Рішення

від 12.09.2024 по справі 160/9989/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 вересня 2024 року Справа № 160/9989/24 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіСліпець Н.Є. за участі секретаря судового засіданняЛебеденко В.В. за участі: представника позивача представника відповідача Макаренко Н.А. Маланія М.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг" до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

16.04.2024 Публічне акціонерне товариство «АрселорМіттал Кривий Ріг» (далі - позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (далі - відповідач), в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, за формою «В1» №000/239/32-00-07-01-19 від 26.03.2024.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що Східним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за лютий 2023 року від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заяленого до відшкодування з бюджету, зокрема з питань, визначених у рішенні ДПС про результати розгляду скарги від 22.08.2023 №24030/6/99-00-06-01-04-06, у порядку контролю за правильністю висновків акта документальної позапланової невиїзної перевірки ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» від 18.05.2023 №566/32-00-07-04-14/24432974, за результатами якої складено акт перевірки №1231/32-00-07-01-14/24432974 від 22.12.2023, на підставі якого винесно оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 26.03.2024 за формою «В1» №000/239/32-00-07-01-19. Позивач вважає, що податковий орган помилково дійшов висновку про нереальність господарських операцій позивача з контрагентами-постачальниками ТОВ «ГАРДА СЕКЮРІТІ» та ТОВ «ЮК СІГМА ПЛЮС ІНВЕСТ», оскільки висновки відповідача про недостатню кількість або відсутність у контрагентів основних засобів, недостатню кількість трудових ресурсів, базуються не на дослідженні їх наявності конкретно станом на період виконання контрагентами договорів, а виключно на даних інформаційних систем податкових органів (та фінансовій звітності відповідних контрагентів, при цьому, згідно відомостей акту перевірки вбачається, що перевіряючими не виявлено недоліків чи розбіжностей у наданих до перевірки первнинних бухгалтерських документах.Таким чином, спірне податкове повідомлення-рішення є необґрунтованим, прийнятими без урахування всіх обставин, що мають значення для його прийняття, що має наслідком його неправомірність та є підставою для скасування.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.04.2024 відкрито провадження в адміністративній справі та призначено її розгляд в порядку загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 14.05.2024 о 10:00.

06.05.2024 на адресу суду через систему «Електронний суд» від представника позивача надійшло клопотання про проведення засідання у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою суду від 07.05.2024 клопотання представника позивача задоволено, допущено до участі у судових засіданнях в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

07.05.2024 від Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків через систему «Електронний суд» надійшов відзив, в якому представник у задоволенні позову просив відмовити повністю, посилаючись на те, що в ході проведення документальної позапланової невиїзної перевірки позивача останнім не підтверджено реальність взаємовідносин з контрагентами-постачальниками ТОВ «ГАРДА СЕКЮРІТІ» та ТОВ «ЮК СІГМА ПЛЮС ІНВЕСТ». Так, при проведенні перевірки встановлено нереальність господарських операцій з даними контрагентами, оскільки встановлено неналежне виконання умов укладених договорів, відсутні документи, що мають силу первинних документів та підтверджують настання правових наслідків. За результатами перевірки було встановлено факти щодо відсутності у контрагентів можливості для виготовлення товару/виконання робіт/надання послуг, що є змістом господарської операції. Встановлено неможливість реального здійснення платником податків зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка поставляла товар/послугу, підприємницької діяльності; відсутність у штаті достатньої кількості персоналу для надання послуг/виконання робіт. Тобто, постачальники не мали можливості здійснювати господарські операції, та, як наслідок, не встановлено виробника/надавача робіт, послуг. 3 огляду на відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підпрпємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського, технічного персоналу, оборотних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів при значних обсягах реалізації товарів (робіт, послуг) контрагенти позивача не мали умов для ведення господарської діяльності, що в свою чергу унеможливлює реалізанію спірних товарів, послуг в обсягах, які відповідають бухгалтерським рахункам. Отже, відповідач вважає, що викладені висновки в акті перевірки №1231/32-00-07-01-14/24432974 від 22.12.2023 відповідають вимогам чинного законодавства, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення є правомірним та таким, що прийняте відповідно до вимог чинного законодавства.

13.05.2024 на адресу суду через систему «Електронний суд» надійшла заява представника позивача, якою остання повідомила про направлення відповіді на відзив засобами поштового зв`язку.

14.05.2024 черз систему «Електронний суд» від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

У підготовчому засіданні 14.05.2024 оголошено перерву до 28.05.2024 о 11:00 год. у зв`язку з неявкою представника відповідача та з метою дотримання процесуальних прав сторін.

15.05.2024 на адресу суду від представника позивача засобами поштового зв`язку надійшла відповідь на відзив, у якій зазначено, що доводи податкового органу не спростовують наведених у позові обставин, що свідчить про його обґрунтованість, а висновки є безпідставними та такими, що не гуртуються на нормах діючого законодавства, фактичних обставинах поставки товарів, надання послуг та документальних доказах. Таким чином, відповідач у відзиві не навів обгрунтованих доводів того, що позивач самостійно склав первинні документи та вніс до них недостовірну інформаціющодо придбаних товарів (послуг) та/або щодо постачальників (виконавців). Так само відповідач не зазначає та не надає доказів, що позивач був обізнаний щодо недостовірності (згідно позиції відповідача) даних про постачальників товарів (послуг) в первинних документах, на підставі яких сформував показники податкового обліку щодо сум податкового кредиту. Зазначає, що відповідачем не надані докази того, що у позивача були обґрунтовані підстави сумніватись у достовірності відомостей в первинних документах щодо постачальників. Доводів такого змісту, так само як і доводів, що позивач діяв без належної обачності, використовуючи первинні документи для цілей податкового обліку, відповідач у відзиві не наводить.

22.05.2024 представником відповідача через систему «Електронний суд» подані заперечення на відповідь на відзив, в яких представник зазначив, що даними, які наведено у поданих реєстраційних даних, звітності, податкових накладних та розрахунках коригування, кожний суб`єкт господарської діяльності підтверджує склад засновників, посадових осіб, наявність кількості працюючих, основних засобів, постачальників, суму доходів, витрат, результат господарської діяльності, суму податків/зборів, номенклатуру/ціну, кількість/вартість реалізованих та/або придбаних товарів, робіт, послуг, суму отриманої попередньої оплати які і були використані податковим органом під час проведення документальної перевірки, та на яких ґрунтуються висновки акту перевірки щодо кожного суб`єкта господарської діяльності.

Додатково звертав увагу суду, що не було надано до перевірки документи, які є змістом здійснених господарських операцій, та можуть підтвердити або спростувати їх здійснення, зокрема зазначене стосується не надання оформлених/виданих/отриманих перепусток працівникам та транспортним засобам ТОВ «ГАРДА СЕКЮРІТІ» та фахівцям/транспортним засобам підприємств, які оформили/зареєстрували податкові накладні для ТОВ «ГАРДА СЕКЮРІТІ», які відповідно могли надавати позивачеві послуги з охорони та супроводу з/д вантажу відповідно до виписаних податкових накладних. Крім того, до перевірки не надано документів, що підтверджують факт проходження через контрольно-пропускні пункти контрагентів-постачальників/надавачів послуг або його субпідрядників для надання відповідних послуг з охорони. Також, не було надано документи та інформацію щодо узгодження залучених субпідрядних організацій, оскільки відповідно до фактів, які були наведені у відзиві на позовну заяву, ТОВ «ГАРДА СЕКЮРІТІ» не є фактичним надавачем послуг з охорони.

28.05.2024 адміністративну справу було знято з розгляду у зв`язку з проведенням зборів суддів Дніпропетровського окружного адміністративного суду та справу призначено до розгляду на 30.05.2024 о 11:00 год.

29.05.2024 через систему «Електронний суд» до суду від представника позивача надійшли додаткові пояснення по справі, в яких остання звертала увагу суду, що умови договору передбачають супроводження та охоронуТОВ «ГАРДА СЕКЮРІТІ»вантажів залізницею, а не виконання робіт чи послуг на території ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», відтак доводи відповідача щодо «ненадання інформації щодо оформлених/виданих/отриманих перепусток працівникам та транспортним засобам ТОВ «ГАРДА СЕКЮРІТІ»» не заслуговують на увагу. Крім того, вимога відповідача про надання позивачем «інформації щодо оформлених/виданих/отриманих перепусток працівникам та транспортним засобам ТОВ «ГАРДА СЕКЮРІТІ»», сама по собі позбавлена логічного підгрунття, так як суть у видачі перепустки полягає в тому, що остання видається конкретній особі чи на транспорт з метою пред`явлення її під час перетину пропускного пункту. Таким чином, будь-які видані перепустки завжди знаходяться в осіб, яким ці перепустки були видані, а не в особи, що здійснювала видачу таких перепусток, а відтак, така вимога є безпідставною. До того ж, чинним законодавством України не передбачене обов`язкове встановлення пропускного режиму на такого роду підприємствах, яким є підприємство позивача. Так само, невідомо чим керувався відповідач, зазначаючи конкретні вимоги до форми перепустки яка начебто мала бути наданою до перевірки, як то: «дані, та мета перебування на території ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг»». Крім того, звертала увагу суду, що в ході проведення перевірки податковим органом виявлено достатню кількість працівників у контрагентаТОВ «ГАРДА СЕКЮРІТІ», що працюють за трудових договором, а також значну кількість основних засобів.

У підготовчому засіданні 30.05.2024, з метою надання представнику відповідача часу для ознайомлення з додатковими поясненнями позивача, оголошено перерву до 09.07.2024 о 11:00 год., строк підготовчого провадження продовжено на 30 днів.

09.07.2024 через систему «Електронний суд» до суду від представника відповідача надійшли додаткові пояснення, в яких останній просить долучити ло матеріалів справи додаток №2 до акту перевірки від 22.12.2023 №1231/32-00-07-01-14/24432974 та запит від 26.10.2023 №3904/7/32-00-07-07 про проведення зустрічної звірки ТОВ «ГАРДА СЕКЮРІТІ» за травень, липень, жовтень, листопад 2022 року та лютий 2023 року.

У підготовчому засіданні 09.07.2024, з метою надання представнику позивача часу для ознайомлення з додатковими поясненнями відповідача, оголошено перерву до 18.07.2024 о 14:30 год.

18.07.2024 у зв`язку з оголошенням сигналу повітряної тривоги у підготовчому засіданні оголошено перерву до 05.09.2024 о 11:00 год.

02.09.2024 через систему «Електронний суд» до суду від представника позивача надійшли додаткові пояснення по справі, в яких остання надала пояснення щодо механізму та специфіки виконання договору №950 від 10.06.2020 з ТОВ «ГАРДА СЕКЮРІТІ».

Усною ухвалою суду, постановленою у судовому засіданні, від 05.09.2024 закінчено підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 12.09.2024 о 11:00 год.

11.09.2024 через систему «Електронний суд» до суду від представника відповідача надійшли додаткові пояснення, в яких останній звертав увагу суду, що позивачем не були надані до перевірки: журнал перепусток, де зазначено перетин охоронців контрагента ТОВ «ГАРДА СЕКЮРІТІ» на територію підприємства; документи та інформацію щодо узгодження залучених субпідрядних організацій; Положення «Про пропускний та внутрішньооб`єктовий режим» на підприємстві; журнали-ордери, обігово-сальдові відомості, бухгалтерські довідки, (регістри бухгалтерського обліку до яких перенесено інформацію з запитуваних первинних документів).

Також, зазначив, що за результатом проведеного додаткового аналізу наданих постових відомостей ТОВ «ГАРДА СЕКЮРІТІ» за травень, липень, жовтень, листопад 2022 року та за лютий 2023 року, встановлено, що із 128 задіяних працівників в охороні по постам та об`єктам позивача згідно звіту Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску за ІІІ квартал 2022 року встановлено, що трудові відносини або цивільно-правові відносини між ТОВ «ГАРДА СЕКЮРІТІ » мав із 6 із них. Щодо автотранспорту задіяного у наданих послуг охорони за 1 липня 2022 року «Нива» та «Рено Логан», не можливо ідентифікувати, у зв`язку з тим, що у звітах про об`єкти оподаткування (форма 20-ОПП) ТОВ «ГАРДА СЕКЮРІТІ» не вказано марку авто.

Зазначені обставини свідчать про те, що господарські операції, задекларовані між ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» та ТОВ «ГАРДА СЕКЮРІТІ» не здійснювались у вказаних обсягах, що свідчить про безпідставність формування позивачем сум податкового обліку, оскільки вони сформовані на підставі господарських операцій, які фактично не відбувалися.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, просила задовольнити позов з підстав, зазначених у позові, відповіді на відзив та додаткових поясненнях.

Представник відповідача у судовому засіданні обставини, викладені у відзиві на позов, запереченнях на відповідь на відзив та додаткових поясненнях підтримав, проти позову заперечував, просив відмовити у його задоволенні в повному обсязі.

Заслухавши пояснення представника позивача, заперечення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову виходячи з наступного.

Судом встановлено, що Публічне акціонерне товариство «АрселорМіттал Кривий Ріг» зареєстровано 08.04.2004 в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, перебуває на податковому обліку Східному міжрегіональному управлінні ДПС по роботі з великими платниками податків, є платником податку на додану вартість.

Основним видом діяльності є 24.10 Виробництво чавуну сталі та феросплавів (основний).

У період з 24.10.2023 по 18.12.2023 Східним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків, відповідно до п.п. 78.1.12 п. 78.1 ст. 78, глави 8 розділу ІІ Податкового кодексу України, на підставі наказу від 06.10.2023 №826 та повідомлення від 17.10.2023 №183/32-00-07-06-13, проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ПАТ ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» з питання дотримання податкового законодавства при декларуванні за лютий 2023 року від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету, зокрема з питань, визначених у рішенні ДПС про результати розгляду скарги від 22.08.2023 №24030/6/99-00-06-01-04-06, у порядку контролю за правильністю висновків акта документальної позапланової невиїзної перевірки ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» від 18.05.2023 №566/32-00-07-04-14/24432974.

За результатами документальної позапланової невиїзної перевірки Східним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків складено акт від 22.12.2023 №1231/32-00-07-01-14/24432974.

Перевіркою встановлено порушення:

- п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3 ст. 198 з урахуванням норм п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI (зі змінами та доповненнями), що призвело до завищення суми податкового кредиту у лютому 2023 року на загальну суму ПДВ 7102 990,00 грн;

- п. 200.1, абз. «б» п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI (зі змінами та доповненнями), внаслідок чого завищено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню у лютому 2023 року на 7102990,00 грн.

На підставі вказаного акту перевірки від 22.12.2023 контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення форми «В1» № 0000/26/32-00-07-01-19 від 15.01.2024 р. яким, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ на 7102990грн та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 3551495 грн.

31.01.2024 вважаючи прийнятеподаткове повідомлення-рішення від 15.01.2024 таким, що прийняте без достатніх на те правових підстав, ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» оскаржило йогов адміністративному порядку шляхом звернення до Державної податкової служби України зі скаргою №851-12/15.

За результатами розгляду скарги від 31.01.2024 Державною податковою службою України прийнято рішення про результати розгляду скарги від 15.03.2024 № 7392/6/99-00-06-01-04-06, яким скаргу ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» частково задоволено, а саме:

- керуючись главою 4 розділу II ПКУ, ДПС скасувала податкове повідомлення-рішення від 15.01.2024 № 0000/26/32-00-07-01-19 в частині зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ «КАЙМАН», ТОВ «ЕКО ГЛОБАЛ», ТОВ «ІНТЕР ТРЕЙД КАПІТАЛ», ТОВ «НАУКОВО-ВИРОБНИЧИЙ КОМПЛЕКС «ДНІПРОТЕХТРАНС», ТОВ «ТЕХНОЕКСПОРТ», ТОВ «ПОЧИН», ТОВ «ФІРМА ЛАЙТ-ТЕК», ТОВ «ЗЕНІТ-ІМПЕКС», TOB «ТЕКТУМ С», ТОВ «ЛОГІКЛАБГРУПА», ТОВ «ЕНЕРГОМАШКОМПЛЕКТ», ТОВ «АБР ЕЛЕКТРИК», ТОВ «ДОСЛІДНО-ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО «ЕЛЕКТРОТЕРМ», TOB «ВІКОРД», ТОВ «СЕВПРОМСНАБ», ТОВ «ДІАПРИНТ» та у відповідній частині застосовані штрафні санкції, а в іншій частині зазначене податкове повідомлення-рішення залишено без змін, а скарга - частково задоволена.

На виконання рішення ДПС України від 15.03.2024 № 7392/6/99-00-06-01-04-06, яким скаргу ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» було частково задоволено, Східним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків прийнято нове податкове повідомлення-рішення за формою «B1» № 000/239/32-00-07-01-19 від 26.03.2024 на загальну суму 2032807,50 грн. (1355205 грн. сума завищення бюджетного відшкодування та 677602,50 грн. штрафні (фінансові) санкції).

З податкового повідомлення-рішення від 26.03.2024 вбачається, що перевіркою встановлено формування податкового кредиту ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» у лютому 2023 по операціям з контрагентами-постачальниками: ТОВ «ГАРДА СЕКЮРІТІ» (код ЄДРПОУ 43030337) на суму ПДВ 1317705 грн.; ТОВ «ЮК СІГМА ПЛЮС ІНВЕСТ» (код ЄДРПОУ 35167191) на суму ПДВ 37500 грн., реальність взаємовідносин з якими не можливо підтвердити (недостатня кількість працівників для виробництва/надання послуг, відсутність основних засобів для виробництва товарів/надання послуг, неможливість встановлення джерела походження товару), що призвело до завищення суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню за лютий 2023 на суму 1355205 грн.

Отже, спір між сторонами виник з підстав правомірності та обґрунтованості винесення контролюючим органом податкового повідомлення-рішення від 26.03.2024 №000/239/32-00-07-01-19.

Вирішуючи правомірність прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, суд виходить з наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства встановленіПодатковим кодексом України(в редакції чинній на момент виникнення правовідносин).

Згідност. 1 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI(в редакції чинній на момент виникнення правовідносин)податковий кодекс Українирегулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно із пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України (далі ПК України),контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Підпунктом62.1.3п.62.1ст.62 ПК Українивизначено, що податковий контроль здійснюється шляхом перевірок та звірок відповідно до вимог цьогоКодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Статтею 75 ПК України встановлено, що органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до пп.16.1.2,16.1.3п.16.1ст.16 ПК Україниплатник податків зобов`язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів, подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Відповідно до п.201.1ст.201 ПК Українина дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цимКодексомтермін.

Відповідно до п.187.1ст.187 ПК Українидатою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до п.201.7ст.201 ПК Україниподаткова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Відповідно до п.201.10ст.201 ПК Українипри здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цьогоКодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Слід зазначити, що відповідно до пп.14.1.60п.14.1ст.14 ПК Україниєдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

Згідно з положеннями п.20.2ст.20 ПК Україницентральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, приймає рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відповідно до п.198.1ст.198 ПК Україниправо на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п.198.2ст.198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг чи дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом198.3ст.198 ПК Українивстановлено, що податковий кредит звітного періоду складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом193.1статті193цьогоКодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті. Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п.201.11 ст.201 цьогоКодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цьогоКодексу (п.198.6 ст.198 ПК України).

Згідно пп.14.1.36 п.14.1ст.14ПК Українигосподарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно із п.135.1ст.135ПК України базоюоподаткування є грошове вираження об`єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цьогоКодексу з урахуванням положень цього Кодексу.

Відповідно до пп.134.1.1 п.134.1 ст.134ПК України об`єктомоподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: збільшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Для цілей цього підпункту до річного доходу від будь-якої діяльності, визначеного за правилами бухгалтерського обліку, включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44ПК України дляцілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Виходячи з вищенаведеного, відображенню в бухгалтерському обліку та податковій звітності підлягає лише та господарська операція, яка фактично відбулась, при наявності первинного документу, що підтверджує таку господарську операцію.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п. 1.2 ст. 1, п. 2.1 ст. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05 червня 1995 року за №168/704 (далі - Положення №88), де первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Відповідно до п. 2 ст.3Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Згідно з абзацом 11 ст. 1Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до ч. 1 ст. 9Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Відповідно до абзацу другого пункту 2.1 Положення №88, господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів.

З аналізу викладеного вбачається, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством. Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

При цьому, наявність належним чином оформлених податкових накладних є обов`язковою, але не вичерпною обставиною для формування податкового кредиту. Зокрема, якщо наведені у договорах товари чи послуги фактично не поставлялися, то, відповідно, придбання таких товарів або послуг не відбулося, право на податковий кредит у такого платника податків не виникає, оскільки при цьому не дотримано обов`язкових умов для виникнення такого права на придбання товарів (послуг) з метою їх використання у господарській діяльності.

Як зазначено улисті Вищого адміністративного суду України від 20 липня 2010 року №1112/11/13-10 «Проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби» про необґрунтованість податкової вигоди можуть також свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема, про наявність таких обставин: неможливість реального здійснення платником податків зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності; відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів; облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов`язані з виникненням податкової вигоди, якщо для даного виду діяльності також потрібне здійснення й облік інших господарських операцій; здійснення операцій з товаром, що не вироблявся або не міг бути вироблений в обсязі, зазначеному платником податків у документах обліку.

Як вже зазначалося, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Зміст господарської операції може встановлюватися з урахуванням змісту цивільно-правових чи господарсько-правових зобов`язань сторін, але не вичерпується останнім. Господарська операція може мати місце навіть за відсутності цивільно-правових чи господарсько-правових відносин між платниками податків.

Із наведеного можна зробити висновок про те, що господарські операції є самостійним поняттям, відмінним від правочинів або господарських зобов`язань. Наслідки в податковому обліку створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто ті, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника податків.

Презумпція дійсності, притаманна цивільним правочинам, не може бути автоматично поширена на реальність господарських операцій.

Таким чином, для надання юридичної сили і доказовості первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок, встановленийЗаконом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Крім того, в основі будь-якої реальної господарської операції має лежати економічна мета, тобто бажання платника податків приростити активи за допомогою досягнення господарського ефекту.

У податковому обліку господарські операції мають бути підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, які містять відомості про господарську операцію, підтверджують її фактичне здійснення, тобто первинними документами, що містять інформацію про фактичні господарські операції, розкривають їх зміст та обсяг.

За відсутності достатніх доказів - первинних документів, які б достовірно підтверджували факт здійснення господарської операції, розкривали її зміст та обсяг з метою та в цілях господарської діяльності платника податку, підстави для формування даних податкового обліку - відсутні.

Під час розгляду справи судом встановлено, що у перевіряємому періоді ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» мало взаємовідносини з ТОВ «ГАРДА СЕКЮРІТІ» та ТОВ «ЮК СІГМА ПЛЮС ІНВЕСТ».

З акту перевірки вбачається, що податковим органом зроблено висновок про те, що ТОВ «ГАРДА СЕКЮРІТІ» не є фактичним виконавцем робіт/ надавачем послуг враховуючи незначну кількість працівників.

Між тим, судом встановлено, що 10.06.2020 між ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» (замовник) та ТОВ «ГАРДА СЕКЮРІТІ» (виконавець) укладено договір №950, на підставі якого замовник доручає, а виконавець зобов`язується надати послуги з охорони.

Так, згідно п. 1.1 договору, замовник доручає, а виконавець зобов`язується надати послуги з охорони, зокрема: організація та забезпечення виконавцем супроводження та охорони продукції замовника (далі вантаж), що поставляється залізницею, від місця навантаження (станція Кривий Ріг, Кривий Ріг Головний ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг») до прибуття вагонів до станція призначення або в зворотньому напрямку: «Миколаїв Вантажний»; «Одеса - порт»: «Черноморська», «Роя»; «Велико - Анадоль»; «Вадул - Сірет»; «Бережесть»; «Мостиська 2»; «Ізов»; «Медика»; «Нижньодніпровськ»; «Миколаїв Вантажний Перевалка»; «Славкув ІКП» через Ізов (Польша); «Дорнешти», (прикордонній перехід Румунії); «Матевце (Словаччина), прикордонний перехід Ужгород - Експорт; «Нікополь», та видача її представнику замовника.

При цьому, суд звертає увагу, що умови договору передбачають супроводження та охоронуТОВ «ГАРДА СЕКЮРІТІ»вантажів залізницею, а не виконання робіт чи послуг на території ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», відтак доводи відповідача щодо ненадання інформації щодо оформлених/виданих/отриманих перепусток працівникам та транспортним засобам ТОВ «ГАРДА СЕКЮРІТІ» на думку суду є безпідставними.

На виконання умов договору позивачем надані додаткові угоди, рахунки на оплату та акти наданих послуг, копії яких наявні в матеріалах справи.

Відповідно до інформації з актів наданих послуг по договору № 950 від 10.06.2020, на надання послуг по охороні вантажів у вагонах при транспортуванні в залізничному сполученні вбачається, що послуги з охорони та супроводження з/д вантажу з боку ТОВ «ГАРДА СЕКЮРІТІ» надавались від станції «Кривий Ріг», яка знаходиться за адресою: 50005, Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Криворіжсталі,11, яка безпосередньо прилягає до території ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг».

Вантаж (чавун чушкований) у вагонидля транспортування в залізничному сполученні завантажувався на складі холодного чавуну №1 доменного цеху №1 департаменту з виробництва чавуну і сталі ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», надалі вагони територією підприємства переміщуються на залізничну станцію «Промислова», яка належить ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» (юридична адреса: м. Кривий Ріг, вул. Криворіжсталі, 1) та має суміжні залізничні шляхи із залізничною станцією «Кривий Ріг», яка належить Акціонерному товариство «Українська залізниця».

У зв`язку з виробничою необхідністю, для тимчасового зберігання та у зв`язку із нестачею місця зберігання, чавун чушкований переміщується технологічним залізничним транспортом залізничними шляхами підприємства, розміщеними всередині виробничої території ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», відтак, охорони не потребує, зі складу холодного чавуну №1 доменного цеху №1 департаменту з виробництва чавуну і сталі ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» до складу цеху блюмінг прокатного департаменту ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг».

По мірі завантаження вагонів на складі цього цеху вони транспортуються в залізничному сполученні на залізничну станцію«Прокат-1», яка належить ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» та розміщена безпосередньо на виробничій території підприємства, з цієї станції вагони з чушкованим чавуном переміщуються на залізничну станцію «Промислова», яка також належить ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» та яка має суміжні залізничні шляхи із залізничною станцією «Кривий Ріг», яка належить Акціонерному товариство «Українська залізниця».

Після формування складу потягу, вагони з вантажем у супроводі ТОВ «ГАРДА СЕКЮРІТІ» рухаються із залізничної станції «Кривий Ріг» залізничними шляхами Акціонерного товариства «Українська залізниця» до місця призначення.

До складу «холодного чавуну №1 доменного цеху №1 департаменту з виробництва чавуну і сталі ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг»», для відвантаження у залізничні вагони, продукція - чавун чушкований потрапляє по закінченню виробничого процесу доменного виробництва з його виготовлення, переміщуючись власними технологічними засобами ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», які передбачені в цьому процесі, без залучення підрядних організацій.

Судом встановлено, що ТОВ «ГАРДА СЕКЮРІТІ» має 5 приміщень офісу, склад, 14 автомобілів.

Таким чином, встановлені обставини, а також докази, що містяться в матеріалах справи спростовують твердження відповідача про те, що ТОВ «ГАРДА СЕКЮРІТІ» враховуючи незначну кількість працівників, не має можливості надавати послуги.

Також, з акту перевірки вбачається, що податковим органом зроблено висновок про те, що ТОВ «ЮК СІГМА ПЛЮС ІНВЕСТ» не має достатньо трудових ресурсів, технічного персоналу, основних фондів для надання та виконання обсягу робіт та послуг які реалізовано на адресу контрагента-покупця.

Разом з тим, судом встановлено, що згідно договору про надання юридичних послуг № 2563 від 06.12.2021 та додаткової угоди № 1 від 06.12.2021 до нього, укладених між ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» та ТОВ «ЮК СІГМА ПЛЮС ІНВЕСТ», предметом послуг є:

- організація контрагентом в строк, до моменту прийняття рішення органом виконавчої влади чи органом місцевого самоврядування про викуп нерухомого майна для суспільних потреб відповідно до п. 1.2 цієї додаткової угоди, викупу клієнтом житлових будинків з господарчими будівлями та земельними ділянками за ціною що не перевищує 450 000,00 гривень без ПДВ, яку клієнт сплачує безпосередньо кожному із власників не пізніше 5 (п`яти) банківських днів з моменту укладання відповідного договору купівлі-продажу домоволодінь (за кожний житловий будинок разом з земельною ділянкою на якій він розташований за умови, якщо на неї зареєстровано право приватної власності), розташованих у місті Кривий Ріг, Дніпропетровської області за наступними адресами (адреси згідно переліку);

- проведення перемовин з кожним власником домоволодіння, зазначеного в п. 1.1. цієї додаткової угоди, щодо отримання попередньої згоди на відчуження цього домоволодіння на користь клієнта;

-збір та підготовка документів, необхідних, відповідно до вимог чинного законодавства, для укладання договору відчуження домоволодіння, зазначеного в п.1.1. цієї додаткової угоди (виготовлення технічної або землевпорядної документації, отримання відповідних довідок, витягів, актів, проведення експертної оцінки тощо);

-надання клієнту комплексу юридичних послуг з укладання договорів відчуження домоволодіння, зазначеного в п.1.1. цієї додаткової угоди, між клієнтом та власниками цього домоволодіння, а клієнт зі свого боку підтверджує готовність укласти в найкоротший термін без необґрунтованого зволікання. але непізніше ніж протягом 10 (десяти) календарних днів з моменту отримання Клієнтом письмового повідомлення від Контрагента про проведену ним та нотаріусом повну перевірку та виконану підготовку Контрагентом всіх необхідних документів передбачених чинним законодавством України для укладання вищевказаної угоди.

Таким чином, характер послуг, надання яких з боку ТОВ «ЮК СІГМА ПЛЮС ІНВЕСТ» передбачено договором, не вимагає залучення значної кількості трудових ресурсів, технічного персоналу, основних фондів для надання послуг.

На виконання умов договору позивачем надані всі рахунки на оплату та акти наданих послуг, копії яких наявні в матеріалах справи.

Судом встановлено, що згідно витягів з карток платників податків щодо об`єктів оподаткування, зокрема, щодо контрагента позивача ТОВ «ЮК СІГМА ПЛЮС ІНВЕСТ», які надані відповідачем, вбачається, що ТОВ «ЮК СІГМА ПЛЮС ІНВЕСТ» має 2 приміщення офісу на 2 автомобілі.

Таким чином, встановлені обставини, а також докази, що містяться в матеріалах справи спростовують твердження відповідача про те, що ТОВ «ЮК СІГМА ПЛЮС ІНВЕСТ» враховуючи незначну кількість працівників, не має можливості надавати послуги.

Крім того, щодо того, що у штаті підприємств недостатня кількість працюючих та щодо відсутності основних засобів, суд зазначає, що Верховним Судом по справі №К/990/4256/17 від 27.02.2018 року зроблено висновок, що відсутність у контрагентів позивача матеріальних та трудових ресурсів не виключає можливості реального виконання ним господарської операції та не свідчить про одержання необґрунтованої податкової вигоди покупцем, оскільки залучення працівників є можливим за договором цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу).

Також, суд зазначає, що відсутність у контрагентів позивача достатньої кількості трудових ресурсів для здійснення будь-якого виду діяльності не є підставою для визнання господарської операції нереальною. Чинним законодавством не передбачено необхідної кількості трудових ресурсів, складських та виробничих приміщень для виконання того чи іншого виду діяльності. При цьому, підприємство може залучати необхідні трудові ресурси на підставі цивільно-правових договорів.

Щодо посилання відповідача на наявність рішення про відповідність ТОВ «ГАРДА СЕКЮРІТІ» критеріям ризиковості платника податку від 31.03.2021 №8066, суд зазначає, що доказів того, що вказане рішення є чинним та не скасовано відповідачаем суду не надано.

Натомість, судом встановлено, що рішенням Київського окружного адміністративного суду від 28 березня 2024 рокуу справі № 320/1030/24 адміністративний позов ТОВ «ГАРДА СЕКЮРІТІ» задоволено, а саме: визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління ДПС у місті Києві про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку № 180850 від 20 грудня 2023 року; зобов`язано Головного управління ДПС у місті Києві виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «ГАРДА СЕКЮРІТІ» з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Також, суд звертає увагу, що факт приймання передачі наданих послуг за укладеними з контрагентами договорами підтверджується копіями актів наданих послуг по кожному договору, які міститься у матеріалах справи та вказані у акті перевірки.

Судом під час розгляду справи встановлено, що вказані документи відповідають вимогам частини 2статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

У матеріалах справи наявні звіти до актів прийманняпередачі наданих послуг по кожному договору, які надавалися позивачем разом із запереченнями на акт перевірки.

У вказаних звітах детальна вказано (розписано), які саме види послуг надавалися позивачу.

Факт оплати послуг підтверджується платіжними інструкціями, копії яких наявні в матеріалах справи.

ТОВ «ГАРДА СЕКЮРІТІ» та ТОВ «ЮК СІГМА ПЛЮС ІНВЕСТ» виписало податкові накладні, які зареєстровані у ЄРПН.

Судом під час розгляду справи встановлено, що у ТОВ «ГАРДА СЕКЮРІТІ» та ТОВ «ЮК СІГМА ПЛЮС ІНВЕСТ» наявні трудові ресурси для надання послуг, які вказані у звітах до актів надання послуг.

Щодо посилань контролюючого органу на той факт, що до перевірки не були надані: журнал перепусток, де зазначено перетин охоронців контрагента ТОВ «ГАРДА СЕКЮРІТІ» на територію підприємства; документи та інформацію щодо узгодження залучених субпідрядних організацій; Положення «Про пропускний та внутрішньооб`єктовий режим» на підприємстві; журнали-ордери, обігово-сальдові відомості, бухгалтерські довідки, (регістри бухгалтерського обліку до яких перенесено інформацію з запитуваних первинних документів), суд зазначає, що зведені бухгалтерські документи не належать до первинних бухгалтерських документів, які є підставою для внесення записів до облікових регістрів, а є похідними від вже наданих позивачем до перевірки первинних документів, які дійсно відображають зміст господарської операції.

Таким чином, факт реальних господарських операцій позивача з ТОВ «ГАРДА СЕКЮРІТІ» та ТОВ «ЮК СІГМА ПЛЮС ІНВЕСТ» підтверджується відповідними первинними документами, копії яких містяться в матеріалах справи, та які відображають зміст та обсяг цих господарських операцій.

Разом з тим, висновок податкового органу про нереальність господарських операцій з контрагентами ТОВ «ГАРДА СЕКЮРІТІ» та ТОВ «ЮК СІГМА ПЛЮС ІНВЕСТ», ґрунтується на факті відсутності у контрагентів можливості для виготовлення товару/виконання робіт/надання послуг, що є змістом господарської операції; неможливості реального здійснення платником податків зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка поставляла товар/послугу, підприємницької діяльності; відсутність у штаті достатньої кількості персоналу для надання послуг/виконання робіт.

Проте, в ході судового розгляду справи встановлено, що на момент здійснення операцій придбання товару позивач та його контрагенти були належним чином зареєстровані як юридичні особи та платники податку на додану вартість, установчі документи недійсними в судовому порядку не визнавались. Податкове законодавство не ставить у залежність податковий облік (стан) певного платника податку покупця від перебування його контрагента за юридичною адресою, дотримання ним податкової дисципліни та правильності ведення податкового або бухгалтерського обліку. Тобто, у разі підтвердження реального характеру здійснених поставок та виконання послуг, платник не може відповідати за порушення, допущені постачальником, якщо не буде доведено його безпосередню участь у зловживанні цієї особи.

Як вбачається із акту перевірки, під час здійснення останньої, податковим органом таких обставин не встановлено.

Судовим оглядом встановлено, що первинні бухгалтерські документи ПрАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» в повній мірі відповідають вимогам ч. 2 ст. 9 Закону України«Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», тобто містять: назву документа (форми); дату та місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; особистий підпис та інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Також, судом встановлено, що складені податкові накладні за спірними операціями заповнені у відповідності до вимог п.201.1ст.201 Податкового кодексу України та зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Крім того, суд зазначає, що позбавлення платника податку права на формування податкового кредиту у зв`язку з невиконанням своїх обов`язків його контрагентами, порушує право особи мирно володіти своїм майном, що міститься у Першому Протоколі до Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини від 20.03.1952 року (далі - Протокол 1 до Конвенції), яка є частиною національного законодавства згідно ізст. 9 Конституції України. Зокрема, стаття 1 Протоколу до Конвенції так визначає підстави, за яких особа може бути позбавлена свого майна: «Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права».

Відповідно до рішення Європейського Суду з прав людини від 09.01.2007 року у справі «Інтерсплав проти України» якщо державні органи мають інформацію про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб`єкта, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку. Таким чином, Європейський Суд з прав людини чітко визначає правило індивідуальної відповідальності платника податків. Тобто, добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через порушення з боку його контрагентом.

Платник податку на додану вартість (покупець товару) на час здійснення господарської операції з придбання товару не має обов`язку та повноважень здійснювати контроль за дотриманням усіма постачальниками товару у ланцюгу постачання вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності, дотримання вимог податкового законодавства тощо і в подальшому зазнавати певних негативних наслідків у вигляді позбавлення права на податковий кредит чи бюджетне відшкодування за можливу неправомірну діяльність будь-якого з контрагентів. Якщо контрагент не виконав свого зобов`язання щодо сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на формування валових витрат та податкового кредиту у зв`язку з придбанням товарів та робіт у випадку, коли останній має необхідні документальні підтвердження розміру таких витрат і податкового кредиту, про що також зазначено в рішенні Верховного Суду України від 31.01.2011 року у справі № 21-47а10.

Суд звертає увагу, що у позивача на час розгляду справи наявні всі первинні документи, які підписані усіма сторонами та уповноваженими особами, контрагенти - ТОВ «ГАРДА СЕКЮРІТІ» та ТОВ «ЮК СІГМА ПЛЮС ІНВЕСТ» на час здійснення операції перебували на обліку в податкових органах та не припинені, мають усі необхідні реквізити відповідно до ЗУ«Про бухгалтерський облік та фінансову звітність підприємств». Факт підтвердження належними первинними бухгалтерськими документами фактичного придбання товару, вказує на фактичне підтвердження наявності у позивача підстав для віднесення суми сплаченого останнім ПДВ до податкового кредиту та витрат.

При цьому, сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилок та недоліків у їх оформленні не є підставою беззаперечною підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце.

Посилання на припущення, аналітичні узагальнюючі висновки щодо діяльності контрагентів, є неприйнятними у якості доказів конкретних податкових правопорушень щодо підстав та порядку формування податкового кредиту, оскільки в основі формування податкового кредиту лежить факт здійснення конкретної господарської операції, який потребує доведення або спростування обставин саме здійснення цієї господарської операції. Будь-які припущення, аналітичні викладки, узагальнюючі висновки можуть мати місце виключно на підставі встановлення, дослідження та підтвердження обставин здійснення господарської операції (позиція Верховного Суду, викладена у Постанові від 12.04.2018 р. справа №804/698/26).

При цьому, суд звертає увагу, що наявні в матеріалах справи документи первинного бухгалтерського обліку сформовані за наслідками господарських відносин з вказаними контрагентами відповідають вимогам закону щодо своєї форми та змісту, та підтверджують право позивача на формування витрат за рахунок господарських операцій та їх врахування при визначенні об`єкта оподаткування.

За таких обставин, відповідачем не надано належних доказів, що фінансово-господарські операції між ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» та його контрагентами ТОВ «ГАРДА СЕКЮРІТІ» та ТОВ «ЮК СІГМА ПЛЮС ІНВЕСТ» не були спрямована на настання реальних наслідків фінансово-господарської діяльності.

З огляду на вказане, суд дійшов висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 26.03.2024 №000/239/32-00-07-01-19 прийнято відповідачем не обґрунтовано, у зв`язку з чим підлягає скасуванню.

Згідно з ч. 2ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а за змістом ст. 90 цього Кодексу суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Оцінюючи усі докази, які були досліджені судом у їх сукупності, суд доходить висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цьогоКодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання адміністративного позову в розмірі 30 280,00 грн, що документально підтверджується платіжною інструкцією №600008608 від 15.04.2024.

Враховуючи викладене, сплачений позивачем судовий збір за подачу позову до суду в сумі 30 280,00 грн підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків.

Керуючись ст. 2-10, 11, 12, 47, 72-77, 94, 122, 132, 139, 193, 241-246, 250, 251, 255, 295Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг" (50095, Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Орджонікідзе (Криворіжсталі), буд.1, код ЄДРПОУ 24432974) до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (49031, м. Дніпро, пр. Олександра Поля, буд. 57, код ЄДРПОУ 43968079) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, за формою "В1" №000/239/32-00-07-01-19 від 26 березня 2024 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (49031, м. Дніпро, пр. Олександра Поля, буд. 57, код ЄДРПОУ 43968079) на користь Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг" (50095, Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Орджонікідзе (Криворіжсталі), буд.1, код ЄДРПОУ 24432974) в рахунок відшкодування судових витрат зі сплати судового збору 30280,00 (тридцять тисяч двісті вісімдесят гривень) грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 19 вересня 2024 року.

Суддя Н.Є. Сліпець