Рішення

від 13.09.2024 по справі 280/3715/24

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

13 вересня 2024 року о 14 год. 20 хв.Справа № 280/3715/24 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Чернової Ж.М.,

за участю секретаря судового засідання Юхименка Г.В.,

представника позивача Леус Г.О.,

представника відповідача Регула А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «СУЧАСНА ЕНЕРГІЯ» до Хмельницької митниціпро визнання протиправними та скасування рішень

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «СУЧАСНА ЕНЕРГІЯ» (далі позивач) до Хмельницької митниці(далі відповідач), в якій позивач просить суд:

визнати протиправною та скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA400040/2024/000179 від 18.03.2024, прийняту Хмельницькою митницею;

визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості №UA400000/2024/000068/2 від 18.03.2024, прийняте Хмельницькою митницею за результатами перевірки митної декларації №24UA400040007979U4.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 18 березня 2024 року позивачем було заявлено до митного оформлення товар, отриманий від компанії Energy3000 solar GmbH, Австрія, за вказаним вище договором та було подано до підрозділу Хмельницької митниці митну декларацію №24UA400040007979U4 від 18.03.2024. Митна вартість заявлених до митного оформлення товарів визначена позивачем за ціною господарської операції, вчиненою у відповідності до положень Договору № 2024/25.01 від 25.01.2024, інвойсу AT42404836 від 04.03.2024 та становить 47467,20 EUR (51750,62 EUR митна вартість з урахуванням підтверджених транспортних витрат). Позивач зазначає, що ним надано всі необхідні документи на підтвердження заявленої митної вартості товару, який переміщується через митний кордон України, які відповідають характеру угоди. Однак, позивачу було відмовлено у митному оформленні товару та видано Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA400040/2024/000179 від 18.03.2024. Як зазначено у вказаній картці відмови, митний орган повідомляє про відмову у митному оформленні (випуску) товарів з таких причин: «Неподання до митного оформлення документів, які підтверджують числове значення складових митної вартості у відповідності до вимог п.3, 4 ст.53 МКУ. Винесено Рішення про коригування митної вартості від 18.03.2024 №UA400000/2024/000068/2. Відповідно до пункту 2 частини 6 статті 54 Митного кодексу України в митному оформленні відмовлено.». 18.03.2024 відповідачем було прийнято рішення про коригування митної вартості товару №UA400000/2024/000068/2, згідно з графою 30 якого митним органом було визначено митну вартість товару: Сонячні панелі (фоточутливі напівпровідникові прилади), зібрані у модуль, вмонтовані в панель: Longi LR5 72HTH - 580M - 620 шт. Вихідна потужність 580Вт. Призначені для перетворення сонячного світла в електричну енергію. Не обладнанні елементами, що дають можливість надавати електроенергію безпосередньо споживачу. Виробник: Longi Technology Co. (Китай). Торгова марка: Longi» за ціною в сумі 87536,41 EUR (при первинно заявленій декларантом митній вартості в розмірі 51750,62 EUR). Позивач вважає, що в процесі здійснення митного оформлення було надано усі необхідні первинні документи, зміст яких містить усі відомості про об`єкт (товар) митного оформлення та ціну контракту (договору), що дає підставу застосовувати основний метод визначення митної вартості згідно статті 57 Митного кодексу України, а саме за ціною договору. При цьому обов`язком митного органу у разі незгоди із заявленою декларантом митною вартістю є проведення консультацій з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та послідовний вибір методів з обґрунтуванням причин неможливості застосування кожного з попередніх методів. Разом з тим, відповідачем необхідна консультація у належний спосіб проведена не була. Окрім того, витребування митним органом додаткових документів має відбуватися у випадку наявності обґрунтованого сумніву у достовірності поданих декларантом відомостей. При цьому, в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості відсутні посилання на ознаки підробки в наданих до митного оформлення документах, які підтверджують числові значення вартості товару. Також зазначені документи містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари, та що підтверджують можливість визначення митної вартості за першим методом (ціною договору). З підстав викладених у позовній заяві та у наданих під час розгляду справи поясненнях, представник позивача просила задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою суду від 29 квітня 2024 року позовну заяву залишено без руху. У встановлений судом строк позивачем усунуто недоліки позовної заяви.

Ухвалою суду від 08 травня 2024 рокувідкрито спрощене позовне провадження у справі, розгляд справи призначено без виклику/повідомлення сторін.

Ухвалою суду від 30 травня 2024 року розгляд адміністративної справи №280/3715/24 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «СУЧАСНА ЕНЕРГІЯ» до Хмельницької митниціпро визнання протиправними та скасування рішень, продовжено за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання на 25 липня 2024року.

Ухвалою суду від 03 червня 2024 року виправленодопущену в ухвалі Запорізького окружного адміністративного суду з питань переходу до загального провадження від 30 травня 2024 року у справі №280/3715/24 описку. Абзац другий резолютивної частини ухвали викладено наступним чином: «Призначити підготовче засідання на 22 липня 2024року, яке відбудеться за адресою: м.Запоріжжя, вул. Сергія Синенка, 65-в, у залі судових засідань №7 о 10 год. 30 хв.».

Ухвалою суду від 22 липня 2024 року відкладено підготовче засідання в адміністративній справі на 08 серпня 2024 року.

Ухвалою суду 08 серпня 2024 року відкладено підготовче засідання в адміністративній справі на 12 вересня 2024 року.

12 вересня 2024 року закрито підготовче провадження та розпочато судовий розгляд по суті, судовому засіданні оголошено перерву до 13 вересня 2024 року.

В судовому засіданні 13 вересня 2024 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому проти задоволення позовних вимог заперечив та зазначив, що статтею 52 МКУ декларанта або уповноважену ним особу, які заявляють митну вартість товару, зобов`язано в тому числі подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. В даному випадку декларантом були подані документи, перелік яких вказаний у у графі 44 митної декларації від 18.03.2024 №24UA400040007979U4 за такою схемою: код документа згідно з класифікатором документів, через пробіл - номер документа, дата та (за наявності даних) кінцевий термін його дії згідно з правилами заповнення графи 44 МД Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа затверджений наказом Міністерства фінансів України від 30 травня 2012 року № 651, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 14 серпня 2012 року за №1372/21684. Також, подані декларантом разом з митною декларацією товаросупровідні документи вказані у картці відмови від 18.03.2024 №UA400040/2023/000179. Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари (стаття 49 МКУ). Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII МКУ та главою 8 розділу ІІІ МКУ (частина перша статті 52 МКУ). Митну вартість задекларованого у митній декларації від 18.03.2024 №24UA400040007979U4 товару було визначено декларантом за основним методом (графа 43 митної декларації) визначення митної вартості додавши до фактурної вартості у розмірі 47 467,20 євро витрати на транспортування в розмірі 180 954,00 грн: 47467,20євро * 42,2452 + 180954,00 грн = 2 186 215,36 грн (митна вартість). Для здійснення порівняння у базах даних Держмитслужби фактурну та митну вартість розраховано за основну одиницю виміру (1 кг) оцінюваного товару, а не за штуки (як вказано у інвойсі), яка відповідно до Закону України «Про Митний тариф України» є додатковою одиницею виміру. Це пов`язано з тим, що задекларований товар у графі 33 митної декларації заявлено декларантом за кодом згідно з УКТЗЕД 8541430000 (фотоелектричні елементи, зібрані в модулі або вмонтовані в панель), які відповідно до Закону України «Про Митний тариф України» не передбачають зазначення цієї (штуки) додаткової одиниці вимірювання (що, також, підтверджується відсутністю заповнення декларантом графи 41 «Додаткові одиниці» митної декларації від 18.03.2024 №№24UA400040007979U4. Так, при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів за МД від 18.03.2024 № 24UA400040007979U4 у митного органу виникли сумніви щодо «дійсної вартості» та у правильності визначення митної вартості оцінюваного товару: «Сонячні панелі Longi LR5 72HTH - 580M - 620 шт. Вихідна потужність 580Вт. Виробник: Longi Technology Co (Китай) Торгівельна марка: Longi», оскільки заявлений рівень митної вартості товарів 3,30 США/кг, який переміщується за посередницьким (код документа - 4100) зовнішньоекономічним контрактом (не з виробником товарів), не відповідає рівню, за яким здійснювалось митне оформлення ідентичних товарів (з урахуванням торгівельної марки) позивачем раніше за прямим (код документа - 4104) (з виробником товарів) контрактом - 5,59 дол. США/кг. Зазначає, що під час митного оформлення позивачем товару «сонячні панелі», код УКТЗЕД 8541430000 за митною декларацією від 08.01.2024 №24UA400040000392U0, декларантом самостійно коригувався рівень митної вартості задекларованого товару. Під час митного оформлення 18.03.2024 також було встановлено, що на сайтах продажу в Китаї мінімальні ціни на ідентичні моделі, що поставляються від виробників товарів, значно вищі. Це підтверджується фото-скрінами з сайту Alibaba.com, що наявні в митного органу. Наявність у ЄАІС ДФС інформації про іншу митну вартість подібних товарів може бути підставою для витребування у декларанта додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості. В результаті опрацювання поданих разом з митною декларацією від 18.03.2024 №24UA400040007979U4 документів, Хмельницькою митницею було виявлено розбіжності, що впливають на правильність визначення митної вартості та ознаки відсутності окремих складових митної вартості товару, про що вказано в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості. До митного оформлення не подано документи, передбачені договорами перевезення та договори № 0710/25, №30_08/1-П, який зазначено у графі 44 МД, але фактично не подано до митного оформлення. Джерелом числового значення митної вартості товару є МД від 08.01.2024 №UA400040/2024/000392 згідно якої здійснено митне оформлення ідентичних товарів. Коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умови поставки, комерційні умови тощо не здійснювалось у зв`язку з відсутністю інформації про вплив їх на рівень митної вартості. За приписами частин 1, 2, 4 статті 64 МКУ у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі. Саме статтею 64 МКУ, яка встановлює правила застосування безпосередньо резервного (6-ого) методу визначення митної вартості, передбачено, що митна вартість товарів в цьому випадку повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях, що і було здійснено у даному випадку. Під час контролю правильності визначення митної вартості товару були обґрунтовані підстави для витребування додаткових документів, передбачених статтею 53 МКУ, в зв`язку з чим, оскільки декларантом не було усунуто вищезазначені розбіжності додатково наданими документами та не підтверджено включення окремих складових митної вартості товарів, відповідно до положень частини 6 статті 54 МКУ, статті 55 МКУ Хмельницькою митницею було здійснено коригування митної вартості та винесено оскаржуване рішення про коригування митної вартості від 18.03.2024 №UA400000/2024/000068/2. Таким чином, Митниця правомірно, відповідно до норм чинного митного законодавства прийняла рішення про коригування митної вартості від 18.03.2024 №UA400000/2024/000068/2 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA400040/2024/000179. Представник відповідача в судовому засіданні підтримав позицію, викладену у відзиві на позовну заяву та просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

У відповіді на відзив, зазначено, що усі підстави коригування митної вартості відповідача у рішенні митного органу про коригування митної вартості товарів №UA400000/2024/000068/2 від 18.03.2024 та детально розкриті ним у відзиві до позовної заяви зводяться до наявності вибіркової інформації на китайських сайтах про вартість товару та до претензій відповідача стосовно документів наданих підтвердження транспортних витрат, які не містять відомостей про вартість транспортування. При цьому, у відповідача відсутні зауваження до товаросупровідних документів, які містять інформацію про вартість товару проформи, інвойсу, платіжного документу, а також документів які містять інформацію про вартість транспортних витрат довідки та рахунку на сплату транспортних послуг. Звертає увагу суду, що митна вартість товару у митній декларації від 08.01.2024 №24UA400040000392U0, яка використана митним органом у якості джерела для визначення числового значення митної вартості товару, не базується на контрактній (фактично сплаченій) вартості товарів, а визначена за резервним методом, що суперечить статті 49 Митного кодексу України відповідно до якої митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Також зазначено, що 03.04.2024 в порядку передбаченому ч. 8. ст. 55 Митного кодексу України митному органу був направлений лист про надання додаткових документів та пояснень для прийняття письмового рішення щодо визнання заявленої ТОВ «СУЧАСНА ЕНЕРГІЯ» митної вартості товару у митній декларації №24UA400040007979U4 та скасування рішення про коригування заявленої митної вартості UA400000/2024/000068/2 від 18.03.2024 та наданий лист продавця лист продавця від 11 березня 2024 року стосовно заказу № AT22401247 про виправлення описки у транспортній накладній CMR № B 04118504 RC в частині невірно зазначеного номеру інвойсу. Положення Конвенції не передбачають обов`язкового завірення внесених у вантажну накладну змін. Посилання на «загальні правила діловодства» та «читабельність виправлених змін» не мають нормативного обґрунтування. Більш того, листом експортера-продавця компанії Energy3000 solar GmbH від 11 березня 2024 було підтверджено, що ним була виявлена описка при складанні транспортної накладної CMR № B 04118504 RC у номері інвойсу, та доручено перевізнику внести зміни - зазначення правильного номеру інвойсу AT42404836. В свою чергу, працівниками митного органу не було надано експертного висновку, що документ містить ознаки підробки. Таким чином, це лише припущення, на підставі якого, згідно з чинним законодавством України, не проводиться коригування митної вартості товару. Також, відсутні задокументовані під час митного контролю розбіжності між інформацією зафіксованою у товаросупровідних документах (в т.ч. CMR № B04118504 RC) та фактичних даних стосовно: найменування, кількості та ваги товару, номеру транспортного засобу. А в документах, які місять інформацію про ціну товару та вартість транспортних витрат відсутні виправлення та неузгодженості. Крім того вказує, що позивачем були надані митному органу під час декларування товарів довідка про транспортні витрати №OW009898 від 18.03.2024 та рахунок на оплату (транспортно експедиційних послуг) №6170 від 18.03.2024. Вказана довідка про транспортні витрати містить посилання на інвойс та номер транспортного засобу, маршрут (місце завантаження та місце перетину державного кордону України). Зазначений рахунок на оплату транспортування містить посилання на номер транспортного засобу, маршрут. Вказане дає можливість точно встановити транспорт, маршрут, транспортний документ (CMR), партію товару та вартість транспортування. Оскільки платіжна інструкція про сплату транспортних послуг та акт виконаних робіт з транспортування митному органу не надавалися безпосередньо під час митного оформлення з огляду на те, що складання зазначених документів здійснювалося після закінчення митного оформлення вантажу, додатково надано суду разом з відповіддю на відзив акт № 6170 від 20.03.2024 та платіжну інструкцію №167 від 21.03.2024. Актом та платіжною інструкцією підтверджується відсутність розбіжностей між фактично наданими митному органу документами для підтвердження транспортних витрат (довідкою та рахунком) та фактичною оплатою транспортування. Щодо ненадання до митного оформлення документів за договорами №30-08/1-П від 30.08.2023, №ФЦ/85/П від 01.03.2024 зазначено, що позивач не є стороною вказаних договорів, а отже не має у своєму розпорядженні документів описаних митним органом у відзиві. Також вказує, що враховуючи постійні претензії митного органу в рішеннях про коригування митної вартості до зазначення номерів контейнерів у CMR, позивачем були отримані пояснення від продавця компанії Energy3000 solar GmbH, якими продавцем підтверджено, що номер контейнерів вказується для обліку товарних партій, а усі постачання за договором № 2024/25.01 здійснюються без використання контейнерів. Відповідачем не надано підтверджень неврахування якихось складових транспортування у складі митної вартості. Позивач вважає що надані митному органу товаросупровідні документи містили повні відомості щодо товару, його вартості, засобу та вартості транспортування, кількості та якості. Зазначене не надавало право митному органу запитувати додаткові документи.

У запереченнях на відповідь на відзив зазначено, що під час митного контролю за митною декларацією від 18.03.2024 24№UA400040007979U4 посадовими особами Хмельницької митниці було проведено процедуру консультації та встановлено, що заявлені декларантом відомості про митну вартість товару та обраний метод її визначення не відповідають наявній у митного органу інформації про вартість товару, відповідно заявлена митна вартість не може бути визнана. В рішенні від 18.03.2024 №UA400000/2024/000068/2, (відповідачем використано саме резервний метод (6), який застосовується після визначення неможливості застосування попередніх методів визначення митної вартості (1-5: основного - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) (стаття 58 МКУ); та другорядних: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів (стаття 59 МКУ); б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів (стаття 60 МКУ); в) на основі віднімання вартості (стаття 62 МКУ); г) на основі додавання вартості (обчислена вартість) (стаття 63 МКУ). При цьому митна вартість не може бути визначена за другорядними методами за ціною договору щодо ідентичних або подбних (аналогічних) товарів (ст. 59 та ст.60) по причині відсутності у митного органу інформації про ідентичні (подібні) товари, що були оформлені у митному відношенні, а за другорядними методами на основі віднімання чи додавання вартотсі (ст. 63 та 63 МКУ) по причині відсутності у митного органу інформації основи для віднімання та додавання вартості. Декларантом же не надано жодного підтвердження основи визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу, за основу для визначення якої має братися ціна ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, які були продані в Україну не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчисленої відповідно до статті 63 цього Кодексу. Таким чином, по причині відсутності під час митного оформлення інформації для застосування визначених статтями 59, 60, 62, 63 МКУ методів визначення митної вартості товарів, відповідно до частини 8 статті 57 МКУ, митну вартість було визначено за резервним методом згідно з вимогами, встановленими статтею 64 МКУ. Щодо твердження позивача про те, що «згідно до міжнародного законодавства перевізник на вимогу відправника має можливість внести зміни до вантажної накладної» зазначено, що Конвенцією про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів дійсно передбачено можливість внесення змін до вантажної накладної, однак відповідно до загальних правил діловодства, такі виправлення необхідно завірити підписом особи, яка здійснила такі виправлення та за наявності проставити відбиток печатки. В графі 10 CMR №В0411850 RC номер інвойсу виправлено без необхідних застережень та немає можливості прочитати закреслене. Зважаючи на це, у митного органу виникли сумніви в достовірності даного документа. Щодо не поданих документів, передбачених договорами перевезення №0710/25, №30_08/1-П. Згідно з договором транспортного експедирування №0710/25 від 07.10.2021 до обов`язків Клієнта (ТОВ «СУЧАСНА ЕНЕРГІЯ») належить надавати Експедитору (ТОВ «ВАНВЕЙЛ») заявку на виконання транспортно-експедирорських послуг (пункт 1.4), а вартість послуг Експедитора може уточнюватись Актом прийому-передачі наданих послуг і рахунками-фактурами Експедитора, у яких зазначений фактичний обсяг наданих послуг (пункт 7.1.3). Проте, до митного оформлення не подано вказані документи, які передбачені договором. Відповідно до договору №30-08/1-П від 30.08.2023 Замовник (ТОВ «ВАНВЕЙЛ») зобов`язаний здійснити завантаження/розвантаження вантажу. Однак, до митної вартості не додано витрати на завантаження , що є складовою митної вартості п.6 ч.10 ст.58 МКУ. Крім того, не подано заявку, рахунок-фактуру, акти виконаних робіт, які передбачені договором. Таким чином, відповідні витрати не підтверджені належним чином. В поданій до митного оформлення CMR (міжнародної автотранспортної накладної) від 05.03.2024 №ВВ 04118504 RC та рахунку-фактурі (iнвойсі) від 04.03.2024 №АТ42404836 зазначено, що товар переміщується у контейнері №TCKU9092781. При цьому, згідно Порядку заповнення митних декларацій графа 19 «Контейнер» в МД заповнюється, якщо здійснюється міжнародне перевезення. У графі зазначається інформація щодо способу ввезення товарів. Проставляються: «1», якщо товари прямують у контейнері; «0», якщо товари прямують не в контейнері або в разі відсутності відомостей про спосіб перевезення товарів. В графі 31 МД зазначаються також відомості про кожен контейнер, при цьому, якщо в графі 19 МД зазначено «0», то під номером 3 у вказаній графі проставляється «0». В поданій до оформлення МД в графі 19 зазначено «0», а в графі 31 МД також під номером 3 зазначено «0». Зазначене впливає на правильність визначення митної вартості в частині включення складових митної вартості завантаження та витрат пов`язаних з транспортуванням до місця ввезення на митну територію України, а саме перевантаження товару з контейнеру в автомобіль. Вказує, що з метою перевірки усіх числових значень заявленої митної вартості, митним органом правомірно вимагались передбачені частиною 3 статті 53 МКУ додаткові документи, які позивачем, як до митного оформлення так і після його здійснення не надавались.

Вислухавши пояснення представника позивача, заперечення представників відповідача, розглянувши матеріали справи, судом установлені наступні обставини.

25 січня 2024 року ТОВ «СУЧАСНА ЕНЕРГІЯ» укладено з компанією Energy3000 solar GmbH, Австрія, договір поставки товарів № 2024/25.01 (далі Договір або Контракт).

Відповідно до п. 1.1 Договору Постачальник (Energy3000 solar GmbH) зобов`язується забезпечити постачання та передачу у власність Покупця (ТОВ «СУЧАСНА ЕНЕРГІЯ») товару в асортименті, кількості, комплектності, якості та на умовах, передбачених цим Договором, протягом строку дії цього Договору. Покупець зобов`язується своєчасно прийняти такий Товар і оплатити його вартість на умовах, передбачених цим Договором. Згідно до пунктів 2.1-2.2 Договору асортимент та загальна кількість Товару зазначаються Сторонами в інвойсах (комерційні рахунки-фактури), які є невід`ємними додатками до цього Договору. Кількість товару, що поставляється в кожній партії, обговорюється Сторонами окремо на підставі замовлення Покупця і відображається в товарно-транспортних накладних і інвойсах.

За пунктами 6.1-6.2 Договору місце відвантаження Товару - склад Постачальника. Постачання Товару від Постачальника до Покупця здійснюються на умовах EXW, FCA, CIP, CIF, FOB.

18 березня 2024 року ТОВ «СУЧАСНА ЕНЕРГІЯ» заявлено до митного оформлення товар, отриманий від компаніїEnergy3000 solar GmbH, Австрія, за вказаним вище договором та подано до підрозділу Хмельницької митниці митну декларацію №24UA400040007979U4 від 18.03.2024.

Вартість заявлених до митного оформлення товарів визначена позивачем за ціною господарської операції.

На підтвердження обґрунтованості заявленої позивачем митної вартості товарів, зазначеної у митній декларації №24UA400040007979U4 від 18.03.2024, ТОВ «СУЧАСНА ЕНЕРГІЯ» надано митному органу наступні документи: пакувальний лист (Packing list) №PAL-100859 від 05.03.2024; рахунок-проформа (Proforma invoice) №AT22401247 від 01.02.2024; рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) №AT42404836 від 04.03.2024; автотранспортна накладна №В В 04118504 RC від 05.03.2024; банківський платіжний документ №PI24021201743061 від 12.02.2024; рахунок-фактура про надання транспортно експедиційних послуг №6170 від 18.03.2024; довідка про транспортні витрати №OW009898 від 18.03.2024; договір поставки товарів № 2024/25.01 від 25.01.2024; договір транспортного експедирування №0710/25 від 07.10.2021; договір на перевезення вантажу №30-08/1-П від 30.08.2023; договір на здійснення транспортних перевезень №ФЦ/85/П від 01.03.2024; договір про надання послуг митного брокера №3 від 01.12.2023.

Позивачу було відмовлено у митному оформленні товару та видано Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA400040/2024/000179 від 18.03.2024. Як зазначено у вказаній картці відмови, митний орган повідомляє про відмову у митному оформленні (випуску) товарів з таких причин: «Неподання до митного оформлення документів, які підтверджують числове значення складових митної вартості у відповідності до вимог п.3, 4 ст.53 МКУ. Винесено Рішення про коригування митної вартості від 18.03.2024 №UA400000/2024/000068/2. Відповідно до пункту 2 частини 6 статті 54 Митного кодексу України в митному оформленні відмовлено.»

18.03.2024 відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товару №UA400000/2024/000068/2, згідно з графою 30 якого митним органом було визначено митну вартість товару:

«1. Сонячні панелі (фоточутливі напівпровідникові прилади), зібрані у модуль, вмонтовані в панель: Longi LR5-72НTH-580М - 620 шт. Вихідна потужність 580Вт. Призначені для перетворення сонячного світла в електричну енергію. Не обладнанні елементами, що дають можливість надавати електроенергію безпосередньо споживачу. Виробник: Longi Technology Co (Китай). Торгова марка: Longi» за ціною в розмірі 87536,41 EUR.

При цьому, у рішенні зазначено про те, що:

«Документи, подані згідно ч.2 та ч.3 ст. 53 МКУ містять розбіжності, не підтверджують усі числові значення складових митної вартості, а заявлений рівень митної вартості ставить під сумнів задекларовану митну вартість товарів. Зокрема:

заявлена митна вартість товару - 3,3 дол. США/кг, не відповідає рівню, за яким декларантом самостійно заявлялась митна вартість ідентичного товару раніше - 5,59 дол. США/кг;

на сайтах продажу в Китаї мінімальні ціни на ідентичні моделі, що поставляються від виробників товарів значно вищі;

подана до митного оформлення товаро-транспортна накладна СМR містить ознаки підробки в частині виправленого номера інвойсу;

до митного оформлення не подано документи, передбачені договорами перевезення та договори № 0710/25, №30_08/1-П, який зазначено у графі 44 МД, але фактично не подано до митного оформлення;

в СМR та інвойсі зазначено що товар переміщувався в контейнері що не відповідає дійсності та впливає на правильність визначення митної вартості в частині включення складових митної вартості завантаження та витрат пов`язаних з транспортуванням до місця ввезення на митну територію України, а саме перевантаження товару з контейнеру в автомобіль;

місця завантаження та розвантаження товару зазначеним в СМR не відповідають заявленим до митного оформлення;

відправник товару зазначений в СМR не відповідає заявленому в митній декларації;

у пункті 1.3 зовнішньоекономічного контракту наявне обмеження щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, що відповідно до п.1 частини 1 ст. 58 МКУ унеможливлює застосування методу визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються;

подані до митного оформлення документи не містять визначних частиною 10 статті 58 МКУ, числових значень наступних складових митної вартості оцінюваних товарів: комісійних та брокерської винагороди, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов`язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів; вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами; вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням; витрат на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до місця відвантаження товарів відповідно до заявлених умов поставки,

Отже, у відповідності до статті VII ГАТТ, є підстави вважати, що подані до митного оформлення документи, які подавались до митного оформлення не містять достовірної інформації щодо «дійсної вартості» товару.

Таким чином, документи не містять відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари та документально підтверджених даних щодо складових митної вартості товарів.

Враховуючи викладене, згідно вимог ч.3 ст.53 МК України позивачу повідомлено про необхідність протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, що підтверджують заявлену митну вартість та обраний метод її визначення, а саме: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/ або інформація біржових організіцій про вартість товару або сировини; 6)каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;7) копію митної декларації країни відправлення.

У відповідь декларантом повідомлено про неможливість надання інших документів.

У рішенні зазначено, що джерелом числового значення митної вартості товару є МД від 08.01.2024 №UA400040/2024/000392 згідно якої здійснено митне оформлення ідентичних товарів.

Відповідачем відмовлено у митному оформленні митної декларації МД №24UA400040007979U4 від 18.03.2024 та складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA400040/2024/000179.

ТОВ «СУЧАСНА ЕНЕРГІЯ» не згодне з прийнятим митним органом рішенням про коригування митної вартості товару №UA400000/2024/000068/2. Позивачем було подано митну декларацію №24UA400040008128U8 від 18.03.2024, сплачено митні платежі згідно із заявленою митною вартістю товарів та надано гарантії відповідно до розділу Х Митного Кодексу в розмірі, визначеному митним органом у своєму рішенні. Розмір гарантій - переплати митних платежів відповідно до митної вартості визначеної митним органом у своєму рішенні склав 302355,52 грн.

03 квітня 2024 року позивачем до Хмельницької митниці було надано лист продавця від 11.03.2024 та пояснення на підтвердження митної вартості.

Вважаючи прийняте відповідачем рішення про коригування митної вартості товарів №UA400000/2024/000068/2 від 18.03.2024 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA400040/2024/000179 від 18.03.2024 протиправними, позивач звернувся до суду із позовом про їх скасування.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з того, що згідно з ч.1 ст.246 Митного кодексу України, метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Відповідно до ч.1 ст.248 Митного кодексу України, митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Згідно з ч.1 ст.257 Митного кодексу України, декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії.

Відповідно до ст.49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Згідно з ч.1 ст.51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Частиною 1 ст.52 Митного кодексу України визначено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Відповідно до ч.2 ст.52 Митного кодексу України, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані:

1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом;

2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню;

3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Згідно з ч.1 ст.53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Такими документами є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (ч.2 ст.53 Митного кодексу України).

Відповідно до ч.3 ст.53 Митного кодексу України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Аналіз вказаних норм дозволяє дійти висновку, що до виключної компетенції митних органів відноситься вирішення питання перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості, а також самостійного її визначення у встановлених Законом випадках. Даний висновок узгоджується з основним принципом оцінки товарів для митних цілей, закріпленим у ст.VII Генеральної асамблеї з тарифів і торгівлі «Оцінка товарів для митних цілей», згідно з яким оцінка імпортованого товару для митних цілей має базуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на якій розраховується мито, або аналогічного товару.

Суд зазначає, що відповідно до приписів ст.53 Митного кодексу України, митниця має право запитувати додаткові документи в разі виявлення під час митного оформлення розбіжностей в документах, перелік яких визначений ч.2 даної статті.

При цьому, суд зазначає, що підставою для витребування додаткових документів не є наявність недоліків (описок, помилок, тощо), як таких, а наявність саме недоліків, які впливають на правильність визначення митної вартості товару.

Так, щодо покликань відповідача на те, що заявлена митна вартість товару: 3,3 дол. США/кг, не відповідає рівню, за яким декларантом самостійно заявлялась митна вартість ідентичного товару раніше - 5,59 дол. США/кг, на сайтах продажу в Китаї мінімальні ціни на ідентичні моделі, що поставляються від виробників товарів значно вища, суд зазначає наступне.

Для митного оформлення імпортованого товару позивач надав документи, що передбачені частиною другою статті 53 Митного кодексу України. Подані документи містили достовірні числові дані, які підтверджували митну вартість товарів за ціною договору згідно з вимогами частин четвертої та п`ятої статті 58 Митного кодексу України.

При цьому, неподання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

Згідно з п. 1, 4 частини 2 Митного кодексу України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано та обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Однак, рішення відповідача не підтверджене належними доказами та аргументованими доводами щодо наявності у поданих позивачем документах розбіжностей в частині вартості товару, ознак підробки або відсутність усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена за ці товари. Митна декларація від 08.01.2024 №UA400040/2024/000392, яка використана митним органом у якості підстави застосування резервного методу визначення митної вартості у спірній декларації в свою чергу не спирається на первинні (товаросупровідні) документи та контрактну вартість товару, а митна вартість товару у цій декларації визначена також за резервним методом.

Посилання відповідача на формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості подібних товарів не може вважатися заниженням митної вартості і не є перешкодою для застосування основного методу визначення митної вартості товару, та не може бути достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за основним методом визначення його митної вартості.

До такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 18.08.2021 у справі №821/1050/17.

Більш того, відповідачем не підтверджується фактичною достовірною інформацією відомості про «значно вищі» мінімальні ціни продажу ідентичних моделей на сайтах продажу в Китаї. Джерела інформації «фактичної достовірної інформації про значно вищі мінімальні ціни» митним органом в рішеннях про коригування не наводяться. Поверхнева перевірка цін на товари на китайських маркетплейсах (за номером моделі сонячного модулю) дає можливість знайти, в т.ч. і значно нижчі ціни. І це при тому що на цих електронних торгівельних майданчиках у якості продавців виступають не виробники сонячних модулів, а торгівельні організації.

В свою чергу, добровільне завищення митної вартості при декларуванні товару у попередні періоди не є беззаперечною підставою для прийняття митним органом рішень про коригування митної вартості.

Висновки Верховного Суду, які відповідають сталій практиці, викладений у постановах від 09.10.2018 у справі № 826/24835/15, від 24.01.2019 у справі №820/636/17, від 21.01.2020 у справі № 812/2336/14, від 13.02.2020 у справі № 810/1175/16, від 26.01.2021 у справі № 826/13892/16, відповідно до яких інформація про вищу митну вартість ідентичних товарів не є перешкодою для визначення митної вартості товару на підставі укладеного між сторонами договору, оскільки в інформаційній базі відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також інформація щодо можливих судових рішень з питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення.

Також, відповідачем не зазначається які наявні в нього відомості та докази, у відповідності до статті VII ГАТТ, надають йому підстави вважати, що інвойс, який подався до митного оформлення не містить достовірної інформації щодо дійсної вартості товару. Також відповідачем не зазначається, які саме положення статті VII ГАТТ, надають йому підстави вважати, що інвойс, який подавався до митного оформлення не містить достовірної інформації щодо дійсної вартості товару.

Щодо посилань відповідача на те, що подана до митного оформлення товаро-транспортна накладна CMR містить ознаки підробки в частині виправленого номера інвойсу, суд зазначає наступне.

Згідно до п. 2 статті 7 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів (до якої Україна приєдналася відповідно до закону № 57-V від 01.08.2006) якщо, на запит відправника, перевізник вносить у вантажну накладну дані, зазначені у пункті 1 цієї статті, то вважається, доки не доведене зворотне, що він це зробив від імені відправника.

За п.1 ст. 7 Конвенції відправник несе відповідальність за всі витрати, шкоду і збитки, заподіяні перевізнику внаслідок неточності або недостатності: a) даних, зазначених у підпунктах b), d), e), f), g), h) та j) пункту 1 статті 6; b) даних, зазначених у пункті 2 статті 6; c) будь-яких інших даних чи інструкцій, що надаються ним для складання вантажної накладної або для включення в неї таких даних.

За ч.1 статті 6 Конвенції вантажна накладна містить такі дані: a) дата і місце складання вантажної накладної; b) ім`я та адреса відправника; c) ім`я та адреса перевізника; d) місце і дата прийняття вантажу до перевезення і передбачене місце його доставки; e) ім`я та адреса одержувача; f) прийняте позначення характеру вантажу і спосіб його упакування та, у випадку перевезення небезпечних вантажів, їх загальновизнане позначення; g) кількість вантажних місць, їх спеціальне маркування і нумерація місць; h) вага вантажу брутто чи виражена в інших одиницях виміру кількість вантажу; i) платежі, пов`язані з перевезенням (провізна плата, додаткові платежі, митні збори, а також інші платежі, що стягуються з моменту укладання договору до доставки вантажу); j) інструкції, необхідні для виконання митних та інших формальностей; к) заява про те, що перевезення здійснюється, незалежно від будь-яких умов, згідно положень дійсної Конвенції.

За ч.2 статті 6 Конвенції у випадку потреби, вантажна накладна повинна також містити наступні дані: a) заява про те, що перевантаження забороняється; b) платежі, які відправник зобов`язується сплатити; c) сума платежу, що підлягає сплаті при доставці; d) декларована вартість вантажу і сума додаткової цінності його для відправника; e) інструкції відправника перевізнику відносно страхування вантажу; f) погоджений термін, протягом якого повинно бути виконано перевезення; g) перелік документів, переданих перевізнику.

За ч.2 статті 6 Конвенції сторони можуть внести у вантажну накладну будь-яку іншу інформацію, яку вони вважають корисною.

Отже, згідно до міжнародного законодавства перевізник на вимогу відправника має можливість внести зміни до вантажної накладної.

Листом продавця - компанією Energy3000 solar GmbH, Австрія, від 11 березня 2024 року стосовно заказу №AT22401247 було повідомлено, що ним були виявлені описки (помилки) при складанні товаро-транспортної накладної CMR № B 04118504 RC в частині невірно зазначеного номеру інвойсу та ваги вантажу. Для усунення описки перевізнику була дана вказівка виправити зазначену помилку.

03.04.2024 митному органу був направлений лист про надання додаткових документів та пояснень для прийняти письмового рішення щодо визнання заявленої ТОВ «СУЧАСНА ЕНЕРГІЯ» митної вартості товару у митній декларації №24UA400040007979U4 та скасування рішення про коригування заявленої митної вартості UA400000/2024/000068/2 від 18.03.2024 та наданий лист продавця лист продавця від 11 березня 2024 року стосовно заказу № AT22401247 про виправлення описки у транспортній накладній CMR № B 04118504 RC в частині невірно зазначеного номеру інвойсу та ваги вантажу.

Між тим, працівниками митного органу не було надано експертного висновку, що документ містить ознаки підробки. Таким чином, це лише припущення, на підставі якого, згідно з чинним законодавством України, не проводиться коригування митної вартості товару.

Крім того, транспортна накладна CMR не містить вартісних характеристик товару та не є документом за яким визначаються та підтверджуються транспортні витрати.

Щодо посилань відповідача на те, що у пункті 1.3 зовнішньоекономічного контракту наявне обмеження щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, що відповідно до п.1 ч. 1 ст. 58 МК України унеможливлює застосування методу визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, суд зазначає наступне.

Згідно з пунктом 1.3 договору поставки товарів № 2024/25.01 від 25 січня 2024 товари за цим Договором передаються Покупцеві для подальшого їх продажу оптовим покупцям або кінцевим споживачам.

Відповідно до п.1 ч. 1 статті 58 Митного кодексу України, метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в)не впливають значною мірою на вартість товару.

Так, аналізуючи пункт 1.3 договору поставки товарів № 2024/25.01 від 25.01.2024, суд не вбачає будь-яких обмежень щодо подальшого розпорядження товаром. Жодних географічних, суб`єктних, зовнішньоекономічних обмежень щодо подальшого використання товару, які б впливали на його ціну, вказаний пункт договору не передбачає. Іншими пунктами договору обмеження у використанні, певний порядок розпорядження товаром, відповідальність за такі обмеження не передбачені. У чому полягає «обмеження щодо прав покупця» митним органом не вказується, вплив на формування митної вартості не обґрунтовується.

В оскаржуваному рішенні митним органом зазначено, що до митного оформлення не подано документи, передбачені договорами перевезення та договори № 0710/25, №30_08/1-П; в CMR та інвойсі зазначено що товар переміщувався в контейнері що не відповідає дійсності та впливає на правильність визначення митної вартості в частині включення складових митної вартості завантаження та витрат пов`язаних з транспортуванням до місця ввезення на митну територію України, а саме: перевантаження товару з контейнеру в автомобіль. Подані до митного оформлення документи не містять визначних частиною 10 статті 58 МК України, числових значень наступних складових митної вартості оцінюваних товарів: комісійних та брокерської винагороди, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов`язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів; вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами; вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням; витратна навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до місця відвантаження товарів відповідно до заявлених умов поставки.

З цього приводу суд зазначає наступне.

Згідно Порядку заповнення митних декларацій за формою єдиного адміністративного документа (затвердж. наказом Міністерства фінансів України від 30 травня 2012 року № 651) при заповненні графи 44 митної декларації передбачається, що при внесенні до графи відомостей про документ, який надавався митному органу в попередніх випадках митного оформлення товарів із застосуванням МД, перед кодом такого документа проставляється символ «m». Отже, оскільки договори № 0710/25 та №30- 08/1-П неодноразово надавалися митному органу в попередніх випадках митного оформлення товарів (договір №0710/25 додавався, наприклад, до МД - № 24UA400040004014U5 від 09.02.2024, №24UA400040004225U3 від 12.02.2024, № 24UA400040004237U6 від 12.02.2024, №24UA400040004235U8 від 12.02.2024; договір №30-08/1-П додавався, наприклад, до МД - №24UA400040000741U8 від 11.01.2024), при направлені митному органу митної декларації №24UA400040007979U4 договори № 0710/25 та №30-08/1-П додатково не надавалися, а поряд з номером договору № 0710/25 та договору №30-08/1-П у відповідній графі митної декларації декларантом було проставлено символ «m».

Таким чином, договори № 0710/25 та №30-08/1-П були в наявності у митного органу і митний орган мав можливість ознайомлюватися з їх змістом. Позивачем, на передбачених законодавством підставах, було вказано договори № 0710/25 та №30- 08/1-П у митній декларації №24UA400040007979U4 від 18.03.2024 з відповідним позначенням (символ «m»).

Отже вказана підстава коригування не впливає на можливість визначення митної вартості.

Судом установлено та матеріалами справи підтверджено, що для забезпечення та організації транспортування товару між позивачем та ТОВ «Ванвейл» укладено договір транспортного експедирування №0710/25 від 07.10.2021, у п. 1.1 якого передбачено, що експедитор зобов`язується за плату та за рахунок Клієнта здійснити або організувати надання транспортно-експедиторських послуг, пов`язаних з організацією та забезпеченням перевезень експортно-імпортних та транзитних вантажів Клієнта, а також додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу, в т.ч. надання митно-брокерських послуг.

Згідно з п. 4.2 зазначеного договору, експедитор має право укладати договори з перевізниками, портами, авіапідприємствами, судноплавними компаніями/її агентами, експедиторськими та іншими підприємствами, які є резидентами або нерезидентами України, для виконання своїх обов`язків по цьому Договору. Представляти інтереси Клієнта у взаємовідносинах з перевізниками, портами, лініями, терміналами, аеропортами, з/д станціями та іншими організаціями. Залучати до виконання своїх обов`язків за Договором інші підприємства, установи, організації та осіб.

За п. 4.4. 4.4.2. договору транспортного експедирування №0710/25, експедитор зобов`язаний забезпечувати оптимальне транспортне обслуговування, а також організацію перевезення вантажів різними видами транспорту територією України та іноземних держав відповідно до Заявки Клієнта. Надавати в установленому законодавством порядку учасникам транспортно-експедиторської діяльності заявки на відправлення вантажів та нарядів на відвантаження. Здійснювати розрахунки з портами, транспортними організаціями за перевезення, перевалку, зберігання вантажів.

За п. 7.1.3 договору транспортного експедирування №0710/25 передбачено, що остаточна вартість послуг Експедитора може уточнюватися Актом прийому-передачі наданих послуг і рахунками-фактурами Експедитора, у яких зазначений фактичний обсяг наданих послуг.

Отже, до зобов`язань експедитора належить організація доставки (транспортування) товару до узгодженого місця призначення, у тому числі пошук безпосередніх перевізників вантажу, укладення з ними договорів на перевезення конкретної партії товару, залучення посередників - інших експедиторських організацій, оплата послуг перевізників, посередників та ін. Усі супутні транспортуванню послуги (зберігання, перевантаження та ін.) здійснюються на розсуд організатора перевезення - експедитора, виходячи із економічної доцільності та об`єктивної необхідності таких супутніх послуг. Підсумкова вартість наданої послуги, з урахуванням усіх супутніх послуг, зазначається у акті прийому-передачі наданих послуг та рахунку Експедитора.

В свою чергу, оперативне узгодження позивачем та Експедитором особи безпосереднього перевізника товару, посередника чи особи надавача будь-яких допоміжних супутніх послуг (в т.ч. зберігання чи перевантаження), обов`язковість надання позивачу первинних документів щодо договорів укладених між Експедитором та третіми особами договором транспортного експедирування №0710/25 не передбачена. Також не передбачені контрактом та іншими документами витрати на пакування, а навантаження включені у вартість товару за умовами поставки FCA (товар вважається поставленим після завантаження у транспортний засіб наданий покупцем та митного оформлення експорту). Таким чином, митним органом у рішенні про коригування зазначаються розбіжності не на підставі фактичних даних (які підтверджують числові відомості про вартість витрат невключених у митну вартість товару при декларуванні), а на підставі припущень про можливу наявність неврахованих декларантом додаткових супутніх транспортуванню витрат.

Згідно з п. 6 ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.

Відповідно до Правил заповнення декларації митної вартості, затверджених наказом Мінфіну від 24.05.2012 №599 окремі документи, які можуть бути подані декларантом або уповноваженою ним особою для підтвердження витрат на транспортування, а саме: рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури; калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту.

Підсумовуючи зміст наведених вище норм, транспортні витрати підтверджуються будь-яким з наведених вище документів при можливості встановлення їх зв`язку з конкретною партією товару та відсутністю розбіжностей.

Більш того, оскільки Митним кодексом України не визначено види доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказано, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи), а тому довідка про транспортні витрати є допустимим доказом на підтвердження витрат на перевезення товарів.

Аналогічна правова позиція наведена в постановах Верховного Суду від 31.05.2019 у справі № 804/16553/14, від 22.08.2019 у справі №810/2784/18, від 31.01.2018 у справі №810/2839/17.

Таким чином, вартість транспортування до кордону з Україною підтверджуються в повному обсязі наданими митному органу первинними документами - довідками про транспортні витрати: №ОW010121 від 29.04.2024, №OW010190 від 13.05.2024, №OW010187-1 від 14.05.2024, рахунками на оплату (транспортно експедиційних послуг): №6313 від 29.04.2024, №6346 від 13.05.2024, №6347 від 13.05.2024.

Вказані документи не містять помилок та розбіжностей.

Платіжні інструкції про сплату транспортних послуг та акти виконаних робіт з транспортування митному органу не надавалися безпосередньо під час митного оформлення з огляду на те, що складання зазначених документів здійснювалося після закінчення митного оформлення вантажу.

Що стосується зазначення номеру контейнера у CMR необхідно зазначити, що номер контейнеру у транспортній накладній є внутрішньою обліковою величиною за якою продавцем обліковується певна партія товару від місця виробництва до моменту продажу позивачу (про що також свідчить зазначення номерів контейнерів у інвойсах). Так, після сплати за товар, згідно проформи, продавцем закріплюється (резервується) певна автомобільна партія товару, яка дорівнює місткості морського контейнеру, який, в свою чергу, на дату оплати може знаходитись на кораблі на шляху від місця виробництва у Китаї до складу визначеного компанією Energy3000 solar. Складськими операторами, якими користується компанія Energy3000 solar GmbH, здійснюється перевантаження товару з контейнерів до складського зберігання, або товар передається перевізнику шляхом завантаження в автомобіль. Більш того, у транспортній накладній CMR зазначається номер транспортного засобу та вантажного причепа у якому перевозиться вантаж наданий до розмитнення за спірними деклараціями. Зазначені у транспортних накладних CMR вантажні причепи не мають технічної можливості транспортування морських контейнерів, для транспортування яких використовуюся спеціальні причепи контейнеровози.

Отже, вказане митним органом перевантаження з контейнеру в автомобіль здійснюється складом (складським оператором) до моменту постачання товару на умовах FCA; зазначення номеру контейнеру у CMR здійснюється для внутрішніх облікових цілей продавця та складу; вказані у CMR транспортні засоби і вантажні причепи не мають технічної можливості для перевезення морських контейнерів, а тому перевантаження з морського контейнеру в вантажний причеп після відвантаження товару неможливо без зміни номеру причепу; відсутні розбіжності у державних номерах фактичних вантажних транспортних засобів (автомобіля та вантажного причепу) та державних номерах транспортних засобів вказаних у CMR, а також у довідках про транспортні витрати та рахунках про оплату за транспортування.

З приводу зазначення номерів контейнерів у CMR, позивачем були отримані пояснення від продавця компанії Energy3000 solar, у яких продавцем підтверджено, що номер контейнерів вказується для обліку товарних партій, а усі постачання за договором №2024/25.01 здійснюються без використання контейнерів.

Щодо покликань відповідача на те, що місця завантаження та розвантаження товару зазначеним в CMR не відповідають заявленим до митного оформлення та відправник товару зазначений в CMR не відповідає заявленому в митній декларації, суд зазначає наступне.

Пунктом 6.2. договору № 2024/25.01 передбачені умови постачання, які можуть використовуватися сторонами при виконанні договору: EXW, FCA, CIP, CIF, FOB.

В подальшому, проформами інвойсами AT22401247 від 01.02.2024, №AT42404836 від 04.03.2024 уточнені умови постачання, а саме зазначається FCA (Free Carrier), Incoterms 2010, customs cleared (FCA (франко-перевізник), Інкотермс 2010, митне очищення).

Умови постачання FCA згідно правил Інкотермс передбачають, що продавець доставить вантаж, який пройшов митне очищення, зазначеному покупцем перевізнику до названого місця. Продавець зобов`язаний передати перевізникові або іншій особі, номінованій покупцем, товар в узгодженому пункті (якщо такий є) у пойменованому місці поставки в узгоджену дату або в узгоджений період. Поставка вважається виконаною: якщо пойменований пункт знаходиться в приміщеннях продавця, - коли товар завантажено в транспортний засіб, наданий покупцем.

Правила Інкотермс 2010, умови договору №2024/25.01 та товаросупровідні документи не містять конкретне місце постачання. Фактичне повідомлення відповідальних працівників покупця (Позивача) для оперативності здійснюється засобами електронного зв`язку (електронною поштою або за допомогою месенджерів (whatsapp, telegram)), а фактичне місце постачання залежить від наявності партії товару, що постачається, на тому чи іншому складі, який використовується продавцем. Зазначений порядок повідомлення не суперечить законодавству України, Європейського Союзу та є досить звичайним для ділового обороту.

Також правилами Інкотермс 2010, умовами договору № 2024/25.01 не передбачається, що країна місцезнаходження продавця та країна місцезнаходження (відвантаження) товару обов`язково повинні збігатися.

Продавець товару - компанія Energy3000 solar GmbH, Австрія, має право використовувати складські приміщення та/або користуватися послугами складських операторів у будь-якій країні та здійснювати відвантаження товарів у будь-якому місті за домовленістю з покупцем. Вибір складів на території країн ЄС та взаємовідносини зі зберігачами власних товарів є внутрішньою справою компанії Energy3000 solar GmbH та знаходиться за межами домовленостей визначених контрактом № 2024/25.01.

Отже, відправниками належних продавцю товарів виступають міжнародні складські (логістичні) компанії, які за вказівкою продавця здійснюють відвантаження відповідних партій товару.

Згідно приписів Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів від 19.05.56, до якої приєдналась Україна згідно Закону України «Про приєднання України до Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів» від 01.08.2006 № 57-V, вантажна накладна складається та підписується саме відправником та містить відомості щодо відправника, а не продавця по зовнішньоекономічному контракту.

Описаний порядок здійснення міжнародних торгових операцій (відвантаження товарів складом) є звичним та розповсюдженим у світі про що, безумовно відомо митному органу, а отже вказана підстава використовується відповідачем тільки для можливості необґрунтованого завищення митної вартості.

В митній декларації №24UA400040007979U4 у якості експортера вказано продавця - компанію Energy3000 solar GmbH, Австрія, в графі 20 вказаної МД зазначаються умови постачання FCA BE Evergem. Згідно транспортної накладної CMR відвантаження товару відбулося за адресою - Pachtgoederen 2, BE - 9940 EVERGEM. Місто Евергем, Бельгія зазначається у довідці про транспортні витрати № OW009898 від 18.03.2024 та рахунку на сплату транспортних послуг №6170 від 18.03.2024.

Між тим, транспортна накладна CMR не містить інформації щодо вартості (ціни) товару та не є документом за яким визначаються та підтверджуються транспортні витрати.

Крім того, згідно правової позиції Верховного Суду викладеної у постанові від 20 червня 2023 року у справі № 380/1221/20 зазначено, що умови міжнародного перевезення товарів не стосуються й безпосередньо не впливають на ціну товару. У зв`язку з чим, самі по собі недоліки щодо оформлення вантажних накладних CMR (міжнародної автомобільної накладної), не є такими, що можуть бути підставою для сумніву щодо правильності визначення митної вартості товарів.

Враховуючи викладене, митним органом не обґрунтовано належними доказами вплив розбіжностей в частині зазначення відправника товару в CMR на визначення митної вартості товару.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позивач надав митному органу усі необхідні документи, які надають можливість перевірити та підтвердити заявлену митну вартість товару. Суттєвих недоліків поданих до митного органу документи не містили, а відповідно у відповідача не було підстав для прийняття рішень про коригування митної вартості товару.

Відтак, суд вважає, що митний орган мав можливість пересвідчитись у достовірності митної вартості заявленої декларантом за ціною договору.

Згідно зі статтею 54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. Відповідно до частини 3 цієї ж статті за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Згідно з частиною 1 статті 55 Митного кодексу України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Згідно з пунктом другим частини 6 статті 54 Митного кодексу України, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, зокрема у разі неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Суд зазначає, що відповідно до вимог ч.3 ст.53 Митного кодексу України, додаткові документи надаються декларантом за наявності, відтак, саме по собі подання таких документів не в повному обсязі не може бути підставою для коригування митної вартості товару.

Стаття 57 Митного кодексу України передбачає, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України, здійснюється шляхом застосування таких методів: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Якщо основний метод не може бути використаний, застосовується послідовно кожний із перелічених у частині першій цієї статті методів. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (ст. 64 МК України) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Зі змісту гр. 33 оскаржуваного рішення про коригування митної вартості слідує, що джерелом для коригування митної вартості слугувала митна декларація від 08.01.2024 №UA400040/2024/000392. Проте в оскарженому рішенні відповідач не вказує будь-яких джерел та інформації, якими керувався при визначенні митної вартості товару, окрім номеру та дати взятої за основу митної декларації.

Суд зазначає, що покликання відповідача на відомості з інформаційних баз даних контролюючого органу не є належним доказом щодо неправильного визначення позивачем митної вартості товару, зазначеного у митній декларації, оскільки такі відомості мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті митницею відповідних рішень та з об`єктивних причин не можуть містити усієї інформації, що стосується суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати перевагу над наданими декларантом первинними документами про товар. Розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є беззаперечним доказом для підтвердження висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості товару.

Верховний Суд з цього питання сформував правову позицію, яка викладена у постановах від 21.02.2018 у справі № 820/17417/14, від 04.09.2018 у справі № 818/1186/17, відповідно до якої рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися лише на інформації ЄАІС ДФС України, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб`єктами господарських відносин під час здійснення ними зовнішньоекономічної діяльності Митним кодексом України не передбачено. Також слід урахувати, що в ЄАІС ДФС України відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також інформація щодо судових рішень із питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення, у зв`язку з чим така інформаційна база не містить всіх об`єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально та підлягають обчисленню.

Верховний Суд у постанові від 29.09.2020 у справі № 520/7041/19 звернув увагу на те, що рішення про коригування митної вартості товарів є обґрунтованим та мотивованим у контексті норм пунктів 2, 4 ч. 2 ст. 55 Митного кодексу України, якщо містить не лише дату та номер митної декларації, на підставі якої здійснено коригування митної вартості, а й порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервним методом.

Отже, суд відхиляє посилання митниці на відомості спеціалізованої бази даних Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби України щодо іншої вартості подібних товарів, оскільки самі по собі відомості даної системи не є достатньою підставою для коригування заявленої декларантом митної вартості за умови відсутності сумнівів у достовірності наданих декларантом документів та їх повноти.

Під час митного оформлення позивач подав усі визначені статтею 53 Митного кодексу України документи, перелік яких є вичерпним, що підтверджують заявлену ним митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Отже, митний орган не довів, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, та не надані достатні докази, які б підтверджували відсутність підстав для визначення митної вартості за ціною договору. Відтак наявність належних та беззаперечних підстав для коригування митної вартості відповідачем не доведена.

Тому суд доходить висновку, що позивач при подачі документів надав всі необхідні та достатні документи, що дають змогу визначити всі складові митної вартості товару, та містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару.

Разом з тим, відповідач, приймаючи рішення про коригування митної вартості, не вказав, яким чином митна вартість товару визначена саме в такому розмірі, які складові вплинули на формування такої вартості, не навів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості, що свідчить про порушення відповідачем вимог частини другої статті 55 Митного кодексу України щодо обґрунтованості прийнятих рішень.

З наведеного вбачається, що позивачем надано усі необхідні документи, що стосуються числового значення митної вартості товару або методу її визначення, документи містили всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, у зв`язку із чим дійшов висновку, що рішення відповідача про коригування митної вартості товарів №UA400000/2024/000068/2 від 18.03.2024 є таким, що підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

При цьому, картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA400040/2024/000179 від 18.03.2024 є похідною від рішення про коригування митної вартості №UA400000/2024/000068/2 від 18.03.2024.

Оскільки саме прийняття відповідачем оскаржуваного рішення про коригування митної вартості слугувало підставою для видання картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення то визнання рішення про коригування митної вартості протиправним та його скасування є підставою для визнання протиправною та скасування картки відмови.

Частиною першою статті 9 КАС України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні (стаття 90 КАС України).

Згідно із частинами 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що з наведених у позовній заяві мотивів і підстав, позовні вимоги підлягають задоволенню.

За правилами частини першоїстатті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цьогоКодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст.9, 77, 132, 143, 243-246, 250, 255 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «СУЧАСНА ЕНЕРГІЯ» (69005, м.Запоріжжя, пр. Соборний, буд.166, каб.502, код ЄДРПОУ 40038773) до Хмельницької митниці(29010, м.Хмельницький, вул.Пілотська, буд.2, код ЄДРПОУ 43997560) про визнання протиправними та скасування рішень - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA400040/2024/000179 від 18.03.2024, прийняту Хмельницькою митницею.

Визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості №UA400000/2024/000068/2 від 18.03.2024, прийняте Хмельницькою митницею за результатами перевірки митної декларації №24UA400040007979U4.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СУЧАСНА ЕНЕРГІЯ» за рахунок бюджетних асигнувань Хмельницької митниці судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 6050,67 грн (шість тисяч п`ятдесят гривень 67 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення в повному обсязі складено та підписано 20.09.2024.

Суддя Ж.М. Чернова