Ухвала

від 20.09.2024 по справі 675/1657/21

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

20 вересня 2024 року

м. Київ

справа № 675/1657/21

провадження № 61-12655ск24

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Крата В. І. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Краснощокова Є. В., розглянув касаційну скаргу заступника керівника Хмельницької обласної прокуратури на рішення Ізяславського районного суду Хмельницької області від 08 травня 2024 року у складі судді: Пашкевича Р. В., та постанову Хмельницького апеляційного суду від 25 липня 2024 року у складі колегії суддів:Гринчука Р. С., Костенка А. М., Спірідонової Т. В., у справі за позовом керівника Шепетівської окружної прокуратури в інтересах держави до Сахновецької сільської ради Шепетівського району Хмельницької області, ОСОБА_1 , третя особа - Департамент природних ресурсів та екології Хмельницької обласної державної адміністрації, про визнання недійсним рішення, скасування державної реєстрації земельної ділянки та повернення земельної ділянки,

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2021 року керівник Шепетівської окружної прокуратури в інтересах держави звернувся до суду позовом до Сахновецької сільської ради Шепетівського району Хмельницької області, ОСОБА_1 , третя особа - Департамент природних ресурсів та екології Хмельницької обласної державної адміністрації, про визнання недійсним рішення, скасування державної реєстрації земельної ділянки та повернення земельної ділянки.

Позов мотивований тим, що рішенням Хмельницької обласної ради № 5 від 25 грудня 1997 року «Про розширення та впорядкування природно-заповідного фонду області», на території Ліщанської сільської ради Ізяславського району Хмельницької області створено гідрологічний заказник місцевого значення «Хоморські заплави», який входить до складу природно-заповідного фонду України. Площа заказника становить 211,2 га.

Згідно зі статтею 53 Закону України» «Про природно-заповідний фонд», Держуправління Мінприроди в Хмельницькій області передало під охорону Ліщанській сільській раді заповідний об`єкт, гідрологічний заказник місцевого значення «Хоморські заплави», площею 211,2 га, про що складено охоронне зобов`язання від 20 грудня 2008 року.

Рішенням Ліщанської сільської ради Ізяславського району Хмельницької області від 16 вересня 2020 року № 6 затверджено проект землеустрою та передано у власність ОСОБА_1 земельну ділянку площею 2 га з кадастровим номером 6822183300:07:014:0005 для ведення особистого селянського господарства, частина якої, розміром 0,7524 га, накладається на земельну ділянку в межах території та охоронної зони гідрологічного заказника «Хоморські заплави» Ліщанської сільської ради Ізяславського району Хмельницької області (наразі Сахновецької сільської ради Шепетівського району Хмельницької області).

На підставі вказаного рішення 18 листопада 2020 року за ОСОБА_1 зареєстровано право приватної власності на спірну земельну ділянку.

Однак, отримання у власність земельної ділянки природно-заповідного фонду для ведення особистого селянського господарства суперечить положенням статті 9 Закону України «Про природно-заповідний фонд України», яка не передбачає використання територій природно-заповідного фонду для таких цілей. У разі зміни цільового призначення земельних ділянок державної та комунальної власності природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, історико-культурного, лісогосподарського призначення, внаслідок якої земельні ділянки виводяться із складу таких категорій, необхідним є погодження Кабінету Міністрів України. Однак, відповідно до листа Секретаріату Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2021 року, такі рішення відносно земельної ділянки відповідача не приймалися. Крім того, всупереч вимогам частини 3 статті 186-1 ЗК України, проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки з кадастровим номером 6822183300:07:014:0005 не було погоджено з Департаментом природних ресурсів та екології Хмельницької обласної державної адміністрації. Таким чином, надана у приватну власність ОСОБА_1 частина спірної земельної ділянки належить до категорії земель природно-заповідного фонду і після її передачі у власність її цільове призначення не змінювалося.

Прокурор просив:

визнати недійсним рішення Ліщанської сільської ради № 6 від 16 вересня 2020 року «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_1 »;

припинити право власності ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 2 га, кадастровий номер 6822183300:07:014:0005;

зобов`язати ОСОБА_1 повернути земельну ділянку площею 2 га, кадастровий номер 6822183300:07:014:0005, яка розташована за межами населеного пункту на території Сахновецької сільської ради Шепетівського району Хмельницької області, на користь Сахновецької сільської ради;

скасувати державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 6822183300:07:014:0005 у Державному земельному кадастрі.

Рішенням Ізяславського районного суду Хмельницької області від 08 травня 2024 року позов задоволено частково. Зобов`язано ОСОБА_1 повернути на користь Сахновецької сільської ради Шепетівського району Хмельницької області частину земельної ділянки з кадастровим номером 6822183300:07:014:0005, яка накладається на землі природно-заповідного фонду, площею 0,7524 га, що розташована за межами населеного пункту на території Сахновецької сільської ради Шепетівського району Хмельницької області. Скасовано у Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 6822183300:07:014:0005. У задоволенні позову керівника Шепетівської окружної прокуратури в інтересах держави про визнання недійсним рішення відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Додатковим рішенням Ізяславського районного суду Хмельницької області від 07 червня 2024 року відмовлено в задоволенні вимоги керівника Шепетівської окружної прокуратури в інтересах держави щодо припинення права власності ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 2 га, кадастровий номер 6822183300:07:014:0005, яка є похідною від заявленої прокуратурою вимоги про визнання недійсним рішення Ліщанської сільської ради №6 від 16 вересня 2020 року «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_1 ».

Постановою Хмельницького апеляційного суду від 25 липня 2024 року апеляційну скаргу Хмельницької обласної прокуратури залишено без задоволення. Рішення Ізяславського районного суду Хмельницької області від 08 травня 2024 року та додаткове рішення Ізяславського районного суду Хмельницької області від 07 червня 2024 року залишено без змін.

28 серпня 2024 року заступник керівника Хмельницької обласної прокуратури засобами поштового зв`язку подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Ізяславського районного суду Хмельницької області від 08 травня 2024 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 25 липня 2024 року, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції і постанову суду апеляційної інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог про визнання недійсним рішення від 16 вересня 2020 року та щодо припинення права власності на земельну ділянку та ухвалити у цій частині нове рішення, яким задовольнити позов.

Касаційна скарга мотивована тим, що:

судами неправильно застосовано вимоги статей 13, 41, 50 Конституції України, статей 16, 391 ЦК України, частин першої, дев`ятої -десятої, тринадцятої статті 79-1, частин другої-третьої статті 152, 155 ЗК України, частини десятої статті 24 ЗУ «Про Державний земельний кадастр», статей 13, 14, 29, 26, 27, 37 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» без урахування правових висновків Верховного Суду щодо їх застосування у подібних правовідносинах, зокрема у постановах верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17, від 12 березня 2024 року у справі № 927/1206/21; від 22 травня 2024 року у справі № 916/1750/22; від 11 жовтня 2023 року у справі № 734/1560/20 та ін.;

судом апеляційної інстанції не взято до уваги висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 11 жовтня 2023 року у справі № 734/1560/20, у якій наголошено, що задоволення позовної вимоги про повернення земельної ділянки природно-заповідного фонду без скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію речових прав на неї не є ефективним способом захисту. При задоволенні негаторного позову прокурора вимога про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на спірну земельну ділянку відповідає ефективному способу захисту порушених прав держави;

також судами не ураховано сталу правову позицію Верховного Суду, що у справах щодо земель з особливим правовим статусом вимога про визнання недійсним рішення органу місцевого самоврядування за встановлених судами конкретних обставин справи усуває стан юридичної невизначеності щодо цільового призначення земельної ділянки та її власника;

суд першої інстанції не урахував положення частини третьої статті 26 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», якою унормовано, що у разі скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону, та дійшов безпідставного висновку про відмову в задоволенні позовних вимог про скасування у Державних реєстрах державної реєстрації речових прав на спірну земельну ділянку. Судове рішення про повернення земельної ділянки не є підставою для реєстрації речових прав відповідно до положень статті 27 ЗУ Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»;

обраний прокурором спосіб захисту безпосередньо передбачений у пункті 10 частини другої статті 16 ЦК України і відповідає правовій природі відносин учасників спору;

скасування державної реєстрації речових прав є окремим самостійним способом захисту, який може бути застосовано судом для ефективного захисту прав позивача і у випадках відсутності підстав для визнання недійсним рішення органу місцевого самоврядування.

У відкритті касаційного провадження слід відмовити з таких мотивів.

Європейський суд з прав людини зауважує, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду як касаційного суду, процедура, яка застосовується у Верховному Суді, може бути більш формальною (LEVAGES PRESTATIONS SERVICES v. FRANCE, № 21920/93, § 45, ЄСПЛ, від 23 жовтня 1996 року; BRUALLA GOMEZ DE LA TORRE v. SPAIN, № 26737/95, § 37, 38, ЄСПЛ, від 19 грудня 1997 року).

Однією з основних засад судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом (пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України, пункт 9 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Рішенням Конституційного Суду України від 22 листопада 2023 року № 10-р(II)/2023, зокрема, визнано таким, що відповідає Конституції України (є конституційним), пункт 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.

У касаційному порядку може бути здійснений перегляд судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, проте лише у випадках, визначених Кодексом (абзац четвертий пункту 7.5. мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 22 листопада 2023 року № 10-р(II)/2023)

Верховний Суд як суд касаційної інстанції у цивільних справах із перегляду в касаційному порядку судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, має виконувати повноваження щодо усунення порушень норм матеріального та/або процесуального права, виправлення судових помилок і недоліків, а не нового розгляду справи та нівелювання ролі судів першої та апеляційної інстанцій у чиненні правосуддя та розв`язанні цивільних спорів (абзац п`ятий пункту 7.7. мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 22 листопада 2023 року № 10-р(II)/2023).

Внормування процесуальних відносин у спосіб визначення в Кодексі підстав для касаційного перегляду судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, можливе як виняток і лише у разі, коли це обумовлено потребами, що є значущими для дієвості та ефективності правосуддя, зокрема потребою розв`язання Верховним Судом як найвищим судом у системі судоустрою України складного юридичного питання, яке має фундаментальне значення для формування судами єдиної правозастосовної практики (абзац другий пункту 7.8. мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 22 листопада 2023 року № 10-р(II)/2023).

Припис пункту 2 частини третьої статті 389 Кодексу, що встановлює один із «фільтрів» для касаційного перегляду судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, - визнання справи малозначною - є зрозумілим за змістом та передбачним за наслідками застосування. Зазначений припис Кодексу також має правомірну мету - додержання принципу остаточності судового рішення (res judicata) як одного з аспектів вимоги юридичної визначеності (пункт 7.9. мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 22 листопада 2023 року № 10-р(II)/2023).

Не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково (пункт 2 частини третьої статті 389 ЦПК України).

Відповідно до пункту 2 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Предметом касаційного оскарження є судові рішення, ухвалені у справі про визнання недійсним рішення сільської ради, припинення права власності на земельну ділянку, зобов`язання повернути земельну ділянку, площею 2 га, скасування державної реєстрації земельної ділянки.

Ця справа є незначної складності та не належить до виключень, передбачених пунктом 2 частини шостої статті 19 ЦПК України.

Малозначна справа є такою в силу своїх властивостей, незалежно від того чи визнавав її такою суд першої, апеляційної чи касаційної інстанції. Оскільки частина шоста статті 19 ЦПК України розміщена в розділі 1 Загальних положень ЦПК України, то вона поширюються й на стадію касаційного провадження.

З урахуванням предмету позову, характеру правовідносин, складності справи, Верховний Суд вважає за можливе визнати цю справу малозначною.

Посилання на випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню, касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять.

Суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню (пункт 1 частини другої статті 394 ЦПК України).

Таким чином, оскаржені судові рішення ухвалено у малозначній справі. Тому у відкритті касаційного провадження слід відмовити, оскільки касаційна скарга подана на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню.

Керуючись статтею 129 Конституції України, статтями260, 389, 394 ЦПК України Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою заступника керівника Хмельницької обласної прокуратури на рішення Ізяславського районного суду Хмельницької області від 08 травня 2024 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 25 липня 2024 року у справі за позовом керівника Шепетівської окружної прокуратури в інтересах держави до Сахновецької сільської ради Шепетівського району Хмельницької області, ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача Департамент природних ресурсів та екології Хмельницької обласної державної адміністрації, про визнання недійсним рішення, скасування державної реєстрації земельної ділянки та повернення земельної ділянки.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя В. І. Крат

І. О. Дундар

Є. В. Краснощоков