Ухвала

від 20.09.2024 по справі 240/15602/24

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

20 вересня 2024 року м. Житомир справа № 240/15602/24категорія 111030600

Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Приходько О.Г., розглянувши у письмовому провадженні клопотання Головного управління ДПС у Житомирській області в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Юкрейніен Грін Мірекл" до Головного управління ДПС у Житомирській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Юкрейніен Грін Мірекл" звернулось до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Житомирській області від 04 липня 2024 року № 11355855/42560490 про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних складену позивачем податкову накладну від 27 лютого 2024 року № 8, датою її первинного подання платником податків на реєстрацію.

Ухвалою суду від 26 серпня 2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

19 вересня 2024 року Головне управління ДПС у Житомирській області подало клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження.

В обґрунтування поданого клопотання податковий орган стверджує, що ця справа не може бути віднесена до категорії справ незначної складності за результатами оцінки характеру спірних правовідносин, предмету доказування, складу учасників, а розгляд справи в порядку спрощеного провадження не надає можливості користуватись процесуальними правами, визначеними у статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі КАС України). Вважає, що дотримання принципів адміністративного судочинства потребує вирішення справи у загальному провадженні.

Розглянувши вказане клопотання суд зазначає таке.

Відповідно до частин першої та другої статті 12 КАС України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Згідно з частиною п`ятою статті 12 КАС України умови, за яких суд має право розглядати справи у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються цим Кодексом.

В силу положень пункту 10 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є інші справи (окрім визначених у частині шостій статті 12 КАС України), у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

Згідно з частиною другою статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Як визначено частиною першою статті 260 КАС України питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Відповідно до частини третьої статті 257 КАС України при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

З аналізу наведених вище норм права слідує, що питання розгляду справи за правилами загального або спрощеного провадження вирішується саме судом під час відкриття провадження у справі, враховуючи складність справи та інші обставини, які є підставою для визначення форми адміністративного судочинства.

Постановляючи ухвалу про відкриття провадження у справі суд виходив з положень статті 12 КАС України й, враховуючи предмет цього адміністративного позову, не встановив обставин, передбачених частиною четвертою статті 12 КАС України для призначення розгляду справи за правилами загального позовного провадження.

Суд зазначає, що положення КАС України гарантують права учасників справи безпосередньо знайомитись з матеріалами справи, зокрема і з аргументами іншої сторони та інших учасників та реагувати на ці аргументи відповідно до процесуального законодавства.

Правила розгляду справи у порядку спрощеного провадження без виклику учасників, визначені КАС України, не обмежують сторони у подання суду доказів та не звужують їх процесуальних прав як і обов`язок суду повно та всебічно встановити обставини справи. Судом при вирішенні спору по суті будуть враховані письмові доводи учасників справи та надані ними докази, у порядку, визначеному положеннями КАС України.

Будь-яких обставин, які унеможливлюють розгляд цієї справи за правилами спрощеного провадження без повідомлення сторін за наявними матеріалами відповідач не навів.

Практика Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 8 грудня 1983 року у справі "Ахеп v. Germany", заява №8273/78, рішення від 25.04.2002 року "Varela Assalino contre le Portugal", заява №64336/01). Так, y випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (не в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії.

Відповідно до частини четвертої статті 260 КАС України якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, суд залежно від обґрунтованості заперечень відповідача протягом двох днів із дня її надходження до суду постановляє ухвалу про: 1) залишення заяви відповідача без задоволення; 2) розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.

Характер спірних правовідносин, предмет та підстави позову, склад учасників процесу та предмет доказування у справі не вимагають розгляду справи у судовому засіданні для повного та всебічного встановлення обставин справи, тому суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для розгляду справи за правилами загального позовного провадження.

Керуючись статями 248, 256, 257-263, 294 КАС України, суд

ухвалив:

Клопотання Головного управління ДПС у Житомирській області про розгляд справи № 240/15602/24 в порядку загального позовного провадження залишити без задоволення.

Роз`яснити учасникам справи, що інформацію у справі, що розглядається, можна отримати в мережі Інтернет на офіційному вебпорталі судової влади України на вебсторінці http://court.gov.ua/fair/sud0670/.

Копію ухвали направити учасникам справи.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя О.Г. Приходько