Рішення

від 12.09.2024 по справі 915/902/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 вересня 2024 року м. Миколаїв Справа № 915/902/24

Господарський суд Миколаївської області у складі:

судді Л.М. Ільєвої

при секретарі судового засідання І.С. Степановій

за участю представників:

від позивача - Курбанов А.В.,

від відповідача - не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромислова компанія "Євгройл" про стягнення заборгованості в загальній сумі 127245,48 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромислова компанія "Євгройл" про стягнення заборгованості за послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління в загальному розмірі 127245,48 грн., у т. ч. 125084,63 грн. основного боргу, 623,80 грн. 3% річних, 1537,05 грн. інфляційні втрати. В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на наступне.

Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" виконує функції оператора системи передачі - юридичної особи, відповідальної за експлуатацію, диспетчеризацію забезпечення технічного обслуговування, розвиток системи передачі та міждержавних ліній електропередачі, а також за забезпечення довгострокової спроможності системи передачі щодо задоволення обґрунтованого попиту на передачу електричної енергії (п. 55 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про ринок електричної енергії").

Як вказує позивач, відповідно до заяви-приєднання до договору про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління, підписаної директором ТОВ "Агропромислова Компанія "Євгройл" - Мартинюком О.В. 19.10.2023 шляхом накладення кваліфікованого електронного підпису (кваліфікований електронний підпис щодо підписаних сторонами документів в рамках позову, надалі скорочено - КЕП) та повідомлення від 27.10.2024 №01/56548 НЕК "Укренерго" про приєднання до договору про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління, 01.01.2024 року між відповідачем та позивачем укладено договір про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління за №0773-03015/ПД, дата акцептування 01.01.2024 (далі - договір).

Наразі позивач посилається на п. 3.5 договору, за яким користувач (відповідач) здійснює поетапну оплату вартості Послуги за кожну декаду розрахункового періоду згідно з такою системою платежів і розрахунків: 1 платіж - до 18 числа розрахункового періоду в розмірі планової вартості послуги, наданої в першій декаді розрахункового періоду; 2 платіж - до 28 числа розрахункового періоду в розмірі планової вартості послуги, наданої в другій декаді розрахункового періоду; 3 платіж - до 08 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, в розмірі планової вартості послуги, наданої в третій декаді розрахункового періоду.

Також позивач вказує, що за умовами п. 3.7. договору користувач здійснює розрахунок з OCП за фактичний обсяг послуги до 15 числа місяця наступного за розрахунковим (включно) на підставі рахунків, актів надання послуг, наданих ОСП або отриманих за допомогою сервісу електронного документообігу (далі - Сервіс) (автоматизована система яка забезпечує функціонування електронного документообігу), з використанням в порядку, визначеного законодавством, електронного підпису особи, уповноваженої на підписання документів в електронній формі.

Вартість фактично наданої послуги за розрахунковий період визначається до 10 числа місяця наступного за розрахунковим (включно). Акти надання послуги направляються користувачу до 12 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно).

Коригування обсягу та вартості послуги відповідного розрахункового періоду здійснюється за наступною версією даних комерційного обліку, що надається АКО протягом 10 календарних днів з дати проведення процесу врегулювання в Системі управління ринком, що здійснюється на вимогу та в терміни, передбачені Правилами ринку.

Оплату вартості послуги після коригування обсягів та вартості послуги користувач здійснює до 15 числа місяця наступного за місяцем в якому отримав акт коригування до акту надання Послуги (включно) або акт надання послуги щодо проведення донарахування в минулих періодах (включно).

Акти надання послуги та акти коригування до актів надання послуги та рахунки у відповідному розрахунковому періоді ОСП направляє користувачу в електронній формі з використанням електронного підпису (із застосуванням Сервісу) або надає користувачу два примірники акта надання послуги та/або акта коригування до актів надання послуги в паперовому вигляді, підписані власноручним підписом зі своєї сторони.

Акти надання послуги та акти коригування користувач підписує протягом 3-х робочих днів з дня їх отримання (п.3.8. договору).

У разі виникнення розбіжностей за отриманих від OCП за попередній розрахунковий місяць актом надання послуги користувач має право оскаржити зазначені в акті надання послуги вартість та/або фактичний обсяг послуги шляхом направлення OCП (АКО) та ППКО повідомлення протягом 5 робочих днів з дня отримання акта. Процедура оскарження не звільняє користувача від платіжного зобов`язання у встановлений договором термін. Якщо користувач не надає OCП повідомлення з обґрунтуванням розбіжностей протягом 5 робочих днів з дня отримання акта надання послуги, то вважається, що цей акт прийнятий без розбіжностей.

