Рішення

від 16.09.2024 по справі 924/555/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29607, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1, e-mail: inbox@km.arbitr.gov.ua, тел.(0382)71-81-84

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

м. Хмельницький

"16" вересня 2024 р. Справа № 924/555/24

Господарський суд Хмельницької області у складі

судді Крамара С.І., при секретарі судового засідання Кучеревич М.А., розглянувши матеріали

за позовом Керівника Шепетівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою на здійснення функцій у спірних правовідносинах:

1) Шепетівської міської ради, м. Шепетівка Хмельницької області

2) Управління освіти Шепетівської міської ради, м. Шепетівка Хмельницької області

до:

1) Дочірнього підприємства "Шепетівкагаз" Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Шепетівкагаз", м. Шепетівка Хмельницької області

2) Шепетівського навчально-виховного комплексу " №1 у складі: "Загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів та ліцею ім. Героя України М. Дзявульського", м. Шепетівка Хмельницької області

про:

- визнання недійсною додаткової угоди №2 від 27.01.2021 до договору №47-Б на постачання природного газу від 20.01.2021;

- визнання недійсною додаткової угоди №3 від 04.02.2021 до договору №47-Б на постачання природного газу від 20.01.2021;

- стягнення 44 887,50грн

Представники сторін:

від прокуратури: Юхимчук М.О. - згідно посвідчення №079075 від 27.02.2024;

від позивача-1: не з`явились;

від позивача-2: не з`явились;

від відповідача-1: не з`явились;

від відповідача-2: не з`явились.

В судовому засіданні, відповідно до ст. 240 ГПК України, проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Процесуальні дії по справі, стислий виклад позицій сторін.

11.06.2024 на адресу Господарського суду Хмельницької області надійшла позовна заява Керівника Шепетівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою на здійснення функцій у спірних правовідносинах: 1) Шепетівської міської ради, м. Шепетівка Хмельницької області; 2) Управління освіти Шепетівської міської ради, м. Шепетівка Хмельницької області до: 1) Дочірнього підприємства "Шепетівкагаз" Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Шепетівкагаз", м.Шепетівка Хмельницької області; 2) Шепетівського навчально-виховного комплексу" №1 у складі: "Загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів та ліцею ім. Героя України М.Дзявульського", м.Шепетівка Хмельницької області про визнання недійсними додаткової угоди №2 від 27.01.2021 та додаткової угоди №3 від 04.02.2021 до договору №47-Б на постачання природного газу від 20.01.2021, укладених між Шепетівським НВК у складі: "ЗОШ І-ІІ ступенів та ліцею ім. Героя України М.Дзявульського", а також про стягнення з ДП "Шепетівкагаз" надмірно сплачених коштів за договором №47-Б на постачання природного газу від 20.01.2021 в сумі 44 887,50грн.

Ухвалою суду 17.06.2024 судом прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі №924/555/24 в порядку розгляду за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.

У підготовчому засіданні 03.09.2024 судом постановлено ухвалу, із занесенням до протоколу судового засідання, якою суд, відповідно до ст.185 ГПК України, закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті.

Представник прокуратури у судовому засіданні наполягає на задоволенні позовних вимог. Посилається на те, що укладення сторонами додаткової угоди №2 від 27.01.2021 до договору №47-Б на постачання природного газу від 20.01.2021, додаткової угоди №3 від 04.02.2021 до договору №47-Б на постачання природного газу від 20.01.2021 суперечить вимогам ст.41 Закону України "Про публічні закупівлі", а тому підлягає визнанню недійсним. Зазначає, що такі дії нівелюють інститут публічних закупівель, як засіб забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у цій сфері, запобігання проявам корупції та розвитку добросовісної конкуренції.

Шепетівська міська рада, м.Шепетівка Хмельницької області позовні вимоги підтримує у повному обсязі, просить судове засідання провести без участі її повноважного представника.

Представники Управління освіти Шепетівської міської ради, м.Шепетівка Хмельницької області, Дочірнього підприємства "Шепетівкагаз" Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Шепетівкагаз", м.Шепетівка Хмельницької області, Шепетівського навчально-виховного комплексу №1 у складі: "Загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів та ліцею ім.Героя України М.Дзявульського", м.Шепетівка Хмельницької області у підготовчі та судове засідання не з`явились, пояснень та відзивів по суті позовних вимог не подали.

Судом враховується, що згідно статей 42, 46 Господарського процесуального кодексу України участь сторони у судовому засіданні є її правом. При цьому, норми вказаної статті зобов`язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Судом також враховано, що розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту. З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків у цивільних справах є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02.09.2010р., "Смірнова проти України" від 08.11.2005р., "Матіка проти Румунії" від 02.11.2006р., "Літоселітіс проти Греції" від 05.02.2004).

Одночасно, застосовуючи відповідно до ч.1 ст.3 Господарського процесуального кодексу України, ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п.35 рішення від 07.07.1989р. Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

З огляду на наведене, зважаючи на належне повідомлення сторін та учасників справи про час та місце розгляду справи, вимоги розумності строку судового розгляду, суд приходить до висновку, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами, а неявка представників сторін та учасників справи не призводить до неможливості вирішення спору по суті.

Розглядом матеріалів справи встановлено таке.

20.01.2021 за результатами відкритих торгів між ДП "Шепетівкагаз" ПАТ по газифікації та газопостачанню "Шепетівкагаз" та Шепетівським навчально-виховним комплексом №1 у складі: "Загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів та ліцею ім.Героя України М.Дзявульського" укладено договір № 47-Б про постачання природного газу (ДК 021:2015: 09120000-6 - Газове паливо) для непобутових споживачів на 2021 рік.

Відомості про вказаний договір відображено на сайті електронних закупівель "Прозорро" за номером ІІА-2020-12-08-003332-b.

Відповідно до умов договору постачальник зобов`язується протягом строку дії даного договору передавати споживачеві природний газ та надавати послуги із замовлення (бронювання) потужності щодо кожного періоду та обсягу постачання газу, а споживач зобов`язується приймати та оплачувати газ та надані постачальником послуги із замовлення (бронювання) потужності на мовах даного договору (п.п.2.1 пункту 2 договору).

Згідно п. 3.1 договору, орієнтовний обсяг газу, який планується поставити становить 92250 куб.м.

Загальна вартість договору становить 668 812,50грн, у тому числі, ПДВ (пункт 7.2 Договору).

Відповідно до п.7.1 договору, ціна за 1000 куб. м становить 7 250,00грн, у тому числі ПДВ.

Того ж дня між сторонами укладено додаткову угоду №1 та зменшено загальну вартість до 487 375,32грн.

27.01.2021 між сторонами, на підставі п.2 ч.5 ст.41 Закону України "Про публічні закупівлі", укладено додаткову угоду № 2 до договору відповідно до якої ціну за 1000 куб.м збільшено до 7 931,50грн, у тому числі ПДВ (тобто збільшено на 9,38%), та зменшено загальний обсяг до 61448 куб. м.

Водночас, згідно інформації Хмельницької торгово-промислової палати 22-0571201 від 07.11.2023 ціни на природній газ між датою укладення договору та додаткової угоди №2 фактично не змінились, тоді як згідно додаткової угоди №2 ціну за 1000 м куб збільшено на 9,4%.

Аналогічна інформація міститься в листі Української енергетичної біржі №29-05/666 від 29.05.2023.

04.02.2021 між сторонами укладено угоду №3, якою внесено зміни до істотних умов договору. Зокрема, сторони, керуючись п.2 ч.5 ст.41 Закону України "Про публічні закупівлі", вирішили збільшити ціну газу до 8 532,50грн за 1000 куб. м (тобто збільшено па 7,58%) та зменшено обсяги постачання до 57120куб. м.

Згідно інформації Хмельницької торгово-промислової палати №22-05/1201 від 07.11.2023 ціни па природній газ між датою укладення додаткової угоди №2 та №3 змінилися в сторону підвищення на 2.14%, тоді як згідно додаткової угоди № 3 ціну за 1000 м куб збільшено на 7,58%.

Аналогічна інформація міститься в листі Української енергетичної біржі №29-05/666 від 29.05.2023.

11.05.2021 між сторонами укладено додаткову угоду №4, якою внесено зміни до істотних умов договору. Зокрема, сторони, керуючись п.2 ч.5 ст.41 Закону України "Про публічні закупівлі", вирішили збільшити ціну газу до 9 385,74грн за 1000 куб. м (тобто збільшено на 9,96%) та зменшено обсяги постачання до 55109 куб. м.

Про порушення вимог законодавства прокурором листами №54-11591вих-23 від 26.12.2023 та №54-3395вих-24 від 24.04.2024 проінформовано Шепетівську міську раду та Управління освіти Шепетівської міської ради.

У відповідях №01-21/776 від 28.12.2023 та №01-21/245 від 07.05.2024 Управління освіти Шепетівської міської ради вказало про відсутність наміру вжиття заходів представницького характеру за вказаним фактом.

У відповідях №03-21/4704 від 28.12.2023 та №03-08/1606 від 29.04.2024 Шепетівська міська рада повідомила, що заходи представницького характеру не вживались та вживатись не будуть.

На підтвердження позовних вимог прокурором подано до матеріалів справи копії: оголошення про проведення відкритих торгів UA-2020-12-08-003332-b; звіту про виконання договору про закупівлю UA-2020-12-08-003332-b від 02.08.2021; листа Шепетівської окружної прокуратури № 54-4496вих-23 від 11.05.2023; листа Української енергетичної біржі № 29/05-666 від 29.05.2023; листа Шепетівської окружної прокуратури №54-9921вих-23 від 31.10.2023, листа Хмельницької торгово-промислової палати; листа Шепетівської окружної прокуратури №54-9948вих-23 від 01.11.2023; листа Шепетівського НВК №1 № 02-12/260 від 07.11.2023; договору №47-Б від 20.01.2021; додаткових угод №2 від 27.01.2021, №3 від 04.02.2021, №4 від 11.05.2021, №5 від 30.07.2021; актів №47-Б прийому-передачі від 28.02.2021, №47-Б від 31.03.2021, листа Шепетівської окружної прокуратури № 54-10312вих-23 від 15.11.2023, листа Шепетівського НВК № 1 № 02-12/272 від 17.11.2023, претензії №02-12/271 від 17.11.2023, листа Шепетівського НВК №1 № 02-12/312 від 20.12.2023, Статуту Шепетівського НВК №1, затвердженого рішенням №40 від 25.05.2023 XL сесії міської ради VIII скликання, листа Шепетівської окружної прокуратури № 54-11591вих-23 від 26.12.2023, листа Управління освіти Шепетівської міської ради №01-21/776 від 28.12.2023, листа Шепетівської міської ради №03-21/4704 від 28.12.2023; повідомлення про встановлення підстав та намір здійснювати представництво інтересів держави в суді.

Аналізуючи докази, оцінюючи їх в сукупності, судом приймається до уваги таке.

У відповідності до ратифікованої Законом України від 17.07.2007 року Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (п.1 ст.6) кожен має право на справедливий та публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Статтею 11 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) визначено, що однією з підстав виникнення цивільних прав і обов`язків є договори та інші правочини.

Згідно ст.6, ч.1 ст.627, ч.1 ст.628 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно із ч.7 ст.179 Господарського кодексу України (далі - ГК України), господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Статтею 204 ЦК України встановлено загальне правило, за яким правомірність правочину презюмується.

Згідно статей 4, 10 та 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити Конституції та законам України, міжнародним договорам, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актам Президента України, постановам Кабінету Міністрів України, актам інших органів державної влади України, а також моральним засадам суспільства. До того ж, особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має вчинятися у формі, встановленій законом, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав, визначених законом.

Загальні підстави і наслідки недійсності правочинів (господарських договорів) встановлені статтями 215, 216 ЦК України, статтею 208 ГК України.

Відповідно до ч.1 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно ч.3 ст.215 ЦК України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування (ч.1 ст.216 ЦК України).

Правовідносини в сфері державних закупівель регулюються Законом України "Про публічні закупівлі", метою якого є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

Згідно п.1 ч.1 ст. 2 Закону України "Про публічні закупівлі" замовниками є органи державної влади (орган законодавчої, органи виконавчої, судової влади), та правоохоронні органи держави, органи влади Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, об`єднання територіальних громад.

Відповідно до ст.5 Закону України "Про публічні закупівлі" закупівлі здійснюються за такими принципами: добросовісна конкуренція серед учасників; максимальна економія, ефективність та пропорційність; відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; недискримінація учасників та рівне ставлення до них; об`єктивне та неупереджене визначення переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі; запобігання корупційним діям і зловживанням.

Підстави для внесення змін до істотних умов договору про закупівлю, передбачені виключно вимогами статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі". Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків: зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника; зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS регульованих цін (тарифів) і нормативів, що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни.

Відповідно до п.2 ч.5 ст.41 Закону України "Про публічні закупівлі", умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема, збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю.

На підтвердження факту коливання ціни на товар, у документі, який видає компетентна організація має бути зазначена діюча ринкова ціна на товар і її порівняння з ринковою ціною станом на дату, з якої почалися змінюватися ціни на ринку, як у бік збільшення, так і у бік зменшення (тобто наявності коливання). Необхідність зазначення такої інформації зумовлюється також тим, що у випадку коливання цін, зміни до договору про закупівлю вносяться з урахуванням показників коливання цін, що стали підставою для здійснення попередніх змін до договору. Кожна зміна до договору має містити окреме документальне підтвердження. Документ про зміну ціни повинен містити належне підтвердження, викладених в ньому даних, проведених досліджень коливання ринку, джерел інформації тощо.

Крім того, виключно коливання цін на ринку природного газу не може бути беззаперечною підставою для автоматичного перегляду (збільшення) погодженої сторонами ціни за одиницю товару. Постачальник має обґрунтувати, чому таке підвищення цін на ринку зумовлює неможливість виконання договору по ціні, запропонованій замовнику на тендері, навести причини, через які виконання укладеного договору стало для постачальника вочевидь невигідним, має довести, що підвищення ціни є непрогнозованим.

Системний аналіз положень ст.652 ЦК України у поєднанні з положеннями ст.651 ЦК України та п.2 ч.5 ст.41 Закону України "Про публічні закупівлі" дає підстави для висновку про те, що зміна істотних умов договору про закупівлю (збільшення ціни за одиницю товару) є правомірною виключно за таких умов: відбувається за згодою сторін; порядок зміни умов договору має бути визначений самим договором (відповідно до проєкту, який входив до тендерної документації); підстава збільшення - коливання ціни такого товару на ринку (обґрунтоване і документально підтверджене постачальником); ціна за одиницю товару може збільшуватися не більше ніж на 10%; загальна сума (ціна) договору не повинна збільшуватися.

Закріплення можливості сторін змінити умови укладеного договору шляхом збільшення ціни за одиницю товару до 10% є запобіганням ситуаціям, коли внаслідок істотної зміни обставин укладений договір стає вочевидь невигідним для постачальника.

Передбачена законодавством про публічні закупівлі норма застосовується, якщо відбувається значне коливання (зростання) ціни на ринку, яке робить для однієї сторони договору його виконання вочевидь невигідним, збитковим. Для того, щоб за таких обставин не був розірваний вже укладений договір і щоб не проводити новий тендер, закон дає можливість збільшити ціну, але не більше як на 10 %. Інше тлумачення відповідної норми Закону України "Про публічні закупівлі" нівелює, знецінює, робить непрозорою процедуру відкритих торгів.

Виходячи із викладеного, внесення змін до договору є правомірним лише у випадку документального підтвердження коливання ціни на товар у період з моменту укладення договору до моменту укладення додаткової угоди.

Існування обставин, які є підставою для зміни ціни товару, повинні бути доведені належними та допустимими доказами та такі коливання ціни товару на ринку повинні бути наявні саме на момент внесення таких змін.

Передбачена законодавством про публічні закупівлі норма застосовується, якщо відбувається значне коливання (зростання) ціни на ринку, яке робить для однієї сторони договору його виконання вочевидь невигідним, збитковим. Для того, щоб за таких обставин не був розірваний вже укладений договір і щоб не проводити новий тендер закон дає можливість збільшити ціну, але не більше як на 10%. Інше тлумачення відповідної норми Закону України "Про публічні закупівлі" нівелює, знецінює, робить непрозорою процедуру відкритих торгів. Обмеження 10% застосовується як максимальний ліміт щодо зміни ціни, визначену у договорі, незалежно від того, як часто відбуваються такі зміни (кількість підписаних додаткових угод).

Сторонами документально не підтверджено та жодним чином не обґрунтовано наявність підстав для підвищення ціни за одиницю товару з моменту укладення основного договору до моменту виникнення необхідності внесення змін (укладення додаткових угод №2 та №3).

Так, додатковою угодою №2 від 27.01.2021 збільшено ціну за 1000 куб. м до 7931,50 грн, у тому числі ПДВ (тобто збільшено на 9,38%), та зменшено загальний обсяг до 61,448 тис. куб.м.

На підтвердження наявності підстав для підвищення ціни за одиницю товару відповідачем 1 жодного підтверджуючого документу не надано.

Із матеріалів справи вбачається, що укладаючи додаткову угоду №2 сторони мали на меті збільшити ціну за одиницю товару не на реальний відсоток коливання цін. При тому, відповідач 1 мав можливість звернутись до компетентної організації із завданням провести дослідження, аналіз ринку газу протягом дії договору та отримати за результатами такого дослідження висновок з реальним відсотком коливання ціни, однак таким правом та можливістю не скористався.

Згідно інформації Хмельницької торгово-промислової палати №22-05/1201 від 07.11.2023 ціни на природній газ в період часу з 20.01.2021 по 27.01.2021 фактично не змінилися, тоді як згідно додаткової угоди №2 ціну за 1000 куб. м збільшено на 9,38%. Аналогічна інформація міститься в листі Української енергетичної біржі № 29-05/666 від 29.05.2023.

Відсоткове співвідношення збільшення ціни за додатковою угодою №2 від 27.01.2021, необхідно рахувати від базової ціни, передбаченої умовами основного договору від 20.01.2021. Тобто ціну за 1000 куб. м газу фактично збільшено з 7 250,00грн до 7 931,50грн (на 9,4%). Крім цього, згідно вищевказаної інформації ціни на природній газ за період з 20.01.2021 по 27.01.2021 не змінилися, тоді як згідно додаткової угоди №2 ціну за 1000 м куб збільшено на 9,4%.

З урахуванням того, що внесення змін, відповідно до додаткової угоди №2 від 27.01.2021, суперечить вимогам Закону України "Про публічні закупівлі" вказана угода підлягає визнанню недійсною.

Внесення змін, відповідно до додаткової угоди №3 від 04.02.2021, суперечить вимогам Закону України "Про публічні закупівлі" та підлягає визнанню недійсним, відсоткове співвідношення збільшення ціни за додатковою угодою №3 від 04.02.2021, необхідно рахувати від базової ціни, передбаченої умовами основного договору від 20.01.2021. Тобто ціну за 1000 куб. м газу фактично збільшено з 7 250,00грн до 8 532,50грн (на 17,6%).

В обґрунтування підстав підвищення ціни згідно додаткової угоди №3 замовником не надано.

Оскільки кожна наступна додаткова угода має фіксовану ціну за одиницю товару, а тому є похідною від попередніх додаткових угод та автоматично незаконною, оскільки без попередньої додаткової угоди ціна по послідуючій угоді фактично перевищуватиме ціну за одиницю товару більше, ніж на 10%, визначених в статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" у порівнянні із основним договором.

Таким чином, додаткова угода №3 від 04.02.2021 також підлягає визнанню недійсною, оскільки, її укладено після та на основі додаткової угоди № 2 від 27.01.2021.

Враховуючи наведене, підвищення сторонами договору ціни, шляхом укладання додаткових угод, суперечить меті Закону України "Про публічні закупівлі". Зокрема, такі дії нівелюють інститут публічних закупівель, як засіб забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у цій сфері, запобігання проявам корупції та розвитку добросовісної конкуренції, оскільки якщо пристати на тлумачення сторонами п.2 ч.5 статті 41 Закону, то при укладанні додаткових угод ціну за товар можна збільшувати необмежену кількість разів.

Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

За своїм змістом договір про закупівлю є договором постачання, до якого згідно ч.2 ст.712 ЦК України застосовуються загальні положення про купівлю-продаж (якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін).

Відповідно до ст.655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Кількість товару, що продається, встановлюється у договорі купівлі-продажу у відповідних одиницях виміру або грошовому вираженні (ст.669 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст. 670 ЦК України, якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Відповідно до ч.1 ст.1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

З урахуванням викладеного, Шепетівський НВК №1 мав беззаперечне право на отримання природного газу по ціні, визначеній в укладеному сторонами Договорі, однак підписав незаконні додаткові угоди №2 та №3, внаслідок чого ціна на 1000 м куб в сукупності збільшилася на 17,7%, тоді як ринкова ціна за період з 20.01.2021 по 04.02.2021 збільшилася лише на 2,14%.

Згідно звіту про виконання договору про закупівлю UA-2020-12-08-003332-b від 02.08.2021 та актів прийому-передачі від 28.02.202 та 31.03.2021 оплату згідно договору здійснено на суму 298 637,50грн.

В результаті укладення незаконних додаткових угод обсяг поставки товару згідно договору зменшився на 10104 м куб.

Як наслідок, Шепетівським НВК №1 зайво сплачено ДП "Шепетівкагаз" ПАТ "Шепетівкагаз" за поставку природного газу 44 887,50грн.

Згідно п.3 ч.1 ст.131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Відповідно до ч.ч.3,4 ст.23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Відповідно до ст.53 ГПК України, у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

Судом враховано, що виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. При цьому, в кожному конкретному випадку прокурор при зверненні до суду з позовом повинен довести існування обставин порушення або загрози порушення інтересів держави.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Про порушення вимог законодавства прокурором листами №54-11591вих-23 від 26.12.2023 та №54-3395вих-24 від 24.04.2024 проінформовано Шепетівську міську раду та Управління освіти Шепетівської міської ради.

