Постанова

від 10.09.2024 по справі 926/5008/22

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2024 року

м. Київ

cправа № 926/5008/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Багай Н. О. - головуючого, Дроботової Т. Б., Чумака Ю. Я.,

секретар судового засідання - Письменна О. М.,

за участю представників сторін:

позивача - Лелюк Х. М. (самопредставництво, в режимі відеоконференції),

відповідача - Максимишин І. Б. (адвоката, в режимі відеоконференції),

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Чернівецької міської ради

на постанову Західного апеляційного господарського суду від 11.01.2024 (колегія суддів: Орищин Г. В. - головуючий, Галушко Н. А., Желік М. Б.) у справі

за позовом Чернівецької міської ради

до Приватного підприємства з іноземними інвестиціями "Європрофіль"

про внесення змін до договору оренди землі,

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог

1.1. Чернівецька міська рада звернулася 13.12.2022 до Господарського суду Чернівецької області з позовом до Приватного підприємства з іноземними інвестиціями "Європрофіль" (далі - ПП "Європрофіль"), в якому (з урахуванням виправлення описки) просила внести зміни до договору оренди земельної ділянки від 28.02.2005 № 1721, укладеного між Чернівецькою міською радою та ПП "Європрофіль", щодо земельної ділянки загальною площею 2,2006 га, з кадастровим номером 7310136600:35:002:0040, розташованої за адресою: м. Чернівці, вул. Руська, 236-Г, виклавши пункти 1.3, 2.1, 2.2 договору в такій редакції:

"1.3. Відповідно до витягу із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок від 21.02.2022 № 4721 нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 29 185 678,00 грн.

2.1. Річна орендна плата з 01.01.2022 становить 875 570,34 грн.

2.2 Орендна плата сплачується орендарем рівними частинами у строк до 30 числа місяця, наступного за звітним, на розрахунковий рахунок: Чернівецьке ГУК/Чернівецька ТГ/, код ЄДРПОУ 37836095, р/р ІІА668999980334129812000024405, Казначейство України (ЕАП), код платежу 18010600 - орендна плата з юридичних осіб".

1.2. Обґрунтовуючи позовні вимоги, Чернівецька міська рада посилалася на укладення 28.02.2005 між Чернівецькою міською радою та ПП "Європрофіль" договору оренди земельної ділянки, згідно з яким (в редакції додаткового договору від 15.03.2012 № 3/1721) визначено, що річна орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та становить 125 645,46 грн. Позивач зазначав, що згідно з рішенням Чернівецької міської ради від 26.02.2021 № 118 "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Чернівців та визнання такими, що втратили чинність, окремих пунктів рішення міської ради V скликання від 12.02.2008 року № 510" затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель м. Чернівців, нормативна грошова оцінка земель м. Чернівців вводиться в дію з 01.01.2022. Відповідно до витягу Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області (далі - ГУ Держгеокадастру) із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок від 21.02.2022 № 4721 нормативна грошова оцінка земельної ділянки, якою користується відповідач, становить 29 185 678,00 грн; згідно з розрахунками річна орендна плата за вказану земельну ділянку становить 875 570,34 грн. Як пояснював позивач, з метою внесення змін до договору оренди Департамент урбаністики та архітектури Чернівецької міської ради неодноразово направляв листи на адресу відповідача, які повертались у зв`язку з відсутністю адресата, тому додаткова угода до договору оренди земельної ділянки № 1721 від 28.02.2005 в частині розміру орендної плати за землю відповідачем не підписана.

2. Короткий зміст судових рішень

2.1. Згідно з рішенням Господарського суду Чернівецької області від 20.04.2023 у справі № 926/5008/22 (суддя Марущак І. В.) позов Чернівецької міської ради задоволено.

Внесено зміни до договору оренди земельної ділянки від 28.02.2005 № 1721, який укладений між Чернівецькою міською радою та ПП"Європрофіль", щодо земельної ділянки, яка знаходиться в м. Чернівцях на вул. Руській, 236-Г, загальною площею 2,2006 га, викладено пункти 1.3 розділу 1 та 1.1 розділу 2 договору в такій редакції:

"1.3. Відповідно до витягу із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок від 21.02.2022 № 4721 нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 29 185 678,00 грн.

1.1. Річна орендна плата з 01.01.2022 становить 875 570,34 грн (вісімсот сімдесят п`ять тисяч п`ятсот сімдесят гривень, тридцять чотири копійки).

Орендна плата сплачується Орендарем рівними частинами у строк до 30 числа місяця, наступного за звітним, на розрахунковий рахунок: Чернівецьке ГУК/Чернівецька ТГ/, код ЄДРПОУ 37836095, р/р ІІА668999980334129812000024405, Казначейство України (ЕАП), код платежу 18010600 - орендна плата з юридичних осіб".

Здійснено розподіл судових витрат.

2.2. Суд першої інстанції виходив із того, що відповідно до Податкового кодексу України, Закону України "Про оренду землі", Закону України "Про оцінку земель" нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати.

