Рішення

від 09.09.2024 по справі 925/973/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 вересня 2024 року

м. Черкаси

Справа № 925/973/24

за позовом Черкаської міської ради

до Приватного підприємства "Рекламне агентство "ОТ И ДО"

про стягнення 8447,75 грн.

Представники учасників справи:

Позивач ОСОБА_1 ;

Відповідач не з`явився.

Секретар судового засідання Драченко Т.О.

Суддя Гладун А.І.

1.Позиції учасників справи, процесуальні дії суду та учасників справи.

1.1. 29.07.2024 Черкаська міська рада звернулася до Господарського суду Черкаської області з позовом до Приватного підприємства "Рекламне агентство "ОТ И ДО".

1.2.Змістом позову є майнова вимога стягнути з відповідача 8447,75 грн безпідставно утримуваних коштів за користування земельною ділянкою без правовстановлюючих документів.

1.3.Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач стверджує, що відповідачу на праві власності належить нерухоме майно, що розташоване не земельній ділянці комунальної власності. Відповідач договору оренди земельної ділянки з позивачем не уклав та не зареєстрував речове право оренди. У зв`язку з ухиленням відповідача від укладення договору оренди земельної ділянки позивач не отримав плату за користування земельною ділянкою у розмірі орендної плати.

1.4.30.07.2024 суд ухвалив позовну заяву прийняти до розгляду та відкрити провадження у справі №925/973/24, ухвалив розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомлення (викликом) сторін. Судовий розгляд справи призначив о 15 год. 00 хв. 09.09.2024.

1.5.Ухвалу суду від 30.07.2024 про відкриття провадження у справі суд надіслав позивачу до його електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, яку 31.07.2024 доставлено до електронного кабінету позивача (а.с. 39), відповідачу - рекомендованим листом з повідомленням про вручення за його адресою місцезнаходження, яку не вручену відповідачу та повернуто на адресу суду у зв`язку з відсутністю адресата за вказаною адресою (а. с. 40-43).

1.6.Відповідно до частини 1 статті 232 Господарського процесуального кодексу України судовими рішеннями є: 1) ухвали; 2) рішення; 3) постанови; 4) судові накази.

1.7.Відповідно до частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставляння копії судового рішення до електронного кабінету особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

1.8.Днем вручення ухвали суду від 30.07.2024 відповідачу є 05.08.2024 - день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження (а.с. 40).

1.9.Відповідно до частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

1.10.Інформація щодо суду, який розглядає справу, учасників справи та предмета позову, дати надходження позовної заяви (скарги) або будь-якої іншої заяви або клопотання у справі, у тому числі особи, яка подала таку заяву, вжитих заходів забезпечення позову та (або) доказів, стадії розгляду справи, місця, дати і часу судового засідання, руху справи з одного суду до іншого є відкритою та підлягає невідкладному оприлюдненню на офіційному веб-порталі судової влади України в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему, та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) (частина 3 статті 9 Господарського процесуального кодексу України).

1.11.07.08.2024 суд з метою забезпечення прав відповідача Приватного підприємства "Рекламне агентство "ОТ И ДО" бути поінформованою про розгляд справи №925/973/24 за його участю оприлюднив інформацію про час та місце розгляду справи на офіційній сторінці Господарського суду Черкаської області веб-порталу Судової влади України у мережі Інтернет (а.с. 44).

1.12.Суд вжив усіх передбачених законом засобів для належного повідомлення відповідача про розгляд справи за його участю.

1.13.Правом на подання відзиву на позов відповідач не скористався.

1.14.У судове засідання 09.09.2024 з`явився представник позивача Коломієць Т.В. Представник відповідача у судове засідання не з`явився.

1.15.Відповідно до частини 1 статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

1.16.Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки (пункт 1 частини 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України).

1.17.Застосовуючи згідно з статтею 3 Господарського процесуального кодексу України, статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини при розгляді справи частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії (AlimentariaSanders S.A. v. Spain) від 07.07.1989).

1.18.Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі Смірнова проти України).

1.19.Відповідно до частини 1 та 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

1.20.Участь у судовому засіданні є правом учасника судового процесу (п. 2 частини 1 статті 42 Господарського процесуального кодексу України).

1.21.Судочинство здійснюється, серед іншого, на засадах рівності та змагальності сторін і учасники судового провадження на власний розсуд користуються наданими ним процесуальними правами, зокрема, правом на участь у судовому засіданні.

1.22.Явка учасників судового провадження в судове засідання судом обов`язковою не визнавалась

1.23.Оскільки неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи, явка представників учасників справи в судове засідання не була визнана обов`язковою, а також враховуючи те, що судочинство здійснюється, серед іншого, на засадах рівності та змагальності сторін і учасники судового провадження на власний розсуд користуються наданими ним процесуальними правами, зокрема, правом на участь у судовому засіданні, суд дійшов висновку про розгляд справи за відсутності представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

1.24.Представник позивача Коломієць Т.В. у судовому засіданні позов підтримала повністю.

1.25.09.09.2024 суд завершив розгляд справи по суті та видалився до нарадчої кімнати для ухвалення рішення.

1.26.Керуючись частиною 1 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, суд проголосив вступну та резолютивну частини судового рішення у справі №925/973/24.

Вислухавши пояснення учасника справи, з`ясувавши обставини справи та дослідивши письмові докази, що містяться у справі, суд

ВСТАНОВИВ:

2.Перелік обставин, які є предметом доказування у справі.

2.1.Предметом позову є майнова вимога позивача до відповідача про стягнення безпідставно утримуваних коштів за фактичне користування земельною ділянкою без укладення договору оренди земельної ділянки.

2.2.Підставами позову є обставини, якими позивач обґрунтовує набуття відповідачем права власності не нерухоме майно, що знаходиться на земельній ділянці комунальної власності, користування земельною ділянкою безоплатно.

2.3.Відповідно до частини 2 статті 76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

2.4.Предметом доказування у справі є обставини користування відповідачем земельною ділянкою комунальної власності, на якій розміщене нерухоме майно відповідача, без укладення договору оренди землі; строк користування земельною ділянкою; розмір земельної ділянки; розмір плати за землю; порушення суб`єктивного права, за захистом якого позивач звернувся до суду.

3.Обставини, які не підлягають доказуванню у справі.

3.1.Відповідно до частини 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

3.2.06.09.2023 Господарський суд Черкаської області ухвалив рішення у справі №925/769/23 за позовом Черкаської міської ради до Приватного підприємства "Рекламне агентство "ОТ И ДО" про стягнення 21392,23 грн, яким стягнув з Приватного підприємства "Рекламне агентство "ОТ И ДО" на користь Черкаської міської ради 21392,23 грн безпідставно збережених коштів за період з 01.12.2019 по 10.05.2023. Рішення суду набрало законної сили 27.09.2023.

У рішенні Господарського суду Черкаської області від 06.09.2023 у справі №925/769/23 суд встановив:

-Черкаська міська рада є власником земельної ділянки загальною площею 0,0481 га, кадастровий номер: 7110136700:03:025:0012, що знаходиться у АДРЕСА_1 , та відноситься до категорії земель нежитлової та громадської забудови, КВЦПЗ 03.15 для будівництва т обслуговування інших будівель громадської забудови;

-згідно з Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 31.05.2023 №334127100 30.01.2005 ПП "Рекламне агентство "ОТ И ДО" набуло право власності на частину нежитлового приміщення 4-го і 5-го поверху дегустаційного залу та центру підводного плавання по АДРЕСА_1 на підставі свідоцтв про право власності від 11.01.2005 САА 658873 та САА 658871, реєстраційний номер майна 9508525 та 9508148;

-рішенням Черкаської міської ради від 17.12.2009 №5-287 "Про надання приватним підприємцям ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та приватному підприємству "Рекламне агентство "ОТ и ДО" земельної ділянки в оренду по бул. Шевченка, 205" ПП "Рекламне агентство "ОТ И ДО" було надано в спільне користування земельну ділянку площею 481 кв. м по бул. Шевченка в оренду на 49 років під дегустаційний зал та центр підводного навчання із визначенням частки землекористування. Встановлена площа для нарахування орендної плати 95 кв. м;

-нерухоме майно відповідача, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , розташовано на земельній ділянці площею 0,0481 га, кадастровий номер: 7110136700:03:025:0012;

-договір оренди землі не укладено та кошти за здійснення фактичного користування до міського бюджету не сплачено;

-відповідач ПП "Рекламне агентство "ОТ И ДО" безпідставно утримував кошти за користування земельною ділянкою без правовстановлюючих документів у розмірі 21392,23 грн за період з 01.12.2019 по 10.05.2023.

3.3. Позивач та відповідач є учасниками справ №925/769/23 та №925/973/24.

3.4.Враховуючи норми частини четвертої статті 75 Господарського процесуального кодексу, обставини набуття права власності відповідачем ПП "Рекламне агентство "ОТ И ДО" на частину комплексу будівель, що знаходиться в АДРЕСА_1 , фактичне користування відповідачем земельною ділянкою по бул. Шевченка, 205 без правовстановлюючих документів та без здійснення плати за таке фактичне користування; нормативна грошова оцінка земельної ділянки, розмір частки та площі для нарахування плати за земельну ділянку не підлягають доказуванню під час розгляду справи №925/973/24.

4.Перелік доказів, якими сторони підтверджують або спростовують наявність кожної обставини, яка є предметом доказування у справі.

4.1.На підтвердження обставин, які є предметом доказування, позивач подав письмові докази, дослідивши які, суд встановив:

4.1. За розрахунком позивача (а.с. 31) заборгованість відповідача за користування земельною ділянкою за період з 11.05.2023 по 19.06.2024 становить 8447,75 грн, зокрема 4792,58 грн за період з 11.05.2023 по 31.12.2013 за 235 дні 9% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки 82708,90 грн + 3655,16 грн за період з 01.01.2024 по 19.06.2024 за 171 днів 9% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки 86925,95 грн.

4.2.Відповідач доказів на спростування доводів позивача не подав.

4.3. Відповідно до частини першої та другої статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами:1) письмовими, речовими і електронними доказами;2) висновками експертів;3) показаннями свідків.

4.4.Відповідно до частини 1 статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

4.5.На підставі поданих позивачем доказів, можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Подані позивачем докази суд визнає належними.

4.6.Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються (стаття 77 Господарського процесуального кодексу України "Допустимість доказів").

4.7.На підтвердження обставин, якими позивач обґрунтовує підстави позову, позивач подав письмові докази, які є належним засобом доказування обставин, що є предметом доказування у справі. Суд не встановив, що докази подані позивачем отримані з порушенням закону. Докази подані позивачем суд визнає допустимими.

4.8.Згідно з статтею 78 Господарського процесуального кодексу достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи

4.9.Подані позивачем докази, на переконання суду, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Докази, подані позивачем, суд визнає достовірними.

4.10.Відповідно до статті 129 Конституції України та статті 2 Господарського процесуального кодексу України однією з основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

4.11.Зміст принципу змагальності господарського судочинства наведений у статтях 13 та 74 Господарського процесуального кодексу України, відповідно норм яких судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

4.12.Сумніву у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів у суду не виникло.

5.Висновок суду про те, яка обставина, що є предметом доказування у справі, визнається судом встановленою або спростованою з огляду на більшу вірогідність відповідних доказів. Мотиви визнання доказів більш вірогідними щодо кожної обставини, яка є предметом доказування у справі.

5.1.Відповідно до частин 1 статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

5.2.Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були. Тобто обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний.

5.3.З огляду на відсутність у справі доказів, які б водночас доводили та спростовували одні й ті ж обставини, суд не наводить у рішенні суду мотивів визнання доказів більш вірогідними щодо кожної обставини, яка є предметом доказування у справі.

5.4.Відповідно до частини 1-3 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

5.5.Враховуючи обставини, що не підлягають доказуванню, належність, допустимість та достовірність доказів, поданих позивачем, суд, оцінивши зібрані у справі докази в цілому та кожен доказ окремо, визнає доведеними обставини, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, та визнає встановленими наступні обставини:

5.5.1.За адресою: м. Черкаси, бул. Шевченка, 205 знаходиться нерухоме майно нежитлове приміщення 5-го поверху дегустаційного залу та центру підводного навчання, яке належить відповідачу Приватному підприємству "Рекламне агентство "ОТ И ДО" на праві приватної власності з 30.01.2005 по даний час;

5.5.2.комплекс будівель відповідача розташований на земельній ділянці з кадастровим номером 7110136700:03:025:0012, площею 0,0481 га у АДРЕСА_1 та належить Черкаській міській раді на праві комунальної власності;

5.5.3.земельна ділянка є сформованою та може бути об`єктом цивільних прав;

5.5.4.відповідач користується частиною земельної ділянки з кадастровим номером 7110136700:03:025:0012, площею 95 кв. м у АДРЕСА_1 без укладення договору оренди;

5.5.5.у зв`язку з користуванням земельною ділянкою у відповідача виник обов`язок сплачувати за користування земельною ділянкою;

5.5.6.розмір плати за користування земельною ділянкою площею 95 кв. м за період з 11.05.2023 по 19.06.2024 становить 8447,75 грн (82708,90 грн (нормативна грошова оцінка земельної ділянки у 2023 році), (86925,95 грн (нормативна грошова оцінка земельної ділянки у 2024 році); й зокрема за періоди:

4792,58 грн за період з 11.05.2023 по 31.12.2023 (82708,90 грн (нормативна грошова оцінка земельної ділянки) х 9% : 365 днів х 235 днів), 3655,16 грн за період з 01.01.2024 по 19.06.2024 (86925,95 грн (нормативна грошова оцінка земельної ділянки) х 9% : 366 днів х 171 днів).

6.Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування. Норми права, на які посилалися учасники справи, які суд не застосував, та мотиви їх незастосування.

6.1.Відповідно до статті 206 Земельного Кодексу України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

6.2.За змістом визначення, наведеного у частині 1 статті 79 Земельного кодексу України, земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

6.3.Відповідно до частин 1, 3, 4, 9 статті 79-1 Земельного кодексу України, формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру; сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі; земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера; земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

6.4.Відповідно до статті 287.1 Податкового кодексу України власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

6.5.Згідно зі статтею 21 Закону України "Про оренду землі" орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

6.6.Відповідно до статті 12 Закону України "Про оцінку земель" нормативно-методичне регулювання оцінки земель здійснюється у відповідних нормативно-правових актах, що встановлюють порядок проведення оцінки земель, організації і виконання землеоціночних робіт, склад і зміст технічної документації та звітів з експертної грошової оцінки земельних ділянок, вимоги до них, порядок їх виконання.

6.7.Згідно з абзацом 3 частини першої статті 13 Закону України "Про оцінку земель" нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у разі визначення розміру орендної плати за земельні ділянки, зокрема, комунальної власності.

6.8.Згідно з абзацом 1 пункту 289.1 Податкового кодексу України для визначення розміру орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

6.9.Для визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності нормативна грошова оцінка земель проводиться обов`язково (стаття 13 цього Закону); нормативно-грошова оцінка земельних ділянок у межах населених пунктів проводиться не рідше ніж на 5 - 7 років (стаття 18 Закону України "Про оцінку земель").

6.10.Згідно з положеннями частини третьої статті 23 цього Закону витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається органами, що здійснюють ведення Державного земельного кадастру.

6.11.Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди. (ч. 3 ст. 21 Закону України "Про оренду землі").

6.12.Відповідно до п. п. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України плата за землю обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

6.13.Розділу XII Податкового кодексу України передбачає, що орендна плата обов`язковий платіж за користування земельною ділянкою державної або комунальної власності на умовах оренди (п. п. 14.1.136 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України).

6.14.Відповідно до п. 289.1. статті 289 Податкового кодексу України для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок, у тому числі право на які фізичні особи мають як власники земельних часток (паїв), з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, здійснює управління у сфері оцінки земель та земельних ділянок.

6.15.Відповідно до п. 289.3 статті 289 Податкового кодексу України податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285-287 цього розділу.

6.16.Відповідно до пункту 285.1. статті 285 Податкового кодексу України Базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік.

6.17.Базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв`язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців). (п. 285.2. ст. 285 ПК України).

6.18.Відповідно до пункту 286.2 статті 286 Податкового кодексу України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму плати за землю щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов`язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, а надалі такий витяг подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

6.19.Правові підстави користування земельною ділянкою комунальної власності за змістом глави 15 Земельного Кодексу України реалізуються через право постійного користування або право оренди.

6.20.Частиною 1 статті 93 Земельного Кодексу України передбачено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

6.21.Право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права (стаття 125 Земельного Кодексу України).

6.22.Землекористувачі також зобов`язані своєчасно сплачувати орендну плату (пункт "в" частина 1 стаття 96 Земельного Кодексу України).

6.23.Згідно із частиною 1 статті 1212 Цивільного Кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

6.24.Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події (частина 2 статті 1212 Цивільного Кодексу України).

6.25.Відносини щодо повернення безпідставно збережених грошових коштів є кондикційними, в яких вина не має значення, важливим є лише факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої. Зобов`язання з повернення безпідставно набутого або збереженого майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна; б) набуття або збереження за рахунок іншої особи; в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна. Такий висновок про застосування норм права наведений у постанові Великої Палати Верховного Суду 14.12.2021 у справі №643/21744/19.

6.26.Відсутність правової підстави це такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовiдносин і їх юридичному змісту. Відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином. Аналогічні правові висновки Великої Палати Верховного Суду викладену постановах від 13 лютого 2019 року у справі №320/5877/17, від 23 травня2018 року у справі №629/4628/16-ц, від 20 листопада 2018 року у справі №922/3412/17.

6.27.Тлумачення статті 1212 Цивільного кодексу України свідчить, що для її застосування необхідно встановити наступні обставини, які у сукупності є підставою для виникнення такого зобов`язання: факт набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи; відсутність для цього підстав.

6.28.Стаття 1212 Цивільного кодексу України застосовується лише в тих випадках, коли безпідставне збагачення однієї особи за рахунок іншої не може бути усунуто за допомогою інших, спеціальних способів захисту. Такий висновок наведено у постанові Верховного Суду від 29 липня 2019 року у справі № 756/3966/17.

6.29.Відповідно до частини 1 статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

6.30.Відповідно до частини статті 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

7.Мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову. Висновок суду про порушення, не визнання або оспорення права чи інтересу, за захистом яких мало місце звернення до суду, та мотиви такого висновку. Висновки суду щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову.

7.1.Передумовою виникнення спору є набуття відповідачем права власності на нерухоме майно, що знаходиться на земельній ділянці комунальної власності.

7.2.Причиною виникнення спору є користування відповідачем земельною ділянкою комунальної власності без укладення договору оренди землі.

7.3.Звертаючись з позовом, позивач прагне захистити своє право на отримання плати за користування земельною ділянкою.

7.4.На підставі письмових доказів, що містяться у справі суд встановив, що відповідач є власником нерухомого майна, що розташоване на земельні ділянці у АДРЕСА_1 (кадастровий номер 7110136700:03:025:0012, площею 0,0481 га).

7.5.Земельна ділянка є сформованою та може бути об`єктом цивільних прав.

7.6.Використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка.

7.7.У зв`язку з набуттям права власності на нерухоме майно у відповідача виник обов`язок сплачувати за користування земельною ділянкою.

7.8.Плата за землю це обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

7.9.Орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди.

7.10.Відповідач користується земельною ділянкою комунальної власності без правовстановлюючих документів та без здійснення плати за користування.

7.11.Відповідач договір оренди землі не уклав та кошти за користування земельною ділянкою до міського бюджету не сплатив.

7.12.Особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 Цивільного кодексу України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

7.13.У разі не оформлення власником об`єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований об`єкт нерухомого майна, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладення договору оренди, внаслідок чого її власник не доотримує дохід у вигляді орендної плати, за своїм змістом є кондикційними. Аналогічний правовий висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 20.11.2018 у справі №922/3412/17, від 23.05.2018 у справі №629/4628/16-ц.

7.14.Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

7.15.Для кондикційних зобов`язань важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої, оскільки набувач зобов`язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберіг), або вартість цього майна.

7.16.Відповідач є власником нерухомого майна та користуються земельною ділянкою, на якій знаходиться це майно. Відповідач, без достатньої правової підстави, за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування земельною ділянкою.

7.17.Ухилення відповідача від обов`язкової сплати орендної плати за користування землею є підставою для застосування положень статей 1212 Цивільного кодексу України. Аналогічний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 12.04.2017 у справах №922/207/15, №922/5468/14, від 20.11.2018 у справі №922/3412/17.

7.18.Однією з основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність. Дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними, відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Учасники цивільних відносин при здійсненні своїх прав зобов`язані діяти добросовісно, утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб.

7.19.Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

7.20.Однією із загальних засад цивільного законодавства є судовий захист цивільного права та інтересу. Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.

7.21.Передумовою для захисту прав та охоронюваних законом інтересів особи є наявність такого права або інтересу та порушення або оспорювання їх іншою особою (іншими особами).

7.22.Користування відповідачем земельною ділянкою, яка належить до земель комунальної власності, безоплатно, без укладення договору оренди порушує вимоги земельного законодавства та є формою порушення права позивача на отримання плати за користування земельною ділянкою.

7.23.Відповідач, усвідомлюючи свій обов`язок сплачувати за користування земельною ділянкою, договору оренди земельної ділянки у розмірі, яким фактично користується, не уклав.

7.24.Збереження відповідачем коштів, які він повинен сплатити за користування земельною ділянкою, є результатом недобросовісної поведінки відповідача та відбулося без достатньої правової підстави.

7.25.Збереження коштів відповідачем без достатньої правової підстави є формою порушення права позивача.

7.26.Безпідставне збагачення відповідача за рахунок позивача не може бути усунуто за допомогою інших, спеціальних способів захисту. Застосування норм статті 1212 Цивільного кодексу України у цьому разі є належним та ефективним способом захисту.

7.27.Вимогу позивача про стягнення з відповідача 8447,75 грн безпідставно збережених коштів несплаченої орендної плати за користування земельною ділянкою, суд визнає обґрунтованою, спосіб захисту обраний позивачем є належним та ефективним, та доходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову.

8. Розподіл судових витрат.

8.1.Відповідно до частини 1 статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

8.2.За подання позовної заяви до суду Департамент архітектури та містобудування Черкаської міської ради сплатив судовий збір у розмірі 3028,00 грн на підставі платіжної інструкції від 22.07.2024 №403 (а. с. 12).

8.4. У позові позивач просив стягнути з відповідача понесені судові витрати по сплаті судового збору на користь платника - Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради у розмірі 3028,00 грн.

8.5.Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається, зокрема, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

8.6.Оскільки, позовні вимоги позивача задоволенні повністю, сплачений позивачем судовий збір у розмірі 3028,00 грн, суд покладає на відповідача.

Керуючись статтями 14, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного підприємства "Рекламне агентство "ОТ И ДО" (ідентифікаційний код 30599315, адреса місцезнаходження: 18002, м. Черкаси, бул. Шевченка, 205) на користь міського бюджету м. Черкаси (рахунок UA608999980314000611000023759; Банк: Казначейство України (ЕАП); одержувач платежу: ГУК у Черк.обл./тг м. Черкаси; код ЄДРПОУ: 37930566; код бюджетної класифікації: 24062200 призначення платежу безпідставно утримувані кошти) 8447,75 грн (вісім тисяч чотириста сорок сім гривень 75 копійок) боргу.

Стягнути з Приватного підприємства "Рекламне агентство "ОТ И ДО" (ідентифікаційний код 30599315, адреса місцезнаходження: 18002, м. Черкаси, бул. Шевченка, 205) на користь Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради (ідентифікаційний код: 38715770, адреса місця знаходження: 18001, м. Черкаси, вул. Б. Вишневецького, 36) 3028,00 грн (три тисячі двадцять вісім гривень 00 копійок) судових витрат зі сплати судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду протягом двадцяти днів з дня складення повного рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду.

Повне рішення суду складене 19.09.2024.

СуддяА.І. Гладун