Рішення

від 11.09.2024 по справі 925/847/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 вересня 2024 року

м. Черкаси

Справа № 925/847/24

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Партнер-2000"

до Фермерського господарства "Ольвія і К"

про стягнення 373563,04 грн.

Представники учасників справи:

Позивач Машкевич О.С., адвокат;

Відповідач не з`явився.

Секретар судового засідання Драченко Т.О.

Суддя Гладун А.І.

1.Заяви сторін по суті спору, процесуальні дії суду та учасників справи.

1.1.02.07.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю "Партнер-2000" звернулося до Господарського суду Черкаської області з позовом до Фермерського господарства "Ольвія і К" .

1.2.Змістом позову є майнова вимога стягнути з відповідача на користь позивача 373563,04 грн заборгованості за договором поставки нафтопродуктів №31/10 від 31.10.2021, зокрема 355307,90 грн основного боргу, 11523,76 грн інфляційних втрат, 6731,38 грн 3% річних.

1.3.Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач ствердив, що на виконання своїх зобов`язань за договором поставив відповідачу нафтопродукти, а відповідач не виконав зобов`язання за договором та не сплатив кошти за поставлений товар у строк, встановлений договором. Внаслідок чого у відповідача утворилася заборгованість перед позивачем у розмірі 355307,90 грн.

1.4.04.07.2024 суд ухвалив позовну заяву прийняти до розгляду та відкрити провадження у справі №925/847/24. Справу ухвалив розглядати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначив о 12 год. 30 хв. 05.08.2024.

1.5.Ухвалу суду від 04.07.2024 про відкриття провадження у справі суд надіслав позивачу до його електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, яку 04.07.2024 доставлено до його електронного кабінету (а.с. 96), відповідачу - рекомендованим листом з повідомленням про вручення, яку 06.07.2024 вручено відповідачу (а. с. 97).

1.6.05.08.2024 у підготовчому засіданні взяла участь представник позивача адвокат Машкевич О.С. у режимі відеоконференції. Представник відповідача у підготовче засідання не з`явився.

1.7.05.08.2024 суд ухвалив закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті об 11 год. 30 хв. 11.09.2024.

1.8.Відповідно до частини 1 статті 232 Господарського процесуального кодексу України судовими рішеннями є: 1) ухвали; 2) рішення; 3) постанови; 4) судові накази.

1.9.Відповідно до частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

1.10.Днем вручення відповідачу ухвали суду від 22.07.2024 та від 05.08.2024 є 06.07.2024 та 10.08.2024 - дні проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення (а. с. 97, 108).

1.11.Правом на подання відзиву на позов відповідач не скористався.

1.12.11.09.2024 у судовому засіданні взяла участь представник позивача адвокат Машкевич О.С. у режимі відеоконференції. Представник відповідача у судове засідання не з`явився.

1.13.Відповідно до частини 1 статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

1.14.Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки ( пункт 1 частини 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України).

1.15.Застосовуючи згідно з статтею 3 Господарського процесуального кодексу України, статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини при розгляді справи частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії (AlimentariaSanders S.A. v. Spain) від 07.07.1989).

1.16.Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі Смірнова проти України).

1.17.Участь у судовому засіданні є правом учасника судового процесу (п. 2 частини 1 статті 42 Господарського процесуального кодексу України).

1.18.Судочинство здійснюється, серед іншого, на засадах рівності та змагальності сторін і учасники судового провадження на власний розсуд користуються наданими ним процесуальними правами, зокрема, правом на участь у судовому засіданні.

1.19.Явка учасників судового провадження в судове засідання судом обов`язковою не визнавалась.

1.20.Оскільки неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи, явка представників учасників справи в судове засідання не була визнана обов`язковою, а також враховуючи те, що судочинство здійснюється, серед іншого, на засадах рівності та змагальності сторін і учасники судового провадження на власний розсуд користуються наданими ним процесуальними правами, зокрема, правом на участь у судовому засіданні, суд дійшов висновку про розгляд справи за відсутності представника відповідача.

1.21.Представник позивача адвокат Машкевич О.С. у судовому засіданні просила позов задовольнити повністю.

1.22.11.09.2024 суд завершив розгляд справи по суті та видалився до нарадчої кімнати для ухвалення рішення суду.

1.23.Керуючись частиною 1 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, суд проголосив вступну та резолютивну частини судового рішення у справі №925/847/24.