У відповідях №01-21/776 від 28.12.2023 та №01-21/245 від 07.05.2024 Управління освіти Шепетівської міської ради вказало про відсутність наміру вжиття заходів представницького характеру за вказаним фактом.

У відповідях № 03-21/4704 від 28.12.2023 та № 03-08/1606 від 29.04.2024 Шепетівська міська рада повідомила, що заходи представницького характеру не вживались та вживатись не будуть.

Звернення прокурора до суду спрямоване на задоволення суспільної потреби у відновленні законності користування земельними ділянками, необхідності раціонального використання коштів, які могли б бути отримані територіальною громадою у разі належної правової поведінки відповідачів та використовуватись для забезпечення виконання соціальних програм, покращення інфраструктури, наповнення бюджету територіальної громади.

Інтерес держави полягає у міцному та самодостатньому місцевому самоврядуванні кожної територіальної общини в її територіальних кордонах і держава гарантує наділення органів місцевого самоврядування певними державними повноваженнями та надає можливість населенню управляти власними справами, спільно приймати рішення та діяти з метою їх реалізації.

Враховуючи вищевикладене та з огляду на те, що прокурор у позовній заяві навів підставу для представництва інтересів держави, обґрунтував, у чому полягає порушення цих інтересів, та визначив орган, суд дійшов висновку, що прокурор підтвердив підстави для представництва інтересів держави у цій справі та обґрунтовано звернувся до суду, оскільки відсутність з боку уповноваженого органу будь-яких намірів захистити порушені інтереси держави свідчила про пасивність їх дій.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч.1 ст.86 ГПК України).

Згідно з ч.1 ст.14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (ч.ч.1,3 ст.13, ст.74 ГПК України).

З огляду на викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати по оплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 2, 20, 24, 73, 74, 129, 232, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати недійсною додаткову угоду №2 від 27.01.2021 до договору №47-Б на постачання природного газу від 20.01.2021, укладену між Шепетівським навчально-виховним комплексом №1 у складі: "Загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів та ліцею ім. Героя України М.Дзявульського" та Дочірнім підприємством "Шепетівкагаз" Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Шепетівкагаз".

Визнати недійсною додаткову угоду №3 від 04.02.2021 до договору №47-Б на постачання природного газу від 20.01.2021, укладену між Шепетівським навчально-виховним комплексом №1 у складі: "Загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів та ліцею ім. Героя України М. Дзявульського" та Дочірнім підприємством "Шепетівкагаз" Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Шепетівкагаз".

Стягнути з Дочірнього підприємства "Шепетівкагаз" Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Шепетівкагаз" (30403, м. Шепетівка, вул. Економічна, буд. 29; код ЄДРПОУ 39393136) на користь Управління освіти Шепетівської міської ради (30400, м. Шепетівка, вул. Соборності, 42; код ЄДРПОУ 02146943) 44 887,50грн (сорок чотири тисячі вісімсот вісімдесят сім гривень 50 коп.) за договором № 47-Б на постачання природного газу від 20.01.2021.

Видати наказ.

Стягнути з Дочірнього підприємства "Шепетівкагаз" Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Шепетівкагаз" (30403, м. Шепетівка, вул. Економічна, буд. 29; код ЄДРПОУ 39393136) на користь Хмельницької обласної прокуратури (29000, м. Хмельницький, провулок Військоматський, 3, код ЄДРПОУ 02911102) 4 542,00грн (одну тисячу п`ятсот сорок дві гривні 00 коп.) витрат по оплаті судового збору.

Видати наказ.

Стягнути з Шепетівського навчально-виховного комплексу №1 у складі: "Загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів та ліцею ім. Героя України М. Дзявульського" (30400, вул. Горбатюка, буд. 61; код ЄДРПОУ 22989282) на користь Хмельницької обласної прокуратури (29000, м. Хмельницький, провулок Військоматський, 3, код ЄДРПОУ 02911102) 4 542,00грн (одну тисячу п`ятсот сорок дві гривні 00 коп.) витрат по оплаті судового збору.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Порядок подання апеляційної скарги визначений ст.257 та пп.17.5 п.17 Розділу ХІ „Перехідні положення ГПК України.

Повний текст рішення складено 19.09.2024.

Суддя С.І. Крамар