УХВАЛА
04 вересня 2024 року
м. Київ
справа № 953/22350/21
провадження № 61-11631ск24
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Сердюка В. В. (суддя-доповідач), Карпенко С. О., Фаловської І. М.,
розглянув касаційні скарги Комунального закладу «Харківський академічний драматичний театр» Харківської обласної ради на рішення Київського районного суду м. Харкова від 30 квітня 2024 року та постанову Харківського апеляційного суду від 18 липня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1
до Комунального закладу «Харківський академічний драматичний театр» Харківської обласної ради, третя особа - виконуюча обов`язки директора Комунального закладу «Харківський академічний драматичний театр» Харківської обласної ради ОСОБА_2, про визнання незаконним та скасування наказу
про оголошення догани,
ВСТАНОВИВ:
У листопаді 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом
до Комунального закладу «Харківський академічний драматичний театр» Харківської обласної ради (далі - КЗ «Харківський академічний драматичний театр» Харківської обласної ради), третя особа - виконуюча обов`язки директора КЗ «Харківський академічний драматичний театр» Харківської обласної ради ОСОБА_2, у якому просила визнати незаконним та скасувати наказ
в. о. директора комунального закладу «Харківський академічний російський драматичний театр імені О. С. Пушкіна» ОСОБА_2 від 27 вересня 2021 року № 179/к про оголошення догани ОСОБА_1 .
Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 30 квітня 2024 року, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного суду від 18 липня
2024 року, позов ОСОБА_1 задоволено.
Визнано незаконним та скасовано наказ в. о. директора Комунального закладу «Харківський академічний російський драматичний театр імені О. С. Пушкіна» ОСОБА_2 від 27 вересня 2021 року № 179/к про оголошення догани
ОСОБА_1 .
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
13 серпня 2024 року КЗ «Харківський академічний драматичний театр» Харківської обласної ради, засобами поштового зв`язку, звернувся до Верховного Суду
із касаційною скаргою на рішення Київського районного суду м. Харкова
від 30 квітня 2024 року та постанову Харківського апеляційного суду від 18 липня 2024 року, в якій заявник, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення Київського районного суду
м. Харкова від 30 квітня 2024 року та постанову Харківського апеляційного суду від 18 липня 2024 року і ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з огляду на таке.
Предметом спору у цій справі є визнання протиправним та скасування наказу про оголошення догани.
Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, не підлягають касаційному оскарженню: судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Конституційний Суд України у пункті 7.9 мотивувальної частини Рішення від 22 листопада 2023 року № 10-р(ІІ)/2023 дійшов висновку, що припис пункту 2 частини третьої статті 389 Кодексу, що встановлює один із «фільтрів»
для касаційного перегляду судових рішень, ухвалених судами першої
та апеляційної інстанцій, - визнання справи малозначною - є зрозумілим
за змістом та передбачним за наслідками застосування.
Зазначений припис Кодексу також має правомірну мету - додержання принципу остаточності судового рішення (res judicata) як одного з аспектів вимоги юридичної визначеності.
Рішенням Конституційного Суду України від 22 листопада 2023 року № 10р(II)/2023, зокрема, визнано таким, що відповідає Конституції України (є конституційним), пункт 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.
Відповідно до пункту 2 частини шостої статті 19 ЦПК України малозначними справами є справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з частиною четвертою статті 274 ЦПК України в порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах:
1) що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, розірвання шлюбу та поділ майна подружжя; 2) щодо спадкування; 3) щодо приватизації державного житлового фонду; 4) щодо визнання необґрунтованими активів та їх витребування відповідно до глави 12 цього розділу; 5) в яких ціна позову перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 6) інші вимоги, об`єднані з вимогами у спорах, вказаних у пунктах 1-5 цієї частини.
Зазначена справа є незначної складності та не належить до виключень із цієї категорії, передбачених пунктом 2 частини шостої статті 19 ЦПК України.
Малозначна справа є такою з огляду на її властивості, тому незалежно від того визнавав її такою суд першої чи апеляційної інстанції, ураховуючи, що частина шоста статті 19 ЦПК України розташована у розділі «Загальні положення» цього Кодексу, яка поширюється й на касаційне провадження, Верховний Суд вважає
за можливе визнати цю справу малозначною.
Тому відповідно до пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України справа не підлягає касаційному оскарженню.
Касаційна скарга не містить посилань на наявність обставин, які передбачені підпунктами «а-г» пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.
Під час вирішення питання про відкриття касаційного провадження (зокрема й про відмову у відкритті провадження) у справі не надається правова оцінка законності та обґрунтованості оскаржуваних судових рішень, а виключно встановлюється наявність чи відсутність підстав для їх касаційного оскарження відповідно до статей 389, 394 ЦПК України.
Верховний Суд дослідив та взяв до уваги: предмет позову, складність справи, а також значення справи для сторін і суспільства й не встановлено випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, які б свідчили про необхідність перегляду судового рішення у цій справі у касаційному порядку.
Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд, який відповідно до частини третьої статті 125 Конституції України, є найвищим судовим органом, виконує функцію «суду права», що розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення.
Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, відповідають статті 129 Конституції України, згідно з якою, основними засадами судочинства є, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Наведене повністю узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, згідно з якою умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції), «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії)).
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
За наведених обставин не потребує окремого розгляду питання дотримання особами, які подали касаційну скаргу, вимог статей 390 та 392 ЦПК України.
Оскільки оскаржувані заявником рішення судів попередніх інстанцій ухвалені у справі, яка не підлягає касаційному оскарженню, то у відкритті касаційного провадження у справі необхідно відмовити.
Керуючись статтями 19, 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
УХВАЛИВ:
У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Комунального закладу «Харківський академічний драматичний театр» Харківської обласної ради на рішення Київського районного суду м. Харкова від 30 квітня 2024 року
та постанову Харківського апеляційного суду від 18 липня 2024 року у справі
за позовом ОСОБА_1 до Комунального закладу «Харківський академічний драматичний театр» Харківської обласної ради, третя особа - виконуюча обов`язки директора Комунального закладу «Харківський академічний драматичний театр» Харківської обласної ради ОСОБА_2, про визнання незаконним та скасування наказу про оголошення догани відмовити.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала суду касаційної інстанції оскарженню не підлягає.
Судді: В. В. Сердюк
С. О. Карпенко
І. М. Фаловська
Суд | Касаційний цивільний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 04.09.2024 |
Оприлюднено | 23.09.2024 |
Номер документу | 121753747 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи у спорах про недоговірні зобов’язання, з них про спонукання виконати або припинити певні дії |
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Сердюк Валентин Васильович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні