Рішення

від 16.09.2024 по справі 914/1952/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.09.2024 Справа № 914/1952/24

За позовом: Комунального підприємства Адміністративно-технічне управління, м. Львів

до відповідача: Обслуговуючого кооперативу Житлово-будівельний кооператив Парус Парк, м. Львів,

про відшкодування 8 142, 00 грн.

Суддя Манюк П.Т.

За участю секретаря Амбіцької І.О.

від позивача: ОСОБА_1 представник,

від відповідача: не з`явився.

На розгляд Господарського суду Львівської області надійшов позов Комунального підприємства Адміністративно-технічне управління до Обслуговуючого кооперативу Житлово-будівельний кооператив Парус Парк про відшкодування витрат у розмірі 8 142, 00.

Ухвалою суду від 08.08.2024 відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження, розгляд справи призначено на 02.09.2024.

Ухвалою суду від 02.09.2024 судове засідання відкладено на 16.09.2024 у зв`язку з неявкою представника відповідача.

У судове засідання 16.09.2024 представник позивача з`явився, підтримав позовні вимоги у повному обсязі з підстав викладених у позовній заяві.

Представник відповідача в судові засідання не з`явився, причин неявки не повідомив, відзиву чи письмових обґрунтованих пояснень суду не представив, позовні вимоги не заперечив, хоча через електронний кабінет був належно повідомлений про час та місце розгляду справи.

Пунктом 2 ч. 3 ст. 202 ГПК України встановлено, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Враховуючи те, що зібраних в матеріалах справи доказів достатньо для з`ясування обставин справи і прийняття судового рішення, в судовому засіданні 16.09.2024 справу розглянуто по суті, оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення у справі.

Позиція позивача.

Комунальне підприємство Адміністративно-технічне управління (надалі позивач) звернулося в Господарський суд Львівської області з позовом до Обслуговуючого кооперативу Житлово-будівельний кооператив Парус Парк (надалі відповідач) про стягнення 8 142, 00 грн витрат пов`язаних з проведеним демонтажем та зберіганням конструкції зовнішньої реклами.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що відповідачем було самовільно встановлено конструкцію зовнішньої реклами на вулиці Робітнича, 1 у м. Львів, чим порушено вимоги Правил розміщення зовнішньої реклами у м. Львові, затверджених ухвалою Львівської міської ради від 21.05.2010 № 569.

Як наслідок, позивачем, за участі підрядника ФОП ОСОБА_2 , здійснено примусовий демонтаж самовільно встановленої відповідачем конструкції зовнішньої реклами та забезпечено збереження демонтованої конструкції.

Всього вартість демонтажу та зберігання зовнішньої реклами Обслуговуючого кооперативу Житлово-будівельний кооператив Парус Парк становить 8 142, 00 грн, які позивачу, незважаючи на його претензію, відповідачем не відшкодовані.

Такі обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та є підставою для їх захисту у судовому порядку, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з цим позовом.

Позиція відповідача.

Відповідач участі представника в судових засіданнях не забезпечив, відзиву чи письмових обґрунтованих пояснень суду не представив, позовні вимоги не заперечив, доказів сплати боргу не надав.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши докази по справі у їх сукупності, суд прийшов до висновків про те, що позовні вимоги підлягають до задоволення виходячи з таких мотивів.

Згідно зі ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч. 4 ст. 11 ЦК України, у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.

Відповідно до частини 1, 2 та 4 ст. 20 Закону України Про благоустрій населених пунктів, організацію благоустрою населених пунктів забезпечують місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування відповідно до повноважень, установлених законом. Благоустрій здійснюється в обов`язковому порядку на всій території населеного пункту (села, селища, міста). Рішення місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо благоустрою території певного населеного пункту є обов`язковим для виконання розміщеними на цій території підприємствами, установами, організаціями та громадянами, які на ній проживають.

Згідно з п. 24 Типових правил розміщення зовнішньої реклами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2003 № 2067 (надалі - Типові правила) виданий у встановленому порядку дозвіл є підставою для розміщення зовнішньої реклами та виконання робіт, пов`язаних з розташуванням рекламного засобу.

Відповідно до п. 4.2.10. Правил розміщення зовнішньої реклами у м. Львові, затверджених рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради від 21.05.2010 № 569 (надалі - Правила), підставою для розміщення конструкцій зовнішньої реклами є у встановленому порядку виданий дозвіл.

Пунктом 2.1. Правил передбачено, що самовільно встановлений рекламний засіб - рекламний засіб, розміщений без виданого у встановленому порядку дозволу або не демонтований власником після прийняття робочим органом рішення про відмову у продовженні дозволу або виконавчим комітетом рішення про його скасування у встановлений термін.

Відповідно до п. 1.1. рішення Львівської міської ради від 17.05.2013 № 332 примусовий демонтаж конструкції - це засіб для примусового усунення виявленого порушення вимог законодавства про рекламу (самовільного встановлення рекламного засобу), не усунутого суб`єктом господарювання у добровільному порядку.

Згідно з п. 2.1. Правил, робочий орган з регулювання діяльності з розміщення зовнішньої реклами - орган, уповноважений Львівською міською радою виконувати покладені на нього функції, передбачені Правилами розміщення зовнішньої реклами у м. Львові, Типовими правилами розміщення зовнішньої реклами, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2003 № 2067.

У межах своєї компетенції робочий орган (Департамент економічного розвитку Львівської міської ради) забезпечує контроль за виконанням вимог Закону України Про рекламу, Типових правил розміщення зовнішньої реклами, Правил розміщення зовнішньої реклами у м. Львові усіма особами незалежно від форм власності та відомчої належності. Робочий орган уповноважений у сфері реклами звертатися до юридичних і фізичних осіб з вимогами про усунення виявлених порушень у визначений у вимогах термін.

Пунктом 2.1 Правил визначено, що оператор зі справляння плати та нагляду за станом зовнішньої реклами (надалі оператор) КП Адміністративно-технічне управління, що уповноважене виконувати покладені на нього функції, передбачені цими Правилами та статутом підприємства.

Відповідно до п. 9.3 Правил, у разі виявлення порушення вимог цих правил робочий орган звертається до розповсюджувача зовнішньої реклами з вимогою про усунення порушень у вказаний у вимозі термін. Зазначений термін не може перевищувати 30 календарних днів. Вимоги робочого органу готуються оператором у письмовій формі та скеровуються рекомендованим листом розповсюджувачу зовнішньої реклами. Інформація про скеровані вимоги реєструється в інформаційній базі даних оператора.

Згідно з ст. 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території.

Відповідно до пункту 1 статті 73 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської; селищної; міської; районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов`язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об`єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.

Судом встановлено, що відповідач самовільно, без отримання дозволу на розміщення реклами, встановив спеціальну конструкцію зовнішньої реклами на вул. Робітнича, 1 у м. Львові, чим порушив вимоги ч.1 ст. 16 Закону України Про рекламу.

Департаментом економічного розвитку Львівської міської ради було надіслано вимогу від 28.11.2018 № 23/Р-15-5155, якою було запропоновано відповідачу добровільно усунути допущені порушення у зазначений у вимогах термін, однак Обслуговуючий кооператив Житлово-будівельний кооператив Парус Парк вимоги Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради про демонтаж конструкції не виконав.

Департамент економічного розвитку Львівської міської ради видав наказ від 19.12.2018 № 94-Д «Про демонтаж самовільно встановлених конструкцій зовнішньої реклами», якими доручив КП Адміністративно-технічне управління демонтувати самовільно встановлені рекламні конструкції Обслуговуючого кооперативу Житлово-будівельний кооператив Парус Парк в примусовому порядку.

На підставі вищезазначеного наказу № 94-Д, 21.08.2019 самовільно встановлені конструкції зовнішньої реклами Обслуговуючого кооперативу Житлово-будівельний кооператив Парус Парк були демонтовані позивачем із залученням підрядних організацій, що підтверджується актом наданих послуг від 21.08.2019 № 67, а передача на зберігання підтверджується копією накладної від 21.08.2019 № 94.

Демонтаж самовільно встановленої рекламної конструкції проводив підрядник ФОП ОСОБА_2 відповідно до договору від 02.04.2019 № 02/04/2019.

На виконання договору було складено акт проведення демонтажу спеціальних конструкцій від 21.08.2019 № 8 розмір конструкції 2х3, рекламні конструкції вивіски від 5, 01 до 6, 00 м. кв. 1 шт. Вказаний акт було надіслано відповідачу рекомендованим листом, що підтверджується списком згрупованих поштових відправлень.

Варто зазначити, що направлення листів рекомендованою кореспонденцією на дійсні адреси є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним. При цьому отримання зазначених листів адресатом перебуває поза межами контролю відправника (такі правові висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18). У частині 2 статті 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п.13.4. Правил благоустрою Львівської міської територіальної громади, затверджених ухвалою Львівської міської ради від 21.04.2011 року № 376: витрати з проведення демонтажу самовільно встановлених рекламних конструкцій, вивісок, їх транспортування та зберігання відшкодовують їх власники, а пунктом 13.4.1. Правил передбачено, що за демонтаж та транспортування спеціальної конструкції - у розмірі фактичних витрат; п. 13.4.2. за зберігання спеціальної конструкції - у розмірі одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян за кожну добу зберігання.

Відповідно до акту від 21.08.2019 № 8, рахунку та акту наданих послуг від 21.08.2019 № 67 вартість демонтажу та зберігання конструкції з ПДВ 20 % становить 8 142, 00 грн, з яких:

- 580, 00 грн демонтаж конструкцій,

- 6 205, 00 грн зберігання конструкцій = 365 дні * 17 грн * 1 конструкція,

- 1 357, 00 ПДВ 20 % .

Позивачем вищевказаний акт був оплачений підряднику, докази оплати додані до позовної заяви, а саме виписка по рахунку від 09.09.2019.

З метою досудового врегулювання спору позивач скеровував на адресу відповідача листи вимоги від 04.10.2019 № 2410-10-5955 та від 28.03.2024 № 2410-10-1470 про повернення витрат, понесених КП Адміністративно-технічне управління у зв`язку з демонтажем та зберіганням конструкцій, однак, відповідач не оплатив вказаних витрат КП Адміністративно-технічне управління.

Щодо нарахуванням позивачем 20 % податку на додану вартість, судом встановлено що позивач є платником податку на додану вартість, що підтверджується свідоцтвом платника ПДВ № 100266158, яке було додано до позовної заяви.

Податок на додану вартість (далі - ПДВ) це непрямий податок, який входить в ціну товарів (робіт, послуг) та сплачується покупцем, але його облік та перерахування до державного бюджету здійснює продавець (податковий агент).

Відповідно до статті 193 Податкового кодексу України ставки податку встановлюються від бази оподаткування в таких розмірах: 20 відсотків.

Відповідно до підпункту б п. 14.1.185 ст. 185 Податкового кодексу України з метою оподаткування постачанням послуг, зокрема, є постачання послуг за рішенням органу державної влади чи органу місцевого самоврядування або в примусовому порядку.

Згідно зі ст. 37.2 розділу 5 ПК України, податковий обов`язок виникає у платника податку з моменту настання обставин, з якими цей Кодекс та закони митної справи пов`язує сплату ним податку.

Статтею 188 ПК України передбачено, що база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів. До складу договірної вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних та нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв`язку з компенсацією вартості товарів/послуг.

Щодо застосування податку на додану вартість при визначені розміру понесених позивачем витрат, то у листі ДФС України від 28.10.2016 № 23363/6/99-99-15-03-02-15 зазначено, що якщо кошти надходять до платника податків в рахунок оплати вартості поставлених таким платником товарів/послуг, в тому числі які постачаються в рамках виконання програми благоустрою міста чи інших подібних програм, які для цілей оподаткування ПДВ є об`єктом оподаткування, то на дату зарахування таких коштів на банківський рахунок платника податку платник зобов`язаний визначити податкові зобов`язання виходячи з вартості таких товарів/послуг.

Отже, нарахування комунальним підприємством Адміністративно-технічне управління податку на додану вартість у розмірі 20 % відповідає вимогам законодавства.

Частиною 1 ст. 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Відповідно до ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Стаття 79 ГПК України визначає, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За приписами ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З огляду на вищенаведене, суд прийшов до висновку що позовні вимоги КП Адміністративно-технічне управління про відшкодування витрат, пов`язаних з демонтажем та зберіганням вивіски відповідача, у розмірі 8 142, 00 грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відшкодування витрат позивача, пов`язаних зі сплатою судового збору, відповідно до ст. 129 ГПК України, покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 2, 13, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 129, 236-241, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

вирішив:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Обслуговуючого кооперативу Житлово-будівельний кооператив Парус Парк (79019, м. Львів, вул. Липинського, 36, код ЄДРПОУ 42850582) на користь Комунального підприємства Адміністративно-технічне управління (79005, м. Львів, пл. Міцкевича, 6/7; код ЄДРПОУ 13804591) 8 142, 00 грн основного боргу та 3 028, 00 грн судового збору.

3. Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 241 ГПК України, та може бути оскаржено до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, визначені статтями 256, 257 ГПК України.

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/.

Повний текст рішення складений 20 вересня 2024 року.

СуддяМанюк П.Т.