06.2023 р.; податкової накладної № 15 від 31.05.2023 р.; податкової накладної № 1 від 05.06.2023 р.; платіжних інструкцій № 399 від 31.05.2023 р. та № 415 від 05.06.2023 р., а також інформацію щодо строків оплати рахунка-фактури № 57 від 26.05.2023 р. у повному обсязі. Крім того, даною ухвалою судом також витребувано у Білоцерківської ДПІ Головного управління ДПС у Київській області належним чином завірені копії податкових накладних, поданих ПП ВКО Еталон, за період з 31.05.2023 р. по 06.06.2024 р. (включно) із зазначенням обсягу придбання, сум ПДВ, ІПН, ЄДРПОУ постачальника, покупця, періоду складання податкових накладних, контрагентом за якими є ТОВ Торговий дім Фоксі; належним чином завірені копії податкових декларацій (з Додатком 1), поданих ПП ВКО Еталон (ідентифікаційний код 20580703) за звітні періоди починаючи з 01.05.2023 р. по 01.06.2024 р. (включно), контрагентом за якими є ТОВ Торговий дім Фоксі; інформацію та документальне підтвердження про те, що ПП ВКО Еталон сформовано податковий кредит (віднесено суми сплаченого ПДВ до податкового кредиту) у загальній сумі 71 575,02 грн. за фактом здійснення господарської операцій з придбання дизельного палива, на суму 1 094 075,29 грн., що оформлено податковими накладними із сплати ПДВ: податковою накладною № 15 від 31.05.2023 р. (документ: J1201014, зареєстровано у ЄРПН за номером 9130764130) та податковою накладною № 1 від 05.06.2023 р. (документ J1201014, зареєстровано у ЄРПН за номером 91371301700), з 31.05.2023 р. по 06.06.2024 р. (включно) із зазначенням конкретних сум податкового кредиту.

09.08.2024 р. до канцелярії суду від Головного управління ДПС у Київській області надійшов лист № 15350/5/10-36-04-03 від 26.07.2024 р. про виконання ухвали суду по справі 911/1703/24, разом із доданими до нього документами, що долучено судом до матеріалів справи.

10.09.2024 р. через систему Електронний суд до суду від позивача надійшли додаткові пояснення по справі б/н від 10.09.2024 р., що долучено судом до матеріалів справи.

Відповідач про розгляд даної справи за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання (без виклику учасників справи) був повідомлений належним чином, відзив на позовну заяву та інші заяви по суті спору не надав. Обов`язок по повідомленню відповідача про час та місце судового засідання судом виконано, так як усі процесуальні документи по справі направлені відповідачу за його адресою реєстрації місцезнаходження: 09136, вул. Набережна, буд. 3, с. Скребиші, Білоцерківський район, Київська область, та за всіма іншими адресами, що вказані у позовній заяві і містяться у матеріалах справи. Про зміну адреси місцезнаходження відповідач позивача і суд не повідомляв.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд

ВСТАНОВИВ:

10.02.2023 р. між позивачем (надалі Постачальник) та відповідачем (надалі Покупець) було укладено договір поставки № 11/06022023, згідно з умов п. 1.1. якого Постачальник зобов`язується передати, а Покупець прийняти та оплатити нафтопродукти (надалі Товар) дизельне паливо, газ, бензин, з базисом поставки, в кількості, в асортименті, та термінами поставки відповідно до умов Договору та Додатків до нього, які є невід`ємною частиною Договору (надалі Додатки) (надалі Договір).

Відповідно до п. 1.2. Договору кожен додаток є окремою угодою, укладеною в рамках Договору. Кожен наступний Додаток не скасовує та не зупиняє дію попередніх Додатків ні повністю, ні в частині, якщо тільки в ньому не вказано інше.

Пунктом 2.2. Договору визначено, що кількість партії Товару, що поставляється за Договором, визначається у Додатку на партію Товару до цього Договору.

Пунктом 2.3. Договору передбачено, що фактичний обсяг поставленого Товару в рамках Договору, вказується у Додатках, у відповідній товарно-транспортній накладній, яка видається перевізником та/або вантажовідправником, а також у видатковій накладній, яка видається Постачальником.

Відповідно до п. 2.4. Договору зобов`язання Постачальника по поставці Товару в рамках цього Договору виникає після підписання Сторонами відповідного Додатку до цього Договору, в якому Сторони фіксують асортимент та обсяг партії Товару.

Згідно з п. 3.1. Договору поставка Товару в рамках цього Договору здійснюються в порядку і на умовах, передбачених цим Договором, Додатками до нього, та/або вказуються в документах Постачальника, що підтверджують поставку.

Положеннями п. 3.5. Договору визначено, що Покупець зобов`язаний у день поставки прийняти поставлений Постачальником Товар, здійснивши зі своєї сторони всі необхідні та достатні дії для забезпечення передачі й отримання Товару.

Відповідно до п. 3.6. Договору Постачальник вважається таким, що належним чином виконав свої зобов`язання щодо поставки Товару з моменту передачі Товару Покупцю (уповноваженому представнику Покупця). Факт передачі Товару підтверджується відповідними видатковими накладними та/або товарно-транспортними накладними. Датою поставки (передачі у власність) Товару вважається дата, вказана в видатковій накладній та/або товарно-транспортній накладній.

Пунктом 4.4. Договору визначено, що Покупець здійснює 100 % передоплату за партію Товару у національній валюті України гривні, шляхом перерахування безготівкових грошових коштів на поточний рахунок Постачальника протягом трьох (3) банківських днів з моменту отримання рахунка-фактури шляхом банківського переказу. Також, при домовленості сторін, сплата може бути проведена, після фактичної поставки товару, про що буде укладено додаткову Угоду.

Пунктом 4.5. Договору передбачено, що при здійсненні оплати Покупець в призначенні платежу зазначає реквізити рахунку на оплату та реквізити Договору, по якому здійснюється платіж. Рахунки на оплату виставляються Постачальником на електронну пошту Покупця, що вказана в реквізитах Договору.

Відповідно до п. 4.6. Договору зобов`язання Покупця з оплати вважається виконаним з моменту зарахування коштів на рахунок Постачальника.

26.05.2023 р. позивачем було направлено відповідача рахунок на оплату № 57 від 26.05.2023 р. на оплату за товар паливо дизельне С клас, стандарт LSP (код УКТ ЗЕД 2710194300) в кількості 30 793 літрів на загальну суму 1 094 075, 29 грн.

31.05.2023 р. на підставі вищевказаного рахунку відповідачем було сплачено позивачу за товар, - паливо дизельне С клас, стандарт LSP (код УКТ ЗЕД 2710194300) в кількості 30 793 літрів та перераховано грошові кошти у розмірі 211 576, 35 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 399 від 31.05.2023 р. на суму 211 576, 35 грн, наявним у матеріалах справи.

05.06.2024 р. було здійснено поставку і передано у власність відповідача товар, - паливо дизельне С клас, стандарт LSP (код УКТ ЗЕД 2710194300) в кількості 30 793 літрів на загальну суму 1 094 075, 29 грн, що підтверджується видатковою накладною № 70 від 05.06.2023 р. (складеною та підписаною позивачем в односторонньому порядку), податковою декларацією ПП ВКО Еталон з податку на додану вартість за звітний (податковий період) травень 2023 р., податковою декларацією ПП ВКО Еталон з податку на додану вартість за звітний (податковий період) червень 2023 р., податковою накладною № 15 від 31.05.2023 р. (зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних), податковою накладною № 1 від 05.06.2023 р. (зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних), іншими доказами, наявними у матеріалах справи.

05.06.2023 р. на підставі рахунку на оплату № 57 від 26.05.2023 р. відповідачем було сплачено позивачу за товар, - паливо дизельне С клас, стандарт LSP (код УКТ ЗЕД 2710194300) в кількості 30 793 літрів та перераховано грошові кошти у розмірі 621 680, 52 грн, підтверджується платіжною інструкцією № 415 від 05.06.2023 р. на суму 621 680, 52 грн, наявним у матеріалах справи.

У вересні 2023 р. позивач звернувся до відповідача з претензією № 2/1 від 06.09.2023 р., у якій просив в найкоротші строки погасити заборгованість за договором поставки № 11/06022023 від 10.02.2023 р. у розмірі 260 818, 42 грн шляхом перерахування їх на розрахунковий рахунок ТОВ Торговий дім Фоксі. Факт надсилання та отримання відповідачем даної претензії підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 0420000071098 від 13.09.2023 р., наявним в матеріалах справи.

Як було зазначено вище, позивач у своїй позовній заяві серед іншого просить суд стягнути з відповідача 260 818, 42 грн основної заборгованості за договором поставки № 11/06022023 від 10.02.2023 р.

З приводу вказаної позовної вимоги позивача суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Регулювання відносин, що виникають у зв`язку із купівлею-продажем товару здійснюється Господарським кодексом України, Цивільним кодексом України, іншими нормативно-правовими актами і безпосередньо договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з положень ст. 712 цього ж кодексу за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки.

Згідно з ст. 655 цього ж кодексу за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 ст. 692 цього ж кодексу передбачено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Частиною 1 ст. 530 цього ж кодексу закріплено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ст. 610 цього ж кодексу порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 цього ж кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як вбачається із матеріалів справи, позивачем та відповідачем у порядку передбаченому положеннями договору поставки № 11/06022023 від 10.02.2023 р. не було підписано у письмовій формі окремий додаток до договору щодо поставки партії товару, - паливо дизельне С клас, стандарт LSP (код УКТ ЗЕД 2710194300) в кількості 30 793 літрів на загальну суму 1 094 075, 29 грн.

Отже, враховуючи положення п. 3.1. договору, поставка товару - паливо дизельне С клас, стандарт LSP (код УКТ ЗЕД 2710194300) в кількості 30 793 літрів на загальну суму 1 094 075, 29 грн в рамках договору поставки № 11/06022023 від 10.02.2023 р. здійснювалась в порядку і на умовах, передбачених безпосередньо самим договором та/або в порядку і на умовах, вказаних в документах Постачальника, що підтверджують поставку.

У встановлений договором строк і станом на час розгляду справи відповідач свій обов`язок щодо оплати товару, поставленого йому у червні 2023 р. у повному обсязі не виконав і його основна заборгованість перед позивачем складає 260 818, 42 грн, що підтверджується договором поставки № 11/06022023 від 10.02.2023 р., рахунок на оплату № 57 від 26.05.2023 р., видатковою накладною № 70 від 05.06.2023 р. (складеною та підписаною позивачем в односторонньому порядку), податковою декларацією ПП ВКО Еталон з податку на додану вартість за звітний (податковий період) травень 2023 р., податковою декларацією ПП ВКО Еталон з податку на додану вартість за звітний (податковий період) червень 2023 р., податковою накладною № 15 від 31.05.2023 р. (зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних), податковою накладною № 1 від 05.06.2023 р. (зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних), платіжною інструкцією № 399 від 31.05.2023 р. на суму 211 576, 35 грн, платіжною інструкцією № 415 від 05.06.2023 р. на суму 621 680, 52 грн, іншими доказами, наявними у матеріалах справи.

Відповідно до приписів ч. 3 ст. 13 та ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ст. 86 цього ж кодексу суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

Вказаний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 02.10.2018 р. у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 р. у справі № 917/1307/18.

У процесі розгляду справи, відповідачем у відповідності до ч. 3 ст. 13 та ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України не було надано суду жодних належних та допустимих доказів, що б підтверджували виконання ним свого обов`язку у повному обсязі по оплаті за поставлений та прийнятий ним товар згідно з договором поставки № 11/06022023 від 10.02.2023 р.

Отже, вимоги позивача про стягнення із відповідача основної заборгованості у розмірі 260 818, 42 грн за договором поставки № 11/06022023 від 10.02.2023 р. є законними і обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім того, позивач також просить суд стягнути із відповідача інфляційні збитки та 3 % річних від суми основної заборгованості за договором поставки № 11/06022023 від 10.02.2023 р. за період прострочення відповідачем виконання у повному обсязі свого обов`язку по оплаті за поставлений та прийнятий ним товар з 05.06.2023 р. по 27.06.2024 р. всього на загальну суму 8 318, 00 грн та 7 069, 20 грн відповідно до виконаного ним розрахунку.

Згідно з ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 цього ж кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 2 ст. 625 цього ж кодексу передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розрахунок інфляційних збитків та 3 % річних від суми основної заборгованості, виконаний позивачем, є неправильний.

Правильний розрахунок інфляційних збитків та 3 % річних від суми основної заборгованості за договором наступний:

Основна сума заборгованості за договором:Сума боргуз 05/06/2023 до 27/06/2024 260 818,42 грн. Всього:260 818,42 грн.

Інфляційні витрати:

Останній період (05/06/2023 - 27/06/2024) Індекс інфляціїчервень 2023100,80липень 202399,40серпень 202398,60вересень 2023100,50жовтень 2023100,80листопад 2023100,50грудень 2023100,70січень 2024100,40лютий 2024100,30березень 2024100,50квітень 2024100,20травень 2024100,60червень 2024102,20

Розрахунок здійснюється за формулою

ІІС = ( ІІ1 : 100 ) x ( ІІ2 : 100 ) x ( ІІ3 : 100 ) x ... ( ІІZ : 100 )

ІІ1 - індекс інфляції за перший місяць прострочення,

......

ІІZ - індекс інфляції за останній місяць прострочення.

Останній період

IIc (100,80 : 100) x (99,40 : 100) x (98,60 : 100) x (100,50 : 100) x (100,80 : 100) x (100,50 : 100) x (100,70 : 100) x (100,40 : 100) x (100,30 : 100) x (100,50 : 100) x (100,20 : 100) x (100,60 : 100) x (102,20 : 100) x = 1.05599841

Інфляційне збільшення: 260 818,42 x 1.05599841 - 260 818,42 = 14 605, 42 грн.

3% річних

Розрахунок здійснюється за формулою:

Сума санкції = С x 3 x Д : 365 : 100, де

С - сума заборгованості,

Д - кількість днів прострочення.

Період прострочення грошового зобов`язання:Кількість днів у періодіСумаз 05/06/2023 до 31/12/2023 260 818,42 x 3 % x 210 : 365 : 1002104 501,80 грн.з 01/01/2024 до 27/06/2024 260 818,42 x 3 % x 179 : 366 : 1001793 826,76 грн.

Отже, загальний розмір інфляційних втрат та 3 % річних від суми основної заборгованості за договором у вищевказаний період становить 14 605, 42 грн та 8 328, 56 грн відповідно.

Оскільки, розмір інфляційних втрат та 3 % річних від суми основної заборгованості, на які претендує позивач, є меншим ніж сума, на яку він має право, то суд приходить до висновку про задоволення вимог позивача в частині стягнення із відповідача інфляційних збитків та 3 % від суми основної заборгованості за договором у вищевказаний період у розмірі 7 069, 20 грн та 8 318, 00 грн відповідно.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, обставини справи, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім того, позивач просить суд покласти на відповідача понесені ним витрати на професійну правничу допомогу адвоката.

Згідно з ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

2. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

3. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;

3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ст. 124 цього ж кодексу разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

2. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

3. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

4. Суд може попередньо визначити суму судових витрат (крім витрат на професійну правничу допомогу), пов`язаних з розглядом справи або певною процесуальною дією. Така попередньо визначена судом сума не обмежує суд при остаточному визначенні суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Статтею 126 цього ж кодексу передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

2. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

3. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

4. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

5. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

6. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Частинами 1-8 ст. 129 цього ж кодексу передбачено, що судовий збір покладається:

1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін;

2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

2. Судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в дохід бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

3. Якщо інше не передбачено законом, у разі залишення позову без задоволення, закриття провадження у справі або залишення без розгляду позову позивача, звільненого від сплати судового збору, судовий збір, сплачений відповідачем, компенсується за рахунок держави в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

4. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:

1) у разі задоволення позову - на відповідача;

2) у разі відмови в позові - на позивача;

3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

5. Під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

6. Якщо сума судових витрат, заявлена до відшкодування, істотно перевищує суму, заявлену в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат в частині такого перевищення, крім випадків, якщо сторона доведе, що не могла передбачити такі витрати на час подання попереднього (орієнтовного) розрахунку.

7. Якщо сума судових витрат, заявлених до відшкодування та підтверджених відповідними доказами, є неспівмірно нижчою від суми, заявленої в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат (крім судового збору) повністю або частково, крім випадків, якщо така сторона доведе поважні причини зменшення цієї суми.

8. Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, якщо до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

На підтвердження понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 43 600, 00 грн під час розгляду справи № 911/1703/24, до суду позивачем надано договір б/н від 31.10.2023 р. між ТОВ Торговий дім Фоксі (надалі Клієнт) та адвокатом Сєдовим І. В. (надалі Представник) про надання правничої допомоги (надалі Договір), додаткову угоду № 3 від 22.05.2024 р. до договору від 31.10.2023 р. між ТОВ Торговий дім Фоксі та адвокатом Сєдовим І. В. про надання правничої допомоги (надалі Додаткова угода).

Відповідно до п. 1.1. Договору Клієнт доручає, а Представник приймає на себе обов?язки з надання правничої допомоги та представництву інтересів Клієнта у господарських та цивільних спорах та спорах з контролюючими органами в адміністративних судах, в тому числі з органами фіскальної служби; представництву інтересів Клієнта перед фізичними та юридичними особами будь-якої форми власності, в тому числі з метою ведення переговорів.

Клієнт також доручає, а Представник приймає на себе обов`язки на виконання функцій представника Клієнта в кримінальних провадженнях, в яких Клієнт буде виступати учасником кримінального провадження, в тому числі, але не виключно: юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження, третьою особою, щодо манна якої вирішується питання про арешт, потерпілою особою та/або цивільним позивачем, цивільним відповідачем, особою, щодо якої здійснюються процесуальні дії, в тому числі особою, щодо якої вирішується клопотання про надання тимчасового доступу до документів тощо.

Пунктом 4.1. Договору передбачено, що за надання правничої допомоги Клієнт сплачує Представнику гонорар та відшкодовує фактичні видатки Представника, які пов`язані з виконанням Договору, в розмірах, які будуть обумовлені в додатковій угоді до цього Договору.

Згідно з п. 1 Додаткової угоди Клієнт доручає, а Представник приймає на себе зобов`язання по наданню юридичних послуг (правничої допомоги) з представництва прав та законних інтересів Клієнта у правовідносинах, які випливають із Договору поставки № 11/06022023 від 10.02.2023 року, укладеного Клієнтом з Приватним підприємством "Виробничо-комерційна організація "ЕТАЛОН", та факту поставки 30 793 літрів палива дизельного С клас, стандарт LSP Клієнтом Приватному підприємству "Виробничо-комерційна організація "ЕТАЛОН".

Відповідно до п. 2 Додаткової угоди сторони погодили, що за надані послуги Клієнт сплачує Представнику гонорар з наступного розрахунку: ??40 000,00 грн. (Сорок тисяч гривень 00 коп.) складання позовної заяви та інших процесуальних документів, підготовка їх для подачі до суду, направлення копії позову відповідачу, подання позову до суду; ??1200,00 грн. (Одна тисяча двісті гривень 00 коп.) за одну годину роботи Представника, а саме: ознайомлення з матеріалами, участі в судових засіданнях; ??1200,00 грн. (Одна тисяча двісті гривень 00 коп.) за складання 1 (одного) адвокатського запиту про витребування документів та інформації у юридичних осіб, державних органів тощо.

Суд вважає за потрібне зазначити, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити із критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Аналогічна правова позиція викладена у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 р. у справі № 755/9215/15-ц.

При цьому обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частина шоста статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

У разі недотримання вимог частини четвертої статті 126 Господарського процесуального кодексу України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони (постанова об`єднаної палати Верховного Суду від 03.10.2019 р. у справі № 922/445/19).

За таких обставин, суд дійшов висновку, що понесені позивачем - ТОВ Торговий дім Фоксі судові витрати, у тому числі витрати на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 43 600, 00 грн відповідають критеріям реальності адвокатських витрат та розумності їхнього розміру та з урахуванням відсутності клопотання відповідача про зменшення розміру таких витрат, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Окрім цього, суд вважає за потрібне зазначити наступне.

Відповідно до п. 2) ч. 1 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно з п.п. 1) п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України Про судовий збір розмір ставки судового збору із позовних заяв майнового характеру, що подаються до господарського суду, становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч. 3 ст. 4 цього ж закону судовий збір при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 цього ж закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до ст. 7 Закону України Про судовий збір сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі:

1) зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом;

2) повернення заяви або скарги;

3) відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі;

4) залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв`язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням);

5) закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

2. У випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми; в інших випадках, установлених частиною першою цієї статті, - повністю.

3. У разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

4. У разі укладення мирової угоди, відмови від позову, визнання позову відповідачем на стадії перегляду рішення в апеляційному чи касаційному порядку суд у відповідній ухвалі у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення скаржнику (заявнику) з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого ним при поданні відповідної апеляційної чи касаційної скарги.

5. Повернення сплаченої суми судового збору здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної фінансової політики.

До вказаної позовної заяви додано платіжну інструкцію № 353 від 28.06.2024 р. про сплату судового збору на суму 4 143, 10 грн.

За таких обставин, понесені ТОВ Торговий дім Фоксі судові витрати у зв`язку із зверненням в Господарський суд Київської області із позовом до ПП ВКО Еталон про стягнення 276 205, 62 грн та внесенням судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом, підлягають поверненню позивачу у розмірі 828, 64 грн з вищевказаних підстав.

Керуючись ст. ст. 123, 129, 233, 236 - 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Приватного підприємства Виробничо-комерційна організація Еталон (09136, вул. Набережна, буд. 3, с. Скребиші, Білоцерківський район, Київська область; ідентифікаційний код 20580703) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Фоксі (01033, вул. Руставелі Шота, буд. 33 б, офіс 27, м. Київ; ідентифікаційний код 44842493) 260 818 (двісті шістдесят тисяч вісімсот вісімнадцять) грн 42 (сорок дві) коп. основної заборгованості, 7 069 (сім тисяч шістдесят дев`ять) грн 20 (двадцять) коп. інфляційних втрат, 8 318 (вісім тисяч триста вісімнадцять) грн 00 (нуль) коп. 3 % річних та судові витрати 3 314 (три тисячі триста чотирнадцять) грн 46 (сорок шість) коп. судового збору, 43 600 (сорок три тисячі шістсот) грн 00 (нуль) коп. витрат на професійну правничу допомогу адвоката.

3.Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю Торговий дім Фоксі (01033, вул. Руставелі Шота, буд. 33 б, офіс 27, м. Київ; ідентифікаційний код 44842493) з Державного бюджету України судовий збір, внесений в більшому розмірі, ніж встановлено законом, у розмірі 828 (вісімсот двадцять вісім) грн 64 (шістдесят чотири) коп., перерахований (сплачений) за платіжною інструкцією № 353 від 28.06.2024 р.

4.Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його апеляційне оскарження, а у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення може бути оскаржено протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання апеляційної скарги до Північного апеляційного господарського суду.

Суддя В.М.Бацуца