Ухвала

від 20.09.2024 по справі 918/803/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Давидюка Тараса, 26А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,

e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

20 вересня 2024 р.м. РівнеСправа № 918/803/23

Господарський суд Рівненської області у складі судді Войтюка В.Р., розглянувши матеріали заяви Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Прибережне" про перегляд рішення за нововиявленими обставинами

у справі

за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Прибережне"

до відповідача Фізичної особи-підприємця Беляновського Романа Юрійовича

про стягнення коштів в сумі 752 987 грн. 00 коп.

Без виклику сторін.

ВСТАНОВИВ:

04 серпня 2023 року Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Прибережне" звернулося до Господарського суду Рівненської області з позовом до відповідача Фізичної особи-підприємця Беляновського Романа Юрійовича про стягнення коштів в сумі 752 987 грн. 00 коп.

Рішенням Господарського суду Рівненської області від 09 жовтня 2023 року у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 04 березня 2024 року апеляційну скаргу Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Прибережне" залишено без задоволення, рішення Господарського суду Рівненської області від 09 жовтня 2023 року та додаткове рішення Господарського суду Рівненської області від 30 жовтня 2023 року у справі № 918/803/23 залишено без змін.

18 вересня 2024 року до відділу канцелярії та документального забезпечення суду від Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Прибережне" надійшла заява про перегляд рішення за нововиявленими обставинами.

Оглянувши матеріали заяви про перегляд рішення за нововияленими обставинами на предмет відповідності їх нормам Господарського процесуального кодексу України, які регулюють порядок дотримання заявником вимог щодо подачі та форми заяви, господарський суд прийшов до висновку про відсутність підстав для відкриття провадження у справі з огляду на наступне.

Згідно з правилами статті 164 Господарського процесуального кодексу України (ГПК України) до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

У відповідності до п. п. 6 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання до господарського суд апеляційної скарги на рішення суду; апеляційних скарг у справі про банкрутство; заяви про перегляд судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами - становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Проте, заявником до заяви не додано жодних доказів сплати судового збору у встановленому законом розмірі та порядку.

У своїй заяві позивач (заявник) просить суд відстрочити сплату судового збору на підставі статті 8 Закону України "Про судовий збір".

За приписами статті 7 Господарського процесуального кодексу України (далі по тексту ГПК України) правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин; рівності всіх фізичних осіб незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного і соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних або інших ознак; рівності фізичних та юридичних осіб незалежно від будь-яких ознак чи обставин. Статтею 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права. За змістом положень статті 55 Конституції України кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку.

Елементом верховенства права є принцип правової визначеності, який, зокрема, передбачає, що закон, як і будь-який інший акт держави, повинен характеризуватися якістю, щоб виключити ризик свавілля. Принцип правової визначеності, на думку Європейського суду з прав людини, вимагає, щоб при остаточному вирішенні справи судами їх рішення не викликали сумнівів (пункт 61 рішення від 28 жовтня 1999 року у справі "Брумареску проти Румунії", заява № 28342/95). Якщо конфліктна практика розвивається в межах одного з найвищих судових органів країни, цей суд сам стає джерелом правової невизначеності, тим самим підриває принцип правової визначеності та послаблює довіру громадськості до судової системи (пункт 123 рішення від 29 листопада 2016 року у справі "Парафія греко-католицької церкви у м. Люпені проти Румунії", заява № 76943/11). Судові рішення повинні бути розумно передбачуваними (пункт 36 рішення від 22 листопада 1995 року у справі "С. В. проти Сполученого Королівства", заява № 20166/92).

Надана судам роль в ухваленні судових рішень якраз і полягає в розвіюванні тих сумнівів у тлумаченні, які існують. Оскільки завжди існуватиме потреба у з`ясуванні неоднозначних моментів і адаптації до обставин, які змінюються (пункт 65 рішення ЄСПЛ від 11 квітня 2013 року у справі "Вєренцов проти України", заява № 20372/11; пункт 93 рішення від 21 жовтня 2013 року у справі "Дель Ріо Прада проти Іспанії", заява № 42750/09). Так, правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України "Про судовий збір".

