ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"18" вересня 2024 р.м. Одеса Справа № 916/2576/24Господарський суд Одеської області у складі судді Бездолі Ю.С.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін справу №916/2576/24
за позовом: Департаменту комунальної власності Одеської міської ради (65039, м. Одеса, вул. Артилерійська, 1, код ЄДРПОУ 26302595)
до відповідача: Приватного підприємства Валеста (65029, Одеська обл., м. Одеса, вул. Ніжинська, буд. 22, код ЄДРПОУ 23991513)
про стягнення 36778,80 грн., -
Суть спору: Департамент комунальної власності Одеської міської ради звернувся до Господарського суду Одеської області з позовом до Приватного підприємства Валеста про стягнення 36778,80 грн. неустойки з прострочення повернення об`єкта оренди.
Позовні вимоги Департаменту комунальної власності Одеської міської ради обґрунтовані порушенням відповідачем умов договору оренди нежитлового приміщення №834/ц/3 від 13.01.2006 та ст. 785 ЦК України в частині порушення строків повернення орендованого майна.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 17.06.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №916/2576/24; визначено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами; роз`яснено сторонам про можливість подання відповідно до ч. 7 ст. 252 ГПК України клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін; встановлено сторонам строки для подання заяв по суті справи; запропоновано відповідачу надати до суду відзив на позовну заяву з доказами направлення позивачу - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали та заперечення на відповідь на відзив (якщо така буде подана) - протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив.
Ухвалу Господарського суду Одеської області від 17.06.2024 було доставлено відповідачу до його електронного кабінету 17.06.2024. Відповідно до п.2 ч.6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи. Відтак, господарський суд констатує, що відповідач належним чином повідомлений про розгляд даної справи господарським судом.
У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 Про введення воєнного стану в Україні, затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, в Україні було введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Водночас, Указом Президента України від 14.03.2022 №133/2022 Про продовження строку дії воєнного стану в Україні воєнний стан в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб. Указом Президента України від 18 квітня 2022 року №259/2022 Про продовження строку дії воєнного стану в Україні продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб. Указом Президента України від 17 травня 2022 року №341/2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 12 серпня 2022 року №573/2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 7 листопада 2022 року №757/2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 7 листопада 2022 року №757/2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 6 лютого 2023 року №58/2023 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 19 лютого 2023 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 01 травня 2023 року №254/2023 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 20 травня 2023 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 26 липня 2023 року №451/2023 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 18 серпня 2023 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 06 листопада 2023 року №734/2023 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 16 листопада 2023 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 5 лютого 2024 року №49/2024 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 14 лютого 2024 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 06 травня 2024 року №271/2024 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 14 травня 2024 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 23 липня 2024 року №469/2024 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 12 серпня 2024 року на 90 діб.
Справа №916/2576/24 розглядається судом в період оголошеного на всій території України воєнного стану через військову агресію російської федерації проти України.
Жодних заяв та/або клопотань, пов`язаних з неможливістю вчинення якихось процесуальних дій у зв`язку з воєнним станом, про намір вчинити такі дії до суду від сторін не надійшло.
У відповідності до вимог пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод - кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку. Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід вважати строк, який необхідний для вирішення справи у відповідності до вимог матеріального та процесуального законів.
Відзив на позовну заяву від відповідача до суду не надійшов, з огляду на що суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за наявними матеріалами в порядку ч.9 ст. 165 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи, господарський суд встановив:
13.01.2006 між Приморською районною адміністрацією Одеської міської ради (орендодавець) та Приватним підприємством Валеста (орендар) укладено договір оренди нежитлового приміщення №834/ц/3, відповідно до якого орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування нежитлове приміщення, загальною площею 42,6 кв.м, підвального поверху, за адресою: м. Одеса, вул. Ніжинська, 22, з метою розміщення офісу.
Згідно з п.1.2 договору цей договір діє з 13.01.2006 до 01.12.2006.
Пунктом 2.2 договору передбачено, що за орендоване приміщення орендар зобов`язався сплачувати орендну плату відповідно до розрахунку, приведеному у додатку №1 до договору, що становить за перший після підписання договору оренди місяць 460,10 грн., без урахування податку на додану вартість та індексу інфляції. Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру орендної плати за минулий місяць на щомісячний індекс інфляції, що друкується Мінстатом України.
За п.2.4 договору орендар вносить орендну плату щомісячно до 15 числа поточного місяця, незалежно від результатів його господарської діяльності.
У відповідності до п.4.7 договору після закінчення строку дії договору чи у випадку його дострокового розірвання, орендар зобов`язаний у 15-денний термін передати орендодавцю приміщення за актом у належному стані, не гіршому ніж на момент передачі їх в оренду, та відшкодувати орендодавцеві збитки у разі погіршення стану або втрати (повної або часткової) об`єкта оренди.
Відповідно до п.4.10 договору у випадку припинення дії цього договору у зв`язку із закінченням строку чи дострокового розірвання договору, орендар сплачує орендну плату по день підписання акта приймання-передачі приміщення.
Пунктом 7.7 договору встановлено, що після закінчення строку дії договору, орендар має право на його продовження у разі належного виконання ним умов договору.
В подальшому, сторонами неодноразово вносились зміни до договору оренди №834/ц/3 від 13.01.2006, а саме:
- додатковим погодженням №1 від 05.04.2007 назву орендодавця змінено на Представництво по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради; продовжено строк дії договору оренди до 01.10.2007 та визначено місячну орендну плату за орендоване приміщення в розмірі 524,50 грн. без ПДВ (629,40 грн. з ПДВ);
- додатковим погодженням №2 від 20.11.2007 строк дії договору продовжено до 20.05.2008;
- додатковим погодженням №3 від 30.10.2008 строк дії договору продовжено до 30.10.2009 та визначено місячну орендну плату за орендоване приміщення в розмірі 1455,33 грн. без ПДВ (1746,40 грн. з ПДВ);
- додатковим погодженням №4 від 02.07.2009 внесено зміни до пункту 1.1 договору в частині зміни профілю використання під розміщення майстерні з ремонту одягу та визначено місячну орендну плату за орендоване приміщення в розмірі 555,24 грн. без ПДВ (666,29 грн. з ПДВ);
- додатковим погодженням №5 від 12.10.2009 строк дії договору продовжено до 12.10.2011 та визначено місячну орендну плату за орендоване приміщення в розмірі 497,15 грн. без ПДВ (596,58 грн. з ПДВ);
- додатковим погодженням №6 від 11.11.2011 у тексті договору назву орендодавця змінено на Департамент комунальної власності Одеської міської ради; внесено зміни до пункту 1.1 договору в частині зменшення площі орендованого приміщення з 42,6 кв.м до 42,5 кв.м на підставі технічного паспорту ОМБТІ та РОН від 27.10.2009; строк дії договору продовжено до 11.10.2014; визначено місячну орендну плату за орендоване приміщення в розмірі 487,47 грн. без ПДВ (584,96 грн. з ПДВ);
- додатковим договором №7 від 11.11.2014 строк дії договору оренди визначено до 14.09.2017; перший абзац пункту 2 підпункту 2.2 договору оренди викладено у новій редакції: 2.2. За орендоване приміщення орендар зобов`язується сплачувати орендну плату з 11 листопада 2014 року, що становить за перший, після підписання цього додаткового договору, місяць та становить 734 (сімсот тридцять чотири) грн. 58 коп. (без урахування податку на додану вартість та індексу інфляції) та є базовою ставкою орендної плати за місяць;
- додатковим договором №8 від 19.09.2017 продовжено термін дії цього договору на 2 роки 11 місяців до 19.08.2020; перший абзац пункту 2.2 розділу 2 Порядок розрахунків договору оренди викладено у новій редакції: 2.2. За орендоване приміщення Орендар зобов`язується сплачувати орендну плату з 19 вересня 2017 року, що становить 1009,41 грн. (одна тисяча дев`ять) гривень та 41 копійка (без урахування податку на додану вартість та індексу інфляції) та є базовою ставкою орендної плати за місяць.