Суд першої інстанції встановив, що розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, переданої в оренду ПП"Європрофіль", станом на 2022 рік визначений у розмірі 29 185 678,00 грн та обґрунтовується даними ГУ Держгеокадастру у Чернівецькій області, що містяться у витязі з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок від 21.02.2022 № 4721. Оскільки суд першої інстанції встановив, що станом на час розгляду справи відповідачем не підписано додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки від 28.02.2005 № 1721 в частині зміни грошової оцінки земельної ділянки та розміру орендної плати за землю, тому дійшов висновку, що є підстави для зміни договору в судовому порядку.

2.3. Згідно з постановою Західного апеляційного господарського суду від 11.01.2024 у справі № 926/5008/22 рішення Господарського суду Чернівецької області від 20.04.2023 у справі № 926/5008/22 змінено, викладено пункт 1.1 договору оренди земельної ділянки від 28.02.2005 № 1721 в резолютивній частині рішення в такій редакції:

"1.1. Річна орендна плата становить 875 570,34 грн (вісімсот сімдесят п`ять тисяч п`ятсот сімдесят гривень, тридцять чотири копійки).

Орендна плата сплачується Орендарем рівними частинами у строк до 30 числа місяця, наступного за звітним, на розрахунковий рахунок: Чернівецьке ГУК/Чернівецька ТГ/, код ЄДРПОУ 37836095, р/р ІІА668999980334129812000024405, Казначейство України (ЕАП), код платежу 18010600 - орендна плата з юридичних осіб".

У решті рішення суду залишено без змін. Здійснено розподіл судових витрат.

2.4. Суд апеляційної інстанції погодився з висновком місцевого господарського суду про обґрунтованість позовних вимог Чернівецької міської ради щодо внесення змін до договору оренди в частині визначення розміру орендної плати. Проте суд апеляційної інстанції зауважив, що, зазначаючи в пункті договору дату, з якої підлягає застосуванню новий розмір орендної плати, суд першої інстанції допустив порушення норм матеріального права.

Суд апеляційної інстанції послався на положення частини 3 статті 653 Цивільного кодексу України та частини 5 статті 188 Господарського кодексу України, а також на правову позицію Верховного Суду, сформульовану в постанові від 27.01.2020 у справі № 922/676/19 та в постанові від 11.12.2019 у справі № 922/1298/19, та зазначив, що договір оренди землі вважається зміненим з дати набрання законної сили судовим рішенням. Тому суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що суд першої інстанції, зазначаючи новий розмір орендної плати, помилково вказав дату, з якої підлягає застосуванню зазначений розмір орендної плати.

3. Короткий зміст касаційної скарги та заперечень на неї

3.1. Не погодившись із постановою Західного апеляційного господарського суду від 11.01.2024 у справі № 926/5008/22, Чернівецька міська рада звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Західного апеляційного господарського суду від 11.01.2024 у справі № 926/5008/22, а рішення Господарського суду Чернівецької області від 20.04.2023 у справі № 926/5008/22 залишити без змін.

3.2. Чернівецька міська рада, звертаючись із касаційною скаргою, посилається на підстави касаційного оскарження, передбачені пунктами 1, 2 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

Скаржник зазначає, що, ухвалюючи у справі оскаржувану постанову, суд апеляційної інстанції не врахував висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.06.2023 у справі № 643/5369/16, постанові Верховного Суду від 14.12.2020 у справі № 521/2816/15 (щодо поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення).

Скаржник також у касаційній скарзі зазначає про необхідність відступу від висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 16.12.2021 у справі № 921/530/18 (щодо моменту зміни зобов`язання у зв`язку з набранням рішенням законної сили). Чернівецька міська рада обґрунтовує таку необхідність відступу від висновку Великої Палати Верховного Суду тим, що у спірних правовідносинах права та обов`язки змінюються в силу закону, а не внаслідок прийняття судом рішення або оформлення договору. Тому, на думку скаржника, внесення змін до договору є лише фактичним оформленням цих правовідносин. Скаржник зауважує, що, незважаючи на договірний характер користування земельною ділянкою, розмір орендної плати має відповідати вимогам підпункту 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу України та не може бути меншим, ніж визначено положеннями Податкового кодексу України.

Чернівецька міська рада також у касаційній скарзі просила зупинити касаційне провадження у справі № 926/5008/22 до закінчення перегляду справи № 914/2848/22 Великою Палатою Верховного Суду.

3.3. ПП "Європрофіль" у відзивах від 18.03.2024 та від 19.03.2024 на касаційну скаргу просить залишити постанову Західного апеляційного господарського суду від 11.01.2024 у справі № 926/5008/22 без змін, а касаційну скаргу Чернівецької міської ради - без задоволення. ПП "Європрофіль" вважає доводи скаржника необґрунтованими та безпідставними.

4. Обставини справи, встановлені судами

4.1. Господарські суди попередніх інстанцій установили, що 28.02.2005 між Чернівецькою міською радою та ПП "Європрофіль" укладено договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 7310136600:35:002:0040 загальною площею 2,2006 га, розташованої за адресою: м. Чернівці, вул. Руська, 236-Г.

