Рішення

від 20.09.2024 по справі 922/2396/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" вересня 2024 р.м. ХарківСправа № 922/2396/24

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Калантай М.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут", м.Харків до Товариства з обмеженою відповідальністю "Наз-Оле", м.Харків за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Акціонерного товариства "Харківобленерго", м.Харків про стягнення 390 513,19грн. без виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "Харківенергозбут" (надалі - позивач) звернулося до Господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Наз-Оле" (надалі - відповідач) про стягнення 390513,19грн., з яких: 286478,94грн. заборгованості за спожиту електричну енергію, 3887,17грн. пені, 19367,35грн. 3% річних, 80779,73грн. інфляційних втрат.

На підтвердження позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов`язань щодо оплати електричної енергії, спожитої за договором про постачання електричної енергії споживачу №17253,09 від 01.01.2019 з січня 2022 року по квітень 2022 року.

Ухвалою 22.07.2024 дану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи. Також даною ухвалою залучено до участі у справі Акціонерне товариство "Харківобленерго" як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача (надалі - третя особа).

Відповідно до частини 1 статті 252 ГПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Зокрема, частиною 5 статті 252 ГПК України встановлено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

У даному випадку клопотань про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи до суду не надходило.

Згідно з частиною 8 статті 252 ГПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

В той же час, 01.08.2024 від Акціонерного товариства "Харківобленерго" надійшли пояснення щодо позову, в яких третя особа підтримала позовні вимоги та просила суд їх задовольнити. При цьому третьою особою у поясненнях було заявлено клопотання про продовження процесуального строку на їх подання.

Ухвалою від 01.08.2024 Акціонерному товариству "Харківобленерго" поновлено пропущений процесуальний строк на подання пояснень щодо позову та долучено їх до матеріалів справи разом із доданими документами.

16 серпня 2024 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він визнав наявність заборгованості за спожиту електричну енергію в розмірі основного боргу перед позивачем, однак заперечив проти вимог позивача про стягнення 3887,17грн. пені та 19367,35грн. 3% річних. Також відповідач просив зменшити на 60% заявлений позивачем до стягнення розмір інфляційних втрат. При цьому відповідачем у відзиві було заявлено клопотання про продовження процесуального строку на його подання.

Ухвалою від 19.08.2024 Товариству з обмеженою відповідальністю "Наз-Оле" поновлено пропущений процесуальний строк на подання відзиву на позовну заяву та долучено його до матеріалів справи разом із доданими документами.

22 серпня 2024 року від позивача надійшла відповідь на відзив, у якій він з доводами відповідача не погодився та наполягав на правомірності своїх вимог в частині стягнення пені, 3% річних та індексу інфляції.

Дана відповідь на відзив подана позивачем через підсистему "Електронний суд" Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи 21.08.2024, тобто в межах строку, встановленого в ухвалі про відкриття провадження у даній справі, а тому прийнята судом та долучена до матеріалів справи.

У строк, встановлений судом в ухвалі від 22.07.2024, відповідач не скористався правом на подання заперечення на відповідь на відзив в порядку статті 167 ГПК України.

Згідно з частиною 2 статті 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі (частина 1 статті 248 ГПК України).

Відповідно до частини 4 статті 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

З`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно і повно дослідивши надані до матеріалів справи докази, суд встановив наступне.

У зв`язку з відокремленням функції з розподілу електричної енергії від функцій постачання електричної енергії, що визначено положеннями Закону України "Про ринок електричної енергії" від 13.04.2017 (далі - Закон), з 01.01.2019 ПрАТ "Харківенергозбут" є постачальником універсальних послуг на території Харківської області у відповідності до Постанови НКРЕКП від 26.10.2018 № 1268.

Відповідно до статті 4 Закону України "Про ринок електричної енергії" (далі - Закон) учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах.

Згідно зі ст. 56 Закону постачання електричної енергії споживачам здійснюється електропостачальниками, які отримали відповідну ліцензію, за договором постачання електричної енергії споживачу. Договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником. Постачання електричної енергії споживачам здійснюється за вільними цінами.

Згідно з пп. 3.2.5 "Правил роздрібного ринку електричної енергії" (далі - Правила), затверджених Постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 312 укладення споживачем договору про постачання електричної енергії споживачу відбувається шляхом приєднання споживача до договору на умовах обраної споживачем комерційної пропозиції, для чого споживач подає такому електропостачальнику заяву-приєднання.

Статтею 181 ГК України внормовано, що сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору. За наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором.

Відповідно до п.п. 4.12, 4.13 Правил розрахунки між споживачем та електропостачальником (іншими учасниками роздрібного ринку, якщо вони беруть участь у розрахунках) здійснюються згідно з даними, отриманими від адміністратора комерційного обліку в порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку, про обсяги поставленої, розподіленої (переданої) та купленої електричної енергії.

Згідно з п. 10 Постанови до запуску електронної платформи Датахаб адміністратора комерційного обліку функції адміністратора комерційного обліку на роздрібному ринку електричної енергії, у тому числі адміністрування процедури зміни постачальника електричної енергії у межах території ліцензованої діяльності, виконує відповідний оператор системи розподілу.

Відповідно до п. 4.3 Правил дані, необхідні для формування платіжних документів, у тому числі щодо обсягів електричної енергії, надаються учасникам роздрібного ринку адміністратором комерційного обліку в порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку. На підставі отриманих даних відповідно до умов договору (обраної споживачем комерційної пропозиції) сторони складають акти прийому-передачі проданих товарів та/або наданих послуг.

За вимогами п. 9.1.1 Розділу IX Кодексу комерційного обліку електричної енергії обмін даними комерційного обліку електричної енергії між АКО, ППКО та учасниками ринку здійснюється на договірних засадах у вигляді електронних документів.

Таким чином, розрахунки за спожиту електроенергію зі споживачем ПрАТ "Харківенергозбут" проводить на підставі переданих у відповідності до наведених вимог показів приладу обліку від оператора системи розподілу в порядку передбаченому умовами договору.

Договір між електропостачальником та споживачем укладається шляхом приєднання споживача до розробленого електропостачальником договору на умовах комерційної пропозиції, опублікованої електропостачальником (п. 3.1.7. Правил).

Пунктом 3.2.1 Правил передбачено, що електропостачальники, які постачають електричну енергію споживачам на роздрібному ринку, мають самостійно розробити форму відповідного Договору на основі примірного чи типового Договору, який є додатком до цих Правил. Розроблені форми договорів електропостачальники мають оприлюднювати на своїх офіційних веб-сайтах.

У зв`язку з тим, що відповідачем було подано підписану заяву - приєднання до умов Договору про постачання електричної енергії споживачу на умовах Комерційної пропозиції № 2, фактично споживалась електрична енергія (акти приймання - передачі електричної енергії додані до позовної заяви) - Договір про постачання електричної енергії споживачу № 17253,09 від 01.01.2019 (далі Договір) вважається укладеним.

28 лютого 2020 року між ПрАТ "Харківенергозбут" та ТОВ "Наз-Оле" укладено Додаткову угоду до Договору №17253,09 від 01.01.2019 про здійснення електронного документообігу через систему електронного документообігу для віддаленого обслуговування споживачів (далі - Система ЕДО).

01.02.2021 відповідачу по Договору № 17253,09 від 01.01.2019 було змінено на Комерційну пропозицію №1 Ф-Р для споживачів з запланованим обсягом споживання до 50 000 кВт*год на місяць (далі - Комерційна пропозиція 1 Ф-Р від 01.02.2021), яка була підписана двосторонньо.

Порядок розрахунків за Договором № 17253,09 від 01.01.2019 визначається відповідно до Комерційної пропозиції № 1 Ф-Р від 01.02.2021.

Слід зазначити, що згідно з п. 2.1 Договору постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.

Пунктом 5.5 Договору встановлено, що розрахунковий період за цим договором зазначений у комерційній пропозиції та, як правило, становить календарний місяць, і відповідає розрахунковому періоду за договором споживача з оператором системи розподілу/передачі.

Оплата рахунка постачальника за цим Договором має бути здійснена Споживачем у строк, визначений в комерційній пропозиції, яка є додатком 2 до цього Договору (п. 5.7 Договору).

Згідно з п. 5.10 Договору споживач здійснює оплату за послугу з розподілу (передачі) електричної енергії через постачальника або безпосередньо оператору системи. Спосіб оплати за послугу з розподілу (передачі) електричної енергії зазначається в комерційній пропозиції, яка є додатком до цього договору.

Відповідно до п. 6.2 Договору споживач зобов`язується забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії відповідно до умов цього Договору та пов`язаних з постачанням електричної енергії послуг згідно з умовами цього Договору.

Згідно з умовами п. 5 Комерційної пропозиції № 2 Ф-Р від 01.02.2021 рахунок за спожиту електричну енергію надається Споживачу до 12 числа (включно) місяця, наступного за розрахунковим. Рахунок за спожиту електричну енергію має бути оплачений протягом 10 робочих днів від дня отримання рахунка Споживачем.

Рахунки на оплату надаються Споживачу у відповідних структурних підрозділах Постачальника. В разі неотримання Споживачем рахунків Постачальник направляє рахунки Споживачу поштовим зв`язком. У такому випадку рахунки вважаються отриманими Споживачем з дня їх відправлення.

Згідно з п. 3.11 Додаткової угоди від 05.07.2021 (додається до позовної заяви), факт надсилання сторонами електронних документів фіксується в Системі ЕДО; сторони погодили, що наявність в Системі ЕДО запису про надсилання відповідного електронного документу є достатньою правовою підставою для підтвердження належного виконання умов Договору про постачання електричної енергії споживачу, Правил роздрібного ринку електричної енергії, інших нормативно-правових актів; при наявності такого запису відповідний електронний документ вважається доставленим та отриманим адресатом.

Отже, днем (датою) отримання Споживачем рахунку є день (дата) направлення його Постачальником в Системі ЕДО.

Згідно з переданими даними від АТ "Харківобленерго" відповідачу проведено нарахування та за результатами розрахункового періоду було сформовано та виставлено рахунки за спожиту електричну енергію за період з вересня 2021 року по квітень 2022 року:

- за вересень 2021 року на суму 114 463,08 грн. Відповідачем спожито 35900 кВт*год. Рахунок та акт-приймання передачі електричної енергії за вересень 2021 було відправлено через систему електронного документообігу для віддаленого обслуговування споживачів (далі - Система ЕДО) 05.10.2021. Строк оплати рахунку 21.10.2021

- за жовтень 2021 року на суму 114 463,37 грн. Відповідачем спожито 30549 кВт*год. Рахунок та акт-приймання передачі електричної енергії за жовтень 2021 було відправлено через систему ЕДО 04.11.2021. Строк оплати рахунку 18.11.2021.

04.10.2021 сплачено за спожиту електричну енергію за вересень 2021 року у сумі 5457,42 грн.

- за листопад 2021 року на суму 136 172,29 грн. Відповідачем спожито 29151 кВт*год. Рахунок та акт-приймання передачі електричної енергії за листопад 2021 було відправлено через систему ЕДО 06.12.2021. Строк оплати рахунку 20.12.2021.

04.11.2021 сплачено за спожиту електричну енергію за вересень 2021 року та жовтень 2021 року у сумі 120 000,00 грн. згідно платіжного доручення № 493.

- за грудень 2021 року на суму 208 367,40 грн. Відповідачем спожито 48515 кВт*год. Рахунок та акт-приймання передачі електричної енергії за грудень 2021 було відправлено через систему ЕДО 06.01.2022. Строк оплати рахунку 21.01.2022.

03.12.2021 сплачено за спожиту електричну енергію за жовтень 2021 року та листопад 2021 року у сумі 120000,00 грн. згідно платіжного доручення № 511.

29.12.2021 сплачено за спожиту електричну енергію за листопад 2021 року у сумі 10000,00 грн. згідно платіжного доручення №539.

- за січень 2022 року на суму 191 433,11 грн. Відповідачем спожито 47898 кВт*год. Рахунок та акт-приймання передачі електричної енергії за січень 2022 було відправлено через систему ЕДО 07.02.2022. Строк оплати рахунку 21.02.2022.

10.01.2022 сплачено за спожиту електричну енергію за листопад 2021 року та грудень 2021 року у сумі 110 000,00 грн. згідно платіжного доручення № 548.

31.01.2022 сплачено за спожиту електричну енергію за грудень 2021 року у сумі 10000,00 грн. згідно платіжного доручення № 558 від 31.01.2022.

- за лютий 2022 року на суму 104 616,84 грн. Відповідачем спожито 33182 кВт*год. Рахунок та акт-приймання передачі електричної енергії за лютий 2022 було відправлено через систему ЕДО 12.03.2022. Строк оплати рахунку 25.03.2022.

04.02.2022 сплачено за спожиту електричну енергію за грудень 2021 року та січень 2022 року у сумі 200000,00 грн. згідно платіжного доручення № 574.

- за березень 2022 року на суму 1033,84 грн. Відповідачем спожито 310 кВт*год. Рахунок та акт-приймання передачі електричної енергії за березень 2022 було відправлено через систему ЕДО 12.04.2022. Строк оплати рахунку 26.04.2022.

- за квітень 2022 року на суму 1386,43 грн. Відповідачем спожито 407 кВт*год. Рахунок та акт-приймання передачі електричної енергії за квітень 2022 було відправлено через систему ЕДО 18.05.2022. Строк оплати рахунку 01.06.2022.

28.12.2022 сплачено за спожиту електричну енергію за січень 2022 року у сумі 179441,83 грн. згідно платіжного доручення № 689.

Станом на 01.05.2024 сума заборгованості за спожиту електричну енергію за Договором № 17253,09 за період з січня 2022 року по квітень 2022 року та складає 286478,94грн.

Враховуючи невиконання відповідачем своїх договірних зобов`язань, позивач звернувся до Господарського суду Харківської області з даним позовом, у якому просить стягнути з відповідача на свою користь 286478,94грн. заборгованості за спожиту електричну енергію, 3887,17грн. пені, 19367,35грн. 3% річних, 80779,73грн. інфляційних втрат.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 1, 2 статті 714 Цивільного кодексу Україниза договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Частиною 1 статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України "Про ринок електричної енергії".

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За умовами статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Судом встановлено, що внаслідок порушення відповідачем умов Договору в частині повної та своєчасної оплати електричної енергії, яка була спожита у січні-квітні 2022 року, у нього виникла заборгованість в розмірі 286478,94грн.

Відповідачем не надано суду та в матеріалах справи відсутні докази своєчасного погашення вказаної заборгованості за Договором.

У своєму відзиві відповідач наявність даної заборгованості визнав у повному обсязі.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 1 статті 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

У зв`язку з цим, суд вважає позовні вимоги про стягнення 286478,94грн. заборгованості за електричну енергію законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно зі статтею 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 5.8 Договору якщо Споживач не здійснив оплату за цим Договором у строки, передбачені комерційною пропозицією, Постачальник має право здійснити заходи з припинення постачання електричної енергії Споживачу у порядку, визначеному ПРРЕЕ. У разі порушення Споживачем строків оплати Постачальник має право вимагати сплату пені. Пеня нараховується за кожен прострочений день оплати. Споживач сплачує за вимогою Постачальника пеню у розмірі, що зазначається цим Договором та зазначається в комерційній пропозиції, яка є додатком 2 до цього Договору.

Пунктом 8 Комерційної пропозиції № 1 Ф-Р від 01.02.2021, передбачено, що у разі порушення Споживачем строків оплати електричної енергії, передбачених п. 5 даної комерційної пропозиції Постачальник має право провести нарахування за весь час прострочення, у тому числі за день оплати: пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який здійснюються нарахування, від суми боргу, за кожен день прострочення платежу; 3% річних з простроченої суми. При цьому сума грошового зобов`язання за договором повинна бути оплачена Споживачем з урахуванням встановленого індексу інфляції. Суми пені, 3% річних, інфляційних зазначаються у розрахунковому документі окремим рядком, та повинні бути сплачені протягом 5 робочих днів від дня його отримання Споживачем. Суми пені, 3% річних, інфляційних сплачуються Споживачем на поточний рахунок Постачальника.

Крім того, частиною 2 статті 625 ЦК України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі вищевказаних норм законодавства, умов Договору та Комерційної пропозиції позивач здійснив нарахування відповідачу: 3887,17грн. пені за період з 01.11.2021 по 23.02.2022; 19367,35грн. 3% річних за період з 01.11.2021 по 30.04.2024; 80779,73грн. інфляційних втрат за період з квітня 2022 року по квітень 2024 року.

Перевіривши розрахунки вищевказаних сум, суд визнав їх такими, що відповідають обставинам справи та вимогам чинного законодавства, а тому позовні вимоги про їх стягнення підлягають задоволенню в повному обсязі.

При цьому суд відхиляє заперечення відповідача щодо стягнення вказаних сум, які викладені у його відзиві на позовну заяву, виходячи з наступного.

Щодо вимог про стягнення пені та 3% річних.

Відповідач вказує, що нарахування позивачем штрафних санкцій у вигляді пені та 3% річних за весь час прострочення є протиправним, оскільки суперечить вимогам пп.16 п.1 Постанови НКРЕКП №332.

У зв`язку з цим суд зазначає, що відповідно до підпункту 16 пункту 1 Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 25.02.2022 №332 "Про забезпечення стабільного функціонування ринку електричної енергії, у тому числі фінансового стану учасників ринку електричної енергії на період дії в Україні воєнного стану" (в редакції постанови НКРЕКП №413 від 26.04.2022) НКРЕКП на період дії в Україні воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування надано настанови щодо зупинення нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії", між учасниками ринку електричної енергії.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" (тут і надалі в редакції станом на 26.04.2022) Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - Регулятор), є постійно діючим центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, який утворюється Кабінетом Міністрів України. Регулятор є колегіальним органом, що здійснює державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб`єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

Статтею 2 даного Закону встановлено, що регулятор здійснює державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб`єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг, зокрема, у сфері енергетики щодо діяльності з виробництва, передачі, розподілу, постачання електричної енергії.

Відповідно до частини 4 статті 6 Закону України "Про ринок електричної енергії" (тут і надалі в редакції станом на 26.04.2022) Регулятор має право, зокрема, видавати обов`язкові для виконання учасниками ринку рішення.

Згідно з абзацом 3 частини 5 статті 14 Закону про НКРЕКП рішення Регулятора оформлюються постановами, крім рішень щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення контролю, які оформлюються розпорядженнями. Рішення Регулятора підписуються Головою.

Таким чином, положення Постанови НКРЕКП від 25.02.2022 №332 "Про забезпечення стабільного функціонування ринку електричної енергії, у тому числі фінансового стану учасників ринку електричної енергії на період дії в Україні воєнного стану" (в редакції постанови НКРЕКП №413 від 26.04.2022), якими НКРЕКП в межах наданих повноважень, тимчасово зупинила нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії", між учасниками ринку електричної енергії, підлягають обов`язковому виконанню учасниками ринку електричної енергії, у тому числі й позивачем, відповідно до статті 6 Закону України "Про ринок електричної енергії".

Аналогічна правова позиція щодо обов`язковості настанов, викладених у постановах НКРЕКП, викладена в постановах Верховного Суду в складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 19.04.2024 у cправі № 911/1359/22 та від 19.08.2022 у справі № 912/1941/21.

В подальшому підпункт 16 пункту 1 виключено на підставі Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №1231 від 28.06.2024.

Таким чином, на сторін у даній справі, як на учасників ринку електричної енергії, дійсно поширюються положення підпункту 16 пункту 1 Постанови НКРЕКП від 25.02.2022 №332 (в редакції постанови НКРЕКП №413 від 26.04.2022) щодо зупинення нарахування та стягнення штрафних санкцій на період дії в Україні воєнного стану.

При цьому, слід зауважити, що відповідно до частини 1 статті 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Отже, лише нарахована позивачем сума пені є штрафною санкцією, нарахування якої було обмежено в період дії воєнного стану.

Позивач даної вимоги дотримався, оскільки сума пені була нарахована ним за період з 01.11.2021 по 23.02.2022, тобто до моменту введення в Україні воєнного стану згідно з Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-IX.

Нарахування позивачем пені за вищевказаний період відповідає й нормі частини 6 статті 232 ГК України, відповідно до якої нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Стосовно нарахування суми 3% річних за період з 01.11.2021 по 30.04.2024, суд зауважує, що оскільки вказана сума не є штрафною санкцією в розумінні чинного законодавства, на її нарахування та стягнення не поширюються вищенаведені приписи пп.16 п.1 Постанови НКРЕКП від 25.02.2022 №332 (в редакції постанови НКРЕКП №413 від 26.04.2022).

За таких обставин, заявлення позивачем у даній справі вимог про стягнення 3887,17грн. пені за період з 01.11.2021 по 23.02.2022 та 19367,35грн. 3% річних за період з 01.11.2021 по 30.04.2024 не суперечить пп.16 п.1 Постанови Постанови НКРЕКП від 25.02.2022 №332 (в редакції постанови НКРЕКП №413 від 26.04.2022).

Суд також вважає помилковим посилання відповідача на Постанову Кабінету Міністрів України від 05.03.2022 №206 "Деякі питання оплати житловокомунальних послуг в період воєнного стану", оскільки вона встановлює заборону для нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги; припинення/зупинення надання житлово-комунальних послуг населенню у разі їх не оплати або оплати не в повному обсязі.

Отже, оскільки відповідач у даній справі є юридичною особою, він не відноситься до такої категорії споживачів як "населення", а тому приписи вищевказаної постанови КМУ від 05.03.2022 №206 на спірні правовідносини не поширюються.

Щодо клопотання відповідача про зменшення інфляційних втрат на 60% суд зауважує, що відповідно до частини 3 статті 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Також, частиною статтею 233 ГК України визначено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Таким чином, вищенаведені норми законодавства, з урахуванням вищенаведених приписів статті 549 ЦК України та статті 230 ГК України, надають суду право зменшувати лише штрафні санкції (неустойку, штраф, пеню), а не здійснене позивачем нарахування інфляційних втрат на суму основного боргу.

Крім того, Велика Палата Верховного Суду в постанові від 19.06.2019 №703/2718/16-ц дійшла висновку що, у частині другій статті 625 ЦК України зазначено, що нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника, зупинення виконавчого провадження чи виконання рішення суду про стягнення грошової суми.

За таких обставин, у задоволенні клопотання відповідача про зменшення заявлених позивачем інфляційних втрат слід відмовити.

Стосовно посилань відповідача на лист Торгово-промислової палати України (далі - ТПП України) від 28.02.2022 за №2024/02.0-7.1 суд зазначає наступне.

Даним листом ТПП України на підставі ст.ст. 14, 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" від 02.12.1997 №671/97-ВР, Статуту ТПП України, засвідчила форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні". Враховуючи це, ТПП України підтвердила, що зазначені обставини з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для суб`єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання яких/-го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

Проте, даний лист ТПП України не звільняє відповідача від відповідальності, передбаченої ст.625 ЦК України, за прострочення виконання зобов`язань з оплати вартості спожитої електричної енергії, виходячи з наступного.

Як вбачається зі змісту даного листа, введення воєнного стану в Україні є форс-мажорною обставиною для суб`єктів господарської діяльності лише у випадку, якщо виконання договірного зобов`язання стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких обставин.

Між тим, відповідачем не надано доказів того, що внаслідок введення воєнного стану він був об`єктивно був позбавлений можливості виконати своє зобов`язання щодо оплати поставленої електроенергії за Договором.

Також, відповідно до статті 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати України" ТПП України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю.

Отже, саме сертифікат ТПП України є належним доказом, що засвідчує форс-мажорні обставини.

Загальний офіційний лист ТПП України від 28 лютого 2022 року не містить ідентифікуючих ознак конкретного договору, контракту, угоди тощо, виконання яких стало неможливим через наявність зазначених обставин. Даний лист видано без дослідження наявності причинно-наслідкового зв`язку між військовою агресією Російської Федерації проти України та неможливістю виконання відповідачем свого зобов`язання за Договором.

Наведене свідчить про відсутність у відповідача обґрунтованих підстав для невиконання узятих на себе зобов`язань за Договором внаслідок вищевказаних обставин.

У постановах Верховного Суду від 25.01.2022 у справі №904/3886/21 та від 30.11.2021 у справі №913/785/17 визначено, що форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них, як на підставу неможливості виконання зобов`язання, повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для цього конкретного випадку виконання господарського зобов`язання.

Доведення наявності непереборної сили покладається на особу, яка порушила зобов`язання. Саме вона повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку виконання зобов`язання; доведення наявності непереборної сили покладається на особу, яка порушила зобов`язання. Саме вона має подавати відповідні докази в разі виникнення спору. Аналогічний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 15.06.2018 у справі №915/531/17, від 26.05.2020 у справі №918/289/19, від 17.12.2020 у справі №913/785/17, від 30.11.2021 у справі №913/785/17.

Відтак, посилання на форс-мажорні обставини у вигляді воєнного стану і військових дій, є необґрунтованими.

Підсумовуючи вищевикладене, позовні вимоги ПрАТ "Харківенергозбут" підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись статтями 129, 237, 238 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Наз-Оле" (61037, м.Харків, вул.Плеханівська (нині - Георгія Тарасенка), буд. 117, код 35585930) на користь Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" (61057, м.Харків, вул.Гоголя, буд.10, код 42206328) 286478,94грн. заборгованості за спожиту електричну енергію, 3887,17грн. пені, 19367,35грн. 3% річних, 80779,73грн. інфляційних втрат, 4686,16грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено "20" вересня 2024 р.

СуддяМ.В. Калантай