Рішення

від 17.09.2024 по справі 912/856/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. В`ячеслава Чорновола, 29/32, м. Кропивницький, 25022,

тел. (0522) 30-10-22, 30-10-23, код ЄДРПОУ 03499951,

e-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua, web: http://kr.arbitr.gov.ua

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2024 рокуСправа № 912/856/24

Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Кабакової В.Г., за участі секретаря судового засідання Лупенко А.І., розглянув у судовому засіданні заяву Релігійної організації "Релігійна громада Великомученика Юрія Переможця Кропивницької єпархії православної церкви України смт. Приютівка" від 30.08.2024 про ухвалення додаткового рішення у справі №912/856/24

за позовом Управління Олександрійської Єпархії Української Православної Церкви, 28001, Кіровоградська область, м. Олександрія, вул. Кременчуцька, 107А

до відповідача Релігійної організації "Релігійна громада Великомученика Юрія Переможця Кропивницької єпархії православної церкви України смт. Приютівка", 28034, Кіровоградська область, Олександрійський район, смт. Приютівка, вул. Олександрійська, 25

про визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсним статуту

Представники

від позивача - участі не брали,

від відповідача - участі не брали.

У судовому засіданні підписано вступну та резолютивну частини додаткового рішення.

Рішенням від 26.08.2024 суд відмовив в задоволенні позову.

30.08.2024 через систему "Електронний суд" відповідач подав заяву від 30.08.2024 про ухвалення додаткового рішення у справі №912/856/24, де просить стягнути з позивача витрати на професійну правничу допомогу в сумі 32 000,00 грн.

Ухвалою від 05.09.2024 суд призначив судове засідання з розгляду заяви Релігійної організації "Релігійна громада Великомученика Юрія Переможця Кропивницької єпархії православної церкви України смт. Приютівка" від 30.08.2024 про ухвалення додаткового рішення у справі №912/856/24 на 17.09.2024 о 12:00 год.

11.09.2024 через систему "Електронний суд" Релігійна організація "Релігійна громада Великомученика Юрія Переможця Кропивницької єпархії православної церкви України смт. Приютівка" подала суду заяву про розгляд без участі.

16.09.2024 Управління Олександрійської Єпархії Української Православної Церкви подало суду клопотання про зменшення витрат на оплату правової допомоги.

17.09.2024 представник позивача подав суду заяву про розгляд без участі.

В засіданні суду 17.09.2024 сторони своїм процесуальним правом на участь в засіданні суду не скористались, уповноважених представників не направили.

Суд бере до уваги заяви сторін про розгляд без участі.

Згідно ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи, зокрема, у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

З огляду на викладене, враховуючи відсутність підстав для відкладення розгляду засідання, господарський суд розглядає питання про розподіл судових витрат у справі №912/856/24 по суті в судовому засіданні 17.09.2024 за відсутності представників сторін.

Суд враховує таке.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

У відзиві на позов відповідач зазначив попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат.

Згідно статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частина восьма статті 129 ГПК України встановлює, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 ГПК України).

Частиною четвертою статті 126 ГПК України передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до частини п`ятої статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Положеннями статті 59 Конституції України встановлено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Право особи на отримання правової допомоги під час розгляду справи у суді гарантоване статтею 131-2 Конституції України, статтею 16 ГПК України, відповідними положеннями Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

Відповідно до статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

У статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

У постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19 вказано, що метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості: ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 ГПК України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 ГПК України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;

3) розподіл судових витрат (стаття 129 ГПК України).

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу адвоката відповідач надав копії Договору про надання правничої (правової) допомоги №023/11-06 від 06.11.2023, Додаткової угоди №3 від 15.04.2024, акта прийняття - передачі наданих послуг від 28.08.2024, детальний опис робіт від 28.08.2024.

За умовами Договору про надання правничої (правової) допомоги №023/11-06 від 06.11.2023 та Додаткової угоди №3 від 15.04.2024 укладених адвокатом Кузьменком В.Б. (Адвокат) та Релігійною організацією "Релігійна громада Великомученика Юрія Переможця Кропивницької єпархії православної церкви України смт. Приютівка" (Клієнт):

- Клієнт доручає, а Адвокат приймає на себе зобов`язання по наданню правничої (правової) допомоги під час розгляду справи №912/856/24 (п. 1. Додаткової угоди),

- сторонами визначається фіксований розмір гонорару Адвоката за надані послуги, який складає - 32000,00 грн (п. 2. Додаткової угоди),

- Клієнт сплачує Адвокату гонорар в наступному порядку: на протязі трьох місяців з дня винесення судом першої інстанції рішення та набрання ним законної сили, в сумі 32 000,00 грн. Адвокат надає Клієнту Акт прийняття передачі наданих послуг до якого додає детальний опис робіт (наданих послуг) Адвокатом (п. 4 Додаткової угоди).

Договір та Додаткова угода підписані сторонами та скріплено печатками.

22.05.2024 на надання правничої (правової) допомоги Релігійною організацією "Релігійна громада Великомученика Юрія Переможця Кропивницької єпархії православної церкви України смт. Приютівка" адвокату Кузьменку В.Б. видано ордер серії ВА №1070624.

28.08.2024 сторонами складено та підписано Акт прийняття-передачі наданих послуг та детальний опис робіт з переліком таких робіт:

- ознайомлення з позовною заявою та доданими документами,

- визначення та узгодження правової позиції,

- ознайомлення з актуальною практикою Верховного Суду в подібних правовідносинах,

- підготовка документів по суті справи та клопотань з процесуальних питань,

- представництво інтересів Клієнта, шляхом участі в судових засіданнях по справі №912/856/24,

- інформування Клієнта про перебіг та результати розгляду справи.

Адвокат Кузьменко В.Б. брав участь у призначених судом засіданнях.

Критерії оцінки поданих заявником доказів суд встановлює самостійно у кожній конкретній справі, виходячи з принципів верховенства права та пропорційності, з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, що суди застосовують як джерело права згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини".

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі "Двойних проти України" (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі "Гімайдуліна і інших проти України" (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі "East/West Alliance Limited" проти України", від 26 лютого 2015 року у справі "Баришевський проти України" (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.

У розумінні положень частин п`ятої та шостої статті 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Вказана правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №922/1964/21.

Позивач у клопотанні про зменшення витрат на оплату правничої допомоги від 16.09.2024 з посиланням на п. 2 ч. 5 ст. 129 ГПК України, ч. 3-4 ст. 126 ГПК України, ч. 5-6 ст. 126 ГПК України, зазначив, що розмір заявлених відповідачем витрат на правничу допомогу є неспівмірним, а відтак має бути зменшений. В даному випадку, ані у заяві відповідача про ухвалення додаткового рішення, ані в складеному адвокатом детальному описі робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, ані в жодних інших наданих суду відповідачем документах не відображено в жоден спосіб реального часу, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг). Підготовка адвокатом документів по суті справи звелась виключно до складення відзиву на позов, який має обсяг незначний обсяг (до 4 сторінок, без врахування найменувань так реквізитів сторін і їх представників лише 3), а клопотання з процесуальних питань до клопотань про участь в судових засідання в режимі відеоконференції. Розмір витрат відповідача на оплату правничої допомоги адвоката має бути зменшений до 8000 гривень, що станом на даний час є визначеним законом мінімальним розміром заробітної плати в Україні.

Суд зазначає, що згідно позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 28.12.2020 у справі №640/18402/19 визначено, що розмір гонорару адвоката встановлений сторонами договору у фіксованому розмірі, не залежить від обсягу послуг та часу витраченого представником, а отже є визначеним.

Поряд з цим, при вирішенні питання розподілу витрат на професійну правничу допомогу суд враховує висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18 та постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 15.06.2021 у справі №912/1025/20, згідно з якими для суду не є обов`язковими зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом на підставі укладеного ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат і вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і їх необхідність.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі №927/237/20).

Такі самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява №19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Водночас, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені ч. 5-7 та 9 ст. 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись ч. 5-7 та 9 ст. 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема, ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19 та Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18 та від 16.11.2022 у справі №922/1964/21.

Як встановлено з матеріалів справи: інтереси відповідача представляв адвокат Кузьменко В.Б. на підставі ордеру серії ВА №1070624 від 22.05.2024, який брав участь у призначених засіданнях суду, а саме: 28.05.2024, 05.06.2024, 08.08.2024 та 26.08.2024.

Нові докази відповідачем не збирались і не подавались. Відзив на позов ґрунтується на позиції Великої Палати Верховного Суду у справі №906/1330/21 від 03.04.2024.

Тривалість засідань суду у даній справі не є значною.

За вказаних обставин, суд вважає, що витрати на професійну правничу допомогу у даній справі у заявленому відповідачем розмірі 32 000,00 грн є завищеними та неспівмірними зі складністю справи.

Суд зазначає, що стягнення витрат на професійну правничу допомогу не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу (правовий висновок Верховного Суду в постанові від 24.01.2022 у справі №911/2737/17).

На підставі викладеного та приймаючи до уваги обставини, про які наведено вище, а також категорію і складність справи, обсяг наданих адвокатом послуг, заявлений позивачем розмір витрат на правову допомогу, та виходячи із загальних засад господарського законодавства щодо справедливості, добросовісності та розумності, принципу співмірності та розумності судових витрат, ураховуючи позицію позивача щодо зменшення заявлених відповідачем витрат, суд дійшов висновку, що обґрунтованим та розумним розміром компенсації за вказані послуги буде 16 000,00 грн, що становить 50% від заявлених витрат на правничу допомогу.

Таким чином, з позивача підлягають стягненню на користь відповідача витрати на правову допомогу в розмірі 16 000,00 грн. Решта витрат на професійну правничу допомогу позивача покладаються на відповідача.

Більше того, судом враховано, що згідно висновку про застосування норм права, який викладений в постанові Об`єднаної палати Верховного Суду у постанові від 03.10.2019 по справі №922/445/19, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 126 цього Кодексу).

Відтак заява Релігійної організації "Релігійна громада Великомученика Юрія Переможця Кропивницької єпархії православної церкви України смт. Приютівка" від 30.08.2024 про ухвалення додаткового рішення у даній справі підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст. 74, 76, 77, 129, 233, 236-241, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Заяву Релігійної організації "Релігійна громада Великомученика Юрія Переможця Кропивницької єпархії православної церкви України смт. Приютівка" від 30.08.2024 про ухвалення додаткового рішення у даній справі задовольнити частково.

Стягнути з Управління Олександрійської Єпархії Української Православної Церкви (28001, Кіровоградська область, м. Олександрія, вул. Кременчуцька, 107А, і.к. 35615671) на користь Релігійної організації "Релігійна громада Великомученика Юрія Переможця Кропивницької єпархії православної церкви України смт. Приютівка" (28034, Кіровоградська область, Олександрійський район, смт. Приютівка, вул. Олександрійська, 25, і.к. 35079142) 16 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Наказ видати після набрання додатковим рішенням законної сили.

Відмовити в задоволені решти вимог.

Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини додаткового рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Копії додаткового рішення надіслати сторонам до електронних кабінетів.

Повний текст додаткового рішення складено 20.09.2024.

Суддя В.Г. Кабакова