Відповідно до частини першої та другої статті 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Статтею 129 Конституції України передбачено, що здійснюючи свої конституційні обов`язки, господарські суди повинні дотримуватися принципів здійснення правосуддя, зокрема, принципу рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом. Враховуючи положення ст.129 Конституції України, а також положення статті 5 Закону України "Про судовий збір", господарський суд позбавлений права надавати перевагу будь-якій стороні в тому числі й у питанні відстрочення чи звільнення від сплати судового збору. Єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону, є врахування ним майнового стану сторін. Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі. При цьому оскільки статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, то самі лише обставини, пов`язані з фінансуванням та відсутністю коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися підставою для звільнення від такої сплати.

Відтак, виходячи з наведених положень закону, суд може відстрочити, розстрочити або звільнити від сплати судового збору в межах умов, передбачених законодавством, та з врахуванням майнового стану позивача, який останній повинен довести суду, надавши відповідні докази.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 17 травня 2018 року у справі № 904/9117/19, 917/1423/19 від 08 травня 2020 року.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

З аналізу положень статті 8 Закону України "Про судовий збір" вбачається, що єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону, є врахування ним майнового стану сторони у випадках, зазначених в пунктах 1-3 частини 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір".

При цьому, обов`язок по доведенню наявності таких обставин покладається на заявника.

Однак, всупереч положенням статті 8 Закону України "Про судовий збір", клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору не обґрунтоване, позивачем не зазначено умову, за якої слід відстрочити сплату судового збору.

Клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору обґрунтоване виключно твердженнями заявника про критичний фінансовий стан, тому, позивач просить суд відстрочити сплату судового збору.

В той же час, позивачем не додано до клопотання будь-яких допустимих доказів обґрунтування вказаних вище тверджень.

Суд зазначає, що наведені обставини не є підставою для звільнення від сплати судового збору або відстрочення сплати судового збору в розумінні статті 8 Закону України "Про судовий збір".

Розглянувши вказане клопотання, суд, зазначає, що статті 129 Конституції України закріплено принцип рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, в тому числі державних органів влади, а тому самі лише обставини, пов`язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися безумовною підставою для відстрочення, звільнення від такої сплати.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що позивачем не подано належних та допустимих доказів наявності умов, за якими положення статті 8 Закону України "Про судовий збір" надають право суду відстрочити сплату судового збору, а тому клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору є таким, що не підлягає задоволенню.

Суд звертає увагу позивача, що за умовами статті 174 ГПК України, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Враховуючи те, що позивачем до позовної заяви в порушення вимог ст. ст. 162, 164 ГПК України не надано документів, що мають значення для розгляду справи позовна заява залишається без руху.

При цьому, суд зазначає, що відповідно до ч. ч. 3, 4 ст. 174 ГПК України якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Зважаючи на вищевикладене керуючись ст. 174, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України та, суд -

УХВАЛИВ:

1. В задоволенні клопотання Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Прибережне" про відстрочення сплати судового збору - відмовити.

2. Заяву Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Прибережне" про перегляд рішення за нововиявленими обставинами - залишити без руху.

3. Об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку "Прибережне" (35000, м. Костопіль, вул. Прибережна, 2, код. 36179903) у 3-денний строк з дня отримання даної ухвали через відділ канцелярії та документального забезпечення Господарського суду Рівненської області подати:

- докази сплати судового збору у встановленому порядку і розмірі, а саме 16 942 грн. 22 коп.

4. Роз`яснити, що в разі не усунення всіх недоліків у встановлений судом строк, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулась з позовною заявою на підставі ч. 4 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: http://rv.arbitr.gov.ua.

Суддя Войтюк В.Р.