Ухвала

від 20.09.2024 по справі 911/2499/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"20" вересня 2024 р. м. Київ

Справа № 911/2499/24

Суддя Господарського суду Київської області А.Р. Ейвазова, розглянувши матеріали позовної заяви фізичної особи-підприємця Оніщенка Дениса Анатолійовича до Товариства з обмеженою відповідальністю «Технополіс-1» про стягнення 675 000грн,

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець Оніщенко Денис Анатолійович (далі позивач, ФОП Оніщенко Д.А.) звернувся до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Технополіс-1» (далі відповідач, ТОВ «Технополіс-1») про стягнення 675 000грн основного боргу з орендної плати за період з січня по квітень 2024 року.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на порушення відповідачем зобов`язань за договором від 01.09.2022 №1\10-С\19\2 оренди нежитлових приміщень в частині оплати орендної плати у встановлений договором строк.

Дослідивши подану позовну заяву, суд встановив, що така справа не підсудна Господарському суду Київської області і підлягає передачі до Господарського суду Полтавської області.

Так, згідно ч.1 ст.27 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України), яка є загальною, позов пред`являється до господарського суду за місцезнаходженням чи місцем проживання відповідача, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Однак, ст.30 ГПК України встановлює виключну підсудність деяких категорій справ.

Виключна підсудність це правило, відповідно до якого справа має бути розглянута тільки певним господарським судом; виключна підсудність означає, що певні категорії справ не можуть розглядатися за загальними правилами підсудності, а також за правилами альтернативної підсудності; правило про виключну підсудність застосовується судом у будь-якому випадку за наявності визначених законом умов, не залежить від волі сторін, а також наявності чи відсутності обґрунтувань учасників справи щодо її застосування (правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 16.08.2019 у справі №916/142/19).

Так, згідно ч.3 ст.30 ГПК України спори, що виникають з приводу нерухомого майна, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням майна або основної його частини; якщо пов`язані між собою позовні вимоги пред`явлені одночасно щодо декількох об`єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об`єкта, вартість якого є найвищою.

Як визначено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.02.2021 у справі №911/2390/18, словосполучення «з приводу нерухомого майна» у ч.3 ст.30 ГПК України необхідно розуміти таким чином, що правила виключної підсудності поширюються на будь-які спори, які стосуються прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном; у таких спорах нерухоме майно не обов`язково виступає як безпосередньо об`єкт спірного матеріального правовідношення. У цій справі Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що до спорів, предметом яких є стягнення заборгованості, яка виникла внаслідок невиконання зобов`язань за договором, який укладений щодо користування нерухомим майном, поширюються норми ч.3 ст.30 ГПК України.

У постанові від 09.09.2020 у справі №910/6644/18 (п.28) Верховний Суд вказав, що виключна підсудність застосовується до тих позовів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов`язків, що пов`язані із нерухомим майном.

Згідно з ч.4 ст.236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

В силу ч.1 ст.181 Цивільного кодексу України до нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Відповідно до п.1.1 договору від 01.09.2022 №1\10-С\19\2 оренди нежитлових приміщень, на який позивач посилається як на підставу виникнення у відповідача обов`язку сплачувати орендну плату, об`єктом оренди є нерухоме майно нежитлове приміщення загальною площею 297м2, яке знаходиться за адресою: м. Полтава, вул.Шевченко, 31.

Отже, даний спір у відповідності до вимог ч.3 ст.30 ГПК України має розглядатись за місцезнаходженням нерухомого майна об`єкта оренди, а саме Господарським судом Полтавської області.

Згідно п.1 ч.1 ст.31 ГПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо, зокрема, справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 31, 234-235 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

передати матеріали за позовом фізичної особи-підприємця Оніщенка Дениса Анатолійовича до Товариства з обмеженою відповідальністю «Технополіс-1» про стягнення 675 000грн до Господарського суду Полтавської області.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена протягом десяти днів в порядку, передбаченому ст.257 ГПК України.

Суддя А.Р. Ейвазова