За умовами цього договору земельна ділянка передається підприємству у строкове, платне користування для здійснення реконструкції придбаних об`єктів нерухомості, будівництва оздоровчо-лікувального комплексу з тенісними, спортивними спорудами профілактичного та санаторного типу, в тому числі для малозабезпечених громадян міста та житла для працівників підприємства; земельна ділянка надається в оренду строком до 26.08.2054.

4.2. Згідно з пунктом 1.3 договору оренди земельної ділянки нормативна грошова оцінка земельної ділянки складає 1 283 610,00 грн.

4.3. Пунктами 1.1, 1.2, 2.2 договору оренди земельної ділянки передбачено, що на період до завершення будівництва річна орендна плата за користування земельною ділянкою складає 21 949,73 грн. Плата за землю вноситься орендарем рівними частками на рахунок Департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради в термін 30 календарних днів місяця, наступного за звітним. Після здачі об`єкта в експлуатацію орендна плата підлягає перерахунку.

У разі збільшення відповідно до законів України розміру земельного податку, орендна плата може бути збільшена до розміру земельного податку, який нараховується на орендовану ділянку.

Розмір орендної плати індексується відповідно до чинного законодавства України. При цьому додатковий договір між сторонами не укладається.

4.4. Відповідно до пунктів 4.1, 4.2 цього договору зміна умов договору оренди земельної ділянки можлива за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

4.5. Господарські суди зазначили, що додатками до договору оренди земельної ділянки від 28.02.2005 № 1721 є: план зовнішніх меж землекористування м. Чернівці, вул. Руська, 236-Г, розрахунок розміру орендної плати, акт прийому-передачі земельної ділянки.

4.6. Додатковим договором від 29.02.2008 до договору оренди земельної ділянки сторонами збільшено розмір орендної плати до 70 060,00 грн.

4.7. 28.05.2008 між Чернівецькою міською радою та ПП"Європрофіль" укладено додатковий договір № 2/1721, яким внесено зміни до договору оренди земельної ділянки на вул. Руській, 236-Г, площею 2,2006 га, а саме: "Відповідно до пункту 2 рішення 40 сесії Чернівецької міської ради ІV скликання № 933 від 22.12.2005; в пункті 1.2 договору оренди слова "для здійснення реконструкції придбаних об`єктів нерухомості будівництва оздоровчо-лікувального комплексу з тенісними, спортивними спорудами профілактичного та санаторного типу, в тому числі для малозабезпечених громадян міста та житла для працівників підприємства" замінити словами "для забудови житлових будинків з об`єктами соцкультпобуту".

4.8. У подальшому між сторонами укладено додатковий договір від 15.03.2012 № 3/1721 до договору оренди землі, згідно з яким річна орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та становить 125 645,46 грн.

4.9. Відповідно до пункту 6.2 Положення про оренду та порядок розрахунку орендної плати земельні ділянки в м. Чернівцях, затвердженого рішенням Чернівецької міської ради від 23.10.2008 № 715 (зі змінами, внесеними рішенням Чернівецької міської ради від 28.07.2011 № 221), розмір орендної плати переглядається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки земель міста Чернівців та в інших випадках, передбачених законодавчими актами України, в тому числі рішеннями Чернівецької міської ради, що набрали чинності у порядку, визначеному законодавством, або умовами договору оренди землі.

4.10. Згідно з рішенням Чернівецької міської ради від 26.02.2021 № 118 "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Чернівців та визнання такими, що втратили чинність, окремих пунктів рішення міської ради V скликання від 12.02.2008 № 510" затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Чернівців, розроблену Українським державним науково-дослідним інститутом проектування міст "Діпромісто" ім. Ю. М. Білоконя. Згідно з пунктом 2 рішення нормативна грошова оцінка земель м. Чернівців вводиться в дію з 01.01.2022 року.

4.11. Відповідно до виданого ГУ Держгеокадастру у Чернівецькій області витягу із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок від 21.02.2022 № 4721 нормативна грошова оцінка земельної ділянки, якою користується відповідач, становить 29 185 678,00 грн. За наслідками проведених розрахунків річна орендна плата за вказану земельну ділянку становить 875 570,34 грн, що складає 3 відсотки від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

4.12. З метою внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 28.02.2005 Департамент урбаністики та архітектури Чернівецької міської ради неодноразово направляв на адресу відповідача листи від 16.03.2022 № 24/01-08/3-04/4/550, від 24.05.2022 № 24/01-08/3-04/4/839 та від 19.10.2022 № 24/01-08/3-01/1665. До останнього листа додано проект додаткового договору від 03.03.2022 № 4/1721, підписаний орендодавцем. Зазначені листи повертались у зв`язку з відсутністю адресата за вказаною адресою, що підтверджується копіями поштових конвертів та рекомендованих повідомлень.