Відповідно до ч.4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Рішенням Господарського суду Одеської області від 27.10.2023 у справі №916/3632/23 за позовом Департаменту комунальної власності Одеської міської ради до Приватного підприємства Валеста про виселення з нежитлового приміщення підвалу, загальною площею 42,5 кв.м, яке розташоване за адресою: м.Одеса, вул. Ніжинська, 22 та стягнення 100324,42 грн. неустойку за прострочення повернення об`єкта оренди, позовні вимоги ДКВ ОМР задоволено частково; виселено Приватне підприємство Валеста з нежитлового приміщення підвалу, загальною площею 42,5 кв.м, яке розташоване за адресою: м.Одеса, вул. Ніжинська, 22, на користь Департаменту комунальної власності Одеської міської ради; стягнуто з Приватного підприємства Валеста на користь Департаменту комунальної власності Одеської міської ради неустойку за прострочення повернення об`єкта оренди у розмірі 78237,56 грн. та витрати по сплаті судового збору в сумі 4777,10 грн. Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 05.03.2024 рішення від 27.10.2023 у справі №916/3632/23 залишено без змін. Судами першої та апеляційної інстанції встановлено наступні обставини, а саме:
- останнім днем строку дії договору №834/ц/3 від 13.01.2006 є 19.08.2020, а тому починаючи з 20.08.2020 вказаний договір припинив свою дію;
- в матеріалах справи відсутні докази повернення відповідачем позивачу нежитлового приміщення, загальною площею 42,5 кв.м, підвального поверху, за адресою: м.Одеса, вул. Ніжинська, 22, яке було передано за договором оренди нежитлового приміщення №834/ц/3 від 13.01.2006; з огляду на встановлені факти припинення договору внаслідок закінчення строку, на який його укладено, та з огляду на відсутність в матеріалах справи доказів виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором щодо повернення орендованого майна, суд апеляційної інстанції вказав, що вимога про виселення відповідача є обґрунтованою та такою, що забезпечує поновлення порушеного права позивача, як орендодавця, на вільне розпорядження об`єктом оренди, у зв`язку з чим підлягає задоволенню;
- судом апеляційної інстанції зауважено, що позивач, звертаючись з даним позовом до суду, врахував всі здійснені Приватним підприємством Валеста на момент подання позову оплати на загальну суму 32158,32 грн. та зарахував їх в рахунок сплати неустойки за період 20.08.2020 по 31.08.2023; врахувавши висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 25.06.2019 у справі №916/1916/18 та від 28.05.2021 у справі №916/1665/20 щодо нарахування неустойки з урахуванням встановленої у договорі базової ставки орендної плати за місяць, яка підлягала б сплаті, якби договір діяв, та висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 20.11.2020 у справі №916/1319/19 стосовно того, що неустойка у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення, встановлена частиною другою статті 785 Цивільного кодексу України, безумовно, є штрафною санкцією, яка передбачена статтею 230 Господарського кодексу України, та відповідно до статті 185 Податкового кодексу України не є об`єктом оподаткування та нарахування ПДВ, Господарський суд Одеської області дійшов вірного висновку, що розрахунок стягуваної суми неустойки за період з 20.08.2020 по 31.08.2023 здійснено позивачем з безпідставним врахуванням сум ПДВ; відтак, здійснивши власний розрахунок, суд першої інстанції правильно стягнув з відповідача за вказаний період 78237,56 грн. неустойки за прострочення повернення об`єкта оренди.
08.05.2024 між сторонами було підписано акт приймання-передачі нежитлового приміщення відповідно до договору оренди від 13.01.2006 №834/ц/3, відповідно до якого ПП Валеста сдало, а ДКВ ОМР прийняло нежитлове приміщення підвалу, загальною площею 42,6 кв.м, що розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Ніжинська, 22.
В матеріалах справи наявний розрахунок неустойки за період з 01.09.2023 по 08.05.2024 на загальну суму 36778,80 грн. При цьому, у вказаному розрахунку зазначено, що неустойка станом на 31.08.2023 стягується за рішенням суду від 27.10.2023 по справі №916/3632/23.
Несплата відповідачем неустойки з прострочення повернення об`єкта оренди стала підставою для звернення позивача до господарського суду з відповідним позовом.
Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.
За ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
Підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини (п.1 ч.2 ст. 11 ЦК України).
Частиною 1 ст. 627 ЦК України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
Відповідно до ч.1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.
Згідно з ч.1 ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк.
Згідно з ч.ч. 1, 5 ст. 762 ЦК України за найм (оренду) майна з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за найм (оренду) майна вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до вимог ч.1, ч.7 ст. 193 ГК України, які кореспондуються з вимогами ст. 526 ЦК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
У відповідності до ч.1 ст. 25 Закону України Про оренду державного та комунального майна у разі припинення договору оренди орендар зобов?язаний протягом трьох робочих днів з дати припинення договору повернути орендоване майно в порядку, визначеному договором оренди.
За ст. 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Якщо наймач не виконує обов`язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.
Частиною 2 статті 795 ЦК України встановлено, що повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору.
Згідно з п.188.1 ст. 188 ПК України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку, який нараховується відповідно до підпунктів 213.1.9 і 213.1.14 пункту 213.1 статті 213 цього Кодексу, збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів). До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв`язку з компенсацією вартості товарів/послуг. До складу договірної (контрактної) вартості не включаються суми неустойки (штрафів та/або пені), три проценти річних від простроченої суми та інфляційні витрати, відшкодування шкоди, у тому числі відшкодування упущеної вигоди за рішеннями міжнародних комерційних та інвестиційних арбітражів або іноземних судів, що отримані платником податку внаслідок невиконання або неналежного виконання договірних зобов`язань.
При цьому, суд враховує висновки Верховного Суду, викладені у постановах: від 25.06.2019 у справі №916/1916/18 та від 28.05.2021 у справі №916/1665/20 щодо нарахування неустойки з урахуванням встановленої у договорі базової ставки орендної плати за місяць, яка підлягала б сплаті, якби договір діяв.
Між тим, неустойка у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення, встановлена ч.2 ст. 785 ЦК України, безумовно є штрафною санкцією, яка передбачена ст. 230 ГК України, та, відповідно до ст. 185 ПКУ, не є об`єктом оподаткування та нарахування ПДВ. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 20.11.2020 у справі №916/1319/19.
Відповідно ч.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
За ч.4 ст. 631 ЦК України закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.
У відповідності до ч.1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з вимогами ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.
Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 рішення Європейського суду з прав людини у справі Салов проти України від 06.09.2005).
У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі Надточий проти України від 15.05.2008 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.
Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.
Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Господарський суд зазначає, що між сторонами був укладений договір оренди №834/ц/3 від 13.01.2006. Разом з тим, як було встановлено у рішенні Господарського суду Одеської області від 27.10.2023 у справі №916/3632/23, яке залишено без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 05.03.2024, починаючи з 20.08.2020 договір оренди №834/ц/3 від 13.01.2006 припинив свою дію, у зв`язку з чим у відповідача виник обов`язок з повернення позивачу нежитлового приміщення, яке було передано за договором оренди №834/ц/3 від 13.01.2006. Також, вказаним рішенням було стягнуто з відповідача неустойку за прострочення повернення об`єкта оренди за період 20.08.2020 по 31.08.2023.
Як вбачається з наявних матеріалів справи, 08.05.2024 відповідач повернув орендоване приміщення, що підтверджується відповідним актом приймання-передачі від 08.05.2024. Таким чином, відповідач виконав свій обов`язок з повернення об`єкта оренди 08.05.2024.
Господарський суд зауважує, що предметом розгляду даної справи є стягнення неустойки за прострочення повернення об`єкта оренди відповідачем починаючи з 01.09.2023 по дату повернення орендованого майна - 08.05.2024 та за розрахунком позивача неустойка за вказаний період склала 36778,80 грн.
Проаналізувавши наявні матеріали справи, враховуючи також встановлені обставини у справі №916/3632/23 щодо строку дії договору оренди №834/ц/3 від 13.01.2006, господарський суд дійшов висновку, що відповідач, в порушення вищевказаних норм законодавства, обов`язок щодо повернення орендованого майна у строки, визначені договором та Законом України Про оренду державного та комунального майна, не виконав, повернув орендоване приміщення 08.05.2024, у зв`язку з чим господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача неустойки за прострочення повернення об`єкта оренди (з урахуванням вже стягнутої неустойки за рішенням суду до 31.08.2023) за період з 01.09.2023 по 08.05.2024.
Разом з тим, господарський суд вказує, що розрахунок стягуваної суми неустойки у даній справі, наданий позивачем та здійснений за період з 01.09.2023 по 08.05.2024, перевірено судом та встановлено, що його здійснено з безпідставним врахуванням сум ПДВ, з огляду на що судом здійснено власний розрахунок неустойки та встановлено, що сума неустойки, що підлягає стягненню з відповідача за період прострочення повернення приміщень з 01.09.2023 по 08.05.2024, складає 30649 грн.
Враховуючи вищевикладене, господарський суд дійшов висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позову Департаменту комунальної власності Одеської міської ради та стягнення з відповідача 30649 грн. неустойки за прострочення повернення об`єкта оренди, в решті позову судом відмовляється.
Іншого сторонами не доведено.
Інші наявні в матеріалах справи документи вищевикладених висновків суду не спростовують.
Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви покладаються на обох сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 129, 231, 232, 233, 236-238, 240, 241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ВИРІШИВ:
1.Позовні вимоги Департаменту комунальної власності Одеської міської ради задовольнити частково.
2.Стягнути з Приватного підприємства Валеста (65029, Одеська обл., м. Одеса, вул. Ніжинська, буд. 22, код ЄДРПОУ 23991513) на користь Департаменту комунальної власності Одеської міської ради (65039, м. Одеса, вул. Артилерійська, 1, код ЄДРПОУ 26302595) 30649 /тридцять тисяч шістсот сорок дев`ять/ грн. неустойки та 2523 /дві тисячі п`ятсот двадцять три/ грн. 23 коп. судового збору.
3.В решті позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги у строки, визначені ст. 256 ГПК України.
Повний текст рішення складено 18 вересня 2024 р.
Суддя Ю.С. Бездоля
Суд | Господарський суд Одеської області |
Дата ухвалення рішення | 18.09.2024 |
Оприлюднено | 23.09.2024 |
Номер документу | 121753216 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на нерухоме майно (крім землі) про комунальну власність щодо оренди |
Господарське
Господарський суд Одеської області
Бездоля Ю.С.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні