Рішення

від 19.09.2024 по справі 160/14215/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 вересня 2024 рокуСправа №160/14215/24

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Турлакової Н.В.

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Державного промислового підприємства «Кривбаспромводопостачання» до Головного управління ДПС в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Державне промислове підприємство «Кривбаспромводопостачання» звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якій просить:

- визнати протиправними дії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Державної податкової служби України щодо фактичної відмови, оформленої у вигляді листа відповідача від 10.05.2024 року №33406/6/04-36-04-12-14, у вчиненні дій із коригування показників у інтегрованій картці Державного промислового підприємства «КРИВБАСПРОМВОДОПОСТАЧАННЯ» шляхом виключення даних про податковий борг Державного промислового підприємства «КРИВБАСПРОМВОДОПОСТАЧАННЯ» в частині нарахованої пені у податковій вимогі № 319-50 від 04.06.2020 року у розмірі 363 433,66 грн.;

- зобов`язати Головне управління ДПС у Дніпропетровській області Державної податкової служби України відкоригувати показники в інтегрованій картці платника податку Державного промислового підприємства «КРИВБАСПРОМВОДОПОСТАЧАННЯ» шляхом виключення даних про податковий борг в частині нарахованої пені у податковій вимогі № 319-50 від 04.06.2020 року у розмірі 363 433,66 грн.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача посилається на те, що постановою Верховного суду від 09 серпня 2022 року по справі 160/9281/20, рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.01.2021 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 14.09.2021 року скасовано в частині задоволення позовних вимог про визнання протиправною та скасування податкової вимоги № 319-50 від 04.06.2020 року у розмірі 5 316 613,45 грн. Позивач звернувся до ГУ ДПС у Дніпропетровській області за вих. № 16/455 від 03.04.2024 року, з метою приведення у відповідність податкового боргу ДПП «КПВП» за вищевказаним рішенням суду та списання неправомірно нарахованої заборгованості у розмірі 363 433,66 грн. Однак, ГУ ДПС у Дніпропетровській області листом (вх.№ 606 від 21.05.2024 року) повідомив, що Головне управління ДПС у Дніпропетровській області не визначено боржником у виконавчому листі № 160/9281/20 та із посиланням на положення ч. 5 ст. 15 Закону України "Про виконавче провадження" вважає, що немає законодавчих підстав вчиняти дії із коригування Інтегрованої картки платника податків (надалі - ІКП). Таким чином, враховуючи ту обставину, що Головне управління ДПС у Дніпропетровській області, на обліку якого на теперішній час перебуває ДПП «КПВП», в односторонньому порядку фактично відмовилося привести у відповідність податковий борг відповідно до виконавчого листа № 160/9281/20, списавши пеню у податковій вимозі № 319-50 від 04.06.2020 року, нарахування якої за рішенням суду визнано неправомірним, то за цих підстав позивач просимо суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 липня 2024 року прийнято до свого провадження вказану позовну заяву та згідно ч.2 ст.257 КАС України ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

До суду від Головного управління ДПС у Дніпропетровській області надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечуючи проти задоволення позовних вимог посилається на відсутність підстав для вилучення податкового боргу з облікової картки позивача, так як, ним не оскаржено податковий борг за зобов`язаннями на підставі яких була нарахована пеня, яка також окремо позивачем не оскаржувалася, відповідно є узгодженою. Також, відповідач зазначає, постановою Верховного суду від 09.08.2022 року, постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 14.09.2021, рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 січня 2021 року по справі №160/9281/20 не зобов`язано ГУ ДПС у Дніпропетровській області провести коригування показників в інтегрованій картці Державного промислового підприємства «Кривбаспромводопостачання», у зв`язку з чим відсутні підстави для проведення вказаних дій. Крім того, за виконавчим листом від 21.06.2023 по справі №160/9281/20 боржником визначено Східне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків.

Представником позивача подано відповідь на відзив, в якій останній підтримав обґрунтування викладені в позовній заяві, просив відхилити доводи відповідача, зазначені у відзиві та задовольнити позовну заяву в повному обсязі.

Представником відповідача подано заперечення на відповідь на відзив, в яких останній підтримав свою позицію викладену у відзиві на позов та просив у задоволенні позовних вимог відмовити.

Відповідно до ч.1 ст.257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

За приписами ч.5 ст.262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

За викладених обставин, у відповідності до вимог ст.ст.258, 262 КАС України, справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.

Дослідивши чинне законодавство та матеріали справи, суд доходить наступних висновків.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.01.2021 року по справі №160/9281/20, яке постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 14.09.2021 року залишено без змін, позовну заяву Державного промислового підприємства "Кривбаспромводопостачання" до Офісу великих платників податків ДПС про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу задоволено. Визнано протиправною та скасовано податкову вимогу Офісу великих платників податків ДПС №319-50 від 04.06.2020 р. на загальну суму податкового боргу 5 680 047,45 грн.

Постановою Верховного Суду від 09 серпня 2022 року касаційну скаргу Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, утвореного як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України, задоволено частково.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 січня 2021 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 14 вересня 2021 року у справі №160/9281/20 скасовано в частині задоволення позовних вимог про визнання протиправною та скасування податкової вимоги від 04 червня 2020 року №319-50 про сплату частини чистого прибутку до державного бюджету у розмірі 5316613,45 грн.

Ухвалено в цій частині нове рішення про відмову в позові.

В іншій частині рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 січня 2021 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 14 вересня 2021 року у справі №160/9281/20 залишено без змін.

17 січня 2024 року за вих. № 16/158 Державне промислове підприємство «Кривбаспромводопостачання» звернулося до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків направлено лист про добровільне виконання вищезазначеного судового рішення, шляхом списання неправомірно нарахованої заборгованості.

Східне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків Листом №476/6/32-00-13-08 від 19.01.2024 року повідомило про неможливість внесення відомостей про списання даної заборгованості через передачу нашого підприємства на обслуговування з одного податкового органу до іншого, а також автоматичної передачі ІКП з попереднього місця обліку платника податку до нового місця обліку.

Державне промислове підприємство «Кривбаспромводопостачання» звернулося до ГУ ДПС у Дніпропетровській області за вих. № 16/455 від 03.04.2024 року, з метою приведення у відповідність податкового боргу ДПП «КПВП» за вищевказаним рішенням суду та списання неправомірно нарахованої заборгованості у розмірі 363 433,66 грн.

21.05.2024 року на адресу ДПП «КПВП» за вх. № 606 від ГУ ДПС у Дніпропетровській області надійшов лист згідно якого останній зазначає, що Головне управління ДПС у Дніпропетровській області не визначено боржником у виконавчому листі № 160/9281/20 та із посиланням на положення ч. 5 ст. 15 Закону України "Про виконавче провадження" зазначає, що немає законодавчих підстав вчиняти дії із коригування Інтегрованої картки платника податків (надалі - ІКП).

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Згідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до п.п.14.1.39 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов`язання та/або інше зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.

Згідно з п.п.14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Пунктом 36.1 ст. 36 Податкового кодексу України, визначено, що податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Відповідно до підпункту 14.1.162 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суми податкових зобов`язань та/або на суми штрафних (фінансових) санкцій, не сплачених у встановлені законодавством строки, а також нарахована в інших випадках та порядку, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Пунктом 56.1 статті 56 Податкового кодексу України визначено, що рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

За змістом пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України, з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню. Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Відповідно до пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України, у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Згідно з пунктом 59.1. статті 59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Підпунктом 89.1.2. пункту 89.1. статті 89 Податкового кодексу України передбачено, що право податкової застави виникає зокрема у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.

Відповідно до п.п. 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 Податкового кодексу України нарахування пені розпочинається при нарахуванні контролюючим органом податкового зобов`язання у встановлених цим Кодексом випадках, не пов`язаних з проведенням перевірки, або при нарахуванні контролюючим органом грошового зобов`язання, визначеного за результатами перевірки, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків такого зобов`язання, визначеного в податковому повідомленні-рішенні згідно із цим Кодексом.

Крім того, суд зазначає, що з 10.06.2016 року набув чинності Порядок ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджету, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 07.04.2016 року №422 (який був чинним на час виникнення спірних правовідносин), згідно з яким оперативний облік податків і зборів, митних та інших платежів до бюджету, єдиного внеску здійснюється органами ДФС в інформаційній системі органів ДФС.

Відповідальними за достовірність відображення в інформаційній системі органів ДФС первинних показників є працівники структурних підрозділів органів ДФС за напрямами роботи. Контроль достовірності первинних показників за податками і зборами, митними та іншими платежами до бюджетів та єдиним внеском здійснюється керівниками структурних підрозділів органів ДФС за напрямами роботи. Загальний контроль за достовірністю відображення в ІКП облікових показників забезпечується підрозділом, який здійснює облік платежів та інших надходжень. Дії працівників органів ДФС при відображенні в інформаційній системі органів ДФС первинних показників фіксуються із зазначенням ідентифікатора користувача, дати та часу дії. При виявленні некоректних базових записів структурними підрозділами за напрямами роботи готується коригуючий документ з обов`язковим посиланням на первинний документ, показники якого виправляються. Коригування даних в інформаційній системі органів ДФС здійснюється підрозділами, відповідальними за введення таких даних з первинних документів, за поточною датою. У разі необхідності коригування облікових показників ІКП у ручному режимі таке коригування здійснюється виключно за рішенням керівника (заступника керівника) органу ДФС, підготовленим відповідним структурним підрозділом за напрямом роботи (пункти 3-5 розділу І); З метою обліку нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску органами ДФС відкриваються ІКП за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися такими платниками. ІКП містить інформацію про облікові операції та облікові показники, які характеризують стан розрахунків платника податків з бюджетами та цільовими фондами за відповідним видом платежу. Облікові та звітні показники включаються до еталонних довідників з подальшим обов`язковим внесенням відповідних змін до реєстрів операцій та показників, які формуються ДФС за погодженням Міністерства фінансів України. Зміни до реєстрів операцій та показників вносяться не пізніше 15 числа місяця, наступного за місяцем впровадження нових операцій та/або показників (пункт 1 розділу ІІ). У розділі VII Порядку визначений механізм перенесення до ІКП результатів адміністративного та/або судового оскарження рішень органів ДФС та методи контролю достовірності відповідних показників, положеннями якого передбачено, що інформація, внесена та збережена відповідальним юристом в інформаційній системі, яка забезпечує відображення результатів судового оскарження, щодня автоматично відображається в реєстрі «Апеляційне та судове оскарження» підсистеми, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи.

З 05.04.2021 року діє Порядок ведення податковими органами оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 12.01.2021 року №5, який містить аналогічні положення.

Згідно із Порядком ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженим наказом Міністерства фінансів України № 5 від 12.01.2021, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 5 березня 2021 р. за № 321/35943, інтегрована картка платника (далі - ІКП) - форма оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску (далі - платежі), що ведеться за кожним видом платежу.

Відповідно до пункту 1 глави 1 Розділу II Порядку, з метою обліку нарахованих і сплачених, повернутих та відшкодованих сум платежів територіальними органами ДПС відкриваються ІКП за кожним платником та кожним видом платежу, які мають сплачуватися такими платниками на рахунки, відкриті в розрізі адміністративно-територіальних одиниць.

ІКП містить інформацію про облікові операції та облікові показники, які характеризують стан розрахунків платника з бюджетами та фондами загальнообов`язкового державного соціального і пенсійного страхування за відповідним видом платежу та відповідною адміністративно-територіальною одиницею.

Згідно із главою 2 Розділу II Порядку, з метою забезпечення контролю за правильністю відкриття/закриття ІКП в інформаційній системі щодекадно забезпечується автоматичне формування реєстрів контролю:

- реєстр контролю ІКП, відкритих в інформаційній системі, які не відповідають Переліку форм ІКП;

- реєстр контролю наявності відкритої ІКП за платником, стосовно якого в ЄДР внесено запис про припинення;

- реєстр контролю наявності ІКП без ознаки "Платник відсутній в реєстрі" відкритої платнику, якого не включено/виключено з реєстру платників певного податку;

Наявні записи в реєстрах контролю не пізніше наступного робочого дня з дня їх виявлення відпрацьовуються підрозділом, що здійснює облік платежів, шляхом усунення помилок:

- у разі виявлення невідповідностей між ІКП, відкритими в інформаційній системі, та Переліком форм ІКП - здійснюється перекодування ІКП на відповідну форму обліку ІКП;

- у разі виявлення ІКП, відкритої за платником, якого не включено/виключено з реєстру платників певного податку, - здійснюється перекодування такої ІКП з ознакою "Платник відсутній в реєстрі".

Підрозділ, що здійснює облік платежів, закриває ІКП у територіальному органі ДПС за неосновним місцем обліку у разі відсутності об`єктів оподаткування та об`єктів, пов`язаних з оподаткуванням, на відповідній території та після виконання підрозділами, які здійснюють адміністрування платежів, контрольно-перевірочні заходи, погашення боргу, адміністративне та судове оскарження, відповідних процедур щодо підтвердження повноти розрахунків по платежах, контроль за справлянням яких здійснюють податкові органи.

При цьому в інформаційній системі ІКП закриваються із встановленням дати закриття за умов:

- погашення сум податкового боргу, недоїмки зі сплати єдиного внеску, штрафних санкцій та пені та/або списання сум податкового боргу, штрафних санкцій та пені;

- повернення платнику помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань та/або списання до бюджетів за заявою платника;

- повернення платнику помилково та/або надміру сплачених коштів єдиного внеску та/або списання до фондів загальнообов`язкового державного соціального і пенсійного страхування за заявою платника;

- відсутності розстрочених (відстрочених) грошових зобов`язань, податкового боргу або іншої заборгованості, контроль за справлянням якої покладено на податкові органи, яка може бути розстрочена (відстрочена) згідно з чинним законодавством, не погашених на дату закриття ІКП;

- повноти відображення в ІКП результатів контрольно-перевірочної роботи.

Щодо твердження позивача: «підставою для коригування відповідачем відомостей в ІКП була заява позивача з якою останній звернувся до відповідача, а не постанова ВС від 09.08.2022 по справі №160/9281/20 та виконавчий лист на її примусове виконання, які додані до заяви у якості доказу на підтвердження неправомірності нарахованої пені у розмірі 363 433,66 грн».

Суд звертає увагу, що у листі ДПП «Кривбаспромводопостачання» від 17.01.2024 №16/158 зазначено: «Про добровільне виконання виконавчого листа №160/9281/20 від 09.08.2022.», на підтвердження своїх вимог до відповідного листа ДПП «Кривбаспромводопостачання» було додано виконавчий лист по справі №160/9281/20 від 09.08.2022.

У позовній заяві позивачем зазначено: «Головне управління ДПС у Дніпропетровській області в односторонньому порядку фактично відмовилося привести у відповідність податковий борг відповідно до виконавчого листа по справі №160/9281/20, списавши пеню у податковій вимозі № 319-50 від 04.06.2020 року».

Таким чином, підставою для коригування відповідачем відомостей в ІКП позивач вважає саме наявність виконавчого листа по справі №160/9281/20 від 09.08.2022 згідно до якого ГУ ДПС у Дніпропетровській області, на думку ДПП «Кривбаспромводопостачання», мало б відкоригувати відомості ІКП.

Також суд звертає увагу, що аналіз наведених норм права (Порядок ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджету, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 07.04.2016 року №422, а також Діючий Порядок №5) дає можливість дійти висновку, що відображення контролюючим органом в інтегрованій картці платника податків відомостей щодо своєчасного нарахування та сплати податкових зобов`язань створює певні наслідки для платника податків та наявність у останнього матеріально-правового інтересу щодо вірного та об`єктивного відображення в інтегрованій картці фактичного стану розрахунків з бюджетом. Відповідно, у разі скасування вимоги про сплату податкового боргу, контролюючий орган зобов`язаний вчинити дії щодо відображення/коригування у особовій картці позивача дійсного стану зобов`язань перед бюджетом.

Вказана правова позиція також викладена у постанові Верховного Суду від 25.03.2020 року в адміністративній справі № 826/9288/18.

Аналізуючи викладене, суд зазначає, що звертаючись із даним позовом з вимогами про зобов`язання податкового органу вчинити певні дії, зокрема здійснити коригування показників в інтегрованій картці платника податку, у т.ч. на суму, яка входила до податкового боргу у податковій вимозі №319-50 від 04.06.2020 р. на загальну суму 5 680 047,45 грн., яка за результатами судового оскарження була скасована в частині, позивач фактично просить суд, рішенням по вказаній справі зобов`язати виконати належним чином в повному обсязі рішення суду в іншій справі, що не відповідає засадам адміністративного судочинства, при тому що КАС України визначає систему процесуальних засобів, які позивач вправі застосовувати для забезпечення своєчасного, точного, неухильного та повного виконання судового рішення.

Таким чином, рішення суду, яке набрало законної сили, про скасування/скасування в частині вимоги про сплату боргу (недоїмки) є самостійною та достатньою підставою для внесення відповідних змін до ІКП платника податків та має бути вчинений в межах розгляду справи, якою скасовано податкову вимогу.

При цьому, суд акцентує вагу, що відповідних дій щодо застосування забезпечення своєчасного та повного виконання рішення суду по справі №160/9281/20 позивачем не здійснювалися, у т т.ч.: - не проведено зміну сторін у виконавчому провадженні, передбаченої ч. 5 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» по справі №160/9281/20; - відсутні відомості стосовно відкриття виконавчого провадження за виконавчим листом від 21.06.2023 по справі №160/9281/20; - по справі №160/9281/20 відсутні судові рішення щодо зміни способу його виконання; - заяв в порядку виконання судового рішення по вказаній справі за ст.ст.382, 383 КАС України не подавалися.

Суд зазначає, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Таким чином, позивачем обрано неналежний спосіб захисту порушеного права, що є підставою для відмови в задоволенні позову.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Згідно з ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовної заяви.

Керуючись ст.ст.241-250 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовної заяви Державного промислового підприємства «Кривбаспромводопостачання» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Н.В. Турлакова