У разі підтвердження розбіжностей, ППКО користувача надає АКО актуальні дані для здійснення врегулювання. Врегулювання розбіжностей здійснюється в терміни та відповідно до вимог додатка 10 до Правил ринку та відображаються в акті коригування.

Так, за ствердженнями позивача, ним протягом квітня-травня 2024 року надавалася відповідачу обумовлені договором послуги, про що оформлено та направлено відповідачу з застосуванням сервісу акт н/п від 30.04.2024 на суму 106 025,70 грн. (з ПДВ) та акт н/п від 31.05.2024 на суму 55 218,98 грн. (з ПДВ), доставлені відповідачу 08.05.2024 р. та 10.06.2024 р. відповідно, які були підписані КЕП обох сторін. Всього згідно підписаних сторонами актів н/п за період січень-травень 2024 р. позивачем надано послугу відповідачу на загальну суму 161244,68 грн. з ПДВ.

Також позивач вказує, що 30.05.2024 р. відповідно до Правил ринку та умов договору згідно оновлених даних комерційного обліку позивачем здійснено врегулювання та сторонами підписано:

- акт коригування від 30.05.2024 до акту н/п від 31.01.2024, відповідно до якого вартість послуги, наданої в січні 2024 р. зменшено на 0,50 коп.

- акт коригування від 09.07.2024 до акту н/п від 31.05.2024, відповідно до якого вартість послуги, наданої в травні 2024 р. зменшено на 0,25 коп.

Таким чином, відповідно до підписаних сторонами актів н/п та акту коригування, вартість наданої відповідачу послуги, згідно вказаних актів, складає 161243,93 грн.

При цьому позивач зауважує, що 26.04.2024 р. відповідачем здійснено оплату послуги за квітень 2024 р. в розмірі 36108,28 грн.

Також позивач повідомляє, що відповідно до листа відповідача від 10.06.2024 р. "Щодо врахування переплат, що виникли внаслідок коригування актів надання послуг з диспетчерського (оперативнотехнологічного) управління за вересень, жовтень, листопад, грудень 2023 р. в рахунок заборгованості за такі послуги за квітень 2024 р., а також врахування переплати за послуги з передачі електричної енергії, що виникла у 2023 р. в рахунок оплати за такі послуги у травні 2024 р.", в рахунок оплати послуги квітня 2024 р. зараховано переплату відповідача в розмірі 51,02 грн.

Відтак, позивач вказує, що вартість несплаченої послуги, наданої позивачем в квітні-травні 2024 р. складає 125084,63 грн. Наразі позивач зазначає, що відповідач не здійснював ні поетапної оплати згідно рахунків, виставлених позивачем відповідно до п.3.5. договору, ні на підставі отриманих актів п/п та актів коригування.

Крім того, за невиконання відповідачем своєчасно грошового зобов`язання та з огляду на утворення боргу в сумі 125084,63 грн. позивачем на відповідну суму вартості послуги, наданої протягом розрахункових періодів січня-травня 2024 р. нараховано відповідачу 3% річних у розмірі 623,80 грн. та інфляційні втрати у розмірі 1537,05 грн., що заявлені до стягнення.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 01.08.2024 р. вказану позовну заяву Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 915/902/24, розгляд справи призначено за правилами спрощеного провадження з викликом учасників справи, при цьому судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 22.08.2024 р. о 12:00.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 19.08.2024 р. у справі №915/902/24 розгляд справи відкладено на 12.09.2024 р. об 11:00 з огляду на неявку сторін, при цьому явку сторін визнано обов`язковою.

26.08.2024 р. від представника Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" Курбанова А.В. до господарського суду через підсистему "Електронний суд" ЄСІТС надійшло клопотання про участь у судовому засіданні, яке призначене на 12.09.2024 р. об 11:00, в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів (вх. № 10087/24).

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 27.08.2024 р. у справі №915/902/24 в задоволенні клопотання ПрАТ "Національна енергетична компанія "Укренерго" про участь представника у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням системи відеоконференцзв`язку ЄСІТС (ВКЗ) відмовлено.

Під час розгляду справи в судовому засіданні 12.09.2024 р. позивач підтримав позовні вимоги та наполягав на їх задоволенні у повному обсязі.

Відповідач відзив на позов у встановлений судом строк не надав, також відповідач в засідання суду не з`явився, хоча про дату, час і місце розгляду справи відповідач повідомлявся судом належним чином шляхом надсилання ухвал суду до електронного кабінету, зареєстрованого відповідачем в підсистемі "Електронний суд" ЄСІТС в порядку ч. 5, 7 ст. 6 ГПК України.

Так, відповідно до відомостей, наявних у КП ДСС, відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Агропромислова компанія "Євгройл" є користувачем ЄСІТС, зареєстрований в Електронному суді та має власний кабінет в Електронному суді.

Згідно з п. 2 ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є, зокрема, день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.

Відтак, в силу вищенаведених положень законодавства, день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи, вважається днем вручення відповідачу відповідної ухвали суду.

Так, згідно наявних в матеріалах справи довідок суду про доставку документа в кабінет електронного суду ухвала суду від 01.08.2024 про відкриття провадження у справі № 915/902/24 була вручена відповідачу 01.08.2024 о 23:00 год., а ухвала суду від 22.08.2024 про відкладення розгляду справи № 915/902/24 була вручена відповідачу 22.08.2024 о 23:18.

Згідно ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цієї статтею.

Виходячи з вищевикладених положень ГПК України та встановлених обставин щодо порядку викликів і повідомлень відповідача, суд вважає, що відповідач є належним чином повідомленим про час та місце судового розгляду, що наділяє суд правом розглядати справу без його участі.

На думку суду, процесуальна поведінка відповідача при розгляді даної справи в суді свідчить про відсутність реальної зацікавленості у вирішенні даного спору у встановлений процесуальним законом строк та відповідно до положень ст. 2 ГПК України.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Крім того, відповідач відзив на позов у встановлений судом строк не надав.

З огляду на ненадання відповідачем відзиву, відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши та дослідивши всі письмові докази, які містяться в матеріалах справи, господарський суд дійшов наступних висновків.

19.10.2023 директором ТОВ "Агропромислова Компанія "Євгройл" - Мартинюком О.В. була підписана шляхом накладення кваліфікованого електронного підпису та подана позивачу заява-приєднання до договору про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління.

27.10.2023 НЕК "Укренерго" на адресу відповідача надіслала повідомлення №01/56548 про приєднання до договору про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління, в якому вказано дату акцептування договору 0773-03015/ПД 01.01.2024.

Відтак, судом встановлено, що між Національною енергетичною компанією "Укренерго" було укладено договір про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) обслуговування №0773-03015/ПД, який почав діяти з 01.01.2024 р. та який регулює оперативно-технологічні відносини під час взаємодії сторін в умовах паралельної роботи у складі об`єднаної енергетичної системи (ОЕС) України. За цим договором ОСП зобов`язується надавати послугу з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління, а саме управління режимами роботи ОЕС України з виробництва, передачі, забезпечення планових перетоків електричної енергії по міждержавних лініях зв`язку ОЕС України з енергосистемами суміжних країн, розподілу та споживання електричної енергії для забезпечення здатності енергосистеми задовольняти сумарний попит на електричну енергію та потужність у кожний момент часу з дотриманням вимог енергетичної, техногенної та екологічної безпеки (далі - послуга) (п. 2.1. договору).

Користувач зобов`язується здійснювати оплату за надану послугу відповідно до умов цього договору (п. 2.2. договору).

Згідно з п.3.1. договору, ціна договору визначається як сума нарахованої фактичної вартості послуг за сукупністю розрахункових періодів наростаючим підсумком протягом календарного року. Розрахунковим періодом є 1 календарний місяць.

Пунктом 3.2. договору визначено, що оплата послуг здійснюється за тарифом, який встановлюється НКРЕКП, відповідно до затвердженої ним методики (порядку) та оприлюднюється ОСП на своєму офіційному веб-сайті https://ua.energy/. Тариф застосовується з дня набрання чинності постановою, якою встановлено тариф, якщо більш пізній строк не визначено такою постановою.

За п. 3.4. договору планова та/або фактична вартість послуги визначається як добуток діючого на момент надання послуги тарифу на послуги з диспетчерського (оперативно-технічного) управління та планового та/або фактичного обсягу послуги в розрахунковому періоді. На вартість послуги нараховується податок на додану вартість відповідно до законодавства України.

Згідно з п. 3.5. договору, користувач (відповідач) здійснює поетапну оплату вартості послуги за кожну декаду розрахункового періоду згідно з такою системою платежів і розрахунків:

- 1 платіж - до 18 числа розрахункового періоду в розмірі планової вартості послуги, наданої в першій декаді розрахункового періоду;

- 2 платіж - до 28 числа розрахункового періоду в розмірі планової вартості послуги, наданої в другій декаді розрахункового періоду;

- 3 платіж - до 08 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, в розмірі планової вартості послуги, наданої в третій декаді розрахункового періоду.

Згідно з п. 3.6. договору плановий обсяг послуги, що використовується для розрахунку планової вартості послуги, визначається на підставі даних АКО (адміністратора комерційного обліку) за кожну декаду розрахункового періоду.

Відповідно до п. 3.7. договору користувач здійснює розрахунок з OCП за фактичний обсяг послуги до 15 числа місяця наступного за розрахунковим (включно) на підставі рахунків, актів надання послуг, наданих ОСП або отриманих за допомогою сервісу електронного документообігу (далі - Сервіс) (автоматизована система яка забезпечує функціонування електронного документообігу), з використанням в порядку, визначеного законодавством, електронного підпису особи, уповноваженої на підписання документів в електронній формі.

Вартість фактично наданої послуги за розрахунковий період визначається до 10 числа місяця наступного за розрахунковим (включно). Акти надання послуги направляються користувачу до 12 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно).

Коригування обсягу та вартості послуги відповідного розрахункового періоду здійснюється за наступною версією даних комерційного обліку, що надається АКО протягом 10 календарних днів з дати проведення процесу врегулювання в Системі управління ринком, що здійснюється на вимогу та в терміни, передбачені Правилами ринку.

Оплату вартості послуги після коригування обсягів та вартості послуги користувач здійснює до 15 числа місяця наступного за місяцем, в якому отримав акт коригування до акту надання Послуги (включно) або акт надання послуги щодо проведення донарахування в минулих періодах (включно).

Акти надання послуги та акти коригування до актів надання послуги та рахунки у відповідному розрахунковому періоді ОСП направляє користувачу в електронній формі з використанням електронного підпису (із застосуванням Сервісу) або надає користувачу два примірники акта надання послуги та/або акта коригування до актів надання послуги в паперовому вигляді, підписані власноручним підписом зі своєї сторони.

Згідно з п. 3.8. договору користувач здійснює підписання актів надання послуги та актів коригування до актів надання послуги відповідного розрахункового періоду протягом 3-х робочих днів з дня їх отримання. У разі виникнення розбіжностей за отриманих від OCП за попередній розрахунковий місяць актом надання послуги користувач має право оскаржити зазначені в акті надання послуги вартість та/або фактичний обсяг послуги шляхом направлення OCП (АКО) та ППКО повідомлення протягом 5 робочих днів з дня отримання акта. Процедура оскарження не звільняє користувача від платіжного зобов`язання у встановлений договором термін. Якщо користувач не надає OCП повідомлення з обґрунтуванням розбіжностей протягом 5 робочих днів з дня отримання акта надання послуги, то вважається, що цей акт прийнятий без розбіжностей. У разі підтвердження розбіжностей, ППКО користувача надає АКО актуальні дані для здійснення врегулювання. Врегулювання розбіжностей здійснюється в терміни та відповідно до вимог додатка 10 до Правил ринку та відображаються в акті коригування.

Згідно п. 3.9. договору за наявності заборгованості кошти зараховуються першочергово в оплату заборгованості минулих періодів з найдавнішим терміном її виникнення за цим договором. При повній сплаті заборгованості минулих періодів надлишок коштів зараховується в оплату пені та штрафних санкцій, за наявності письмової згоди користувача. У разі, якщо фактичний обсяг оплати користувачем послуги перевищує суму нарахованої вартості послуг за цим договором, ОСП (за заявою користувача) протягом 5 робочих днів з дня отримання заяви повертає користувачу надлишок коштів або самостійно враховує їх як оплату послуги наступних розрахункових періодів (у випадку відсутності заяви користувача про повернення надлишку коштів).

Відповідно до п. 7.10. договору за необґрунтовану відмову від виконання своїх зобов`язань винна сторона сплачує іншій стороні штраф у розмірі 3 % від вартості послуг розрахункового періоду, у якому зафіксовано невиконання такого зобов`язання. Сплата штрафних санкцій за відмову від виконання своїх зобов`язань не звільняє сторони від виконання зобов`язання в натурі, крім випадку, коли управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов`язання.

У п. 11.5. договору сторони погодили, що будь-які документи, що створюються/укладаються сторонами під час виконання договору (у тому числі акт надання послуги або акт коригування до акта наданої послуги), можуть бути підписані сторонами як у паперовій формі шляхом проставлення власноручного підпису уповноваженої особи на час тимчасового нефункціонування сервісу, про що ОСП зобов`язаний повідомити на своєму офіційному вебсайті, так і в електронній формі з використанням електронного підпису (за винятком випадків, коли використання електронного підпису прямо заборонено Законом) за допомогою сервісу, який забезпечує юридично значимий електронний документообіг між сторонами та знаходиться в мережі Інтернет за посиланням: https://online.ua.energy/. Один документ повинен бути підписаний обома сторонами в один і той самий спосіб (залежно від форми документа).

За умовами п. 11.6.договору рахунки, акти надання послуги, акти коригування до актів надання послуги, акти звірки розрахунків та повідомлення вважаються отриманими стороною:

- у день їх доставки кур`єром, що підтверджується квитанцією про вручення одержувачу, що підписується його уповноваженим представником;

- у день особистого вручення, що підтверджується підписом уповноваженого представника одержувача та/або реєстрацією вхідної кореспонденції.

Електронний документ, який направляється стороною на виконання договору через сервіс, вважається одержаним іншою стороною з часу набуття документом статусу "Доставлено" у сервісі.

Сторони визнають, що електронний документ, сформований, підписаний та переданий за допомогою сервісу, є оригіналом та має повну юридичну силу, породжує права та обов`язки для сторін, та визнається рівнозначним документом ідентичним документу, який міг би бути створений однією зі Сторін на паперовому носії та скріплений власноручними підписами уповноважених осіб.

Для забезпечення електронного документообігу сторони зобов`язуються здійснити реєстрацію в сервісі та дотримуватися правил та інструкції користування сервісом, які ним передбачені (п. 11.7. Договору).

Відповідно до п. 11.8. договору, при підписанні документів електронним підписом використовується сертифікат, виданий кваліфікованим надавачем електронних довірчих послуг, у порядку, встановленому законодавством.

Згідно п. 11.9. договору, сторона підтверджує, що документи, підписані електронним підписом за допомогою сервісу з використанням реєстраційних даних сторони, вважаються такими, що підписані цією стороною (уповноваженою нею особою).

Так, згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частина 1 статті 202 ЦК України визначає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

При цьому за правилами статті 14 Цивільного кодексу України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

За змістом ч.1 ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно з ч.1 ст.175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до вимог ст.193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Зобов`язана сторона має право відмовитися від виконання зобов`язання у разі неналежного виконання другою стороною обов`язків, що є необхідною умовою виконання.

Статтями 525, 526 і 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами, а зобов`язання за ним має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

У відповідності до положень статей 6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з ч.1 ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про ринок електричної енергії» № 2019-VIII від 13.04.2017, учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладається, зокрема, договір про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління.

Згідно з ч. 1 ст. 44 Закону України «Про ринок електричної енергії», в електроенергетиці України діє єдина диспетчерська система оперативно-технологічного управління виробництвом, передачею, розподілом та споживанням електричної енергії. Функції диспетчерського (оперативно-технологічного) управління ОЕС України та організацію паралельної роботи з енергетичними системами інших держав здійснює оператор системи передачі. Диспетчерське (оперативно-технологічне) управління поширюється на суб`єктів господарювання, об`єкти електроенергетики яких підключені до ОЕС України.

Відповідно до п. 1.1 глави 1 розділу VII Кодексу, системи передачі управління режимами роботи ОЕС України з виробництва, передачі, розподілу, споживання електричної енергії та зберігання енергії для забезпечення здатності енергосистеми задовольняти сумарний попит на електричну енергію та потужність у кожний момент часу з дотриманням вимог енергетичної, техногенної та екологічної безпеки здійснюється шляхом диспетчерського (оперативно-технологічного) управління (далі - диспетчерське управління).

Господарський суд зазначає, що договір про надання послуг з диспетчерського управління №0522-03041 за своєю правовою природою є договором про надання послуг, які мають надаватись відповідно до вимог законодавства, яке регулює функціонування ринку електричної енергії.

Положеннями ст. 901 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Згідно зі ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Як з`ясовано судом, на виконання умов договору позивачем надавалися відповідачу послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління, про що сторонами були оформлені відповідні акти наданих послуг на загальну суму 161244,68 грн., які були підписані шляхом накладення електронного підпису, а саме:

- акт наданих послуг від 30.04.2024 на суму 106025,70 грн. з ПДВ;

- акт наданих послуг від 31.05.2024 на суму 55218,98 грн. з ПДВ.

Відповідно до пункту 6.6 глави 6 розділу ХІ КСП обсяг послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління визначається для суб`єкта господарювання сукупно за всіма видами діяльності на ринку електричної енергії у період до та після приєднання ОСП до ІТС механізму:

- для виробників - як обсяг відпущеної електричної енергії за площадками комерційного обліку (з генеруючими одиницями типу B, C, D), за винятком генеруючих одиниць виробників, яким встановлено "зелений" тариф, або об`єктів електроенергетики, черги будівництва (пускового комплексу) таких виробників, що входять до балансуючої групи гарантованого покупця;

- для виробників, яким встановлено "зелений" тариф, або об`єктів електроенергетики, черги будівництва (пускового комплексу) таких виробників, що входять до балансуючої групи гарантованого покупця (з генеруючими одиницями типу B, C, D) - на підставі даних щодо позитивного значення обсягу різниці між місячним відпуском та місячним відбором електричної енергії площадками комерційного обліку генеруючих одиниць таких виробників;

Відповідно до п. 1.1.2 глави 1.1., п. 1.11.1 та п. 1.11.8 глави 1.1. розділу І Правил ринку, затверджених Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг 14.03.2018 № 307 (у редакції постанови НКРЕКП 24.06.2019 № 1168), система управління ринком (скорочено - СУР) - програмно-інформаційний комплекс, що складається з окремих систем та підсистем, які забезпечують автоматичне управління даними та процесами, а також виконання розрахунків, передбачених цими Правилами, з урахуванням інтеграції з іншими програмно-інформаційними комплексами, які забезпечують необхідні функції. За допомогою системи управління ринком здійснюється управління всіма процесами, зокрема, виконанням необхідних розрахунків, реєстрацією ринкових даних і результатів.

При цьому в якості доказу підтвердження обсягу наданої протягом квітня-травня 2024 року послуги позивачем також надано скріншоти с СУР - «Скрін з СУР за квітень 2024 ТОВ АК ЄВГРОЙЛ» та «Скрін з СУР за травень 2024 ТОВ АК ЄВГРОЙЛ» з зазначенням даних комерційного обліку щодо обсягів відпуску та відбору електричної енергії відповідачем за відповідний період.

Так, в підтвердження обсягів наданої послуги за квітень 2024 р., в акті наданих послуг від 30.04.2024 в колонці «Фактичний обсяг, МВт*год.» вказано 844,934. Даний обсяг сформовано з даних, вказаних в таблиці СУР («Скрін з СУР за квітень 2024 ТОВ АК ЄВГРОЙЛ»), де вказано загальний обсяг відпущеної електричної енергії за квітень 2024 - 848 671,000 kwh та обсяг відібраної електричної енергії - 3737,000 kwh, що в результаті сальдування складає 844,934 МВт*год (848 671,000 - 3737,00). Шляхом проведення аналогічного розрахунку, відповідно до даних з СУР за травень 2024, позивачем розраховано обсяг фактичної послуги, вказаної в акті наданих послуг від 31.05.2024.

Також 30.05.2024 відповідно до Правил ринку та умов договору згідно оновлених даних комерційного обліку, позивачем здійснено врегулювання та сторонами підписано акти коригування за попередні розрахункові періоди, які сальдуються при здійсненні поточних розрахунків, а саме:

- акт коригування від 30.05.2024 до акту наданих послуг від 31.01.2024, відповідно до якого вартість послуги, наданої в січні 2024, зменшено на 0,50 грн.;

- акт коригування від 09.07.2024 до акту наданих послуг від 31.05.2024, відповідно до якого вартість послуги, наданої в травні 2024, зменшено на 0,25 грн.

Щодо обсягів наданої послуги в січні та травні 2024 позивач вказує, що за результатами проведеного врегулювання по 2-й версії, що оформлено актом коригування від 30.05.2024 р. до акту наданих послуг від 31.01.2024 та актом коригування від 09.07.2024 до акту наданих послуг від 31.05.2024 застосовується аналогічна визначення обсягу послуги, вказаного в актах н/п, але беруться дані по обсягу відпуску електричної енергії з колонки «EUGROILBMPP-MGA-02500_G… kWh 2», де за оновленими даними, по січню 2024 вказано уточнений обсяг відпущеної електричної енергії протягом січня 2024 - 127 958,000 kWh, від якого віднімається обсяг 41 735,000 kWh = 86,223 МВт*год, що вказано в акті коригування в розділі скориговані дані колонка «Фактичний обсяг МВт*год.

Таким чином, відповідно до підписаних сторонами актів наданих послуг та акту коригування вартість наданої відповідачу послуги згідно вказаних актів складає 161243,93 грн. (161244,68 грн. - 0,50 грн. - 0,25 грн.).

В силу статті 538 Цивільного кодексу України виконання свого обов`язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов`язку, є зустрічним виконанням зобов`язання, при якому сторони повинні виконувати свої обов`язки одночасно, якщо інше не встановлено умовами договору, актами цивільного законодавства тощо.

Отже, прийняття відповідачем наданих позивачем послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління є підставою виникнення у відповідача зобов`язання оплатити вказані послуги відповідно до умов договору та чинного законодавства на підставі актів наданих послуг з урахуванням актів коригування.

За умовами п. 3.7 договору користувач здійснює розрахунок з OCП за фактичний обсяг послуги до 15 числа місяця наступного за розрахунковим (включно) на підставі рахунків, актів надання послуг, наданих ОСП або отриманих за допомогою сервісу електронного документообігу (далі - сервіс). Оплату вартості послуги після коригування обсягів та вартості послуги користувач здійснює до 15 числа місяця наступного за місяцем, в якому отримав акт коригування до акту надання послуги (включно) або акт надання послуги щодо проведення донарахування в минулих періодах (включно).

Так, в матеріалах справи наявні відповідні рахунки, які виставлялись позивачем відповідно до п. 3.7. договору.

При цьому акт наданих послуг від 30.04.2024 на суму 106025,70 грн. з ПДВ був доставлений відповідачу 08.05.2024 р. Як з`ясовано судом, 26.04.2024 відповідачем здійснено оплату послуги за квітень 2024 р. в сумі 36108,28 грн.

Також відповідно до листа відповідача від 10.06.2024 року «Щодо врахування переплат, що виникла внаслідок коригування актів надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління за вересень, жовтень, листопад, грудень 2023р. в рахунок заборгованості за такі послуги за квітень 2024р., а також врахування переплати за послуги з передачі електричної енергії, що виникла у 2023р. в рахунок оплати за такі послуги у травні 2024р.» позивачем було зараховано переплату відповідача в розмірі 51,02 грн. в рахунок оплати послуги квітня 2024 року.

Щодо акту наданих послуг від 31.05.2024 останній було отримано відповідачем 10.06.2024 (підписаний КЕП сторін), однак оплат по вказаному акту не було, доказів протилежного матеріали справи не містять.

Таким чином, вартість несплаченої послуги, наданої позивачем в квітні-травні 2024 р., складає 125 084,63 грн. (161 243,93 грн. - 36 108,28 грн. - 51,02 грн.).

За таких обставин, суд вважає цілком обґрунтованими доводи позивача про наявність у відповідача заборгованості перед позивачем за надані послуги в сумі 125084,63 грн.

При цьому слід зазначити, що наявність вказаної заборгованості відповідач не спростував, докази, які б підтверджували факт повної оплати відповідачем за надані послуги або неможливості виконання цього зобов`язання з поважних причин в матеріалах справи відсутні. Адже, частиною першою, третьою статті 74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками справи, якими в силу ст. 73 ГПК України є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, які мають значення для вирішення справи.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог про стягнення з відповідача 125084,63 грн. заборгованості за послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління, надані позивачем в квітні-травні 2024 р.

Щодо нарахування 3% річних та інфляційних втрат суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Разом з тим з огляду на те, що відповідач свої зобов`язання в частині оплати наданих послуг не виконав у встановлений договором строк, то відповідно відповідач вважається таким, що прострочив виконання зобов`язання, що в свою чергу тягне за собою відповідні правові наслідки.

Виходячи з системного аналізу законодавства, обов`язок боржника сплатити кредитору суму боргу з нарахуванням процентів річних та відшкодувати кредитору спричинені інфляцією збитки випливає з вимог ст. 625 ЦК України.

Зокрема, частиною другою статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Наразі слід зазначити, що згідно положень ЦК проценти річних є самостійною формою цивільно-правової відповідальності за порушення грошових зобов`язань. Так, розмір таких процентів річних може бути визначений сторонами в договорі. З огляду на те, що умовами спірного договору не встановлено іншого відсотку річних, відповідно сплаті підлягають саме 3% річних від простроченої суми за відповідний час прострочення грошового зобов`язання у гривневому вираженні.

Враховуючи вищенаведене та порушення відповідачем строків оплати наданих послуг, суд вважає, що позивачем цілком правомірно нараховано 3% річних. Дослідивши та перевіривши здійснений позивачем розрахунок суми 3% річних, судом встановлено, що вказаний розрахунок 3% річних був здійснений позивачем вірно на відповідну суму боргу за кожним актом наданих послуг за квітень і травень 2024 року з урахуванням часткової сплати, переплати та коригувань, також вказаний розрахунок відповідачем не оспорювався. Відтак, з відповідача підлягають стягненню 3% річних за порушення строків оплати наданих послуг в сумі 623,80 грн.

Так, індекс інфляції це додаткова сума, яка сплачується боржником і за своєю правовою природою є самостійним засобом захисту цивільного права кредитора у грошових зобов`язань і спрямована на відшкодування його збитків, заподіяних знеціненням грошових коштів внаслідок інфляційних процесів в державі. Офіційний індекс інфляції, що розраховується Державною службою статистики України, визначає рівень знецінення національної грошової одиниці України, тобто зменшення купівельної спроможності гривні.

Згідно роз`яснень, наведених в п. 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань" № 14 від 17.12.2013 р., інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

При застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця. Аналогічно, якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без врахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з врахуванням даного місяця. В листі Верховного Суду України від 03.04.97 р. N 62-97 р. також наведені відповідні рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ Верховного Суду України.

Враховуючи викладене, суд зазначає, що факт знецінення або незнецінення грошових коштів і відповідно обґрунтованість заявлених до стягнення збитків від інфляції необхідно встановлювати на момент звернення до суду з позовом про таке стягнення.

Враховуючи викладене та з урахуванням наведених рекомендацій щодо порядку застосування індексів інфляції, судом було перевірено здійснений позивачем розрахунок інфляційних нарахувань в розмірі 1537,05 грн. та встановлено, що вказані інфляційні нарахування були здійснені позивачем вірно на відповідну суму боргу за кожним актом наданих послуг за квітень і травень 2024 року з урахуванням часткової сплати, переплати та коригувань, також вказаний розрахунок відповідачем не оспорювався. Відтак, з відповідача підлягають стягненню інфляційні втрати в сумі 1537,05 грн. відповідно.

Згідно зі ст. 15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до положень ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди;відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Вказані положення ЦК кореспондуються з положеннями ст. 20 ГК України.

Так, у постанові від 29.06.2021 р. у справі № 910/2842/20 Верховний Суд зазначив, що згідно з пунктом 5 частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України та абзацом 6 частини 2 статті 20 Господарського кодексу України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є примусове виконання обов`язку в натурі. Отже, суд вправі задовольнити позов про спонукання виконати умови договору лише в разі, якщо встановить, що у особи такий обов`язок наявний, але вона ухилилася від його виконання. При цьому у справі має бути доведено наявність відповідного правовідношення, а саме прямого законодавчого обов`язку відповідача щодо виконання договору.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14.05.2019р. по справі №910/16744/17 вказала, що такий спосіб захисту як примусове виконання обов`язку в натурі застосовується у зобов`язальних правовідносинах у випадках, коли особа має виконати зобов`язання на користь позивача, але відмовляється від виконання останнього чи уникає його. Примусове виконання обов`язку в натурі має наслідком імперативне присудження за рішенням суду (стягнення, витребування тощо), і не спрямоване на підсилення існуючого зобов`язання, яке не виконується, способом його відтворення в резолютивній частині рішення суду аналогічно тому, як воно було унормовано сторонами у договорі.

Таким чином, суд доходить висновку наявність підстав для стягнення з відповідача спірної суми заборгованості в розмірі 127245,48 грн., наявність якої відповідачем не спростована.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Оцінюючи надані позивачем докази в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" обґрунтовані та відповідають вимогам чинного законодавства і фактичним обставинам справи, у зв`язку з чим підлягають задоволенню.

У зв`язку з тим, що спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача та рішення відбулось на користь позивача, згідно зі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2422,40 грн., понесені позивачем при подачі позову, покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позов Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропромислова компанія «Євгройл» про стягнення заборгованості в загальному розмірі 127245,48 грн. задовольнити.

2. СТЯГНУТИ з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропромислова компанія «Євгройл» (54025, м. Миколаїв, пр. Героїв України, 117А, код ЄДРПОУ 37585864) на користь Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго", (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 25, e-mail: nec-kanc@ua.energy, код ЄДРПОУ 00100227) заборгованість за договором про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління у розмірі 125084/сто двадцять п`ять тисяч вісімдесят чотири/грн. 63 коп.; інфляційні втрати в сумі 1537/одна тисяча п`ятсот тридцять сім/грн. 05 коп.; 3% річних в сумі 623/шістсот двадцять три/грн. 80 коп.; витрати по сплаті судового збору в сумі 2422/дві тисячі чотириста двадцять дві/грн. 40 коп.

Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом 20-денного строку з моменту складання повного судового рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 17.09.2024 року.

Суддя Л.М. Ільєва