4.13. Суди попередніх інстанцій установили, що за змістом проекту додаткового договору позивач запропонував викласти пункт 1.3 договору оренди земельної ділянки в такій редакції: "Відповідно до витягу із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок від 21.02.2022 № 4721 нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 29 185 678,00 грн; пункти 2.1, 2.2 розділу цього договору "Орендна плата" викласти в редакції: "Річна орендна плата з 01.01.2022 становить 875 570,34 грн. Орендна плата сплачується Орендарем рівними частинами у строк до 30 числа місяця, наступного за звітним, на розрахунковий рахунок: Чернівецьке ГУК/Чернівецька ТГ/, код ЄДРПОУ 37836095, р/р ІІА668999980334129812000024405, Казначейство України (ЕАП), код платежу 18010600 - орендна плата з юридичних осіб".

4.14. Оскільки додаткова угода відповідачем підписана не була, між сторонами виник спір щодо наявності чи відсутності підстав для внесення змін до договору оренди в частині визначення нової грошової оцінки земельної ділянки та нового розміру орендної плати.

5. Розгляд касаційної скарги та позиція Верховного Суду

5.1. Згідно з ухвалою Верховного Суду від 04.03.2024 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Чернівецької міської ради на постанову Західного апеляційного господарського суду від 11.01.2024 у справі № 926/5008/22, задоволено клопотання Чернівецької міської ради про зупинення касаційного провадження у справі № 926/5008/22 до розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 914/2848/22, зупинено касаційне провадження за касаційною скаргою Чернівецької міської ради на постанову Західного апеляційного господарського суду від 11.01.2024 у справі № 926/5008/22 до розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 914/2848/22.

Суд установив, що 05.06.2024 Великою Палатою Верховного Суду у справі № 914/2848/22 ухвалено постанову, яка була оприлюднена в Єдиному державному реєстрі судових рішень 17.07.2024.

Верховний Суд постановив ухвалу від 05.08.2024 у справі № 926/5008/22, якою поновив касаційне провадження за касаційною скаргою Чернівецької міської ради на постанову Західного апеляційного господарського суду від 11.01.2024 у справі № 926/5008/22.

5.2. Згідно зі статтею 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.

Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини 1 статті 310, частиною 2 статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

Таким чином, у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги, суд касаційної інстанції не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги.

5.3. Відповідно до статті 45 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" Велика Палата Верховного Суду: 1) у визначених законом випадках здійснює перегляд судових рішень у касаційному порядку з метою забезпечення однакового застосування судами норм права; 2) діє як суд апеляційної інстанції у справах, розглянутих Верховним Судом як судом першої інстанції; 3) аналізує судову статистику та вивчає судову практику, здійснює узагальнення судової практики; 4) здійснює інші повноваження, визначені законом.

Таким чином, саме Велика Палата Верховного Суду є спеціально створеним колегіальним органом Верховного Суду, метою діяльності якого є забезпечення однакового застосування судами норм права.

При цьому Велика Палата Верховного Суду в постановах від 30.01.2019 у справі № 755/10947/17, від 03.07.2019 у справі № 127/2209/18, від 10.11.2021 у справі № 825/997/17 зазначила, що незалежно від того, чи перераховані всі постанови, у яких викладена правова позиція, від якої відступила Велика Палата Верховного Суду, суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію Великої Палати Верховного Суду.

5.4. Оскільки розгляд касаційної скарги Чернівецької міської ради на постанову Західного апеляційного господарського суду від 11.01.2024 у справі № 926/5008/22 було зупинено до закінчення розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 914/2848/22, тому колегія суддів враховує саме останню правову позицію Великої Палати Верховного Суду, яка викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2024 у справі № 914/2848/22.

5.5. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши наведені у касаційній скарзі та відзивах доводи, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу належить задовольнити частково з огляду на таке.

5.6. Предметом позову в цій справі є матеріально-правові вимоги Чернівецької міської ради про внесення змін до договору оренди земельної ділянки. Позовні вимоги Чернівецької міської ради обґрунтовані затвердженням нової технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яку орендує відповідач. Позивач вважав, що затвердження нової технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для внесення змін до договору оренди земельної ділянки в частині розміру орендної плати.

5.7. Колегія суддів зазначає, що згідно зі статтею 2 Закону України "Про оренду землі" відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

5.8. У статті 627 Цивільного кодексу України закріплено принцип свободи договору та визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

5.9. Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

5.10. Відповідно до частини 1 статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

5.11. Згідно із частинами 1- 3 статті 632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.

5.12. Відповідно до частин 1- 3 статті 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

5.13. Згідно із частиною 1 статті 652 Цивільного кодексу України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання.

5.14. У статті 13 Закону України "Про оренду землі " (тут і далі в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) зазначено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

5.15. За змістом статті 15 Закону України "Про оренду землі " істотними умовами договору оренди землі є, зокрема, орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

5.16. Відповідно до частин 1 та 2 статті 21 Закону України "Про оренду землі" орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

5.17. Велика Палата Верховного Суду в постанові від 05.06.2024 у справі № 914/2848/22 виснувала, що для визначення розміру орендної плати за землі державної та комунальної власності базою для обрахунку є нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

Порядок затвердження технічної документації з оцінки земель визначений статтею 23 Закону України "Про оцінку земель". Частинами 1, 3 та 4 цієї статті передбачено, що технічна документація з бонітування ґрунтів та нормативної грошової оцінки земельних ділянок затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою. Протягом місяця з дня надходження технічної документації з бонітування ґрунтів, нормативної грошової оцінки відповідна сільська, селищна, міська рада розглядає та приймає рішення про затвердження або відмову в затвердженні такої технічної документації. Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається органами, що здійснюють ведення Державного земельного кадастру. Рішення рад, зазначених у цій статті, щодо технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок набирають чинності у строки, встановлені відповідно до пункту 271.2 статті 271 Податкового кодексу України.

Пунктом 271.2 статті 271 Податкового кодексу України встановлено, що рішення рад щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

Положеннями пункту 289.1 статті 289 Податкового кодексу України передбачено, що для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства.

5.18. Велика Палата Верховного Суду в постанові від 05.06.2024 у справі № 914/2848/22 зазначила, що нормативна грошова оцінка земель встановлюється шляхом затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, яка здійснюється відповідною сільською, селищною, міською радою. Зазначене імперативне регулювання унеможливлює встановлення нормативної грошової оцінки земельних ділянок договором, зокрема договором між органом місцевого самоврядування і орендарем. Водночас обов`язковість врахування нормативної грошової оцінки земельної ділянки державної та комунальної власності під час визначення розміру орендної плати встановлена законом (абзац 2 частини 1 статті 13 Закону України "Про оцінку земель").

Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що з моменту початку застосування відповідно до пункту 271.2 статті 271 Податкового кодексу України нового розміру нормативної грошової оцінки земельних ділянок державної та комунальної власності автоматично змінюються і права та обов`язки сторін договору оренди в частині розміру орендної плати, якщо він визначений у відсотковому співвідношенні до нормативної грошової оцінки.

5.19. Велика Палата Верховного Суду в постанові від 05.06.2024 у справі № 914/2848/22 зауважила, що задоволення позовної вимоги про визнання укладеною спірної додаткової угоди про внесення змін до договору оренди земельної ділянки державної або комунальної власності, які пов`язані тільки зі зміною нормативної грошової оцінки земельної ділянки, не приведе до захисту прав чи інтересів позивача, оскільки судове рішення про визнання укладеною спірної додаткової угоди не матиме наслідком стягнення з відповідача орендної плати відповідно до зміненого розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Тому зазначена позовна вимога не відповідає критеріям належного та ефективного способу захисту прав.

5.20. Як виснувала Велика Палата Верховного Суду в постанові від 05.06.2024 у справі № 914/2848/22, нормативне регулювання визначення розміру орендної плати за оренду земельних ділянок державної або комунальної власності відбувається за імперативно встановленою формулою множення нормативної грошової оцінки на коефіцієнт, який погоджується сторонами в договорі, але у законодавчо встановлених межах. Розмір нормативної грошової оцінки згідно з наведеними вище законодавчими нормами встановлюється відповідним органом місцевого самоврядування.

Орендодавець у випадку зміни розміру орендної плати у зв`язку зі зміною нормативної грошової оцінки земельної ділянки державної чи комунальної власності вправі вимагати від орендаря сплати орендної плати у зміненому розмірі, в тому числі і шляхом звернення до суду з позовом про стягнення спірної суми.

5.21. Тому Велика Палата Верховного Суду в постанові від 05.06.2024 у справі № 914/2848/22 зауважила, що належному способу захисту орендодавця у такому випадку відповідає позовна вимога про стягнення орендної плати, не сплаченої орендарем. Водночас несплачена орендна плата підлягає стягненню за весь період прострочення з моменту початку застосування відповідно до пункту 271.2 статті 271 Податкового кодексу України рішення ради щодо зміни розміру нормативної грошової оцінки земельних ділянок державної та комунальної власності.

5.22. У справі, що розглядається, Чернівецька міська рада звернулася з позовом про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 28.02.2005 № 1721.

5.23. Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги Чернівецької міської ради, виходив із того, що відповідно до Податкового кодексу України, Закону України "Про оренду землі", Закону України "Про оцінку земель" нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати.

Суд першої інстанції встановив, що розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, переданої в оренду ПП"Європрофіль", станом на 2022 рік визначений у розмірі 29 185 678,00 грн та обґрунтовується даними ГУ Держгеокадастру у Чернівецькій області, що містяться у витязі з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок від 21.02.2022 № 4721. Оскільки суд першої інстанції встановив, що станом на час розгляду справи відповідачем не підписано додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки від 28.02.2005 № 1721 в частині зміни грошової оцінки земельної ділянки та розміру орендної плати за землю, тому дійшов висновку, що є підстави для зміни договору у судовому порядку.

5.24. Суд апеляційної інстанції погодився з висновком місцевого господарського суду про обґрунтованість позовних вимог Чернівецької міської ради щодо внесення змін до договору оренди в частині визначення розміру орендної плати. Проте суд апеляційної інстанції зауважив, що, зазначаючи в пункті договору дату, з якої підлягає застосуванню новий розмір орендної плати, суд першої інстанції допустив порушення норм матеріального права.

Суд апеляційної інстанції послався на положення частини 3 статті 653 Цивільного кодексу України та частини 5 статті 188 Господарського кодексу України, а також на правову позицію Верховного Суду, сформульовану в постанові від 27.01.2020 у справі № 922/676/19 та в постанові від 11.12.2019 у справі № 922/1298/19, та зазначив, що договір оренди землі вважається зміненим з дати набрання законної сили судовим рішенням. Тому суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що суд першої інстанції, зазначаючи новий розмір орендної плати, помилково вказав дату, з якої підлягав застосуванню зазначений розмір орендної плати.

5.25. Не погодившись із постановою Західного апеляційного господарського суду від 11.01.2024 у справі № 926/5008/22, Чернівецька міська рада звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою. Скаржник, звертаючись із касаційною скаргою, посилається на підстави касаційного оскарження, передбачені пунктами 1, 2 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

5.26. Пунктами 1, 2 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини 1 цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадку, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні.

Щодо підстав касаційного оскарження, передбачених пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України

5.27. Касаційну скаргу з посиланням на положення пункту 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України мотивовано тим, що суд апеляційної інстанції не врахував висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.06.2023 у справі № 643/5369/16, постанові Верховного Суду від 14.12.2020 у справі № 521/2816/15 (щодо поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення).

5.28. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.06.2023 у справі № 643/5369/16, на яку посилається скаржник, зазначено, що апеляційний суд, вирішуючи питання про поновлення відповідачу строку на апеляційне оскарження у цій справі, порушив положення адміністративного процесуального законодавства, одним із яких є вимога про розгляд справи з дотриманням передбаченого статтею 6 Кодексом адміністративного судочинства України принципу верховенства права.

Колегія суддів установила, що у справі № 643/5369/16 Велика Палата Верховного Суду виснувала про таке:

"20 вересня 2022 року Європейський суд з прав людини ухвалив рішення у справі "Завалій та інші проти України " (заяви № 23342/14, 42968/15, 1686/17, 64516/17; далі - Рішення), у якому зазначив, що вже встановлював порушення принципу юридичної визначеності за подібних обставин у рішеннях у справах "Пономарьов проти України" (заява від 03.04.2008 № 3236/03) та "Устименко проти України" (заява від 29.10.2015 № 32053/13). І, беручи до уваги обставини заяв, Суд не вбачає підстав для іншого висновку в цій справі. Суди, порушуючи принцип юридичної визначеності, приймали до розгляду за відсутності достатніх підстав і задовольняли скарги, подані поза межами встановленого законодавством десятиденного строку для апеляційного оскарження. Отже, за висновком Суду, було порушено пункт 1 статті 6 Конвенції щодо всіх заявників, у тому числі й щодо ОСОБА_1".

5.29. Колегія суддів установила, що у постанові Верховного Суду від 14.12.2020 у справі № 521/2816/15-ц Верховний Суд дійшов такого висновку:

"Тлумачення вказаних норм, з урахуванням усталеної практики Європейського суду з прав людини, свідчить, що апеляційний суд при вирішенні питання про поновлення строку на апеляційне оскарження має мотивувати свій висновок про наявність поважних причин на поновлення строку на апеляційне оскарження. Сама по собі вказівка про те, що є поважні причини для поновлення строку для апеляційного оскарженні не є належним мотивуванням поновлення строку на апеляційне оскарження. Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, зокрема у разі вказівки тільки про наявність поважних причин, є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Вказане процесуальне порушення є самостійною підставою для скасування як оскарженого судового рішення апеляційного суду, так і ухвали апеляційного суду про поновлення строку на апеляційне оскарження і відкриття апеляційного провадження, та направлення справи до апеляційного суду зі стадії відкриття апеляційного провадження".

5.30. У справі, що розглядається, Західний апеляційний господарський суд, вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ПП "Європрофіль", в ухвалі від 20.09.2023 зазначив, що, не погодившись із ухваленим рішенням місцевого господарського суду, відповідач оскаржив його, подав апеляційну скаргу, в якій, зокрема, просить про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення. ПП "Європрофіль" покликається на те, що йому не було відомо про відкриття провадження, розгляд цієї справи та винесення судового рішення, а також зазначає, про те, що поштовим зв`язком будь-які процесуальні документи, зокрема повний текст оскаржуваного рішення, не вручались.

5.31. Дослідивши клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, суд апеляційної інстанції встановив, що копія рішення Господарського суду Чернівецької області від 20.04.2023 була направлена відповідачу 27.04.2023 за адресою: м. Чернівці, вул. Вільшини, 1. Проте 05.05.2023 на адресу Господарського суду Львівської області повернувся поштовий конверт з копією оскаржуваного рішення разом із довідкою відділення зв`язку, в якій зазначено причини повернення: "адресат відсутній за вказаною адресою". Суд апеляційної інстанції звернув увагу на ту обставину, що в поданій апеляційній скарзі ПП "Європрофіль" зазначив ту саму поштову адресу, на яку було надіслано копію оскаржуваного рішення.

З урахуванням викладеного суд апеляційної інстанції зазначив, що визнає причини пропуску строку на подання апеляційної скарги неповажними та залишив без руху апеляційну скаргу ПП "Європрофіль", подану на рішення Господарського суду Чернівецької області від 20.04.2023 у справі № 926/5008/22.

Колегія суддів установила, що згідно з ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 08.11.2023 поновлено ПП "Європрофіль" строк на подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Чернівецької області від 20.04.2023 у справі № 926/5008/22.

Суд апеляційної інстанції встановив, що 03.11.2023 через систему "Електронний суд" скаржником на виконання ухвали суду подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження, в якій скаржник просив суд поновити пропущений строк на апеляційне оскарження, покликаючись на те, що ПП "Європрофіль" здійснює свою діяльність за адресою: м. Чернівці, вул. Руська, 236, і за зареєстрованим місцезнаходженням підприємства (м. Чернівці, вул. Вільшини, 1) відсутні його працівники. Відповідно до наказу від 02.01.2023 № 1 "Щодо відповідальної особи за отримання поштової кореспонденції" відповідальним за отримання поштової кореспонденції призначено директора Скуляка А. В. 30.03.2023 відповідно до наказу № 1 "Про відрядження" директора Скуляка А. В. направлено у відрядження до ПП "Прикарпаття і К" з 31.03.2023 до 30.06.2023 року. Враховуючи відсутність єдиного уповноваженого представника на отримання поштової кореспонденції директора Скуляка А. В. на момент ухвалення рішення судом першої інстанції, оскаржуване судове рішення не отримано з поважних причин.

З огляду на викладене суд апеляційної інстанції визнав поважними причини пропуску строку на подання апеляційної скарги, а подані матеріали - достатніми для відкриття апеляційного провадження.

5.32. Колегія суддів зазначає, що відповідно до статті 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, зокрема, рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду (частина 2 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

У частині 3 статті 256 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині 2 статті 261 цього Кодексу.

Відповідно до частин 1, 2 статті 261 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо, зокрема, скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

5.33. Верховний Суд зазначає, що за результатами розгляду клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції апеляційний суд навів обґрунтування для поновлення строку на апеляційне оскарження, тому доводи скаржника про неврахування судом апеляційної інстанції висновків, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 22.06.2023 у справі № 643/5369/16, Верховного Суду від 14.12.2020 у справі № 521/2816/15, у цьому випадку не підтвердилися.

Щодо підстав касаційного оскарження, передбачених пунктом 2 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України

5.34. Касаційну скаргу з посиланням на положення пункту 2 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України мотивовано необхідністю для відступу від висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 16.12.2021 у справі № 921/530/18 про те, що у разі якщо права та обов`язки сторін змінюються внаслідок внесення змін до договору судовим рішенням, то відповідне зобов`язання змінюється з моменту набранням таким рішенням законної сили. Чернівецька міська рада обґрунтовує таку необхідність для відступу від висновку тим, що у спірних правовідносинах права та обов`язки змінюються в силу закону, а не внаслідок прийняття судом рішення або оформлення договору. Тому, на думку скаржника, внесення змін до договору є лише фактичним оформленням цих правовідносин. Скаржник зауважує, що, незважаючи на договірний характер користування земельною ділянкою, розмір орендної плати має відповідати вимогам підпункту 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу України та не може бути меншим, ніж визначено положеннями Податкового кодексу України.

5.35. Колегія суддів зазначає, що згідно з абзацом 3 пункту 5 частини 2 статті 290 Господарського процесуального кодексу України у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини 2 статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду. З огляду на зміст наведених вимог процесуального закону при касаційному оскарженні судових рішень із зазначених підстав касаційна скарга має містити обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні, із чіткою вказівкою на норму права (абзац, пункт, частину статті), а також зазначенням такого правового висновку, описом правовідносин та змістовного обґрунтування мотивів такого відступлення. Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 05.10.2023 у справі № 910/2171/20, від 29.08.2023 у справі № 909/635/22, від 13.12.2022 у справі № 911/1186/20, від 05.07.2022 у справі № 904/3860/19.

5.36. Відступленням від висновку слід розуміти або повну відмову Верховного Суду від свого попереднього висновку на користь іншого, або ж конкретизацію попереднього висновку із застосуванням відповідних способів тлумачення юридичних норм (пункт 45 постанови Великої Палати Верховного Суду від 04.09.2018 у справі № 823/2042/16).

5.37. Причинами для відступу можуть бути вади попереднього рішення чи групи рішень (їх неефективність, неясність, неузгодженість, необґрунтованість, незбалансованість, помилковість); зміни суспільного контексту.

З метою забезпечення єдності та сталості судової практики для відступу від висловлених раніше правових позицій Верховного Суду суд повинен мати ґрунтовні підстави: попередні рішення мають бути помилковими, неефективними чи застосований у цих рішеннях підхід повинен очевидно застаріти внаслідок розвитку в певній сфері суспільних відносин або їх правового регулювання. Аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.09.2018 у справі № 823/2042/16.

5.38. Колегія суддів зазначає, що у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.02.2021 у справі № 921/530/18 Велика Палата Верховного Суду у пункті 57 сформулювала правову позицію, згідно з якою у разі, якщо договір змінений судом, то відповідне договірне зобов`язання змінюється з моменту набрання рішенням суду законної сили (частина 3 статті 653 Цивільного кодексу України).

Разом з тим колегія суддів установила, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05.06.2024 у справі № 914/2848/22 за позовом органу місцевого самоврядування про визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди землі, до закінчення розгляду якої було зупинене касаційне провадження у справі № 926/5008/22, виснувала, що орендодавець у випадку зміни розміру орендної плати у зв`язку зі зміною нормативної грошової оцінки земельної ділянки державної чи комунальної власності вправі вимагати від орендаря сплати орендної плати у зміненому розмірі, в тому числі і шляхом звернення до суду з позовом про стягнення спірної суми. Тому належному способу захисту орендодавця у такому випадку відповідає позовна вимога про стягнення орендної плати, не сплаченої орендарем. Водночас несплачена орендна плата підлягає стягненню за весь період прострочення з моменту початку застосування відповідно до пункту 271.2 статті 271 Податкового кодексу України рішення ради щодо зміни розміру нормативної грошової оцінки земельних ділянок державної та комунальної власності.

У справі № 914/2848/22 Велика Палата Верховного Суду, розглядаючи, зокрема, питання щодо відступу від висновків Великої Палати Верховного Суду, зазначила, що належному способу захисту орендодавця земельних ділянок державної та комунальної власності відповідає позовна вимога про стягнення орендної плати, не сплаченої орендарем. Зважаючи на викладене, Велика Палата Верховного Суду зауважила, що висновок, викладений у пункті 57 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.02.2021 у справі № 921/530/18, не підлягає застосуванню.

5.39. З огляду на викладене колегія суддів вважає доводи скаржника про необхідність відступу від висновку, викладеного у пункті 57 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.02.2021 у справі № 921/530/18, необґрунтованими.

5.40. За наведених обставин доводи скаржника, які стали підставами для відкриття касаційного провадження відповідно до пункту 2 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, у цьому випадку не підтвердилися.

5.41. Колегія суддів враховує, що Велика Палата Верховного Суду в постанові від 05.06.2024 у справі № 914/2848/22 виснувала про те, що орендодавець у випадку зміни розміру орендної плати у зв`язку зі зміною нормативної грошової оцінки земельної ділянки державної чи комунальної власності вправі вимагати від орендаря сплати орендної плати у зміненому розмірі, в тому числі і шляхом звернення до суду з позовом про стягнення спірної суми, тому належному способу захисту орендодавця у такому випадку відповідає позовна вимога про стягнення орендної плати, не сплаченої орендарем. Відтак колегія суддів зазначає, що суд апеляційної інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови не з`ясував, чи призведе задоволення позовної вимоги Чернівецької міської ради до захисту прав чи інтересів позивача, а також чи відповідає позовна вимога Чернівецької міської ради критеріям належного та ефективного способу захисту прав.

5.42. Наведені порушення не можуть бути усунуті Верховним Судом самостійно відповідно до меж розгляду справи судом касаційної інстанції, визначених статтею 300 Господарського процесуального кодексу України.

Крім того, колегія суддів зазначає, що предметом касаційного оскарження є постанова Західного апеляційного господарського суду від 11.01.2024 у справі № 926/5008/22, якою рішення Господарського суду Чернівецької області від 20.04.2023 у справі № 926/5008/22 змінено частково, а в решті - залишене без змін.

Тому, враховуючи вимоги касаційної скарги та повноваження суду касаційної інстанції, передбачені статтею 300 Господарського процесуального кодексу України, постанову Західного апеляційного господарського суду від 11.01.2024 у справі № 926/5008/22 належить скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

5.43. З урахуванням наведеного колегія суддів зазначає, що під час нового апеляційного розгляду суду апеляційної інстанції слід урахувати наведене, та прийняти судове рішення на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, та з урахуванням висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2024 у справі № 914/2848/22.

6. Висновки Верховного Суду

6.1. Відповідно до статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

6.2. За змістом частин 3, 4 статті 310 Господарського процесуального кодексу України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо, зокрема, суд не дослідив зібрані у справі докази.

Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

6.3. Ураховуючи допущені судом апеляційної інстанції порушення норм матеріального права та беручи до уваги, що суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, касаційну скаргу слід задовольнити частково, а ухвалену у справі постанову - скасувати із направленням справи на новий розгляд до апеляційного господарського суду.

6.4. Під час нового розгляду справи апеляційному господарському суду слід урахувати наведене, дослідити та об`єктивно оцінити аргументи учасників справи і всі зібрані у справі докази в їх сукупності, всебічно і повно з`ясувати фактичні обставини справи та, залежно від встановленого, прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.

7. Розподіл судових витрат

Оскільки у цьому випадку суд касаційної інстанції не змінює та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат судом касаційної інстанції не здійснюється (частина 14 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).

Керуючись статтями 300, 301, 308, 310, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Чернівецької міської ради задовольнити частково.

2. Постанову Західного апеляційного господарського суду від 11.01.2024 у справі № 926/5008/22 скасувати, справу № 926/5008/22 передати на новий розгляд до Західного апеляційного господарського суду.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Н. О. Багай

Судді Т. Б. Дроботова

Ю. Я. Чумак