Вислухавши пояснення учасника справи, з`ясувавши обставини справи та дослідивши письмові докази, що містяться у справі, суд

ВСТАНОВИВ:

2.Обставин, які є предметом доказування у справі.

2.1.Предметом позову позивача до відповідача є майнова вимога про стягнення боргу, інфляційних втрат та 3% річних за прострочення виконання грошового зобов`язання.

2.2.Підставами позову є обставини, якими позивач доводить виникнення між сторонами зобов`язання на підставі договору поставки нафтопродуктів; неналежне виконання відповідачем зобов`язань за договором з оплати поставлених нафтопродуктів за видатковими накладними.

2.3.Відповідно до частини 2 статті 76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

2.4.Предметом доказування у даній справі є виникнення між сторонами майнового господарського зобов`язання на підставі договору поставки нафтопродуктів; невиконання відповідачем зобов`язань за договором з оплати нафтопродуктів у встановлений договором строк; розмір невиконаного грошового зобов`язання відповідача; строк виконання зобов`язання; розмір інфляційних втрат та 3% річних та період їх нарахування за прострочення виконання грошового зобов`язання, порушення суб`єктивного права, за захистом якого позивач звернувся до суду.

3.Перелік доказів, якими сторони підтверджують або спростовують наявність кожної обставини, яка є предметом доказування у справі.

3.1.На підтвердження обставин, які є предметом доказування позивач подав письмові докази, дослідивши які суд встановив:

3.1.1.31.10.2021 Товариство з обмеженою відповідальністю "Партнер-2000" (постачальник) та Фермерське господарство "Ольвія і К" (покупець) уклали договір поставки нафтопродуктів №31/10 (а.с. 14).

Відповідно до істотних умов договору сторони домовилися про таке:

п. 1.1 - постачальник зобов`язується поставити покупцю нафтопродукти в асортименті: газ скраплений; бензин А-95; бензин А-92; дизельне пальне, надалі ?товар?, а покупець прийняти і оплатити його вартість відповідно до умов даного договору;

п. 1.2 - кількість та ціна за літр товару, визначаються у відповідних накладних та рахунках;

п. 1.3 - відпуск товару Покупцю здійснюється на АЗС Постачальника: м. Кременчук, вул. Академіка Герасимовича (Котлова), 58-6; с. Нова Знам`янка, Кременчуцького р-ну, вул. Занасипський шлях, 5; м. Світловодськ, вул. Городоцька, 37; смт. Пантаївка Кіровоградської обл., вул. Магістральна, 2а; м. Миронівка, вул. Благовіщенська, 56;

п. 1.4 - право власності на товар переходить до покупця з моменту надходження на рахунок постачальника оплати за товар згідно виставленого рахунку або з моменту оформлення накладної про одержання товару;

п. 2.1 - постачальник зобов`язується:

п..2.1.1 - забезпечувати цілодобову (в будь-яку годину доби та будь-який день місяця) заправку автотранспорта покупця;

п. 2.1.2 - реалізований постачальником товар повинен відповідати ДСТУ, іншим діючим стандартам технічним умовам на відповідний вид товару. Якість товару повинна підтверджуватись сертифікатами паспортами, оформленими належним чином;

п. 2.1.3 - надавати покупцю відповідну первинну документацію, яка підтверджує відвантаження товару сплату платежів за попередній місяць не пізніше 5 числа наступного місяця;

п.2.2 - покупець зобов`язується:

п. 2.2.1 - отримати товар шляхом заправки автотранспорту на АЗС постачальника;

п. 2.2.2 - покупець оплачує постачальнику вартість товару на підставі рахунку на товар;

п. 2.3 - звіряння взаєморозрахунків, проведених між сторонами, здійснюється у строк до 5 числа кожного місяця;

п. 3.1 - ціна на товар являє собою відпускну ціну, яка діє на АЗС на момент відпуску товару;

п. 3.2 - розрахунок за поставлений товар здійснюється покупцем шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок постачальника з відстрочкою платежу до 14 календарних отримання рахунків-фактури та видаткових накладних;

п.6.6 - даний договір набирає сили з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін, скріплення печатками і діє до 31 грудня 2021 року, а у випадку невиконання сторонами своїх зобов`язань за договором у встановлений термін - до повного їхнього виконання.

3.1.2.На виконання договору позивач у період з 15.11.2021 по 30.10.2023 поставив відповідачу нафтопродукти загальною вартістю 2968332,08 грн на підставі видаткових накладних від 15.01.2023 №14 вартістю 54424,24 грн, від 31.01.2023 №47 вартістю 106732,52 грн, від 15.02.2023 №78 вартістю 100952,24 грн, від 28.02.2023 №112 вартістю 74796,01 грн, від 15.03.2023 №145 вартістю 73474,56 грн, від 31.03.2023 №179 вартістю 73981,82 грн, від 15.04.2023 №231 вартістю 65284,81 грн , від 30.04.2023 №263 вартістю 51543,35 грн, від 15.05.2023 №308 вартістю 70032,02 грн, від 31.05.2023 №359 вартістю 68542,86 грн, від 15.06.2023 №395 вартістю 58924,65 грн, від 30.06.2023№429 вартістю 63486,01 грн, від 15.07.2023 №472 вартістю 69511,95 грн, від 31.07.2023 №512 вартістю 72906,55 грн, від 15.08.2023 №561 вартістю 71753,18 грн, від 31.08.2023 №618 вартістю 76139,18 грн, від 15.09.2023 №665 вартістю 85448,65 грн, від 30.09.2023 №727 вартістю 86471,80 грн, від 15.10.2023 №825 вартістю 85262,81 грн, від 30.10.2023 №826 вартістю 62682,49 грн (а.с. 56, 58, 60, 62, 64, 66, 68, 70, 71-72, 74-75, 77-78); та виставив відповідачу рахунки на оплату від 15.01.2023 №9 вартістю 54424,24 грн, від 31.01.2023 №23 вартістю 106732,52 грн, від 15.02.2023 №37 вартістю 100952,24 грн, від 28.02.2023 №52 вартістю 74796,01 грн, від 15.03.2023 №61 вартістю 73474,56 грн, від 31.03.2023№72 вартістю 73981,82 грн, від 15.04.2023 №112 вартістю 65284,81 грн, від 30.04.2023 №113 вартістю 51543,35 грн, від 15.05.2023 №132 вартістю 70032,02 грн, від 31.05.2023 №133 вартістю 68542,86 грн, від 15.06.2023 №151 вартістю 58924,65 грн, 30.06.2023 №169 вартістю 63486,01 грн, від 15.07.2023 №190 вартістю 69511,95 грн, від 31.07.2023 №191 вартістю 72906,55 грн, від 15.08.2023 №252 вартістю 71753,18 грн, від 31.08.2023 №253 вартістю 76139,18 грн, від 15.09.2023 №259 вартістю 85448,65 грн, від 30.09.2023 №283 вартістю 86471,80 грн, від 15.10.2023 №332 вартістю 85262,81 грн, від 30.10.2023 №333 вартістю 62682,49 грн (а.с. 55, 57, 59, 61, 63, 65, 67, 69, 73, 76).

3.1.3.Відповідач свої зобов`язання за договором виконав частково та сплатив у період з 05.01.2023 по 31.10.2023 2613024,18 грн, що підтверджується платіжними інструкціями від 05.01.2023 №9 вартістю 36662,35 грн, від 19.01.2023 №3 вартістю 50000,00 грн, від 31.01.2023 №105 вартістю 10200,00 грн, від 08.02.2023 №186 вартістю 60000,00 грн, від 10.02.2023 №192 вартістю 100000,00 грн, від 30.03.2023 №139 вартістю 100000,00 грн, від 15.05.2023 №92 вартістю 10000,00 грн, від 16.05.2023 №94 вартістю 18000,00 грн, від 17.05.2023 №222 вартістю 13500,00 грн, від 05.06.2023 №253 вартістю 10000,00 грн, від 07.06.2023 №262 вартістю 10000,00 грн, від 14.06.2023 №259 вартістю 19800,00 грн, від 15.06.2023 №147 вартістю 20000,00 грн, від 21.06.2023 №285 вартістю 20000,00 грн, від 26.06.2023 №260 вартістю 20000,00 грн, від 07.07.2023 №175 вартістю 20000,00 грн, від 17.07.2023 №18525003 вартістю 10000,00 грн, від 20.07.2023 №381 вартістю 20000,00 грн,від 04.08.2023 №233 вартістю 20000,00 грн, від 08.08.2023 №415 вартістю 20000,00 грн, від 11.08.2023 №18525008 вартістю 50000,00 грн, від 16.08.2023 №246 вартістю 28500,00 грн, від 04.09.2023 №269 вартістю 20000,00 грн, від 05.09.2023 №463 вартістю 10000,00 грн, від 08.09.2023 №482 вартістю 20000,00 грн, від 11.09.2023 №491 вартістю 60000,00 грн, від 12.10.2023 №561 вартістю 30000,00 грн, від 16.10.2023 №300 вартістю 20000,00 грн, від 17.10.2023 №307 вартістю 48000,00 грн, від 18.10.2023 №571 вартістю 10000,00 грн, від 19.10.2023 №314 вартістю 10000,00 грн, від 23.10.2023 №325 вартістю 13000,00 грн, від 24.10.2023 №597 вартістю 10000,00 грн, від 25.10.2023 №600 вартістю 10000,00 грн, від 26.10.2023 №632 вартістю 10000,00 грн, від 31.10.2023 №1 вартістю 146044,10 грн (а.с. 19-54) та підписаним сторонами актом звірки взаєморозрахунків за період з 01.01.2021 по 08.04.2024 (а.с. 15), згідно якого сторони підтвердили, що заборгованість відповідача перед позивачем становить 355307,90 грн.

3.2.Відповідач доказів на спростування доводів позивача не подав.

3.3.Відповідно до частини першої та другої статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами:1) письмовими, речовими і електронними доказами;2) висновками експертів;3) показаннями свідків.

3.4.Відповідно до частини 1 статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

3.5.На підставі поданих позивачем доказів, можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Подані позивачем докази суд визнає належними.

3.6.Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються (стаття 77 Господарського процесуального кодексу України "Допустимість доказів").

3.7.На підтвердження обставин, якими позивач обґрунтовує підстави позову, позивач подав письмові докази, які є належним засобом доказування обставин, що є предметом доказування у справі. Суд не встановив, що докази подані позивачем отримані з порушенням закону. Докази подані позивачем суд визнає допустимими.

3.8.Згідно з статтею 78 Господарського процесуального кодексу достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи

3.9.Подані позивачем докази, на переконання суду, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Докази, подані позивачем, суд визнає достовірними.

3.10.Відповідно до статті 129 Конституції України та статті 2 Господарського процесуального кодексу України однією з основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

3.11.Зміст принципу змагальності господарського судочинства наведений у статтях 13 та 74 Господарського процесуального кодексу України, відповідно норм яких судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

3.12.Сумніву у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів у суду не виникло.

4.Висновок суду про те, яка обставина, що є предметом доказування у справі, визнається судом встановленою або спростованою з огляду на більшу вірогідність відповідних доказів. Мотиви визнання доказів більш вірогідними щодо кожної обставини, яка є предметом доказування у справі.

4.1.Відповідно до частин 1 статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

4.2.Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були. Тобто обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний.

4.3.З огляду на відсутність у справі доказів, які б водночас доводили та спростовували одні й ті ж обставини, суд не наводить у рішенні суду мотивів визнання доказів більш вірогідними щодо кожної обставини, яка є предметом доказування у справі.

4.4.Відповідно до частини 1-3 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

4.5.Враховуючи належність, допустимість та достовірність доказів, поданих сторонами, суд, оцінивши зібрані у справі докази в цілому та кожен доказ окремо, визнає доведеними обставини, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, та визнає встановленими наступні обставини:

4.5.1.між позивачем та відповідачем виникло майнового господарське зобов`язання на підставі договору поставки нафтопродуктів;

4.5.2.позивачем виконав свій обов`язок у зобов`язанні та поставив відповідачу нафтопродукти вартістю 2968332,08 грн;

4.5.3.відповідач виконав зобов`язання за договором частково та сплатив позивачу 2613024,18 грн;

4.5.4.розмір невиконаного грошового зобов`язання відповідача перед позивачем становить 355307,90 грн;

4.5.5.строк виконання відповідачем грошового зобов`язання настав 30.10.2023;

4.5.6.з 14.11.2023 розпочався відлік строку прострочення виконання грошового зобов`язання відповідача перед позивачем.

5.Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

5.1.Відповідно до частини другої статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

5.2.Згідно з частиною першої статті 174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

5.3.Наведеними вище нормами господарського законодавства врегульовано правові підстави виникнення господарських зобов`язань, до яких, зокрема, належить господарський договір.

5.4.Дослідивши зміст та характер зобов`язань, що виникли між сторонами, суд дійшов висновку, що між сторонами виникли майново-господарські зобов`язання.

5.5.Відповідно до частини першої статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

5.6.Відповідно до частини першої статті 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

5.7.Зобов`язання, що виникли між сторонами за своїм правовим змістом опосередковують відносини поставки.

5.8. Відповідно до частини першої статті 264 Господарського кодексу України матеріально-технічне постачання та збут продукції виробничо-технічного призначення і виробів народного споживання як власного виробництва, так і придбаних у інших суб`єктів господарювання, здійснюються суб`єктами господарювання шляхом поставки, а у випадках, передбачених цим Кодексом, також на основі договорів купівлі-продажу.

5.9. Згідно з частиною першою статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

5.10.Відповідно до частини першої статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

5.11.До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (частина 2 статті 712 Цивільного кодексу України).

5.12.Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

5.13.Відповідно до статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

5.14.Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві ціну проданого товару, а продавець зобов`язаний передати у власність покупця оплачений товар.

5.15.Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

5.16.Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).

5.17.Відповідно до частини першої статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

5.18.Згідно з частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

5.19.Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

5.20. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (частина 2 статті 530 Цивільного кодексу України).

5.21.Відповідно частини 3 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

5.22.Відповідно до частини 1 статті 526 зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

5.23.Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

5.24.Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

5.25.При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права (статті 625 ЦК України), викладені в постановах Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.06.2020 у справі №905/21/19, Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 29.07.2019 у справі №756/3966/17, Великої Палати Верховного Суду від 14.12.2021 у справі №643/21744/19, від 13.02.2019 у справі № 320/5877/17, від 23.05.2018 у справі № 629/4628/16-ц, від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17.

5.26.Відповідно до частини 1 статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

6.Мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову. Висновок суду про порушення, не визнання або оспорення права чи інтересу, за захистом яких мало місце звернення до суду, та мотиви такого висновку. Висновки суду щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову.

6.1.Передумовою спору є виникнення між сторонами майнового-господарського зобов`язання на підставі договору поставки нафтопродуктів.

6.2.Причиною виникнення спору є неналежне виконання відповідачем зобов`язання з оплати товару (нафтопродуктів).

6.3.Звертаючись з позовом, позивач прагне захистити своє майнове право та отримати кошти у розмірі 355307,90 грн за поставлений товар.

6.4.Правовідносини між учасниками справи є приватноправовими, врегульовані нормами цивільного права. Зобов`язання, що виникли між сторонами, за своїм правовим змістом опосередковують відносини поставки.

6.5.За договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

6.6.Розрахунок за поставлений товар здійснюється покупцем шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок постачальника з відстрочкою платежу до 14 календарних отримання рахунків-фактури та видаткових накладних (пункт 3.2 договору).

6.7.Відповідач частково виконав зобов`язання за договором та сплатив позивачу у період з 05.01.2023 по 31.10.2023 2613024,18 грн.

6.8.Розмір невиконаного грошового зобов`язання відповідача перед позивачем становить 355307,90 грн (2968332,08 грн (вартість нафтопродуктів) - 2613024,18 грн (оплата)).

6.9.Доказів виконання зобов`язання за договором поставки нафтопродутів та сплати коштів позивачу відповідач не подав.

6.10.Однією з основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність. Дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними, відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Учасники цивільних відносин при здійсненні своїх прав зобов`язані діяти добросовісно, утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб.

6.11.Загальні засади (принципи), зокрема добросовісність, є по своїй суті нормами прямої дії та повинні враховуватися при тлумаченні норм, що містяться в актах цивільного законодавства.

6.12.Головне застосування принципу добросовісності полягає у тому, щоб перешкодити стороні отримати перевагу та вигоду як наслідок своєї непослідовності у поведінці на шкоду іншій стороні, яка добросовісно поклалася на певну юридичну ситуацію, створену першою стороною або обома.

6.13.Завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі (частини 1 та статті 2 Господарського процесуального кодексу України).

6.14.Захист цивільних прав це застосування компетентним органом передбачених законом способів захисту цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

6.15.Способи захисту суб`єктивних цивільних прав це закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких здійснюється поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника.

6.16.Особа, якій належить порушене право, може скористатися не будь-яким на свій розсуд, а певним способом захисту свого права, який прямо визначається спеціальним законом, що регламентує конкретні цивільні правовідносини, або договором.

6.17.Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

6.18.Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

6.19.Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

6.20.Невиконання покупцем свого обов`язку у зобов`язанні з оплати товару на виконання умов договору порушує право продавця на отримання коштів за поставлений товар та надає йому право вимагати стягнення коштів за отриманий товар у примусовому порядку.

6.21.Вимогу позивача про стягнення з відповідача 355307,90 грн суд визнає обґрунтованою, спосіб захисту обраний позивачем є належним та ефективним, та доходить висновку про наявність підстав для задоволення позову.

6.1.Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

6.2.Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (частина 2 статті 530 Цивільного кодексу України)

6.22.З 14.11.2023 розпочався відлік строку прострочення виконання зобов`язання відповідача перед позивачем.

6.23.На суму боргу 355307,90 грн за отриманий товар позивач нарахував 11523,76 грн інфляційних втрат та 6731,38 грн 3% річних, стягнення яких становить предмет решти майнових вимог позивача до відповідача.

6.24.Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.

6.25.У разі несвоєчасного виконання боржником грошового зобов`язання у нього в силу укладеного договору та закону (частини другої статті 625 ЦК України) виникає обов`язок сплатити кредитору, поряд із сумою основного боргу, суму інфляційних втрат, як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов`язанням внаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати.

6.26.У кредитора згідно з частиною другою статті 625 ЦК України є право вимоги до боржника щодо сплати інфляційних втрат за період прострочення в оплаті основного боргу. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.06.2020 у справі №905/21/19.

6.27.Отже, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

6.28.За змістом статей 524, 533 - 535 і 625 Цивільного кодексу України грошовим є зобов`язання, виражене у грошових одиницях (національній валюті України чи у грошовому еквіваленті зобов`язання, вираженого в іноземній валюті), що передбачає обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку.

6.29.Грошовим є будь-яке зобов`язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника виконання певних дій кореспондує обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора.

6.30.У статті 625 Цивільного кодексу України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення.

6.31.За розрахунком позивача (а.с. 4-6) відповідач за прострочення виконання грошового зобов`язання повинен сплатити 11523,76 грн інфляційних втрат за період з 14.11.2023 по 31.05.2024 (355307,90 грн (сума боргу) х 1.03243315 355307,90 грн) та 6731,38 грн 3% річних за період з 14.11.2023 по 01.07.2024 включно (1401,76 грн за період з 14.11.2023 по 31.12.2023 (355307,90 (сума боргу) x 3 % x 48 днів (прострочення) : 365 : 100) та 5329,62 грн за період з 01.01.2024 по 01.07.2024 включно (355307,90 (сума боргу) x 3 % x 183 днів (прострочення) : 366 : 100).

6.32.Перевіривши розрахунок позивача щодо нарахування 3% річних та інфляційних втрат, суд дійшов висновку про його відповідність періоду нарахування та сумі боргу, а методика нарахування відповідає висновку щодо застосування статті 625 ЦК України, викладеному у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.06.2020 у справі №905/21/19.

6.33.Вимогу позивача про стягнення з відповідача 11523,76 грн інфляційних втрат та 6731,38 грн 3% річних, суд визнає обґрунтованою, спосіб захисту обраний позивачем є належним та ефективним та доходить висновку про наявність підстав для задоволення позову у цій частині.

7.Розподіл судових витрат.

7.1.Відповідно до частини 1 статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

7.2.При зверненні до суду позивач сплатив за подання позовної заяви судовий збір у розмірі 5854,45 грн на підставі платіжної інструкції №1072 від 04.06.2024 (а.с. 10).

7.3.Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається, окрема, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

7.4.Оскільки, позовні вимоги позивача задоволенні повністю судовий збір у розмірі 5854,45 грн суд покладає на відповідача.

Керуючись статтями 14, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Фермерського господарства "Ольвія і К" (ідентифікаційний код40023772, адреса місця місцезнаходження: 19732, Черкаська обл., Золотоніський район, с. Мицалівка, вул. Польова, буд. 31) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Партнер-2000" (ідентифікаційний код: 21070140, адреса місця знаходження: 28023, Кіровоградська обл., м. Олександрія, смт. Пантаївка, вул. Магістральна, буд. 2А) 355307,90 грн (триста п`ятдесят п`ять тисяч триста сім гривень 90 копійок) боргу, 11523,76 грн (одинадцять тисяч п`ятсот двадцять три гривні 76 копійок) інфляційних втрат, 6731,38 грн (шість тисяч сімсот тридцять одну гривню 38 копійок) 3% річних, 5854,45 грн (п`ять тисяч вісімсот п`ятдесят чотири гривні 45 копійок) судових витрат зі сплати судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду протягом двадцяти днів з дня складення повного рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду.

Повне рішення суду складене 19.09.2024.

СуддяА.І. Гладун